Позначка: розслідування

  • Українця Комарова на Балі могли вбити помилково: що відомо про справу

    Українця Комарова на Балі могли вбити помилково: що відомо про справу

    Історія зникнення і жорстокої загибелі українця Ігоря Комарова на Балі перетворюється на складну кримінальну справу з кількома версіями та міжнародним розшуком підозрюваних. Те, що починалося як повідомлення про викрадення, за лічені дні стало історією про тортури, можливу помилку виконавців і ймовірні кримінальні розбірки.

    Комаров зник під час поїздки на мотоциклі разом із другом Єрмаком Петровським. За даними правоохоронців, на чоловіків напала група з шести осіб, які діяли злагоджено і заздалегідь підготувалися до нападу. Петровському вдалося вирватися, тоді як Комарова викрали.

    Саме цей епізод став ключовим для однієї з основних версій слідства. Українські правоохоронці припускають, що нападники могли переплутати жертв. За попередньою інформацією, їхньою ціллю був саме Петровський, а Комаров опинився у руках злочинців випадково. Навіть після того, як помилка могла стати очевидною, викрадачі не відпустили чоловіка, що свідчить про серйозність намірів і небажання залишати свідків.

    Подальші події набули особливої жорстокості. За даними слідства, Комарова утримували в ізоляції та піддавали тортурам. Фотографії знущань надсилали його близьким, що виглядає як елемент психологічного тиску. У мережі також з’явилося відео, на якому чоловік звертається до рідних із проханням про допомогу.

    З часом справа отримала ще більш трагічне підтвердження. На Балі були виявлені розчленовані останки, які могли належати зниклому українцю. Поліція Індонезії перевірила цю версію, а результати ДНК-експертизи підтвердили збіг.

    На цьому етапі слідство розглядає кілька можливих мотивів злочину.

    Перший — це викрадення з метою отримання викупу. Відомо, що викрадачі намагалися тиснути на родичів, що може свідчити про фінансову складову. При цьому звертає на себе увагу й інформація про те, що близьке оточення Комарова могло мати значні фінансові можливості.

    Друга версія — кримінальні розбірки. Правоохоронці прямо називають справу схожою на зведення рахунків, де викрадення використовується як інструмент тиску. У такому сценарії Комаров міг стати випадковою жертвою конфлікту, до якого він не мав прямого відношення.

    Третя версія — поєднання помилки і фінансового мотиву. Викрадачі могли спочатку діяти за одним сценарієм, але після помилки спробували використати ситуацію для отримання грошей, не маючи можливості відступити.

    Окремо слідчі перевіряють, чи не було витоку інформації про пересування українців на острові. У таких злочинах нерідко вирішальну роль відіграє наведення — коли нападники заздалегідь знають маршрут і поведінку жертви.

    Хто стоїть за викраденням: що відомо про підозрюваних

    За даними індонезійської поліції, до викрадення та вбивства Ігоря Комарова причетна організована група щонайменше з шести осіб. Йдеться про іноземців — серед них, за попередньою інформацією, є громадяни України та Росії. Частина фігурантів вже залишила територію Індонезії одразу після злочину, ще кілька можуть переховуватися на острові.

    Правоохоронці встановили, що дії групи були добре скоординованими: нападники діяли заздалегідь сплановано, використовували транспорт, орендоване житло та могли мати чітку інформацію про маршрути пересування жертв. Наразі один із підозрюваних затриманий, тоді як інші оголошені в міжнародний розшук.

    Окрему увагу слідство приділяє можливим зв’язкам між підозрюваними та кримінальними колами. У відкритих джерелах фігурує інформація, що друг Комарова — Єрмак Петровський — може бути пов’язаний із впливовими особами з кримінального середовища Дніпра. Це, у свою чергу, підсилює версію про те, що напад міг бути частиною ширшого конфлікту або спробою тиску.

    Також у матеріалах слідства згадується можливий зв’язок фігурантів справи з так званими шахрайськими кол-центрами. За однією з версій, частина учасників угруповання могла мати досвід у подібних схемах, що пояснює як рівень організації злочину, так і використання психологічного тиску на родичів жертви.

    Попри численні припущення, правоохоронці поки не підтверджують наявність міжнародної мафіозної мережі або чітко встановленого замовника. Слідство наголошує, що мотиви злочину ще остаточно не визначені, а всі версії — від помилки в об’єкті до фінансового інтересу — залишаються в роботі.

    Наразі ключове завдання — встановити місцезнаходження всіх учасників групи та з’ясувати, хто саме організував напад і чи мав він замовний характер.

  • Олігарху Жеваго вручили підозру у Франції у справі про фінансові махінації

    Олігарху Жеваго вручили підозру у Франції у справі про фінансові махінації

    Екснардеп і бенефіціар банку «Фінанси та Кредит» Костянтин Жеваго отримав підозру у Франції у справі про виведення понад пів мільярда гривень. Після цього його допитали в Парижі.

    19 березня Костянтину Жеваго офіційно вручили підозру у межах кримінального провадження, яке стосується діяльності банку «Фінанси та Кредит». За версією слідства, йдеться про організовану схему виведення коштів із фінансової установи.

    Йому інкримінують одразу кілька тяжких статей: керівництво злочинною організацією, розтрату майна та легалізацію незаконно отриманих доходів. Сума, яка фігурує у справі, перевищує 500 мільйонів гривень.

    Після вручення підозри Жеваго був допитаний у Парижі. Сам факт процесуальних дій на території Франції свідчить про міжнародний характер розслідування, яке триває вже кілька років.

    Це не перший епізод, у якому фігурує бізнесмен. Раніше українські правоохоронці вже підозрювали його у причетності до масштабних фінансових операцій через банк «Фінанси та Кредит». За даними слідства, у попередні роки могли бути реалізовані схеми із видачею проблемних кредитів і подальшим виведенням коштів через підконтрольні структури.

    У 2022 році Жеваго був затриманий у Франції за запитом українських правоохоронців, однак французькі суди згодом відмовили у його екстрадиції.

    Попри це, слідчі дії щодо нього тривають, а нова підозра стосується окремого епізоду, пов’язаного з виведенням коштів банку. Українські правоохоронні органи вважають, що схема могла діяти ще у 2000-х роках через підконтрольні компанії та офшорні структури.

    Сам Жеваго раніше заперечував усі обвинувачення і називав їх політично мотивованими.

    Наразі невідомо, які подальші процесуальні кроки будуть застосовані до бізнесмена, однак справа має всі ознаки масштабного фінансового розслідування з міжнародною складовою.

  • Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою

    Мер Чернівців Роман Клічук опинився у центрі скандалу через закупівлю дронів із переплатою

    Закупівля дронів для армії у Чернівцях перетворилася з рядового тендеру на гучний скандал із кримінальним провадженням, переплатою понад мільйон гривень і новими питаннями до міського голови Романа Клічука.

    Історія почалася з контракту на 8 мільйонів гривень, який Чернівецький міськвиконком уклав із ТОВ «Головна мануфактура». Компанія отримала підряд на постачання дронів для фронту, хоча її основний вид діяльності — торгівля тканинами та пошиття одягу.

    Сам факт вибору такого постачальника вже викликав питання. Але ще більше їх з’явилося після того, як правоохоронці відкрили кримінальне провадження, а експертиза встановила переплату у розмірі 1,34 мільйона гривень.

    Ситуація ускладнилася, коли Чернівецький районний суд відмовив слідству в доступі до документів міської ради та міського голови. На цьому етапі справа фактично могла бути заблокована. Втім, після розголосу і тиску з боку громадськості у процес втрутився Офіс генерального прокурора, і розслідування отримало продовження.

    Паралельно з’ясувалося, що «Головна мануфактура» постачала дрони не лише Чернівцям, а й іншим громадам, попри відсутність профільного досвіду. З 2018 року компанія отримала державних замовлень на понад 316 мільйонів гривень. Найбільші контракти — на постачання квадрокоптерів — вона виконувала для Житомирської міської ради.

    На момент закупівлі у Чернівцях власником компанії був Ігор Селезньов, а згодом вона перейшла у власність громадянина Туреччини Ямача Хусейна.

    Однак ключове питання полягає навіть не у самій закупівлі, а у тому, як ця історія вивела на ширший контекст діяльності міської влади Чернівців і особисто Романа Клічука.

    Зокрема, у всіх трьох тендерах, які виграла «Головна мануфактура» у Чернівецької міської ради, були інші учасники, які пропонували ті ж самі дрони за значно нижчою ціною. Це прямо ставить під сумнів ефективність використання бюджетних коштів.

    На цьому тлі з новою силою актуалізувалися питання до фінансового стану самого мера. Згідно з його декларацією, Клічук має значні грошові накопичення — понад 8,8 мільйона гривень, а також сотні тисяч доларів і євро. Водночас його офіційний дохід становить близько 1,6 мільйона гривень.

    Формально це можна пояснити бізнесом, яким він займався до обрання. Але проблема в тому, що навіть фінансові показники його ключових компаній не дають чіткої відповіді на питання про походження таких накопичень.

    Наприклад, ТОВ «Рома» при обороті у мільярди гривень показує збиток понад 41 мільйон гривень, тоді як інша структура — «Гойра груп» — має прибуток близько 7,8 мільйона гривень. Ці цифри не виглядають такими, що автоматично пояснюють масштаб особистих активів.

    Ще один фактор — ситуація в оточенні мера. Одразу кілька його заступників і підлеглих фігурують у скандалах, пов’язаних із деклараціями, майном або бюджетними витратами.

    Окреме кримінальне провадження стосується завищення вартості ремонтів доріг майже на 3,5 мільйона гривень. При цьому витрати профільного департаменту зросли з 9 мільйонів до 1,6 мільярда гривень за кілька років.

    Також є питання до діяльності комунальних підприємств, зокрема «Міськсвітла», де йдеться про підозри у розтраті коштів на закупівлях.

    У підсумку історія з дронами перестає бути окремим епізодом. Вона вписується у загальну картину, де рішення щодо бюджетних витрат, кадрова політика та фінансові показники посадовців формують стійкий масив запитань до керівництва міста.

    Чим завершиться розслідування — поки що відкрите питання. Але вже зараз очевидно, що кейс із закупівлею дронів запустив процес, який може мати значно ширші наслідки, ніж один тендер.

    Зауважимо, що історія з дронами не є першим кейсом, який викликає питання до фінансового стану міського голови. Раніше ми вже звертали увагу на суттєвий розрив між офіційними доходами Романа Клічука та його способом життя і задекларованими активами. Йшлося про багатомільйонні заощадження, бізнес-активи та нерухомість, які складно пояснити лише задекларованими доходами.

  • Скандал навколо НАБУ: з’явились заяви про справу проти Кривоноса

    Скандал навколо НАБУ: з’явились заяви про справу проти Кривоноса

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос фігурує у кримінальному провадженні 2014 року щодо можливого вимагання хабаря за виділення земельної ділянки на Київщині. Про це заявив колишній прокурор САП Станіслав Броневицький.

    За його словами, йдеться про події у селі Старі Безрадичі під Києвом, де у 2014 році Кривонос обіймав посаду начальника реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції.

    Броневицький стверджує, що тоді посадовець нібито діяв у змові з головою сільради та керівником місцевого підрозділу Держземагентства. За версією слідства, вони вимагали від громадянина 120 тисяч доларів США за виділення земельної ділянки площею 0,25 гектара для будівництва житла.

    Згідно з оприлюдненими матеріалами, ділянку оформлювали на підставну особу, яку, за словами екс-прокурора, підшукав саме Кривонос. Він також нібито сприяв швидкому оформленню права власності через реєстраційну службу.

    У грудні 2014 року правоохоронці проводили обшуки у фігурантів справи, зокрема за місцем проживання та роботи Кривоноса, а також у його автомобілі. Під час слідчих дій вилучили мобільні телефони та інші речові докази.

    Броневицький заявляє, що інформація про це кримінальне провадження нібито не була розкрита під час конкурсу на посаду директора НАБУ.

    Водночас варто зазначити, що наведені дані є заявами сторони, яка їх оприлюднила, і потребують офіційної правової оцінки та підтвердження у встановленому законом порядку.

  • У Дніпрі спалахнув скандал навколо курсанта МВС після трагедії з підлітком

    У Дніпрі спалахнув скандал навколо курсанта МВС після трагедії з підлітком

    У Дніпрі розгорівся резонансний скандал після трагічної загибелі 14-річної дівчини. До суспільного обговорення потрапили дії курсанта університету МВС, який брав участь у пошуках зниклої.

    За словами знайомих родини Анастасії Ситникової, після виявлення тіла дівчини у лютому в покинутій будівлі поблизу парку Шевченка курсант зробив фото поруч із місцем трагедії. На фото він посміхається.

    Також, за їхніми словами, родичам тіло не показували майже два тижні. Причини смерті та результати розслідування офіційно не оприлюднені.

    Інцидент викликав хвилю обурення у соцмережах та підняв питання етики поведінки представників правоохоронних органів у подібних ситуаціях.

    Наразі офіційні органи не надали детальних коментарів щодо обставин справи.

  • НАБУ розслідує можливу корупційну схему в Тячівському відділі міграційної служби

    НАБУ розслідує можливу корупційну схему в Тячівському відділі міграційної служби

    Детективи НАБУ поглиблюють розслідування щодо начальника Тячівського відділу міграційної служби Закарпаття Дмитра Сойми. Розслідування стосується можливого конфлікту інтересів та причетності до схеми хабарництва при оформленні закордонних паспортів у 2025 році.

    За даними слідства, Сойма понад рік приховував від керівництва факт спільного проживання з колишньою дружиною та підлеглою Ренатою Шелевер, з якою має спільну доньку. Сойма регулярно відвозив дитину до дитсадка, інколи підвозив Шелевер на роботу, а також разом їздили до Угорщини на лікування дитини. За версією НАБУ, це могло створювати конфлікт інтересів, оскільки Шелевер була головною спеціалісткою того ж відділу.

    Суд першої інстанції визнав Сойму винним та наклав штраф у розмірі 500 грн. Апеляційний суд скасував постанову, зазначивши, що фактичне спільне проживання та взаємні права і обов’язки не доведені. Сойма пояснював дії батьківськими обов’язками, а з 2013 року проживав з іншою жінкою в селі Чумалево.

    Детективи НАБУ надіслали запити до банків для отримання повної інформації про рахунки Сойми: рух коштів, дати відкриття та закриття, контрагентів і призначення платежів.

    Особлива увага приділяється Ренаті Шелевер, яка досі працює у відділі. У її декларації за 2025 рік зазначено 1 млн гривень готівкою, власником яких є батько. У 2024 році вона придбала Audi A6 (2013) за 149 тис. грн, хоча ринкова ціна автомобіля значно вища, а в серпні 2025 року отримала в подарунок половину будинку площею понад 303 м².

    У червні 2025 року поліція викрила схему, де Шелевер створювала штучні перешкоди для оформлення паспортів та «допомагала» за хабарі. Проводилися обшуки в її помешканні, а також у Сойми — вилучили зброю та набої. Слідство перевіряє можливу причетність начальника відділу до корупційної схеми.

  • Моторошний злочин на Київщині: нові деталі вбивства дитини

    Моторошний злочин на Київщині: нові деталі вбивства дитини

    В Ірпені на Київщині сталася резонансна трагедія: чоловік застрелив свою малолітню доньку, після чого наклав на себе руки. Правоохоронці встановлюють усі обставини події, а нові подробиці справи викликають шок.

    За інформацією журналістів із посиланням на джерела у правоохоронних органах, 52-річний батько дитини напередодні намагався виїхати за кордон разом із донькою, однак не зміг цього зробити. Причиною стала позиція матері, яка категорично не погоджувалася на виїзд дитини.

    Крім того, чоловік прагнув юридично визначити місце проживання доньки разом із ним. Однак і цю ініціативу мати дитини не підтримала, що могло стати додатковим фактором напруження у родині.

    Відомо, що дівчинка мала проблеми зі здоров’ям — вона хворіла на епілепсію. Основну опіку над нею здійснювала мати, однак батько мав право регулярно бачитися з дитиною та забирати її до себе.

    За попередніми даними, чоловік не перебував на обліку у нарколога, не мав алкогольної залежності та не був офіційно зареєстрований як людина з психічними розладами.

    Обставини, що безпосередньо призвели до трагедії, наразі встановлюються. Правоохоронці продовжують розслідування, з’ясовуючи всі деталі та можливі мотиви вчинку.

    Цей випадок вкотре привертає увагу до проблеми сімейних конфліктів, які за певних обставин можуть мати фатальні наслідки, особливо коли йдеться про дітей.

  • Схеми через комунальні підприємства: що відомо про діяльність Підгайного

    Схеми через комунальні підприємства: що відомо про діяльність Підгайного

    Сергій Підгайний, який нині очолює Департамент транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, опинився у центрі уваги через можливі схеми освоєння бюджетних коштів через підпорядковані комунальні підприємства.

    Кар’єра Підгайного тривалий час була пов’язана з Одесою. До 2005 року його діяльність пов’язували зі структурами бізнесмена Руслана Тарпана. У період, коли містом керував Едуард Гурвіц, Підгайного також асоціювали з віцемером Михайлом Кучуком, який відповідав за будівельний напрям. Уже тоді його ім’я фігурувало у контексті впливу на інфраструктурні проєкти.

    У 2020 році, під час його призначення на посаду віцемера Одеси, громадські організації виходили на акції протесту. Активісти заявляли про ризики створення корупційних механізмів у сфері будівництва та використання бюджетних ресурсів.

    Фінансові декларації посадовця також викликають запитання. Перед звільненням з районної адміністрації Підгайний задекларував продаж рухомого майна на суму понад 1,8 млн грн. Водночас вже у вересні 2025 року він придбав автомобіль Audi A5 Sportback 2023 року випуску. Серед активів — квартира в Одесі площею 40,4 м², користування житлом понад 130 м², а також значні грошові заощадження: 25 тисяч доларів готівкою, 430 тисяч гривень і понад 1,1 млн грн на банківських рахунках.

    На посаді в КМДА Підгайний відповідає за формування політики розвитку транспортної інфраструктури столиці та координує роботу комунальних підприємств, які виступають замовниками робіт за бюджетні кошти. Саме ця вертикаль управління дозволяє концентрувати вплив на розподіл фінансування.

    Показовим прикладом стала діяльність КП «Київавтошляхміст», підпорядкованого департаменту. Під час реалізації проєкту протиаварійних робіт на шляхопроводі через трамвайні колії на Окружній дорозі було освоєно 95 млн грн. Водночас аналіз кошторисів свідчить про можливе завищення вартості матеріалів і робіт приблизно на 32%, що може означати переплату понад 30 млн грн.

    Фактично йдеться про модель, за якої ключові рішення щодо бюджетних витрат приймаються в межах однієї управлінської вертикалі. Через підконтрольні комунальні підприємства реалізуються масштабні інфраструктурні проєкти, що створює ризики непрозорого розподілу коштів і потенційних зловживань.

  • Тіло українки знайшли в лісі в Німеччині: підозрюваний — 17-річний мігрант

    Тіло українки знайшли в лісі в Німеччині: підозрюваний — 17-річний мігрант

    У Німеччині правоохоронці розслідують загибель 19-річної громадянки України, тіло якої виявили у лісовій місцевості неподалік міста Мангайм. Про інцидент повідомило видання Der Tagesspiegel.

    За попередніми даними слідства, йдеться про насильницьку смерть. Обставини трагедії наразі встановлюються, однак правоохоронці вже затримали підозрюваного.

    Ним виявився 17-річний мігрант сирійського походження, який проживав неподалік місця події. За інформацією слідчих, між ним і загиблою тривалий час існували особисті стосунки — імовірно, понад рік.

    Слідство розглядає версію, що трагедія могла статися на тлі конфлікту між молодими людьми. Наразі встановлюються всі деталі події, а також мотиви й обставини, що передували інциденту.

    Правоохоронні органи Німеччини продовжують досудове розслідування.

  • Змова на АЗС? Антимонопольний комітет перевіряє різке зростання цін

    Змова на АЗС? Антимонопольний комітет перевіряє різке зростання цін

    Антимонопольний комітет України розпочав розслідування можливої цінової змови на ринку пального. Йдеться про ймовірні антиконкурентні узгоджені дії між учасниками ринку бензину та дизельного пального.

    Про відкриття справи повідомив народний депутат Данило Гетманцев, посилаючись на інформацію від Антимонопольного комітету України. За його словами, комітет уже зафіксував ознаки можливих порушень конкурентного законодавства.

    Наразі триває офіційне розслідування. Фахівці аналізують поведінку гравців ринку, щоб встановити, чи були ціни на пальне узгоджені штучно. У разі доведення провини компаніям загрожують значні штрафи — до 10% їхнього річного доходу.

    Ринок нафтопродуктів традиційно залишається одним із найбільш чутливих для економіки та споживачів. Будь-які узгоджені дії між великими мережами автозаправок можуть безпосередньо впливати на кінцеву вартість пального для українців.

    У парламенті наголошують, що ситуація перебуває на контролі. Влада очікує, що розслідування дасть відповідь на питання, чи було зловживання ринковим становищем та штучне утримання високих цін.

    У разі підтвердження змови це може стати одним із найгучніших антимонопольних кейсів останніх років на паливному ринку України.