Golosnovinua.com

Позначка: військові

  • Понад тонна вибухівки на продаж: ДБР викрило трьох військових

    Понад тонна вибухівки на продаж: ДБР викрило трьох військових

    Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру трьом військовослужбовцям, яких підозрюють у спробі незаконного продажу великої партії зброї, боєприпасів та вибухових речовин. За даними слідства, фігуранти планували реалізувати понад 700 боєприпасів, близько 1,2 тонни пластичної вибухової речовини та чотири одиниці протитанкового озброєння. Правоохоронці затримали їх під час завантаження арсеналу до вантажного автомобіля, не допустивши потрапляння небезпечного вантажу на чорний ринок. Про це повідомило Державне бюро розслідувань.

    За інформацією ДБР, правоохоронці викрили схему ще на стадії підготовки до збуту. Завдяки оперативним діям вдалося зірвати оборудку до моменту передачі зброї потенційним покупцям. Під час затримання було вилучено понад 700 одиниць боєприпасів, близько 1,2 тонни пластичної вибухової речовини та чотири одиниці протитанкового озброєння. Загальна вартість вилученого арсеналу, за попередніми оцінками слідства, перевищує 2 мільйони гривень.

    Окрім цього, у межах кримінального провадження правоохоронці задокументували ще один епізод незаконного збуту озброєння. Деталі цієї оборудки наразі не розголошуються в інтересах слідства, однак у ДБР зазначають, що розслідування триває і правоохоронці встановлюють усіх можливих учасників незаконної схеми.

    Усім трьом військовослужбовцям повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 28 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України — незаконне поводження з бойовими припасами та вибуховими речовинами, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Санкції цих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі.

    Суд уже обрав запобіжні заходи фігурантам справи. Двоє підозрюваних перебуватимуть під вартою з альтернативою внесення застави, тоді як третьому обрали цілодобовий домашній арешт. Остаточне рішення щодо їхньої винуватості ухвалюватиме суд після завершення досудового розслідування.

    У ДБР наголошують, що зараз основна увага слідчих зосереджена на встановленні походження вилучених боєприпасів, пластичної вибухівки та протитанкового озброєння. Також правоохоронці перевіряють, чи могли до незаконного обігу зброї бути причетні інші військовослужбовці або цивільні особи. Не виключається, що схема мала ширший характер і діяла неодноразово.

    Боротьба з незаконним обігом зброї залишається одним із пріоритетних напрямків роботи українських правоохоронних органів під час повномасштабної війни. Через значну кількість озброєння, яке використовується на фронті, ризики його потрапляння до нелегального обігу значно зросли. Саме тому ДБР, Служба безпеки України, Національна поліція та Офіс Генерального прокурора регулярно проводять спільні спецоперації, спрямовані на виявлення каналів збуту боєприпасів і вибухових речовин.

    Це не перший резонансний випадок за останні місяці. У травні ДБР повідомило про нові підозри ще двом військовослужбовцям у межах іншого кримінального провадження щодо спроби продажу 500 кілограмів пластичної вибухівки вартістю близько 88 тисяч доларів США. За даними слідства, учасники тієї організованої групи зберігали вибухівку на Харківщині, а згодом планували транспортувати її до Києва для продажу. У ході розслідування правоохоронці також вилучили автоматичну зброю, понад дві тисячі набоїв, гранати, постріли до гранатометів та інше військове майно.

    Окремо правоохоронці повідомляли й про інші викриті схеми. Зокрема, на Донеччині ДБР затримало військовослужбовця, який, за версією слідства, налагодив незаконний продаж стрілецької зброї, боєприпасів та військового безпілотника. На Прикарпатті СБУ та ДБР припинили діяльність групи, яка, за даними слідства, намагалася реалізувати озброєння майже на чотири мільйони гривень.

    У правоохоронних органах наголошують, що подібні злочини становлять особливу суспільну небезпеку в умовах воєнного стану, адже потрапляння великої кількості вибухівки чи бойових засобів ураження до кримінального середовища може мати тяжкі наслідки для цивільного населення та національної безпеки.

    Розслідування у справі триває. Слідчі ДБР продовжують встановлювати всі обставини злочину, канали походження зброї, можливих покупців та інших осіб, які могли бути причетними до організації незаконного продажу великого арсеналу.

  • Гучний скандал навколо “відьми” Тихої та “мага” Веліара: правоохоронці перевіряють заяви про шахрайство

    Гучний скандал навколо “відьми” Тихої та “мага” Веліара: правоохоронці перевіряють заяви про шахрайство

    В Україні набирає обертів резонансна історія навколо діяльності двох відомих медійних езотериків — Марії Ареф’євої, яка позиціонує себе як “відьма” Марія Тиха, та Богдана Оріщенка, більш відомого під псевдонімом “маг Веліар”. Після звернення народного депутата Ярослава Железняка правоохоронні органи розпочали перевірки щодо можливого шахрайства, а також ймовірного ухилення від сплати податків.

    За інформацією, яку оприлюднив народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк, до нього звернулися громадяни, які заявили, що заплатили значні кошти за так звані езотеричні послуги, однак не отримали обіцяного результату. За словами парламентаря, окремі заявники стверджують, що йдеться про суми у сотні тисяч гривень, а серед клієнтів були родичі військовослужбовців, які зникли безвісти під час бойових дій. За їхніми словами, езотерики нібито пропонували “допомогу” у пошуку зниклих захисників, використовуючи власні “надприродні здібності”. Саме ці заяви стали підставою для звернення депутата до правоохоронних органів.

    Железняк також заявив, що отримав свідчення людей, які повідомляли про ймовірне отримання коштів поза офіційною фінансовою звітністю. Крім того, він стверджує, що обидва медійні езотерики нібито демонстрували близькі зв’язки з представниками державних органів та використовували це для підвищення власного авторитету. Сам депутат наголошує, що наведені факти потребують ретельної перевірки правоохоронцями, а остаточну правову оцінку повинні надати виключно компетентні органи.

    Одразу після отримання відповідних звернень Національна поліція розпочала кримінальне провадження щодо Богдана Оріщенка. Як повідомили правоохоронці у коментарі журналістам, 26 червня слідчі поліції Києва внесли відповідні відомості та здійснюють розслідування за статтею 190 Кримінального кодексу України — “Шахрайство”. Саме в межах цього провадження правоохоронці перевірятимуть обставини надання платних послуг та можливого заволодіння коштами громадян шляхом обману або зловживання довірою.

    Паралельно Бюро економічної безпеки України повідомило про початок аналітичного дослідження щодо діяльності Марії Ареф’євої, відомої як Марія Тиха. У відповіді БЕБ зазначено, що 24 червня до відомства надійшла офіційна заява народного депутата Ярослава Железняка про можливі протиправні дії громадянки Ареф’євої. У документі йдеться про можливе заволодіння коштами громадян шляхом обману та зловживання довірою, а також про ймовірне умисне приховування реальних доходів від податкових органів.

    У БЕБ наголосили, що наразі не йдеться про відкриття кримінального провадження саме бюро. На цьому етапі фахівці проводять аналітичне дослідження з метою встановлення можливих ознак кримінальних правопорушень, які належать до підслідності Бюро економічної безпеки. Якщо під час перевірки будуть виявлені достатні ознаки злочину, відповідні відомості внесуть до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого може бути розпочато офіційне досудове розслідування.

    Сам Ярослав Железняк повідомив, що передав правоохоронним органам усі наявні у нього матеріали та свідчення заявників. За його словами, йдеться не лише про можливе шахрайство, а й про ймовірні порушення податкового законодавства, якщо буде підтверджено приховування доходів або отримання коштів поза офіційним обліком. Водночас парламентар наголошує, що всі обставини мають бути перевірені виключно у правовому полі.

    Останніми роками в Україні значно зріс попит на різноманітні езотеричні послуги — астрологію, тарологію, екстрасенсорику, ворожіння та інші практики. На тлі повномасштабної війни багато громадян, які перебувають у стресовому стані, звертаються до людей, які обіцяють психологічну підтримку або навіть допомогу у пошуку безвісти зниклих родичів. Саме тому будь-які повідомлення про можливе використання вразливого становища таких людей для отримання грошей викликають значний суспільний резонанс.

    Водночас на цей момент ні Марії Ареф’євій, ні Богдану Оріщенку офіційної підозри не оголошено. БЕБ лише проводить аналітичне дослідження, а Національна поліція здійснює досудове розслідування у відкритому кримінальному провадженні. Остаточні висновки щодо наявності або відсутності складу злочину мають зробити правоохоронні органи після завершення необхідних процесуальних дій.

    Сама Марія Тиха раніше активно веде публічну діяльність у соціальних мережах, бере участь у телевізійних проєктах та надає консультації як езотерикиня. Богдан Оріщенко, відомий під псевдонімом Веліар, також позиціонує себе як практик езотеричних послуг і має власну аудиторію в інтернеті. Публічної детальної реакції обох фігурантів саме на останні заяви правоохоронців станом на момент публікації офіційно не оприлюднено.

    Розвиток цієї справи може стати одним із найбільш резонансних прикладів перевірки діяльності представників комерційної езотеричної сфери в Україні. Подальші процесуальні рішення залежатимуть від результатів розслідування Національної поліції та аналітичної роботи Бюро економічної безпеки.

  • Військові зможуть переводитися між частинами через застосунок “Армія+”

    Військові зможуть переводитися між частинами через застосунок “Армія+”

    В Україні запускають пілотне тестування цифрового механізму переведення військовослужбовців між частинами, який дозволить подавати, відстежувати та отримувати рішення щодо переведення повністю онлайн через застосунок “Армія+”. Про це повідомив віцепрем’єр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України Михайло Федоров, зазначивши, що нова система має зробити кадрові переміщення у війську більш прозорими, керованими та менш бюрократизованими, зберігаючи при цьому стабільність бойових підрозділів.

    За задумом Міністерства оборони, новий інструмент стане частиною ширшої цифровізації управління персоналом у Збройних силах України та дозволить суттєво скоротити час ухвалення рішень щодо переведень. На першому етапі система працюватиме у форматі обмеженого пілоту і охоплюватиме лише переведення в межах 16-го та 19-го армійських корпусів ЗСУ. Такий підхід, як пояснюють у відомстві, дозволить протестувати функціональність сервісу в реальних умовах, не створюючи надмірного навантаження на всю систему управління військом.

    Подати заявку на переведення зможуть військовослужбовці рядового та сержантського складу, які не займають офіцерських посад і не перебувають у статусі самовільного залишення частини. Уся процедура буде інтегрована в мобільний застосунок “Армія+” і передбачатиме кілька послідовних цифрових етапів, зокрема формування та підписання електронного рапорту, автоматичну фіксацію дати подання, подальше відстеження статусу розгляду заявки та отримання фінального рішення безпосередньо в застосунку разом із відповідними роз’ясненнями.

    У Міністерстві оборони наголошують, що навіть попри цифровізацію процесу, переведення залишатимуться контрольованими та регульованими, оскільки будуть діяти чіткі обмеження. Зокрема, переміщення дозволятимуться лише в межах операційної зони одного корпусу, що має забезпечити збереження бойової злагодженості підрозділів. Також передбачено встановлення щомісячних лімітів на кількість переведень, а кожна заявка матиме визначений термін розгляду, що має унеможливити затягування процедур або надмірне кадрове переміщення в короткі проміжки часу.

    Бета-тестування системи триватиме до 24 вересня, після чого Міністерство оборони проаналізує результати роботи, ефективність цифрових процедур, навантаження на командування та реакцію військовослужбовців. У разі успішного завершення тестового етапу систему планують масштабувати на інші корпуси та підрозділи Збройних сил України, поступово охоплюючи всю армію.

    У відомстві також зазначають, що впровадження цифрових сервісів у військовій сфері є частиною ширшої трансформації управління персоналом. Уже зараз застосунок “Армія+” використовується не лише для подачі рапортів, а й для інших адміністративних і кадрових процесів, що дозволяє зменшити паперову бюрократію та пришвидшити взаємодію між військовослужбовцями та командуванням. Для додаткової підтримки користувачів у системі працює текстова служба допомоги в застосунку, а також гаряча лінія Міністерства оборони за коротким номером 1519, де військові можуть отримати консультації щодо використання цифрових сервісів.

    Таким чином, новий механізм переведень через “Армія+” має стати ще одним кроком до створення повноцінної цифрової екосистеми управління Збройними силами, у якій кадрові рішення ухвалюються швидше, прозоріше та з мінімальним адміністративним навантаженням, що особливо важливо в умовах воєнного часу.

  • Військовим повністю перекриють доступ до казино

    Військовим повністю перекриють доступ до казино

    В Україні запроваджують нову систему автоматичного обмеження доступу військовослужбовців до азартних ігор, яка передбачає блокування реєстрації та входу до онлайн-казино у разі виявлення відповідності даних користувача у державних реєстрах. Відповідне рішення ухвалив Кабінет міністрів України з метою зменшення ризиків ігрової залежності серед військових та посилення соціального захисту категорій, які перебувають у зоні підвищеного стресового навантаження через участь у бойових діях.

    Про це повідомив голова Державного агентства з контролю грального та лотерейного бізнесу Геннадій Новіков, зазначивши, що новий механізм буде працювати повністю автоматизовано під час ідентифікації користувача в гральних системах. Йдеться про те, що кожна спроба входу до онлайн-казино або авторизації на платформі азартних ігор проходитиме перевірку через державні бази даних у режимі реального часу.

    Система перевірятиме користувача одразу за двома напрямами: перший — це реєстр осіб, яким законодавчо обмежено доступ до азартних ігор, другий — спеціальний реєстр військовослужбовців, який наразі перебуває на етапі розробки Міністерством оборони України. У випадку збігу персональних даних із будь-якою з цих баз доступ до грального сервісу буде автоматично заблоковано без додаткових дій з боку оператора або самого користувача.

    Важливою частиною нової системи є те, що оператори азартних ігор не отримуватимуть інформації про те, з якого саме реєстру надійшло обмеження. Це рішення покликане забезпечити додатковий рівень захисту персональних даних та уникнути можливих зловживань або дискримінації за джерелом перевірки. Таким чином, система працюватиме як «чорна скринька», яка лише фіксує факт невідповідності без розкриття деталей.

    Технічну реалізацію проєкту забезпечуватиме державна платформа обміну даними «Трембіта» у співпраці з компанією PlayCity та Міністерством оборони України. Саме через цей канал відбуватиметься швидка синхронізація між реєстрами та гральними платформами, що дозволить здійснювати перевірку практично миттєво під час кожної спроби входу користувача.

    Запровадження такого механізму є частиною ширшої державної політики щодо регулювання грального бізнесу та мінімізації соціальних ризиків, пов’язаних із розвитком азартних ігор. Паралельно держава посилює боротьбу з нелегальним сегментом ринку, який продовжує функціонувати поза ліцензійним контролем. До цього процесу залучені РНБО, Національний банк України, НКЕК, Держспецзв’язку та правоохоронні органи, які координують заходи з блокування незаконних онлайн-казино та підпільних гральних закладів.

    Окрему увагу уряд приділяє дослідженню впливу азартних ігор на різні соціальні групи. Наразі в Україні триває масштабне соціологічне дослідження, ініційоване державними структурами та Міністерством цифрової трансформації, яке має оцінити рівень залежності та поведінкові ризики серед військових, молоді та внутрішньо переміщених осіб. Отримані дані планують використати для подальшого вдосконалення регуляторної політики.

    Водночас у сфері грального бізнесу тривають дискусії щодо ефективності таких обмежень. Представники профільної індустрії застерігають, що надмірне регулювання може призвести до зростання частки тіньового ринку, який вже сьогодні становить значну частину всієї галузі. За оцінками деяких міжнародних досліджень, нелегальний сегмент може охоплювати понад половину ринку азартних ігор в Україні, що створює додаткові виклики для державного контролю.

    Таким чином, нова система блокування доступу військових до азартних ігор є частиною комплексної реформи ринку, яка поєднує соціальний захист, цифрову ідентифікацію та посилення контролю за гральною індустрією, водночас викликаючи дискусії щодо балансу між безпекою, свободою користувачів і ризиками розвитку нелегального сектору.

  • У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    У Дії запустили нову послугу для військових: одна заява замість десятків довідок і кабінетів

    Українські військовослужбовці, ветерани та родини загиблих Захисників отримали новий цифровий інструмент, який може суттєво спростити доступ до державної підтримки. У застосунку та на порталі «Дія» офіційно запрацювала комплексна послуга, що дозволяє оформити одразу кілька важливих державних сервісів через одну електронну заяву. Про запуск повідомили в команді Дія та підтвердили на сторінці Міністерства у справах ветеранів України.

    Новий сервіс орієнтований на чинних військовослужбовців, звільнених із військової служби, а також членів сімей загиблих або померлих Захисників і Захисниць України. Його головна мета — позбавити людей необхідності відвідувати численні державні установи, збирати довідки та подавати кілька окремих пакетів документів для отримання різних видів допомоги.

    За допомогою нового механізму можна одночасно подати документи на:

    • отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни;
    • отримання статусу члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці;
    • оформлення одноразової грошової допомоги від Міністерства у справах ветеранів;
    • отримання соціальних послуг, серед яких психологічна підтримка, соціальний супровід, консультування, допомога у догляді та інші сервіси.

    У Міністерстві у справах ветеранів наголошують, що запуск такої комплексної послуги є частиною масштабної цифровізації ветеранських сервісів. Ще раніше відомство разом із Міністерством цифрової трансформації проводило бета-тестування нового механізму та залучало до нього ветеранів, військовослужбовців і членів родин загиблих військових для перевірки роботи сервісу.

    Як працює нова послуга

    Щоб скористатися новим сервісом, користувачу необхідно авторизуватися у кабінеті громадянина на порталі «Дія», визначити свою категорію заявника та обрати необхідні послуги. Після цього система автоматично формує пакет документів, який потрібно перевірити та підписати за допомогою Дія.Підпису або кваліфікованого електронного підпису.

    Особливістю нової моделі є те, що значна частина інформації автоматично підтягуватиметься з державних реєстрів. Завдяки цьому заявникам не доведеться вручну вносити велику кількість даних або збирати документи, які вже є у розпорядженні держави.

    Після подання заяви користувач може відстежувати її статус у власному кабінеті на порталі. Також повідомлення про результати надходитимуть на електронну пошту та в особистий кабінет громадянина.

    Скільки чекати на результат

    У Дії пояснили, що строки розгляду залежать від типу обраної послуги.

    Зокрема:

    • статус особи з інвалідністю внаслідок війни або статус члена сім’ї загиблого Захисника може бути оформлений протягом п’яти робочих днів;
    • заяви на одноразову грошову допомогу можуть розглядатися до 30 календарних днів;
    • заявки на соціальні послуги зазвичай опрацьовуються до п’яти робочих днів після підтвердження відповідного статусу.

    Якщо статус буде успішно підтверджено та внесено до Єдиного державного реєстру ветеранів війни, подальші процедури запускатимуться автоматично. У разі призначення одноразової допомоги кошти перерахують на рахунок, зазначений заявником. Якщо людина замовила соціальні послуги, з нею зв’яжуться відповідні соціальні фахівці для формування індивідуального плану підтримки.

    Чому це важливо

    За оцінками уряду, в Україні продовжує зростати кількість ветеранів та родин, які потребують державної підтримки. Тому переведення максимальної кількості процедур у цифровий формат є одним із пріоритетів державної політики щодо ветеранів.

    Крім того, нова послуга є лише першим етапом великої системи цифрової підтримки. У Міністерстві ветеранів раніше повідомляли, що в майбутньому через одну заяву планують надавати ще більше сервісів — від пенсійних виплат та пільг до засобів реабілітації, компенсацій і додаткових соціальних гарантій. Загалом у перспективі система може об’єднати до 12 різних послуг для ветеранів та їхніх родин.

    Експерти зазначають, що такий підхід дозволяє скоротити бюрократичні процедури, прискорити надання допомоги та зробити державні сервіси доступнішими для людей, які через службу, поранення або втрату близьких часто не мають можливості витрачати час на відвідування численних установ.

    Фактично Україна продовжує курс на створення цифрової екосистеми підтримки ветеранів, де більшість державних послуг можна буде отримати дистанційно. І запуск нової комплексної послуги в «Дії» став одним із наймасштабніших кроків у цьому напрямку за останній рік.

  • Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Нові контракти в ЗСУ: хто не підпише — служитиме до демобілізації

    Українські військовослужбовці, які не укладатимуть нові контракти, запропоновані Міністерством оборони, продовжуватимуть проходити службу на чинних умовах мобілізації аж до моменту ухвалення рішення про загальну демобілізацію. Йдеться про нову модель контрактної служби, яка включає базовий, бойовий та піхотно-штурмовий формати і покликана зробити службу більш структурованою, передбачуваною та гнучкою, однак не змінює автоматично статус усіх мобілізованих військових.

    Про це заявив заступник міністра оборони Мстислав Банік під час брифінгу для представників медіа, коментуючи механізм переходу до нової контрактної системи у Збройних силах України та її вплив на вже мобілізованих військовослужбовців. За його словами, ключовий принцип полягає в тому, що підписання нового контракту є добровільним вибором військового, однак відмова від нього означає продовження служби в межах чинної мобілізаційної моделі без фіксованого строку завершення до ухвалення рішення про демобілізацію на державному рівні.

    Банік наголосив, що фінансове забезпечення військовослужбовців не залежатиме від того, чи підписали вони новий контракт. За його словами, і контрактники, і мобілізовані, які виконують однакові завдання в однакових умовах, зокрема у бойових підрозділах, отримуватимуть рівне грошове забезпечення. Водночас різниця між цими двома форматами служби полягатиме у строках перебування в армії та можливості прогнозованого завершення служби для контрактників.

    Як приклад він навів ситуацію, коли контрактний військовослужбовець і мобілізований боєць можуть служити поруч у одному підрозділі, виконувати однакові завдання на передовій та отримувати ідентичну оплату, однак контрактник матиме чітко визначений термін служби, після завершення якого зможе залишити військо та скористатися передбаченою відстрочкою або періодом відновлення. Натомість мобілізований військовослужбовець, який не уклав контракт, продовжуватиме службу без визначеного кінцевого терміну до того моменту, поки не буде ухвалено рішення про загальну демобілізацію в країні.

    У Міністерстві оборони наголошують, що нові контракти стануть доступними для підписання вже з 15 червня. Очікується, що ця система дозволить військовим самостійно обирати більш передбачувану модель служби, а також дасть змогу армії краще планувати кадрову структуру, особливо у бойових підрозділах, де тривалість служби та навантаження є критичними факторами.

    Окремо у відомстві підкреслюють, що нова контрактна модель не скасовує мобілізацію і не змінює чинних правових рамок воєнного стану. Вона радше створює паралельний інструмент служби, який дозволяє частині військових зафіксувати строки своєї служби та отримати більше визначеності щодо майбутнього, тоді як інша частина продовжуватиме службу в межах мобілізаційної системи до ухвалення окремих рішень держави.

    Водночас питання демобілізації залишається безпосередньо пов’язаним із загальною безпековою ситуацією та темпами поповнення Збройних сил. Раніше Міністерство оборони повідомляло, що за дорученням керівництва держави поступове звільнення військовослужбовців, які безперервно служать із 2014 або 2022 року, має бути запущене до кінця 2026 року. Насамперед це стосуватиметься військових із найбільшою вислугою років та тривалим перебуванням у зоні бойових дій, однак конкретні механізми реалізації цього процесу залежатимуть від ситуації на фронті та можливостей заміщення особового складу.

    Таким чином, нова система контрактів фактично створює дві паралельні траєкторії служби: одну — з чітко визначеним строком і можливістю планового завершення служби, іншу — мобілізаційну, яка триватиме до загального рішення про демобілізацію. Це рішення вже викликало значний суспільний інтерес, оскільки безпосередньо стосується сотень тисяч військовослужбовців та їхніх перспектив служби у довгостроковій перспективі.

  • У Генштабі вперше відверто пояснили, від чого залежить демобілізація військових.

    У Генштабі вперше відверто пояснили, від чого залежить демобілізація військових.

    Питання демобілізації українських військовослужбовців залишається одним із найчутливіших під час повномасштабної війни. У Генеральному штабі Збройних сил України визнають, що запит суспільства на зрозумілі правила звільнення військових зі служби є цілком обґрунтованим, однак підкреслюють: у нинішніх умовах війни будь-які рішення щодо масової демобілізації безпосередньо залежать від можливостей поповнення армії новими бійцями та збереження боєздатності підрозділів на фронті.

    Про це заявив начальник Генерального штабу ЗСУ Andrii Hnatov в інтерв’ю LIGA.net, коментуючи очікування щодо можливих строків і механізмів звільнення військових, які тривалий час перебувають на службі з початку повномасштабного вторгнення Росії.

    За словами очільника Генштабу, ситуація з демобілізацією є значно складнішою, ніж часто сприймається в суспільстві, адже вона напряму пов’язана з рівнем укомплектованості Сил оборони. Українська армія веде активні бойові дії на великій лінії фронту, і будь-яке скорочення особового складу без відповідної заміни може створити ризики для обороноздатності держави.

    Гнатов наголосив, що питання поступового звільнення військових зі служби не зняте з порядку денного. У Генштабі та на рівні держави розглядають різні варіанти, які могли б дозволити в майбутньому вирішити проблему для окремих категорій військовослужбовців. Насамперед ідеться про тих, хто безперервно виконує бойові завдання з перших місяців вторгнення або має значну вислугу років у війську.

    Водночас він підкреслив, що будь-які конкретні рішення щодо масової демобілізації наразі неможливі через недостатні темпи мобілізації та потребу постійного поповнення бойових підрозділів. Саме баланс між призовом нових військових і потенційним звільненням чинних бійців визначає реальні можливості для змін у цій сфері.

    «Про демобілізацію зараз не варто говорити детально, щоб не вводити людей в оману й не створювати хибних очікувань», — зазначив начальник Генерального штабу, фактично давши зрозуміти, що жодних швидких рішень у цьому напрямку поки не передбачається.

    У Генштабі наголошують, що процеси мобілізації та демобілізації є взаємопов’язаними і не можуть розглядатися окремо. Чим вищими є темпи поповнення війська, тим більше можливостей з’являється для ротації особового складу та поступового звільнення тих військових, які вже відслужили тривалий час або мають право на завершення служби.

    За словами Гнатова, саме стабільне поповнення армії новими людьми є ключовою умовою для будь-яких змін у системі демобілізації. Якщо держава зможе забезпечити достатній рівень набору та підготовки військовослужбовців, тоді з’явиться можливість розглядати більш системні рішення щодо ротації та відпочинку для тих, хто перебуває на фронті з перших днів війни.

    Проблема демобілізації в Україні набула особливої актуальності через тривалі терміни служби багатьох військових, які з 2022 року безперервно беруть участь у бойових діях. Це створює значне фізичне та психологічне навантаження, а також впливає на моральний стан як самих військових, так і їхніх родин, які очікують на повернення близьких додому.

    Разом із тим у військовому командуванні наголошують, що рішення у цій сфері не можуть ухвалюватися виключно під впливом суспільного запиту, адже головним пріоритетом залишається утримання лінії фронту та захист держави від російської агресії.

    Паралельно з обговоренням демобілізації в Україні триває робота над реформуванням системи мобілізації. Уряд і військове командування розглядають можливість запровадження більш гнучких умов служби, зокрема через оновлення контрактної системи, підвищення грошового забезпечення та запровадження чіткіших правил проходження військової служби.

    Окремо обговорюється і питання соціального захисту військових та їхніх родин, а також розширення програм підтримки після повернення зі служби. Усе це має стати частиною ширшої реформи, спрямованої на стабілізацію кадрового забезпечення Сил оборони.

    Раніше командувач Національної гвардії України Oleksandr Pivnenko заявляв, що навіть після завершення війни процес повернення військових до цивільного життя не буде швидким. За його словами, армії знадобиться перехідний період, який може тривати близько року, для поступової реорганізації та стабілізації всіх процесів.

    Такі оцінки підтверджують, що питання демобілізації та ротації військових є довгостроковим викликом, який не обмежується лише періодом активних бойових дій, а потребує системного підходу навіть у післявоєнний час.

    На цьому тлі у Генеральному штабі підкреслюють, що ключовим фактором залишається здатність держави підтримувати достатню чисельність Сил оборони. Саме від цього залежатимуть як темпи можливого звільнення військових, так і загальна стійкість української армії у війні проти Росії.

    Таким чином, у Генштабі фактично дали зрозуміти: демобілізація можлива лише як частина комплексного процесу, який напряму пов’язаний із мобілізаційними ресурсами держави та ситуацією на фронті, а не як окреме або швидке рішення.

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує затягувати та частково зривати виконання домовленостей щодо масштабного обміну військовополоненими, однак найближчим часом Україна може повернути додому нову групу своїх захисників.

    Про це він повідомив під час безпекового форуму «Архітектура безпеки», коментуючи ситуацію навколо домовленостей між Києвом та Москвою щодо обміну полоненими, передає hromadske.

    За словами Буданова, практика невиконання або часткового виконання домовленостей давно стала звичною для російської сторони.

    «Не перший раз домовленості не виконуються або виконуються не в повному обсязі. Мені здається, це вже для всіх звична історія. Я точно до цього звик. Щодо обмінів — думаю, найближчим часом ви побачите ще обмін військовополоненими», — заявив очільник української воєнної розвідки.

    Попри складнощі переговорного процесу, українська влада продовжує працювати над поверненням військових та цивільних громадян, які перебувають у російському полоні або незаконному ув’язненні на тимчасово окупованих територіях.

    Окремо Буданов звернув увагу на проблему повернення цивільних заручників. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із найскладніших у перемовинах із Росією.

    «Щодо цивільних — це важке питання, бо міняти цивільних на військових навіть трохи неправильно. У нас немає такої кількості цивільних, як є в заручниках у РФ, зі зрозумілих причин. Але потроху їх повертаємо. Так, не в тій кількості, як хотілося б, але вони повертаються», — наголосив керівник ГУР.

    Проблема цивільних заручників залишається однією з найбільш болючих у відносинах між Україною та Росією. За даними української влади, тисячі цивільних громадян перебувають у російських місцях несвободи або утримуються на окупованих територіях без офіційних звинувачень і без доступу до міжнародних гуманітарних організацій.

    Тема обміну полоненими набула особливої актуальності після домовленостей, досягнутих навесні цього року. На початку травня 2026 року Україна та Росія за посередництва міжнародних партнерів погодили проведення масштабного обміну за формулою «1000 на 1000». Ця домовленість стала однією з найбільших потенційних гуманітарних операцій від початку повномасштабної війни.

    Перший етап реалізації домовленостей відбувся 15 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 205 громадян, серед яких були військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони.

    Втім, подальше просування процесу зіткнулося із серйозними труднощами. Українська сторона неодноразово заявляла про навмисне затягування переговорів з боку Російської Федерації.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що російська сторона свідомо гальмує реалізацію домовленостей щодо наступних етапів обміну. За його словами, Москва використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску.

    Подібну позицію озвучував і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Там наголошували, що Росія регулярно запускає інформаційні кампанії та маніпуляції навколо теми обмінів, намагаючись впливати на громадську думку та створювати додаткову напругу серед родин військовополонених.

    Попри це українська влада продовжує переговорний процес. За словами представників Коордштабу, обмінний механізм залишається одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між сторонами війни, тому робота над поверненням українців триває щоденно.

    Питання звільнення полонених залишається одним із головних пріоритетів для України. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що повернення кожного українця додому є стратегічним завданням держави.

    Від початку повномасштабного вторгнення вдалося повернути тисячі українських військових і цивільних. Водночас значна кількість захисників і мирних громадян досі перебуває у російському полоні.

    Заява Кирила Буданова про можливий новий обмін дає надію родинам військовополонених, які вже понад три роки чекають повернення своїх близьких. Однак остаточні терміни та кількість осіб, яких можуть повернути найближчим часом, поки що не розголошуються з міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.

  • На Миколаївщині військовий розстріляв двох співслужбовців під час сварки

    На Миколаївщині військовий розстріляв двох співслужбовців під час сварки

    У Миколаївській області суд взяв під варту військовослужбовця, якого підозрюють у вбивстві двох товаришів по службі під час конфлікту на місці несення служби. За даними слідства, трагедія сталася після спільного вживання алкоголю, а для стрілянини підозрюваний використав закріплений за ним автомат АК-74. Про це повідомили у поліції Миколаївщини та спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону.

    Інцидент стався вночі 12 травня у Миколаївському районі. До відділення поліції №4 Миколаївського районного управління надійшло повідомлення про загибель двох військових від вогнепальних поранень. На місце події прибули слідчо-оперативні групи, криміналісти та представники військової прокуратури.

    У ході першочергових слідчих дій правоохоронці встановили, що напередодні ввечері троє військовослужбовців перебували на службі та разом вживали алкогольні напої. За даними слідства, між чоловіками виникла словесна сварка, яка згодом переросла у збройний конфлікт.

    Слідчі вважають, що 35-річний солдат під час суперечки схопив закріплену за ним автоматичну зброю та відкрив вогонь по двох співслужбовцях — чоловіках віком 58 та 38 років. Постріли були здійснені з автомата АК-74. Від отриманих поранень обидва військові загинули на місці ще до прибуття медиків.

    Після стрілянини підозрюваний був затриманий правоохоронцями. Його доставили до відділку поліції, де затримання оформили в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.

    На місці злочину слідчі вилучили автомат АК-74, стріляні гільзи та інші речові докази. Усе вилучене направили на експертні дослідження. Правоохоронці проводять балістичні, судово-медичні та інші експертизи, які мають допомогти встановити повну картину подій.

    13 травня суд за клопотанням прокурорів Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону обрав підозрюваному запобіжний захід — тримання під вартою без права внесення застави.

    У прокуратурі повідомили, що військовослужбовцю інкримінують умисне вбивство двох осіб. Санкція статті передбачає покарання від 10 років позбавлення волі до довічного ув’язнення.

    Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі деталі конфлікту, допитують свідків та перевіряють обставини перебування військових на службі у момент вживання алкоголю. Також правоохоронці мають з’ясувати, чи були порушені правила поводження зі зброєю та вимоги внутрішньої дисципліни.

    Подібні випадки всередині військових підрозділів під час повномасштабної війни викликають значний суспільний резонанс. На тлі тривалих бойових дій та високого психологічного навантаження питання психоемоційного стану військових дедалі частіше стає предметом дискусій серед експертів, психологів та представників сектору безпеки.

    Фахівці неодноразово наголошували, що постійний стрес, перевтома, проблеми з відпочинком і психологічною реабілітацією можуть призводити до конфліктів та непередбачуваної поведінки, особливо якщо йдеться про доступ до бойової зброї. Водночас офіційні органи підкреслюють, що кожен подібний випадок розглядається індивідуально, а всі висновки мають бути зроблені лише після завершення слідства та судового розгляду.

    Трагедія на Миколаївщині стала ще одним резонансним випадком застосування зброї серед військовослужбовців поза бойовими діями. Правоохоронці наголошують, що розслідування триває, а остаточну правову оцінку діям підозрюваного має надати суд.

  • Відпустка для військових без втрати виплат: у ТЦК пояснили, кого можуть відпустити додому

    Відпустка для військових без втрати виплат: у ТЦК пояснили, кого можуть відпустити додому

    Військовослужбовці в Україні можуть отримати відпустку за сімейними обставинами навіть під час воєнного стану. У територіальних центрах комплектування пояснили, у яких випадках бійців можуть тимчасово відпустити зі служби, на який термін та як правильно оформити документи.

    Про це повідомили у Чернівецькому обласному ТЦК та СП.

    У ТЦК наголосили, що українське законодавство дозволяє військовим отримувати відпустку у разі важливих сімейних обставин. При цьому за військовослужбовцем повністю зберігається грошове забезпечення разом із усіма надбавками.

    Найчастіше таку відпустку надають у разі укладення шлюбу, тяжкої хвороби або смерті близьких родичів — дружини, чоловіка, батьків, дітей, братів чи сестер. Також підставою можуть стати стихійні лиха, надзвичайні ситуації або інші виняткові життєві обставини, коли присутність військового є необхідною.

    Рішення щодо надання відпустки ухвалює командир з урахуванням бойової обстановки та службової ситуації.

    Стандартна тривалість такої відпустки становить до 10 календарних днів. Окремо може надаватися час на дорогу — до двох діб в один бік. Таким чином загальний термін може сягати 14 днів.

    У ТЦК також звернули увагу, що закон не обмежує кількість таких відпусток протягом року, якщо є підтверджені підстави для їх оформлення.

    Для отримання відпустки військовослужбовець має подати рапорт. Це можна зробити через застосунок «Армія+» або безпосередньо у своїй військовій частині. У рапорті необхідно вказати причину, бажані дати відпустки та потребу у днях на дорогу.

    До заяви додаються документи, які підтверджують сімейні обставини — медичні довідки, свідоцтва або інші офіційні папери. Якщо документів поки немає, це потрібно окремо зазначити у рапорті.

    Після погодження командиром оформлюється відповідний наказ, а військовослужбовець отримує відпускний квиток.

    У ТЦК наголошують: після завершення відпустки боєць зобов’язаний вчасно повернутися до місця служби або повідомити про поважні причини затримки.

    Право військових на таку відпустку передбачене законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», а також указом президента №1153, який регулює порядок проходження військової служби.