Позначка: суд

  • Суд заарештував екскерівника прокуратури Івано-Франківщини Романа Химу із заставою 4,33 млн грн

    Суд заарештував екскерівника прокуратури Івано-Франківщини Романа Химу із заставою 4,33 млн грн

    Суд обрав запобіжний захід для колишнього керівника Івано-Франківської прокуратури Романа Хими. Його взяли під варту з можливістю внесення застави у розмірі 4,33 мільйона гривень.

    Відповідне рішення передбачає низку процесуальних обов’язків для підозрюваного. Зокрема, він має з’являтися до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою, а також повідомляти про зміну місця проживання.

    Крім того, Роману Химі заборонено спілкуватися зі свідками у справі та іншими підозрюваними. Також він повинен здати на зберігання документи, що дають право на виїзд за кордон, і носити електронний засіб контролю.

    Строк дії запобіжного заходу становить два місяці.

    Колишнього керівника прокуратури підозрюють у вчиненні корупційного злочину. Йдеться про частини третю та четверту статті 368 Кримінального кодексу України, які передбачають відповідальність за отримання неправомірної вигоди службовою особою.

  • Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Звільнений за законом про люстрацію прокурор відсудив у держави понад 4 млн грн

    Колишній перший заступник військового прокурора Центрального регіону України В’ячеслав Сученко, якого звільнили у 2014 році за законом «Про очищення влади», відсудив у держави понад 4,3 млн гривень компенсації.

    Про це стало відомо з декларації посадовця та судових рішень у справі.

    В’ячеслава Сученка звільнили 23 жовтня 2014 року наказом Генеральної прокуратури №1500-к. Підставою стало положення закону про люстрацію, яке поширювалося на посадовців, що обіймали керівні посади в органах прокуратури в період з 2010 по 2014 роки.

    Зокрема, з січня 2011 року до лютого 2014 року Сученко працював першим заступником військового прокурора Центрального регіону та першим заступником прокурора Центрального регіону з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. Саме ці посади підпадали під люстраційні обмеження.

    Після звільнення Сученко оскаржив це рішення в суді та вимагав виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позов був поданий проти Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

    Суд першої інстанції визнав звільнення незаконним і постановив виплатити компенсацію. Це рішення згодом підтвердив і Шостий апеляційний адміністративний суд.

    21 січня 2026 року апеляційний суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року.

    Колегія суддів у складі головуючої Олени Карпушової, а також суддів Оксани Епель та Віталія Файдюка дійшла висновку, що застосування люстрації лише через сам факт обіймання посади без доведення індивідуальної вини є непропорційним втручанням у право на приватне життя.

    Судді зазначили, що така практика порушує принципи презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності та рівності доступу до державної служби.

    У рішенні суд також послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на рішення у справі «Полях та інші проти України» від 2019 року, а також на висновки Венеціанської комісії та резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи.

    Апеляційні скарги Офісу генерального прокурора та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону суд залишив без задоволення.

    Рішення набрало законної сили з моменту ухвалення. Водночас сторони ще можуть подати касаційну скаргу до Верховного Суду протягом 30 днів.

    Загалом справа тривала понад 11 років. Розгляд неодноразово зупиняли, зокрема через очікування рішення Конституційного Суду та практику Європейського суду з прав людини щодо люстраційних справ. Поновили провадження лише у 2022 році.

    У своїй декларації Сученко зазначив два доходи, отримані на виконання рішення суду: 3,26 млн гривень та 1,04 млн гривень. Загальна сума компенсації становить понад 4,3 млн гривень.

    Наразі В’ячеслав Сученко працює начальником відділу управління моніторингу та аналізу департаменту забезпечення відомчого контролю Державної податкової служби.

  • Ексслідчого на Хмельниччині судитимуть за крадіжку майже 2,5 млн грн під час обшуків

    Ексслідчого на Хмельниччині судитимуть за крадіжку майже 2,5 млн грн під час обшуків

    У Хмельницькому перед судом постане колишній правоохоронець, якого підозрюють у незаконному привласненні коштів, вилучених під час слідчих дій як речові докази. Загальна сума збитків становить майже 2,5 мільйона гривень.

    Про це повідомили у Державному бюро розслідувань.

    За даними слідства, під час розслідування кримінального провадження щодо розкрадання майна слідчий отримав доступ до значної суми грошей, вилучених під час обшуків. Замість того щоб передати їх на відповідальне зберігання відповідно до процедури, він залишив кошти собі.

    Йдеться про гроші, які правоохоронці вилучили у 2024 році під час санкціонованих обшуків у Кам’янці-Подільському. Тоді було арештовано близько 2,5 млн гривень у різних валютах.

    Слідство встановило, що частину привласнених коштів колишній правоохоронець витратив на придбання автомобіля, а решту використав для власних потреб.

    Зникнення грошей виявили вже після його звільнення з поліції. Під час перевірки матеріалів кримінальних проваджень правоохоронці зафіксували нестачу арештованих коштів.

    За інформацією слідчих, намагаючись уникнути відповідальності, чоловік намагався частково повернути гроші через знайомих.

    У разі доведення вини в суді експравоохоронцю може загрожувати до 12 років позбавлення волі, конфіскація майна та заборона обіймати певні посади.

  • Офтальмолога дитячої лікарні покарали штрафом за вимагання хабаря

    Офтальмолога дитячої лікарні покарали штрафом за вимагання хабаря

    Хмельницький міськрайонний суд визнав винним лікаря-офтальмолога Олександра Тарамбулу у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного із зловживанням впливом. За рішенням суду йому призначено штраф у розмірі 85 тис. грн.

    Як встановлено у вироку від 23 лютого, у січні 2025 року батько семирічного хлопчика з вродженими вадами зору звернувся до лікаря КНП «Хмельницька обласна дитяча лікарня» для консультації щодо можливості встановлення дитині статусу особи з інвалідністю.

    Під час розмови медик повідомив, що може посприяти в оформленні необхідних документів і нібито вплинути на керівництво закладу та членів лікарської комісії. За такі дії він, за даними слідства, попросив 1500 доларів США. У разі відмови, як зазначалося під час зустрічі, рішення щодо встановлення інвалідності могло бути не ухвалене.

    29 січня відбулася повторна зустріч, під час якої лікар підтвердив озвучену суму. Наступного дня після засідання комісії дитині видали медичний висновок та індивідуальну програму реабілітації.

    Того ж дня в ординаторській хірургічного відділення лікар отримав обумовлену суму коштів. Після передачі грошей його затримали правоохоронці.

    У суді Олександр Тарамбула визнав факт отримання коштів, однак заперечив їх вимагання. Він стверджував, що гроші були добровільною подякою за лікування та супровід дитини на комісії, і наголошував, що не мав наміру впливати на рішення членів лікарської комісії.

    Суд визнав його винним за ч. 2 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (зловживання впливом). Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку.

    За даними відкритих джерел, Олександр Тарамбула здобув медичну освіту у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова, проходив інтернатуру та клінічну ординатуру за спеціальністю «Офтальмологія», а також отримав спеціалізацію з дитячої офтальмології. У 2020 році він здобув магістерський ступінь з менеджменту в закладах охорони здоров’я.

  • Справу про заволодіння нафтопродуктопроводом передали до суду: в ній фігурує Медведчук

    Справу про заволодіння нафтопродуктопроводом передали до суду: в ній фігурує Медведчук

    Офіс Генерального прокурора передав до суду обвинувальний акт щодо колишнього народного депутата Віктор Медведчук, якого обвинувачують в організації масштабної схеми заволодіння державним майном. Про це повідомили в Офіс Генерального прокурора.

    За даними слідства, у період 2015–2018 років екснардеп створив та очолив організовану групу, яка незаконно заволоділа частиною магістрального нафтопродуктопроводу, що належав державі. Орієнтовна вартість об’єкта на момент протиправних дій становила близько 1,4 млрд грн.

    Правоохоронці встановили, що для реалізації схеми учасники групи залучали експертів для підготовки завідомо неправдивих висновків, які використовувалися в судових процесах. Також, за версією слідства, застосовувалися механізми зловживання повноваженнями на різних рівнях для отримання контролю над стратегічним активом.

    Після встановлення контролю над трубопроводом його експлуатували з метою отримання прибутку. Отримані кошти, за даними обвинувачення, були легалізовані — йдеться про понад 29,9 млн євро доходів, здобутих злочинним шляхом.

    Колишньому народному депутату інкримінують організацію заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізацію коштів, зловживання службовим становищем та підроблення експертних висновків. Оскільки він перебуває на території РФ, провадження здійснювалося у форматі спеціального досудового розслідування (заочно).

    Матеріали щодо інших фігурантів виділено в окреме провадження. Вони перебувають у розшуку. Правоохоронні органи продовжують роботу з арешту активів та встановлення майна, яке може бути використане для відшкодування завданих державі збитків, як в Україні, так і за її межами.

  • Погрожували зброєю та вимагали викуп: подробиці кримінальної справи з Кривого Рогу

    Погрожували зброєю та вимагали викуп: подробиці кримінальної справи з Кривого Рогу

    У Кривому Розі до суду скеровано обвинувальний акт стосовно двох місцевих жителів, яких обвинувачують у викраденні підприємця, його незаконному утриманні та вимаганні 500 тисяч доларів США за звільнення. Про це повідомили в Офіс Генерального прокурора.

    За даними слідства, у 2025 році підозрювані організували зустріч із потерпілим у одному з кафе Кривого Рогу під приводом обговорення ділових питань. Під час події один із них відволікав охорону, а інший провів підприємця до VIP-зали. Там нападники, приховуючи обличчя, зв’язали чоловіка та, погрожуючи зброєю, вивезли його до приватного будинку в одному із сіл Криворізького району.

    За інформацією правоохоронців, потерпілого незаконно утримували протягом трьох діб, вимагаючи передачі значної суми коштів. Також, за версією слідства, до нього застосовували фізичне насильство та інші дії з метою примусу до виконання вимог. Згодом, побоюючись викриття, фігуранти залишили чоловіка в полі та втекли.

    У листопаді 2025 року обох підозрюваних затримали. Досудове розслідування проводили слідчі під процесуальним керівництвом Дніпропетровська обласна прокуратура. Обвинувальний акт передано до суду за фактами незаконного позбавлення волі та вимагання.

    Санкції інкримінованих статей передбачають до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Остаточну правову оцінку діям обвинувачених має надати суд.

  • На Вінничині землю матері військового переоформили без відома родини: справу передано до суду

    На Вінничині землю матері військового переоформили без відома родини: справу передано до суду

    Прокурори Вінницької окружної прокуратури скерували до суду обвинувальні акти стосовно трьох осіб, яких обвинувачують у незаконному заволодінні земельною ділянкою, що належала матері військовослужбовця.

    Як повідомили в Офісі Генерального прокурора, потерпілим у справі є вінничанин Михайло Савчук. Під час лікування він дізнався, що земельну ділянку його матері разом із розташованим на ній житловим будинком переоформили на сторонню особу.

    За даними слідства, у 2024 році двоє громадян підробили договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки, нібито укладений від імені матері військового. Документ був датований 2007 роком. Надалі фіктивний договір подали державному реєстратору для реєстрації права власності.

    Державний реєстратор однієї із селищних рад Вінницького району, не перевіривши достовірність поданих документів, зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку за одним із фігурантів.

    Двом обвинуваченим інкримінують підроблення офіційного документа (ч. 3 ст. 358 КК України) та пособництво у шахрайстві у великих розмірах (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України).

    Державному реєстратору інкриміновано зловживання повноваженнями, що спричинило тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 365-2 КК України).

    У серпні 2025 року ця історія набула розголосу після публікацій у медіа. На ситуацію відреагував керівник Вінницької обласної прокуратури, який доручив провести низку слідчих та процесуальних дій. У результаті правоохоронці встановили осіб, причетних до незаконної схеми, та повідомили їм про підозру.

    Наразі суд наклав арешт на земельну ділянку, щоб унеможливити подальші маніпуляції з майном до завершення розгляду справи.

  • Масштабна земельна схема в Одесі: суд дозволив затримання організатора

    Масштабна земельна схема в Одесі: суд дозволив затримання організатора

    В Одесі правоохоронці розслідують масштабну схему заволодіння земельними ділянками, яка, за даними слідства, діяла з 2022 по 2025 роки та ґрунтувалася на маніпуляціях із даними державного кадастру, використанні підставних осіб і підроблених документів.

    Ключовим фігурантом провадження є Дмитро Копилов — одеський підприємець, власник охоронного агентства Охоронне агентство «Патріот» та ресторану «Че Гевара». За версією слідства, він організував і координував групу осіб, які системно шукали вільні або неналежно обліковані земельні ділянки в Одеса, зокрема у престижних та рекреаційних районах.

    Схема, за матеріалами розслідування, передбачала виявлення ділянок, не внесених належним чином до електронного кадастру, подальше виготовлення фальшивих державних актів або рішень органів місцевого самоврядування, а також внесення змін через так званих «чорних» реєстраторів. До процесу залучали інженерів-землевпорядників і лояльних нотаріусів.

    Після первинної реєстрації ділянки переписували через ланцюжок фіктивних угод — дарування, поділ, внесення до статутного капіталу підставних компаній, об’єднання та повторне переоформлення. Така багаторівнева структура, за даними слідства, дозволяла ускладнювати відстеження походження активів і створювати видимість добросовісного набуття.

    Серед юридичних осіб, які фігурують у матеріалах справи, — ТОВ «ЛУІ», ТОВ «Авто-Агропромсервіс», ТОВ «Одеський медичний центр», ТОВ «АМК Україна» та ТОВ «Блек Сі Девелопмент Україна». Частина з них, за версією слідства, була зареєстрована на підставних осіб або використовувалася для легалізації майна.

    У провадженні також фігурує Вікторія Бубнова — бенефіціар ТОВ «Охоронний комплекс Патріот», яка, за інформацією джерел, погодилася співпрацювати зі слідством. Раніше вона надала Копилову позику під заставу нерухомості та, після судового спору, опинилася у конфліктній ситуації, що, ймовірно, вплинуло на її подальші дії у межах справи.

    Окремі епізоди стосуються ділянок у різних районах міста, зокрема на вулиці Розкидайлівська, у провулку Олександра Ройтбурда, у Виноградний провулок, на Краснова, 2/1 (частина території, пов’язаної з парком), за адресою Овідіопольська дорога, 5/1 та на Мечникова, 15. Також згадується об’єкт на Фонтанська дорога, 74-А.

    Слідство інкримінує фігурантам шахрайство, підробку документів та легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом. Суд дозволив затримання організатора для обрання запобіжного заходу, однак він оголошений у розшук і місцеперебування наразі невідоме.

    У публічному просторі також лунають припущення щодо можливих зв’язків фігурантів із представниками місцевої політичної еліти, зокрема з Геннадій Труханов, а також із Віталій Голодок та Лариса Етнарович. Однак ці зв’язки наразі потребують окремої перевірки в межах процесуальних дій.

    Розслідування триває. Правоохоронці встановлюють повний перелік учасників схеми, перевіряють походження земельних ділянок та аналізують фінансові операції, пов’язані з можливим відмиванням коштів.

  • Недекларовані будинки і сотні тисяч доларів: деталі справи ужгородського депутата

    Недекларовані будинки і сотні тисяч доларів: деталі справи ужгородського депутата

    Ужгородський міськрайонний суд наклав арешт на нерухомість, елітні автомобілі, корпоративні права та предмети мистецтва депутата Ужгородської міської ради від ОПЗЖ Павла Маєрчика. Його підозрюють у внесенні недостовірних відомостей до декларації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    Як повідомили в Закарпатській обласній прокуратурі, у межах досудового розслідування арештовано дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок на вулицях Минайській та Високій, корпоративні права у приватних підприємствах і товариствах, а також автомобілі люкс-класу.

    Окрім цього, під арешт потрапили дев’ять картин відомих закарпатських митців, вилучених під час обшуків у помешканні депутата.

    За даними прокуратури, правоохоронці перевіряють джерела походження активів та встановлюють, чи могли вони бути оформлені на третіх осіб з метою приховування реального майнового стану.

    Слідство встановило, що у декларації за 2022 рік Павло Маєрчик не зазначив відомості на загальну суму 13,8 млн грн. Йдеться, зокрема, про два житлові будинки в Ужгороді та Києві, понад 1,3 млн грн депозиту в «Ощадбанку», 2 млн грн готівкою, а також 315 тис. доларів, позичених колишньому депутату міськради від «Партії регіонів» Федору Соханичу.

    Сума легалізації незаконно отриманих активів, за версією слідства, становить 11,5 млн грн.

    Депутату інкримінують ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) та ч. 2 ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом). Максимальна санкція статей передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Після обрання запобіжного заходу Павло Маєрчик вийшов із СІЗО, внісши заставу у розмірі 11,5 млн грн. Досудове розслідування триває.

  • Реклама, політика і декларації: хто такий Андрій Баско, заступник голови Дніпропетровської ОДА

    Реклама, політика і декларації: хто такий Андрій Баско, заступник голови Дніпропетровської ОДА

    Андрія Валентиновича Баска призначено заступником голови Дніпропетровська обласна державна адміністрація. Його призначення викликало суспільний резонанс через тривалу присутність у ринку зовнішньої реклами Дніпра та партнерські зв’язки в бізнесі.

    За даними публічних матеріалів, Баско пов’язують із низкою компаній у сфері зовнішньої реклами, зокрема «Алесан», «Сілл», «Тетраграммотон 7», «Сілл РТ» та «Голос Дніпра». У різні роки ці структури фігурували як учасники рекламного ринку міста.

    Співзасновником зазначених компаній називають Олексія Адольфовича Кірющенка — громадянина РФ та режисера телепроєктів Слуга народу і Свати. Окремі пов’язані з ним компанії брали участь у державних тендерах.

    У бізнес-колах Дніпра також згадується партнерство з Загідом Красновим. За інформацією з відкритих джерел, у 2014–2016 роках відбувалося переформатування часток у рекламному бізнесі міста, що стало предметом журналістських публікацій і запитань щодо структури власності.

    Політична активність Баска в регіоні триває з початку 2000-х років. Згодом він працював у виборчих комісіях під час місцевих виборів 2020 року. Тоді в медіа повідомляли про конфліктні ситуації навколо роботи окружних комісій.

    Після цього він обіймав посади у системі податкових органів, зокрема в структурі Державна фіскальна служба України, однак не пройшов спеціальну перевірку та залишив посаду.

    У 2025 році в інформаційному просторі з’явилися повідомлення про судовий спір за участі пов’язаної з ним компанії щодо вимог до громади Дніпра. За даними публікацій, процес супроводжувався процедурними рішеннями, які викликали дискусії в юридичному середовищі.

    Окрему увагу привернула декларація, подана до Національне агентство з питань запобігання корупції. У ній зазначено нерухомість, включно з квартирами, житловим будинком, земельними ділянками та паркомісцями. Частина об’єктів, за твердженнями журналістів, раніше не декларувалася.

    Призначення Баска до обласної адміністрації відбулося на тлі публічної уваги до питань прозорості майна, структури бізнесу та можливих конфліктів інтересів. Офіційні коментарі щодо цих аспектів наразі потребують додаткового роз’яснення з боку відповідних органів.