Golosnovinua.com

Позначка: суд

  • Суд у Франківську оштрафував організатора підпільного НПЗ попри мільйонні схеми

    Суд у Франківську оштрафував організатора підпільного НПЗ попри мільйонні схеми

    Івано-Франківський міський суд виніс вирок у справі щодо організованої групи, яка облаштувала підпільний міні-нафтопереробний завод на території нафтобази у селі Хриплин. Попри масштаб незаконного виробництва пального та мільйонні обороти, організатор схеми відбувся штрафом.

    Про це пише тг-канал Судом по схемах.

    Йдеться про справу № 344/2246/26, у межах якої фігурує директор ТОВ «ЄВРОПЕТРОЛЕУМ» Олександр Алєксєєв. За даними слідства, наприкінці 2024 року він організував незаконне виготовлення та збут пального без відповідних ліцензій. До діяльності він залучив ще трьох осіб, які мали досвід у сфері нафтопереробки, оформивши їх формально як працівників підприємства.

    Схема працювала на базі блочно-модульної установки «УПУС-15» із переробки вуглеводневої сировини. Сировину — нафту та газовий конденсат — закуповували через підконтрольні структури, після чого переробляли на дизельне пальне та бензин.

    Експерти встановили, що виготовлена продукція не відповідала державним стандартам «Євро 5» і фактично була фальсифікатом.

    Загалом група встигла виготовити понад 116 тисяч літрів пального. Частину продукції — близько 60 тисяч літрів — реалізували оптовим покупцям, які приїжджали автоцистернами. За це зловмисники отримали 2,7 мільйона гривень готівкою.

    Окремо слідство встановило факти легалізації коштів. Зокрема, організатор схеми вніс понад 424 тисячі гривень на рахунки підприємства під виглядом внесків до статутного капіталу, після чого кошти використовувалися у легальному обігу.

    Діяльність підпільного НПЗ припинили у вересні 2025 року детективи Бюро економічної безпеки. Під час обшуків правоохоронці вилучили обладнання для переробки нафти, автоцистерни та резервуари з тисячами літрів сировини і готового пального.

    У суді всі фігуранти визнали свою провину та уклали угоди з прокурором Офісу генерального прокурора. Це дозволило їм уникнути реального позбавлення волі.

    Згідно з вироком, організатор Олександр Алєксєєв отримав штраф у розмірі 255 тисяч гривень і заборону обіймати керівні посади протягом одного року. Інші учасники групи — Володимир Кравченко, Сергій Разно та Микола Петрованчук — отримали штрафи по 119 тисяч гривень.

    Крім того, суд постановив конфіскувати та знищити незаконно виготовлене пальне, сировину та обладнання, яке використовувалося для роботи підпільного підприємства.

    Таким чином, попри значні обсяги незаконного виробництва та прибутки, справа завершилася для фігурантів виключно фінансовими санкціями.

  • Фігурант справи про хабарі в СБУ Авдієвський вийшов із СІЗО під заставу

    Фігурант справи про хабарі в СБУ Авдієвський вийшов із СІЗО під заставу

    Жителя Рівненської області Андрія Авдієвського, якого слідство вважає посередником у справі про хабарництво за участю посадовців СБУ, звільнили з-під варти після внесення застави. Її розмір склав 988 тисяч гривень.

    Про це повідомив адвокат підозрюваного Максим Бойко. За його словами, необхідну суму внесла юридична особа, де раніше працював Авдієвський.

    Водночас інший фігурант справи — заступник керівника управління СБУ в Рівненській області Ігор Бріка — залишається під вартою. Для нього суд також визначив заставу у розмірі 998 тисяч гривень, однак станом на зараз її не внесено. Захист подав апеляцію на відповідне рішення.

    За версією слідства, Бріка разом із заступником голови СБУ в Києві Олегом Токарчуком могли вимагати кошти у представників бурштинового бізнесу. Зокрема, йдеться про 600 тисяч гривень, які нібито вимагав Токарчук за уникнення відповідальності, а також про систематичні платежі у розмірі 100 доларів на день, які, за даними правоохоронців, міг отримувати Бріка за «безперешкодну діяльність».

    Слідство вважає, що передача коштів здійснювалася через посередника — Авдієвського. За їхніми даними, йому могли передати 300 тисяч гривень і 22 тисячі доларів. Затримали його під час отримання частини коштів, після чого повідомили про підозру у пособництві в хабарництві.

    Усі фігуранти справи свою причетність до злочину заперечують.

    Раніше Вищий антикорупційний суд обрав підозрюваним запобіжні заходи. Авдієвського та Бріку взяли під варту з можливістю внесення застави, тоді як Олегу Токарчуку призначили запобіжний захід у вигляді застави без тримання під вартою.

    Справу продовжують розслідувати.

  • Спроба провезти «Оземпік» в Україну закінчилась штрафом і конфіскацією

    Спроба провезти «Оземпік» в Україну закінчилась штрафом і конфіскацією

    У пункті пропуску «Шегині» митники викрили спробу незаконного ввезення лікарського препарату «Ozempic». Громадянка України намагалася провезти через кордон 10 упаковок препарату без декларування та необхідних документів.

    Про це пише тг-канал Судом по схемах.

    Інцидент стався 4 лютого 2026 року. Жінка подорожувала автобусом та під час проходження контролю заявила, що не має товарів, які підлягають обов’язковому декларуванню. Однак під час огляду в її сумці митники виявили незадекларовані ліки.

    Йдеться про препарат «Ozempic 1 mg», загальна вартість якого становить близько 16 тисяч гривень. Документів, що підтверджують законність переміщення або медичну необхідність, у пасажирки не було.

    «Ozempic» (семаглутид) офіційно використовується для лікування цукрового діабету другого типу, оскільки допомагає контролювати рівень глюкози в крові. Водночас останнім часом препарат набув популярності через інший ефект — зниження апетиту, що сприяє втраті ваги. Через це попит на нього значно зріс, а сам препарат став дефіцитним.

    Справу розглянув Галицький районний суд Львова. Суд визнав жінку винною у порушенні митних правил за частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.

    За рішенням суду всі 10 упаковок препарату конфісковано в дохід держави. Окрім цього, порушниці призначено штраф у розмірі 5100 гривень.

    Правоохоронці наголошують, що переміщення лікарських засобів через кордон без декларування та відповідних документів може призвести до адміністративної відповідальності, а в окремих випадках — і до кримінальних наслідків.

  • Суд визнав банкрутом генпідрядника Подільського мосту в Києві

    Суд визнав банкрутом генпідрядника Подільського мосту в Києві

    Господарський суд Києва 12 березня визнав банкрутом товариство «Еко-Буд-Трейд» — компанію, яка виступала генеральним підрядником будівництва Подільського мостового переходу в столиці. Відповідне рішення ухвалене після встановлення критичної неплатоспроможності підприємства та відсутності можливостей для відновлення його діяльності.

    У постанові суду зазначено, що компанія не має достатніх активів для погашення боргів, а жодних пропозицій щодо санації не надходило. Таким чином, підприємство буде ліквідоване, а його господарська діяльність — припинена.

    Загальний обсяг заборгованості «Еко-Буд-Трейд» перед кредиторами перевищує 3 мільярди гривень. Найбільшими кредиторами є Головне управління ДПС у Києві з вимогами на 1,47 мільярда гривень та компанія «Спецпроект-Інвест», яка виступила ініціатором процедури банкрутства, із сумою понад 1,17 мільярда гривень. Також серед кредиторів — Антимонопольний комітет України, комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд» і низка інших компаній.

    Окремо в судовому реєстрі фігурують позови Подільської окружної прокуратури, яка в інтересах держави вимагала стягнення понад 10,6 мільярда гривень за недійсними договорами. Йдеться про два великі позови на 2,2 та 8,4 мільярда гривень, що додатково підкреслює масштаб фінансових проблем компанії.

    «Еко-Буд-Трейд» отримала підряди на будівництво Подільського мосту ще у 2017 році, вигравши тендери на дві ключові ділянки: від вулиці Межигірської до дамби Русанівських садів та від дамби до бульвару Перова. Загальна вартість робіт за контрактами перевищувала 6 мільярдів гривень.

    Втім уже у 2023 році реалізація проєкту опинилася під тиском правоохоронних органів. Директори як генпідрядника, так і замовника будівництва отримали кримінальні підозри, після чого роботи були передані іншому виконавцю — групі компаній «Автострада».

    Попри зміну підрядника, будівництво мосту продовжилося. У грудні 2023 року відкрили перший з’їзд у напрямку Русанівських садів, а у грудні 2024-го — другий з’їзд у бік Троєщини. У серпні 2025 року було вперше запущено рух усіма смугами мосту.

    Наразі проєкт переходить до наступного етапу. Міська влада планує відкрити з’їзд на Поділ для зменшення транспортного навантаження, а в подальшому — реалізувати Подільсько-Вигурівську лінію метро, яка має з’єднати правий і лівий береги Києва.

    Історія з банкрутством «Еко-Буд-Трейд» вкотре демонструє системні ризики у великих інфраструктурних проєктах столиці, де мільярдні бюджети, судові процеси та кримінальні провадження часто йдуть поруч із будівництвом.

  • 36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    36-річний прокурор отримує 156 тисяч пенсії і живе в Європі за рахунок українців

    Один із наймолодших українських пенсіонерів-прокурорів, 36-річний Дмитро Казак, уже восьмий рік отримує виплати від Пенсійного фонду, розмір яких сьогодні сягає 156,7 тисячі гривень на місяць. Така сума стала можливою після судового рішення, яке він виграв у 2022 році, обіймаючи посаду Миколаївського обласного прокурора.

    Ключ до різкого зростання пенсії — довідки про заробітну плату, які Казак отримав у підпорядкованій йому ж обласній прокуратурі та подав до суду. Згідно з цими документами, його місячний дохід нібито становив 195,8 тисячі гривень, що дозволило розрахувати пенсію на рівні 80% від цієї суми — понад 156 тисяч гривень.

    Однак фактичні дані з декларацій за попередні роки свідчать про інше. Середня зарплата Казака за п’ять років до виходу на пенсію становила приблизно 52,5 тисячі гривень. За таких умов його пенсія мала б бути в межах 42 тисяч гривень, тобто майже вчетверо меншою.

    Ба більше, навіть керівники найвищого рівня в прокуратурі отримували менше. Для порівняння, зарплата генерального прокурора у 2023 році складала близько 127,8 тисячі гривень — менше, ніж пенсія Казака.

    Формально все було оформлено в межах закону. Дмитро Казак отримав інвалідність ще у 28 років, що дало йому право на дострокову прокурорську пенсію після 10 років стажу. У 2022 році, досягнувши необхідного стажу, він звернувся до суду та домігся застосування старої норми закону, яка передбачала пенсію у розмірі 80% від зарплати замість 60%.

    Однак ще більш показовою є роль Пенсійного фонду у цій історії. Рішення суду про підвищення пенсії було ухвалено 21 лютого 2023 року. У ПФУ мали 30 днів на подання апеляції, але звернулися лише через 51 день. Крім того, у поданих документах не було квитанції про сплату судового збору.

    Суд надав додатковий час для виправлення помилок, однак і цей строк чиновники пропустили. В результаті апеляційне провадження так і не було відкрито. Спроби оскаржити рішення у касаційній інстанції також завершилися провалом через ті самі процесуальні порушення.

    У 2026 році Пенсійний фонд повторно спробував оскаржити рішення, однак суд відмовив через сплив усіх можливих строків. Таким чином, пенсія Казака фактично стала незворотною.

    Наразі колишній прокурор проживає у Швеції разом із дружиною. Виїзд за кордон став можливим завдяки оформленій інвалідності. Водночас перевірити її обґрунтованість вже неможливо, оскільки Казак звільнився з органів прокуратури і не підпадає під внутрішній контроль.

    На тлі цієї історії особливо разючим виглядає контраст із середньою пенсією в Україні, яка становить близько 6,5 тисячі гривень. Виплата у понад 156 тисяч гривень щомісяця для 36-річного ексчиновника піднімає питання не лише про законність окремих рішень, а й про системні прогалини у пенсійному та судовому регулюванні.

    Ситуація з Дмитром Казаком демонструє, як поєднання формально законних норм, сумнівних довідок і процесуальних помилок державних органів може призводити до багатомільйонних витрат бюджету, які фактично неможливо переглянути.

  • У Києві знову проблеми з Шулявською розв’язкою через нового підрядника

    У Києві знову проблеми з Шулявською розв’язкою через нового підрядника

    Добудова Шулявської розв’язки у Києві знову опинилася під загрозою — після судових рішень, проблем із підрядниками та нового тендеру з єдиним сумнівним учасником проєкт ризикує затягнутися ще на місяці.

    Шулявська розв’язка, яка мала стати ключовим транспортним вузлом столиці, давно перетворилася на символ затягнутих будівництв і скандалів. Попри те, що шляхопровід відкрили ще у 2019 році, повноцінно об’єкт досі не завершений.

    Проблеми почалися ще на етапі вибору проєкту. У 2018 році столична влада без відкритого конкурсу обрала варіант дворівневої розв’язки типу «неповна конюшина», хоча фахівці пропонували альтернативні рішення, зокрема трирівневу схему з кращою пропускною здатністю і без необхідності знесення частини заводу «Більшовик».

    Первісна вартість реконструкції становила близько 600 мільйонів гривень, однак із часом витрати зросли в рази. На сьогодні загальна сума перевищує 2,5 мільярда гривень.

    Ключовим переломним моментом стало обрання підрядника. Перемогу у тендері отримало ТОВ «Північно-український будівельний альянс», яке, як встановив Антимонопольний комітет, діяло у змові з іншою компанією для імітації конкуренції.

    У 2025 році суд визнав договір із підрядником недійсним із моменту укладення. Компанія має повернути до бюджету понад 1,1 мільярда гривень. Водночас реальні шанси на відшкодування залишаються низькими, оскільки фірма перебуває у процедурі санації і має десятки кредиторів.

    Паралельно місто змушене продовжувати витрати. Лише демонтаж цеху заводу «Більшовик» обійшовся бюджету у 121 мільйон гривень. І тут також не обійшлося без скандалу — переможцем стала компанія, яка на момент тендеру існувала лише кілька тижнів і не мала досвіду виконання таких робіт.

    Роботи затягнулися, а підрядник потрапив у поле зору екологічної інспекції через порушення при утилізації відходів. Крім того, триває судовий процес щодо законності цього контракту, що може ще більше ускладнити ситуацію.

    На цьому тлі новий тендер на добудову розв’язки викликає ще більше запитань. Йдеться про роботи вартістю понад 600 мільйонів гривень, необхідні для повного запуску об’єкта.

    Єдиним учасником торгів став той самий консорціум «Промбуд Технолоджі», який уже виконує роботи з демонтажу «Більшовика». Водночас, за даними системи Prozorro, компанія не підтвердила відповідність ключовим кваліфікаційним вимогам — від технічної бази до досвіду виконання аналогічних проєктів.

    Рішення щодо тендеру досі не ухвалене. У разі його скасування процедура доведеться починати заново, що відтермінує завершення робіт щонайменше на кілька місяців. Якщо ж контракт укладуть із цим підрядником, існують ризики подальшого затягування і проблем із якістю.

    На думку експертів, ситуація із Шулявською розв’язкою демонструє системні проблеми у підходах до інфраструктурних проєктів. Йдеться як про непрозорі рішення на старті, так і про слабкий контроль за виконанням робіт і вибором підрядників.

    Таким чином, один із ключових транспортних об’єктів Києва залишається незавершеним уже кілька років, а перспектива його повноцінного запуску знову відкладається.

  • НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    НАБУ і САП оголосили підозру депутату через «позику» для родини голови АМКУ Кириленка

    Детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозру депутату однієї з міських рад Львівської області, якого слідство вважає причетним до створення фіктивної схеми для пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка.

    Про підозру офіційно повідомили в НАБУ і САП. За даними джерел у правоохоронних органах, йдеться про депутата Сокальської міської ради Володимира Ковальчука.

    Йому інкримінують надання завідомо неправдивих показань, використання підроблених документів і внесення недостовірної інформації до декларації.

    За версією слідства, Ковальчук фігурує у справі про незаконне збагачення Павла Кириленка, яку нині розглядає Вищий антикорупційний суд. Детективи неодноразово допитували депутата, оскільки саме він нібито виступив позикодавцем для родини посадовця.

    Йдеться про суму у 800 тисяч доларів, яку тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював у суді як джерело коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Зокрема, мова про квартири, офісні приміщення та паркомісця у житловому комплексі бізнес-класу.

    Матієнко стверджував, що ці кошти були частиною спільного бізнес-проєкту з Ковальчуком — придбання нерухомості з подальшим перепродажем. Водночас він визнав, що раніше не займався операціями з нерухомістю та не пам’ятає ключових деталей угоди.

    У НАБУ заявляють, що депутат надав неправдиві свідчення щодо позики, яка фактично мала створити «штучні докази» для захисту Кириленка. Крім того, слідство вважає, що Ковальчук задекларував фіктивну позику та навіть звернувся до суду з позовом про стягнення неіснуючого боргу.

    Журналісти встановили, що у 2025 році депутат дійсно подав позов до Ужгородського міськрайонного суду про стягнення 800 тисяч доларів із родини Матієнків. Під час розгляду справи прокурори САП посилалися на експертизу, яка показала, що договір позики було фактично створено у 2024 році, хоча він датований 2021 роком.

    Експерти також дійшли висновку, що документ намагалися штучно «зістарити». Попри це, суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі САП оскаржує це рішення в апеляції.

    Сам депутат відкидає звинувачення. У коментарі журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою і пов’язує її з тиском з боку слідства.

    «Це створено для тиску на мене, щоб я дав покази. Я є свідком у справі», — заявив Ковальчук.

    Паралельно правоохоронці продовжують розслідування щодо самого Павла Кириленка. Його підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні активів на понад 70 мільйонів гривень.

    За даними слідства, у декларації за 2024 рік він не вказав 20 об’єктів нерухомості та автомобіль преміум-класу, які були оформлені на родичів його дружини.

    Справу Кириленка вже передали до суду, однак вона продовжує розширюватися новими епізодами та фігурантами, що може свідчити про системний характер схеми.

  • Присяжна суду виграла аукціон на видобуток граніту на Хмельниччині

    Присяжна суду виграла аукціон на видобуток граніту на Хмельниччині

    В Україні на аукціоні продали 20-річний спеціальний дозвіл на видобуток чарнокіту на Хмельниччині. Переможцем стала компанія, що належить присяжній місцевого суду.

    Державна служба геології та надр провела торги на платформі Prozorro.Продажі. Лот передбачав право на видобування чарнокіту на ділянці №1 Меджибізького родовища.

    Стартова ціна дозволу становила 4,43 мільйона гривень. У торгах взяли участь дві компанії — «Грандкар’єр» і «Криниченька». Перемогу здобуло ТзОВ «Грандкар’єр», запропонувавши 4,53 мільйона гривень. З урахуванням ПДВ остаточна сума платежу перевищить 5,4 мільйона гривень.

    Ділянка площею понад 16 гектарів розташована поблизу села Русанівці Меджибізької громади. Запаси чарнокіту тут оцінюються більш ніж у 5,4 мільйона кубометрів. За розрахунками, при середній річній продуктивності кар’єру у 230 тисяч кубометрів цих запасів вистачить більш ніж на два десятиліття.

    Чарнокіт є різновидом граніту, який широко використовується у будівництві. З нього виробляють щебінь для бетону, дорожніх покриттів, мостів, залізничної інфраструктури, а також застосовують у декоративних цілях.

    Переможець аукціону — ТзОВ «Грандкар’єр» — зареєстроване у Хмельницькому та спеціалізується на видобутку корисних копалин. Згідно з відкритою фінансовою звітністю за 2023 рік, активи компанії становили 809 тисяч гривень, а борги — 561 тисячу гривень, при цьому дані про прибуток і дохід не оприлюднені.

    Єдиною власницею компанії є Оксана Бенькалович — жителька Хмельницького та чинна присяжна Хмельницького міськрайонного суду. Вона також володіє приватним підприємством «Діал Груп. Я.М.», яке працює у сфері медичної практики, фітнес-послуг і оренди майна.

    Раніше бенефіціаром «Грандкар’єру» був її чоловік Ярослав Бенькалович. У 2019 році він працював помічником народного депутата Віктора Бондара, якому згодом оголосили підозру у корупції.

    Крім того, Бенькалович був співвласником видобувних підприємств «Подільський кар’єр» та «Подільські піски», однак пізніше вийшов зі складу бенефіціарів. Після цього він працював інспектором управління стратегічних розслідувань Нацполіції у Вінницькій області, а нині займається підприємницькою діяльністю.

    Факт перемоги компанії, пов’язаної з присяжною суду, у торгах на видобуток корисних копалин уже викликав дискусію щодо потенційного конфлікту інтересів та прозорості таких аукціонів.

  • Жовтневий палац можуть повернути державі: прокуратура подала позов

    Жовтневий палац можуть повернути державі: прокуратура подала позов

    Заступник керівника Київської міської прокуратури в інтересах Фонду державного майна України подав позов до Федерації профспілок України та департаменту комунальної власності КМДА щодо повернення у державну власність однієї з ключових історичних будівель столиці.

    Йдеться про комплекс колишнього Інституту шляхетних дівчат, розташований у центрі Києва на Алеї Героїв Небесної Сотні, 1. Будівля є пам’яткою архітектури національного значення, зведеною у 1838–1843 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Сьогодні тут функціонує Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України, відомий як Жовтневий палац.

    Історично об’єкт має складну долю. Після революції 1917 року інститут припинив діяльність, у 1930-х роках у будівлі розміщувалося управління НКВС УРСР, а з 1958 року — палац культури. Нині це один із найбільших концертних майданчиків столиці, здатний вмістити понад дві тисячі глядачів.

    Прокуратура та Фонд держмайна вимагають скасувати свідоцтво про право власності Федерації профспілок України від 28 березня 2007 року на комплекс загальною площею 17 597,7 м². Також позов передбачає скасування державної реєстрації права приватної власності на головний корпус, флігель, а також допоміжні приміщення, включно з машинним відділенням, гаражами та складами.

    Ключова вимога — повернення об’єкта у державну власність як пам’ятки національного значення.

    У межах судового процесу Господарський суд міста Києва 2 березня частково задовольнив клопотання Федерації профспілок і залучив до справи Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) як третю сторону на боці відповідача.

    Це рішення пов’язане з тим, що об’єкт перебуває в управлінні АРМА на підставі ухвали Печерського районного суду Києва від 3 червня 2025 року. Агентство уклало договір управління майном із ТОВ «Комбінат Плюс» у липні того ж року.

    Попри заперечення прокуратури та Фонду держмайна щодо розширення кола учасників процесу, суд дійшов висновку, що участь АРМА є необхідною для повного та об’єктивного розгляду справи.

    Справу щодо права власності на один із символів центрального Києва розглядають як потенційно прецедентну — її результат може вплинути на подальшу долю інших об’єктів, які перебувають у користуванні профспілок.

  • Болоховець виграв апеляцію: ВАКС скасував підозру у справі про незаконне збагачення

    Болоховець виграв апеляцію: ВАКС скасував підозру у справі про незаконне збагачення

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду скасувала повідомлення про підозру, вручене генеральному директору державного підприємства «Ліси України» Юрію Болоховцю у межах справи про незаконне збагачення.

    Таке рішення АП ВАКС ухвалила 10 березня. Перед цим, 17 лютого, слідчий суддя ВАКС не побачив підстав для скасування підозри, після чого захист Болоховця подав апеляційну скаргу.

    У рішенні суду вказано, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного задоволено, попередню ухвалу ВАКС скасовано, а скаргу на повідомлення про підозру — частково задоволено. В результаті було скасовано повідомлення про підозру від 21 липня 2025 року за статтею 368-5 Кримінального кодексу України.

    Крім того, 11 березня ВАКС скасував і запобіжний захід, застосований до Болоховця. Йдеться про заставу в розмірі 9,08 млн грн.

    Ця справа вже не вперше опиняється в центрі уваги. Раніше наше видання писало, що після внесення застави Болоховець міг повернутися до виконання обов’язків попри кримінальні провадження.

    Також на тлі скандалу навколо Юрія Болоховця на початку березня загострилася управлінська криза всередині самого держпідприємства. Зокрема, стало відомо про вихід Олексія Кучера з наглядової ради «Лісів України».

    Окремо нагадаємо, що раніше Болоховець уже фігурував у публікаціях про майнові та земельні скандали, пов’язані з лісовою галуззю.

    Наразі скасування підозри та застави не означає автоматичного зникнення всіх політичних і репутаційних питань навколо керівника «Лісів України», однак суттєво змінює позицію Болоховця у цій справі.