Позначка: військові

  • У ЗСУ заявили що політики використовують тему мобілізації у своїх інтересах

    У ЗСУ заявили що політики використовують тему мобілізації у своїх інтересах

    Мобілізацію в Україні перетворили з процедурного процесу на політичний інструмент, що негативно впливає на ефективність поповнення армії. Про це заявив голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в ефірі Radio NV.

    За його словами, мобілізація за своєю суттю є процедурною нормою, яка регулюється законодавством, однак останнім часом вона стала предметом політичної боротьби. Експерт зазначив, що навколо цього питання сформувалися цілі електоральні стратегії, через що політикам складно відмовитися від цієї теми навіть попри ризики для держави.

    Тимочко підкреслив, що парламент має всі необхідні повноваження для внесення змін у процедуру мобілізації, оскільки саме депутати голосують за продовження воєнного стану та відповідні закони. Водночас, за його словами, політики часто обмежуються публічними заявами та критикою, замість реальних кроків.

    Він також звернув увагу на практику публічних кампаній проти мобілізації, зокрема демонстративні перевірки блокпостів чи звинувачення представників територіальних центрів комплектування. На думку експерта, така поведінка підриває довіру до процесу і ускладнює виконання мобілізаційних заходів.

    Окремо Тимочко наголосив, що відповідальність за мобілізацію покладена не лише на військові структури, а й на органи місцевого самоврядування. Проте, за його словами, ця функція фактично перекладається на територіальні центри комплектування, які стають об’єктом критики.

    Водночас експерт зазначив, що ситуація з мобілізацією не є критичною, попри інформаційний фон. За його словами, щомісяця до лав Збройних сил України мобілізують десятки тисяч людей, і процес продовжується.

    Разом із тим військові звертають увагу на зменшення потоку добровольців. Командувач Десантно-штурмових військ ЗСУ Олег Апостол раніше заявляв, що кількість охочих приєднатися до армії зменшилася, що впливає на можливість ротації та відпочинку військових на передовій.

    Експерти наголошують, що для стабілізації ситуації необхідно знизити рівень політизації мобілізації та зосередитися на виконанні чинного законодавства і забезпеченні балансу між потребами армії та суспільства.

  • СБУ викрила схему привласнення дронів на десятки мільйонів гривень

    СБУ викрила схему привласнення дронів на десятки мільйонів гривень

    Правоохоронці викрили масштабну схему розкрадання безпілотників у Збройних силах України. За даними слідства, командир одного з підрозділів разом із цивільними спільниками організував привласнення дронів, отриманих у межах державної ініціативи «Армія дронів».

    Слідчі встановили, що схема діяла з листопада 2024 року до березня 2026 року та охоплювала одразу кілька регіонів — Донецьку, Харківську, Запорізьку та Дніпропетровську області. За цей час було незаконно списано та виведено з обліку понад 343 безпілотники різних типів.

    За версією слідства, після формального списання техніки дрони передавалися цивільним особам, які продавали їх через інтернет. Загальна сума збитків перевищує 15,2 мільйона гривень.

    Отримані кошти учасники схеми використовували для придбання нерухомості, автомобілів та предметів розкоші. Окремо встановлено, що у 2025 році командир підрозділу незаконно набув активів на суму понад 10,7 мільйона гривень.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили значну кількість доказів, серед яких — сучасні квадрокоптери, комплектуючі та документація із серійними номерами. Також виявлено готівкові кошти, автомобілі преміум-класу, документи на нерухомість у різних регіонах, мобільні телефони та чорнові записи, які можуть свідчити про обсяги оборудок.

    За попередніми даними, серед вилученого — дрони відомих моделей, а також транспортні засоби, зокрема позашляховики та автомобілі бізнес-класу.

    Наразі всі фігуранти справи затримані та перебувають під вартою. Слідство триває, правоохоронці встановлюють повне коло причетних осіб та перевіряють можливу наявність інших епізодів незаконної діяльності.

    Ця справа може стати однією з найбільш резонансних у сфері військових закупівель та використання техніки, адже йдеться про ресурси, які мали безпосередньо використовуватися на фронті.

  • Після загибелі телеведучого Неліпи виник конфлікт через гроші на пам’ятник

    Після загибелі телеведучого Неліпи виник конфлікт через гроші на пам’ятник

    Історія з вшануванням пам’яті телеведучого Максима Неліпи, який загинув, захищаючи Україну, переросла у гучний публічний конфлікт між його найближчими родичами. Майже через рік після трагедії питання встановлення пам’ятника на могилі залишається відкритим, а навколо зборів коштів виникли серйозні суперечності.

    Поштовхом до нового витка дискусії став оголошений братом загиблого, Андрієм Неліпою, збір грошей на встановлення пам’ятника. Він пояснює це складнощами з державним фінансуванням і тривалими бюрократичними процедурами. За його словами, саме тому родина вирішила не чекати і звернутися до людей по допомогу.

    Однак колишня дружина Максима Неліпи, Тома, відкрито поставила під сумнів як саму необхідність нового збору, так і історію попередніх. Вона заявляє, що за час після загибелі військового вже збиралися значні суми, проте їх використання залишається незрозумілим.

    За словами жінки, особливе обурення викликає той факт, що діти загиблого фактично не отримали жодної фінансової підтримки з цих зборів, хоча спочатку саме їхні потреби декларувалися як одна з цілей. Вона наголошує, що відсутність відкритої звітності лише посилює недовіру — як з боку родини, так і з боку людей, які донатили.

    Тома Неліпа також звертає увагу на етичний аспект ситуації. На її думку, збір коштів без чітких пояснень і прозорості виглядає сумнівно, особливо в умовах війни, коли допомоги потребують тисячі сімей військових і цивільних.

    Окремою темою стало непорозуміння всередині родини. За словами жінки, мати загиблого не повністю обізнана з усією ситуацією, а комунікація між родичами фактично відсутня. Це лише поглиблює конфлікт і ускладнює будь-які спроби спільно вирішити питання встановлення пам’ятника.

    Водночас сама ситуація виходить за межі однієї родини. Вона демонструє типову проблему воєнного часу — відсутність чітких механізмів швидкого і прозорого вшанування загиблих військових. Через це родини часто змушені самостійно вирішувати організаційні та фінансові питання, що іноді призводить до напруження і конфліктів.

    Історія Максима Неліпи — це приклад того, як навіть після загибелі людини, яка стала на захист країни, питання пам’яті може стати джерелом суперечок. І ключове тут — не лише у встановленні пам’ятника, а у довірі, відповідальності та повазі до імені загиблого.

    Чи вдасться родині дійти згоди і завершити цю історію без подальших скандалів — поки відкрите питання. Але вже зараз очевидно: суспільство уважно стежить за подібними випадками і очікує прозорості, особливо коли йдеться про гроші і пам’ять про війну.

  • У столиці викрили агентурну групу ГРУ що готувала ліквідації військових

    У столиці викрили агентурну групу ГРУ що готувала ліквідації військових

    Служба безпеки України спільно з Національною поліцією запобігли серії замовних убивств у Києві. У результаті багатоетапної спецоперації правоохоронці викрили та нейтралізували оперативно-бойову групу російської воєнної розвідки, яка готувала ліквідацію українських військових і громадських діячів.

    За даними контррозвідки, всіх учасників ворожого осередку затримали під час підготовки замаху на командира одного з добровольчих формувань територіальної громади столиці. Зловмисники планували вбивство із застосуванням вогнепальної зброї поблизу місця його служби.

    Слідство встановило, що перелік потенційних цілей був значно ширшим. Йшлося про командирів підрозділів Національної гвардії, Головного управління розвідки та Сил спеціальних операцій Збройних сил України. Для здійснення атак фігуранти планували використовувати саморобні вибухові пристрої, які мали встановлювати під автомобілі українських військових.

    До складу групи входили кілька осіб із різним функціоналом. Основними виконавцями були раніше судимий за розбій чоловік, завербований російською стороною, та його спільниця, яка прибула із Запоріжжя. Також серед фігурантів — директор приватної охоронної компанії, який надав транспорт для втечі, та правоохоронець із Дніпропетровської області, який використовував доступ до відомчих баз даних для збору інформації.

    Координацію діяльності осередку здійснював співробітник російського центру спеціального призначення, пов’язаного з силами спецоперацій воєнної розвідки. Його особу вже встановлено українськими спецслужбами. Для вербування виконавців було залучено жінку з Херсона, яка після деокупації міста виїхала до Росії.

    Під час обшуків у підозрюваних вилучили зброю, мобільні телефони, змінні SIM-картки та інші докази причетності до діяльності на користь російських спецслужб.

    Затриманим повідомлено про підозру за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема державна зрада, замах на умисне вбивство та несанкціоноване втручання в інформаційні системи. Їм загрожує від десяти років позбавлення волі до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

    Дії координатора з боку Росії та його спільників кваліфіковані також як замах на диверсію та організацію умисних убивств.

    Операцію проводили співробітники СБУ у Києві та Київській області разом із Департаментом внутрішньої безпеки Національної поліції під процесуальним керівництвом прокуратури.

  • У Одесі конфлікт із ТЦК завершився ножовим пораненням і стріляниною

    У Одесі конфлікт із ТЦК завершився ножовим пораненням і стріляниною

    В Одесі під час проведення мобілізаційних заходів стався конфлікт, у результаті якого було поранено військовослужбовця територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Про інцидент повідомила Національна поліція.

    Подія сталася в Пересипському районі міста. За попередніми даними правоохоронців, група оповіщення виявила чоловіка, який порушив правила військового обліку. Під час спроби доставити його до ТЦК той завдав ножового поранення одному з військових.

    Ситуація загострилася після втручання перехожих. За інформацією поліції, очевидці почали перешкоджати діям групи оповіщення та заблокували автомобіль, не даючи йому залишити прибудинкову територію.

    У відповідь військовослужбовець ТЦК застосував травматичну зброю в бік одного з перехожих.

    Унаслідок інциденту двоє людей отримали травми та були госпіталізовані. Стан постраждалих уточнюється.

    Наразі на місці працюють правоохоронці, які встановлюють усі обставини події. У поліції пообіцяли надати додаткову інформацію після завершення першочергових слідчих дій.

  • «Теплий полон»: чиновник з Кіровоградщини оскандалився заявою про військового

    «Теплий полон»: чиновник з Кіровоградщини оскандалився заявою про військового

    У місті Олександрія Кіровоградської області розгорівся резонансний конфлікт між місцевим чиновником і військовослужбовцем, який пережив російський полон. Причиною стала публічна образа на адресу захисника, що викликала обурення серед громадськості та його побратимів.

    Йдеться про начальника управління з питань цивільного захисту Олександрійської міської ради Ігоря Єрмолюка, який різко відреагував на допис військового Олександра Гуржія у соцмережах. Захисник поставив під сумнів реальний стан укриттів у місті та нагадав, що ще перед повномасштабним вторгненням намагався отримати інформацію про безпеку для цивільних, але натомість зіткнувся з грубістю чиновників.

    У відповідь посадовець написав коментар, у якому заявив, що військовий «просидів у теплому полоні» та нібито «допомагає дестабілізувати ситуацію». Ці слова викликали хвилю обурення, адже Гуржій провів у неволі майже три роки, зазнав катувань і суттєво втратив у вазі.

    Сам військовий зазначив, що сприймає цю заяву не лише як особисту образу, а як зневагу до всіх українських захисників, які пережили полон. За його словами, коментар бачили десятки побратимів, що лише посилило резонанс. Хоча згодом допис було видалено, його зміст зберігся у скриншотах.

    Гуржій також повідомив, що після інциденту мав особисту зустріч із чиновником, під час якої той не змінив своєї позиції та навіть висловлював погрози перевірками. Військовий наголошує, що наразі проходить лікування, але залишається у статусі діючого військовослужбовця та планує повернутися до служби.

    Журналісти намагалися отримати коментар від Ігоря Єрмолюка, однак той відмовився від спілкування. У міській раді підтвердили, що це його офіційна позиція.

    Наразі до міського голови Олександрії Сергія Кузьменка направлено інформаційний запит щодо оцінки ситуації та можливих дисциплінарних заходів. Відповідь очікується у встановлені законом строки.

  • Суд зобов’язав Міноборони виплатити 15 млн родині загиблого військового

    Суд зобов’язав Міноборони виплатити 15 млн родині загиблого військового

    Тернопільський окружний адміністративний суд фактично поставив крапку у показовій справі щодо виплат родинам загиблих військовослужбовців, яка може мати системні наслідки для всієї практики нарахування компенсацій.

    Йдеться про позов дружини померлого військового до Міністерства оборони України. Після смерті солдата у 2023 році, пов’язаної з виконанням обов’язків служби під час захисту держави, комісія Міноборони призначила родині одноразову допомогу у розмірі трохи більше 2 млн грн. Водночас позивачка наполягала: виплата має відповідати нормам, встановленим під час воєнного стану, — 15 млн грн.

    За інформацією, яка обговорюється в юридичних колах, подібні випадки не є поодинокими — різні підходи до нарахування допомоги викликали численні спори між родинами загиблих та державними органами.

    Суд першої інстанції повністю підтримав позицію позивачки. Рішенням від 11 березня 2026 року було скасовано попереднє рішення комісії Міноборони та зобов’язано призначити виплату у розмірі 15 млн грн з урахуванням уже отриманих коштів.

    Ключовим у цьому рішенні стало трактування постанови Кабміну №168. Суд дійшов висновку, що встановлений нею розмір допомоги — 15 млн грн — має застосовуватися до всіх випадків смерті військовослужбовців, пов’язаних із виконанням обов’язків служби під час війни, починаючи з 24 лютого 2022 року. Ба більше, суд визнав, що ця норма має зворотну дію, оскільки розширює права громадян.

    Окремо суд підтвердив, що смерть військового настала саме внаслідок обставин, пов’язаних із захистом Батьківщини, що є визначальним для застосування підвищеного розміру компенсації.

    У рішенні також враховано позицію Верховного Суду, який раніше вже висловлював аналогічний підхід у подібних справах. Це може свідчити про формування сталої судової практики.

    Експерти не виключають, що після цього рішення кількість аналогічних позовів може зрости, адже воно фактично відкриває можливість для перегляду раніше призначених виплат.

    Наразі рішення ще може бути оскаржене в апеляції, однак уже зараз воно розглядається як прецедент, що здатен вплинути на бюджетні витрати та підходи держави до соціального захисту родин загиблих військових.

  • Командир змусив військових ремонтувати квартири своїх родичів: ДБР оголосило підозру

    Командир змусив військових ремонтувати квартири своїх родичів: ДБР оголосило підозру

    Командиру однієї з військових частин повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем та організації ухилення від військової служби. За даними слідства, офіцер використовував підлеглих не за призначенням — для виконання приватних робіт.

    Як повідомили в Державне бюро розслідувань, з вересня 2024 року командир залучив щонайменше сімох військовослужбовців до ремонту нерухомості своїх родичів. Йдеться про квартиру доньки та колишньої дружини у Черкасах, будинок сестри в області, а також житло у Київській області, яким користується сам підозрюваний.

    Щоб приховати незаконну діяльність, посадовець подавав неправдиві рапорти керівництву. У документах зазначалося, що військові нібито перебувають у розташуванні частини та виконують службові завдання. Насправді ж вони були зайняті ремонтними роботами.

    Попри фактичну відсутність на службі, військовослужбовцям продовжували нараховувати грошове забезпечення. Таким чином, держава несла збитки, а ресурси армії використовувалися в особистих цілях.

    Командиру оголошено підозру за статтями про зловживання владою та організацію ухилення від військової служби. Водночас військовим, які брали участь у ремонтах, інкримінують ухилення від служби за попередньою змовою в умовах воєнного стану.

  • Військовий загинув через алкоголь: головного сержанта покарали

    Військовий загинув через алкоголь: головного сержанта покарали

    Самбірський міськрайонний суд Львівської області визнав винним головного сержанта батальйону однієї з військових частин у недбалому ставленні до військової служби в умовах воєнного стану. Посадовець не забезпечив належний контроль за підлеглими, що призвело до вживання алкоголю військовослужбовцями. Через це один військовий загинув, а кілька осіб були госпіталізовані з алкогольним отруєнням.

    Суд кваліфікував дії сержанта за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначив штраф у розмірі 17 тисяч гривень. Також з правопорушника стягнуто судовий збір у розмірі 665,60 грн. Строк для добровільної сплати штрафу становить 15 днів, після чого сума подвоюється і підлягає примусовому виконанню — 34 тисячі гривень.

    За матеріалами справи, посадовець був безпосереднім начальником рядового та сержантського складу батальйону і відповідав за дисципліну, морально-психологічний стан і належне забезпечення підлеглих. 11 грудня 2025 року він не вжив необхідних заходів для запобігання вживанню алкоголю та не контролював поведінку особового складу.

    Суд наголосив, що дії сержанта порушили вимоги статей 102-1 та 102-2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, які передбачають обов’язок командирів забезпечувати військову дисципліну та контроль за підлеглими.

    Розгляд справи відбувався за відсутності сержанта, який не з’явився до суду і не подав клопотань про відкладення. Вина посадовця підтверджувалася протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями самого військовослужбовця, поясненнями інших військових та іншими матеріалами справи.

  • Небезпечна знахідка: під час розтину тіла бійця виявили бойову гранату

    Небезпечна знахідка: під час розтину тіла бійця виявили бойову гранату

    У Чернівцях під час розтину тіла загиблого українського військового, яке повернули з Росії в межах обміну, судово-медичні експерти виявили нерозірвану гранату під шкірою. Через небезпечну знахідку працівників моргу довелося терміново евакуювати, а на місце викликали піротехніків. Про це повідомив начальник обласного бюро судово-медичної експертизи Віктор Бачинський.

    За його словами, подібні випадки траплялися і раніше, однак цього разу боєприпас був безпосередньо в тілі загиблого. Раніше вибухонебезпечні предмети знаходили переважно у кишенях або серед особистих речей військових.

    Під час розтину експерт почав стандартну процедуру дослідження. Після огляду черевної та грудної порожнин він перейшов до кінцівок, де й виявив під шкірою нерозірвану гранату.

    За попередніми даними, боєприпас потрапив у тіло через черевну порожнину, пройшов крізь організм і зупинився під правим стегном, не здетонувавши.

    Після виявлення небезпечного предмета роботу моргу негайно зупинили, а весь персонал евакуювали. На місце викликали піротехнічний підрозділ, який безпечно вилучив гранату.

    Боєприпас вивезли на спеціальний полігон, де його знищили шляхом контрольованого підриву. За словами Бачинського, у разі детонації гранати у приміщенні моргу наслідки могли бути вкрай небезпечними.

    Експерт зазначив, що подібні ситуації змушують застосовувати додаткові заходи безпеки під час роботи з тілами, які повертаються з районів бойових дій. У деяких випадках спочатку залучають піротехніків та рятувальників, а вже після перевірки експерти розпочинають судово-медичні процедури.

    Нагадаємо, останній масштабний обмін тілами загиблих військових між Україною та Росією відбувся 26 лютого. Тоді українській стороні передали 1000 тіл, які, за інформацією російської сторони, можуть належати українським військовослужбовцям.