Golosnovinua.com

Позначка: САП

  • Справу Тимошенко винесли на рівень ООН

    Справу Тимошенко винесли на рівень ООН

    Провадження проти лідерки партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко отримало новий міжнародний резонанс після того, як група європейських юристів-міжнародників з прав людини звернулася до структур Організації Об’єднаних Націй із заявами про можливі порушення фундаментальних прав та ознаки політичної вмотивованості розслідування.

    Як повідомляє агентство AFP, звернення до чотирьох спеціальних доповідачів Управління Верховного комісара ООН з прав людини подали французький юрист Франсуа Зімере, а також юристки Джессіка Фінель та Каталіна де ла Сота. У своєму документі вони виклали детальний аналіз перебігу справи та зазначили, що, на їхню думку, розслідування містить низку системних процесуальних проблем, які можуть суперечити міжнародним стандартам справедливого судочинства.

    Юристи стверджують, що ключовим елементом їхніх зауважень є питання доступу сторони захисту до доказової бази. Зокрема, вони вказують, що адвокатам, за їхньою оцінкою, було обмежено доступ до матеріалів справи, включно з оригінальними аудіозаписами, які фігурують як важливі докази. На їхню думку, така ситуація може ставити під сумнів рівність сторін у процесі та право на повноцінний захист.

    У зверненні до ООН також наголошується, що сукупність обставин у провадженні проти Тимошенко може свідчити про порушення базових гарантій справедливого суду, закріплених у міжнародному праві. Автори документа закликають спеціальних доповідачів ООН розглянути ситуацію та дати їй правову оцінку в межах своїх повноважень, а також вжити заходів реагування у випадку підтвердження виявлених порушень.

    Окрему увагу привертає постать Франсуа Зімере, який є відомим європейським правником у сфері міжнародного права та прав людини, а також колишнім послом Франції з прав людини. Він неодноразово виступав у міжнародних інституціях із позицією щодо захисту прав людини та активно підтримує притягнення Росії до відповідальності за воєнні злочини, скоєні під час війни проти України, що додає додаткової уваги до його участі у цій справі.

    Реакція міжнародної правової спільноти на провадження проти Тимошенко з’являється не вперше. Раніше окремі депутати Європейського парламенту та представники Парламентської асамблеї Ради Європи висловлювали занепокоєння щодо дотримання процесуальних гарантій у справі, а також наголошували на необхідності забезпечення повної неупередженості розслідування та судового розгляду.

    Крім того, у звітах українських правозахисних організацій, зокрема Харківської правозахисної групи, зазначалося, що перебіг розслідування може містити низку процесуальних порушень. У цих висновках підкреслювалося, що сукупність зафіксованих обставин потенційно може вказувати на політичну вмотивованість переслідування, хоча остаточні юридичні оцінки мають давати компетентні судові інстанції.

    Сама справа Тимошенко вже тривалий час залишається предметом суспільної та політичної дискусії як в Україні, так і за її межами. Вона неодноразово ставала об’єктом критики з боку міжнародних організацій, тоді як українська сторона наполягає на законності дій правоохоронних органів і відсутності політичного впливу на перебіг розслідування.

    Нинішнє звернення європейських юристів до структур ООН може стати черговим етапом у міжнародному розгляді справи, оскільки спеціальні доповідачі УВКПЛ мають мандат оцінювати відповідність національних проваджень міжнародним стандартам прав людини та формувати рекомендації для держав щодо усунення можливих порушень.

    Таким чином, справа Тимошенко знову опинилася у фокусі міжнародної уваги, а участь авторитетних європейських правників і звернення до ООН можуть суттєво посилити дискусію навколо дотримання стандартів справедливого судочинства в цьому провадженні.

  • Фінансовий спрут: як пов’язані бізнесмен Максим Кріппа та екс-глава ОП Андрій Єрмак

    Фінансовий спрут: як пов’язані бізнесмен Максим Кріппа та екс-глава ОП Андрій Єрмак

    На фоні розслідування НАБУ відносно екс-очільника ОП та публікації “плівок Міндіча”, у журналістів з’явилася можливість детально дослідити бізнесові та соціальні зв’язки Андрія Єрмака та Максима Кріппи.

    Бізнесмен Максим Кріппа, якому останнім часом “повезло” стати власником ряду знакових активів на сотні мільйонів доларів, у провладних колах має репутацію “гаманця Єрмака”. Власне кажучи, цим фактом можна пояснити “феноменальний бізнесовий взлет бізнесмена з Броварів Кріппи” та його “недосяжність” для правоохоронних органів.

    Публікація плівок НАБУ відкриває шлях для дослідження зв’язків Максима Кріппи та фігурантів справи Мідас

    Нагадаємо, основну частину плівок Мідаса НАБУ записало в квартирі Тимура Мініча за адресою Грушевського, 9а. Будинок будувала компанія ТОВ “Інвес” близьких до Максима Кріппи екс-регіоналів Анатолія Шалоплута і Сергія Надєєва.

    Анатолій Шалоплут і Сергій Надєєв, за інформацією ЗМІ, відомі тим, що займались незаконним видобутком піску в Броварському районі та дали хабар Генпрокуратурі у розмірі 500 000$ за закриття кримінальних справ по іншій підконтрольній компанії –  ТОВ “СОБІ”.

    Анатолій Шалоплут і Сергій Надєєв також входять до оточення кума Андрія Єрмака – нардепа Миколу Тищенка. Зв’язок між структурами Максима Кріппи та Миколою Тищенко прослідковується через Германа Блінова, який являється чоловіком сестри Тищенко.

    Максим Кріппа пов’язаний з Германом Бліновим через свого партнера по ТОВ “Капітал-Груп”, “Лео Корпорейшн Україна” та “Лео-Груп” Олександра Зеленюка.

    Усі компанії зареєстровані за однією адресою та користуються спільним телефонним номером. За цією ж адресою зареєстровано ТОВ “Глобал онлайн”, яку пов’язують з казино “Вулкан”.

    Директор ТОВ “Глобал онлайн” Микола Пироженко є директором чи співзасновником інших компаній Максима Кріппи.

    Через Олександра Зеленюка ми виходимо на зв’язок Максима Кріппи з Андрієм Фіщевим та родиною Блінових.

    Олександр Зеленюк і Тетяна Мішалова були засновниками ТОВ “Белактріс”, яке згодом було переоформлено на Андрія Фіщева та Германа Блінова.

    Андрій Фіщев, серед іншого, контролював ТОВ “СБС і ВАТ “Торговий дім Ліза”, пов’язані з ринками Броварського району, а його донька Єлизавета Фіщева працює помічницею Данила Гетманцева у Верховній Раді. Водночас, за інформацією джерел, саме Андрій Фріщев влаштував Максима Кріппу помічником нардепа Івана Бокия.

    Ще одна фігура – Олександр Осока. Його пов’язують його одночасно з Кріппою та оточенням Гетманцева. Олександр Осока керує низкою компаній Максима Кріппи та є співзасновником фонду MK Foundation. У телефонних тегах його номер фігурував як «Олександр від Гетманцева», «Саша фонд держмайна».

    Контакт між Максимом Кріппою та Данилом Гетманцевим відбувається через помічників нардепа –  Єлизавету Фіщеву та Василя Горбаля.

    Через контакт з Данилом Гетманцем Максим Кріппа лобіює свої інтереси в сфері онлайн казино та відмиванню коштів від сірого гемблінгу.

    Зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання ТОВ “Мідал” Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за за 311 млн грн.  Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.

    Історія “Берега” пов’язана з Шалоплутом і Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.

    Ще 61,1% належить ТОВ “Тімекс-Інвест”, власником якого у 2022 році став Дмитро Тараник — партнер АО “Саєнко Харенко”, де працював радник Єрмака Олександр Бевз. Фактично Тараник є власником частки Єрмака в проекті.

    ФОТО: Юрист Дмитро Тараник виступає “фунтом” Єрмака в ряді бізнес проектів

    З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників — партнер Кріппи Олександр Зеленюк.

    ФОТО: Адвокат Андрія Єрмака Ігор Фомін пов’язаний з Максимом Кріппою через ТОВ ЮК “Юстиніан”

    За “Юстиніаном” закріплені тел. +38067908 та пошта maxb****90 @ mail.ru — контакти Максима Бєлякова, позначеного як “Макс Прокр 2” та “Заступник начальника ДПЗД “Укрінтеренерго”. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.

    Ті самі номер телефона та пошта вказані в контактах ГО “Міжнародна ліга юристів”, заснованої Фоміним та Олександром Головкіним, де Максим Бєляков є керівником.

    Серед активів Ігоря Фоміна — “Фомін і Партнери”, “Київ Глобал”, “Лекспартнерс” та “Склад РДК”.

    “Київ Глобал” пов’язана з послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком, який є близьким до Андрія Єрмака і якого називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.

    Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко — колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.

    ФОТО: Через Ірину Сергієнко відслідковується зв’язок Максима Кріппи та Андрія Єрмака в гральному бізнесі

    Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з Михайлом Харенком.

    ФОТО: Засновник АТ “Саєнко Харенко” Михайло Харенко

    Михайло Харенко – засновник АО “Саєнко Харенко”, де працює Дмитро Тараник, на якого оформлена частина ТОВ “Берег”, що належить Андрію Єрмаку.

    Ще один зв’язок Кріппа–Єрмак–Харенко – БФ “Дихай”, засноване Михайлом Харенко разом з Юрієм Кривошеєм. Серед активів Кривошея – ТОВ “Ресткор”, створене з Артемом Кривошеєм.

    Телефон Артема Кривошея (позначений як «прокурор») +38097****107 раніше використовувався в ТОВ “Клуб Ягуар” Максима Криппи, де він був керівником.

    Окремо варто відзначити, що через структури Максима Кріппи вносили заставу за іншого фігуранта розслідування НАБУ Олексія Чернишова.

    Нагадаємо, суд призначив Олексію Чернишову заставу в розмірі понад 120 мільйонів гривень, в той час коли його офіційні рахунки підозрюваного були заблоковані. Чстину застави у розмірі 44 мільйони гривень за Чернишова внесла маркетингова директорка девелоперської групи DIM Дарія Бедя.

    Дарія Бедя є довіреною особою в структурі, де Максим Кріппа офіційно виступає ключовим інвестором та співвласником.

    Водночас, деякі ЗМІ вважають, що  30 млн грн застави, внесеної Сергієм Ребровим за Андрія Єрмака, насправді були взяті із структур Максима Кріппи, а внесення коштів кумом-футболістом лише формальність.

  • НАБУ викрило схему розкрадання 170 млн грн в «Енергоатомі» на добудові ГАЕС

    НАБУ викрило схему розкрадання 170 млн грн в «Енергоатомі» на добудові ГАЕС

    Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою викрило схему заволодіння коштами АТ «НАЕК «Енергоатом» під час добудови Ташлицької гідроакумулювальної електростанції у Миколаївській області. Орієнтовна сума збитків, за даними слідства, становить близько 170 мільйонів гривень.

    Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

    За даними слідства, до реалізації схеми була залучена одна з підрядних компаній, пов’язана з організатором оборудки. Попри систематичні зриви строків виконання робіт і навіть процедуру банкрутства підприємства, з ним продовжували укладати додаткові угоди.

    Як встановили детективи, загалом було підписано понад 70 додаткових угод, якими змінювалися обсяги, перелік робіт і строки їх виконання, що дозволяло зберігати контроль над фінансовими потоками та продовжувати фінансування проєкту.

    Окремо слідство звертає увагу на закупівлю обладнання для автоматизованої системи управління Ташлицької ГАЕС. За однією з угод було придбано відповідний комплекс на суму понад 305 мільйонів гривень.

    За версією НАБУ, поставку здійснювали через підконтрольну іноземну компанію-посередника, що дозволило суттєво завищити вартість обладнання. Різниця між реальною та фактичною ціною, за оцінками слідства, становить близько 170 мільйонів гривень.

    У межах розслідування встановлено щонайменше двох підозрюваних. Серед них — організатор схеми та колишній керівник відділу відокремленого підрозділу «Атомпроектінжиніринг» компанії «Енергоатом». Організатора затримано.

    Правоохоронці продовжують встановлювати інших можливих учасників схеми та перевіряють рух коштів через пов’язані компанії.

    У НАБУ зазначають, що розслідування стосується масштабної багаторічної практики зловживань у сфері енергетичних закупівель, зокрема через складні схеми із залученням посередників та змін умов контрактів після їх укладення.

    Нагадаємо, раніше восени 2025 року НАБУ вже повідомляло про викриття окремих корупційних схем в «Енергоатомі», пов’язаних із систематичним отриманням неправомірної вигоди посадовцями та контрагентами компанії. Слідство у цих справах триває.

  • $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    $1 мільйон за контракт на дрони: суд арештував посадовця ДПСУ та виробника безпілотників у гучній корупційній справі

    В Україні набирає обертів один із найгучніших корупційних скандалів останніх місяців, пов’язаний із закупівлями безпілотників для потреб оборони. Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи посадовцю Адміністрації Державної прикордонної служби України та власнику компанії-виробника дронів, яких підозрюють у вимаганні одного мільйона доларів хабаря за сприяння у постачанні безпілотних авіаційних комплексів.

    Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За рішенням суду посадовця ДПСУ взято під варту з можливістю внесення застави у розмірі 4 мільйони гривень. Підприємцю, якого слідство вважає співучасником схеми, обрали більш сувору альтернативну заставу — понад 44,2 мільйона гривень.

    За даними слідства, корупційна схема була пов’язана із закупівлею безпілотних літальних апаратів для підрозділів Державної прикордонної служби України. Правоохоронці стверджують, що посадовець Адміністрації ДПСУ заздалегідь визначив умови проведення тендерних процедур таким чином, щоб перемогу отримала компанія, пов’язана з його спільником.

    Слідчі встановили, що під час підготовки закупівлі посадовець нібито створив умови для перемоги конкретного товариства, яке планувало постачати безпілотні комплекси державі. Однак реалізувати цей задум не вдалося через появу конкурента, який запропонував державі більш вигідні умови.

    Згідно з матеріалами розслідування, до тендеру долучилося ще одне підприємство, яке запропонувало поставити 270 безпілотних авіаційних комплексів за 825 мільйонів гривень. Після цього компанія ще більше знизила свою пропозицію, запропонувавши виконати контракт за 760 мільйонів гривень.

    Саме ця пропозиція виявилася найбільш вигідною для держави та забезпечила компанії перемогу в тендері.

    За версією правоохоронців, після поразки підконтрольного учасника торгів підозрювані вирішили отримати прибуток іншим шляхом. Слідство стверджує, що власник компанії-виробника дронів почав переконувати переможця тендеру у необхідності сплатити неправомірну вигоду за безперешкодне укладення та виконання майбутнього договору.

    Для підтвердження серйозності намірів була навіть організована телефонна розмова з представником Державної прикордонної служби. За версією слідства, таким чином переможцю тендеру намагалися продемонструвати, що вимоги щодо передачі коштів підтримуються посадовими особами державного відомства.

    Розмір неправомірної вигоди становив один мільйон доларів США. За даними правоохоронців, це відповідало приблизно 5–10% від вартості майбутнього контракту. Отримані кошти, як вважає слідство, планувалося розподілити між учасниками схеми та окремими посадовцями.

    Справу розслідують детективи Національного антикорупційного бюро України за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Підозрюваним інкримінують злочини, пов’язані з одержанням та вимаганням неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.

    У САП наголошують, що розслідування триває, а правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб. Також аналізуються документи щодо проведення закупівель та роль кожного з учасників процесу.

    Справа викликала значний суспільний резонанс через те, що йдеться про закупівлі безпілотників під час повномасштабної війни. Саме дрони сьогодні є одним із ключових видів озброєння на фронті та відіграють важливу роль у розвідці, коригуванні вогню, ураженні техніки противника та захисті українських військових.

    Антикорупційні органи останнім часом дедалі частіше повідомляють про викриття зловживань у сфері оборонних закупівель. Правоохоронці наголошують, що навіть в умовах війни державні кошти мають використовуватися максимально ефективно, а будь-які спроби нажитися на потребах армії становлять загрозу національній безпеці.

    У разі доведення вини підозрюваним може загрожувати тривале позбавлення волі, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади. Остаточну правову оцінку їхнім діям надасть суд після завершення досудового розслідування та розгляду справи по суті.

    Наразі обидва фігуранти залишаються під вартою із можливістю внесення визначених судом застав. Слідчі дії у справі тривають.

  • ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    ВРП відсторонила трьох суддів Верховного суду у справі про корупцію Князєва

    Вища рада правосуддя тимчасово відсторонила від здійснення правосуддя трьох суддів Верховного суду України, яких підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми, пов’язаної з колишнім головою Верховного суду Всеволодом Князєвим та бізнесменом Костянтином Жеваго. Відповідне рішення було ухвалене 29 травня після розгляду клопотань керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Про це повідомили у Вищій раді правосуддя, НАБУ та САП.

    Йдеться про суддів Ірину Григор’єву, Ігоря Желєзного та Жанну Єленіну. За рішенням ВРП, їх відсторонено від здійснення правосуддя до 19 липня 2026 року у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. Раніше Вищий антикорупційний суд уже обрав їм запобіжні заходи у вигляді застав.

    У Вищій раді правосуддя пояснили, що під час ухвалення рішення враховували як принципи незалежності та недоторканності суддів, так і ризики, озвучені слідством. У ВРП наголосили, що клопотання САП були частково задоволені саме через обґрунтованість підозр і необхідність забезпечення належного перебігу досудового розслідування.

    У заяві ВРП зазначається, що ризики, наведені стороною обвинувачення, є співмірними із наслідками тимчасового відсторонення суддів, а також враховано строки слідства та характер кримінального провадження. У Раді підкреслили, що рішення ухвалювалося з урахуванням балансу між гарантіями суддівської незалежності та суспільним інтересом у справі, яка стосується корупції на найвищому рівні судової системи.

    Ця справа є продовженням одного з найгучніших антикорупційних розслідувань в історії незалежної України — справи колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва, якого у 2023 році викрили на отриманні багатомільйонного хабаря. Тоді детективи НАБУ та прокурори САП заявили про існування організованої схеми впливу на судові рішення у Верховному суді в інтересах великого бізнесу.

    За версією слідства, неправомірна вигода надавалася за ухвалення рішення у справі, пов’язаній із активами Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Слідчі вважають, що хабар передавався в інтересах бізнесмена Костянтина Жеваго — власника групи “Фінанси і кредит”. Йдеться про один із найбільших корпоративних спорів, який розглядався у Верховному суді.

    Після затримання Всеволода Князєва справа спричинила масштабний резонанс як в Україні, так і серед міжнародних партнерів. Викриття голови Верховного суду стало безпрецедентним випадком для української судової системи, адже йшлося про найвищу судову інстанцію держави. Тоді правоохоронці оприлюднили кадри з грошима, вилученими під час слідчих дій, а сам Князєв був усунений із посади голови Верховного суду.

    Надалі НАБУ та САП почали поступово розширювати коло підозрюваних у справі, перевіряючи можливу причетність інших представників суддівського корпусу. Останнім етапом стало оголошення підозр трьом чинним суддям Верховного суду та одному судді у відставці.

    Слідство вважає, що окремі представники судової системи могли бути залучені до схеми ухвалення рішень в обмін на неправомірну вигоду. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточні висновки щодо ролі кожного з фігурантів мають бути зроблені після завершення всіх процесуальних дій та розгляду справи у суді.

    Сам Костянтин Жеваго раніше неодноразово заперечував свою причетність до будь-яких корупційних домовленостей або спроб впливу на судову систему. Бізнесмен заявляв, що не організовував передачу хабарів і не мав стосунку до дій посадовців Верховного суду.

    Водночас справа Князєва та пов’язані з нею нові підозри залишаються одним із головних тестів для української антикорупційної системи. Західні партнери України неодноразово наголошували, що реальна боротьба з корупцією та очищення судової влади є ключовими умовами для подальшої інтеграції України до Європейського Союзу та збереження міжнародної підтримки.

    Експерти також зазначають, що розвиток цієї справи може суттєво вплинути на довіру суспільства до судової системи. Скандал навколо Верховного суду вже став одним із найболючіших ударів по репутації судової гілки влади за останні роки, оскільки корупційні підозри пролунали щодо представників найвищої інстанції, яка повинна бути символом законності та справедливості в державі.

  • ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    ВАКС закрив “залізничну справу” Дубневича через строки розслідування

    Вищий антикорупційний суд України ВАКС ухвалив рішення про закриття кримінального провадження у так званій “залізничній справі”, в якій фігурує народний депутат Ярослав Дубневич. Підставою для закриття стало завершення строків досудового розслідування після повідомлення про підозру, що унеможливило подальший розгляд справи по суті в межах чинного кримінального процесуального законодавства.

    Відповідно до ухвали суду, клопотання сторони захисту було задоволене, а провадження закрито на підставі пункту 10 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України. У рішенні зазначається, що строки досудового розслідування були вичерпані після офіційного повідомлення особам про підозру, що є процесуальною підставою для припинення кримінального провадження без ухвалення вироку.

    У цій справі обвинувачення висувалися одразу вісьмом фігурантам, серед яких, окрім Ярослава Дубневича, були також колишній перший заступник начальника філії “Центр забезпечення виробництва” АТ Укрзалізниця, керівники підконтрольних підприємств та посадові особи приватних структур. Слідство вважало, що вони діяли у змові та організували схему закупівель через систему публічних торгів, яка стосувалася постачання стрілочних переводів, запасних частин і комплектуючих для залізничної інфраструктури.

    За версією обвинувачення, схема полягала у штучному формуванні умов тендерів, що дозволяло залучати заздалегідь визначених постачальників та забезпечувати їм перемогу в закупівлях. Унаслідок цього, як стверджували правоохоронні органи, державне підприємство зазнало значних фінансових збитків, які оцінювалися у десятки мільйонів гривень. Саме тому справа отримала неофіційну назву “залізнична”, оскільки була пов’язана з інфраструктурними закупівлями для залізниці.

    САП ще у 2022 році скерувала обвинувальний акт до суду, а справа розглядалася в судовій системі не один рік. У процесі її розгляду неодноразово змінювалися процесуальні рішення. Як зазначають у громадській організації Transparency International Ukraine, провадження вже закривалося раніше з аналогічних підстав, однак згодом Апеляційна палата ВАКС скасовувала це рішення та повертала справу на новий розгляд, що знову відновлювало судовий процес.

    Нинішнє рішення ВАКС може бути оскаржене протягом семи днів з моменту його оголошення. Водночас воно фактично ставить крапку в можливості розгляду справи по суті, оскільки закриття провадження через сплив строків досудового розслідування не передбачає винесення обвинувального вироку або подальшого дослідження доказів у суді.

    Окремо варто зазначити, що за даними слідства, загальні збитки у справі могли перевищувати 90 мільйонів гривень, що стосувалося закупівель для потреб Укрзалізниця. Сам Ярослав Дубневич заперечував звинувачення, а його захист наполягав на порушеннях у процедурі розслідування та недотриманні процесуальних строків, що зрештою і стало ключовим аргументом для закриття провадження.

    Таким чином, одна з найгучніших антикорупційних справ, пов’язаних із закупівлями в транспортній сфері, була закрита не через виправдання або розгляд доказів по суті, а через процесуальні строки, що викликало нову хвилю дискусій у юридичному та антикорупційному середовищі щодо ефективності розслідувань і судових процедур у подібних справах.

  • DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    DIE ZEIT: справу “Енергоатому” могли використати для тиску на Зеленського

    Гучний корупційний скандал навколо Енергоатом міг бути не лише антикорупційною історією, а й елементом політичного тиску на українське керівництво під час переговорів щодо можливого завершення війни. Про це йдеться у великому журналістському розслідуванні німецького видання DIE ZEIT під назвою “Attack from within”.

    Автори матеріалу звертають увагу на часовий збіг між появою перших масштабних публікацій про корупційні схеми в “Енергоатомі” та критично важливими міжнародними переговорами між Україною, США та Росією щодо потенційного мирного врегулювання війни. У статті припускається, що справа могла використовуватися як інструмент впливу на президента України Володимир Зеленський після його відмови підтримати запропонований американською стороною план завершення війни.

    За даними журналістів, восени США представили Києву 28-пунктний мирний план, який мав стати основою для подальших переговорів із Москвою. Однак у Києві окремі пункти документа сприйняли як неприйнятні та надто вигідні для Кремля. У матеріалі DIE ZEIT зазначається, що деякі положення виглядали так, “ніби їх писали у Москві”, а українська влада категорично відмовилася підтримувати документ у його запропонованому вигляді.

    Саме після цього, як стверджують автори розслідування, тема корупції в “Енергоатомі” почала стрімко виходити в міжнародний інформаційний простір, а деталі слідства — активно з’являтися у медіа.

    “Ця справа тісно пов’язана з мирними переговорами між Україною, Росією та США. Перші деталі корупційного скандалу навколо “Енергоатому” з’явилися саме тоді, коли восени США представили 28-пунктний план завершення війни. Цей список виглядав так, ніби його написали в Москві, і Зеленський навідріз відмовився його підписувати — після чого і вибухнув цей скандал”, — пише DIE ZEIT.

    Журналісти також посилаються на джерела, які припускають, що витік інформації щодо розслідування міг бути організований свідомо для створення додаткового тиску на українське керівництво. За словами співрозмовників видання, окремі деталі справи почали потрапляти у публічний простір у момент, коли переговорний процес зайшов у глухий кут.

    “Інсайдери припускають, що адміністрація США організувала витік деталей справи, щоб зламати опір Зеленського”, — зазначається у матеріалі.

    При цьому видання окремо наголошує, що жодних доказів причетності самого президента України до корупційної схеми немає. Директор Національне антикорупційне бюро України Семен Кривонос у коментарі DIE ZEIT прямо заявив, що Володимир Зеленський не є фігурантом кримінальних проваджень у справі “Енергоатому”.

    Сама справа стосується масштабної корупційної схеми, яку раніше викрили Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. За версією слідства, в компанії діяла організована група, яка фактично контролювала частину фінансових процесів та вимагала від постачальників і контрагентів так звані “відкати” у розмірі від 10% до 15% від суми контрактів. В обмін бізнесу гарантували відсутність проблем із проведенням платежів або збереження статусу постачальника державної компанії.

    За даними українських медіа, до справи можуть бути причетні колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк, виконавчий директор із безпеки “Енергоатому” Дмитро Басов, бізнесмен Тимур Міндіч та колишній міністр енергетики й юстиції Герман Галущенко.

    Окрему увагу правоохоронці приділили схемам легалізації коштів. За інформацією слідства, для цього використовувався спеціальний офіс у центрі Києва, де здійснювалися фінансові операції та координація діяльності учасників схеми. За даними НАБУ, приміщення належало родині колишнього народного депутата Андрій Деркач.

    На тлі скандалу президент Володимир Зеленський заявив, що очищення “Енергоатому” від корупції є одним із ключових пріоритетів держави. Він наголосив, що в умовах війни прозорість роботи стратегічних енергетичних підприємств має критичне значення як для внутрішньої стабільності країни, так і для довіри міжнародних партнерів.

    Розслідування DIE ZEIT уже викликало значний резонанс, оскільки фактично порушує питання про можливе використання антикорупційних проваджень як інструменту міжнародного політичного впливу під час переговорів щодо майбутнього війни та безпеки України.

  • Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Корупція у Верховному Суді: ВАКС призначив 3 млн грн застави судді

    Вищий антикорупційний суд розглянув клопотання про обрання запобіжного заходу судді Верховного Суду Жанни Єленіної і визначив їй заставу у розмірі 3 млн грн. Про це повідомляє Центр протидії корупції з посиланням на результати судового засідання.

    За даними, озвученими у суді, Єленіна підозрюється в отриманні неправомірної вигоди у розмірі 50 тисяч доларів США. Слідство вважає, що ці кошти могли бути частиною корупційної схеми, пов’язаної з ухваленням рішень у Верховному Суді. Також у матеріалах справи згадується, що гроші, передані колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим, були вилучені під час слідчих дій.

    Під час судового засідання сторона захисту заявляла, що покази Князєва можуть бути мотивовані його прагненням укласти угоду зі слідством і отримати більш м’яке покарання. Водночас суд дослідив ці аргументи у межах розгляду запобіжного заходу, однак вони не стали підставою для зміни рішення.

    Окрім визначення застави, суд поклав на підозрювану низку процесуальних обов’язків, зокрема обмеження на пересування без дозволу слідства, заборону контактувати зі свідками у справі та обов’язок здати документи для виїзду за кордон. Йдеться про запобіжні заходи, які мають забезпечити належний хід розслідування та унеможливити вплив на інших учасників процесу.

    Раніше ВАКС уже обирав запобіжні заходи іншим фігурантам цієї справи, зокрема двом суддям Верховного Суду, яким визначили застави у 2,5 млн грн та 2 млн грн. Таким чином, справа поступово розширюється і охоплює вже кількох чинних представників найвищої судової інстанції.

    Слідство, яке ведуть Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, розглядає версію про існування системної корупційної схеми у Верховному Суді. За даними слідчих, йдеться про ймовірне отримання неправомірної вигоди за ухвалення рішень у справі, пов’язаній із Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом та інтересами групи “Фінанси і кредит”.

    У матеріалах провадження фігурує бізнесмен Костянтин Жеваго, однак він публічно заперечує будь-яку причетність до можливих корупційних домовленостей у Верховному Суді.

    Розслідування триває, а правоохоронні органи продовжують встановлювати можливі зв’язки між фігурантами справи, джерелами коштів та механізмами впливу на ухвалення судових рішень.

  • Бізнесмени зі справи НАБУ пішли проти Зеленського: Міндіч і Цукерман оскаржують санкції РНБО в суді

    Бізнесмени зі справи НАБУ пішли проти Зеленського: Міндіч і Цукерман оскаржують санкції РНБО в суді

    Фігуранти резонансної справи НАБУ про можливу корупцію в енергетичній сфері Тимур Міндіч та Олександр Цукерман подали позови проти президента України Володимира Зеленського. Бізнесмени намагаються через суд скасувати указ глави держави про введення персональних санкцій РНБО, підписаний у листопаді 2025 року.

    Інформація про судові позови з’явилася на порталі «Судова влада України». Згідно з оприлюдненими даними, обидва бізнесмени оскаржують рішення президента щодо застосування до них спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів строком на три роки.

    Йдеться про санкції, які Рада національної безпеки і оборони України запровадила на тлі кримінального провадження НАБУ та САП щодо ймовірних корупційних схем у сфері енергетики, зокрема навколо державної компанії «Енергоатом».

    Державний реєстр санкцій
    Державний реєстр санкцій

    У листопаді 2025 року президент Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію рішення РНБО щодо санкцій проти низки осіб. До списку потрапили й Тимур Міндіч та Олександр Цукерман.

    Згідно з даними Державного реєстру санкцій, проти обох бізнесменів було застосовано 17 видів обмежень. Серед них — блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталу за межі України, анулювання ліцензій та інших дозволів, а також позбавлення державних нагород України. Остання санкція була введена безстроково.

    Особливу увагу привернуло те, що в санкційному списку Міндіч і Цукерман були вказані як громадяни Ізраїлю. Саме цей факт став одним із ключових елементів суспільного резонансу навколо справи.

    За даними слідства, Тимур Міндіч є одним із фігурантів провадження НАБУ та САП щодо ймовірної масштабної корупційної схеми в енергетичному секторі. У листопаді 2025 року антикорупційні органи заочно повідомили йому про підозру. Тоді ж стало відомо, що бізнесмен залишив територію України та перебуває в Ізраїлі.

    Після цього Офіс генерального прокурора України направив до Міністерства юстиції Ізраїлю офіційний запит про екстрадицію Міндіча та Олександра Цукермана.

    Українські правоохоронці вважають, що фігуранти справи можуть бути причетні до оборудок у сфері державної енергетики. Деталі слідства офіційно не розкриваються повністю, однак справа вже стала однією з найбільш гучних у сфері антикорупційних розслідувань останніх років.

    Сам Тимур Міндіч раніше публічно заявляв, що готовий повернутися в Україну та навіть перебувати під вартою, якщо йому визначать «чесну заставу».

    «Я б сьогодні приїхав до України, отримав би підозру і сів би навіть до в’язниці, якби була чесна застава. Я просто розумію, що вони зараз скажуть таку заставу, що я її не зможу зібрати», — заявив бізнесмен в одному з інтерв’ю.

    Водночас Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду вже розглядала скаргу захисту Міндіча та відмовилася скасувати оголошену йому підозру.

    Юристи зазначають, що оскарження санкцій президента через суд — не поодинокий випадок в Україні, однак подібні процеси рідко завершуються повним скасуванням рішень РНБО. Водночас сама практика санкцій щодо громадян інших держав або осіб із подвійним громадянством регулярно викликає дискусії серед правників та політиків.

    Після початку повномасштабної війни механізм санкцій РНБО став одним із ключових інструментів української влади у боротьбі з підозрюваними у корупції, проросійськими діячами та бізнесменами, які перебувають за кордоном. Водночас критики цього механізму неодноразово заявляли про ризики використання санкцій замість повноцінних судових процедур.

    Окремий резонанс у справі Міндіча викликали так звані «плівки Міндіча», про які раніше писали українські медіа. НАБУ та САП публічно заявляли, що витоки матеріалів досудового розслідування є незаконними та можуть зашкодити слідству.

    Крім того, ім’я Тимура Міндіча неодноразово згадувалося у політичних конфліктах між представниками влади та опозиційними депутатами. Зокрема, бізнесмен раніше подавав позов проти народного депутата Ярослава Железняка.

    Наразі дата розгляду позовів Міндіча та Цукермана проти президента офіційно не оголошена. Якщо суд прийме справи до розгляду, вони можуть стати одним із найбільш резонансних юридичних процесів навколо санкційної політики влади за останній рік.

  • «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    Депутата однієї з міських рад Львівської області Володимира Ковальчука судитимуть за обвинуваченням у наданні неправдивих показань детективам НАБУ, використанні підробленого документа та декларуванні недостовірної інформації. Слідство вважає, що депутат допомагав створити штучне пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який сам є фігурантом справи про незаконне збагачення та недостовірне декларування.

    Про завершення слідства та передачу матеріалів до суду повідомило НАБУ. Інформацію також оприлюднили журналісти проєкту «Схеми» та низка українських медіа.

    За версією слідства, Ковальчук заявив детективам, що у 2021 році нібито позичив 800 тисяч доларів тестю Павла Кириленка — Олександру Матієнку. Саме ці гроші, за словами родини Кириленка, начебто стали джерелом коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Йдеться про квартири, офісні приміщення та паркомісця у столичному житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь Plaza».

    Історія із «позикою» стала одним із ключових епізодів у справі проти голови АМКУ Павла Кириленка. НАБУ та САП підозрюють, що у 2020–2023 роках Кириленко, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, набув активи на понад 72 мільйони гривень, записавши майно на родичів дружини.

    Раніше під час засідання Вищого антикорупційного суду тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював походження коштів саме цією позикою. За його словами, він разом із дружиною нібито планував інвестувати у київську нерухомість разом із Володимиром Ковальчуком як у спільний бізнес-проєкт. Матієнко заявляв, що сторони хотіли придбати нерухомість, зробити ремонт і згодом перепродати її дорожче.

    Втім, у НАБУ переконані, що договір позики був сфальсифікований уже після початку антикорупційного розслідування. Згідно з результатами судової експертизи, документ, датований липнем 2021 року, насправді був підписаний значно пізніше — у 2024 році. Експерти також дійшли висновку, що договір намагалися штучно «зістарити», аби створити враження його давнього походження.

    Слідчі вважають, що Ковальчук не лише надав неправдиві свідчення, а й використав підроблений договір у цивільному процесі. Навесні 2025 року депутат звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом про стягнення з родини Матієнків «боргу» у розмірі 800 тисяч доларів. Попри аргументи прокурорів САП щодо сумнівності документа, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі це рішення оскаржується в апеляції.

    Крім того, за даними НАБУ, депутат відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство також розцінює як внесення недостовірної інформації до електронної декларації.

    Дії Ковальчука кваліфікували за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких:
    — введення в оману суду або іншого уповноваженого органу;
    — використання завідомо підробленого документа;
    — декларування недостовірної інформації.

    Сам депутат усі звинувачення відкидає. У коментарях журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою та назвав кримінальне провадження «тиском» через його статус свідка у справі Кириленка. Також Ковальчук стверджує, що не бачив експертизи, яка встановила нібито пізніше створення договору позики. Окремо депутат заявив, що на момент надання коштів не знав про родинні зв’язки Олександра Матієнка з головою Антимонопольного комітету.

    Сама справа Павла Кириленка залишається однією з найгучніших антикорупційних справ щодо високопосадовців останніх років. У центрі уваги слідства — походження численних об’єктів нерухомості та елітного майна, оформленого на близьких родичів дружини чиновника. ВАКС раніше обрав Кириленку запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень та поклав на нього низку процесуальних обов’язків.

    На тлі активізації антикорупційних розслідувань справа Ковальчука може стати прецедентною не лише через обсяг фігуруючих сум, а й через сам механізм, який, за версією слідства, використовувався для легалізації походження активів через фіктивні боргові зобов’язання та судові процеси.