Golosnovinua.com

Позначка: Володимир Путін

  • Путін відкинув шлях до миру: в ISW розкрили, навіщо Кремль «подвоює ставки» на війну

    Путін відкинув шлях до миру: в ISW розкрили, навіщо Кремль «подвоює ставки» на війну

    Російське керівництво продовжує демонструвати, що не готове завершувати війну проти України на основі компромісу або припинення бойових дій уздовж нинішньої лінії фронту. Аналітики американського Інституту вивчення війни вважають, що Кремль фактично посилює свою жорстку позицію і намагається консолідувати російське суспільство навколо продовження війни напередодні виборів до Державної думи. Водночас останні заяви російських посадовців свідчать: Москва продовжує пов’язувати можливе врегулювання з виконанням власних вимог до України.

    У новому звіті за 14 серпня аналітики Інституту вивчення війни (ISW) звернули увагу на чергову серію заяв представників Кремля, які, на думку експертів, демонструють небажання Москви брати участь у змістовному мирному процесі, якщо його результат не передбачатиме задоволення ключових російських вимог.

    За оцінкою ISW, Кремль фактично «подвоює ставки» на категоричній позиції щодо переговорів. Аналітики пов’язують це не лише з військовими цілями Москви, а й із внутрішньополітичними процесами в Росії. Уже 18–20 вересня 2026 року там мають відбутися вибори до Державної думи дев’ятого скликання. Голосування розтягнуть на три дні, паралельно в російських регіонах проходитимуть тисячі кампаній різного рівня.

    Саме напередодні цих виборів російська влада дедалі активніше використовує воєнну риторику. Показовим став виступ спікера Держдуми В’ячеслава Володіна наприкінці липня. Під час закриття парламентської сесії він серед пріоритетів роботи депутатів назвав забезпечення російської війни проти України та закликав до єдності заради досягнення поставлених Кремлем цілей.

    Таким чином, війна залишається не лише зовнішньополітичним, а й важливим внутрішньополітичним інструментом російської влади. ISW вважає, що систематичне відкидання Москвою пропозицій, які могли б привести до припинення бойових дій, свідчить про збереження максималістської стратегії Кремля.

    Москва відкидає припинення вогню

    Особливо показовими стали події останніх днів. Україна передала американським представникам власні пропозиції щодо завершення війни. Президент Володимир Зеленський 11 серпня повідомив, що Київ сформулював відповідні пропозиції для американських переговорників. Деталі документа публічно не розкривалися. Український президент водночас наголосив на необхідності американського тиску на Росію, щоб змусити її рухатися до миру.

    Окремо Україна запропонувала через посередника взаємно припинити удари по цивільному судноплавству в Чорному морі. Ініціатива з’явилася на тлі серйозного загострення ситуації з морськими перевезеннями та ризиків для експорту продовольства. Туреччина також закликала сторони зменшити ескалацію в Чорному морі.

    Проте Москва 14 серпня відкинула саму ідею часткового припинення вогню на Чорному морі. Речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Росія не погоджується на «напівзаходи», водночас стверджуючи, що офіційної пропозиції від Києва Москва нібито не отримувала.

    Це стало ще одним сигналом того, наскільки далекими залишаються позиції сторін.

    Лавров заговорив про переговори, але Москва не змінює умов

    Ще один важливий сигнал надійшов від глави російського МЗС Сергія Лаврова. 14 серпня він заявив, що Росія нібито готова до нових переговорів, однак одночасно дав зрозуміти, що Москва не має наміру відмовлятися від своїх принципових вимог і збирається активніше протидіяти західній військовій допомозі Україні. Reuters зазначає, що безпосередні переговори між Україною та Росією не проводилися з лютого.

    Тому сама декларація про «готовність до переговорів» ще не означає готовності Кремля до компромісу.

    Раніше українська сторона публічно називала одним із можливих механізмів припинення війни зупинку бойових дій уздовж нинішньої лінії зіткнення без юридичного чи фактичного визнання окупованих територій російськими. Перший заступник керівника Офісу президента Сергій Кислиця наприкінці липня наголошував, що такий підхід не передбачав би легітимізації російської окупації.

    Для Москви, однак, цього недостатньо.

    Путін і російські високопосадовці протягом тривалого часу висувають значно ширші вимоги. Йдеться не лише про територіальне питання, а й про майбутню військово-політичну орієнтацію України та інші умови, які Київ неодноразово називав неприйнятними.

    У ISW бачать головну проблему

    Аналітики Інституту вивчення війни ще у звіті від 10 серпня дійшли висновку, що Кремль навряд чи піде на серйозні переговори щодо власних вимог, доки Володимир Путін вважає, що має реалістичний військовий шлях до досягнення поставлених цілей.

    Це пояснює, чому дипломатичні заяви Москви постійно супроводжуються продовженням бойових дій та жорсткими політичними умовами.

    При цьому українське керівництво останнім часом неодноразово попереджало про ознаки підготовки Росії до подальшої ескалації. Наприкінці липня Зеленський заявляв, що не бачить у діях Путіна сигналів про намір зупинити війну. Президент України також говорив про ризик нових мобілізаційних заходів у РФ та подальше нарощування співпраці Москви з Північною Кореєю.

    11 серпня Зеленський знову заявив про можливе використання Кремлем вересневих виборів як політичного тла для нової хвилі мобілізації. Reuters при цьому зазначав, що російська влада заперечує плани оголошувати чергову мобілізацію.

    Війна дедалі тісніше переплітається з російською політикою

    Саме майбутні вибори до Держдуми додають ситуації ще одного виміру. Кремлю необхідно підтримувати картину внутрішньої єдності, а війна стала одним із центральних елементів державної пропаганди.

    На цьому тлі різкий перехід до компромісної риторики міг би суперечити багаторічній тезі російської влади про необхідність досягнення всіх заявлених цілей війни. Натомість Москва продовжує переконувати власне населення, що військова кампанія має тривати.

    Водночас на міжнародному рівні ситуація виглядає складніше. Україна демонструє готовність обговорювати механізми припинення бойових дій і передає Вашингтону конкретні пропозиції, а також намагається домовитися про локальну деескалацію, зокрема в Чорному морі.

    Москва ж одночасно говорить про можливість відновлення переговорів і відкидає окремі пропозиції щодо припинення вогню. Саме цю суперечність ISW розглядає як один із доказів того, що Кремль поки не демонструє готовності завершити війну на умовах, які не забезпечують реалізацію його максималістських вимог.

    Отже, нинішня дипломатична пауза може бути значно глибшою, ніж просто відсутність чергового раунду переговорів. Поки російське керівництво вважає продовження війни потенційно вигіднішим за компроміс і використовує воєнну мобілізацію суспільства у внутрішній політиці, швидкого прориву за столом переговорів очікувати складно. Саме тому найближчі тижні перед вересневими виборами в Росії можуть стати важливим індикатором того, чи змінюється стратегія Кремля — чи Москва, як вважають аналітики ISW, справді продовжить підвищувати ставки.

  • Японія викликає посла РФ через візит Путіна на Ітуруп: Токіо заявило про порушення своїх прав

    Японія викликає посла РФ через візит Путіна на Ітуруп: Токіо заявило про порушення своїх прав

    Японія висловила рішучий протест Росії через візит російського президента Володимира Путіна на острів Ітуруп, який Токіо вважає частиною своєї території. У японському уряді наголосили, що поїздка російського лідера на спірний острів не узгоджується з позицією Японії щодо так званих Північних територій.

    Про це повідомляє Kyodo News із посиланням на заяви японських посадовців.

    Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі заявила, що Ітуруп є невід’ємною частиною японської території. За її словами, Токіо не може погодитися з візитом Путіна на острів без узгодження з японською стороною.

    Глава японського уряду наголосила, що позиція Токіо ґрунтується не лише на історичних аргументах, а й на трактуванні міжнародного права. Вона зазначила, що поїздка Путіна на Ітуруп є несумісною з послідовною позицією Японії щодо Північних територій.

    Йдеться про чотири острови — Ітуруп, Кунашир, Шикотан та групу островів Хабомаї. Японія називає їх Північними територіями та вважає своїми. Росія контролює ці острови з кінця Другої світової війни, однак Токіо не визнає російської юрисдикції над ними.

    Після візиту Путіна японський уряд вирішив викликати посла Росії в Японії Миколу Ноздрєва. Токіо передав йому офіційний протест через поїздку російського президента.

    Міністр закордонних справ Японії Тосіміцу Мотеґі заявив журналістам, що під час зустрічі з російським дипломатом закликав його передати протест японської сторони уряду РФ. Ноздрєв, відповідаючи японською мовою, утримався від коментарів.

    Територіальна суперечка навколо островів має тривалу історію. Японія стверджує, що Радянський Союз зайняв чотири острови невдовзі після капітуляції Японії у 1945 році, і відтоді Токіо послідовно вимагає їх повернення.

    Росія, зі свого боку, вважає суверенітет над островами результатом Другої світової війни та не визнає територіальних претензій Японії.

    Саме ця суперечка протягом десятиліть залишається однією з ключових перешкод для повноцінного врегулювання відносин між двома країнами. Росія та Японія досі не підписали мирний договір за підсумками Другої світової війни.

    Візит Путіна на Ітуруп відбувся на тлі складних відносин між Москвою та Токіо. Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Японія приєдналася до санкцій проти РФ, що додатково ускладнило двосторонній діалог.

    Для Токіо питання Північних територій залишається принциповим. Японська влада регулярно наголошує на необхідності повернення спірних островів та збереженні своєї позиції щодо їхньої територіальної належності.

    Водночас для Кремля демонстрація контролю над Курильськими островами має не лише політичне, а й стратегічне значення. Росія розглядає цей регіон як важливу частину власної системи безпеки на Далекому Сході.

    Таким чином, поїздка Путіна на Ітуруп стала черговим приводом для загострення давньої територіальної суперечки між Росією та Японією. Токіо вже заявило про протест на дипломатичному рівні, тоді як Москва продовжує вважати острови своєю територією/

  • Зеленський назвав умову для відновлення переговорів з Росією: чого Київ чекає від Трампа

    Зеленський назвав умову для відновлення переговорів з Росією: чого Київ чекає від Трампа

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що активніша участь Сполучених Штатів у мирному процесі може допомогти відновити повноцінні переговори з Росією щодо завершення війни. За його словами, Київ уже передав Вашингтону нові пропозиції та очікує на більш активну роль американської сторони.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю CNN. Український президент зазначив, що можливості для відновлення переговорного процесу залишаються, однак для цього необхідна значно більша залученість США.

    За словами глави держави, Україна вже надала американській стороні нові пропозиції, які стосуються подальшого мирного процесу. Водночас Зеленський не став розкривати всі деталі переданих Вашингтону напрацювань, але наголосив, що Київ зацікавлений у продовженні дипломатичних зусиль.

    Президент переконаний, що саме Сполучені Штати можуть відіграти важливу роль у тому, щоб змусити Росію серйозніше поставитися до можливості припинення війни. На його думку, нинішнього тиску на російського диктатора Володимира Путіна недостатньо, а посилення впливу з боку Білого дому могло б змінити ситуацію.

    «Нам потрібна більша участь американської сторони в мирному плані. Я вдячний команді президента Трампа за те, що вони хочуть продовжувати. Путін не хоче зараз зупиняти цю війну, і зараз на нього недостатньо тиску», — заявив Зеленський.

    Український лідер фактично пов’язав перспективи відновлення переговорів із готовністю США активніше впливати на Росію. За його словами, сам факт проведення переговорів не гарантує завершення війни, якщо Москва не матиме достатньої мотивації для реальних домовленостей.

    Зеленський також вкотре відкинув можливість виведення українських військ із Донбасу як умову завершення війни. Він наголосив, що питання територіальних поступок не може розглядатися окремо від гарантій безпеки для України.

    За словами президента, головна проблема полягає в тому, що навіть після потенційного припинення бойових дій Росія може використати тривалу паузу для відновлення своїх військових можливостей і згодом знову розпочати агресію.

    «Головне питання полягає в тому, чому він не прийде знову з одним чи двома додатковими мільйонами солдатів після великої паузи. Чи не прийде він знову, щоб окупувати нас?» — зазначив Зеленський.

    Саме тому, за його словами, гарантії безпеки залишаються одним із центральних питань для Києва. Українська сторона прагне отримати такі механізми, які дозволять запобігти повторному масштабному вторгненню Росії після можливого припинення бойових дій.

    Зеленський раніше вже підтверджував, що Україна передала США нові пропозиції щодо можливого завершення війни. Київ продовжує координувати дипломатичні кроки з американською стороною та очікує подальших контактів із представниками адміністрації Дональда Трампа.

    Водночас у Москві заявляли про готовність до відновлення мирних переговорів, однак російська сторона висуває власні умови. Це свідчить про те, що позиції Києва та Кремля щодо параметрів майбутнього врегулювання залишаються суттєво відмінними.

    Українська сторона при цьому очікує на активізацію контактів зі США. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомляв, що Київ уже чекає на перший візит представників команди Трампа до України.

    Таким чином, Київ продовжує робити ставку на дипломатичний трек, але наголошує, що переговори мають супроводжуватися достатнім тиском на Росію та реальними гарантіями безпеки для України. Зеленський вважає, що без активнішої участі Вашингтона домогтися стійкого завершення війни буде значно складніше.

  • Зеленський заявив про спільний план із партнерами, який змусить Путіна завершити війну

    Зеленський заявив про спільний план із партнерами, який змусить Путіна завершити війну

    Російський диктатор Володимир Путін не демонструє готовності добровільно припинити війну проти України, однак Київ разом із міжнародними партнерами має план, який передбачає посилення тиску на Кремль.

    Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час Українського молодіжного форуму, передає Укрінформ.

    За словами Зеленського, Україна та її союзники вже визначили подальші кроки та розуміють, як необхідно діяти, щоб змусити російське керівництво змінити свою позицію.

    “Ми розуміємо, що маємо робити. Це спільний план із нашими партнерами про те, як чинити на нього тиск”, — заявив президент.

    Водночас ключовою умовою для проведення переговорів із Росією Зеленський назвав здатність України утримувати фронт. На його думку, сильна позиція Сил оборони безпосередньо впливає на можливості української дипломатії.

    Президент пояснив, що військова стійкість дає змогу вести переговори з Росією на більш вигідних для України умовах. Якщо ж ситуація на полі бою буде недостатньо сильною, переговорний процес може перетворитися на необхідність погоджуватися на надмірні компроміси.

    “Це дає президенту можливість вести сильний діалог із ворогом”, — наголосив Зеленський.

    Зеленський зазначив, що головним завданням України наразі є протидія стратегії, яку реалізує Путін. За його словами, російське керівництво продовжує робити ставку на затяжну війну, збільшення кількості військових та мобілізаційні заходи.

    У зв’язку з цим глава держави закликав міжнародних партнерів і надалі нарощувати військову підтримку України. Особливе значення, за його словами, має посилення протиповітряної оборони, яка дозволяє захищати міста та критичну інфраструктуру від російських атак.

    Окремим завданням Сил оборони президент назвав завдання ударів у відповідь по військових цілях Росії.

    “Нам потрібно повернути війну на територію Росії. Після цього російське суспільство відчує на собі наслідки цієї війни і чинитиме тиск на владу”, — заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що Україна продовжує працювати із союзниками над спільною стратегією завершення війни. Йдеться не лише про військові заходи, а й про дипломатичний та економічний тиск на Росію.

    Раніше повідомлялося, що Україна передала США свої пропозиції щодо подальших кроків, які мають посилити тиск на Москву та створити умови для завершення війни.

    Також Зеленський заявляв про активніше використання Росією північнокорейської балістики під час атак на Україну. За його словами, Москва продовжує отримувати військову підтримку від КНДР.

    Крім того, президент повідомляв про зростання в Росії кількості людей, які виступають за припинення війни. За його словами, відповідні тенденції фіксують внутрішні соціологічні дослідження.

  • Путін пригрозив захоплювати західні судна у відповідь на дії ЄС

    Путін пригрозив захоплювати західні судна у відповідь на дії ЄС

    Російський диктатор Володимир Путін пригрозив «дзеркально» відповідати на можливі дії європейських країн щодо російських торгових суден. Зокрема, він заявив, що Москва може вдатися до захоплення західних суден, якщо такі заходи застосовуватимуться проти російського торгового флоту.

    Про це повідомляють російські пропагандистські медіа.

    Путін заявив, що Росія нібито не має наміру ігнорувати спроби інших держав обмежувати рух її торгових суден або затримувати їх. За його словами, Москва розглядатиме такі дії як привід для відповідних заходів.

    Російський лідер особливо різко висловився щодо заходів Європейського Союзу, спрямованих проти так званого «тіньового флоту» Росії. Йдеться про мережу суден, яку Москва використовує для транспортування нафти та інших вантажів в обхід міжнародних санкцій та обмежень.

    Путін заявив, що в ЄС нібито обговорюють можливість захоплення російських суден і продажу майна, яке може бути конфісковане. Такі дії він назвав «піратством і розбоєм» та заявив, що Росія в такому випадку буде змушена реагувати.

    За словами російського диктатора, відповідь Москви може бути «дзеркальною», тобто передбачати аналогічні дії щодо суден західних країн.

    Водночас заяви Путіна прозвучали на тлі посилення Євросоюзом заходів проти російського «тіньового флоту». Брюссель намагається обмежити можливості Росії обходити санкції, зокрема шляхом використання суден із непрозорою структурою власності та прапорами третіх країн.

    8 червня глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила про посилення заходів проти «тіньового флоту» РФ. У межах операції IRINI військово-морським силам країн ЄС дозволено здійснювати певні перевірки суден за наявності обґрунтованих підозр щодо їхньої ідентифікації або можливих порушень міжнародних норм.

    Водночас можливість затримання конкретного російського судна залежить від низки обставин, зокрема від його місцезнаходження, прапора та характеру можливого порушення. Тобто рішення ЄС не означає автоматичного дозволу на захоплення будь-якого російського торгового судна.

    У липні Європейський Союз також розширив санкційні обмеження проти російського «тіньового флоту», додавши до списку ще 41 судно. Для таких суден передбачаються, зокрема, обмеження на доступ до портів та отримання окремих морських послуг.

    Окремо ЄС дозволив державам-членам реалізовувати російську нафту, конфісковану із суден, які намагалися обходити санкційні обмеження. Саме ці заходи, очевидно, стали одним із приводів для нових погроз із боку Кремля.

    Росія активно використовує «тіньовий флот» для підтримки експорту нафти після запровадження західних санкцій. Його судна часто зареєстровані під прапорами інших держав, а їхня власність та страхування можуть бути оформлені через складні ланцюги компаній.

    Для ЄС боротьба з таким флотом є одним із способів посилити санкційний тиск на російський енергетичний сектор. Для Москви ж обмеження роботи таких суден створюють ризики для експорту нафти та, відповідно, для надходжень до російського бюджету.

    Погроза Путіна захоплювати західні торгові судна у відповідь є черговою спробою Кремля продемонструвати готовність до ескалації у відповідь на санкційні заходи. Водночас практична реалізація таких погроз могла б створити серйозні ризики для міжнародного судноплавства та спричинити подальше загострення відносин Росії із західними державами.

  • «До вікон не підходити»: Новосибірськ спорожнів перед приїздом Путіна

    «До вікон не підходити»: Новосибірськ спорожнів перед приїздом Путіна

    Робочий візит Володимира Путіна до Новосибірська 11 серпня супроводжувався масштабними обмеженнями для місцевих жителів і студентів. Уздовж маршруту президентського кортежу чергували силовики, мешканців окремих будинків просили не виходити на вулицю та не підходити до вікон, а в Академмістечку перекривали дороги й обмежували пересування. Про такі заходи повідомили місцеві жителі та незалежні російські медіа.

    Путін прибув до Новосибірська в ніч проти 11 серпня. Основними пунктами його програми стали відкриття Сибірського кільцевого джерела фотонів — СКІФ — у наукограді Кольцово та відвідування об’єктів Новосибірського державного університету в Академмістечку. Сам факт перебування Путіна в місті та його візит до НГУ підтверджують місцеві джерела.

    Мешканців просили не виходити з будинків

    Особливо жорсткі заходи запровадили вздовж маршруту президентського кортежу. За повідомленнями медіа, правоохоронців почали розставляти там ще ввечері 10 серпня. На окремих ділянках силовики перебували приблизно через кожні 50 метрів.

    Жителів одного з будинків попередили про обмеження на час проїзду кортежу. Зокрема, їх просили утриматися від виходу на вулицю та не підходити до вікон. Повідомлялося також про прохання завісити вікна та не користуватися електронними й оптичними пристроями. Автомобілі з окремих ділянок маршруту вимагали прибрати.

    Місто зіткнулося й із серйозними транспортними проблемами. Вдень завантаженість доріг Новосибірська оцінювали у дев’ять балів, а станом приблизно на 12:30 повідомлялося про десятки обмежень руху на обох берегах міста.

    Обмеження дісталися студентів

    Посилені заходи безпеки запровадили й в Академмістечку. Біля університетських корпусів встановили огорожі, частину доріг перекрили.

    За даними РБК-Україна, студентів у чатах попереджали не відчиняти вікна та не наближатися до них. Щонайменше мешканців п’яти гуртожитків повідомляли про можливі обмеження пересування, перебої зі зв’язком та інтернетом і затримки доставок. Тимчасово не працювали студентська їдальня та басейн.

    У місті також обмежили роботу сервісів оренди електросамокатів.

    Місто терміново ремонтували

    Підготовка до приїзду Путіна розпочалася ще за кілька днів. Місцеві жителі повідомляли про прискорений ремонт доріг і тротуарів, роботи на фасадах, укладання газонів та благоустрій територій, якими мав проходити маршрут російського президента.

    На відміну від попередніх поїздок Путіна Сибіром, помітного зниження цін на бензин у Новосибірську цього разу не зафіксували. РБК-Україна зазначає, що перед його липневим візитом до Іркутська та поїздкою до Красноярська на початку серпня місцеві жителі повідомляли про тимчасове здешевлення пального та зникнення черг на АЗС.

    Таким чином, приїзд Путіна до Новосибірська фактично перетворив частину міста й Академмістечка на територію з посиленим режимом безпеки — із перекриттями, обмеженнями для мешканців і масштабною присутністю силовиків.

  • Кремль висунув новий ультиматум щодо завершення війни: Москва відкинула «замороження»

    Кремль висунув новий ультиматум щодо завершення війни: Москва відкинула «замороження»

    Росія не погодиться на «замороження» війни проти України без виконання власних політичних вимог, які Москва називає «усуненням першопричин конфлікту». Таку заяву зробив заступник міністра закордонних справ РФ Михайло Галузін, вкотре повторивши позицію Кремля щодо можливого дипломатичного врегулювання війни.

    За словами російського дипломата, Москва не розглядає варіант припинення бойових дій лише по нинішній лінії фронту, якщо не будуть виконані умови, які Кремль висуває від початку повномасштабної війни.

    «Без усунення першопричин цієї кризи жодне “замороження” неможливе», — заявив Галузін.

    Термін «першопричини», який постійно використовує російська влада, офіційно не має єдиного юридичного визначення. У різних заявах Кремля та МЗС РФ під ним зазвичай маються на увазі вимоги щодо нейтрального статусу України, відмови від вступу до НАТО, визнання російського контролю над окупованими територіями та інші політичні умови, які Україна неодноразово відкидала.

    Кремль знову послався на «анкориджські домовленості»

    Окремо Галузін заявив, що дипломатичне врегулювання можливе лише з урахуванням так званих «анкориджських розумінь» (або «духу Анкориджа»), на які останніми місяцями регулярно посилаються російські чиновники.

    Москва стверджує, що під час зустрічі президента РФ Володимира Путіна та президента США Дональда Трампа в Анкориджі у 2025 році були досягнуті певні домовленості щодо принципів завершення війни. Проте Вашингтон публічно заперечує існування будь-якої укладеної угоди.

    Державний секретар США Марко Рубіо раніше прямо заявив, що під час зустрічі в Анкориджі не було жодної угоди щодо України.

    «Була пропозиція, але не було жодної угоди», — наголосив Рубіо.

    Саме тому російські заяви про «анкориджські домовленості» залишаються позицією Кремля і не підтверджуються американською стороною.

    У Москві також розкритикували США

    Під час виступу Галузін окремо звинуватив Сполучені Штати у «суперечливій політиці». За його словами, останні заяви Вашингтона нібито не відповідають прагненню до мирного врегулювання.

    Зокрема, російський дипломат послався на слова Марко Рубіо про те, що США не розглядають себе як нейтрального посередника у війні Росії проти України.

    Раніше Рубіо пояснював, що Сполучені Штати готові сприяти переговорам між сторонами, однак не вважають себе стороною, яка може одноосібно визначати умови завершення війни.

    Москва повторює незмінну переговорну позицію

    Заяви Галузіна фактично повторили позицію, яку останніми тижнями озвучували глава МЗС РФ Сергій Лавров, помічник президента РФ Юрій Ушаков та інші представники російського керівництва.

    У липні Лавров також заявляв, що Росія має намір досягти своїх цілей «за будь-яких обставин», навіть якщо дипломатичний процес не просуватиметься. Водночас Москва стверджує, що готова до політичного врегулювання, але лише на умовах, які сама вважає прийнятними.

    Україна просуває інший підхід

    Українська влада останнім часом неодноразово заявляла про готовність до окремих гуманітарних домовленостей, зокрема щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та цивільних об’єктах.

    Також представники України говорили про можливість окремих домовленостей щодо безпеки в повітрі або тимчасового режиму припинення вогню за окремими напрямками.

    Водночас Київ неодноразово наголошував, що не погоджується на вимоги Росії щодо визнання окупованих територій російськими чи будь-які інші політичні поступки як умову припинення війни.

    Чому ця заява важлива

    Останні заяви російського МЗС демонструють, що Кремль і надалі не змінює своїх базових переговорних вимог, попри міжнародні заклики до припинення бойових дій.

    Фактично Москва вкотре підтвердила, що не розглядає варіант простого припинення вогню або «замороження» лінії фронту без виконання власних політичних умов. Це свідчить про збереження максималістської переговорної позиції Росії.

    При цьому посилання російських посадовців на так звані «анкориджські домовленості» залишаються предметом суперечок. Кремль продовжує говорити про їх існування, тоді як Сполучені Штати офіційно заявляють, що жодної угоди під час саміту в Анкориджі укладено не було.

  • Зеленський попередив про приховану мобілізацію в РФ: Путін може готувати сотні тисяч військових

    Зеленський попередив про приховану мобілізацію в РФ: Путін може готувати сотні тисяч військових

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що російське керівництво може готувати масштабну приховану мобілізацію населення. За його словами, Кремль намагається збільшити чисельність армії без формального оголошення нової хвилі мобілізації, використовуючи тіньові контракти та інші механізми залучення людей до війська.

    Про це Зеленський розповів в інтерв’ю ТСН.

    За словами президента, російський диктатор Володимир Путін розглядає можливість масового залучення нових військових, але водночас прагне уникнути політичних наслідків відкритого оголошення мобілізації. Для цього російська влада, за інформацією української сторони, може використовувати систему прихованого набору до армії, фінансові стимули, контракти та обмеження можливості громадян залишати територію країни.

    «Він думає, як свій народ обдурити. Тобто зробити масову мобілізацію, при цьому не оголосивши її. Зробити якісь тіньові контракти, блокувати кордони. Ми це бачимо, ми вже бачимо багато відповідних кроків», — заявив Зеленський.

    Президент наголосив, що збільшення кількості мобілізованих не означатиме автоматичного посилення російської армії без значних втрат. Навпаки, за його словами, чим більше людей Кремль відправлятиме на фронт, тим масштабнішими можуть бути втрати російських військових.

    Водночас Зеленський вважає, що потенційна мобілізація може мати для Кремля не лише військове, а й політичне значення. За його словами, Росія може використовувати збільшення чисельності своїх військ як інструмент тиску на Україну та європейські держави.

    Глава держави припустив, що Москва може демонструвати Заходу готовність залучити сотні тисяч людей до армії, створюючи таким чином враження підготовки до масштабного розширення війни.

    «Показати, що я мобілізую пів мільйона людей восени. І ці пів мільйона не факт, що я буду використовувати тільки в Україні», — передав Зеленський можливу логіку російського керівництва.

    За словами українського президента, така риторика може бути спрямована не лише проти України. Кремль може намагатися сформувати у європейських країнах уявлення про загрозу масштабного розширення війни, щоб змусити їх погоджуватися на вигідні Росії умови переговорів.

    Зеленський також наголосив, що Україна не має наміру погоджуватися на територіальні поступки як умову припинення бойових дій. Окремо він згадав ситуацію навколо Донбасу, який Москва прагне повністю окупувати.

    Президент заявив, що Київ не збирається самостійно залишати свої території, оскільки відсутні гарантії того, що після отримання контролю над Донбасом Росія не продовжить наступ.

    «Ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі. Абсолютно ніхто це не гарантує і не готовий гарантувати», — наголосив Зеленський, говорячи про Путіна.

    На думку української сторони, саме тому будь-які домовленості про припинення війни повинні передбачати надійні гарантії безпеки. Без них навіть припинення бойових дій може стати лише паузою перед новою російською агресією.

    Окремо Зеленський розповів про військову співпрацю Росії та Північної Кореї. За його словами, Москва продовжує залучати військовослужбовців КНДР, які перебувають на території Росії та отримують практичний досвід ведення сучасної війни.

    Президент зазначив, що спочатку йшлося про сотні північнокорейських військових, потім їхня кількість зросла до тисяч, а тепер, за інформацією української сторони, може йтися про рішення розмістити в Росії від 30 до 50 тисяч військовослужбовців КНДР.

    Зеленський наголосив, що присутність північнокорейських військових має значення не лише для війни проти України. За його словами, військовослужбовці КНДР отримують досвід застосування сучасної зброї, ведення бойових дій та взаємодії з російськими військами.

    Український президент вважає, що отриманий досвід у майбутньому може бути використаний Північною Кореєю в інших потенційних конфліктах, зокрема в азійському регіоні.

    Таким чином, Київ розглядає військову співпрацю Москви та Пхеньяна як довгостроковий фактор безпеки, який виходить за межі безпосередньо російсько-української війни.

    Заява Зеленського пролунала на тлі повідомлень про те, що Росія продовжує шукати способи компенсувати втрати на фронті та підтримувати чисельність своїх підрозділів. Кремль уже використовує масштабний набір контрактників, підвищені виплати та інші фінансові стимули для залучення громадян до армії.

    Українська сторона неодноразово заявляла, що російська влада може намагатися уникнути повторення відкритої мобілізації, яка викликала значний суспільний резонанс у Росії у 2022 році. Натомість Москва може робити ставку на поступове збільшення кількості військовослужбовців через контрактну систему та інші форми прихованого залучення.

    Водночас твердження про підготовку саме масштабної мобілізації та плани щодо використання сотень тисяч нових військових є оцінкою української сторони. Незалежного підтвердження всіх озвучених Зеленським деталей наразі немає.

    За словами президента, потенційне збільшення російської армії потрібно розглядати не лише як спробу продовжити війну проти України, а й як елемент ширшої стратегії Кремля щодо тиску на європейські держави.

    Зеленський раніше також попереджав, що після накопичення значних військових ресурсів Москва може намагатися використовувати їх для демонстрації сили за межами українського фронту. Саме тому, на думку Києва, союзники мають враховувати не лише поточні бойові дії, а й потенційні наслідки нарощування російського військового потенціалу.

    На цьому тлі питання чисельності російської армії, участі військових КНДР та можливого нового набору людей до ЗС РФ залишатиметься одним із ключових факторів під час обговорення майбутнього припинення війни та гарантій безпеки для України.

  • Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Зеленський зробив жорстку заяву про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія не зможе отримати перемогу у війні проти України, а Київ не погодиться самостійно залишити території Донбасу. За його словами, російському диктатору Володимиру Путіну необхідно продемонструвати російському суспільству певний результат війни, однак Україна не має наміру віддавати свої території лише для того, щоб Москва могла оголосити це своєю перемогою.

    Про це глава держави заявив в інтерв’ю, оприлюдненому у його Telegram-каналі.

    Зеленський зазначив, що питання Донбасу залишається одним із ключових у можливих домовленостях про завершення війни. За його словами, Путіну потрібно буде «продати» росіянам результат війни, а для цього Кремль прагне отримати контроль над усім Донбасом. Водночас президент наголосив, що Україна не збирається добровільно залишати свої позиції та передавати Росії території.

    «Йому потрібно продавати перемогу. Перемоги в нього в Україні не буде. Йому потрібно захопити Донбас. Ми відходити самі по собі не збираємося», — заявив Зеленський.

    Глава держави пояснив, що навіть потенційне рішення про відхід українських військ із певних територій не гарантувало б припинення російської агресії. На його думку, Москва могла б використати отримані території як проміжний етап для подальшого наступу.

    «Ніхто не буде залишати свою державу, своїх людей і просто виходити. Тому що ніхто не гарантує, що ця людина не піде далі», — наголосив президент, говорячи про Путіна.

    Таким чином, Зеленський фактично дав зрозуміти, що Україна не розглядає односторонній вихід із Донбасу як прийнятний варіант завершення війни. Водночас президент не відкинув необхідність пошуку дипломатичного шляху для припинення бойових дій.

    За його словами, припинення вогню наразі необхідне обом сторонам, оскільки ніхто не може наперед знати, яким саме буде остаточний формат завершення війни. Водночас будь-які домовленості, на думку української сторони, мають забезпечувати реальну безпеку України та не створювати умов для нового російського наступу.

    Окремо Зеленський розповів про майбутні гарантії безпеки для України. Він зазначив, що після завершення війни Київ розраховує отримати потужні гарантії від Сполучених Штатів на випадок повторної агресії Росії. Саме питання гарантій безпеки залишається одним із ключових під час обговорення можливого мирного врегулювання.

    Президент також наголосив на необхідності продовження дипломатичної роботи з міжнародними партнерами. За його словами, Україна готова працювати над припиненням війни, однак не погодиться на домовленості, які створять ризик повторного нападу Росії.

    На цьому тлі залишається актуальним питання відновлення переговорного процесу за участю України, США та Росії. Попередні тристоронні переговори, які відбувалися у лютому цього року, не принесли очікуваного результату. Одним із найбільш складних питань залишається майбутній статус окупованих територій, зокрема Донбасу.

    Водночас останні сигнали від американської сторони можуть свідчити про спроби знову запустити дипломатичний процес. Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга заявляв, що українська сторона очікує на приїзд до Києва представників президента США Дональда Трампа для обговорення подальших кроків щодо мирних переговорів.

    Окрім цього, у ЗМІ з’являлася інформація про можливі неформальні контакти європейських і російських політиків у Відні. За даними публікацій, у таких зустрічах могли брати участь колишні представники влади Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії. Офіційного статусу переговорів ці контакти не мають, однак вони свідчать про активізацію дискусій щодо можливих шляхів завершення війни.

    Для Києва одним із головних викликів залишається необхідність поєднати прагнення до припинення бойових дій із гарантіями того, що Росія не використає паузу для підготовки нового наступу. Саме тому питання територій, гарантій безпеки та механізмів контролю за виконанням майбутніх домовленостей можуть стати визначальними під час будь-яких наступних переговорів.

    Заява Зеленського про Донбас демонструє, що Україна не готова погоджуватися на односторонні територіальні поступки як ціну за припинення війни. Водночас Київ продовжує заявляти про готовність до дипломатії та пошуку формату, який дозволить зупинити бойові дії й забезпечити довгострокову безпеку країни.

  • Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали Європейський Союз передати заморожені російські активи, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, під управління спеціально створеної структури ЄС. На їхню думку, такий крок дозволить зменшити ризики для Бельгії та водночас використати російські кошти для посилення позицій України.

    Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, які були заморожені в Європейському Союзі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Значна частина цих коштів перебуває саме в Euroclear у Бельгії.

    За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія виступила проти прямої передачі заморожених російських активів Україні. Однією з головних причин стали побоювання щодо можливих юридичних та фінансових наслідків для країни, якщо Росія спробує домогтися компенсації або вжити інших заходів у відповідь.

    Замість використання самого тіла заморожених активів Євросоюз погодив для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. При цьому витрати, пов’язані з обслуговуванням такого фінансування, зрештою покладаються на європейські бюджети.

    Тепер колишні представники влади трьох країн запропонували альтернативний механізм, який, на їхню думку, може дозволити використати російські кошти без того, щоб Бельгія залишалася єдиною стороною, яка несе основні ризики.

    Ініціаторами пропозиції стали колишня міністерка оборони Німеччини та екслідерка Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка Франції з європейських справ Наталі Луазо та Даліп Сінгх — колишній заступник радника з національної безпеки США та експерт із санкцій, який працював в адміністрації президента Джо Байдена.

    У спільній заяві вони закликали ЄС негайно передати заморожені кошти Центрального банку РФ новому адміністратору, який діятиме від імені Європейського Союзу.

    На їхню думку, це дозволить позбавити Бельгію статусу держави, яка фактично сама відповідає за значну частину російських активів і потенційні наслідки їхнього використання.

    «Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися “російського примусу”», — йдеться у заяві.

    Ідея полягає у тому, щоб централізувати управління активами на рівні Євросоюзу. У такому разі відповідальність за рішення щодо їх використання була б розподілена між країнами-членами, а не концентрувалася переважно на Бельгії.

    Одним із головних аргументів колишніх чиновників є зміна політичної ситуації навколо війни. Вони вважають, що зараз існує певне «вікно можливостей» для ухвалення рішення щодо російських активів.

    На їхню думку, російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни та міжнародних санкцій, тоді як Україна та її союзники повинні продовжувати пошук ресурсів для підтримки української оборони.

    Крамп-Карренбауер вважає, що передача російських активів під контроль ЄС могла б посилити переговорні позиції України.

    За її словами, якщо Росія побачить, що Україна та її союзники отримують додатковий довгостроковий ресурс для продовження опору, Москва може переглянути розрахунок на те, що західна підтримка Києва рано чи пізно припиниться.

    «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», — пояснила вона.

    Ще одним аргументом є майбутня потреба України у фінансуванні. Кредит ЄС на 90 млрд євро розрахований на 2026 та 2027 роки, однак після його використання питання подальшої фінансової підтримки Києва знову стане критичним.

    Автори пропозиції вважають, що відкладання рішення щодо заморожених російських активів може послабити позиції України у майбутньому.

    Якщо європейські країни не знайдуть довгострокового механізму фінансування, Росія, на їхню думку, може отримати додатковий стимул затягувати війну в очікуванні скорочення західної допомоги.

    Саме тому колишні чиновники пропонують ухвалити рішення щодо активів зараз, коли ЄС ще має можливість визначити правила їхнього використання.

    Окремо автори заяви звертають увагу на майбутні президентські вибори у Франції.

    Вони побоюються, що після завершення президентського терміну Еммануеля Макрона зовнішньополітичний курс Франції може змінитися, а нове керівництво країни може займати менш прихильну до України позицію.

    Серед потенційних політичних сил, які можуть вплинути на французьку політику, згадується «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

    «Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.

    На її думку, саме тому рішення щодо російських активів варто ухвалити до того, як політична ситуація в ключових країнах Європи може змінитися.

    Ще один аргумент стосується політики США та президента Дональда Трампа.

    Крамп-Карренбауер звернула увагу на можливість використання заморожених російських активів у потенційних американсько-російських домовленостях.

    У публікації йдеться про неофіційний мирний план із 28 пунктів, який, за повідомленнями, міг обговорюватися переговорниками восени 2025 року. Зокрема, у 14-му пункті нібито передбачалося використання 100 млрд доларів із заморожених російських активів для відновлення України під американським управлінням. Частина прибутку від таких інвестицій мала б надходити США, а інша частина коштів могла бути спрямована на спільні американсько-російські проєкти.

    Крамп-Карренбауер припустила, що якщо ЄС візьме заморожені активи під власний контроль, це унеможливить їхнє використання в інших домовленостях без погодження з європейськими країнами.

    «Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа», — зазначила вона.

    На її думку, це також може посилити позиції європейців та України під час майбутніх переговорів про завершення війни.

    Окремо автори пропозиції згадують внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині.

    Вони вважають, що використання заморожених російських активів для фінансування підтримки України могло б послабити аргументи ультраправої «Альтернативи для Німеччини».

    Представники цієї політичної сили регулярно критикують допомогу Україні та заявляють, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка безпосередньо не стосується Німеччини.

    Якщо ж значна частина фінансування української оборони та відновлення здійснюватиметься за рахунок російських активів, урядам європейських країн буде простіше пояснювати виборцям необхідність підтримки Києва.

    Водночас Європейський Союз уже використовує прибутки, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України.

    Раніше глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС направить Україні 1,4 млрд євро доходів від заморожених російських активів. За її словами, ці кошти мають бути спрямовані, зокрема, на оборонні потреби України.

    Однак використання самих активів Центрального банку РФ залишається значно складнішим юридичним і політичним питанням. Саме тому пропозиція створити окремого адміністратора ЄС покликана знайти механізм, який дозволив би розподілити ризики між державами-членами та водночас забезпечити Україні доступ до значно більшого фінансового ресурсу.

    Таким чином, питання заморожених російських активів може знову опинитися в центрі європейських дискусій. Йдеться про сотні мільярдів євро, які потенційно можуть суттєво вплинути на здатність України продовжувати оборону та фінансувати відновлення. Водночас остаточне рішення залежатиме від готовності країн ЄС погодитися на механізм, який дозволить використати ці кошти без створення неприйнятних юридичних і фінансових ризиків для окремих держав.