Позначка: розслідування

  • Арешт у Дубаї: затримано партнера ексрадника Фонду держмайна Гмиріна у справі на 700 млн грн

    Арешт у Дубаї: затримано партнера ексрадника Фонду держмайна Гмиріна у справі на 700 млн грн

    У Дубаї заарештували Володимира Колота — родича та бізнес-партнера колишнього радника Фонду державного майна України Андрія Гмиріна. Його ім’я пов’язують із резонансною справою про корупційні схеми на державних підприємствах.

    Андрій Гмирін фігурує у кримінальному провадженні, яке стосується можливих зловживань під час роботи державних підприємств хімічної галузі. За версією слідства, схема могла діяти через продаж продукції пов’язаним комерційним структурам за заниженими цінами.

    Йдеться, зокрема, про операції з продукцією Одеського припортового заводу та Об’єднаної гірничо-хімічної компанії. У результаті таких дій держава могла зазнати збитків на суму понад 700 мільйонів гривень.

    Фігурантом цієї історії також називають колишнього голову Фонду державного майна Дмитра Сенниченка, який працював у відомстві в період, коли, за даними слідства, могли відбуватися ці операції.

    Окрему увагу привернули й фінансові операції родини Гмиріна за кордоном. Протягом 2021–2023 років сім’я придбала в Об’єднаних Арабських Еміратах нерухомість на суму близько 14 мільйонів доларів.

    Колишній заступник голови Фонду держмайна Денис Ігнатовський також заявляв про контакти Гмиріна з представниками Офісу президента та повідомляв, що дав свідчення щодо можливої участі у схемах людей із близького оточення глави держави — Сергія Шефіра та Тимура Міндіча.

    Затримання Володимира Колота може стати новим епізодом у розслідуванні масштабної справи про ймовірні корупційні схеми на стратегічних державних підприємствах.

  • Аграрну компанію на Житомирщині пов’язують із підсанкційним олігархом Павлом Фуксом

    Аграрну компанію на Житомирщині пов’язують із підсанкційним олігархом Павлом Фуксом

    Компанія з Житомирської області СТОВ «Надія ВП», яка спеціалізується на виробництві бобових культур і має земельний банк близько 4,5 тисячі гектарів, може бути пов’язана з підсанкційним бізнесменом Павлом Фуксом та його партнером Андрієм Волковим.

    Про це повідомляє видання kp.ua, посилаючись на власне журналістське розслідування.

    За даними журналістів, зв’язок агрокомпанії з бізнесменами простежується через формального бенефіціара СТОВ «Надія ВП» Святослава Болінського. Згідно з інформацією YouControl, Болінський через компанію ТОВ «Блік Трейд» придбав агропідприємство у Лампракіса Лазоса — колишнього топменеджера швейцарської трейдингової компанії Louis Dreyfus.

    До березня 2026 року власником ТОВ «Блік Трейд» був сам Болінський, однак згодом компанію переписали на киянина Андрія Волинського та жителя Хмельницької області Руслана Горобця.

    Журналісти звертають увагу, що Горобець є підписантом у збанкрутілій фінансовій компанії «Інвестохіллс Веста». Саме цю структуру пов’язують із бізнесменами Павлом Фуксом та Андрієм Волковим.

    Волков і Фукс відомі як власники групи «Інвестохіллс», яка займалася скуповуванням проблемних активів. За даними публікації, активи проблемних банків, що виставлялися на продаж Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, скуповувалися з дисконтом у 95–99%. Загальна вартість таких активів оцінювалася приблизно у 100 млрд гривень.

    Після запровадження Україною санкцій проти Павла Фукса через незаконне отримання ліцензій на видобуток корисних копалин та кримінальні провадження щодо несплати податків, бізнес-структури почали змінювати свою юридичну структуру.

    Зокрема, за даними журналістів, компанію «Інвестохіллс» було доведено до штучного банкрутства, а частину бізнесу переоформили на ірландський інвестиційний фонд.

    Видання також зазначає, що Святослав Болінський раніше представляв інтереси групи «Інвестохіллс» у судових процесах у 2020–2021 роках. Крім того, він був директором або засновником низки компаній, де кінцевим бенефіціаром прямо зазначався Андрій Волков. Серед таких підприємств — ТОВ «Зелений Лан Інвест» та ТОВ «ДП Київміськдовідка».

    Журналісти також звернули увагу на публікацію Болінського за 2024 рік, у якій він пропонував механізм прискореного отримання компенсацій за збитки від війни Росії проти України шляхом стягнення коштів із підсанкційних осіб.

    При цьому, зазначає видання, санкції проти Павла Фукса у 2024 році були продовжені ще на 10 років. Під санкціями також перебуває кіпрський бізнесмен Антоніу Константінос — формальний бенефіціар низки компаній групи «Інвестохіллс».

    Серед структур, які пов’язують із цією мережею, журналісти згадують британську компанію Blossom Trading LTD. Формально її власниками вказані Ольга Борисова та Віталій Бриль. У медіа їх називали особами, пов’язаними з Ігорем Левітіним — помічником президента Росії Володимира Путіна та колишнім міністром транспорту РФ, який перебуває під санкціями США і Канади.

    Павло Фукс також фігурує у кримінальному провадженні щодо систематичного ухилення від сплати податків. Крім того, групу «Інвестохіллс» неодноразово згадували у скандалах, пов’язаних із заволодінням активами великих компаній, зокрема підприємств Костянтина Жеваго, серед яких «Росава», «Білоцерківська ТЕЦ» та «АвтоКраз».

    У матеріалах розслідувань також згадуються історії з активами китайської компанії Vostok Solar, компанії T.B.Fruit, а також конфлікти довкола боргів Київського метрополітену за закупівлю вагонів метро на початку 2010-х років.

    Крім того, Павло Фукс фігурував у розслідуваннях, заснованих на витоках документів FinCEN. Згідно з ними, бізнесмен нібито отримав земельну ділянку у центрі Москви після передачі хабаря у розмірі одного мільйона доларів.

    Журналісти припускають, що власники земельних паїв, які здають свої ділянки в оренду СТОВ «Надія ВП», можуть навіть не знати про можливі зв’язки компанії з підсанкційними особами.

    Водночас у матеріалі зазначається, що взаємодія з підсанкційними громадянами країни-агресора може привернути увагу правоохоронних органів, а також міжнародних партнерів компанії.

  • У Харківській області підлітка підозрюють у насильстві над трьома хлопчиками

    У Харківській області підлітка підозрюють у насильстві над трьома хлопчиками

    Харківська обласна прокуратура повідомила про підозру 15-річному юнаку, якого вважають причетним до сексуального насильства над трьома хлопчиками.

    За даними правоохоронців, родина підозрюваного переїхала із зони бойових дій до більш безпечного району Харківської області та проживала у будинку місцевої сім’ї.

    Однією з жертв став 12-річний син господарів будинку. За версією слідства, випадки насильства щодо нього відбувалися систематично протягом кількох місяців — із січня по травень 2025 року.

    Ще одним потерпілим є 11-річний син загиблого українського військового. Факти насильства щодо дитини правоохоронці змогли задокументувати після того, як встановили контакт із підозрюваним.

    Третій епізод, за даними слідства, стався у червні 2025 року. За інформацією прокуратури, підліток наздогнав 10-річного хлопчика біля магазину та силоміць відвів його до окопу.

    У прокуратурі зазначають, що підозрюваний використовував довіру дітей та психологічний тиск, маскуючи свої дії під різні «ігри».

    Правоохоронці також повідомляють, що постраждалі тривалий час не розповідали дорослим про події через страх та погрози фізичною розправою.

    Наразі у кримінальному провадженні триває досудове розслідування, яке здійснюють слідчі поліції під процесуальним керівництвом Харківської обласної прокуратури.

  • Угорщина передасть Україні затримані інкасаторські машини, але без вилучених коштів

    Угорщина передасть Україні затримані інкасаторські машини, але без вилучених коштів

    Угорщина погодилася передати Україні інкасаторські автомобілі, які раніше були затримані на її території. Водночас гроші та цінності, що перевозилися у цих машинах, залишаться під контролем угорських правоохоронців на час розслідування.

    Про це повідомляє «Європейська правда».

    Йдеться про два інкасаторські автомобілі, які перевозили значні суми коштів та золото з території Європейського Союзу до України. Машини зупинили угорські правоохоронці під час перевірки, після чого транспорт і вантаж вилучили.

    Разом із автомобілями затримали сімох українських інкасаторів. За даними джерел, у транспорті могли перевозити близько 40 млн доларів США, 35 млн євро та 9 кілограмів золота.

    Після переговорів між сторонами Угорщина погодилася передати Україні самі інкасаторські автомобілі. Водночас кошти та інші цінності, які перебували у машинах, поки що не повертають.

    За інформацією угорської сторони, гроші залишаються під арештом, оскільки правоохоронні органи проводять розслідування щодо походження коштів і законності їхнього перевезення через кордон.

    Українська сторона, зі свого боку, наполягає, що транспортування здійснювалося в межах законних банківських операцій і відповідало міжнародним правилам.

    Очікується, що остаточне рішення щодо долі вилучених коштів буде ухвалене після завершення слідства. Саме тоді стане зрозуміло, чи можуть гроші та інші цінності бути повернуті Україні.

  • Брат колишнього голови Конституційного суду підозрюється у держзраді

    Брат колишнього голови Конституційного суду підозрюється у держзраді

    Правоохоронці повідомили про підозру у державній зраді брату колишнього голови Конституційного суду України Станіслава Шевчука. Йдеться про Рулава Одда, який раніше носив ім’я Денис Шевчук.

    За даними слідства, чоловік був причетний до підривної діяльності проти України ще з 2008 року.

    Правоохоронці встановили, що у 2009 році за фінансової підтримки з боку Російської Федерації він організував проведення з’їзду політичної партії «Русько-Український Союз». Під час цього заходу Шевчука обрали головою партії, а саму політичну силу перейменували на «Партію “РУСЬ”».

    За версією слідства, через діяльність цієї партії він поширював антиукраїнські наративи та проросійську ідеологію.

    Крім того, правоохоронці підозрюють його у причетності до подій під час Революції Гідності. Зокрема, йдеться про можливу координацію розгону учасників протестів у листопаді 2013 року.

    За даними слідства, Шевчук входив до групи осіб, які разом із керівниками правоохоронних органів здійснювали підривну діяльність проти України.

    Слідчі вважають, що ця група діяла під координацією тодішнього заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Володимира Сівковича.

    Наразі правоохоронці продовжують розслідування у межах кримінального провадження.

  • НАЗК знайшло численні неточності в декларації чиновника Рівненської ОВА

    НАЗК знайшло численні неточності в декларації чиновника Рівненської ОВА

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило низку неточностей та недостовірних відомостей у декларації директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської обласної військової адміністрації Олега Вівсянника. Перевірку декларації за 2023 рік проводило Національне агентство з питань запобігання корупції з 22 вересня по 25 грудня 2025 року.

    Під час аналізу розділу про суб’єкта декларування та членів сім’ї — дружину, доньку та сина — чиновник неодноразово зазначав позначку «Не застосовується» у графах, що стосуються унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реквізитів паспортів або свідоцтв про народження, а також реєстраційного номера облікової картки платника податків. Водночас перевірка відповідних державних реєстрів показала, що ці дані фактично існують.

    Окремі питання виникли щодо задекларованої нерухомості. Зокрема, у декларації не була вказана земельна ділянка площею 1197 квадратних метрів у селі Малий Олексин Рівненського району, яка перебуває у користуванні дружини посадовця. Будинок на цій ділянці належить третій особі — Івану Лабі. Також у документі вказана вартість приватизованої квартири в Рівному у розмірі 11 гривень, хоча в таких випадках слід зазначати позначку «Не застосовується», адже відновна вартість під час приватизації не є ринковою.

    Ще одним епізодом стала земельна ділянка у селі Боремель Дубенського району, яку чиновник задекларував як орендовану. Водночас Боремельська сільська рада повідомила, що у 2023 році договори оренди з ним не укладалися.

    Під час перевірки транспортних засобів виявили розбіжність у даті набуття права власності на вантажний автомобіль Renault Kangoo 2006 року випуску, який належить дружині чиновника. У декларації зазначено 31 грудня 2003 року, тоді як за даними державного реєстру транспортних засобів право власності було оформлено лише 25 квітня 2012 року.

    Також перевірка торкнулася нематеріальних активів. Відомості про корисну модель «пристрій для фітотерапії», яка була задекларована як спільна власність із іншими особами, не вдалося підтвердити. Установи інтелектуальної власності не підтвердили, що Олег Вівсянник є власником цього об’єкта. Натомість виявлено авторське право на науковий твір «Методика реабілітації хворих із застосуванням глини», зареєстрований 26 січня 2023 року, який у декларації взагалі не був зазначений.

    У процесі перевірки посадовець не надав пояснень та документів на запити агентства. Частина запитів до банків та інших установ на момент завершення перевірки залишалася без відповіді.

    Водночас у довідці НАЗК не зазначено нових порушень щодо готівкових коштів за 2023 рік. Перевірка була зосереджена саме на достовірності задекларованих даних, а не на походженні коштів. У декларації за 2023 рік значні суми готівки не вказані, тоді як у декларації за 2022 рік після виправлення було задекларовано 3 мільйони гривень, 55 тисяч доларів та 40 тисяч євро як спільну сумісну власність із дружиною.

    Агентство зазначає, що перевірка за 2023 рік частково спиралася на матеріали попередньої перевірки, під час якої походження задекларованих готівкових коштів залишилося непоясненим. У межах нової перевірки також були направлені запити до понад двадцяти банків, серед яких Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, Укргазбанк, Сенс Банк, ОТП Банк та Кредобанк, а також до державних реєстрів і баз даних.

    За результатами перевірки НАЗК констатувало порушення вимог статті 46 закону «Про запобігання корупції» щодо повноти, достовірності та своєчасності декларування. Матеріали перевірки можуть бути передані до правоохоронних органів для оцінки наявності складу адміністративного або кримінального правопорушення.

    Олег Вівсянник обіймає посаду директора департаменту цивільного захисту та охорони здоров’я населення Рівненської ОВА з початку 2020-х років і відповідає за питання цивільного захисту, медицини та гуманітарної політики в області. Раніше, після журналістського розслідування медіа «Четверта влада», посадовець вносив зміни до декларації за 2022 рік, однак пояснень щодо походження значних сум готівки так і не надав.

  • Схема в армії: заступниця командира брала гроші за відсутність на службі

    Схема в армії: заступниця командира брала гроші за відсутність на службі

    На Вінниччині правоохоронці викрили заступницю командира роти, яка організувала схему незаконного надання «відпусток» військовослужбовцям за гроші. Про це повідомили у Спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

    За даними слідства, упродовж липня–серпня 2025 року підозрювана без законних підстав дозволяла підлеглим тимчасово не виконувати обов’язки військової служби. Військовослужбовці могли залишати частину та фактично перебувати поза місцем служби.

    Щоб приховати протиправну діяльність, під час щоденних перевірок вона вносила до службової документації неправдиві дані, зазначаючи, що військові нібито перебувають у підрозділі.

    За можливість тимчасово не з’являтися на службі військовослужбовці платили по 500 гривень за кожну добу відсутності. Гроші перераховувалися на банківську картку підозрюваної залежно від кількості днів, протягом яких військовий фактично не перебував у частині.

    За попередніми підрахунками, у такий спосіб жінка отримала близько 30 тисяч гривень неправомірної вигоди.

    Заступниці командира роти повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про одержання службовою особою неправомірної вигоди, вчинене повторно, а також сприяння самовільному залишенню місця служби військовослужбовцями за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

    Досудове розслідування здійснюють слідчі Головного управління Нацполіції у Вінницькій області. Оперативний супровід забезпечують співробітники управління стратегічних розслідувань, Департаменту військової контррозвідки Служби безпеки України.

    У разі доведення вини підозрюваній може загрожувати серйозна кримінальна відповідальність.

  • Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Мільйони через офшори: у справі «Укроборонпрому» з’явилися нові підозрювані

    Детективи НАБУ спільно з прокурорами САП викрили організовану злочинну групу, яка упродовж 2014–2019 років заволоділа коштами державних підприємств оборонної галузі на суму понад 32 млн гривень. Йдеться про підприємства, що входять до структури концерну «Укроборонпром».

    За даними слідства, учасники схеми також намагалися незаконно заволодіти ще понад 19 млн гривень, однак реалізувати цей епізод їм не вдалося через початок активних слідчих дій правоохоронців.

    Слідство встановило, що схема полягала у штучному залученні іноземних компаній до виконання посередницьких послуг під час укладання зовнішньоекономічних контрактів на постачання продукції військового призначення. Формально ці компанії мали допомагати у реалізації контрактів, однак фактично жодних послуг не надавали.

    Насправді всю роботу виконували штатні співробітники державного підприємства-спецекспортера. Водночас іноземні фірми, зареєстровані у Великій Британії та Чехії, отримували значні кошти нібито за посередницькі послуги.

    Упродовж 2014–2019 років таким компаніям було перераховано понад 560 тисяч доларів США (еквівалент приблизно 13,3 млн грн) та майже 670 тисяч євро (близько 19,3 млн грн). За версією слідства, ці гроші проходили через рахунки фіктивних компаній і згодом розподілялися між учасниками злочинної групи.

    Крім того, у період з 2016 по 2019 рік службові особи підприємства-спецекспортера підготували документи для виплати ще близько 172 тисяч доларів США (приблизно 4,4 млн грн) та майже 500 тисяч євро (близько 14,7 млн грн) на користь компаній-нерезидентів. Однак ці кошти не були перераховані, оскільки учасники схеми дізналися про активні слідчі дії НАБУ і САП щодо подібних оборудок.

    Серед підозрюваних у справі — колишній директор державного підприємства, який нині обіймає посаду одного із заступників генерального директора АТ «Українська оборонна промисловість», колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії.

    Дії фігурантів кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, службового підроблення та замаху на привласнення коштів.

    Також відомо, що колишній радник директора підприємства-спецекспортера та бенефіціар приватної компанії фігурують ще в одному кримінальному провадженні НАБУ і САП. У тій справі їх підозрюють у заволодінні 146 млн гривень державних підприємств оборонної галузі.

  • НАЗК викрило експодатківця із Сумщини на прихованих активах майже на 20 млн грн

    НАЗК викрило експодатківця із Сумщини на прихованих активах майже на 20 млн грн

    Національне агентство з питань запобігання корупції виявило суттєві порушення у декларації колишнього заступника начальника Головного управління ДПС у Сумській області Олексія Мазуренка. За результатами перевірки встановлено, що посадовець не задекларував співмешканку як члена сім’ї та приховав майно і доходи на суму близько 19,9 млн гривень.

    У декларації Мазуренко зазначив, що не має членів сім’ї. При цьому він не вказав дані про Еллу Середу з Києва. Сам декларант пояснив, що не перебував із нею у шлюбі, не проживав спільно та не мав сімейних прав і обов’язків, окрім оренди житла.

    Однак у НАЗК такі пояснення не прийняли. За матеріалами територіального управління ДБР у Полтаві, у межах кримінального провадження, відкритого 18 лютого 2025 року, встановлено, що Мазуренко та Середа фактично проживали разом у 2023 році.

    Згідно із законодавством, членами сім’ї вважаються особи, які проживають разом із суб’єктом декларування на кінець звітного періоду або сумарно не менше ніж 183 дні протягом року. З урахуванням цих обставин НАЗК дійшло висновку, що Середа є членом сім’ї посадовця, а її майно мало бути відображене в декларації.

    Під час перевірки встановлено, що не було задекларовано п’ять квартир у Києві площею від 36,4 до 102,8 квадратного метра, придбаних у 2018–2022 роках. Загальна вартість цієї нерухомості на момент придбання становила приблизно 4,15 млн гривень. Найдорожча квартира коштувала понад 2,5 млн гривень.

    Також у декларації не зазначено нежитлову будівлю площею 478,5 квадратного метра у Сумській області, яка перебуває у власності з 2013 року, а також кілька земельних ділянок у Сумській області та Києві.

    Крім того, перевірка виявила, що було приховано житловий будинок садибного типу у Києві площею 275,5 квадратного метра. Будинок офіційно зареєстрували у липні 2024 року, однак на кінець 2023 року він перебував у стані незавершеного будівництва. За даними перевірки, у жовтні–грудні 2023 року там проживали Мазуренко та Середа.

    Серед незадекларованого майна також автомобіль Mercedes-Benz GLC 300 2021 року випуску, зареєстрований на Середу у лютому 2022 року. Його вартість становить близько 2,4 млн гривень.

    Крім цього, у декларації не були відображені доходи співмешканки у розмірі близько 1,8 млн гривень.

    У підсумку НАЗК встановило, що посадовець вніс недостовірні відомості на суму майже 20 млн гривень. Матеріали перевірки передано до правоохоронних органів для визначення наявності ознак адміністративного або кримінального правопорушення за статтею 366-2 Кримінального кодексу України або статтею 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

    Наразі Олексій Мазуренко вже понад пів року не працює у податковій службі. При цьому більшість активів, які не були відображені у декларації, оформлені на його співмешканку.

  • Схема «або гроші, або ТЦК»: в Одесі викрили групу поліцейських

    Схема «або гроші, або ТЦК»: в Одесі викрили групу поліцейських

    В Одесі правоохоронці викрили групу співробітників карного розшуку, яких підозрюють у систематичному вимаганні грошей у чоловіків під загрозою мобілізації. Про це повідомляють джерела в поліції, а також свідчать матеріали судового реєстру.

    За попередніми даними, троє поліцейських організували схему вимагання коштів у чоловіків, які перебували у розшуку через порушення правил військового обліку або самовільне залишення військової частини. Правоохоронці використовували службові бази даних для пошуку таких осіб.

    Після цього чоловіків затримували та ставили перед вибором: або передача кількох тисяч доларів, або доставлення до територіального центру комплектування. За інформацією джерел, суми, які вимагали поліцейські, коливалися від 5 до 15 тисяч доларів.

    Крім того, слідство перевіряє інформацію про те, що правоохоронці могли підкидати своїм жертвам наркотики або боєприпаси, а потім шантажувати їх кримінальною відповідальністю.

    За даними джерел, злочинна діяльність тривала щонайменше з середини минулого року і налічувала понад десяток епізодів. У вересні правоохоронні органи отримали інформацію про можливі правопорушення, після чого за підозрюваними встановили оперативне спостереження.

    11 лютого під час чергової спроби вимагання були затримані двоє поліцейських. Ймовірному організатору вдалося тимчасово втекти, однак через два дні його також затримали. Наразі всі троє перебувають у слідчому ізоляторі.

    За інформацією джерел, фігурантами справи є Євгеній Борис, Станіслав Лісецький та Денис Іванюк.

    Також повідомляється, що це не поодинокий випадок. Нещодавно в Одесі затримали ще одного оперативника на прізвище Скоробогатов, якого підозрюють у вимаганні грошей у чоловіків під погрозою відправлення до ТЦК.

    Слідство триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи та можливу причетність інших осіб.