Позначка: суд

  • Посадовця ЗСУ звинуватили у хабарництві під час будівництва житла для військових у Києві

    Посадовця ЗСУ звинуватили у хабарництві під час будівництва житла для військових у Києві

    Національне антикорупційне бюро повідомляє про відкриття судового провадження щодо посадовця Збройних Сил України, якого обвинувачують у пособництві у отриманні неправомірної вигоди від одного зі столичних забудовників.

    За даними слідства, керівник одного з Центральних територіальних управлінь Міноборони запропонував забудовнику забезпечити перемогу у конкурсі на будівництво житла для військових у Святошинському районі Києва. Для реалізації схеми та уникнення прямого спілкування із забудовником він залучив двох пособників, серед яких і посадовець ЗСУ. Загальна сума «послуг» була оцінена у 1,3 мільйона доларів США.

    У червні минулого року, після отримання забудовником першого траншу у розмірі 100 тисяч доларів, пособників викрили «на гарячому». Один із них вже отримав обвинувальний вирок і реальне позбавлення волі. Колишній керівник Центрального управління Міноборони наразі перебуває під вартою у статусі обвинуваченого.

    Наразі суд має встановити ступінь вини та призначити покарання для посадовця ЗСУ, який фігурує у справі.

  • У Німеччині засудили 16-річного українця за вбивство жінки та її маленької доньки

    У Німеччині засудили 16-річного українця за вбивство жінки та її маленької доньки

    У Німеччині суд виніс вирок 16-річному громадянину України, якого визнали винним у вбивстві 32-річної співвітчизниці та її однорічної доньки. Підлітка засудили до 10 років позбавлення волі. Про це повідомляють німецькі медіа.

    Трагедія сталася влітку минулого року в місті Дорстен. За даними слідства, хлопець напав на жінку та її маленьку дитину на лісовій стежці та побив їх. Отримані травми виявилися смертельними.

    Правоохоронці встановили, що підозрюваний і загибла раніше були знайомі та певний час перебували у близьких стосунках.

    Тіло жінки виявили перехожі. Після того, як про злочин стало відомо, підліток сам прийшов до поліції та зізнався у скоєному.

    Під час судового процесу було встановлено обставини події, після чого суд визнав обвинуваченого винним і призначив йому покарання у вигляді 10 років ув’язнення.

  • На Волині жінку засудили за фіктивний шлюб для виїзду військовозобов’язаного за кордон

    На Волині жінку засудили за фіктивний шлюб для виїзду військовозобов’язаного за кордон

    У Волинській області суд визнав винною жінку, яка організувала незаконну схему переправлення військовозобов’язаного чоловіка через державний кордон. Для цього вона використала власний статус людини з інвалідністю I групи та уклала з ним фіктивний шлюб, щоб він міг виїхати з України як її супроводжувач.

    Вирок у справі виніс Володимирський міський суд Волинської області.

    За даними слідства, мешканка Камінь-Каширського району влітку 2025 року вирішила заробити на організації незаконного виїзду чоловіка за межі України під час воєнного стану. Вона запропонувала військовозобов’язаному укласти фіктивний шлюб, який дозволив би йому перетнути кордон у статусі супроводжувача людини з інвалідністю I групи.

    За таку «послугу» жінка вимагала 11 тисяч доларів США. На момент домовленості ця сума становила понад 455 тисяч гривень.

    Наприкінці липня 2025 року чоловік і жінка подали заяву на реєстрацію шлюбу до Центру надання адміністративних послуг у Ковелі. Уже 1 вересня їхній шлюб офіційно зареєстрували, після чого подружжя почало готуватися до виїзду за кордон.

    23 вересня вони вирушили мікроавтобусом у напрямку пункту пропуску «Устилуг». За попереднім планом, гроші жінка мала отримати через посередника в Камінь-Каширську саме в той момент, коли перебуватиме разом із «чоловіком» неподалік кордону.

    Втім правоохоронці вже документували цю схему. Після того як знайомий обвинуваченої отримав 11 тисяч доларів, які насправді були імітаційними купюрами, спецслужби провели затримання. Саму жінку затримали в автомобілі поблизу пункту пропуску.

    Під час судового засідання обвинувачена повністю визнала свою провину. Вона пояснила, що пішла на злочин через складне матеріальне становище. За її словами, вона самостійно виховує двох малолітніх дітей та має тяжку інвалідність.

    Суд визнав її винною за частиною 3 статті 332 Кримінального кодексу України — незаконне переправлення осіб через державний кордон.

    Жінці призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, однак суд замінив його на іспитовий строк тривалістю три роки. Крім того, постановлено повернути їй мобільний телефон, а імітаційні кошти передати правоохоронним органам.

  • Бухгалтер військової частини НГУ занижувала зарплати військовим і виводила гроші на сторонні рахунки

    Бухгалтер військової частини НГУ занижувала зарплати військовим і виводила гроші на сторонні рахунки

    Прокурори Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону передали до суду обвинувальні акти щодо бухгалтера однієї з військових частин Національної гвардії України та шести цивільних осіб. Їх підозрюють у причетності до масштабної схеми привласнення коштів, призначених для грошового забезпечення військовослужбовців.

    Про це повідомили в Офісі Генерального прокурора.

    За даними слідства, бухгалтер військової частини організувала механізм незаконного заволодіння бюджетними коштами та залучила до нього шістьох цивільних спільників. Схема діяла протягом кількох років і була побудована на маніпуляціях із платіжними документами під час нарахування грошового забезпечення військовим.

    Правоохоронці встановили, що у період з 2020 по 2024 роки під час формування платіжних відомостей бухгалтер систематично зменшувала щомісячні нарахування приблизно трьом тисячам військовослужбовців. Сума такого заниження була відносно невеликою — близько 30–35 гривень для кожного військового.

    Однак через значну кількість отримувачів виплат ці кошти поступово накопичувалися. Одночасно до платіжних документів вносилися банківські реквізити сторонніх осіб, на рахунки яких і перераховувалися гроші, що утворювалися внаслідок заниження виплат.

    Після надходження коштів на ці рахунки їх знімали готівкою та розподіляли між учасниками схеми.

    За попередніми підрахунками слідства, у такий спосіб було привласнено приблизно 11,5 мільйона гривень бюджетних коштів.

    У червні 2025 року бухгалтеру військової частини та шістьом цивільним учасникам схеми повідомили про підозру. Їм інкримінують шахрайство у великих та особливо великих розмірах, а також легалізацію коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Йдеться про правопорушення, передбачені частинами четвертою та п’ятою статті 190, а також частиною другою статті 209 Кримінального кодексу України.

    У межах кримінального провадження прокурори також подали цивільний позов до суду з вимогою відшкодувати державі завдані збитки.

    У разі доведення вини обвинуваченим може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Водночас відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її провину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.

  • Чоловік судді ВАКС отримав статус батька-одинака після розлучення і зміг уникнути мобілізації

    Чоловік судді ВАКС отримав статус батька-одинака після розлучення і зміг уникнути мобілізації

    Суддя Вищого антикорупційного суду Катерина Сікора розірвала шлюб зі своїм чоловіком Олександром Сікорою на тлі ризику його мобілізації. Після рішення суду чоловік отримав статус батька, який самостійно виховує дитину, що відповідно до законодавства може бути підставою для відстрочки від призову та можливості виїзду за кордон.

    Як випливає з матеріалів судової справи, наприкінці лютого 2025 року Катерина Сікора подала позов до Ленінського районного суду Дніпра (нині Новокадацький районний суд) про розірвання шлюбу.

    У поданих до суду документах зазначалося, що фактичні шлюбні відносини між подружжям припинилися ще раніше. За словами адвокатки Анетти Сергієвської, з 2019 року кожен із подружжя жив окремим життям, а остаточно шлюбні стосунки припинилися в липні 2024 року.

    У позові також зазначалося, що малолітній син подружжя з 2019 року проживає разом із батьком. Цю інформацію підтвердили адвокати під час судового засідання.

    При цьому сторони повідомили суду, що між ними немає спору щодо поділу майна. У заяві також наголошувалося, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є неможливими і суперечать інтересам як самої позивачки, так і їхньої дитини.

    З огляду на ці обставини позивачка просила суд розірвати шлюб.

    Справу розглядала суддя Галина Дорошенко. За результатами розгляду позов було задоволено, і шлюб між Катериною Сікора та Олександром Сікора офіційно розірвали.

    За даними адвокатів, подання позову було пов’язане з потенційною мобілізацією чоловіка. Після розлучення він отримав статус батька, який самостійно виховує дитину, що відповідно до законодавства може бути підставою для відстрочки від мобілізації.

    Після цього Олександр Сікора також отримав можливість безперешкодно виїжджати за кордон.

  • Писав від імені зниклого бійця: жінка віддала шахраю понад 1 млн грн

    Писав від імені зниклого бійця: жінка віддала шахраю понад 1 млн грн

    На Тернопільщині судитимуть жителя міста Чортків, якого обвинувачують у масштабному шахрайстві щодо сестри військовослужбовця, який зник безвісти. За даними слідства, чоловік видавав себе за військового та виманив у жінки понад мільйон гривень.

    Як повідомили у прокуратурі, до суду вже передано обвинувальний акт щодо раніше судимого чоловіка. Йому інкримінують шахрайство в особливо великих розмірах — ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України.

    Слідство встановило, що підозрюваний дізнався від знайомої про жінку, брат якої служить у Збройних силах України та вважається зниклим безвісти. Скориставшись її важким емоційним станом, чоловік вирішив використати ситуацію для власної вигоди.

    Упродовж травня — липня 2025 року він почав писати потерпілій у месенджерах, представляючись її зниклим братом-військовим. У повідомленнях він переконував жінку, що перебуває у складній ситуації та потребує допомоги.

    Згодом до спілкування долучався й сам шахрай, який нібито допомагав «організувати вирішення проблем». Він переконував жінку, що може посприяти у виготовленні документів для звільнення військового зі служби через необхідність догляду за родичем, переведенні до іншого підрозділу, придбанні спорядження та медикаментів.

    Також мова йшла про оформлення страхових виплат у разі поранення або загибелі військовослужбовця.

    За кожну з цих «послуг» чоловік вимагав гроші. Потерпіла, перебуваючи у стресовому стані та вірячи, що спілкується зі своїм братом, передавала кошти готівкою, а також переказувала їх на банківські рахунки, які вказував підозрюваний.

    У результаті таких дій жінка втратила понад один мільйон гривень.

    Лише згодом, не отримавши жодної обіцяної допомоги, вона почала підозрювати обман. Приблизно через три місяці після початку спілкування жінка звернулася до правоохоронців.

    Наразі справу передано до суду, де й буде вирішуватися питання про відповідальність обвинуваченого.

  • Схема з причалом у столиці: бізнесмени можуть отримати до 12 років тюрми

    Схема з причалом у столиці: бізнесмени можуть отримати до 12 років тюрми

    У Києві судитимуть двох підприємців, яких підозрюють у незаконному заволодінні річковим причалом у Дніпровському районі столиці та використанні об’єкта у комерційних цілях. За даними слідства, вони оформили на себе право власності на гідротехнічну споруду, що фактично належала акціонерному товариству «Укрзалізниця», після чого збудували поруч базу відпочинку. Обвинуваченим загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про це повідомила поліція Києва.

    Як встановило слідство, керівники двох будівельних компаній розробили схему незаконного заволодіння причалом, який перебував у Дніпровському районі столиці. Формально об’єкт вважався втраченим активом «Укрзалізниці», а на зберіганні знаходився у компанії, підконтрольній одному з фігурантів.

    Скориставшись цим, підприємці незаконно зареєстрували право власності на гідротехнічну споруду. Після цього на прилеглій території вони збудували базу відпочинку з лазнями та іншими об’єктами інфраструктури. За даними слідства, комплекс тривалий час використовувався у комерційних цілях для отримання прибутку.

    Правоохоронці викрили схему на початку минулого року. Розслідування проводили слідчі Подільського управління поліції спільно з працівниками Служби безпеки України під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури.

    Наразі на причал та пов’язані з ним об’єкти нерухомості накладено арешт. За оцінками слідства, внаслідок незаконних дій підприємців акціонерному товариству «Укрзалізниця» було завдано збитків на суму понад 1,25 млн гривень.

    Фігурантам повідомили про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України — заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Також їм інкримінують ч. 2 ст. 209 КК України — легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом.

    Досудове розслідування у справі завершено, а обвинувальний акт уже направлено до суду. У разі доведення вини обвинуваченим загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • Правоохоронці розкрили мережу втеч військових у кількох областях

    Правоохоронці розкрили мережу втеч військових у кількох областях

    У Дніпрі правоохоронці викрили організовану схему сприяння самовільному залишенню військової служби за грошову винагороду. За даними слідства, вартість «послуг» коливалася від 4 до 15 тисяч доларів залежно від обставин та етапу організації втечі.

    За інформацією правоохоронних органів, до схеми були залучені кілька осіб, серед яких екс-командир військової частини та адвокат. Вони підшуковували військовослужбовців, які висловлювали намір залишити службу, та організовували їхнє переміщення з місць дислокації підрозділів або медичних закладів до Дніпра, де ті переховувалися.

    Для безперешкодного проїзду через блокпости, за даними слідства, використовувалися посвідчення від імені неіснуючої громадської організації. Це дозволяло створювати видимість законності пересування та уникати перевірок.

    Правоохоронці задокументували понад 18 епізодів у кількох регіонах України. Усім вісьмом фігурантам повідомлено про підозру у сприянні дезертирству. Суд обрав їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

    Слідчі дії тривають, встановлюються можливі інші учасники та канали організації схеми. Правоохоронці наголошують, що відповідальність за подібні злочини передбачена кримінальним законодавством і може бути суворою.

  • Справу директора КП «Плесо» про розтрату бюджетних коштів передали до суду

    Справу директора КП «Плесо» про розтрату бюджетних коштів передали до суду

    Прокурори Офісу генерального прокурора передали до суду обвинувальний акт щодо директора комунального підприємства «Плесо». Посадовця підозрюють у розтраті бюджетних коштів та службовому підробленні під час реалізації природоохоронного проєкту у Києві.

    Йдеться про роботи, які фінансувалися у 2021 році за рахунок міського фонду охорони навколишнього природного середовища. Тоді Київська міська рада виділила кошти на створення водоохоронних зон для захисту водних ресурсів столиці.

    Замовником відповідних робіт виступало КП «Плесо».

    За даними слідства, керівництво підприємства намагалося використати бюджетні кошти до завершення фінансового року. Для цього було оголошено повторний тендер на розроблення проєктів землеустрою, хоча попередня закупівля ще не була завершена.

    Переможцем тендеру стало приватне підприємство, яке, за версією правоохоронців, могло бути пов’язане із посадовцем.

    17 грудня 2021 року сторони уклали договір на виконання робіт щодо п’яти столичних пляжів, серед яких Труханів острів та Венеціанський острів. Уже 23 грудня було підписано акт виконаних робіт, а 30 грудня підряднику перерахували кошти.

    Водночас слідство встановило, що частина задекларованих робіт фактично не потребувала виконання, однак була включена до документації та оплачена. За попередніми оцінками, державі завдано збитків на суму близько 1,7 мільйона гривень.

    Директору КП «Плесо» інкримінують розтрату бюджетних коштів в особливо великих розмірах та службове підроблення, вчинені за попередньою змовою групою осіб. Кримінальне провадження відкрито за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

    У межах цього ж розслідування раніше повідомили про підозру керівнику приватного підприємства, який, за даними слідства, діяв у змові з посадовцем комунального підприємства.

    Крім того, прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури через суд домоглися скасування неправомірно встановлених водоохоронних зон на Трухановому та Венеціанському островах. Відповідні записи вже вилучено з державного кадастру.

    У прокуратурі зазначають, що це унеможливлює подальші маніпуляції із землею та потенційну забудову цих територій.

    Водночас відповідно до Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено у законному порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.

  • Протасів Яр в Києві втратив статус заказника: 16 гектарів знову під загрозою забудови

    Протасів Яр в Києві втратив статус заказника: 16 гектарів знову під загрозою забудови

    Північний апеляційний господарський суд частково скасував рішення Київської міської ради про створення заказника у Протасовому Яру в Києві. Йдеться про територію площею близько 16 гектарів, яка отримала статус ландшафтного заказника імені громадського активіста Романа Ратушного.

    Суд не задовольнив апеляційні скарги Київради та громадської організації «Захистимо Протасів Яр», фактично підтримавши позицію забудовника — компанії ТОВ «Протасів Яр».

    Ця компанія пов’язана з бізнес-групою WOG та народним депутатом Ігорем Івахівим.

    Рішення апеляційної інстанції відкриває можливість для забудовника оскаржити встановлений раніше земельний сервітут на цій території. У разі скасування такого обмеження компанія може отримати юридичні підстави для реалізації будівельного проєкту на спірній ділянці.

    Протасів Яр у центрі Києва тривалий час залишається предметом конфлікту між забудовниками та громадськими активістами. У 2022 році Київрада ухвалила рішення створити тут ландшафтний заказник імені Романа Ратушного — київського активіста, який виступав проти забудови цієї зеленої території.

    Громадські організації та мешканці столиці наполягають на збереженні зеленої зони, тоді як представники забудовника вважають рішення про створення заказника таким, що обмежує їхні майнові права.

    Подальша доля спірної території може залежати від нових судових процесів та рішень міської влади щодо захисту цієї ділянки.