Golosnovinua.com

Позначка: САП

  • У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    У САП пояснили засекречення угоди Грановського з НАБУ

    Голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко заявив, що рішення засекретити деталі угоди колишнього народного депутата від БПП Олександра Грановського зі слідством було ухвалене для захисту викривача та збереження ефективності інших антикорупційних розслідувань. Про це він розповів у матеріалі “Української правди” “Святі угодники. Чому топкорупціонери виходять на волю”.

    За словами Клименка, співпраця Грановського з правоохоронними органами тривала довгий час і виявилася “дуже результативною”. Саме це, за його словами, стало однією з причин, чому зміст домовленостей між екснардепом та слідством вирішили не розкривати публічно.

    Очільник САП наголосив, що йдеться не лише про захист конкретної особи, а й про збереження механізму співпраці з потенційними викривачами у майбутньому. На його думку, повне розкриття деталей таких угод може відлякувати інших фігурантів резонансних справ від надання свідчень або допомоги слідству.

    “Важливо зазначити, що він не обов’язково викривав злочини саме на ОПЗ – у рамках угоди фігурант міг надати цінну інформацію, яка допомогла розкрити корупцію в будь-якому іншому кримінальному провадженні”, – пояснив Клименко.

    Він також визнав, що угода зі слідством була вигідною для сторони обвинувачення через ризики, пов’язані зі строками давності. За словами голови САП, без компромісу справа могла роками залишатися в судах і зрештою бути закритою без вироку.

    “Альтернативою було б те, що справа не пережила строків давності та просто загинула в судових стінах. Але у підсумку все вийшло добре: Грановський отримав вирок та став засудженим, він відшкодував державі збитки та розкрив інформацію, важливу для нас у інших кримінальних провадженнях”, – заявив керівник САП.

    Йдеться про одну з найбільш резонансних антикорупційних справ останніх років — розслідування масштабної схеми на Одеському припортовому заводі. НАБУ та САП завершили слідство у жовтні 2024 року. За версією правоохоронців, у 2015 році на заводі діяла схема продажу мінеральних добрив за заниженими цінами наперед визначеній компанії, що призвело до багатомільйонних збитків для держави.

    Слідство вважало, що організатором оборудки був Олександр Грановський разом із довіреною особою. Також у справі фігурували посадовці ОПЗ та представник іноземної компанії.

    У квітні 2026 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду у справі ОПЗ. Вона передбачала повне відшкодування державі понад 77,5 мільйона гривень збитків. Крім цього, учасники угоди погодилися перерахувати ще 50 мільйонів гривень на підтримку Збройних сил України через платформу UNITED24.

    Водночас покарання, яке отримав Грановський, викликало значний суспільний резонанс. Суд призначив йому штраф у розмірі 5100 гривень — максимальну санкцію за статтею 344 Кримінального кодексу, за якою його обвинувачували. Критики угоди заявляли, що така відповідальність є надто м’якою з огляду на масштаби справи та політичну вагу фігуранта.

    Сам Олександр Грановський упродовж багатьох років залишався однією з найбільш впливових та суперечливих постатей української політики та судової системи часів президентства Петро Порошенко. У політичних та медійних колах його неофіційно називали “куратором президента у судах та прокуратурі”. Журналісти-розслідувачі неодноразово публікували матеріали про його контакти із суддями, прокурорами та представниками правоохоронних органів.

    Історія навколо Одеського припортового заводу тягнеться ще з 2015 року. Тоді НАБУ проводило обшуки в межах розслідування продажу карбаміду британській компанії Newscope Estates Limited із 5-відсотковою знижкою, через що держава, за даними слідства, зазнала значних фінансових втрат.

    У центрі уваги опинилася членкиня правління ОПЗ Ольга Ткаченко, яку пов’язували з Грановським. Під час обшуків у неї вилучили телефон із листуванням у Viber, однак у 2016 році Солом’янський районний суд Києва заборонив НАБУ використовувати це листування як доказ у кримінальному провадженні.

    У серпні 2024 року Грановський також виграв справу у Вищому антикорупційному суді, який скасував повідомлення про підозру у справі щодо організації схеми на понад 93 мільйони гривень. Це рішення викликало широкий суспільний резонанс та критику з боку антикорупційних активістів.

    Нинішня угода між екснардепом і слідством знову підняла дискусію про баланс між ефективністю антикорупційної системи та справедливістю покарання для фігурантів гучних справ. Частина експертів вважає, що угоди зі слідством дозволяють швидше отримувати вироки, повертати державі кошти та викривати нові злочини. Інші ж переконані, що надто м’які покарання для впливових фігурантів можуть підірвати довіру суспільства до антикорупційних органів та судової системи загалом.

  • Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко та підтвердила законність повідомлення їй про підозру у справі щодо можливого підкупу народних депутатів.

    Рішення ухвалили 12 травня. Колегія суддів дійшла висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали є достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри на цьому етапі слідства.

    Йдеться про кримінальне провадження, у межах якого НАБУ та САП підозрюють Тимошенко у спробі підкупу народних депутатів для впливу на голосування у Верховній Раді.

    У суді сторона захисту наполягала, що підозру оголосили з порушенням кримінально-процесуального законодавства. Сама Тимошенко заявила про «слабку доказову базу» та політичний характер переслідування.

    За словами лідерки «Батьківщини», справа ґрунтується лише на свідченнях народного депутата Ігоря Копитіна та його помічника, одному аудіозаписі, кількох експертизах і листуванні в месенджері, де, як стверджує захист, немає згадок про передачу грошей.

    Водночас прокурори САП заявили, що аргументи адвокатів є «суб’єктивними оцінками», які не спростовують суті підозри. Представники обвинувачення також наголосили: після подання апеляції сторона захисту продовжувала збирати матеріали для формування власної позиції, що, на думку прокурорів, свідчить про відсутність переконливих доказів на момент оскарження.

    Суд підтримав позицію обвинувачення. В ухвалі зазначається, що показання свідків, вилучені під час обшуків кошти, суми яких збігаються зі свідченнями фігурантів справи, а також переписка в месенджерах у сукупності можуть свідчити про обґрунтованість підозри.

    Рішення апеляційної палати набрало законної сили одразу після оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

    Справу проти Тимошенко антикорупційні органи відкрили ще у січні 2026 року. Тоді детективи НАБУ провели обшуки в офісі «Батьківщини» та вилучили у політикині 40 тисяч доларів.

    За версією слідства, ці кошти нібито мали використовуватися для впливу на трьох народних депутатів з іншої фракції, щоб ті підтримували потрібні політичні рішення та голосування.

    14 січня НАБУ та САП офіційно повідомили Тимошенко про підозру.

    Політикиня категорично заперечила всі звинувачення. Вона заявила, що гроші були її особистими заощадженнями, а кримінальне провадження пов’язала з політичною боротьбою та підготовкою до можливих майбутніх виборів.

    Окрему увагу в цій історії привернув депутат Ігор Копитін, якого Тимошенко назвала своїм співрозмовником на оприлюднених записах. За словами лідерки «Батьківщини», саме Копитін нібито сам запропонував їй співпрацю, оскільки був незадоволений політикою власної фракції та влади.

    У січні ВАКС обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави розміром 33,3 мільйона гривень. Суд також зобов’язав її здати закордонний паспорт, не залишати Київську область без дозволу слідства та утримуватися від контактів із визначеними народними депутатами.

    Вже через кілька днів за політикиню внесли повну суму застави.

    Згодом апеляційна палата частково пом’якшила обмеження — Тимошенко дозволили пересуватися територією України та контактувати з депутатами.

    У лютому 2026 року суд також скасував арешт частини майна подружжя Тимошенко, а НАБУ повернуло кошти, вилучені під час обшуків. Тоді адвокати політикині заявили, що це стало «черговим кроком до відновлення справедливості».

    Попри це, нинішнє рішення апеляції стало важливим сигналом: суд визнав підозру достатньо обґрунтованою для подальшого розслідування.

    Експерти зазначають, що справа Тимошенко може стати однією з найрезонансніших у практиці українських антикорупційних органів за останні роки. Особливо з огляду на статус політикині, яка є однією з найбільш упізнаваних фігур української політики та неодноразово брала участь у президентських виборах.

    Сама Тимошенко після рішення суду публічно своєї позиції не змінила. У партії «Батьківщина» продовжують заявляти про політичну мотивацію справи та спробу тиску на опозицію.

    Водночас у НАБУ та САП наголошують: справа перебуває на стадії досудового розслідування, а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно в межах закону.

  • Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок колишньому голові Баришівського районного суду Київської області Олександру Лисюку. Екссуддя отримав 8,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за одержання неправомірної вигоди.

    Після рішення апеляції Лисюка взяли під варту прямо в залі суду.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков, який спеціалізується на висвітленні справ НАБУ та САП.

    “Апеляція підтвердила вирок ексголові райсуду на Київщині… Його заарештували в залі суду”, — написав Новіков.

    Ідеться про одну з резонансних антикорупційних справ у судовій системі Київської області. Ще у 2023 році Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Лисюка винним у вимаганні та отриманні хабаря за ухвалення потрібного судового рішення.

    За матеріалами слідства, суддя вимагав гроші за забезпечення позову в інтересах фізичної особи та подальший швидкий розгляд справи.

    За версією обвинувачення, Лисюк спочатку заявив про необхідність “невідкладної передачі” 2 тисяч доларів за винесення рішення про забезпечення позову. Згодом, як стверджують правоохоронці, він попросив ще 500 тисяч гривень за подальший розгляд справи у “максимально стислі терміни” та ухвалення рішення на користь позивача.

    У НАБУ зазначали, що суддя діяв умисно та намагався отримати неправомірну вигоду якнайшвидше.

    Затримали Лисюка під час отримання 2,5 тисячі доларів.

    Справу розслідували детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП. Саме Вищий антикорупційний суд розглядав провадження як суд першої інстанції, а тепер Апеляційна палата ВАКС підтвердила законність вироку.

    Окрім тюремного строку, екссудді призначили конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади.

    Рішення апеляції стало остаточним важливим етапом у справі, яка тривала кілька років. В українській антикорупційній системі такі вироки вважаються особливо показовими, оскільки йдеться про представників судової влади.

    На тлі масштабної війни тема боротьби з корупцією залишається однією з ключових для української влади та міжнародних партнерів України. Західні союзники неодноразово наголошували, що ефективна робота антикорупційних органів та очищення судової системи є критично важливими для подальшої інтеграції України до ЄС.

    Саме тому рішення ВАКС у справах щодо суддів, чиновників та високопосадовців перебувають під особливою увагою суспільства.

    Справа Лисюка також стала ще одним прикладом того, як НАБУ та САП продовжують фокусуватися на корупції в судовій системі. Останніми роками антикорупційні органи відкривали провадження щодо низки суддів різних інстанцій, яких підозрювали у вимаганні хабарів або незаконному збагаченні.

    Водночас експерти наголошують: попри окремі гучні вироки, проблема корупції в судах залишається системною. Саме через це реформа судової системи та очищення суддівського корпусу залишаються одними з головних вимог як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Нагадаємо, раніше в Києві прокуратура через суд домоглася повернення до бюджету 1,8 мільйона гривень, переплачених під час ремонту укриття в одній зі столичних шкіл. Ця справа також стала частиною ширшої кампанії правоохоронців щодо боротьби з корупцією у сфері державних закупівель та бюджетних витрат під час війни.

  • НАБУ взялося за оборонку та енергетику: Кривонос підтвердив розслідування щодо виробників української зброї

    НАБУ взялося за оборонку та енергетику: Кривонос підтвердив розслідування щодо виробників української зброї

    Національне антикорупційне бюро України проводить масштабні розслідування одразу у двох критично важливих сферах — енергетиці та оборонній галузі. Зокрема, слідчі перевіряють діяльність окремих українських виробників озброєння, у тому числі компаній, пов’язаних із виробництвом дронів.

    Про це під час брифінгу заявив директор НАБУ Семен Кривонос.

    За його словами, антикорупційні органи продовжують розслідувати одразу кілька великих напрямків у межах масштабної операції “Мідас”. До роботи залучені різні групи детективів НАБУ та прокурорів САП.

    “Все для того, щоб уникнути витоків”, — пояснив керівник САП Олександр Клименко.

    Семен Кривонос уточнив, що окремі розслідування стосуються енергетичного сектору, постачання для армії та виробництва українського озброєння.

    “Так само розслідується і напрям енергетики, розслідується та продовжує розслідуватися напрям оборони. Так само щодо постачання бронежилетів. Проводяться експертизи”, — заявив директор НАБУ.

    Особливу увагу викликала заява про розслідування щодо українських виробників дронів та іншого озброєння. За словами Кривоноса, ще з лютого 2025 року триває окреме провадження щодо низки компаній оборонного сектору.

    “Є розслідування щодо низки виробників вітчизняного озброєння, зокрема дронів. У межах цього розслідування ще з квітня 2025 року призначено низку експертиз, які тривають до цього часу”, — повідомив очільник НАБУ.

    При цьому в бюро поки не називають конкретних компаній або фігурантів справи. У НАБУ пояснюють це тим, що слідство перебуває на активній стадії, а експертизи ще не завершені.

    Заява Кривоноса пролунала на тлі одного з найгучніших антикорупційних скандалів останніх місяців — справи “Династія”, у якій фігурує колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак.

    Напередодні НАБУ та САП повідомили йому про підозру у справі про легалізацію понад 460 мільйонів гривень через схему з елітним будівництвом у Київській області.

    За даними слідства, учасники так званого “проєкту Династія” організували масштабну схему забудови приватних резиденцій. У НАБУ стверджують, що на земельних ділянках планували звести чотири елітні маєтки площею близько тисячі квадратних метрів кожен. Вартість одного такого будинку оцінювали приблизно у два мільйони доларів.

    За версією слідства, об’єкти отримали умовні назви R1, R2, R3 та R4. Окремо також планували побудувати спільний комплекс R0 зі SPA-зоною, басейном і спортивним залом.

    У межах справи Вищий антикорупційний суд уже наклав арешт на земельні ділянки та недобудовані об’єкти “Династії”.

    Сам Андрій Єрмак називає звинувачення безпідставними. Він заявив, що не має жодних будинків, а володіє лише квартирою та автомобілем. Крім того, колишній керівник ОП пов’язав підозру із “публічним тиском” на правоохоронні органи.

    Його адвокат Ігор Фомін також заявив про необґрунтованість підозри та наголосив, що сторона захисту оскаржуватиме дії слідства.

    На тлі цієї справи заяви НАБУ про перевірки в оборонному секторі викликали особливий резонанс. Після початку повномасштабної війни українська оборонна промисловість стрімко зросла, а виробництво дронів стало одним із ключових елементів оборони країни.

    Водночас саме оборонний сектор зараз є одним із найбільш чутливих для держави. Будь-які корупційні скандали навколо виробництва зброї або постачання для армії викликають значний суспільний резонанс та привертають увагу міжнародних партнерів України.

    Антикорупційні органи наголошують, що розслідування не означає автоматичної вини фігурантів. Однак у НАБУ підкреслюють: під час війни рівень контролю за використанням державних коштів та оборонними контрактами має бути максимально жорстким.

    Окремо Кривонос і Клименко наголосили, що поділ розслідувань між різними групами прокурорів та детективів потрібен для мінімізації ризику витоку інформації та впливу на слідство.

    На цьому тлі справа “Династія” та нові розслідування в оборонному секторі вже стали серйозним тестом для всієї антикорупційної системи України. Особливо з огляду на те, що міжнародні партнери продовжують уважно стежити за прозорістю використання західної допомоги та станом боротьби з корупцією під час війни.

  • “Безпрецедентний тиск”: Єрмак прокоментував підозру НАБУ і заявив про політичний вплив на слідство

    “Безпрецедентний тиск”: Єрмак прокоментував підозру НАБУ і заявив про політичний вплив на слідство

    Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак уперше публічно прокоментував оголошення йому підозри у справі про легалізацію коштів під час елітного будівництва на Київщині. Він заявив, що вважає справу проти себе результатом “безпрецедентного публічного тиску” на правоохоронні органи та наполягає на своїй невинуватості.

    Про це Єрмак повідомив у відповіді на письмовий запит журналістів LB.ua.

    За словами колишнього керівника ОП, останніми місяцями на слідство нібито чинився системний інформаційний та політичний вплив із вимогою ухвалити щодо нього конкретні процесуальні рішення.

    “Протягом останніх місяців відбувався безпрецедентний публічний тиск на правоохоронні органи з вимогою ухвалити щодо мене конкретні процесуальні рішення”, — заявив Єрмак.

    Він також наголосив, що після вручення підозри разом із адвокатами аналізує матеріали справи та вважає висунуті обвинувачення безпідставними.

    “Слідство має бути незалежним від політичних заяв, медійних кампаній чи будь-яких інших форм впливу”, — додав колишній очільник Офісу президента.

    Єрмак окремо підкреслив, що нинішня ситуація для нього “нічого не змінює”, і нагадав про події листопада минулого року, коли правоохоронці вже проводили в нього обшуки.

    “Нічого не змінилося зараз, як і після 28 листопада минулого року, коли я так само реагував на всі процесуальні дії та запити”, — зазначив він.

    Скандал навколо справи Єрмака став одним із найгучніших політичних та антикорупційних сюжетів останніх днів. Напередодні НАБУ та САП повідомили про викриття організованої групи, яка, за версією слідства, могла бути причетною до легалізації близько 460 мільйонів гривень під час реалізації елітного будівельного проєкту в Київській області.

    У межах цієї справи Андрію Єрмаку офіційно повідомили про підозру. Уже 12 травня правоохоронці оголосили підозри ще шістьом фігурантам провадження. Серед них — колишній віцепрем’єр-міністр та відомий бізнесмен, імена яких офіційно наразі не розголошуються.

    Справу вже почали називати однією з найрезонансніших антикорупційних історій року. Особливий резонанс вона отримала через політичний статус Єрмака, який тривалий час був однією з найвпливовіших фігур в українській владі та найближчим соратником президента Володимира Зеленського.

    У вівторок, 12 травня, Вищий антикорупційний суд має розглянути клопотання про обрання Андрію Єрмаку запобіжного заходу. Саме це засідання може стати ключовим етапом розвитку справи.

    Поки що правоохоронці офіційно не оприлюднили всіх деталей обвинувачення. Водночас у медіа та соцмережах активно обговорюють можливі політичні наслідки скандалу для влади та антикорупційної системи України.

    Справу Єрмака вже використовують у внутрішньополітичних дискусіях. Частина експертів називає підозру доказом того, що антикорупційні органи продовжують працювати навіть щодо представників найвищих ешелонів влади. Інші ж говорять про ризик політизації розслідування та можливу інформаційну кампанію навколо справи.

    Сам Єрмак фактично натякнув саме на другий сценарій, заявивши про медійний тиск та спроби впливати на слідство через публічний простір.

    На тлі війни та складної політичної ситуації в країні справа вже стала серйозним випробуванням для української влади та антикорупційної системи. Особливо з огляду на те, що міжнародні партнери України уважно стежать за роботою НАБУ, САП та судової системи в резонансних справах.

    Наразі Андрій Єрмак продовжує заперечувати всі звинувачення та готується до судового розгляду щодо обрання запобіжного заходу. Водночас правоохоронці заявляють про продовження слідчих дій у межах масштабного розслідування.

  • НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    Увечері 11 травня в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливі слідчі дії Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Інформацію першим оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

    За словами депутата, наразі немає офіційного підтвердження вручення підозри, однак співрозмовники повідомляють про ймовірне проведення обшуків або інших процесуальних заходів.

    “Одразу зроблю ремарку, що поки немає підтвердження про підозру. Можливо, це просто обшук. Поки ряд джерел говорять саме про це. Що робить ситуацію звичайно теж цікавою, але залишається відчуття незакінченого процесу”, — написав Железняк.

    Згодом інформацію про слідчі дії підтвердили джерела “Української правди”. За даними видання, НАБУ та САП проводять процесуальні заходи щодо колишнього очільника Офісу президента, однак офіційних деталей справи правоохоронці станом на вечір 11 травня не оприлюднили.

    За інформацією окремих медіа, одним із головних об’єктів інтересу слідства може бути мобільний телефон Андрія Єрмака. Саме доступ до електронних комунікацій та переписок, за даними журналістів, може становити важливу частину слідчих дій.

    Наразі залишається невідомим, у межах якого саме кримінального провадження проводяться можливі обшуки або процесуальні заходи. Також офіційно не повідомлялося про процесуальний статус самого Єрмака — чи йдеться про свідка, фігуранта провадження або потенційного підозрюваного.

    Антикорупційні органи — НАБУ та САП — станом на момент появи інформації публічно не коментували ситуацію. Відсутні й офіційні заяви самого Андрія Єрмака або його представників.

    Ім’я колишнього глави Офісу президента вже не вперше опиняється у центрі гучних політичних та антикорупційних подій. Наприкінці листопада 2025 року українські медіа повідомили про проведення обшуків у тодішнього керівника ОП. Згодом НАБУ офіційно підтвердило факт проведення слідчих дій.

    Тоді Андрій Єрмак заявляв, що не чинить жодних перешкод слідству та готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

    У медіа повідомлялося, що можливі претензії правоохоронців могли стосуватися діяльності кооперативу “Династія”, однак деталі можливого провадження офіційно так і не були розкриті. Правоохоронці тоді уникали публічних коментарів щодо суті підозр або кваліфікації можливих правопорушень.

    Політичний резонанс навколо ситуації значно посилився після того, як президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні повідомив, що Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента. Це стало однією з найгучніших кадрових подій в українській владі за останні роки.

    Після звільнення навколо Єрмака продовжували виникати нові інформаційні приводи. Зокрема, українські медіа повідомляли, що 5 грудня 2025 року він відвідував центральний офіс Служби зовнішньої розвідки України. У публікаціях журналісти припускали, що мова могла йти про питання оформлення документів для можливого виїзду за кордон, однак жодних офіційних підтверджень цієї інформації не було.

    Крім того, медіа звертали увагу на те, що навіть після звільнення з посади колишній глава ОП продовжував користуватися державною охороною. Повідомлялося, що йому надалі надавали послуги Управління державної охорони, хоча офіційні причини такого рішення не пояснювалися.

    Пізніше також стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Це рішення викликало окремі дискусії у медіа та політичному середовищі з огляду на попередні антикорупційні скандали.

    На цьому тлі нова інформація про можливі слідчі дії НАБУ та САП знову привернула значну увагу політичних кіл і суспільства. Водночас відсутність офіційних коментарів та підтверджених деталей поки не дозволяє однозначно оцінити масштаби або юридичні наслідки ситуації.

    Станом на зараз залишається невідомим, чи завершилися процесуальні дії, чи вручено комусь підозру та чи планують антикорупційні органи робити офіційні заяви найближчим часом.

  • ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    ВАКС продовжив обмеження для Тимошенко у справі про підкуп депутатів

    Вищий антикорупційний суд України 7 травня ухвалив рішення про продовження строку дії процесуальних обов’язків для підозрюваної у кримінальному провадженні щодо можливого підкупу народних депутатів, лідерки партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Суд визначив, що відповідні обмеження залишатимуться чинними до 7 липня 2026 року, однак у межах строків досудового розслідування.

    Як повідомили у ВАКС, слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Йдеться не про посилення або розширення запобіжних заходів, а про продовження вже чинного переліку процесуальних обов’язків, які покликані забезпечити належну участь підозрюваної у слідчих та судових діях. Згідно з ухвалою, Юлія Тимошенко зобов’язана з’являтися за кожною вимогою детективів Національного антикорупційного бюро, прокурорів САП або суду, а також повідомляти про зміну місця проживання чи місця роботи. Окремо наголошується, що ухвала є остаточною і не підлягає оскарженню.

    На цьому тлі сама Тимошенко відреагувала публічно, заявивши у соціальних мережах, що рішення суду фактично свідчить про поступове скасування раніше запроваджених обмежень у межах справи. Вона стверджує, що судові рішення останніх місяців нібито демонструють зміну підходів у провадженні, зокрема згадує скасування заборон на спілкування з народними депутатами, повернення частини вилучених коштів та дозвіл на пересування за межами Києва. Окремо політикиня заявила, що раніше вже отримувала дозвіл на виїзд за кордон для участі у міжнародному заході в Хорватії, і назвала це частиною своєї політичної діяльності, яка, за її словами, не має бути обмежена слідством.

    У Вищому антикорупційному суді при цьому не коментували політичні заяви сторін і наголосили виключно на процесуальному характері ухвали, яка стосується забезпечення ходу досудового розслідування. Подібні рішення є стандартною практикою у справах, де фігурують підозри у корупційних правопорушеннях, і застосовуються для гарантування присутності підозрюваного під час слідчих дій та судових засідань.

    Передісторія цієї справи бере початок із січня 2026 року, коли Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура заявили про викриття керівника однієї з парламентських фракцій на можливій корупційній діяльності. За даними, які поширювалися в межах розслідування та з посиланням на джерела у політичних колах, йшлося про Юлію Тимошенко. Згодом їй було повідомлено про підозру.

    Слідство вважає, що фігуранти справи могли обговорювати механізми матеріального впливу на голосування у Верховній Раді, тобто йдеться про ймовірну систему винагород за політичні рішення. У межах розслідування НАБУ оприлюднювало аудіоматеріали, які, за версією слідчих, містять розмови щодо організації такого механізму. Водночас ці матеріали наразі є предметом оцінки суду, і остаточні висновки щодо їх доказової сили ще не зроблені.

    Юлія Тимошенко категорично відкидає висунуті звинувачення. Вона заявляє, що справа має політичний характер і є спробою дискредитації опозиційного політика. У своїх коментарях вона наголошує, що під час слідчих дій у неї вилучали техніку та документи, однак, за її словами, це не дало слідству реальних доказів. Також вона стверджує, що оприлюднені записи не підтверджують її участі у будь-яких незаконних домовленостях, а окремі співрозмовники, які фігурують у матеріалах, нібито не мають прямого стосунку до інкримінованих дій.

    З боку антикорупційних органів позиція залишається незмінною: розслідування триває, збір доказів продовжується, а остаточну оцінку всім матеріалам дасть суд після завершення досудового слідства. У НАБУ та САП підкреслюють, що справа перебуває у правовій площині, а всі процесуальні рішення ухвалюються відповідно до чинного законодавства.

    Ситуація навколо справи Тимошенко продовжує залишатися однією з найбільш резонансних у політичному та антикорупційному порядку денному, оскільки поєднує в собі як кримінально-процесуальний аспект, так і активну політичну дискусію. Подальший розвиток подій залежатиме від результатів досудового розслідування та позиції суду щодо зібраних доказів.

  • Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Буткевич заперечив причетність до застави за Чернишова після згадки у “плівках Міндіча”

    Співвласник мережі АТБ Геннадій Буткевич заявив, що не має жодного стосунку до внесення застави за колишнього віцепрем’єр-міністра України Олексія Чернишова. Свою позицію він оприлюднив у заяві на сайті BGV Group після появи його прізвища у матеріалах журналістського розслідування щодо так званих “плівок Міндіча”.

    У заяві Буткевич наголосив, що не отримував жодних звернень із проханням про внесення застави, не здійснював жодних платежів і не брав участі у фінансуванні цього процесу ані офіційно, ані неформально. Він також категорично заперечив будь-які припущення щодо своєї фінансової або організаційної участі у справі.

    Поява заяви стала реакцією на публікацію журналістів, які повідомили про зміст аудіозаписів, нібито отриманих у межах слідчих дій НАБУ та САП у так званій справі “Мідас”. У цих матеріалах, за даними розслідувачів, обговорювалися можливі джерела коштів для внесення застави за Чернишова, а серед згаданих осіб фігурувало й прізвище Буткевича.

    Олексій Чернишов, колишній віцепрем’єр-міністр України, фігурує у кримінальному провадженні щодо зловживання службовим становищем та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. У межах цієї справи Вищий антикорупційний суд у червні 2025 року визначив йому заставу у розмірі 120 мільйонів гривень, а згодом, у липні 2025 року, офіційно застосував цей запобіжний захід.

    Справа Чернишова стала однією з резонансних у контексті антикорупційних розслідувань в Україні, оскільки стосується високопосадовця та значної суми застави, а також потенційних зв’язків між політичними та бізнес-колами.

    Матеріали, які отримали назву “плівки Міндіча”, були оприлюднені журналістами після розслідувань щодо бізнесмена Тимура Міндіча. За даними публікацій, у межах негласних слідчих дій НАБУ та САП було зафіксовано розмови, що стосуються можливих корупційних схем та фінансових операцій у різних сферах, зокрема енергетичній.

    У липні 2024 року повідомлялося, що квартира Міндіча, який є бізнес-партнером і співвласником студії “Квартал 95”, перебувала під прослуховуванням у рамках антикорупційного розслідування. У листопаді 2025 року НАБУ заявило про проведення обшуків у низки фігурантів, включно з самим Міндічем та тодішнім міністром юстиції Германом Галущенком, а також про викриття масштабної схеми розкрадання коштів в енергетичному секторі.

    На тлі нових публікацій Геннадій Буткевич окремо підкреслив, що його ім’я було згадане без жодних підстав і не має жодного зв’язку з фінансуванням або організацією застави за Чернишова. Він назвав такі припущення неправдивими та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

    Ситуація розвивається на тлі триваючих журналістських розслідувань та антикорупційних проваджень, які охоплюють як політичні, так і бізнес-кола України. Наразі офіційних підтверджень участі Буткевича у будь-яких фінансових операціях у межах справи Чернишова немає.

  • Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Хабар у $110 тисяч: на Полтавщині викрили двох працівників СБУ — затримали під час передачі грошей

    Правоохоронці викрили двох співробітників Служби безпеки України, яких підозрюють у вимаганні великого хабаря від підприємця. Йдеться про начальника слідчого відділу одного з управлінь СБУ в Полтавській області та його підлеглого. Про це НАБУ повідомило на своєму каналі в Telegram.

    За даними слідства, посадовці діяли через посередника — адвоката. Вони вимагали у бізнесмена 110 тисяч доларів в обмін на сприяння у кримінальному провадженні. Зокрема, мова йшла про укладення угоди про визнання винуватості та припинення переслідування компанії підприємця.

    Схема передбачала поетапну передачу коштів. Правоохоронці задокументували отримання частини хабаря, після чого організували затримання. Фігурантів викрили «на гарячому» під час отримання другого траншу — 55 тисяч доларів.

    Операцію провели детективи Національне антикорупційне бюро України спільно з прокурорами Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Наразі тривають першочергові слідчі дії, встановлюються всі обставини злочину та можливі інші причетні особи.

    За попередніми даними, посадовці використовували своє службове становище для тиску на підприємця, створюючи штучні умови, за яких бізнес опинявся під загрозою кримінального переслідування. Саме це, за версією слідства, і стало підставою для вимагання неправомірної вигоди.

    Юристи зазначають, що подібні справи можуть кваліфікуватися одразу за кількома статтями — зокрема як вимагання хабаря в особливо великому розмірі та зловживання службовим становищем. У разі доведення вини підозрюваним загрожує тривале позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Викриття відбулося на тлі посилення антикорупційної роботи в Україні, особливо в умовах війни. Влада неодноразово заявляла про нульову толерантність до корупції, зокрема в силових структурах.

    Експерти наголошують, що подібні інциденти мають серйозний репутаційний ефект, адже йдеться про представників органів, які повинні забезпечувати безпеку держави. Водночас публічні викриття демонструють роботу антикорупційної системи та її здатність реагувати навіть на високопосадових фігурантів.

    Слідчі дії у справі тривають. Очікується, що найближчим часом буде визначено запобіжні заходи для підозрюваних, а також оголошено офіційні підозри.

    У підсумку справа може стати ще одним показовим кейсом у боротьбі з корупцією в правоохоронних органах, яка залишається одним із ключових викликів для України.

  • «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    «Підозра або є, або її немає»: у НАБУ зробили гучну заяву щодо Андрія Єрмака

    Директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос зробив резонансну заяву щодо інформації про можливе оголошення підозри колишньому керівнику Офісу президента Андрію Єрмаку. За його словами, правоохоронні органи не працюють у форматі «припущень» або «інсайдів», а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно на підставі доказів і повідомляються лише після їх офіційного оформлення.

    Про це Кривонос заявив під час виступу на Київському безпековому форумі, відповідаючи на запитання журналістів щодо інформації у медіа про нібито вже підготовлену, але не оголошену підозру. Він чітко наголосив: «Підозра вона або вручена, або не вручена. Якщо вона буде вручена, ми обов’язково про це скажемо». Таким чином очільник НАБУ фактично спростував практику «завчасних сигналів» і підкреслив, що подібні рішення не можуть бути предметом публічних анонсів.

    Кривонос також пояснив, що будь-які слідчі дії, зокрема обшуки, не означають автоматичного доведення вини. За його словами, це лише інструменти збору інформації, які допомагають встановити факти у справі. «Обшук — це одна з форм слідчих дій, яка проводиться для здобуття доказів. Ці докази можуть як підтвердити версію слідства, так і її спростувати», — зазначив він. Таким чином, у НАБУ намагаються відмежувати юридичні процедури від суспільних інтерпретацій, які часто виникають після резонансних дій правоохоронців.

    Окремо директор НАБУ підкреслив, що для антикорупційних органів не має значення, яку посаду займає фігурант справи. За його словами, якщо є підстави для проведення слідчих дій, вони будуть здійснені незалежно від статусу особи. Такий підхід, як наголосив Кривонос, є ключовим принципом роботи бюро і відповідає стандартам верховенства права.

    Він також нагадав, що всі обшуки та інші процесуальні дії проводяться виключно за рішенням суду. Зокрема, дозвіл на проведення обшуку надає Вищий антикорупційний суд після розгляду відповідного клопотання слідчих. Це означає, що правоохоронці повинні надати достатньо аргументів для обґрунтування необхідності таких дій, а суд — перевірити їх законність.

    Контекст справи навколо Андрія Єрмака залишається одним із найбільш обговорюваних у політичному середовищі. Інформація про слідчі дії щодо нього з’явилася ще наприкінці 2025 року, коли ЗМІ повідомили про обшуки, проведені НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Згодом ці дії були підтверджені офіційно, що викликало широкий резонанс у суспільстві.

    Сам Єрмак тоді заявив, що не перешкоджає слідству і готовий співпрацювати з правоохоронцями. Водночас у медіа з’являлися припущення, що справа може бути пов’язана з діяльністю кооперативу «Династія», однак офіційні органи не розкривають деталей розслідування, посилаючись на таємницю слідства.

    Після появи інформації про розслідування Андрій Єрмак подав у відставку з посади голови Офісу президента, що стало важливою політичною подією. Попри це, за даними окремих джерел, він продовжував залишатися впливовою фігурою у політичних та професійних колах, що ще більше підсилює увагу до розвитку справи.

    Ситуація розгортається на тлі загального посилення антикорупційної політики в Україні, яку активно підтримує президент Володимир Зеленський та міжнародні партнери. У цьому контексті будь-які розслідування щодо високопосадовців розглядаються як тест на ефективність і незалежність антикорупційних інституцій.

    Кривонос наголосив, що НАБУ не коментує чутки або інформацію з анонімних джерел, оскільки це може вплинути на об’єктивність розслідування. «Ми не можемо коментувати те, що хтось десь бачив або чув. Є лише юридичні факти», — зазначив він. Така позиція, за його словами, дозволяє уникнути маніпуляцій і забезпечує довіру до процесу.

    Наразі розслідування триває, а детективи та прокурори продовжують працювати над аналізом зібраних доказів. У НАБУ запевняють, що у разі ухвалення будь-яких процесуальних рішень, включно з оголошенням підозри, суспільство буде поінформоване офіційно та своєчасно.

    Справа навколо Андрія Єрмака залишається відкритою, а її подальший розвиток залежатиме від результатів слідства. Водночас заява керівника НАБУ чітко окреслює головний принцип: жодних політичних чи медійних спекуляцій — лише факти, докази і закон.