Golosnovinua.com

Позначка: суд

  • Ексслідчий Нацполіції Поталап отримав вирок у справі про вимагання 150 тисяч доларів

    Ексслідчий Нацполіції Поталап отримав вирок у справі про вимагання 150 тисяч доларів

    Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості у справі колишнього старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції В’ячеслава Поталапа, якого обвинувачували у вимаганні хабаря в розмірі 150 тисяч доларів.

    Як встановило слідство, у 2024 році Поталап разом з оперуповноваженим Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олександром Масловим та прокурором спеціалізованої екологічної прокуратури Андрієм Грицаном організували схему отримання неправомірної вигоди від фігуранта кримінального провадження щодо незаконного видобутку корисних копалин.

    Слідчий, маючи доступ до матеріалів справи та повноваження ініціювати обшуки й арешти майна, запропонував підозрюваному “вирішити питання” за 150 тисяч доларів. За ці кошти правоохоронці обіцяли не проводити нових обшуків, не арештовувати техніку, сприяти зняттю вже накладених обмежень і швидше завершити розслідування.

    Передача грошей відбулася 11 квітня 2024 року на автозаправці у Глевасі Київської області. Кошти через посередника-адвоката передав брат основного фігуранта справи. Після отримання неправомірної вигоди одного з учасників схеми затримали детективи НАБУ.

    У лютому 2026 року В’ячеслав Поталап уклав угоду зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою, визнав свою провину та погодився співпрацювати зі слідством. Також він перерахував 300 тисяч гривень на потреби сил оборони України.

    Вищий антикорупційний суд визнав його винним за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України та призначив покарання у вигляді восьми років позбавлення волі з конфіскацією рухомого майна і забороною працювати в правоохоронних органах протягом трьох років.

    Водночас суд звільнив його від відбування покарання з випробувальним строком на три роки.

    На цей період він зобов’язаний регулярно з’являтися до органів пробації, повідомляти про зміну місця проживання або роботи та не виїжджати за кордон без дозволу. Застава у розмірі понад 600 тисяч гривень залишатиметься чинною до набрання вироком законної сили.

    Суд також врахував як пом’якшувальні обставини щире каяття, співпрацю зі слідством та відсутність матеріальної шкоди від злочину.

  • Військовий продавав тисячолітні артефакти за кордон: суд виніс вирок на Хмельниччині

    Військовий продавав тисячолітні артефакти за кордон: суд виніс вирок на Хмельниччині

    У Старокостянтинові суд виніс вирок військовослужбовцю, який намагався контрабандою відправити до країн Європейського Союзу стародавні артефакти віком у тисячі років. Чоловік продавав історичні предмети через інтернет-аукціон та намагався переправити їх покупцям звичайними поштовими посилками, маскуючи справжні дані відправника.

    Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області визнав винним місцевого жителя Миколу Вікторовича Чайку у спробі контрабанди культурних цінностей. Як встановило слідство, протягом лютого–липня 2023 року чоловік під псевдонімом «Николас» виставляв на продаж історичні артефакти на популярному міжнародному онлайн-аукціоні.

    Знайшовши покупців у Німеччині та Франції, він надсилав старожитності міжнародними поштовими відправленнями через відділення «Укрпошти» у Старокостянтинові. Щоб уникнути викриття, використовував вигадані імена відправника та вказував неіснуючі або чужі адреси. Зокрема, в документах фігурувало ім’я «Олександр Довбина». При цьому жодних офіційних дозволів на вивезення культурних цінностей за кордон чоловік не мав.

    Утім, жодна з посилок не потрапила до іноземних покупців. Усі відправлення перехопили працівники митниці під час перевірки.

    Експерти встановили, що вилучені предмети мають значну історичну та культурну цінність. Серед них — бронзовий кинджал із прорізним руків’ям, датований першою половиною II тисячоліття до нашої ери, антична статуетка бога Серапіса II–III століть нашої ери, а також кілька середньовічних амулетів і підвісок XI–XVI століть.

    Під час досудового розслідування обвинувачений повністю визнав провину, розкаявся та сприяв слідству. Суд врахував, що чоловік раніше не мав судимостей, є військовослужбовцем і утримує двох неповнолітніх дітей. У результаті між прокурором та обвинуваченим було укладено угоду про визнання винуватості.

    5 березня 2026 року суд затвердив цю угоду та визнав Чайку винним у закінченому замаху на контрабанду культурних цінностей. Йому призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Водночас суд звільнив засудженого від відбування покарання з випробувальним строком на один рік.

    Усі вилучені артефакти за рішенням суду підлягають спеціальній конфіскації та будуть передані у власність держави.

  • Києві судитимуть студента та експоліцейського за збут фальшивих доларів

    Києві судитимуть студента та експоліцейського за збут фальшивих доларів

    У Києві правоохоронці завершили досудове розслідування у справі про збут підробленої валюти та скерували обвинувальний акт до суду. Фігурантами справи стали двоє 23-річних чоловіків — студент одного з київських вишів та колишній поліцейський.

    За даними слідства, молодики організували схему продажу фальшивих доларів. Підроблену валюту вони реалізовували за половину номінальної вартості. Зокрема, за 1000 фальшивих доларів покупець мав заплатити 500 справжніх.

    Правоохоронці встановили, що підозрювані продали мешканцю Києва 2000 підроблених доларів. Після фіксації факту збуту їх викрили та відкрили кримінальне провадження за статтею, що передбачає відповідальність за незаконне зберігання, перевезення та збут підробленої іноземної валюти.

    Наразі обвинувальний акт передано до суду. У разі доведення вини чоловікам загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із конфіскацією майна.

  • Жінка сховала золото у шкарпетках: суд на Буковині не визнав контрабанди і повернув злитки власниці

    Жінка сховала золото у шкарпетках: суд на Буковині не визнав контрабанди і повернув злитки власниці

    Чернівецький районний суд закрив провадження щодо громадянки Ірини Боднар, яка намагалася перетнути кордон із чотирма золотими злитками, схованими в шкарпетках, загальною вагою 400 грамів і вартістю понад 2,8 млн грн. Суд визнав, що жінка не мала наміру приховувати дорогоцінний метал, і зобов’язав повернути золото власниці.

    Ірина Боднар прямувала пішки до Румунії через пункт пропуску «Порубне-Сірет» 20 січня 2026 року та обрала «зелений коридор». Під час митного контролю інспектори виявили чотири злитки швейцарського виробника VALCAMBI SUISSE по 100 грамів кожен, сховані в шкарпетках. Чернівецька митниця склала протокол за статтею про переміщення товарів із приховуванням від митного контролю (ч. 1 ст. 483 МК України), що тягне за собою конфіскацію.

    У суді Ірина Боднар пояснила, що заховала золото через страх пограбування під час подорожі, а при вході до митного контролю сама повідомила інспекторку про наявність злитків і показала їх. Суддя Олександр Войтун дійшов висновку, що в діях жінки не було умислу на приховування, тому складу контрабанди не виявлено.

    Суд закрив провадження за ст. 483 МК України та постановив повернути золото власниці. Водночас матеріали щодо недекларування передали Чернівецькій митниці, яка може накласти адміністративний штраф без конфіскації. Наразі митниця подала апеляційну скаргу на рішення суду.

  • Ексочільниця МСЕК на Миколаївщині визнала провину у справі про ухилення від мобілізації

    Ексочільниця МСЕК на Миколаївщині визнала провину у справі про ухилення від мобілізації

    Колишня керівниця Миколаївської обласної медико-соціальної експертної комісії Віра Бєлякова, яку правоохоронці викрили у корупційній схемі з оформленням фіктивної інвалідності для ухилення від мобілізації, уклала угоду про визнання винуватості та перерахувала значну суму на підтримку українських військових.

    За даними слідства, посадовицю викрили у жовтні 2024 року. Під час обшуків у неї виявили понад 450 тисяч доларів готівкою, а також значну кількість ювелірних виробів. Частину коштовностей, за даними правоохоронців, вона зберігала за різними адресами.

    Крім того, слідчі встановили, що син Бєлякової має російський паспорт.

    12 березня під час судового засідання у Центральному районному суді Миколаєва захист подав клопотання про долучення до матеріалів справи квитанції про благодійний внесок. Згідно з документом, обвинувачена перерахувала понад 4,7 мільйона гривень на потреби однієї з військових частин.

    Прокурор у суді оголосив обвинувальний акт, у якому зазначається, що посадовиця організувала схему оформлення фіктивної інвалідності для військовозобов’язаного. За версією слідства, вона давала вказівки підлеглим підготувати неправдивий висновок МСЕК, завдяки якому чоловік отримав третю групу інвалідності. Це дозволило йому отримати відстрочку від мобілізації.

    Окрім цього, Бєлякову обвинувачують у поданні недостовірних даних у декларації.

    У суді прокурор оголосив угоду про визнання винуватості, укладену між стороною обвинувачення та підозрюваною. Відповідно до неї, Бєлякова беззастережно визнає свою провину, погоджується співпрацювати зі слідством у межах іншого кримінального провадження та приймає узгоджене покарання.

    Сторони погодилися на покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з іспитовим строком, який має визначити суд. Також їй планують заборонити обіймати адміністративно-розпорядчі посади у закладах охорони здоров’я протягом трьох років.

    Захист просив суд встановити мінімальний випробувальний термін — один рік.

    Після розгляду клопотань судді Центрального районного суду Миколаєва видалилися до нарадчої кімнати для ухвалення рішення щодо затвердження угоди.

  • Військовий загинув через алкоголь: головного сержанта покарали

    Військовий загинув через алкоголь: головного сержанта покарали

    Самбірський міськрайонний суд Львівської області визнав винним головного сержанта батальйону однієї з військових частин у недбалому ставленні до військової служби в умовах воєнного стану. Посадовець не забезпечив належний контроль за підлеглими, що призвело до вживання алкоголю військовослужбовцями. Через це один військовий загинув, а кілька осіб були госпіталізовані з алкогольним отруєнням.

    Суд кваліфікував дії сержанта за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Також з правопорушника стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн. Строк для добровільної сплати штрафу становить 15 днів, після чого сума подвоюється і підлягає примусовому виконанню — 34 тисячі гривень.

    За матеріалами справи, посадовець був безпосереднім начальником рядового та сержантського складу батальйону і відповідав за дисципліну, морально-психологічний стан і належне забезпечення підлеглих. 11 грудня 2025 року він не вжив необхідних заходів для запобігання вживанню алкоголю та не контролював поведінку особового складу.

    Суд наголосив, що дії сержанта порушили вимоги статей 102-1 та 102-2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які передбачають обов’язок командирів забезпечувати військову дисципліну та контроль за підлеглими.

    Розгляд справи відбувався за відсутності сержанта, який не з’явився до суду і не подав клопотань про відкладення. Вина посадовця підтверджувалася протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями самого військовослужбовця, поясненнями інших військових та іншими матеріалами справи.

  • У Мукачеві дев’ять днів утримують у ТЦК чоловіка, який доглядає за матір’ю з інвалідністю

    У Мукачеві дев’ять днів утримують у ТЦК чоловіка, який доглядає за матір’ю з інвалідністю

    У Мукачеві виник резонанс навколо історії місцевого жителя Анатолія Рябініна, якого, за словами журналіста Віталія Глаголи, вже дев’ятий день утримують у територіальному центрі комплектування попри наявність документів, що підтверджують його статус єдиного опікуна матері з інвалідністю.

    За наявною інформацією, чоловіка протягом цього часу возять між різними територіальними центрами комплектування та військовими частинами. Сам Рябінін стверджує, що йому погрожували оголосити самовільне залишення частини.

    Водночас у чоловіка є рішення Мукачівського міськрайонного суду від 7 листопада 2023 року. У документі встановлено факт, що саме він є єдиною особою, яка здійснює постійний догляд за своєю матір’ю Марією Рябініною.

    Також у родини є висновок медико-соціальної експертної комісії, відповідно до якого жінка має інвалідність ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду.

    Попри наявність цих документів, за словами журналіста, чоловік вже дев’ятий день перебуває у системі територіальних центрів комплектування.

    Наразі ситуацію розглядає суд у Мукачеві. До будівлі суду також прийшли люди, які підтримують чоловіка та його родину.

    Мати чоловіка оприлюднила відеозвернення до суду, у якому просить розібратися у ситуації. Зокрема звернення адресоване судді Камінському, який розглядає цю справу.

  • Скандал із monobank: дівчина вимагає від Гороховського вибачень і компенсації

    Скандал із monobank: дівчина вимагає від Гороховського вибачень і компенсації

    Дівчина, чиє фото опублікував співзасновник monobank Олег Гороховський, вимагає від нього публічних вибачень, компенсації моральної шкоди та розблокування банківського рахунку. Про це заявили її адвокати.

    За словами юристів, до Гороховського та monobank вже готуються досудові вимоги. Якщо врегулювати ситуацію мирним шляхом не вдасться, вони готові звертатися до суду та інших інституцій.

    У заяві адвокатів йдеться, що серед вимог — публічні персональні вибачення, спростування поширеної інформації, виплата грошової компенсації моральної шкоди, а також розблокування банківського рахунку клієнтки.

    Юристи також стверджують, що після скандалу дівчина зазнала значного психологічного тиску. За їхніми словами, через це її стан здоров’я погіршився, і вона була змушена звернутися по медичну допомогу.

    Передісторія скандалу

    Скандал навколо monobank виник після того, як 9 березня Олег Гороховський опублікував у соцмережі Threads фото клієнтки банку, зроблене під час процедури відеоверифікації.

    На знімку за спиною дівчини був прапор, який спочатку прийняли за російський триколор. Через це клієнтку публічно звинуватили у проросійській позиції та заблокували її рахунок.

    Згодом з’ясувалося, що на фото був прапор Словенії, а сама дівчина заперечила будь-які проросійські симпатії.

    Після хвилі критики Гороховський визнав помилку та перепросив, заявивши, що в майбутньому подібна інформація передаватиметься лише правоохоронним органам.

    Інцидент привернув увагу державних органів. Повідомлялося, що Національний банк України вимагав пояснень щодо ситуації, а уповноважений з прав людини розпочав перевірку щодо можливого порушення прав клієнтки та банківської таємниці.

    Наразі сторони публічно не повідомляли про досягнення будь-якого врегулювання. Адвокати клієнтки заявляють, що у разі відмови виконати їхні вимоги справа може перейти у судову площину.

  • Пастка з неповнолітньою і вимагання грошей: у Рівному засудили експоліцейського

    Пастка з неповнолітньою і вимагання грошей: у Рівному засудили експоліцейського

    Рівненський міський суд визнав колишнього співробітника поліції винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Суд призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з конфіскацією чверті майна.

    Як встановило слідство, інцидент стався ще у 2018 році. Тоді інспектори ювенальної превенції організували так звану контрольну покупку: неповнолітній дівчині дали гроші та попросили придбати слабоалкогольний напій у магазині.

    Після покупки правоохоронці повідомили продавчині, що вона нібито порушила закон, продавши алкоголь неповнолітній. Однак протокол про адміністративне правопорушення складено не було.

    Згодом один із поліцейських викликав власника магазину до службового кабінету і почав вимагати 4 тисячі гривень. За даними слідства, він натякав підприємцю, що у разі відмови можуть виникнути проблеми з ліцензією на продаж алкогольних напоїв.

    Передати гроші мав їхній колега. Проте він вирішив повідомити про ситуацію підрозділ внутрішньої безпеки поліції. У той же час власник магазину звернувся до Служби безпеки України.

    Після цього правоохоронці задокументували передачу неправомірної вигоди.

    Під час судового розгляду дослідили аудіо- та відеозаписи негласних слідчих дій. На одному з записів обвинувачений, отримуючи гроші, заявляє, що після цього «рік ніхто не чіпатиме» магазин.

    Другий фігурант справи уникнув розгляду у суді. У 2022 році провадження щодо нього зупинили через мобілізацію до лав Збройних сил України.

    Засуджений екс-поліцейський своєї вини не визнав і наполягав, що діяв у межах службових повноважень.

    Вирок суду поки не набрав законної сили і може бути оскаржений в апеляційному порядку. Розгляд справи у суді першої інстанції тривав приблизно сім з половиною років.

  • Коломойський заявив у суді, що Міндіч попередив його про підозру за тиждень до обшуків

    Коломойський заявив у суді, що Міндіч попередив його про підозру за тиждень до обшуків

    Олігарх Ігор Коломойський заявив, що заздалегідь знав про підготовку слідчих дій проти нього. Про це він повідомив під час останнього судового засідання.

    За словами бізнесмена, про майбутню підозру та можливе затримання його попередив бізнес-партнер, співвласник студії «Квартал 95» Тімур Міндіч. Як стверджує Коломойський, це сталося приблизно за тиждень до того, як до нього прийшли правоохоронці.

    «Я ж нікуди не поїхав. Тому це все несерйозно, я нікуди не збираюсь тікати», — заявив Коломойський у суді.

    Водночас олігарх додав, що сам Міндіч, за його інформацією, також був попереджений про підготовку правоохоронної операції «Мідас». За словами Коломойського, це сталося за кілька годин до її початку.

    За його версією, саме завдяки цьому Міндіч зміг виїхати та уникнути отримання підозри.

    Нагадаємо, ім’я Тімура Міндіча фігурує у так званому «Міндічгейті» — гучному скандалі, пов’язаному з корупційними підозрами та витоком інформації про слідчі дії.

    Наразі правоохоронні органи публічно не коментували заяви Коломойського щодо можливого попередження про слідчі заходи.