Golosnovinua.com

Позначка: Руслан Кравченко

  • Перевірка прокуратури Харківщини: чому досі немає результатів

    Перевірка прокуратури Харківщини: чому досі немає результатів

    У Харківській області триває перевірка з боку Офісу генерального прокурора на тлі резонансних публікацій та пильної уваги громадськості. Водночас у регіональній прокуратурі демонструють впевненість та публічно звітують про роботу.

    Прокурор області Аміл Омаров провів координаційну нараду з керівниками правоохоронних органів регіону, присвячену стану правопорядку та протидії злочинності. Під час заходу були озвучені пріоритети, які раніше декларував генеральний прокурор Руслан Кравченко: захист бізнесу, забезпечення прав дітей та контроль за використанням коштів, спрямованих на відновлення інфраструктури.

    На нараді були присутні всі заступники прокурора області, включно з тими, хто раніше перебував на лікарняних. Зовні ситуація виглядає як демонстрація стабільності та керованості процесів у відомстві.

    Втім, на тлі перевірки, яку проводить Офіс Генерального прокурора, виникають запитання щодо її результативності. За інформацією з відкритих джерел, комісія неодноразово доопрацьовує акт перевірки, проводить додаткові заходи, однак фінальний документ досі не завершено.

    У професійному середовищі говорять і про можливі кадрові торги навколо посади прокурора Харківської області. Це породжує дискусії щодо реальної ефективності роботи Генеральної інспекції та здатності системи оперативно реагувати на виклики.

    Наразі остаточні висновки перевірки не оприлюднені, а ситуація довкола прокуратури регіону залишається предметом публічного інтересу.

  • Генпрокуратура викрила схему зловживань грошовим забезпеченням військових на майже 89 млн грн

    Генпрокуратура викрила схему зловживань грошовим забезпеченням військових на майже 89 млн грн

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про результати роботи прокуратури щодо викриття корупційних схем у сфері грошового забезпечення військовослужбовців. За його словами, мова йде про зловживання під час нарахування та виплати гарантованих державою коштів військовим у межах програми «Корупційні виплати».

    «Ця категорія справ є одним із пріоритетів роботи Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони. Ми координуємо роботу правоохоронних органів, здійснюємо процесуальне керівництво досудовими розслідуваннями і добиваємося того, щоб кожна гривня, призначена військовому, використовувалася законно і за призначенням», – зазначив Кравченко.

    За процесуального керівництва Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони оголошено підозру колишньому заступнику командира військової частини — начальнику штабу. Слідство встановило, що він організував безпідставне нарахування та виплату додаткових коштів собі та іншим військовослужбовцям за фіктивну участь у бойових діях. Завдані державі збитки становлять 1,97 млн грн. Підозрюваному вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

    Генпрокурор уточнив, що цей випадок не поодинокий. Лише у 2026 році за процесуального керівництва спеціалізованих прокуратур у сфері оборони:

    • у 36 кримінальних провадженнях повідомлено про підозру 51 особі за фактами незаконних виплат грошового забезпечення та додаткових винагород за виконання бойових завдань;

    • загальна сума встановлених збитків державі перевищує 88,7 млн грн.

    «Моя позиція принципова і незмінна: на війні не можна красти, прикриваючись формою чи званням. Виплати військовим не ресурс для зловживань, а елемент справедливості та бойової стійкості», – резюмував Руслан Кравченко.

  • Через аптечні мережі в Україні відмили понад 2 млрд грн — прокуратура

    Через аптечні мережі в Україні відмили понад 2 млрд грн — прокуратура

    В Україні припинили багаторічну схему відмивання коштів, до якої були залучені аптечні мережі по всій країні. Підприємства штучно занижували податок на прибуток, внаслідок чого в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

    Про викриття схеми повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. Розслідування здійснюють прокуратура міста Києва спільно з Державною податковою службою.

    За даними слідства, організатор схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Надалі ці патенти стали ключовим елементом податкових маніпуляцій.

    Упродовж 2022–2025 років до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, які об’єднують 183 підприємства по всій території України. Компанії системно перераховували кошти на користь іноземного представництва під виглядом сплати роялті за користування патентами.

    У прокуратурі наголошують, що такі платежі не мали жодного реального економічного змісту. Йшлося про фіктивні послуги, зокрема інструкції з дезінфекції приміщень у спосіб, який фактично не існує. Жодних реальних господарських операцій або наданих послуг слідство не встановило.

    Для легалізації фіктивних операцій організатор залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора та головного бухгалтера, укладав фіктивні ліцензійні договори і підписував акти «наданих послуг», достеменно знаючи, що ці послуги не виконувалися.

    За результатами досудового розслідування та податкових досліджень правоохоронці встановили, що лише у 2022–2025 роках завдяки цій схемі в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

    Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони вже надали покази слідству. Організатору схеми оголошено підозру за фактами службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досудове розслідування триває.

  • Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Як Євгеній Босенко змінює правила гри для великих платників податків

    Доки держава збирає по гривні на потреби фронту, у самому серці податкової служби — Центральному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків (ВПП) — розгорнувся «бізнес» зовсім іншого масштабу.

    На чолі системи, яка нищить легальний бізнес через відкати та шантаж, стоїть Євгеній Босенко. Видання 360ua.news розпочало цикл розслідувань про те, як один чиновник зміг приватизувати державні функції під носом у правоохоронців.

    Гроссмейстер «сірих» схем: хто такий Євген Босенко?

    Призначення Євгенія Босенка на посаду начальника Центрального офісу ВПП свого часу викликало чимало запитань. Колишній директор Департаменту правового забезпечення ДПС, людина, яка мала б стояти на варті закону, натомість очолила найприбутковіший підрозділ служби. Чому? Відповідь криється у вмінні Босенка «вирішувати питання», які не мають нічого спільного з наповненням бюджету.

    За даними джерел, Босенко відчуває себе абсолютно недоторканним. У вузьких колах він відверто хизується своїми зв’язками на самому «верху». За його словами, будь-які його дії — це «командна гра», погоджена з в.о. Голови ДПС Лесею (Карнаух).

    Але головним козирем у його рукаві є «криша» в правоохоронних органах — як зазначає джерело в його найближчому оточені, Босенко любить розказувати, що його тили прикриває безпосередньо Генпрокурор України Руслан Кравченко. Саме це робить його «море по коліна» перед будь-якими перевірками.

    Тріада Босенка: ПДВ, блоки та перевірки

    Сьогодні Центральний офіс ВПП працює за чітким прайсом. Основні інструменти збагачення Босенка та його «кураторів» виглядають так:

    1. «Вхідний квиток» на відшкодування ПДВ: Повернення законних коштів великим підприємствам перетворилося на привілей. Хочеш отримати ПДВ вчасно? Готуй фіксований «відкат». Без особистої візи Босенка гроші просто «зависають».
    2. Зашморг на накладних: Схема блокування податкових накладних (ПН) стала конвеєром. Система штучно зупиняє роботу підприємства, а далі бізнесу натякають: або довгі суди, або «символічний» відсоток Босенку за розблокування.
    3. Перевірка як вирок: Якщо платник податків виявляє «непокірність», у гру вступають податкові перевірки. Це не аудит — це каральна операція, мета якої паралізувати рахунки та довести власника до капітуляції.

    Легалізація через «автомобільний дисконт»

    Звісно, мільйонні кешові потоки потребують легалізації. Босенко не став вигадувати складних офшорів. Його улюблений метод — махінації з купівлею-продажем елітних автівок. Купуючи та продаючи машини за «правильними» цінами, він легалізує готівку, отриману від терору бізнесу, перетворюючи її на офіційні деклараційні здобутки.

    Але і це лише верхівка айсберга. Поки Босенко впевнений, що високі покровителі в ДПС та ГПУ врятують його від відповідальності, ми продовжуємо збирати факти.

    У наступних частинах нашого розслідування ми розкажемо:

    • Які конкретно фінансово-промислові групи вже стали жертвами «апетитів» Босенка?
    • Через які підставні фірми-прокладки проходять корупційні відсотки?
    • Як закордонні активи Босенка пов’язані з сьогоднішніми поборами

    Ми закликаємо бізнес, який постраждав від дій Євгенія Босенка, не мовчати. Час розривати це коло кругової поруки.

  • Словом 2025 року в Україні стали «переговори»

    Словом 2025 року в Україні стали «переговори»

    Словом 2025 року в Україні стало слово «переговори». Саме воно викликало найбільший інтерес громадян і найчастіше фігурувало в пошукових запитах та мовних спостереженнях. Про це повідомили укладачі словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», які щороку визначають ключові слова й вислови, що відображають настрої суспільства.

    Поруч зі словом «переговори» вживалося і слово «перемовини», однак значно рідше. Найбільший сплеск інтересу до цієї лексеми зафіксували у травні 2025 року, коли відбулися перші прямі перемовини між Києвом і Москвою.

    Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

    Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

    До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

    Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

    Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

    Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».

  • Суд став на бік нардепа Андрія Ніколаєнко, який збив на смерть 18-ти річну дівчину сироту

    Суд став на бік нардепа Андрія Ніколаєнко, який збив на смерть 18-ти річну дівчину сироту

    Суд повернув авто нардепу від Батьківщини Андрію Ніколаєнку, який в результаті перевищення швидкісного режиму збив на смерть 18-річну сироту Вікторію Назарову, при цьому адвокати Ніколаєнка добиваються повного виправдання клієнта.

    Як повідомляє екс-нардеп Ігор Мосійчук, у справі про смертельн дорожньо-транспортну пригоду на Житомирщині, яка сталася 3 листопада 2023 року, з’явився показовий процесуальний поворот.

    Зокрема, Житомирський районний суд Житомирської області  21 жовтня 2025 року ухвалив рішення про повернення автомобіля Mercedes-Benz GLE 300D власнику – транспортний засіб  цивільній дружині нардепа Катерині Вайдич.

    ФОТО: Катерина Вайдич – цивільна дружина нардепа Андрія Ніколаєнко

    Саме на цьому автомобілі близько 9:45 у селі Березівка народним депутатом Андрієм Ніколаєнко було смертельно травмовано 18-річну Вікторію Назарову – місцеву жительку, дівчину-сироту, яка загинула на місці події.

    За матеріалами розслідування, які раніше оприлюднювали журналісти видання “Схеми”, за 40 хвилин до трагедії система автофіксації МВС зафіксувала суттєве перевищення швидкості: на ділянці траси Київ—Чоп автомобіль рухався 162–165 км/год за дозволених 110 км/год, що стало підставою для штрафу у 340 грн. Камери зафіксували порушення о 9:03 год – у районі села Новогородецьке, приблизно за 63 км від місця смертельної аварії.

    ФОТО: інформація сервісу перевірки адміністративних правопорушень МВС. Фото – “Схеми”

    Розслідування у кримінальному провадженні проводилось працівниками Державного бюро розслідувань. 16 квітня 2024 року обвинувальний акт було скеровано до суду. У повідомленні ДБР зазначалося: водій всупереч вимогам ПДР рухався з перевищенням дозволеної швидкості, що підтверджено камерами автофіксації та фототехнічною експертизою. Слідство вказувало, що дотримання дозволеної швидкості та своєчасне гальмування дало б потерпілій можливість безпечно перетнути дорогу.

    ФОТО: наслідки смертельного дтп за участі нардепа Андрія Ніколаєнко

    Окремо наголошувалося й на систематичних порушеннях швидкісного режиму: за даними ДБР, у 2022–2023 роках патрульна поліція 22 рази притягувала водія цього авто до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості, а з квітня 2023 року сервіс МВС зафіксував щонайменше 9 таких випадків саме за цим транспортним засобом.

    Попри це, після тривалої паузи у розгляді справи – яка фактично не рухалася з моменту передачі до суду у квітні 2024-го – процес було поновлено, і майже одразу з’явилося рішення на користь обвинуваченого: суд дозволив повернути автомобіль. Далі нещодавно, 16 грудня під час засідання суд досліджував докази сторони обвинувачення – відео з камер, покази свідків, протоколи огляду місця події та інші матеріали.

    Водночас сторона захисту, попри наявні докази, наполягає на іншій версії: що автомобіль рухався з дозволеною швидкістю, а показники швидкості понад 130 км/год, зазначені у матеріалах слідства, нібито не відповідають дійсності через «збій систем автомобіля». Ці твердження прямо суперечать офіційній версії слідства, за якою камери на трасі Київ—Чоп фіксували перевищення на 40–50 км/год, у тому числі в межах населеного пункту, де й сталася трагедія.

    Нагадаємо, справу про загибель 18-річної сироти нині представляє Офіс Генерального прокурора, а отже провадження перебуває на контролі Генерального прокурора України Руслана Кравченко.

  • Генпрокуратура почала перевірки дитбудинків і вручила перші підозри

    Генпрокуратура почала перевірки дитбудинків і вручила перші підозри

    Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив про запуск масштабної перевірки всіх дитячих будинків України та одночасно повідомив про вручення трьох підозр працівникам інтернатної системи. Рішення пролунало вже після того, як оприлюднені активістами матеріали про багаторічні зловживання почали надходити в правоохоронні органи й активно ширитися мережею, створивши безпрецедентний суспільний резонанс.

    За останні пів року правозахисники зібрали сотні документів і публікацій, що демонструють, як українська система інтернатів перетворилася на замкнену, непрозору та інколи відверто кримінальну конструкцію. Вона роками прикривала знущання з дітей, корупцію на державних коштах і схеми, у яких фігурували посадовці місцевих установ. Тепер, коли перші підозри вже вручено, стає зрозуміло: порушені теми були системними, а не поодинокими випадками.

    Одним із найбільш болючих епізодів став випадок у Великому Любліні. Після того як у мережі з’явилося відео 12-річної дівчинки, яка розповіла про сексуальні домагання з боку керівника реабілітаційного центру, стало очевидно, що йдеться не про один інцидент. Свідчення дітей підтвердили багаторічні факти побиттів, зґвалтувань, принижень та погроз. Моніторинг виявив умови, що не відповідають жодним стандартам: відсутність базових засобів гігієни, використання їдальні у приватних цілях, незаконні операції з грошима вихованців. Саме після публічного розголосу матеріали активістів почали вивчати правоохоронні органи.

    Не менш резонансною стала історія незаконного повернення 52 українських дітей з Австрії, серед яких були й діти з важкими формами інвалідності. Вони три роки перебували у безпечних умовах за кордоном, але в ніч на 2 червня 2025 року були таємно доставлені в Україну, на Кіровоградщину — регіон, що регулярно потрапляє під ракетні обстріли. Правозахисники подали десятки запитів на адресу центральних і регіональних органів, домагаючись пояснень щодо легітимності та мети цього рішення, адже доля дітей і мотиви посадовців у цій історії залишаються нез’ясованими.

    Ще один масштабний кейс стосується Запорізького будинку дитини «Сонечко». Після аналізу фінансових документів стало очевидно, що заклад роками отримував фінансування на дітей, яких там фактично не було. Сто сімдесят вісім вихованців були евакуйовані на Львівщину та перебували на повному утриманні місцевого бюджету, але для державних звітів вони «продовжували перебувати» у Запоріжжі. Це дозволило адміністрації залучити майже 297 млн грн, з яких понад 212 млн пішли на зарплати та премії працівникам. Матеріали щодо схеми були скеровані до трьох десятків адресатів, включно з центральними органами влади.

    Ще одним напрямком викриття стала державна субвенція на житло для сиріт. У 2024 році держава виділила кошти на придбання квартир для дітей-сиріт та підтримку сімейних форм виховання. Але на місцях чиновники масово повідомляли про «відсутність потреби», що дозволяло перерозподіляти субвенції у власних інтересах. Правозахисники надіслали запити до Одеси, Харкова і Києва, охопивши понад шістдесят адресатів та зафіксувавши характерні ознаки схеми, що працювала на приховане перерозподілення державних коштів.

    Заява Генерального прокурора про початок перевірки всієї системи інтернатів виглядає першим серйозним кроком держави після тривалого ігнорування проблеми. Водночас у правозахисних колах наголошують, що формальна перевірка не дасть результату, якщо прокуратура не вивчить зібрані матеріали предметно. За пів року роботи громадським експертам удалося створити серйозні прецеденти, довести наявність системних порушень і показати, що проблему можливо розв’язувати не на папері, а через реальні дії.

  • Справу адвокатів “групи Борзих” намагаються закрити через ВАКС

    Справу адвокатів “групи Борзих” намагаються закрити через ВАКС

    Майже непоміченою пройшла новина про надто “м’яке рішення” ВАКС відносно одного з фігурантів резонансної справи про спробу дати хабар судді адвоката “групи Борзих” Дениса Микуліна. Про це пише видання 360ua.news.

    Так, 28 жовтня слідча суддя ВАКС Леся Федорак ухвалила рішення щодо  застосування запобіжного заходу до адвоката Дениса Микуліна у вигляді застави в розмірі всього лише 200 тисяч гривень.

    Простий аналіз судової практики щодо визначення розміру застав у інших резонансних судових справах останнього часу показує, що рішення ВАКС було упередженим на користь адвокатів “групи Борзих”, а саму справу намагаються зам’яти.

    Ймовірно, настільки лояльне рішення судді ВАКС Лесі Федорак відносно адвоката Дениса Микуліна продиктоване зв’язками “групи Борзих” та участі їх куратора – екс-заступника головного військового прокурора Дмитра Борзих у підготовці законопроєкту про ліквідацію НАБУ та САП.

    Так, за інформацією видання ZN.UA,  Дмитро Борзих має давні зв’язки з чинним генеральним прокурором Русланом Кравченком – обидва походять з військово-прокурорського середовища. Ще тісніший зв’язок у Дмитра Борзих з заступником голови СБУ Олександром Покладом — вони куми.

    Нагадаємо, двом адвокатам юридичної компанії “Гарантія ваших прав” – Максиму Комарницькому та Денису Микуліну було повідомлено про підозру у справі щодо підготовки хабара судді за виправдувальний вирок у провадженні про розкрадання піску АТ “Укрзалізниця”. За версією слідства, фігуранти через зв’язки в експертній установі збиралися отримати “потрібний” висновок і на його основі визначити суму неправомірної вигоди для суду.

    Наразі справу ведуть НАБУ і САП, а саме розслідування кейсу “групи Борзих” триває з 2023 року і охоплює втручання в Єдиний державний реєстр судових рішень та вплив на суддів і їхні апарати. Раніше Комарницькому інкримінували несанкціонований доступ до закритої частини реєстру: слідство говорить про понад 39 тис. пошукових запитів і перегляд 7,5 тис. документів. Головними підозрюваними у “реєстровому” епізоді є  Дмитро Борзих, а також адвокати Андрій Філюк і Максим Комарницький; у фокусі детективів – шість із двадцяти співробітників компанії.

  • Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість жертв серед цивільних в Україні зросла на 31% — звіт ООН

    Кількість загиблих і поранених серед цивільних в Україні зросла на 31% за дев’ять місяців 2025 року порівняно з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець із посиланням на новий звіт Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

    Згідно з даними місії, лише у вересні 2025 року загинули щонайменше 214 цивільних осіб, ще 916 отримали поранення. Найбільша кількість жертв припадає на прифронтові регіони — Донецьку та Херсонську області, які зазнають систематичних обстрілів російських військ.

    За словами Лубінця, атаки на енергетичну інфраструктуру України, що активізувалися у вересні, тривали й у жовтні, створюючи додаткові ризики для цивільного населення. Омбудсман наголосив, що такі дії порушують міжнародне гуманітарне право та мають бути кваліфіковані як воєнні злочини.

    Тим часом Генеральний прокурор Руслан Кравченко ініціював зміни до Кримінального кодексу України, які передбачатимуть довічне позбавлення волі за особливо тяжкі злочини проти дітей. Пропозицію вже направлено до профільного комітету Верховної Ради.

    Експерти наголошують, що поєднання воєнних загроз і внутрішніх реформ у сфері правосуддя демонструє спробу держави захищати громадян не лише на фронті, а й на законодавчому рівні.

  • Пенсія за зраду: прокурор у справі Фірташа втік з України і отримує виплати з бюджету

    Пенсія за зраду: прокурор у справі Фірташа втік з України і отримує виплати з бюджету

    Справу Дмитра Фірташа, якого у США звинувачують у міжнародній корупційній змові, в Україні роками називали тестом на здатність правоохоронної системи протистояти політичним впливам. Однак ключовий прокурор у цій історії – Ігор Стадник – не лише уникнув відповідальності, а й зумів отримати вигоду з власної бездіяльності.

    За інформацією журналістів, Стадник ще у 2023 році разом із родиною виїхав до Канади, де оформив тимчасовий захист. Водночас в Україні він ще майже рік значився у штаті Офісу Генерального прокурора, отримуючи зарплату за «виконання службових обов’язків». А вже у 2024 році, не досягнувши пенсійного віку, він оформив пенсію.

    Більш того, всі його фото та сліди з публічних джерел були видалені, що виглядає як спроба приховати його роль у правоохоронних органах.

    Стадник був старшим у групі прокурорів у справі Фірташа – олігарха, підозрюваного у сплаті багатомільйонних хабарів в Індії за право на видобуток титанових руд. Американські суди визнавали юрисдикцію США через вплив на авіаційну галузь, зокрема Boeing. У 2022 році австрійський суд дозволив новий розгляд питання екстрадиції, але справа знову забуксувала.

    За даними джерел, саме Стадник міг отримати 5 мільйонів доларів за бездіяльність, яка фактично допомогла Фірташу уникнути відповідальності. Йдеться про саботаж ключових рішень, узгодження тактики затягування процесів та ігнорування доказів.

    Крім того, у 2021–2023 роках Стадник керував відділом нагляду за дотриманням законів органами Бюро економічної безпеки (БЕБ). Там він систематично блокував роботу детективів, створюючи умови для корупційних домовленостей. Це завдало державі сотні мільйонів гривень збитків у вигляді недоотриманих податків та штрафів.

    Журналісти звернулися до нинішнього Генпрокурора Руслана Кравченка з вимогою дати правову оцінку діям попередників, зокрема Андрія Костіна, який дозволив Стаднику працювати та отримувати виплати навіть після його втечі за кордон.

    Якщо відповідальність за цей скандал знову залишиться «поза увагою», Україна ризикує втратити довіру міжнародних партнерів і контроль над стратегічно важливими галузями, які досі перебувають під впливом олігарха Фірташа.