Golosnovinua.com

Позначка: уряд

  • Паливний глухий кут: експеримент Кабміну з підземними сховищами загрожує колапсом на ринку нафти

    Паливний глухий кут: експеримент Кабміну з підземними сховищами загрожує колапсом на ринку нафти

    Кабінет Міністрів України ухвалив експериментальну постанову, яка зобов’язує зберігати не менше 20 відсотків мінімального запасу нафти та нафтопродуктів (МЗНН) виключно у підземних сховищах. Нова урядова програма розрахована на два роки, а її офіційний старт заплановано на початок 2027 року. Однак масштабне регуляторне нововведення вже викликало серйозну хвилю занепокоєння серед учасників ринку та профільних фахівців через критичну нестачу підземної інфраструктури в країні.

    Куди сховати сотні тисяч тонн пального

    Головною проблемою для реалізації урядового рішення залишається повна відсутність необхідної кількості готових резервуарів під землею, тоді як до набрання чинності новими вимогами залишаються лічені місяці. У закритій частині постанови потенційним оператором зазначено державне підприємство «Укртранснафта», яке може задіяти практично законсервовану вітчизняну нафтотранспортну систему. Величезні магістральні нафтопроводи теоретично можуть стати надійними сховищами для сотень тисяч тонн сировини, разом із виснаженими газовими та нафтовими родовищами чи соляними кавернами. Усі необхідні кошториси та технічні умови держкомпанія має окремо узгодити з Міністерством енергетики.

    Паралельно держава посилає чіткий сигнал приватному бізнесу, спонукаючи паливні компанії самостійно інвестувати у власні підземні місткості. Урядовці планують стимулювати підприємців за допомогою пільгових банківських кредитів під 10 відсотків річних на суму від 100 мільйонів до одного мільярда гривень із компенсацією відсоткової ставки за рахунок державного бюджету. Проте реалізація таких інженерних рішень впирається у надмірну бюрократію: на саме лише погодження проєктної документації сьогодні йде від одного до півтора року, через що створити об’єкти до встановленого дедлайну фізично неможливо.

    Законодавча пастка та пошук компромісу

    Ситуація ускладнюється тим, що чинний закон встановлює норматив МЗНН на рівні 6 відсотків, що дорівнює приблизно 600 тисячам тонн нафтопродуктів, а вже з 2027 року цей показник має автоматично зрости до 9 відсотків. Наземне зберігання таких гігантських обсягів в умовах щоденних ворожих ударів фахівці називають самогубством для бізнесу, тоді як під землею місця для таких запасів досі немає.

    У профільному департаменті Міненерго визнали, що сліпе виконання закону в його нинішньому вигляді може спровокувати тотальний дефіцит і залишити країну без пального. На нещодавній розширеній нараді фахівці дійшли висновку щодо необхідності термінового пом’якшення вимог. Відомство вже напрацювало масштабний пакет змін, що містить понад 300 правок до законодавства. Усі сторони погоджуються, що стратегічні резерви критично необхідні та мають знаходитися виключно всередині держави, але механізми їх створення вимагають реалістичних термінів і захищених рішень.

  • Угорська опозиція йде на прорив: партія Орбана раптово здає позиції заради влади

    Угорська опозиція йде на прорив: партія Орбана раптово здає позиції заради влади

    Парламентська опозиція Угорщини в особі впливової партії «ФІДЕС – Угорський громадянський союз» несподівано заявила про повну готовність до тісної співпраці з новим урядом. Заступник лідера парламентської фракції Янош Бока публічно визнав наявність серйозних проблем та системне відступлення від демократичних стандартів за часів попереднього керівництва країною.

    Визнання помилок та новий діалог

    Під час спілкування з європейськими медіа представник партії колишнього прем’єра відверто зазначив, що у критиці на адресу попередньої влади є чимала частка правди. Політична сила вирішила переглянути свою стратегію і тепер готова спільно з новим кабінетом працювати над реальним відновленням демократичних інститутів.

    «У некоторой критике, связанной с отступлением от демократических принципов, есть доля истины, и мы также готовы работать с новым правительством над этими вопросами», – зазначив Янош Бока.

    Водночас політик наголосив, що партія не збирається брати на себе всю повноту відповідальності за минулі прорахунки, а також висловив застереження щодо деяких кроків чинної влади.

    Претензії до нової команди та лінії розколу

    Попри заявлену готовність до діалогу, опозиція жорстко розкритикувала методи управління команди прем’єра Петера Мадьяра. У партії «ФІДЕС» переконані, що нові можновладці перевищують свої конституційні повноваження та використовують агресивну риторику.

    Окрему хвилю обурення в лавах опозиції викликало рішення про дострокову заміну президента Угорщини. Представники колишньої влади заявляють про цілеспрямовану кампанію з боку нових очільників країни, яка нібито спрямована на повне знищення політичних конкурентів та зачистку опозиційних фондів. Нагадаємо, що після перемоги партії «Тиса» на квітневих виборах новий уряд одразу почав перевіряти державні фінансування та майно організацій, пов’язаних із попередниками.

    Знайдені точки дотику заради майбутнього

    Незважаючи на гострі політичні суперечки, сторони все ж знаходять простір для компромісів. Зокрема, у лавах «ФІДЕС» публічно підтримали ініціативи щодо відновлення повноцінних повноважень Конституційного суду Угорщини. Експерти зазначають, що подібні заяви свідчать про поступову трансформацію політичного поля країни та спроби адаптуватися до нових реалій після тривалого монопольного правління. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності обох лагерів знаходити баланс між політичною боротьбою та державними інтересами.

     

  • Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Хмара отримав шанси очолити Міноборони, його кандидатуру вже розглядають як основну

    Євгеній Хмара вже кілька тижнів керує Міністерством оборони у статусі виконувача обов’язків. За цей час він встиг призначити нових заступників, провести перші переговори з британськими та американськими колегами щодо Gripen, Patriot і дронів, а також публічно сформулювати пріоритет асиметричних ударів: завдана Росії шкода має перевищувати вартість українських операцій у десятки разів. Саме цей підхід, відпрацьований ним раніше в Центрі спеціальних операцій «А» СБУ, став головним аргументом Володимира Зеленського, коли в середині липня президент доручив генерал-майору очолити оборонне відомство після відставки Михайла Федорова.

    Тепер питання переходить у політичну площину. За інформацією, отриманою редакцією, кандидатура Хмари розглядається як основна. У серпні або на початку вересня президент може внести її до парламенту, а серед депутатів звучать оцінки, що голосів для затвердження може вистачити.

    Юридична перешкода залишається незмінною. Закон «Про національну безпеку України» прямо вимагає, щоб міністром оборони була цивільна особа. Ця норма впроваджувалася як один із елементів адаптації до стандартів НАТО. Хмара досі залишається генерал-майором. За даними джерел, близьких до його оточення, він не виявляє особливого ентузіазму щодо звільнення з військової служби. Водночас парламентарі попереджають: якщо не піти цим шляхом, Раді доведеться змінювати закон «під конкретну людину». Такий крок, на їхню думку, виглядатиме погано і суперечитиме логіці, яку Україна послідовно просувала перед західними партнерами.

    Контекст кадрового рішення важливий. Відставка Федорова в середині липня відбулася на тлі урядової перебудови і протестів на його підтримку. Президент тоді не вніс альтернативну кандидатуру (зокрема, обговорювався Ігор Клименко) і обрав людину з іншого силового контуру — колишнього начальника «Альфи», який з січня 2026-го тимчасово очолював СБУ. Хмара має бойовий досвід: участь у деокупації Київщини, операція зі звільнення Зміїного, відповідальність за далекобійні удари СБУ, частина яких публічно асоціюється з «бавовною» на території Росії. Саме цей досвід Зеленський акцентував, говорячи про необхідність посилювати технологічні та асиметричні можливості.

    Парламентський календар також грає роль. Наступне планове пленарне засідання Верховної Ради заплановане на середину серпня. Перший заступник голови Ради Олександр Корнієнко ще в липні публічно оцінював шанси Хмари як високі, зазначаючи, що за цей час генерал матиме можливість показати підхід до роботи. Офіційних заяв про остаточне рішення щодо подання кандидатури поки немає. Немає і публічних даних про те, чи розпочато процедуру зміни статусу Хмари з військового на цивільний.

    Поки триває перехідний період, Хмара вже формує робочу команду. Наприкінці липня уряд призначив двох його заступників: Сергія Боєва (міжнародний напрям і європейська інтеграція) та Любов Галан (людський капітал Сил оборони). Сам виконувач обов’язків публічно говорить про необхідність додаткового фінансування, перехоплювачів для протидії балістиці й «шахедам», а також про перенесення війни на територію противника. У переговорах з партнерами він піднімає питання як постачання готових систем, так і локалізації виробництва.

    Фактично зараз Україна має діючого, але тимчасового міністра оборони з сильними позиціями в безпековому середовищі і не до кінця вирішеним питанням правового статусу. Якщо президенту вдасться узгодити юридичну процедуру і забезпечити парламентську підтримку в серпні-вересні, Хмара отримає повноцінні повноваження. Якщо ні — Міністерство оборони продовжить працювати в режимі виконувача обов’язків, а питання цивільного контролю над військовим відомством залишиться відкритим на тлі війни, де кожне кадрове рішення швидко стає предметом уваги як всередині країни, так і з боку партнерів.

     

  • Ексвійськовий розкритикував призначення Віталія Кіма главою Мінветеранів: у чому причина

    Ексвійськовий розкритикував призначення Віталія Кіма главою Мінветеранів: у чому причина

    Призначення Віталія Кіма на посаду міністра у справах ветеранів продовжує викликати дискусії. Чергову публічну критику кадрового рішення висловив журналіст та колишній військовослужбовець 103-ї окремої бригади територіальної оборони Віктор Біщук. На його думку, профільне міністерство має очолювати людина, яка сама є ветераном війни та має власний бойовий досвід.

    Свою позицію Біщук опублікував у авторській колонці для видання «Еспресо». Він наголосив, що його критика стосується не особисто Віталія Кіма, а самого принципу призначення керівника Міністерства у справах ветеранів.

    Автор зазначає, що Кім може бути ефективним управлінцем та професійним чиновником, однак, на його переконання, відсутність військового досвіду є принциповою обставиною для посади, яка безпосередньо пов’язана із захистом прав ветеранів.

    На думку Біщука, рішення призначити на цю посаду людину, яка не є ветераном, може бути негативно сприйняте ветеранською спільнотою. Він вважає, що це суперечить публічним заявам влади про необхідність ширшого залучення ветеранів до державного управління.

    Автор також звернув увагу, що в Україні налічується близько двох мільйонів ветеранів, серед яких є колишні урядовці, народні депутати, посадовці та інші фахівці з управлінським досвідом. На його переконання, серед них можна було знайти кандидатуру, яка одночасно відповідала б професійним вимогам і мала статус ветерана.

    Біщук назвав кадрове рішення символічним і таким, що може вплинути на довіру ветеранів до державної політики у сфері їхньої підтримки.

    Водночас у своїй колонці він не ставить під сумнів професійні якості самого Віталія Кіма, зазначаючи, що питання полягає саме у принципі формування керівництва профільного міністерства.

    Після призначення Кіма Міністерство у справах ветеранів уже неодноразово ставало предметом суспільних дискусій. Частина представників ветеранської спільноти наголошує, що профільне відомство має очолювати людина з власним бойовим досвідом, тоді як інші вважають, що головними критеріями повинні залишатися управлінські навички та здатність ефективно реалізовувати державну політику.

    Офіційних заяв президента Володимира Зеленського чи Кабінету Міністрів щодо критики, висловленої у колонці Віктора Біщука, наразі не оприлюднено. Також сам Віталій Кім публічно не коментував ці зауваження.

    Редакція звертає увагу, що наведені оцінки є позицією автора колонки Віктора Біщука і не є встановленими фактами чи офіційною позицією державних органів.

  • 289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    289 голосів “за”: Верховна Рада призначила нового главу уряду

    Верховна Рада України підтримала призначення Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 289 народних депутатів, що забезпечило необхідну конституційну більшість для затвердження нового очільника уряду.

    Кандидатуру Сергія Корецького до парламенту вніс президент Володимир Зеленський після відставки Юлії Свириденко, яка автоматично потягнула за собою припинення повноважень усього складу Кабінету Міністрів. Напередодні профільний комітет Верховної Ради рекомендував депутатам підтримати це призначення.

    До призначення на посаду прем’єр-міністра Корецький очолював НАК «Нафтогаз України». Президент Зеленський пояснював свій вибір тим, що саме Корецький є «найбільш підготовленою людиною» для керівництва урядом на нинішньому етапі, коли країна одночасно веде війну, готується до опалювального сезону, забезпечує енергетичну безпеку та продовжує переговори з міжнародними партнерами.

    Призначення Сергія Корецького стало ключовим елементом масштабного оновлення виконавчої влади, про яке президент оголосив цього тижня. Очікується, що найближчим часом Верховна Рада також завершить формування нового складу Кабінету Міністрів та розподілить міністерські портфелі.

  • 800 тисяч за інвалідність, мільйон – родині загиблого: що змінилося у виплатах

    800 тисяч за інвалідність, мільйон – родині загиблого: що змінилося у виплатах

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке суттєво змінює механізм виплати одноразової грошової допомоги громадянам, які постраждали внаслідок російської агресії на об’єктах критичної інфраструктури. Нові правила мають спростити отримання компенсацій, розширити коло одержувачів та гарантувати повний обсяг державної підтримки навіть у випадках, коли людина вже отримала інші виплати.

    Йдеться про працівників об’єктів критичної інфраструктури, операторів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, а також осіб, які постраждали на таких об’єктах під час виконання службових чи трудових обов’язків. Відповідні зміни уряд вніс до чинного порядку призначення та виплати одноразової грошової допомоги.

    Згідно з чинним законодавством, розмір виплат залежить від наслідків отриманих ушкоджень. У разі встановлення інвалідності І групи постраждала особа може отримати 800 тисяч гривень, ІІ групи – 500 тисяч гривень, ІІІ групи – 200 тисяч гривень. Якщо людина загинула внаслідок військової агресії РФ, членам її сім’ї передбачена одноразова допомога у розмірі 1 мільйон гривень.

    Одним із ключових нововведень стала можливість отримати доплату у разі зміни групи інвалідності. Якщо після повторного медичного огляду стан здоров’я людини погіршився і їй встановили вищу групу інвалідності, держава виплатить різницю між уже отриманою сумою та новим розміром допомоги. Раніше така процедура була недостатньо врегульована, що створювало труднощі для постраждалих громадян.

    Також уряд визначив чіткі строки реалізації права на отримання виплати. Відтепер звернутися за допомогою можна не лише під час дії воєнного стану, а й протягом трьох років після його припинення або скасування. Це особливо важливо для людей, які через стан здоров’я або інші обставини не можуть оперативно оформити необхідні документи.

    Окремо врегульовано питання оформлення особистого розпорядження на випадок загибелі працівника або посадової особи. Уряд уточнив порядок складання та засвідчення таких документів, щоб члени сімей загиблих могли швидше отримати належні виплати та уникнути зайвих бюрократичних процедур.

    Ще одна важлива зміна стосується кола осіб, які можуть претендувати на державну підтримку. Право на допомогу тепер поширюється не лише на працівників безпосередньо об’єктів критичної інфраструктури, а й на співробітників операторів критичної інфраструктури, їхніх філій, структурних підрозділів та представництв. Крім того, виплати можуть отримати особи, які постраждали безпосередньо на таких об’єктах внаслідок російських атак.

    Уряд також передбачив механізм компенсації у випадках, коли постраждала особа вже отримала іншу одноразову або страхову виплату за тим самим фактом травмування чи загибелі. Якщо така виплата виявиться меншою за суму, гарантовану законом, держава компенсує різницю. Таким чином громадяни або їхні родини не втратять право на повний обсяг соціальної підтримки незалежно від інших джерел відшкодування.

    Виплату одноразової допомоги, як і раніше, здійснюватиме Пенсійний фонд України. Подати заяву можна як особисто, так і через електронні сервіси ПФУ. Для цього необхідно пройти авторизацію на порталі електронних послуг Пенсійного фонду та завантажити пакет документів, що підтверджують факт отримання ушкодження чи загибелі внаслідок військової агресії РФ.

    Експерти зазначають, що зміни мають особливе значення в умовах триваючої війни. Саме працівники критичної інфраструктури – енергетики, комунальники, працівники водоканалів, транспортної галузі та інші фахівці – регулярно працюють під загрозою ракетних та дронових ударів, забезпечуючи функціонування держави навіть у найскладніших умовах.

    Нагадаємо, законодавство про одноразову грошову допомогу для працівників критичної інфраструктури було оновлене на початку 2026 року з метою усунення прогалин, які виникли під час практичного застосування попередніх норм. Нові рішення Кабміну фактично завершують формування більш гнучкої та зрозумілої системи компенсацій для громадян, які постраждали через війну.

  • Нові правила для ВПО: уряд збільшив строки компенсацій і запустив житлову програму

    Нові правила для ВПО: уряд збільшив строки компенсацій і запустив житлову програму

    Кабінет Міністрів України ухвалив комплекс рішень, спрямованих на розширення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб та посилення державних гарантій у сфері забезпечення житлом дітей, які виховуються в сімейних формах опіки. Йдеться про оновлення підходів до компенсацій за розміщення переселенців, а також про запуск і масштабування державного фінансування для дитячих будинків сімейного типу, що мають отримати житло за рахунок бюджету.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, коментуючи новий пакет урядових рішень, ухвалених у межах соціальної політики в умовах повномасштабної війни.

    За словами Свириденко, ключовою зміною стало продовження строку надання компенсацій закладам, які забезпечують тимчасове проживання внутрішньо переміщених осіб, що втратили документи через бойові дії або вимушене переміщення. Відтепер термін таких виплат збільшено з 60 до 90 днів. Уряд пояснює, що це рішення має на меті стабілізувати фінансування установ, які приймають переселенців, а також зменшити адміністративні затримки, що виникали під час обробки документів та підтвердження статусу отримувачів допомоги.

    У Кабміні наголошують, що система розміщення внутрішньо переміщених осіб залишається одним із ключових елементів гуманітарної відповіді держави на наслідки війни. Через постійні обстріли, руйнування житла та переміщення населення навантаження на заклади тимчасового проживання залишається високим, особливо у центральних і західних регіонах України. Саме тому урядові рішення спрямовані на те, щоб зробити фінансування більш передбачуваним і безперервним.

    Окремий блок ухвалених змін стосується підтримки дитячих будинків сімейного типу, які вважаються пріоритетною формою виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Уряд затвердив порядок і умови надання субвенцій із державного бюджету на забезпечення таких родин житлом, що передбачає централізоване фінансування придбання або будівництва житлових об’єктів для сімей, які беруть на виховання велику кількість дітей.

    У державному бюджеті на 2026 рік на ці цілі закладено 833 мільйони гривень. Ці кошти мають бути спрямовані на забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу по всій країні, з акцентом на регіони, де найбільше потреба у соціальному житлі та де зросла кількість сімей, що втратили житло через війну.

    Уряд визначив чіткі пріоритети для розподілу субвенцій. Насамперед підтримку отримають родини, які були змушені евакуюватися через бойові дії, повністю втратили власне житло або повертаються в Україну після тривалого перебування за кордоном. Такий підхід, за словами урядовців, має забезпечити адресність допомоги та спрямування ресурсів саме тим, хто перебуває у найскладніших життєвих обставинах.

    У ширшому контексті соціальної політики в Україні триває адаптація програм підтримки населення до умов тривалої війни. Раніше уряд повідомляв про зміни в механізмах виплат для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб, а також про оновлення правил участі в програмах компенсацій за зруйноване або пошкоджене житло. Це включає як прямі грошові виплати, так і цифрові інструменти фіксації втрат.

    Зокрема, в межах програми «єВідновлення» держава розширює можливості для компенсації вартості втраченого житла, включно з об’єктами, що залишилися на тимчасово окупованих територіях. Окремі категорії громадян, зокрема ветерани та особи з інвалідністю внаслідок війни, отримали можливість використовувати житлові ваучери для придбання нового житла через цифрову платформу «Дія». Загальний обсяг фінансування цієї програми сягає мільярдів гривень і дозволяє забезпечити житлом тисячі родин.

    Уряд підкреслює, що поєднання короткострокових компенсаційних механізмів для переселенців із довгостроковими програмами житлового забезпечення є ключовою стратегією соціальної політики в умовах війни. Це дозволяє одночасно реагувати на термінові потреби людей, які втратили житло, і формувати системні рішення для відновлення житлової інфраструктури країни.

    Таким чином, ухвалені рішення є частиною ширшої державної стратегії, спрямованої на підтримку найбільш вразливих категорій населення, стабілізацію системи соціального захисту та поступове відновлення житлових можливостей для українських родин, які постраждали внаслідок війни.

  • Зруйноване житло тепер можна підтвердити дистанційно: уряд змінив правила

    Зруйноване житло тепер можна підтвердити дистанційно: уряд змінив правила

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про суттєве розширення механізмів підтвердження факту зруйнування або пошкодження житла, що стало наслідком російської агресії. Відтепер громадяни зможуть офіційно використовувати акт дистанційного обстеження як підставу для фіксації втрат і подальшого отримання компенсацій. Це рішення покликане прискорити процеси відновлення житлових прав людей у випадках, коли фізичний доступ до зруйнованих об’єктів є неможливим або обмеженим через бойові дії, окупацію чи загрозу безпеці.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, коментуючи новий пакет урядових рішень, спрямованих на вдосконалення системи компенсацій для громадян, які втратили житло внаслідок війни.

    За словами Свириденко, впровадження механізму дистанційного обстеження є важливим кроком у цифровізації процесів фіксації збитків. Такий підхід дозволить використовувати альтернативні джерела доказів, зокрема супутникові знімки, матеріали аерофотозйомки, фото- та відеодокази, а також дані з державних реєстрів і місцевих органів влади. У сукупності це має забезпечити більш оперативне ухвалення рішень щодо компенсацій без необхідності фізичної присутності комісій на місці руйнування.

    В уряді наголошують, що новий інструмент особливо важливий для прифронтових територій та деокупованих районів, де зберігається висока небезпека повторних обстрілів або наявність мінної загрози. У таких умовах традиційні процедури обстеження часто є неможливими або надто тривалими, що затримує доступ громадян до компенсацій і відновлення житла.

    Паралельно уряд ухвалив ще одне важливе рішення, яке стосується внутрішньо переміщених осіб. Термін надання компенсацій закладам, що забезпечують тимчасове проживання ВПО, збільшено з 60 до 90 днів. Це рішення має на меті підвищити стабільність фінансування таких установ, зменшити адміністративне навантаження та уникнути затримок у виплатах, особливо в періоди пікового навантаження на систему розміщення переселенців.

    Окрему увагу уряд приділив питанням цифровізації та прозорості системи компенсацій. Як зазначила Свириденко, у електронному кабінеті Пенсійний фонд України буде розширено функціонал, який дозволить громадянам у режимі реального часу отримувати інформацію про стан своїх заяв. Зокрема, користувачі зможуть бачити, чи призначено компенсацію, які підстави для можливої відмови, як саме розраховано суму виплат і коли саме відбулося нарахування коштів. Уряд розраховує, що це суттєво зменшить кількість звернень до органів влади та підвищить довіру до системи.

    Ще одним напрямом урядових рішень стала підтримка дитячих будинків сімейного типу, які відіграють ключову роль у системі захисту дітей, позбавлених батьківського піклування. Визначено новий порядок і умови надання субвенцій з державного бюджету для забезпечення таких родин житлом. Пріоритет у розподілі ресурсів надаватиметься сім’ям, які були змушені евакуюватися через бойові дії, втратили власне житло або повертаються в Україну після тривалого перебування за кордоном.

    Уряд також повідомив, що у державному бюджеті на 2026 рік передбачено 833 мільйони гривень на реалізацію програми забезпечення житлом дитячих будинків сімейного типу. Ці кошти мають бути спрямовані на придбання або будівництво житла, яке дозволить створити стабільні умови проживання для дітей, що залишилися без батьківського піклування або були переміщені через війну.

    У ширшому контексті політики відновлення та компенсацій уряд нагадує, що раніше було ухвалено рішення про розширення переліку категорій шкоди та втрат, які можуть бути офіційно зафіксовані державними органами. До цього переліку додано ще 14 нових категорій, що дозволяє охопити ширший спектр наслідків російської агресії, включно з різними видами майнових, економічних та соціальних втрат.

    Крім того, Верховна Рада ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, яка має стати одним із ключових елементів майбутнього міжнародного механізму відшкодування збитків. Очікується, що цей інструмент дозволить у перспективі розглядати заяви громадян і держави в межах міжнародного Реєстру збитків та формувати юридичну основу для подальших компенсаційних процесів.

    Таким чином, ухвалені урядом рішення формують більш комплексну систему фіксації руйнувань, цифрового обліку втрат і фінансової підтримки постраждалих, адаптовану до умов тривалої війни та масштабних внутрішніх переміщень населення.

  • Новий заступник голови КОДА Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості в Декларації

    Новий заступник голови КОДА Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості в Декларації

    Новопризначений заступник голови Київської ОДА Миколи Калашника – Наталія Мельничук ймовірно вказала неправдиві відомості у своїй Декларації.

    Зокрема, в Декларації Наталії Мельничук зазначено, що вона отримала від свого чоловіка в безоплатне користування  авто марки  TOYOTA C-HR 2018 року випуску, яке було придбане у 2021 році за 212 549 грн., тобто за 7 800 долларів США по курсу на рік придбання.

    Варто відзначити, що станом на сьогодні дана модель 2018-го року  згідно даних ресурсу AUTO RIA вартує в діапазоні від 17 500 до 25 000 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею. 

    ФОТО: Скріншот даних ресурсу AUTO RIA

    В Декларації Наталії Мельничук вказане  авто LAND ROVER RENGE ROVER SPORT 2013 року випуску за 414 953  грн., що по курсу року покупки складає 11 300 доларів США.

    Водночас, згідно даних ресурсу AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 14 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею. 

    ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA

    Авто MAZDA 6 2016 року випуску, вказане в декларації Наталії Мельничук на праві власності, вартістю 50 000 грн. на дату набуття у 2024 році., що по курсу на рік придбання складає всього 1 250 доларів США.

    За даними ресурсу  AUTO RIA, насьогодні ціна аналогічного авто стартує від 11 500 доларів США, що може свідчити про свідоме заниження вартості активу чиновницею в десятки разів.

    ФОТО: Скріншот даних сайту ресурсу AUTO RIA

    Нагадаємо, Наталія Мельничук була призначена заступником голови КОДА   розпорядженнями Кабміну вчора, 20 травня, про що стало відомо після публікації представника уряду у Верховній Раді Тараса Мельничука.

    Згідно з даними КОДА, раніше Наталія Мельничук обіймала посаду керівника патронатної служби.

     

     

     

  • Угорщина пропонує обмежити термін прем’єрства до 8 років

    Угорщина пропонує обмежити термін прем’єрства до 8 років

    Угорська правляча політична сила “Тиса” внесла до парламенту масштабний пакет конституційних змін, який передбачає суттєве обмеження терміну перебування на посаді прем’єр-міністра країни. Ініціатива, подана пізно ввечері 20 травня, може радикально змінити політичну систему Угорщини та фактично заблокувати можливість повернення до влади колишнього прем’єра Віктора Орбана. Про це повідомляє Reuters.

    Згідно з текстом запропонованих поправок, одна особа зможе обіймати посаду глави уряду не більше восьми років або двох повних термінів. Окремо зазначається, що обмеження поширюється на всі періоди перебування на посаді після 2 травня 1990 року. Крім того, документ передбачає заборону повторного висування для тих політиків, які вже сумарно обіймали посаду прем’єр-міністра щонайменше вісім років.

    Фактично це означає, що політики з багаторічним досвідом керування урядом, насамперед Віктор Орбан, який очолював Угорщину загалом 16 років, можуть втратити юридичну можливість повернутися на посаду глави уряду навіть через вибори. Саме це положення вже викликає активну політичну дискусію всередині країни та за її межами, оскільки воно змінює традиційну модель політичної конкуренції.

    Ініціатива належить новій парламентській більшості, сформованій навколо партії “Тиса”, яку очолює чинний прем’єр-міністр Петер Мадяр. Він прийшов до влади після виборів у квітні, які завершили багаторічне домінування партії “Фідес” і Віктора Орбана. Новий уряд заявляє про намір провести масштабну реформу державних інституцій та переглянути ключові рішення попередньої влади.

    Петер Мадяр заявив, що його політична сила має достатню парламентську більшість для внесення змін до конституції та реформування законодавства, ухваленого за часів Орбана. За його словами, йдеться про відновлення балансу влади, посилення системи стримувань і противаг та повернення демократичних стандартів у політичне життя країни.

    Окремою частиною ініціативи є положення про можливе скасування або радикальну реформу Управління захисту суверенітету — державного органу, створеного урядом Орбана у 2023 році. Ця структура неодноразово ставала об’єктом критики з боку опозиції та міжнародних правозахисних організацій через розширені повноваження, зокрема щодо моніторингу медіа та громадських організацій, які могли вважатися “загрозою національному суверенітету”.

    Паралельно нова влада ініціює перегляд низки інших інституційних механізмів, які, за словами представників “Тиси”, були використані для концентрації влади в руках попереднього керівництва держави. Йдеться про реформу судової системи, медіарегулювання та посилення парламентського контролю над виконавчою владою.

    Політична ситуація в країні залишається напруженою також через конфлікт між новою владою та президентом Угорщини Тамашем Шуйоком. Ще до виборів Мадяр заявляв про необхідність його відставки, однак глава держави відмовився залишати посаду. Після цього представники урядової більшості не виключили подальших кроків у напрямку конституційних змін, які можуть зачепити й інститут президентства.

    Аналітики зазначають, що запропоновані зміни можуть стати одним із найглибших переформатувань політичної системи Угорщини з моменту переходу до демократичного устрою після 1990 року. Обмеження термінів прем’єрства, перегляд повноважень державних органів та потенційна трансформація інституційної архітектури країни можуть суттєво змінити баланс політичних сил і вплинути на довгострокову стабільність угорської політичної моделі.

    Водночас дискусія навколо ініціативи вже виходить за межі внутрішньої політики, оскільки Угорщина є членом Європейського Союзу, і будь-які зміни в системі стримувань і противаг можуть мати вплив на відносини з Брюсселем, зокрема у сфері верховенства права та демократичних стандартів.

    Таким чином, запропонована конституційна реформа розглядається як один із ключових політичних кроків нового уряду, який може визначити майбутню траєкторію розвитку країни на роки вперед.