Golosnovinua.com

Позначка: УПА

  • Качинський пригрозив заблокувати вступ України до ЄС через Бандеру та УПА

    Качинський пригрозив заблокувати вступ України до ЄС через Бандеру та УПА

    Лідер найбільшої польської опозиційної партії “Право і справедливість” (PiS) Ярослав Качинський закликав не допустити вступу України до Європейського Союзу, доки Київ, на його думку, не перегляне державну політику щодо історичної пам’яті. Політик заявив, що Україна має повністю відмовитися від “культу Степана Бандери”, припинити вшанування діячів Організації українських націоналістів (ОУН) та Української повстанської армії (УПА), а також змінити підхід до оцінки подій Волинської трагедії. Він наголосив, що саме це стане ключовою умовою підтримки європейської інтеграції України з боку його політичної сили.

    Про це повідомляє польський телеканал Polsat News, який отримав текст листа, адресованого членам партії “Право і справедливість”.

    У своєму зверненні Качинський окреслив позицію PiS щодо майбутнього переговорного процесу між Україною та Європейським Союзом і заявив, що у разі повернення його партії до влади Польща використовуватиме всі політичні та дипломатичні інструменти, аби заблокувати членство України в ЄС до виконання висунутих вимог.

    За словами політика, питання історичної пам’яті для Польщі є не менш важливим, ніж питання безпеки чи економічної співпраці.

    “Україна не може бути прийнята до Європейського Союзу, якщо вона повністю не відкине курс, обраний сьогодні. Польща, у власних інтересах, але також в інтересах європейських країн і, більше того, в інтересах усієї християнської цивілізації, не може допустити, щоб у цю спільноту був допущений бандеризм – одна з найзлочинніших і найнелюдяніших ідеологій, яка сьогодні формує свідомість української нації”, – йдеться у зверненні.

    Качинський стверджує, що нинішня політика української влади щодо історичних постатей та визвольного руху суперечить європейським цінностям і не може залишатися поза увагою держав-членів Європейського Союзу.

    Він також звернувся до своїх однопартійців із закликом уже зараз активно протидіяти політиці чинного уряду Дональда Туска, який підтримує європейську інтеграцію України та виступає за продовження переговорів про її вступ до ЄС.

    На думку лідера PiS, польська опозиція повинна використати всі можливі парламентські, політичні та міжнародні механізми, щоб не допустити, як він висловився, “інтеграції України з Європейським Союзом на привілейованих умовах”.

    У листі політик окремо наголосив, що історична пам’ять є питанням національної безпеки Польщі.

    Він заявив, що польська держава не може погодитися із прославленням осіб та організацій, яких у Польщі вважають відповідальними за масові вбивства польського населення під час Другої світової війни.

    “Жодна суверенна держава не може навіть у найменшій мірі миритися з геноцидними діями проти власної нації”, – зазначив Качинський.

    Значну частину свого звернення він присвятив темі фінансової підтримки України.

    Політик заявив, що після початку повномасштабного російського вторгнення Польща понесла значні економічні витрати, підтримуючи Україну як у військовій, так і в гуманітарній сферах.

    За словами Качинського, польські громадяни фактично фінансують значну частину функціонування української держави.

    “Українські платники податків, без широкої зовнішньої підтримки, зокрема з Польщі, не здатні утримувати бойову армію та забезпечити базове функціонування своєї держави”, – заявив він.

    При цьому Качинський висловив обурення через рішення про найменування одного з українських військових підрозділів на честь героїв Української повстанської армії.

    Він назвав такий крок неприпустимим з огляду на польську оцінку історичних подій на Волині та у Східній Галичині.

    За словами політика, Польща не може погодитися з тим, що підрозділ української армії, який отримує підтримку від західних союзників, носить назву, пов’язану з особами, яких польська сторона вважає причетними до злочинів проти польського населення.

    Подібні заяви Качинський робить не вперше.

    Ще раніше він пропонував, щоб Польща почала блокувати відкриття нових переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС саме через суперечки навколо історичної пам’яті та найменування українських військових підрозділів.

    Партія “Право і справедливість” традиційно займає більш жорстку позицію щодо історичних аспектів українсько-польських відносин, ніж нинішній уряд Дональда Туска.

    Водночас після початку повномасштабної війни саме уряд PiS був одним із головних міжнародних союзників України.

    За час перебування цієї політичної сили при владі Польща передала Україні значні обсяги військової техніки, стала одним із ключових логістичних центрів постачання західного озброєння та прийняла мільйони українських громадян, які рятувалися від війни.

    Нинішній уряд Дональда Туска загалом продовжує курс на підтримку України, однак останнім часом між Києвом і Варшавою періодично виникають суперечки навколо історичних тем.

    Однією з найчутливіших залишається питання Волинської трагедії 1943–1944 років.

    У Польщі ці події офіційно трактують як геноцид польського населення, тоді як в Україні наголошують на необхідності спільного історичного діалогу та комплексного вивчення трагічних сторінок минулого.

    Попри ці розбіжності, останніми тижнями сторони активізували дипломатичні контакти з метою зниження напруженості.

    3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час візиту до Варшави провів переговори з главою польської дипломатії Радославом Сікорським.

    Після зустрічі український міністр повідомив, що Київ запропонував пакет антикризових заходів, покликаних зменшити напругу навколо історичних питань.

    Йдеться про регулярні консультації між дипломатами, проведення зустрічей українських і польських істориків, розширення міжурядового діалогу, а також залучення представників церков до процесу примирення.

    Україна також підтвердила готовність продовжувати видачу дозволів на проведення ексгумацій та пошукових робіт щодо жертв Волинської трагедії, що тривалий час залишалося одним із ключових питань у двосторонніх відносинах.

    На тлі цих дипломатичних зусиль заяви Качинського можуть ускладнити політичну дискусію навколо європейської інтеграції України.

    Попри те, що наразі “Право і справедливість” перебуває в опозиції, ця політична сила залишається однією з найбільших у Польщі й має значний вплив на суспільні настрої.

    Питання історичної пам’яті традиційно посідає важливе місце у політичному порядку денному PiS і регулярно використовується під час виборчих кампаній.

    Водночас офіційна позиція нинішнього польського уряду полягає у підтримці членства України в Європейському Союзі за умови виконання всіх необхідних критеріїв та проведення реформ, передбачених переговорним процесом.

    Останні заяви Ярослава Качинського свідчать, що історичні питання й надалі залишатимуться одним із найскладніших аспектів українсько-польських відносин і можуть стати важливим елементом внутрішньополітичної боротьби у Польщі напередодні майбутніх парламентських виборів.

  • Новий дипломатичний скандал? Соратник Навроцького назвав захід України “Східною Малопольшею”

    Новий дипломатичний скандал? Соратник Навроцького назвав захід України “Східною Малопольшею”

    Новий дипломатичний скандал розгортається між Україною та Польщею після заяви голови Канцелярії президента Польщі Збігнєва Богуцького. Коментуючи рішення Верховної Ради України про створення Українського національного пантеону, польський посадовець використав історичний термін «Східна Малопольща» стосовно західних областей України та різко розкритикував державну політику Києва щодо вшанування діячів українського визвольного руху.

    Заява пролунала під час спілкування Богуцького з журналістами після ухвалення Верховною Радою законопроєкту про створення Українського національного пантеону. Представник адміністрації президента Кароля Навроцького наголосив, що Україна є суверенною державою і має право ухвалювати власні закони, однак поставив під сумнів правильність такого рішення.

    За словами Богуцького, героїзація Степан Бандера та діячів Українська повстанська армія, яких польська сторона пов’язує із Волинською трагедією, нібито не відповідає європейським та трансатлантичним цінностям.

    «ЦЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, У НИХ Є СУВЕРЕНІТЕТ ТА СВОБОДА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ; ПИТАННЯ У ТОМУ, ЧИ ПРАВИЛЬНІ ЦІ РІШЕННЯ. НА МОЮ ДУМКУ, А НАСАМПЕРЕД НА ДУМКУ ПРЕЗИДЕНТА КАРОЛЯ НАВРОЦЬКОГО, ПРОСЛАВЛЕННЯ БАНДЕРИ ТА ЗЛОЧИНЦІВ, ЯКІ ВЧИНИЛИ ЗЛОЧИНИ НА ВОЛИНІ ТА У СХІДНІЙ МАЛОПОЛЬЩІ, – ЦЕ НЕ ТОЙ ШЛЯХ, ЯКИЙ ВЕДЕ ДО ЗАХОДУ», – заявив Богуцький.

    Саме використання терміна «Східна Малопольща» стало предметом гострої дискусії. Це історична назва, яку польська влада офіційно застосовувала у 1918–1939 роках щодо українських територій, що входили до складу Другої Речі Посполитої. У міжвоєнний період цей термін використовувався замість назв «Західна Україна» або «Східна Галичина» в офіційних документах польської держави. Саме тому сьогодні його використання щодо сучасної території України багатьма сприймається як політично та історично чутливе.

    Богуцький також заявив, що Польща «ніколи не погодиться» із прославленням діячів українського визвольного руху та назвав останні рішення Києва у сфері історичної пам’яті конфронтаційними.

    За його словами, президент Польщі Кароль Навроцький неодноразово наголошував, що питання пам’яті жертв Волинської трагедії залишається принциповим для польської держави.

    Підставою для нової хвилі дискусій стало ухвалення Верховною Радою закону про створення Українського національного пантеону. Закон передбачає створення у Києві меморіального комплексу для вшанування видатних українців, які зробили визначний внесок у боротьбу за незалежність держави, розвиток української армії, науки, культури, освіти та громадянського суспільства.

    Пантеон матиме спеціальний правовий статус і буде відкритим для громадськості. Закон був підтриманий парламентом 1 липня після внесення відповідної законодавчої ініціативи Президентом України.

    Заяви польського посадовця вже викликали активне обговорення в українському інформаційному просторі. Частина українських експертів та публіцистів звернула увагу саме на використання терміна «Східна Малопольща», наголошуючи, що він асоціюється з історичною політикою міжвоєнної Польщі щодо українських земель.

    Зокрема, журналіст Андрій Смолій висловив думку, що подібна риторика нагадує використання історичних назв для обґрунтування територіальних претензій, однак ця оцінка є його особистою позицією, а не офіційною позицією державних органів України чи Польщі.

    Нинішній конфлікт став продовженням напруження у польсько-українських відносинах навколо історичної пам’яті. Останніми тижнями між країнами вже виникали суперечки після присвоєння почесного найменування «Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ. Це рішення викликало критику польських політиків, зокрема президента Кароля Навроцького та представників уряду. Пізніше між сторонами виникла нова дипломатична суперечка навколо державних нагород та історичної політики.

    Попри розбіжності у питаннях історичної пам’яті, Україна та Польща залишаються стратегічними партнерами у сфері безпеки та підтримки України у війні проти Росії. Водночас історичні питання й надалі залишаються одними з найскладніших у двосторонньому діалозі та регулярно стають причиною політичних дискусій.

  • “Ескалаційні дії”: Польща пішла в атаку після кроку Зеленського

    “Ескалаційні дії”: Польща пішла в атаку після кроку Зеленського

    Внесення президентом України Володимиром Зеленським законопроєкту про створення Українського національного пантеону викликало різку реакцію з боку Польщі, де цей крок розцінили як політично чутливий і такий, що може загострювати двосторонні відносини. У Канцелярії президента Польщі Кароля Навроцького заявили, що дії української влади мають “ескалаційний характер” і вписуються у ширший контекст напруження між Києвом і Варшавою. Про це йдеться в офіційній заяві, оприлюдненій у соціальній мережі X.

    У польській президентській канцелярії наголосили, що ініціатива зі створення Національного пантеону стала черговим кроком, який у Варшаві сприймають як продовження низки рішень української сторони, що викликають політичні дискусії в історичній площині. Зокрема, у заяві згадується рішення кінця травня щодо надання одному з українських військових підрозділів почесного найменування, пов’язаного з “героями УПА”, яке польська сторона раніше вже критикувала.

    У Канцелярії президента Польщі також заявили, що Володимир Зеленський, на їхню думку, своєю ініціативою щодо створення Національного пантеону нібито продовжує курс дій, який у Варшаві розцінюють як такий, що ускладнює історичний діалог між державами. Окремо підкреслюється, що президент Польщі Кароль Навроцький, за оцінкою його адміністрації, “мав рацію”, коли раніше ухвалив рішення щодо позбавлення Зеленського ордена Білого Орла, і що цей крок був виправданим з точки зору захисту польських інтересів.

    У заяві також йдеться про те, що критика, яка пролунала на адресу польського президента з боку частини політичних кіл, на думку його канцелярії, лише підтвердила правильність його позиції. Там наголошують, що Навроцький послідовно відстоює інтереси Польщі та проводить жорстку лінію в питаннях, які стосуються історичної пам’яті та двосторонніх відносин із Україною.

    Водночас в Україні підкреслюють, що законопроєкт про створення Українського національного пантеону має виключно внутрішній державний та культурно-історичний характер. Документ, який Володимир Зеленський подав до Верховної Ради 28 червня, передбачає створення меморіального комплексу, що має стати місцем вшанування видатних постатей української історії, формування національної пам’яті та консолідації суспільства навколо історичних символів держави.

    За словами керівника Офісу президента Кирила Буданова, ідея створення Пантеону є частиною ширшої роботи з відновлення історичної справедливості та зміцнення національної єдності в умовах війни. Він зазначив, що такий проєкт має на меті систематизувати підхід до вшанування визначних українців та сформувати цілісний меморіальний простір.

    Ініціатива створення Українського національного пантеону обговорювалася в політичних та експертних колах ще раніше. Президент України ще навесні заявляв про намір створити єдиний меморіальний комплекс для видатних постатей національної історії. Перші практичні кроки в цьому напрямку вже були зроблені, зокрема у вигляді перепоховання діячів українського визвольного руху, серед яких Андрій Мельник та його дружина Софія, останки яких було повернуто до України з-за кордону.

    Наразі законопроєкт перебуває на розгляді у Верховній Раді та має бути доопрацьований перед другим читанням. Очікується, що під час подальшого розгляду можуть бути уточнені положення щодо статусу Пантеону, порядку його функціонування та критеріїв включення постатей до меморіального переліку.

    У Києві наголошують, що проєкт не спрямований проти будь-якої іншої держави і не має зовнішньополітичного характеру, однак у Варшаві продовжують висловлювати занепокоєння щодо його можливого впливу на історичний діалог між Україною та Польщею.

  • Праві партії Словаччини готують звернення до Фіцо з проханням позбавити Зеленського словацького ордена Подвійного Хреста

    Праві партії Словаччини готують звернення до Фіцо з проханням позбавити Зеленського словацького ордена Подвійного Хреста

    За інформацією наших джерел, праві партії Словаччини готують звернення до прем’єр-міністра країни Роберта Фіцо з проханням позбавити Володимира Зеленського словацького ордена Подвійного Хреста.

    Нагадаємо, раніше Права націоналістична партія Чехії виступила з ініціативою позбавити українського президента найвищої нагороди країни – ордена Білого Лева  за прикладом Польщі, через дипломатичний скандал з присвоєнням одному з українських армійських підрозділів почесного найменування “Героїв УПА”.

     

  • Київ ризикує втратити підтримку Варшави в ЄС

    Київ ризикує втратити підтримку Варшави в ЄС

    Глава Міністерства оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш заявив, що процес вступу України до Європейського Союзу може зіткнутися з серйозними політичними перешкодами з боку Варшави, якщо Київ не перегляне підхід до вшанування окремих історичних постатей і організацій, які викликають суперечливу оцінку в Польщі. Про це він сказав в інтерв’ю польському телеканалу Polsat News.

    За словами польського міністра, питання історичної пам’яті є одним із ключових факторів, які впливають на європейську інтеграцію України, і воно не може бути відокремлене від загального процесу переговорів про вступ до ЄС. Він наголосив, що Україна може “мати серйозні проблеми” на шляху до членства, якщо продовжить офіційно використовувати символіку та історичні наративи, пов’язані з ОУН та УПА як елементами національної політики пам’яті.

    Косиняк-Камиш підкреслив, що Європейський Союз, як політичне та ціннісне об’єднання, базується на принципах взаємної поваги між державами-членами та кандидатами, і тому не може ігнорувати історичні конфлікти, які досі залишаються чутливими для частини європейських країн. Він заявив, що в європейському просторі не повинні героїзуватися постаті або рухи, які, за його словами, “руйнують основу європейської співпраці та взаємної довіри”.

    Окремо міністр прямо згадав Степана Бандеру, заявивши, що подібні символічні постаті є неприйнятними в контексті європейської інтеграції України. “З Бандерою Україна не вступить до Європейського союзу. Ніхто не вказуватиме нам, як голосувати за вступ тієї чи іншої країни до Європейського союзу”, — сказав він, наголосивши також, що кожна країна-член ЄС має право формувати власну позицію щодо розширення блоку.

    Під час інтерв’ю Косиняк-Камиш також погодився з припущенням ведучого, що всередині України нібито існують політичні сили, які не зацікавлені у швидкому вступі держави до Європейського Союзу. Водночас він наголосив, що незалежно від внутрішньополітичних процесів у Києві, шлях до ЄС передбачає виконання чітких критеріїв, включно з реформами, гармонізацією законодавства та дотриманням спільних європейських цінностей.

    За словами польського міністра, особливу увагу слід приділяти питанням історичної пам’яті, оскільки вони безпосередньо впливають на рівень довіри між країнами. Він зазначив, що європейська інтеграція не може будуватися на ігноруванні болючих сторінок історії, а також на вшануванні постатей чи рухів, які викликають неприйняття в сусідніх державах.

    Заява Косиняка-Камиша прозвучала на тлі загострення політичних дискусій між Україною та Польщею навколо історичної політики та взаємного сприйняття окремих подій минулого. Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким одному з підрозділів було присвоєно почесне найменування “імені Героїв УПА”. Це рішення викликало критику з боку частини польського політичного істеблішменту та стало новим елементом у тривалих дискусіях між двома країнами щодо трактування історії Другої світової війни та післявоєнного періоду.

    У відповідь президент Польщі Кароль Навроцький позбавив Володимира Зеленського Ордену Білого Орла, що стало безпрецедентним кроком у сучасній історії двосторонніх відносин. Після цього сторони розпочали взаємні кроки щодо перегляду раніше присуджених державних нагород, що ще більше ускладнило політичний діалог між Києвом і Варшавою.

    На цьому тлі лідер польської партії “Право і справедливість” Ярослав Качинський публічно закликав уряд Польщі заблокувати нові раунди переговорів щодо вступу України до ЄС до моменту врегулювання історичних суперечок. Його заява отримала широкий резонанс у польському політичному середовищі та стала частиною ширшої дискусії про темпи і умови розширення Європейського Союзу.

    Додатково в польському суспільстві тривають обговорення результатів соціологічних опитувань, які фіксують зростання скептичних настроїв щодо перспектив членства України в ЄС. Аналітики пов’язують це як із внутрішньополітичними дебатами в Польщі, так і з впливом історичних суперечок, які періодично загострюються на рівні офіційних заяв.

    Експерти відзначають, що подібні заяви польських посадовців можуть впливати на загальний темп євроінтеграції України, оскільки процес вступу до ЄС потребує одностайної підтримки всіх держав-членів. Водночас у Брюсселі неодноразово наголошували, що критерії вступу до Євросоюзу базуються насамперед на реформах, верховенстві права та економічній відповідності, хоча політичний контекст також відіграє важливу роль.

    Таким чином, тема європейської інтеграції України дедалі більше виходить за межі суто технічного переговорного процесу та набуває вираженого політичного і історико-символічного виміру, який впливає на двосторонні відносини між Києвом і Варшавою та ширшу європейську дискусію щодо майбутнього розширення ЄС.

  • Скандал з орденами не вщухає: у Польщі пролунала нова гучна заява про блокування вступу Києва до ЄС

    Скандал з орденами не вщухає: у Польщі пролунала нова гучна заява про блокування вступу Києва до ЄС

    Лідер польської партії «Право і справедливість» (PiS), колишній прем’єр-міністр Польщі Ярослав Качинський заявив, що поверне Україні орден князя Ярослава Мудрого II ступеня, який отримав від президента Володимира Зеленського у 2022 році. Одночасно політик виступив із закликом розпочати блокування наступних етапів переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу, назвавши це своєю особистою позицією.

    Про відповідну заяву Качинського повідомило польське видання RMF24. Вона прозвучала на тлі різкого загострення українсько-польських відносин через суперечки навколо історичної пам’яті та рішень української влади щодо вшанування Української повстанської армії.

    За словами Качинського, рішення повернути українську державну нагороду є не жестом проти українського народу, а демонстрацією його ставлення до «українських еліт». Крім того, він назвав цей крок «актом лояльності» до президента Польщі Кароля Навроцького, який представляє політичний табір «Права і справедливості».

    Орден князя Ярослава Мудрого II ступеня Качинський отримав у червні 2022 року за внесок у розвиток українсько-польського співробітництва та підтримку України після початку повномасштабного вторгнення Росії. На той момент польський політик був одним із найактивніших міжнародних союзників Києва та неодноразово виступав із закликами до максимальної військової допомоги Україні.

    Нова заява пролунала під час пресконференції, де Качинський коментував проведення Конференції з питань відновлення України (URC-2026) у польському Гданську. Особливе обурення політика викликала участь у заході міського голови Львова Андрія Садового. Качинський назвав його «прихильником Бандери» та заявив, що сама присутність львівського мера на конференції демонструє ставлення української влади до Польщі.

    Окремо лідер PiS висловився щодо європейської інтеграції України. Він заявив, що Польща, на його думку, має розпочати блокування відкриття нових переговорних кластерів щодо членства України в ЄС. Водночас Качинський уточнив, що це є його особистою позицією і не є офіційним рішенням партії «Право і справедливість».

    Серед умов покращення українсько-польських відносин політик назвав офіційне визнання Україною відповідальності за події Волинської трагедії 1943 року, вибачення та завершення ексгумації й поховання всіх жертв. Саме історичні питання, за словами Качинського, залишаються головною перешкодою для подальшого розвитку двосторонніх відносин.

    Заява Качинського стала продовженням дипломатичної кризи, яка виникла після рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесне найменування «імені Героїв УПА». В Україні це рішення пояснили відновленням історичних традицій українського війська, однак у Польщі воно викликало різку критику через ставлення до УПА як до організації, відповідальної за масові вбивства польського населення на Волині під час Другої світової війни.

    Після цього президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Український президент повернув відзнаку до Варшави поштою, наголосивши, що сприймав її як відзнаку всього українського народу, який бореться проти російської агресії. Слідом за Зеленським від польських нагород відмовилися також Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко, керівник Офісу президента Кирило Буданов, глава МЗС Андрій Сибіга та колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

    Попри жорсткі заяви представників польської опозиції, уряд прем’єр-міністра Дональда Туска займає більш стриману позицію. Польський прем’єр неодноразово наголошував, що історичні суперечки не повинні руйнувати стратегічне партнерство між Варшавою та Києвом, особливо в умовах російської агресії. Водночас уряд змушений враховувати зростання критичних настроїв щодо України всередині польського суспільства, які активно використовують праві політичні сили.

    Саме через дипломатичне загострення президент Володимир Зеленський не прибув на Конференцію з відновлення України у Гданську. Українську делегацію очолила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, а сам форум відбувається за участю представників десятків держав, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу. Під час конференції обговорюються питання післявоєнної відбудови України, залучення інвестицій та подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Аналітики зазначають, що нинішня криза стала найсерйознішою у відносинах між Україною та Польщею з початку повномасштабного російського вторгнення. Водночас більшість європейських партнерів закликають обидві країни уникати подальшої ескалації, оскільки конфлікт навколо історичної пам’яті може бути використаний Росією для послаблення єдності союзників України.

    Попри гучні заяви Ярослава Качинського, офіційна позиція польського уряду щодо підтримки України та її європейської інтеграції наразі залишається незмінною. Однак історичні суперечки дедалі більше впливають на політичний порядок денний у Польщі, особливо напередодні майбутніх парламентських виборів, що може ускладнити подальший розвиток українсько-польського партнерства.

  • Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Квасневський жорстко попередив Зеленського: Україна ризикує втратити Польщу через одну помилку

    Колишній президент Польщі Александр Квасневський заявив, що Володимир Зеленський припустився політичної помилки, коли в Україні ухвалили рішення назвати підрозділ Сил спеціальних операцій на честь Героїв УПА. На думку експрезидента, цей крок загострив і без того чутливу історичну тему у відносинах Києва та Варшави й дав додатковий аргумент польським політичним силам, які будують кампанії на антиукраїнських настроях.

    Про це Квасневський сказав в інтерв’ю «Європейській правді» у Ґданську, напередодні Конференції з відновлення України URC-2026.

    Експрезидент Польщі наголосив, що системно підтримує Україну та вважає її вступ до Європейського Союзу вигідним не лише для Києва, а й для самої Польщі. Водночас він попередив: польсько-українські відносини зараз опинилися у небезпечній точці, коли ініціативу можуть перехопити радикали з обох боків.

    «Не можна віддавати польсько-українські відносини в руки радикалів», – заявив Квасневський.

    За його словами, якщо саме радикальні сили почнуть визначати тон відносин між двома країнами, це може стати початком серйозної політичної катастрофи. Особливо небезпечно це виглядає на тлі майбутніх парламентських виборів у Польщі 2027 року, де українське питання, за прогнозом Квасневського, стане однією з ключових тем.

    Окремо він розкритикував рішення щодо підрозділу ССО імені Героїв УПА. Квасневський вважає, що це було «неправильно прораховане рішення», яке вдарило по польському суспільному сприйняттю України. При цьому він визнав, що тепер Зеленський політично не може просто скасувати це рішення, як і президент Польщі Кароль Навроцький не може відмовитися від уже обраної жорсткої лінії.

    Квасневський також згадав, що керівник ГУР Кирило Буданов приїздив до Варшави, аби знайти вихід із ситуації, однак, за словами експрезидента Польщі, розв’язати кризу не вдалося.

    Особливу увагу Квасневський приділив Каролю Навроцькому. Він назвав нового польського президента «особливим випадком» і зазначив, що той ще до виборів займав дуже жорстку позицію щодо історичних питань, зокрема Волині та УПА. На думку Квасневського, Навроцький прагне стати центром правої коаліції у Польщі після виборів 2027 року.

    До такої коаліції, за його оцінкою, можуть увійти «Право і справедливість», «Конфедерація» та «Конфедерація польської корони» Гжегожа Брауна. Квасневський попередив, що якщо ці сили отримають більшість, це буде поганою новиною для України, Польщі та Європейського Союзу.

    Він також наголосив, що антиукраїнські настрої в Польщі існують, але не є позицією більшості суспільства. За словами експрезидента, більшість українців у Польщі працюють, дотримуються законів і допомагають польській економіці. Однак окремі резонансні випадки за участі українців використовуються політиками для розпалювання негативу.

    Квасневський навів приклад із досвіду Польщі після вступу до ЄС, коли у Великій Британії також були кримінальні історії за участі поляків. Він згадав, як під час аудієнції у королеви Єлизавети II вибачався за вбивство, яке скоїв поляк, але королева відповіла, що пам’ятає передусім внесок поляків у боротьбу під час Другої світової війни.

    На думку Квасневського, подібну логіку варто застосовувати й до українців у Польщі: окремі інциденти не мають перекреслювати загальну роль українців, які живуть, працюють і підтримують польську економіку.

    Експрезидент також нагадав про формулу польсько-українського примирення «пробачаємо і просимо пробачення», яку він погоджував із президентом України Леонідом Кучмою ще у 1997 році. За його словами, тоді це було дуже складно, адже багато свідків Волинської трагедії були живими, але діалог усе ж працював.

    Квасневський вважає, що згодом обидві сторони недостатньо підтримували цей процес. Не було достатньо діалогу між істориками, інтелектуалами та науковцями. Новий шанс для зближення з’явився після початку повномасштабної війни, коли поляки масово й щиро прийняли українських біженців. Але з часом втома від війни та політичні маніпуляції знову посилили напругу.

    Попри нинішню кризу, Квасневський заявив, що вірить у майбутнє членство України в Європейському Союзі. Він підкреслив, що шлях до ЄС тривалий і складний, але Україна вже далеко не на початку цього процесу. За його словами, Польща пройшла шлях від Угоди про асоціацію до членства в ЄС за 13 років, тому Києву також потрібно готуватися до довгих переговорів і складних реформ.

    Серед найбільш чутливих питань він назвав сільське господарство, сферу послуг, боротьбу з корупцією та незалежність судової влади. Квасневський запропонував створювати спільні експертні групи між Україною та ЄС, які допоможуть знаходити рішення у найскладніших сферах.

    Щодо НАТО експрезидент Польщі був значно обережнішим. На його думку, членство України в Альянсі було б найкращою гарантією безпеки не лише для України, а й для всієї Європи. Водночас він визнав, що за нинішньої позиції США, зокрема президента Дональда Трампа, вступ України до НАТО наразі виглядає нереалістичним.

    Натомість членство в ЄС Квасневський назвав цілком досяжною гарантією безпеки. Він заявив, що й надалі підтримуватиме європейське майбутнє України, бо вважає це стратегічно важливим для Польщі та Європи.

    Наприкінці інтерв’ю Квасневський висловив думку, що в найближчі місяці у війні може статися певний прорив. Водночас він уточнив, що не очікує повноцінної мирної угоди, адже не вірить у надійний мир із нинішньою Росією. Однак, на його думку, можливим може стати перемир’я, яке відкриє для України та Європи нове політичне вікно можливостей.

  • Зеленський не їде до Польщі — і Варшава раптом назвала це “гарним рішенням”: що сталося

    Зеленський не їде до Польщі — і Варшава раптом назвала це “гарним рішенням”: що сталося

    У Польщі позитивно оцінили рішення президента України Володимира Зеленського не їхати до Гданська на Конференцію з відновлення України. Польський міністр внутрішніх справ Томаш Сємоняк заявив, що за нинішніх обставин це може бути правильним кроком, який допоможе знизити напруження між Києвом і Варшавою після гучного дипломатичного скандалу.

    Йдеться про Конференцію з відновлення України URC 2026, яка має відбутися у Гданську 25–26 червня. Захід спільно організовують Польща та Україна, а його головна мета — посилити міжнародну підтримку відбудови України, залучити інвестиції та домовитися про нові проєкти у сфері економіки, енергетики, оборонної стійкості та відновлення інфраструктури.

    Спершу очікувалося, що українську делегацію на конференції може очолити сам президент Володимир Зеленський. Однак після різкого загострення у відносинах із Польщею Київ вирішив змінити формат участі. Замість Зеленського до Гданська поїде прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка очолить українську делегацію.

    Саме це рішення у польському уряді частина політиків назвала кроком до деескалації. Міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Сємоняк в ефірі Polsat News заявив, що ще місяць тому відсутність Зеленського на такому заході виглядала б негативно. Однак у нинішній ситуації, за його словами, рішення українського президента не приїздити до Гданська може допомогти зняти зайву напругу.

    Міністр внутрішніх справ Польщі Томаш Семоняк

    Сємоняк пояснив, що присутність Зеленського могла б повністю змінити інформаційний фокус конференції. Замість обговорення відбудови України, інвестицій, енергетики та міжнародної допомоги журналісти могли б постійно ставити питання про УПА, Волинську трагедію, орденський скандал і кризу у двосторонніх відносинах. У такому разі головна тема заходу фактично відійшла б на другий план.

    За словами польського міністра, участь прем’єр-міністерки Юлії Свириденко дозволить зберегти робочий характер конференції. Україна буде представлена на достатньо високому рівні, а сама подія зможе зосередитися на тому, заради чого її організовували, — на відновленні країни після російської агресії.

    На цьому тлі Сємоняк різко розкритикував заяви представників канцелярії президента Польщі. Зокрема, керівник Бюро міжнародної політики при польському президентові Марцін Пшидач раніше заявив, що рішення Зеленського не їхати до Гданська нібито “виставляє прем’єра Дональда Туска на посміховисько”. Сємоняк назвав такі публічні оцінки неприпустимими, особливо в ситуації, коли дві країни мають шукати шлях до зниження напруги, а не до її подальшого розкручування.

    Окремо польський міністр прокоментував і рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Зеленського Ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Сємоняк висловився обережно, але дав зрозуміти, що такого кроку можна було уникнути. За його словами, це рішення не було необхідним і лише поглибило політичну кризу між двома країнами.

    Водночас він зазначив, що Україна також мала час і можливості, щоб не доводити ситуацію до настільки гострої фази. Польський урядовець наголосив: зараз головне — не обмінюватися символічними ударами, а повернутися до нормального діалогу.

    Скандал між Києвом і Варшавою вибухнув після рішення польського президента Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського Ордена Білого Орла. У Польщі це пояснили реакцією на присвоєння українському військовому підрозділу найменування, пов’язаного з Героями УПА. Для України УПА є частиною історії боротьби за незалежність, тоді як у Польщі ця тема пов’язана з болючою пам’яттю про Волинську трагедію.

    Після рішення Навроцького Зеленський повернув польську нагороду. За ним аналогічні кроки зробили інші українські політики та посадовці. Від польських відзнак відмовилися, зокрема, колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко, а також глава МЗС Андрій Сибіга, керівник ГУР Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Ситуація швидко переросла у найглибшу публічну кризу в українсько-польських відносинах за час повномасштабної війни. При цьому Польща залишається одним із найважливіших партнерів України — як у питанні військової допомоги, так і в логістиці, гуманітарній підтримці, європейській інтеграції та відбудові.

    Саме тому Сємоняк наголосив, що деескалація зараз є необхідною. За його словами, Польща та Україна мають зберегти нормальні відносини, адже війна з Росією триває, а підтримка Києва з боку Заходу та США залишається критично важливою.

    Прем’єр Польщі Дональд Туск також намагається знизити градус напруження. Він заявив, що не розчарований відсутністю Зеленського на конференції, а навпаки вважає це можливістю провести захід ефективніше — без зайвих політичних конфліктів. За словами Туска, конференція у Гданську має величезне економічне значення, адже йдеться про сотні мільярдів доларів майбутніх проєктів відбудови України, до яких можуть долучитися і польські компанії.

    Попри дипломатичний скандал, українська делегація їде до Гданська з конкретною метою. Юлія Свириденко заявила, що Україна планує працювати над угодами, які мають посилити обороноздатність, стійкість держави, енергетичну інфраструктуру та економічну співпрацю з партнерами.

    Відмова Зеленського від поїздки до Польщі стала не просто дипломатичним жестом, а спробою не допустити перетворення конференції з відновлення України на майданчик для історичних суперечок. У Варшаві дедалі більше політиків визнають: зараз обом країнам потрібні не нові публічні конфлікти, а холодна голова, практична співпраця і повернення до стратегічного партнерства.

  • Після демаршу Зеленського та Буданова: українці висловилися про суперечку з Польщею

    Після демаршу Зеленського та Буданова: українці висловилися про суперечку з Польщею

    Попри останнє загострення у відносинах між Києвом і Варшавою, переважна більшість українців не підтримує конфронтацію з Польщею через історичні суперечки. Нове соціологічне дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) показало, що 90% громадян України виступають за конструктивний підхід до вирішення складних історичних питань між двома країнами.

    Результати опитування були оприлюднені на тлі дипломатичного скандалу, який виник після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди — Ордена Білого Орла. Це рішення викликало широкий резонанс як в Україні, так і в Польщі та стало приводом для нової хвилі дискусій навколо складних сторінок спільної історії двох народів.

    Соціологи КМІС поставили респондентам запитання про те, який підхід до врегулювання історичних суперечок із Польщею вони підтримують найбільше. Українцям запропонували чотири варіанти відповіді, два з яких передбачали конфронтаційну модель відносин, а ще два — пошук компромісів та взаєморозуміння.

    Згідно з результатами дослідження, лише 5% українців підтримують радикальні підходи. Зокрема, лише 1% респондентів вважає, що Україна має повністю погодитися з польським баченням спільної історії та виконати всі вимоги Варшави. Водночас лише 4% опитаних переконані, що саме Польща повинна відмовитися від власної позиції та прийняти українське трактування історичних подій.

    Натомість абсолютна більшість громадян обрала більш прагматичний та конструктивний підхід. Найпопулярнішою виявилася позиція, згідно з якою кожна держава має право на власне бачення історії та власних національних героїв, а інші країни не повинні втручатися в ці питання. Такий варіант підтримали 57% опитаних.

    Ще 33% українців виступили за пошук спільного погляду на складні історичні події шляхом роботи істориків та експертів, а не політиків. На їхню думку, створення спільних історичних комісій та професійний діалог можуть допомогти виробити компромісні підходи до оцінки суперечливих сторінок минулого.

    У КМІС зазначають, що результати дослідження демонструють високий рівень суспільної зрілості українців. Попри емоційність історичних тем та активне політичне використання історичних питань у двосторонніх відносинах, більшість громадян віддають перевагу співпраці, а не загостренню конфлікту.

    Опитування проводилося з 17 по 23 червня 2026 року методом телефонних інтерв’ю. У ньому взяли участь 1005 респондентів із різних регіонів України. За даними соціологів, статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%.

    Особливої актуальності результати набувають на тлі останніх подій у польсько-українських відносинах. Нагадаємо, нещодавно президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — Ордена Білого Орла. Причиною став конфлікт навколо присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування Героїв УПА.

    Рішення Варшави викликало хвилю відповідних кроків з українського боку. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга оголосив про повернення польської нагороди — Командорського хреста із зіркою ордена «За заслуги перед Польщею». Аналогічне рішення ухвалив керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, який також відмовився від польського ордена.

    Згодом до них приєднався посол України у Польщі Василь Боднар. А 20 червня президент Володимир Зеленський повернув Орден Білого Орла польській стороні.

    Символічний протест підтримали й українські президенти попередніх років. Про повернення своїх польських нагород заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Попри політичне загострення, керівництво обох держав останніми днями неодноразово наголошувало на важливості збереження стратегічного партнерства. Польща залишається одним із ключових союзників України у війні проти Росії та одним із головних лобістів українських інтересів у Європейському Союзі та НАТО.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також закликав політиків уникати ескалації історичних конфліктів. За його словами, зростання антиукраїнських настроїв у польському суспільстві є тривожним сигналом, який не повинен використовуватися для політичних маніпуляцій.

    Експерти відзначають, що питання Волинської трагедії, діяльності УПА та історичної пам’яті залишаються одними з найскладніших у двосторонніх відносинах. Однак результати нового дослідження свідчать: українське суспільство не підтримує радикалізацію цих дискусій і виступає за збереження партнерських відносин із Польщею навіть попри наявні суперечки.

    На тлі війни з Росією та спільних безпекових викликів українці демонструють прагнення до діалогу та взаємної поваги. І саме це, на думку соціологів, може стати основою для подальшого розвитку українсько-польських відносин, незважаючи на політичні конфлікти та складну історичну спадщину.

  • Навроцький відповів Зеленському: нова суперечка між Києвом і Варшавою

    Навроцький відповів Зеленському: нова суперечка між Києвом і Варшавою

    Президент Польщі Кароль Навроцький різко відреагував на заяви українського лідера Володимира Зеленського, який раніше припустив, що історичні суперечки між країнами можуть використовуватися у внутрішньополітичній боротьбі та призводити до розпалювання ворожнечі щодо українців у Польщі. Свою позицію Навроцький озвучив в інтерв’ю Polsat News, наголосивши, що не погоджується з такими оцінками та вважає їх помилковими.

    За словами польського президента, ситуація навколо ордена Білого Орла, якої торкнувся останній дипломатичний скандал, не має стосунку до внутрішньої політики Польщі чи спроб формування антиукраїнських настроїв. Він підкреслив, що йдеться виключно про питання історичної пам’яті та різного трактування складних сторінок минулого, які традиційно викликають чутливу реакцію в польському суспільстві.

    Навроцький зазначив, що в подібних питаннях у Польщі зазвичай спостерігається політична єдність, оскільки йдеться про національні символи та історичну ідентичність. Він також підкреслив, що не уявляє ситуації, за якої польське керівництво могло б залишатися осторонь подібних дискусій, не демонструючи спільної позиції.

    Окремо президент Польщі торкнувся питання історичних символів, заявивши, що у Варшаві негативно сприймають використання так званого «червоно-чорного бандерівського прапора». За його словами, це залишається одним із найбільш чутливих елементів історичних суперечок між Польщею та Україною і потребує обережного підходу у двосторонньому діалозі.

    Звертаючись до Володимира Зеленського, Навроцький наголосив, що, на його думку, український президент неправильно інтерпретує ситуацію та робить хибні висновки щодо мотивів польської сторони. Він прямо заявив, що суперечка не стосується внутрішніх процесів у Польщі та не пов’язана зі спробами впливати на громадську думку щодо України.

    «Володимире, шановний пане президенте, ця суперечка взагалі не стосується внутрішніх питань Польщі. Президент Зеленський помиляється», — зазначив польський лідер, коментуючи ситуацію.

    Конфлікт навколо заяв посилився на тлі рішення Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили цей крок дискусіями навколо історичних назв та символів, пов’язаних із українськими військовими підрозділами, що викликало політичний резонанс як у Польщі, так і в Україні.

    У відповідь український президент раніше заявляв, що подібні рішення можуть мати політичний підтекст і впливати на суспільні настрої, попереджаючи про ризики радикалізації. Після цього низка українських посадовців та політиків оголосили про повернення польських державних нагород, що ще більше загострило ситуацію між двома країнами.

    Аналітики відзначають, що нинішній етап напруги між Києвом і Варшавою є одним із найчутливіших за останній час, оскільки поєднує історичні суперечки, політичні заяви та питання безпеки в умовах повномасштабної війни Росії проти України.