Golosnovinua.com

Позначка: УПА

  • У Польщі вимагають від України «виправити помилку»

    У Польщі вимагають від України «виправити помилку»

    Черговий дипломатичний скандал спалахнув у відносинах між Україною та Польщею після того, як один із підрозділів Сил оборони України отримав назву «Герої УПА». Польська влада відкрито висловила невдоволення таким рішенням, а міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що відповідальність за ситуацію лежить на українській стороні. За словами глави польської дипломатії, Варшава очікує, що Київ самостійно виправить допущену помилку.

    Виступаючи на пресконференції, Сікорський наголосив, що позиція польського уряду щодо цього питання є однозначною. Він закликав орієнтуватися на заяву польського прем’єра та зазначив, що саме Україна ухвалила рішення, яке спричинило резонанс у Польщі. Тому, на думку польської сторони, саме Україна має знайти спосіб розв’язати проблему.

    Суперечка виникла через використання назви, пов’язаної з Українською повстанською армією, яка залишається одним із найчутливіших історичних питань у польсько-українських відносинах. Якщо в Україні УПА для багатьох громадян асоціюється з боротьбою за незалежність держави, то в Польщі ця організація часто сприймається крізь призму трагічних подій Волинської трагедії та міжетнічного конфлікту часів Другої світової війни. Саме тому будь-які офіційні кроки щодо вшанування УПА регулярно стають предметом гострих дискусій між двома країнами.

    Заява Сікорського пролунала на тлі дедалі ширших дебатів у польському суспільстві щодо історичної політики України. Попри те, що Польща залишається одним із найважливіших союзників Києва після початку повномасштабного російського вторгнення, історичні суперечки продовжують періодично впливати на політичний діалог між державами.

    Окремо глава польського МЗС прокоментував внутрішньополітичний скандал, який виник навколо заступника міністра освіти Польщі Анджея Шептицького. Політик українського походження раніше порівняв бійців УПА з польськими антирадянськими підпільниками, що викликало різку реакцію з боку представників консервативної опозиції.

    Зокрема, віцепрезидент партії Право і справедливість та кандидат цієї політичної сили на посаду прем’єр-міністра Пшемислав Чарнек звинуватив уряд у тому, що він нібито «утримує в уряді українців, які ображають поляків». Ця заява викликала нову хвилю політичних суперечок у Польщі.

    Радослав Сікорський назвав такі висловлювання неприйнятними та наголосив, що Польща є державою для всіх своїх громадян незалежно від походження чи віросповідання. За його словами, подібна риторика нагадує про найтемніші сторінки польської історії та не повинна ставати інструментом політичної боротьби.

    До дискусії долучився й прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він заявив, що президент України Володимир Зеленський навряд чи мав намір образити Польщу, коли українському підрозділу було присвоєно назву «Герої УПА». Водночас Туск зауважив, що українській стороні часто бракує чутливості щодо історичних тем, які мають особливе значення для польського суспільства.

    Польський прем’єр підкреслив, що між Києвом і Варшавою існує стратегічне партнерство, однак це не означає, що сторони повинні замовчувати складні питання минулого. На його думку, відвертий діалог щодо історичної пам’яті є необхідною умовою для збереження добросусідських відносин у майбутньому.

    Скандал навколо назви українського підрозділу виник у період, коли польсько-українські відносини й без того проходять через непростий етап. Останніми роками між країнами неодноразово виникали суперечки щодо оцінки історичних подій, ексгумації жертв Волинської трагедії, політики пам’яті та ролі окремих історичних постатей. Хоча офіційний Київ і Варшава продовжують активно співпрацювати у сфері безпеки, оборони та підтримки України у війні проти Росії, історичні питання залишаються джерелом постійної напруги.

    Додаткового резонансу ситуації надало засідання капітулу ордена Орден Білого Орла, яке відбулося у понеділок. Однією з тем зустрічі стала пропозиція президента Польщі Кароль Навроцький щодо можливого позбавлення Володимира Зеленського цієї нагороди. Хоча остаточного рішення з цього приводу ухвалено не було, сама поява такої ініціативи засвідчила масштаб політичного резонансу, який викликала історія з назвою українського підрозділу.

    Експерти зазначають, що нинішня суперечка є черговим прикладом того, як історична пам’ять продовжує впливати на сучасну політику. Для України та Польщі, які сьогодні залишаються близькими союзниками у сфері безпеки та оборони, питання трактування минулого нерідко стають випробуванням для двосторонніх відносин. Водночас обидві сторони неодноразово заявляли про готовність продовжувати діалог, аби не допустити, щоб історичні розбіжності зруйнували стратегічне партнерство, сформоване в умовах російської агресії.

  • Ставка на Буданова: чому саме він має зупинити загострення відносин із Польщею

    Ставка на Буданова: чому саме він має зупинити загострення відносин із Польщею

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов отримав один із найскладніших політико-дипломатичних викликів останніх місяців. На тлі загострення дискусій між Києвом і Варшавою навколо історичної пам’яті та рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесного найменування «імені Героїв УПА» саме Буданов став однією з ключових фігур, які залучені до пошуку шляхів деескалації ситуації.

    Останніми тижнями українсько-польські відносини опинилися під додатковим тиском через суперечки щодо історичних питань. Після указу президента України Володимира Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА» у Польщі пролунала хвиля критики з боку частини політичного спектра.

    Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. У польському політикумі також лунали заклики переглянути підходи до підтримки України та навіть блокувати окремі етапи її євроінтеграції.

    Попри це, офіційна Варшава продовжує наголошувати на стратегічному характері відносин з Україною. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав обидві сторони до діалогу та застеріг від використання історичних суперечок на користь третіх сторін, насамперед Росії. Аналогічну позицію озвучували й представники польського парламенту, які наголошують на важливості збереження партнерства між двома державами в умовах війни.

    На цьому тлі увагу експертів привернуло те, що до процесу врегулювання напруженості активно залучили саме Кирила Буданова. Політичний консультант Олег Постернак вважає, що це рішення не є випадковим.

    За його словами, глава української військової розвідки вже давно перестав сприйматися виключно як керівник спецслужби. За роки повномасштабної війни Буданов став одним із найвідоміших представників української влади на міжнародній арені. Він неодноразово брав участь у складних міжнародних переговорах, координував питання повернення українських військовополонених, цивільних заручників та дітей, незаконно вивезених Росією.

    Експерт наголошує, що саме цей досвід дає Буданову перевагу під час роботи на особливо чутливих дипломатичних напрямках.

    «Складні дипломатичні треки Буданову під силу. Фактично відбувається його ініціація не лише як антикризового політика, а й як практика-дипломата», — зазначив Постернак.

    На думку експерта, українська влада розраховує, що Буданов зможе забезпечити більш прагматичний підхід до врегулювання суперечностей. Глава ГУР має високий рівень довіри як всередині країни, так і серед багатьох міжнародних партнерів України.

    Водночас політтехнолог Олексій Голобуцький раніше також звертав увагу на зміну ролі Буданова в українському політичному просторі. За його словами, керівник розвідки поступово виходить за межі традиційної військової функції та дедалі частіше виступає як кризовий менеджер державного масштабу.

    Польський напрямок залишається одним із ключових для України. Варшава є одним із головних союзників Києва від початку повномасштабного вторгнення Росії. Польща прийняла мільйони українських біженців, надала масштабну військову та гуманітарну допомогу, а також активно підтримувала Україну на міжнародних майданчиках.

    Окреме значення мають євроінтеграційні перспективи України. Саме Польща може відігравати важливу роль під час відкриття та проходження переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу. Тому будь-яке загострення відносин між Києвом і Варшавою розглядається як потенційний ризик для стратегічних інтересів обох держав.

    Аналітики наголошують, що нинішня криза має переважно політичний та історичний характер і не зачіпає фундаментальних безпекових інтересів двох країн. Саме тому сторони зацікавлені в пошуку компромісних рішень, які дозволять знизити градус дискусії та не допустити перетворення історичних суперечок на масштабний політичний конфлікт.

    Сам Постернак вважає, що головне завдання переговорного процесу полягає не стільки у вирішенні всіх історичних питань, скільки у недопущенні їх використання як інструменту для руйнування стратегічного партнерства між Києвом і Варшавою.

    «Україні буде потрібна Польща для євроінтеграції. Польщі потрібен військовий досвід України», — наголошує експерт.

    Поки що офіційна інформація про конкретний формат переговорів за участю Кирила Буданова залишається обмеженою. Однак сам факт його залучення до цього напрямку свідчить про особливу увагу української влади до відносин із Польщею та прагнення не допустити їх подальшого погіршення.

    На тлі війни з Росією Київ і Варшава залишаються природними союзниками, а тому пошук формули взаєморозуміння залишається одним із головних завдань для обох сторін. І саме Кирило Буданов, схоже, отримав одну з ключових ролей у цьому процесі.

  • «Той, хто бореться з Путіним»: Сікорський став на захист Зеленського у гучній суперечці

    «Той, хто бореться з Путіним»: Сікорський став на захист Зеленського у гучній суперечці

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно втрутився у гучну дискусію навколо можливого позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Польський дипломат нагадав, що серед кавалерів цієї відзнаки досі залишається колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, якого в Європі давно критикують за багаторічну співпрацю з Кремлем та особисту близькість до російського диктатора Володимира Путіна.

    Свою заяву Сікорський оприлюднив у соціальній мережі X на тлі політичної дискусії, яка триває у Польщі після рішення президента України присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Саме цей крок викликав різку реакцію частини польського політикуму та став причиною нової хвилі суперечок між Києвом і Варшавою.

    Глава польської дипломатії заявив, що сподівається на виважене рішення керівництва Польщі щодо цього питання.

    «Сподіваюся, що після рішень капітули та президента Кароля Навроцького не буде так, що колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, який бере від Путіна гроші, буде й надалі кавалером ордена Білого Орла, а той, хто бореться з Путіним, буде його позбавлений», — наголосив Сікорський.

    Заява міністра стала одним із найгучніших коментарів польської влади щодо конфлікту, який останніми тижнями розгорнувся навколо історичної пам’яті та українсько-польських відносин.

    Причиною суперечки став указ президента Володимира Зеленського від 26 травня 2026 року про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА». Рішення викликало критику серед польських консервативних і правих політиків, які традиційно негативно ставляться до діяльності Української повстанської армії через події Волинської трагедії.

    Особливо жорстко відреагував президент Польщі Кароль Навроцький, який заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Республіки Польща. Саме ці заяви стали поштовхом до масштабної політичної дискусії як у Польщі, так і в Україні.

    На цьому тлі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зайняв значно стриманішу позицію. Він неодноразово закликав Варшаву та Київ уникати емоційних рішень і наголошував, що конфлікти навколо історичних питань можуть бути використані Росією для послаблення союзницьких відносин між двома країнами.

    8 червня Туск звернувся безпосередньо до Володимира Зеленського та Кароля Навроцького із закликом провести відкритий і чесний діалог. Польський прем’єр підкреслив, що конфронтація між Києвом та Варшавою відповідає насамперед інтересам Кремля.

    Сікорський фактично підтримав цю лінію, нагадавши про постать Герхарда Шредера. Колишній канцлер Німеччини очолював уряд ФРН у 1998–2005 роках, однак після завершення політичної кар’єри став одним із найвідоміших західних політиків, пов’язаних із російськими державними енергетичними компаніями.

    Після відставки Шредер працював у структурах «Газпрому», входив до керівних органів російських енергетичних проєктів, зокрема «Північного потоку», та підтримував особисті дружні стосунки з Володимиром Путіним. Після анексії Криму у 2014 році він продовжив співпрацю з російськими компаніями, а після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зазнав різкої критики з боку німецьких та європейських політиків.

    На думку багатьох експертів, саме приклад Шредера став для Сікорського аргументом у дискусії про критерії присудження та збереження державних нагород.

    Орден Білого Орла є найвищою державною нагородою Польщі та однією з найстаріших відзнак Європи. Його вручають за видатні заслуги перед польською державою та народом. Серед кавалерів ордена є президенти, монархи, державні діячі та міжнародні лідери. Володимир Зеленський отримав цю нагороду як один із символів польсько-українського партнерства після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Попри нинішню суперечку, значна частина польського політикуму виступає за збереження стратегічного партнерства з Україною. Спікер Сейму Влодзімеж Чажастий раніше заявляв, що інтереси Польщі вимагають підтримки добрих відносин із Києвом навіть за наявності історичних суперечностей.

    Політичні оглядачі зазначають, що питання УПА залишається одним із найчутливіших у польсько-українських відносинах. Водночас нинішня дискусія відбувається на тлі війни Росії проти України, коли Варшава залишається одним із ключових союзників Києва в Європі.

    Саме тому слова Радослава Сікорського про те, що не можна ставити в один ряд людину, яка веде боротьбу проти російської агресії, та політика, якого звинувачують у багаторічній співпраці з Кремлем, уже стали однією з найобговорюваніших політичних заяв дня в Польщі.

  • «Не дайте Москві перемогти»: Туск звернувся до Зеленського і Навроцького

    «Не дайте Москві перемогти»: Туск звернувся до Зеленського і Навроцького

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск публічно закликав президента України Володимира Зеленського та новообраного президента Польщі Кароля Навроцького якнайшвидше провести пряму розмову, щоб не допустити подальшого погіршення українсько-польських відносин. Заява пролунала на тлі нового дипломатичного загострення між Києвом і Варшавою, яке вже викликало занепокоєння серед політиків та експертів обох країн.

    Туск заявив, що вирішив звернутися до керівників держав публічно після того, як дипломатичні механізми не дали бажаного результату. За його словами, ситуація вимагає негайного втручання на найвищому рівні.

    «Я закликаю президента Зеленського і президента Навроцького до прямої та відвертої розмови. Її потрібно провести якнайшвидше, поки емоції не зруйнували нашу солідарність, яка народилася перед лицем російської загрози», — наголосив глава польського уряду.

    Заява Туска стала однією з найгучніших за останні місяці у контексті українсько-польських відносин. Польський прем’єр прямо попередив, що будь-який конфлікт між Києвом і Варшавою буде вигідний насамперед Росії.

    «Співпраця лежить в інтересах обох наших держав і народів, а конфлікт — в інтересах Москви», — підкреслив Туск.

    Новий виток напруги між двома країнами виник після рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти почесне найменування «імені Героїв УПА» одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Це викликало гостру реакцію частини польського політичного середовища, де тема діяльності Української повстанської армії залишається надзвичайно чутливою через історичні суперечки навколо Волинської трагедії.

    Особливо жорстко на це рішення відреагували представники правоконсервативних і націоналістичних політичних сил Польщі. У польських медіа та соціальних мережах почали лунати заяви про необхідність жорсткішої позиції Варшави щодо Києва.

    Ситуація додатково загострилася після перемоги Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі. Новий президент відомий своєю увагою до історичної політики та неодноразово наголошував, що питання історичної пам’яті повинні залишатися важливою складовою польсько-українських відносин.

    Втім, офіційна польська влада поки що демонструє готовність до діалогу. Зокрема, спікер Сейму Влодзімеж Чажастий нещодавно заявив, що стратегічні відносини між Польщею та Україною залишаються важливішими за історичні суперечки, а Варшава зацікавлена у збереженні партнерства з Києвом.

    Подібну позицію озвучили й у Міністерстві закордонних справ України. Глава МЗС Андрій Сибіга наголосив, що Україна високо цінує підтримку Польщі та виступає за продовження конструктивного діалогу навіть щодо найскладніших історичних питань.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня суперечка виникла у надзвичайно складний для України момент. Саме Польща залишається одним із ключових союзників Києва в Європейському Союзі та НАТО. Через польську територію проходить значна частина військової допомоги, гуманітарних вантажів та логістичних маршрутів для України.

    Крім того, Варшава традиційно є одним із головних адвокатів української євроінтеграції. Саме тому будь-яке охолодження відносин між країнами може негативно вплинути не лише на двосторонню співпрацю, а й на стратегічні інтереси України в Європейському Союзі.

    Останніми днями польські та українські політики вже почали активні консультації щодо врегулювання ситуації. У центрі уваги опинилися не лише історичні питання, а й необхідність збереження єдиного фронту перед російською агресією.

    Політичні експерти наголошують, що Кремль традиційно намагається використовувати будь-які суперечності між союзниками України. Саме тому слова Дональда Туска про те, що конфлікт між Києвом і Варшавою працює в інтересах Москви, багато хто сприйняв як сигнал про серйозність ситуації.

    Попри нинішнє загострення, більшість оглядачів переконані, що стратегічне партнерство між Україною та Польщею залишається надто важливим для обох держав, аби дозволити політичним суперечкам перерости у справжню кризу.

    Саме тому найближча розмова між Володимиром Зеленським та Каролем Навроцьким може стати однією з найважливіших дипломатичних подій найближчих тижнів і визначити подальший розвиток відносин між двома країнами на тлі війни та європейської інтеграції України.

  • Історична суперечка на тлі війни: про що Косіняк-Камиш говорив із Будановим

    Історична суперечка на тлі війни: про що Косіняк-Камиш говорив із Будановим

    Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш провів зустріч із керівником Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирилом Будановим, під час якої обговорювалися не лише питання безпеки та двосторонньої співпраці, а й одна з найчутливіших тем у відносинах між Києвом і Варшавою — історична пам’ять та ставлення до діяльності Української повстанської армії. За підсумками переговорів польський міністр заявив, що Польща очікує від України врахування позиції Варшави щодо рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назви на честь Героїв УПА.

    Про зустріч Косіняк-Камиш повідомив у соціальній мережі Х. Польський урядовець наголосив, що його країна залишається одним із найближчих союзників України у протистоянні російській агресії та підтримує українську державу в питаннях оборони, безпеки та європейської інтеграції. Водночас він підкреслив, що навіть між партнерами повинна існувати можливість відкрито обговорювати складні історичні питання, які мають особливе значення для обох народів.

    За словами глави польського оборонного відомства, Польща та Україна сьогодні пов’язані спільними інтересами у сфері безпеки, адже обидві держави розглядають Росію як головну загрозу для стабільності регіону. Однак, на його переконання, стратегічне партнерство не означає замовчування суперечливих сторінок минулого. Саме тому під час зустрічі з Будановим він окремо порушив тему присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій назви, пов’язаної з Українською повстанською армією.

    Косіняк-Камиш заявив, що доніс до української сторони позицію Варшави та очікування польського суспільства щодо цього рішення. Він наголосив, що для Польщі питання пам’яті про жертв Волинської трагедії залишається принциповим і не може бути предметом політичних компромісів. Саме тому його заява після переговорів була доволі жорсткою.

    «Пам’ять про жертв Волинської трагедії не підлягає обговоренню. Є межі, які не можна перетинати», — заявив глава Міноборони Польщі.

    Його слова стали продовженням дискусії, яка розгорнулася між Києвом і Варшавою після рішення щодо найменування одного з українських військових підрозділів. Польська сторона розцінила цей крок як такий, що може викликати негативну реакцію серед значної частини польського суспільства через історичні асоціації з подіями Другої світової війни та Волинською трагедією.

    Напередодні зустрічі Косіняка-Камиша з Будановим це питання вже обговорювалося на дипломатичному рівні. Заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький також провів переговори з очільником української воєнної розвідки. Головною темою розмови стала саме ситуація навколо підрозділу Сил спеціальних операцій та реакція польської сторони на рішення про присвоєння йому назви, пов’язаної з УПА.

    Польська влада останніми роками неодноразово наголошувала, що питання історичної пам’яті залишається одним із ключових у двосторонніх відносинах. У Варшаві переконані, що події на Волині під час Другої світової війни мають отримати належну оцінку та залишатися предметом відкритого діалогу між державами. Саме тому будь-які рішення щодо вшанування історичних постатей або організацій, які в Польщі пов’язують із трагічними подіями того періоду, викликають гостру реакцію серед політиків та громадськості.

    Владислав Косіняк-Камиш раніше вже звертався до президента України Володимира Зеленського із закликом переглянути рішення щодо присвоєння підрозділу Сил спеціальних операцій імені Героїв УПА. Польський міністр наголошував, що такий крок може негативно вплинути на суспільне сприйняття українсько-польських відносин у Польщі, попри високий рівень підтримки України з боку польської держави та польського народу.

    Ситуація розгортається на тлі загалом тісної співпраці між Києвом і Варшавою. З початку повномасштабного російського вторгнення Польща стала одним із головних союзників України, надавши масштабну військову, гуманітарну та політичну допомогу. Через польську територію проходить значна частина міжнародної військової та гуманітарної підтримки для України, а польська влада послідовно виступає за посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення східного флангу НАТО.

    Попри це, історичні суперечки періодично повертаються до порядку денного двосторонніх відносин. Експерти зазначають, що питання Волинської трагедії та оцінки діяльності УПА залишаються одними з найскладніших тем у діалозі між двома країнами. Водночас і Київ, і Варшава неодноразово заявляли про готовність продовжувати історичний діалог, не дозволяючи суперечкам минулого зруйнувати стратегічне партнерство, сформоване на тлі сучасних безпекових викликів.

    Наразі українська сторона офіційно не повідомляла про намір змінювати або переглядати рішення щодо найменування підрозділу Сил спеціальних операцій. Водночас останні контакти між представниками двох держав свідчать про те, що тема залишається предметом активних консультацій на високому рівні.

    Заява Косіняка-Камиша вкотре продемонструвала, що навіть за умов безпрецедентно тісної співпраці між Україною та Польщею питання історичної пам’яті продовжують відігравати важливу роль у двосторонніх відносинах. При цьому обидві сторони наголошують на важливості збереження партнерства та спільної роботи над безпекою регіону в умовах триваючої війни Росії проти України.

  • Польща вимагає змінити указ Зеленського щодо назви підрозділу ЗСУ

    Польща вимагає змінити указ Зеленського щодо назви підрозділу ЗСУ

    Польща очікує, що Україна перегляне або “виправить” рішення щодо присвоєння одному з підрозділів Збройних сил України почесного найменування «імені Героїв УПА». Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, коментуючи указ президента України Володимира Зеленського, повідомляє Polsat News.

    Під час зустрічі з мешканцями Тарногруду у Люблінському воєводстві Сікорський заявив, що вважає це рішення помилковим і таким, що зачіпає історичну чутливість Польщі.

    За його словами, між Україною та Польщею тривають закулісні переговори щодо ситуації, і Варшава сподівається, що українська сторона знайде спосіб змінити або скоригувати відповідний указ.

    «Я очікую, що українська сторона врахує наші чутливі моменти. Вони асоціюють УПА з опором проти радянської влади, тоді як ми асоціюємо її з Волинню», — зазначив глава польського МЗС.

    Він додав, що історичні питання є складними, і не всі постаті та символи можуть однаково сприйматися різними країнами, навіть попри спільні політичні інтереси. Водночас Сікорський наголосив, що не можна дозволити, аби російська пропаганда використовувала історичні суперечності для розколу між Києвом і Варшавою.

    «Польща має право бути розчарованою та вимагати виправлення, але не може допустити, щоб російський наратив розділив наші країни. Бо тоді програють і Україна, і Польща», — сказав він.

    Тим часом віце-прем’єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш повідомив, що цього тижня планує обговорити ситуацію з українським міністром оборони Михайлом Федоровим. За його словами, це буде лише одна з кількох тем розмови, однак питання викликає особливу увагу польської сторони.

    Водночас Косиняк-Камиш виступив проти радикальних політичних кроків, зокрема ідеї позбавлення Зеленського польської державної нагороди, зазначивши, що подібні ініціативи можуть лише загострити антиукраїнські настрої всередині Польщі.

    Міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський у свою чергу розкритикував політичні спроби ескалації конфлікту, назвавши частину рішень «медійними трюками» та наголосивши на необхідності зваженого підходу з урахуванням геополітичної ситуації.

    Нагадаємо, 26 травня президент України підписав указ про присвоєння одному з підрозділів ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА», що викликало негативну реакцію частини польського політикуму через різне трактування історичних подій, зокрема пов’язаних із Волинською трагедією.

    Раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що рішення України викликає занепокоєння у Варшаві, а президент Польщі Кароль Навроцький ініціював обговорення можливого перегляду державних нагород, присуджених українському лідеру.

  • У Польщі закликали не загострювати історичні суперечки з Україною

    У Польщі закликали не загострювати історичні суперечки з Україною

    Спікер Сейму Польщі Влодзімеж Чажастий заявив, що вступ України до Європейського Союзу відповідає життєвим інтересам Польщі, а польсько-українські відносини мають будуватися на стратегічному партнерстві, а не на загостренні історичних суперечок.

    Виступаючи під час зустрічі з мешканцями міста Сосновець, Чажастий звернув увагу на посилення антиукраїнської риторики в польському суспільстві та політичному просторі. За його словами, однією з найбільш чутливих тем у двосторонніх відносинах залишається історична пам’ять, зокрема питання діяльності Української повстанської армії.

    Політик прокоментував рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування «Героїв УПА». Він зазначив, що не бачить логічного пояснення такому кроку, однак наголосив, що реакція на подібні рішення має бути виваженою та не ґрунтуватися на емоціях.

    Чажастий підкреслив, що безпекові інтереси Польщі безпосередньо пов’язані з майбутнім України. На його переконання, незалежність української держави є важливою умовою стабільності в Центрально-Східній Європі та стримування російської агресії.

    За словами спікера Сейму, у разі втрати Україною незалежності під загрозою можуть опинитися інші держави регіону, включаючи Молдову, країни Балтії та саму Польщу. Саме тому Варшава зацікавлена не лише у збереженні українського суверенітету, а й у подальшому просуванні України до членства в Європейському Союзі.

    Окремо Чажастий прокоментував ініціативу президента Польщі Кароль Навроцький щодо можливого позбавлення Володимира Зеленського найвищої польської державної нагороди — Ордена Білого Орла. Він закликав уникати поспішних рішень та оцінювати ситуацію з огляду на довгострокові інтереси двох держав.

    «В інтересах Польщі – підтримувати добрі відносини з Україною, а не загострювати суперечки щодо історичної політики», – наголосив маршалок Сейму.

    Заяви Чажастого пролунали на тлі дискусій у Польщі щодо історичної політики та відносин з Україною після рішення про присвоєння українському військовому підрозділу почесного найменування «Героїв УПА». Частина польських політиків виступила з критикою цього кроку та закликами до жорсткішої реакції з боку Варшави.

    У відповідь голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук публічно подякував Чажастому за його позицію. Український спікер зазначив, що сьогодні Київ і Варшава залишаються стратегічними партнерами перед спільною загрозою з боку Росії, а взаємна підтримка зміцнює безпеку обох народів та всієї Європи.

    Попри періодичні суперечки щодо історичних питань, Польща залишається одним із головних союзників України в Європейському Союзі та НАТО, а також одним із найактивніших прихильників української євроінтеграції та підтримки Києва у протистоянні російській агресії.

  • Польські ультраправі погрожують блокувати євроінтеграцію України

    Польські ультраправі погрожують блокувати євроінтеграцію України

    У Польщі представники ультраправої партії «Конфедерація» закликали до блокування вступу України до Європейського Союзу після рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «Героїв УПА». Про це повідомляє RMF24.

    Віцеспікер Сейму Польщі та лідер «Конфедерації» Кшиштоф Босак заявив, що Варшава має використовувати процес євроінтеграції як інструмент тиску на Київ. На його думку, Польща повинна офіційно оголосити про готовність блокувати вступ України до ЄС, доки українська сторона не змінить підхід до історичних питань, зокрема не припинить, як він висловився, «культ злочинців» і не розблокує ексгумації жертв Волинської трагедії.

    Його заяви стали реакцією на рішення президента України Володимира Зеленського присвоїти почесне найменування «імені Героїв УПА» Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ.

    Босак наголосив, що Варшава повинна перейти до «більш конкретних кроків» у відносинах з Україною, які, на його думку, могли б мати реальний політичний вплив.

    Він також запропонував переглянути фінансову та військову підтримку України, зокрема виступив за припинення польського фінансування супутникового зв’язку Starlink, який використовується українськими військовими. Окрім того, політик розкритикував участь Польщі у спільних європейських механізмах фінансування допомоги Україні, заявивши, що вони нібито створюють непропорційний фінансовий тягар для польського бюджету.

    За словами Босака, поточна політика польської влади призвела до того, що в Україні, на його думку, формується зневажливе ставлення до польських політиків. Він заявив, що українська сторона нібито сприймає Польщу як слабкого партнера, який не реагує на політичні провокації.

    На тлі цих заяв у Польщі вже лунають інші політичні ініціативи, пов’язані з українсько-польськими відносинами. Зокрема, президент Кароль Навроцький заявив про намір домагатися перегляду державних нагород, раніше присуджених президенту України Володимиру Зеленському, через згадане рішення щодо найменування підрозділу ССО.

    Крім того, голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач заявив, що український президент має публічно вибачитися за це рішення, яке у Варшаві викликало політичну дискусію.

    У Міністерстві закордонних справ України у відповідь наголосили, що рішення про найменування підрозділу не мало на меті образити польський народ і було ухвалене в межах внутрішніх процедур Сил спеціальних операцій.

    Ситуація стала черговим епізодом напруженості в українсько-польських відносинах, які останніми роками періодично ускладнюються через історичні питання, зокрема трактування подій Волинської трагедії. Водночас Варшава залишається одним із ключових партнерів України в ЄС та НАТО і одним із найбільших донорів військової та гуманітарної допомоги.

  • Польща хоче позбавити Зеленського ордена Білого Орла через назву підрозділу ЗСУ

    Польща хоче позбавити Зеленського ордена Білого Орла через назву підрозділу ЗСУ

    Президент Польщі Кароль Навроцький заявив про намір ініціювати процес позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Причиною такого кроку він назвав рішення української сторони присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій Збройних сил України почесне найменування «імені Героїв УПА», яке у Польщі викликає історичні та політичні суперечки.

    Про це повідомляє Onet із посиланням на заяву польського президента.

    За словами Навроцького, це питання буде винесене на розгляд капітулу ордена Білого Орла, засідання якого заплановане на 8 червня. Він наголосив, що запропонував включити до порядку денного пункт щодо можливого позбавлення Володимира Зеленського цієї відзнаки, яку йому вручили 5 квітня 2023 року під час візиту українського президента до Варшави. Тоді орден Білого Орла Зеленському особисто передав тодішній президент Польщі Анджей Дуда як знак підтримки України в умовах повномасштабної війни з Росією.

    Навроцький публічно розкритикував рішення Києва щодо перейменування підрозділу ССО ЗСУ, заявивши, що воно може мати негативні політичні наслідки та використовується в інформаційних наративах, спрямованих проти України та Польщі. Він зазначив, що присвоєння назви «імені Героїв УПА» українському військовому підрозділу “надає російській пропаганді додаткові аргументи” та поглиблює історичні суперечності між країнами.

    “Я дуже критично оцінюю це рішення”, — заявив Кароль Навроцький, коментуючи ситуацію. Він підкреслив, що, на його думку, подібні кроки потребують більшої чутливості до історичного контексту польсько-українських відносин.

    Йдеться про указ президента України Володимира Зеленського, яким Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ було присвоєно почесне найменування «імені Героїв УПА». У документі зазначалося, що це рішення ухвалене з метою відновлення історичних традицій українського війська, а також з огляду на бойові заслуги підрозділу у захисті територіальної цілісності та незалежності України під час повномасштабної війни.

    У Польщі це рішення вже раніше викликало офіційну реакцію. Міністерство закордонних справ Польщі висловило протест українській стороні, а під час зустрічі з послом України у Варшаві було передано позицію про те, що такі кроки є болючими для значної частини польського суспільства. Польська дипломатія наголосила на важливості врахування історичної пам’яті та чутливих тем у двосторонніх відносинах.

    Паралельно польські медіа та аналітики звертають увагу на зміну суспільних настроїв у країні щодо України та українців. За їхніми оцінками, на тлі тривалої війни, економічних викликів та політичних дискусій у Польщі зростає рівень поляризації громадської думки, що поступово впливає і на міждержавні відносини.

    Водночас експерти наголошують, що попри окремі політичні суперечності, стратегічне партнерство України та Польщі залишається важливим елементом безпеки у регіоні, особливо в контексті триваючої російської агресії проти України. Очікується, що питання ордена Білого Орла та реакція Варшави на рішення Києва можуть стати предметом подальших дипломатичних консультацій між двома державами.

  • Свята 14 жовтня: день Параскеви, прикмети, іменини та важливі дати в Україні і світі

    Свята 14 жовтня: день Параскеви, прикмети, іменини та важливі дати в Україні і світі

    Сьогодні віряни вшановують пам’ять святої преподобної Параскеви Тирновської, жінки великої віри, яка присвятила життя молитві, служінню Богові та допомозі нужденним. З ранніх років вона прагнула духовної чистоти, а згодом, залишивши дім, вирушила до святих місць, де провела роки в усамітненні та суворому пості. Повернувшись на батьківщину за Божественним знаменням, Параскева мирно відійшла в Господі, залишивши по собі пам’ять про смирення і благочестя.

    Цей день здавна мав особливе значення в народній традиції. Вважалося, що Параскева оберігає дім, шлюб та жіночу працю. Сватання, призначене на 14 жовтня, сприймалось як щасливе, а відмовляти нареченим без вагомої причини не радили. Також цей день пов’язували з першими зимовими прикметами: якщо випадав сніг — чекали на сувору зиму, а якщо швидко танув — вірили в теплу й пізню.

    Віруючим заборонялося сваритися та відмовляти у допомозі бідним, адже вважалося, що добрий вчинок у день Параскеви повернеться сторицею. Важка хатня праця також була під забороною — аби не «змити» родинний захист.

    14 жовтня мають іменини ті, хто носить імена Гнат, Кузьма, Михайло, Назар, Петро та Параска. Талісманом цього дня вважається камінь альмандин — символ нових знайомств, теплих почуттів та емоційної гармонії.

    Цього дня народилися визначні українці: актор і діяч театру Володимир Кучинський, льотчик і Герой України Ігор Матьков, офіцер ЗСУ Володимир Гринюк.

    Історія також зберігає пам’ять про ключові події, що сталися 14 жовтня: битва при Гастінґсі, заснування Олександрівської фортеці — майбутнього Запоріжжя, проголошення УПА у 1942 році, а також об’єднавчий Собор українських церков у США.

    Крім духовного значення, цей день наповнений міжнародними подіями: в Україні відзначають День створення УПА — символ боротьби за незалежність, у світі проводять Всесвітній день майбутнього без карієсу, Міжнародний день стандартизації та День екологічної освіти, що нагадує про нашу відповідальність за планету.

    14 жовтня — це поєднання минулого й майбутнього, духовності й громадянського обов’язку, день, що об’єднує пам’ять, традицію та прагнення до гармонії.