Golosnovinua.com

Позначка: Володимир Путін

  • Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін обрубив неформальні канали по Україні, Козак і Абрамович виведені з переговорного процесу

    Путін повністю припинив контакти з фігурами, яких у Москві та за її межами вважали потенційними посередниками по українському напрямку. За інформацією українських переговорників і джерела в переговорній групі, у першу чергу «списані» Дмитро Козак і пов’язані з ним лінії зв’язку. Слідом закриті контакти з Романом Абрамовичем. Рішення прямо пов’язують із жорсткою позицією Миколи Патрушева, який, за словами джерела, зміг нав’язати Путіну курс на повне «обнулення» всіх «мирних переговорників».

    До недавнього часу паралельно з офіційною риторикою Кремля зберігалися робочі неформальні канали через старих кремлівських адміністраторів, олігархів із доступом до обох столиць і білоруського союзника. Тепер, якщо дані джерела вірні, ці лінії свідомо перекриті. Головним зовнішнім каналом залишається Олександр Лукашенко, але й він, за тією ж інформацією, змушений намагатися достукатися до Путіна через Пекін. Рішень щодо формату переговорів і персонального складу російської сторони в Москві на даний момент немає.

    Козак довгі роки був ключовим переговорником Путіна по пострадянському простору. Він вів діалог з Києвом по Донбасу до лютого 2022 року, брав участь у нормандському форматі і в перші дні війни намагався узгодити формулу, яка, за низкою західних і російських джерел, передбачала відмову України від НАТО в обмін на припинення масштабних бойових дій. Путін тоді цю логіку відкинув. У наступні роки Козак, за свідченнями близьких до Кремля людей, залишався одним із небагатьох, хто у вузькому колі називав вторгнення помилкою. У вересні 2025 року він залишив пост заступника керівника адміністрації президента. Офіційно — за власним бажанням. Фактично вплив на український напрямок уже давно перейшов до Сергія Кирієнка.

    Абрамович у травні 2026 року зустрічався в Києві з Володимиром Зеленським. Український президент публічно підтвердив факт зустрічі і ключове повідомлення: Київ не віддасть Донбас. Абрамович мав передати цю позицію Путіну. Сам російський очільник невдовзі заявив, що один із представників ділових кіл поінформував його про пропозицію зустрічі, але сенсу в ній не бачить, поки українські війська продовжують опір. Тепер і цей канал закритий.

    Патрушев, колишній секретар Ради безпеки і послідовний прихильник жорсткої лінії, ніколи не приховував скепсису щодо компромісів. Його публічна позиція останніх років: Україна як суверенна держава може зникнути, переговори мають сенс лише між Москвою і Вашингтоном, європейці до них не допускаються. Джерело стверджує, що саме ця логіка зараз домінує в рішеннях щодо кадрів і каналів зв’язку.

    Прямий виграш отримує силове та ідеологічне крило. Будь-які розмови про заморозку чи компроміс розглядаються як ознака слабкості. Зникає ризик, що через «старих» переговорників до Путіна доходитимуть сигнали, які відрізняються від офіційної лінії. Втрачають вплив ті, хто зберігав репутацію людей, здатних говорити із Заходом і Києвом мовою можливих угод. Козак уже виведений. Абрамович опиняється в тій самій категорії. Лукашенко формально залишається єдиним зовнішнім гравцем із доступом, але навіть він змушений шукати обхідний шлях через Китай. Це послаблює і його позиції: білоруський очільник більше не виглядає самостійним посередником.

    На найближчі тижні картина виглядає так. Будь-які публічні чи напівпублічні ініціативи, які раніше спиралися на неформальні канали, зависають у повітрі. Українська сторона втрачає можливість швидко перевіряти, чи доходять її сигнали до Путіна напряму. Західні посередники отримують додатковий аргумент, що Москва свідомо закриває простір для маневру. У дипломатії посилюється відчуття глухого кута. Розмови про можливе відновлення контактів після зустрічей у Стамбулі, Саудівській Аравії чи через американських емісарів виглядають ще більш відірваними від реальної кремлівської ієрархії.

  • «Я запитаю про це Путіна»: Трамп зробив гучну заяву після звинувачень Зеленського щодо допомоги Ірану

    «Я запитаю про це Путіна»: Трамп зробив гучну заяву після звинувачень Зеленського щодо допомоги Ірану

    Президент США Дональд Трамп заявив, що особисто звернеться до президента Росії Володимира Путіна із запитанням про можливу передачу Москвою Ірану супутникових знімків американських військових баз на Близькому Сході. Таку заяву американський лідер зробив під час спілкування з журналістами на борту президентського літака Air Force One після того, як його попросили прокоментувати слова президента України Володимира Зеленського.

    Напередодні Зеленський заявив, що українська розвідка та її партнери мають інформацію про те, що Росія може передавати Ірану супутникові знімки та інші розвідувальні матеріали, які потенційно можуть використовуватися для планування ударів по американських військових об’єктах у регіоні Близького Сходу. Український президент наголосив, що така співпраця між Москвою та Тегераном створює додаткові загрози для міжнародної безпеки та свідчить про поглиблення військово-технічного партнерства двох країн.

    Під час розмови з представниками преси журналісти поцікавилися у Трампа, чи має Вашингтон підтвердження цієї інформації та як Білий дім планує реагувати у разі, якщо повідомлення підтвердяться.

    У відповідь президент США заявив, що не готовий робити остаточні висновки без перевірки фактів.

    «Ми з’ясуємо, чи це правда. Я запитаю про це Путіна. Ми з’ясуємо», – сказав Трамп.

    Водночас американський президент висловив сумнів щодо масштабів можливої допомоги Росії Ірану. За його словами, навіть якщо така співпраця мала місце, вона нібито не стала визначальним фактором.

    Трамп зазначив, що, на його думку, така підтримка «не мала великого впливу», оскільки, за його словами, Сполучені Штати «добряче розгромили» Іран. Ця заява прозвучала на тлі триваючих дипломатичних контактів Вашингтона з Тегераном, про які президент США також повідомив журналістам.

    За словами Трампа, між США та Іраном зараз тривають «хороші переговори», а шанси на досягнення певних домовленостей він оцінює як достатньо високі. Президент США наголосив, що має «достатньо часу» для врегулювання іранського питання дипломатичним шляхом.

    Заява американського президента стала продовженням дискусії навколо можливого військового співробітництва між Росією та Іраном, яке останніми роками дедалі частіше опиняється у центрі уваги західних спецслужб.

    Ще раніше американські медіа повідомляли, що розвідувальні органи США перевіряють інформацію про можливу допомогу Росії Ірану під час атак іранських безпілотників на американські об’єкти у Перській затоці. За даними джерел, слідство також аналізує інформацію про ймовірну передачу розвідувальних матеріалів та іншу підтримку, яка могла використовуватися для планування операцій.

    Крім цього, західні ЗМІ повідомляли, що Росія могла сприяти відновленню іранського ракетного потенціалу після періоду перемир’я зі Сполученими Штатами. Також з’являлася інформація про можливу передачу Тегерану окремих розвідувальних даних, хоча офіційного підтвердження цих повідомлень наразі немає.

    Водночас тема взаємин Москви та Тегерана вже неодноразово ставала предметом заяв самого Дональда Трампа. Раніше він говорив, що довіряє запевненням російського президента Володимира Путіна та голови КНР Сі Цзіньпіна про те, що вони не постачають Ірану зброю. Однак після нових повідомлень про можливу передачу супутникових даних американський президент заявив про необхідність отримати пояснення безпосередньо від Кремля.

    Заява Зеленського пролунала на тлі загального загострення ситуації навколо Близького Сходу та активного обговорення ролі Росії у підтримці Ірану. Український президент наголошував, що співпраця між Москвою та Тегераном виходить далеко за межі традиційного військово-технічного партнерства та може створювати загрозу не лише Україні, а й союзникам США.

    Поки що Білий дім не повідомляв, коли саме може відбутися розмова Дональда Трампа з Володимиром Путіним і чи включатиме вона питання можливої передачі супутникових матеріалів Ірану. Також не оприлюднено жодних офіційних висновків американських спецслужб щодо достовірності інформації, озвученої президентом України.

    Водночас слова Трампа свідчать про те, що адміністрація США принаймні публічно не відкидає необхідності перевірити озвучені Києвом дані. Чи підтвердяться підозри щодо участі Росії у передачі розвідувальної інформації Ірану, наразі залишається відкритим питанням. Сам президент США заявив, що має намір з’ясувати це безпосередньо у російського лідера.

  • Путін втретє за рік роздув армію РФ: штат збільшили до рекордних 2,4 мільйона

    Путін втретє за рік роздув армію РФ: штат збільшили до рекордних 2,4 мільйона

    Російський правитель Володимир Путін утретє від початку 2026 року збільшив штатну чисельність Збройних сил Росії. Відповідно до нового указу, загальний штат російської армії становитиме 2 мільйони 426 тисяч 130 осіб, із яких 1 мільйон 535 тисяч — безпосередньо військовослужбовці. Документ набере чинності 1 серпня.

    Указ, підписаний 27 липня, оприлюднили на офіційному російському порталі правової інформації. Він передбачає внесення змін до попереднього рішення Путіна від 12 червня 2026 року, яким чисельність армії РФ уже збільшували до 2 мільйонів 399 тисяч 130 штатних одиниць, зокрема до 1 мільйона 510 тисяч військовослужбовців.

    Таким чином, за півтора місяця кількість військовослужбовців у штатній структурі російської армії зросла ще на 25 тисяч осіб. Загальний штат збільшився на 27 тисяч одиниць. Різниця між цими показниками пояснюється тим, що до загальної чисельності Збройних сил входять не лише військові, а й цивільний персонал, працівники адміністративних, медичних, технічних та інших служб.

    У Кремлі пояснили нове розширення створенням у складі Збройних сил РФ військово-будівельних підрозділів. Російські медіа зазначають, що подібні формування існували раніше, однак були розформовані у 2006 році. Тепер їх фактично відновлюють у структурі армії, що потребує додаткового особового складу та змін у системі управління.

    Військово-будівельні підрозділи можуть залучатися до зведення й відновлення військової інфраструктури, обладнання позицій, будівництва доріг, складів, казарм, укріплень, аеродромів та інших об’єктів. Водночас у самому указі не розкривається, де саме вони працюватимуть, скільки окремих частин планують сформувати та які завдання їм визначать.

    Окремо Путін встановив граничну чисельність центрального апарату Міністерства оборони РФ на рівні 13 400 штатних одиниць без урахування персоналу, який забезпечує охорону та обслуговування будівель. Із цієї кількості 4 930 посад відведено федеральним державним цивільним службовцям. Це може свідчити не лише про формування нових будівельних частин, а й про розширення адміністративного апарату для управління ними.

    Нове рішення стало вже третім збільшенням штатної чисельності Збройних сил Росії від початку 2026 року. У березні Путін встановив загальну чисельність війська на рівні 2 мільйонів 391 тисячі 770 осіб, серед яких було 1 мільйон 502 тисячі 640 військовослужбовців. Порівняно з попереднім показником кількість військових тоді збільшили на 2 640 осіб.

    Наступне збільшення відбулося 12 червня. Загальний штат армії РФ зріс до 2 мільйонів 399 тисяч 130 осіб, а кількість військовослужбовців — до 1 мільйона 510 тисяч. Тоді військову складову збільшили ще на 7 360 осіб. Причини цього рішення в тексті указу детально не пояснювали.

    Після липневого указу сукупне збільшення від початку року становить 32 360 військовослужбовців. Якщо враховувати загальну штатну чисельність, зростання з березня становить понад 34 тисячі одиниць.

    Водночас збільшення штатного ліміту не означає, що всі нові посади вже заповнені. Указ визначає максимальну структуру армії, яку Міноборони РФ отримує право комплектувати. Реальна чисельність військових може бути меншою через втрати у війні проти України, нестачу контрактників, звільнення зі служби та проблеми з набором особового складу.

    Російська влада намагається поповнювати військо переважно за рахунок контрактників, пропонуючи їм значні одноразові виплати та регіональні надбавки. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв наприкінці квітня заявляв, що від початку 2026 року контракти з російською армією нібито підписали 127 тисяч людей, а ще близько 10 тисяч вступили до так званих добровольчих формувань. Перевірити ці дані з незалежних джерел неможливо.

    З моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну Путін збільшував штатну чисельність Збройних сил уже шість разів. Поступове нарощування відбувається на тлі значних російських втрат, розширення сухопутних військ, створення нових армійських корпусів, дивізій та військових округів, а також прагнення Кремля забезпечити тривале ведення війни.

    Саме по собі липневе рішення не є оголошенням нової хвилі мобілізації. Указ не містить положень про призов громадян із запасу, не визначає мобілізаційних квот і не встановлює механізму заповнення додаткових 25 тисяч військових посад. Комплектувати їх можуть контрактниками, строковиками, чинними військовими, переведеними до нових підрозділів, або особовим складом, який раніше формально перебував в інших структурах.

    Водночас збільшення штатної чисельності створює юридичну та фінансову основу для подальшого набору людей. Уряд РФ має передбачити Міністерству оборони додаткове фінансування на грошове забезпечення, харчування, форму, проживання, техніку та утримання нових формувань.

    На тлі нового указу в Україні також звертають увагу на заяви про можливі подальші мобілізаційні рішення Кремля. Президент Володимир Зеленський раніше говорив, що російське керівництво може розглядати масштабний призов після виборів до Державної думи та намагатися залучити від 300 до 500 тисяч осіб. Офіційно Москва таких планів не підтверджувала, тому наразі йдеться про оцінку української сторони, а не про оголошене рішення.

    Отже, новий указ Путіна передусім закріплює відновлення військово-будівельних формувань і збільшує дозволену кількість військовослужбовців на 25 тисяч. Проте це рішення вписується у ширшу тенденцію: Росія продовжує розширювати військову структуру, збільшувати витрати на армію та готувати кадрову й інфраструктурну базу для тривалого протистояння.

  • «Москва має відчути більший тиск»: Сибіга відповів на заклик Токаєва зупинити війну

    «Москва має відчути більший тиск»: Сибіга відповів на заклик Токаєва зупинити війну

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга позитивно оцінив заклик президента Казахстану Касим-Жомарта Токаєва до російського правителя Володимира Путіна припинити війну проти України. Водночас глава української дипломатії наголосив, що Кремль продовжує відкидати реалістичні пропозиції щодо миру, а тому міжнародний тиск на Москву необхідно посилювати.

    Свою позицію Сибіга оприлюднив у неділю, 26 липня, після того, як Токаєв під час зустрічі з Путіним публічно запропонував «заморозити» бойові дії та повернутися до переговорного процесу.

    «Цінуємо заклики президента Касим-Жомарта Токаєва до Путіна про те, що настав час зупинити війну. Реалістичне, вчасне та мудре звернення», — заявив очільник Міністерства закордонних справ України.

    Сибіга нагадав, що Україна вже запропонувала припинити бойові дії вздовж нинішньої лінії фронту та перейти до дипломатичного врегулювання. Однак російське керівництво, за його словами, продовжує відкидати цей шлях, хоча він дозволив би негайно зменшити кількість жертв і створити умови для предметних переговорів.

    Міністр також звернув увагу, що речник Кремля Дмитро Пєсков фактично відхилив і пропозицію президента Казахстану. Тому, як підсумував Сибіга, Москва повинна відчути значно сильніший зовнішній тиск, перш ніж погодиться обговорювати реалістичні умови припинення війни.

    «Підсумок такий: Москва має відчути більший тиск, перш ніж погодиться на реалістичні пропозиції щодо миру», — наголосив глава МЗС.

    Що саме запропонував Токаєв

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв виступив із заявою 25 липня під час російсько-казахстанського форуму в Омську, де він перебував разом із Володимиром Путіним. Казахський лідер припустив, що шлях до політичного врегулювання можна відкрити через припинення активних бойових дій і повернення до переговорів.

    Токаєв запропонував «заморозити» війну та відновити переговорний процес на основі оновленої так званої «Стамбульської формули 2.0». Йшлося про повернення до дипломатичних напрацювань, які обговорювалися під час переговорів у Стамбулі у 2022 році, але так і не привели до завершення російської агресії.

    Виступ президента Казахстану став помітною подією, оскільки прозвучав безпосередньо поруч із Путіним і від лідера держави, яка підтримує тісні економічні та політичні зв’язки з Росією. Reuters зазначає, що Токаєв закликав припинити бойові дії та повернутися до переговорів, хоча водночас продовжив використовувати окремі формулювання, близькі до російської риторики.

    Зокрема, президент Казахстану назвав українців і росіян «братськими народами» та висловив думку, що продовження війни нібито вигідне противникам обох держав. Такі слова не відповідають позиції України, яка наголошує, що війна була розпочата Росією, а її припинення залежить передусім від рішення Москви вивести війська й відмовитися від агресії.

    Водночас сам заклик Токаєва до припинення бойових дій у Києві сприйняли як важливий сигнал. Заява демонструє, що навіть серед близьких партнерів Кремля посилюється розуміння необхідності завершення війни та переходу до дипломатії.

    Кремль відкинув пропозицію Казахстану

    Реакція Москви на слова Токаєва була негативною. Дмитро Пєсков заявив, що «заморожування» війни нібито неможливе, доки Росія не досягне поставлених нею цілей. Представник Кремля також повторив традиційну російську тезу про те, що бойові дії можуть припинитися «навіть сьогодні», якщо Україна ухвалить певні рішення.

    При цьому в Москві не уточнили жодних нових умов. Раніше російське керівництво вимагало, щоб Україна відмовилася від вступу до НАТО та вивела свої війська з територій чотирьох областей, які Росія незаконно оголосила частиною своєї держави, хоча не контролює їх повністю. Україна неодноразово називала такі вимоги ультиматумом і фактичною вимогою капітуляції.

    Позиція Кремля підтверджує оцінку Сибіги: Росія публічно заявляє про готовність до переговорів, але водночас відкидає пропозиції щодо негайного припинення вогню та наполягає на виконанні власних максималістських умов.

    Ще 16 липня у Кремлі заявляли, що найближчим часом не бачать перспектив для відновлення переговорів з Україною, хоча формально продовжували стверджувати, що нібито залишаються відкритими до дипломатії.

    Чому заява Токаєва важлива

    Казахстан намагається зберігати баланс у відносинах із Росією, Заходом, Китаєм та Україною. Астана не визнала окуповані Росією українські території незалежними державами та публічно декларувала повагу до територіальної цілісності України.

    Водночас Казахстан залишається одним із ключових економічних партнерів Росії та членом низки інтеграційних об’єднань, у яких домінує Москва. Саме тому прямий заклик Токаєва до Путіна зупинити війну може свідчити про зростання занепокоєння тривалістю конфлікту та його наслідками для всього регіону.

    Війна вже створила серйозні ризики для економіки Казахстану. Значна частина казахстанської нафти експортується через російську територію та Чорне море, а будь-які військові загрози для транспортної інфраструктури безпосередньо впливають на доходи Астани.

    Крім того, тривала міжнародна ізоляція Росії ускладнює співпрацю з її партнерами, які змушені враховувати ризики вторинних санкцій, обмеження у торгівлі та дедалі більшу нестабільність у регіоні.

    Заява Токаєва також пролунала на тлі нової дипломатичної активності навколо завершення війни. Україна та США обговорюють можливі пропозиції щодо припинення повітряних ударів, а Київ продовжує наполягати на безумовному припиненні вогню як першому кроці до мирних переговорів. Кремль, однак, заявив, що поки не готовий предметно коментувати такі ініціативи.

    Україна закликає посилювати тиск на Росію

    Офіційна позиція Києва полягає в тому, що переговори можуть бути результативними лише тоді, коли Росія не зможе використати їх для перегрупування військ, затягування часу або підготовки нових наступальних операцій.

    Саме тому Україна паралельно із дипломатичними пропозиціями вимагає продовжувати санкційний тиск, обмежувати доходи Росії від експорту енергоресурсів, посилювати українську протиповітряну оборону та забезпечувати Сили оборони необхідною зброєю.

    Заява Сибіги демонструє, що Київ вітає заклики міжнародних лідерів до припинення війни, навіть якщо вони походять від держав, які підтримують тісні зв’язки з Кремлем. Однак українська сторона вважає, що самих дипломатичних звернень недостатньо.

    Поки Москва відкидає припинення вогню та продовжує ракетно-дронові атаки, її необхідно переконувати за допомогою політичного, економічного й військового тиску. За логікою українського МЗС, лише втрата здатності продовжувати війну на вигідних для себе умовах може змусити Кремль погодитися на реалістичний переговорний процес.

    Київ позитивно оцінив слова президента Казахстану, але водночас підкреслив головну проблему: Росія поки не демонструє реальної готовності зупинити агресію. Публічна відмова Кремля від пропозиції Токаєва стала черговим доказом того, що Москва реагує на мирні ініціативи лише тоді, коли стикається з достатнім міжнародним тиском.

  • Зеленський: Путін готує нову мобілізацію та хоче залучити 30 тисяч військових із КНДР

    Зеленський: Путін готує нову мобілізацію та хоче залучити 30 тисяч військових із КНДР

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія готується до нової хвилі мобілізації та планує залучити до війни проти України ще близько 30 тисяч військових із Північної Кореї. За його словами, про це свідчать дані української розвідки. Відповідну заяву глава держави зробив під час вечірнього звернення.

    Президент наголосив, що українська розвідка володіє інформацією про військові плани Кремля на осінь, і вони не передбачають жодних кроків до мирного врегулювання.

    «Українська розвідка має інформацію про російські плани на осінь, і в цих планах миру немає», — зазначив Зеленський.

    За словами глави держави, російський диктатор Володимир Путін уже створює умови для розширення мобілізації, хоча наразі намагається приховати це за іншими формулюваннями та політичними сигналами.

    Президент також навів дані щодо втрат російської армії від початку 2026 року. За його словами, за неповні сім місяців до лав Збройних сил РФ було набрано 221 тисячу осіб, тоді як загальні втрати російських військ за цей самий період становили майже 225,5 тисячі військових.

    Із них, за інформацією Зеленського, 131 тисяча — загиблі, ще майже 93 тисячі — поранені. Президент додав, що значна частина поранень є тяжкими через низький рівень медичного забезпечення в російській армії.

    «Путін готується просто забирати нових росіян на війну. Зараз він маскує це під іншими словами й сигналами, але насправді готується», — заявив глава держави.

    Окремо Зеленський повідомив про поглиблення військового співробітництва між Москвою та Пхеньяном. За даними української розвідки, Росія планує отримати ще 30 тисяч військовослужбовців із Північної Кореї.

    Президент уточнив, що вже з червня у Воронезькій області ведеться підготовка до їхнього прийому. Крім того, за його словами, КНДР готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет.

    «Росія хоче отримати ще 30 тисяч військових із Північної Кореї. Також Північна Корея готується передати Росії нові пускові установки для балістичних ракет. Це загроза не тільки для України», — наголосив Зеленський.

    Президент додав, що Москва фактично допомагає Пхеньяну отримувати сучасний бойовий досвід, удосконалювати озброєння та відпрацьовувати його застосування у реальних бойових умовах. На його думку, це створює потенційну загрозу не лише для України, а й для країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, які перебувають у зоні досяжності північнокорейських ракет.

    Водночас Зеленський наголосив, що Україна разом із міжнародними партнерами повинна посилювати тиск на Росію, аби змусити Кремль відмовитися від продовження війни.

    «Важливо, щоб ми з партнерами могли натиснути на Росію достатньо, щоб думки про припинення цієї агресії стали домінувати — думки про мир, а не про додаткову російську мобілізацію», — підкреслив президент.

    Глава держави також зазначив, що українські далекобійні удари по військових цілях на території Росії впливають на суспільні настрої всередині країни-агресора. За його словами, дедалі більше росіян відчувають наслідки війни та усвідомлюють, що її затягування лише збільшує людські втрати.

  • Сибіга попередив про спроби Росії зірвати нові санкції США

    Сибіга попередив про спроби Росії зірвати нові санкції США

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росія може вдатися до дипломатичних маніпуляцій, аби зірвати ухвалення нового пакета американських санкцій, відомого як «пекельні санкції», який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Про це глава української дипломатії повідомив у соцмережі X.

    За словами Сибіги, Кремль уже неодноразово використовував схожу тактику напередодні запровадження нових обмежувальних заходів з боку західних партнерів, особливо Сполучених Штатів.

    «Останніми роками простежується чітка закономірність: щоразу, коли наближаються нові масштабні санкції, особливо з боку США, Володимир Путін використовує всі можливі засоби, щоб виграти час», — зазначив міністр.

    Глава МЗС наголосив, що серед основних інструментів Кремля залишаються імітація дипломатичної активності, показові телефонні розмови та переговори, які, за його словами, не мають на меті реальне досягнення миру.

    «Його улюблена зброя? Фальшива дипломатія, постановочні телефонні розмови та несумлінні зустрічі», — написав Сибіга.

    Міністр підтвердив, що вже наступного тижня американські законодавці мають розглянути законопроєкт про новий пакет санкцій. У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів зберігати пильність і не піддаватися на спроби Москви представити себе стороною, яка нібито прагне мирного врегулювання.

    «Росія може спробувати зірвати його, вдаючи, що піклується про мир. Посилення санкційного тиску на Москву не просто своєчасне — воно життєво важливе для протидії російському терору і реального припинення цієї війни», — наголосив очільник українського МЗС.

    Початкова редакція законопроєкту, ініційованого Ліндсі Гремом, передбачала запровадження США вторинних мит у розмірі 500% щодо країн, які продовжують закуповувати російські нафту, газ та інші енергоносії. Однак згодом документ був доопрацьований.

    У чинній версії законопроєкту пропонується встановити мита на рівні 100%, а також надати президенту США Дональду Трампу право самостійно ухвалювати рішення про запровадження, призупинення або скасування цих санкцій.

    Після смерті Ліндсі Грема законопроєкт отримав підтримку вже 60 співавторів. Очікується, що голосування за нього може відбутися наступного тижня, попередньо 28 липня — у день похорону сенатора.

    Втім, за інформацією The New York Times, розгляд документа може бути відкладений через заперечення з боку Демократичної партії. Демократи виступають проти положення, яке наділяє президента США широкими повноваженнями щодо одноосібного застосування або скасування санкцій.

  • Казахстан запропонував Путіну “заморозити” війну та повернутися до Стамбула-2022

    Казахстан запропонував Путіну “заморозити” війну та повернутися до Стамбула-2022

    Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв під час особистої зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним запропонував розглянути можливість “заморожування” війни Росії проти України та повернутися до переговорного формату, який обговорювався у Стамбулі у 2022 році. Про це повідомляє російське медіа «Смотри».

    За словами Токаєва, він висловив цю ідею як власну думку та пораду російському лідеру. Президент Казахстану зазначив, що до нього нібито звертаються з проханням виступити посередником, тому він запропонував конкретний варіант можливого завершення війни.

    «Оскільки до мене звертаються, можливо, цей конфлікт вже варто заморозити і повернутись до стамбульської формули 2.0, оскільки там були досягнуті значні результати. Ну потім вже, під гарантією великих держав, включаючи Росію, ну і далі рухатись у бік довгоочікуваного миру», — заявив Токаєв.

    Під час зустрічі президент Казахстану також озвучив низку тез, які збігаються з риторикою Кремля. Зокрема, він назвав українців і росіян «братніми народами», висловив співчуття через загибель людей з обох сторін та припустив, що війна нібито вигідна «супротивникам».

    «Оскільки жаль, звісно, молоді люди гинуть, братських народів Росії та України, і все це треба зупиняти, оскільки те, що відбувається, на мій погляд, це на руку і в радість супротивникам», — сказав він.

    Окремо Токаєв підтвердив незмінність курсу Казахстану на стратегічне партнерство з Росією.

    «Що стосується позиції Казахстану щодо Росії, не сумнівайтесь, ми завжди вважали і вважаємо Росію великою державою. Про це я говорю на всіх міжнародних форумах і прихильні стратегічному співробітництву з Росією, союзницьким відносинам, як би важко це не було», — заявив президент Казахстану.

    Нагадаємо, у березні 2022 року в Стамбулі відбулися переговори між українською та російською делегаціями. Тоді Росія висувала вимоги щодо суттєвого скорочення чисельності Збройних сил України, відмови від курсу на членство в НАТО та фактичного обмеження військової співпраці із західними партнерами. Україна не погодилася з такими умовами, а Кремль і надалі заявляє, що саме стамбульські домовленості мають стати основою для можливих майбутніх переговорів.

  • Сікорський: ця зима може стати останнім шансом Путіна

    Сікорський: ця зима може стати останнім шансом Путіна

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що зима 2026–2027 років може стати останньою можливістю для російського диктатора Володимира Путіна спробувати зламати опір України. Водночас він наголосив, що Кремль продовжує використовувати перевірену десятиліттями тактику, намагаючись посварити поляків і українців, аби послабити єдність союзників. Про це глава польської дипломатії сказав в ефірі TVP Info.

    За словами Сікорського, Росія продовжує наступальні дії та масовані обстріли українських міст, однак головною загрозою як для України, так і для Польщі залишається саме Кремль. Міністр наголосив, що Варшава і Київ не є ворогами одне для одного, тоді як Москва протягом століть використовує протиставлення двох народів як інструмент власної геополітичної політики.

    Очільник МЗС Польщі зазначив, що ще з XVII століття російська влада та її агентура систематично намагалися розпалювати конфлікти між поляками й українцями. На його переконання, сучасна Росія продовжує діяти за тією ж схемою, використовуючи інформаційні кампанії та гібридні методи впливу. Саме тому, підкреслив Сікорський, Польща повинна усвідомлювати ці ризики та не дозволити Кремлю досягти своїх цілей.

    Окремо польський міністр попередив про ймовірність нових російських провокацій проти держав-членів НАТО, зокрема Польщі. Він не виключив, що Москва може вдатися до операцій під чужим прапором або інших гібридних сценаріїв. Водночас Сікорський зауважив, що публічне попередження про такі загрози суттєво ускладнює їхню реалізацію та знижує ймовірність успіху подібних операцій.

    Коментуючи переговори державного секретаря США Марко Рубіо та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, які відбулися в Манілі, глава польської дипломатії висловив скепсис щодо можливості досягнення відчутного прогресу. Він зазначив, що 37 хвилин розмови недостатньо для вирішення настільки складних питань, а будь-яке реальне просування до миру можливе лише за умови, якщо Володимир Путін відмовиться від своїх максималістських цілей щодо України та визнає помилковість розв’язаної війни. На думку Сікорського, наразі ознак такої зміни позиції Кремля немає.

    Міністр також звернув увагу на економічний стан Росії. За його словами, за перші два квартали цього року країна продала 44 тонни золота зі своїх резервів, що стало рекордним показником. На його думку, це може свідчити про поступове виснаження фінансових ресурсів Росії, які використовуються для продовження війни.

    Саме тому, вважає Сікорський, майбутня зима може стати вирішальною для Кремля. Якщо Росії не вдасться досягти своїх військово-політичних цілей у цей період, її можливості продовжувати війну можуть істотно зменшитися. Водночас Польща, за словами міністра, зацікавлена не лише в тому, щоб Україна вистояла, а й щоб здобула перемогу, адже це безпосередньо впливає на безпеку всієї Європи.

    Останнім часом Радослав Сікорський неодноразово робив жорсткі заяви щодо Росії. Раніше він наголошував, що Кремль не має достатніх ресурсів для військового нападу на Польщу, а також попереджав про ризик проведення Росією операцій під чужим прапором із використанням українських дронів з метою дискредитації України та послаблення підтримки Києва з боку західних партнерів.

  • Кремль готує нові кроки перед можливою мобілізацією

    Кремль готує нові кроки перед можливою мобілізацією

    Кремль продовжує формувати правові та організаційні умови для можливої нової мобілізації, а також готується до потенційного невдоволення всередині країни, яке може супроводжувати такі рішення. На це вказують останні законодавчі ініціативи російської влади та зміни у сфері внутрішньої безпеки. Такого висновку дійшли аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW).

    Одним із кроків у цьому напрямку стало рішення Державної думи Росії, яка 22 липня ухвалила законопроєкт, що розширює коло громадян, які можуть укладати контракти з Міністерством оборони РФ під час формальних періодів мобілізації. Документ дозволяє проходити військову службу за контрактом навіть особам із непогашеною судимістю, зокрема за тяжкі злочини, пов’язані з контрабандою наркотичних речовин або участю в організованих злочинних угрупованнях.

    Заступник міністра оборони Росії та начальник Головного військово-політичного управління генерал армії Віктор Горємикін заявив, що ухвалений закон має збільшити кількість громадян, які можуть бути залучені до військової служби, та полегшити комплектування армії для продовження війни проти України у 2026 році.

    Ще одним сигналом аналітики називають дії Росгвардії. 21 липня відомство оприлюднило проєкт поправок до нормативних документів, які розширюють правила цивільної оборони. Офіційно зміни пояснюють необхідністю захисту населення від невизначених загроз під час мобілізації, воєнного стану та в умовах війни. Водночас в ISW вважають, що ці зміни можуть свідчити про підготовку влади до можливих внутрішніх протестів або інших проявів суспільного невдоволення.

    Аналітики також нагадують, що ще у листопаді 2025 року президент Росії Володимир Путін підписав закон, який дозволяє направляти резервістів до зон бойових дій без офіційного оголошення мобілізації. На думку експертів, цей механізм може використовуватися для проведення прихованих або поетапних призовів без формального запровадження загальної мобілізації.

    У ISW зазначають, що сукупність цих рішень свідчить про системну підготовку Кремля до різних сценаріїв розвитку подій. З одного боку, російська влада створює законодавчу базу для можливого оголошення формальної мобілізації чи навіть воєнного стану на території країни. З іншого — посилює інструменти контролю за внутрішньою ситуацією, враховуючи, що нова мобілізація може викликати негативну реакцію серед населення.

    Водночас аналітики підкреслюють, що остаточне рішення про оголошення мобілізації значною мірою залежить особисто від Володимира Путіна. За оцінкою ISW, російський президент ухвалюватиме таке рішення, виходячи зі свого бачення ситуації на фронті, потреб армії та рівня внутрішньої політичної стабільності. Наразі немає підтверджень того, що Кремль уже визначив конкретні терміни або формат нової мобілізаційної кампанії.

    Раніше Центр протидії дезінформації повідомляв, що Росія може восени розпочати масштабну мобілізацію, під час якої планують залучити понад 500 тисяч осіб, частину з яких можуть одразу направити на війну проти України. Президент України Володимир Зеленський також припускав, що після завершення виборчої кампанії до Державної думи російська влада може вдатися до нового етапу мобілізації, щоб скоротити витрати на залучення контрактників.

    Своєю чергою, Головне управління розвідки Міністерства оборони України раніше повідомляло про ознаки прихованої підготовки Росії до масштабнішої мобілізації, зазначаючи, що Кремль уникає публічних заяв через побоювання негативної реакції суспільства. Також надходила інформація про те, що регіональна влада Росії вимагає від підприємств забезпечувати набір людей до армії або сплачувати компенсації за невиконання встановлених планів.

  • Путін більше не торгується: Кремль хоче назавжди залишити частини Сумщини та Харківщини

    Путін більше не торгується: Кремль хоче назавжди залишити частини Сумщини та Харківщини

    Російська влада більше не розглядає можливість повернення Україні захоплених прикордонних територій Сумської та Харківської областей у межах потенційної мирної угоди. Кремль планує зберегти ці райони під своїм контролем як так звані буферні зони, одночасно продовжуючи військову кампанію з метою окупації всієї Донецької області.

    Про зміну позиції Москви повідомило агентство Bloomberg із посиланням на трьох співрозмовників, близьких до російського керівництва. За їхніми словами, президент РФ Володимир Путін відмовився від територіальних поступок, які російська сторона нібито допускала на попередніх етапах неформальних переговорів зі Сполученими Штатами.

    За даними джерел, тепер Москва має намір залишити окуповані прикордонні райони Сумщини та Харківщини як постійний військовий пояс уздовж російського кордону. Це означає, що навіть у разі відновлення мирного процесу Кремль не планує добровільно відводити свої війська з цих територій.

    Водночас інформація Bloomberg ґрунтується на анонімних джерелах і поки не оформлена як офіційна мирна пропозиція Росії. Повного тексту будь-якої нової переговорної позиції Кремль не оприлюднював.

    Якою була попередня схема

    За інформацією джерел, раніше російська сторона нібито розглядала інший сценарій завершення війни. Москва могла погодитися залишити захоплені райони Сумської та Харківської областей в обмін на передачу їй усієї Донецької області, зокрема територій, які залишаються під контролем української армії.

    Такий підхід передбачав, що Сполучені Штати чинитимуть тиск на Київ, вимагаючи виведення українських військ із неокупованої частини Донеччини. Росія, зі свого боку, могла представити відступ із північних прикордонних районів як власну поступку.

    Про можливість територіального обміну раніше говорили й окремі російські коментатори. Захоплені райони Сумщини та Харківщини могли використовуватися Кремлем як предмет торгу за українські території на Донбасі. Проте російське керівництво, за новими даними, більше не планує такого обміну.

    Попередні повідомлення Bloomberg також свідчили, що Москва могла вийти з переговорів, якщо Україна не погодиться відмовитися від усієї території Донбасу. Російська сторона наполягала на передачі їй частин Донецької області, які вона не змогла окупувати військовим шляхом.

    У Кремлі згадують «дух Анкориджа»

    Зміна позиції Москви, за версією джерел, пов’язана з погіршенням відносин між Кремлем і адміністрацією президента США Дональда Трампа.

    Російська влада нібито вважала, що під час зустрічі Путіна і Трампа на Алясці було досягнуто неформального розуміння основ майбутньої угоди. У Москві ці домовленості називали «духом Анкориджа».

    Ймовірно, йшлося не про підписаний документ, а про російське трактування усних переговорів. Американська сторона не підтверджувала існування офіційної угоди, яка передбачала б передачу Росії всієї Донецької області або примус України до територіальних поступок.

    Після подальшого загострення риторики Вашингтона Кремль, за даними Bloomberg, дійшов висновку, що попередній дипломатичний сценарій більше не працює. Саме тому Москва вирішила посилити свої територіальні вимоги і не повертати захоплені райони на півночі та північному сході України.

    Росія хоче захопити всю Донецьку область

    Незмінною стратегічною метою Путіна залишається встановлення повного контролю над Донецькою областю.

    За словами джерел Bloomberg, російська влада може повернутися до серйозних переговорів лише після того, як її війська вийдуть на адміністративні межі регіону. Це означає, що Москва пов’язує дипломатичний процес не з компромісом, а з досягненням додаткових результатів на полі бою.

    Російське військове керівництво нібито доповідало Путіну, що повне захоплення Донеччини можливе до кінця 2026 року. Водночас навіть усередині російських силових структур існують сумніви щодо реалістичності такого прогнозу.

    Частина військових оцінює, що виконання цього завдання може тривати щонайменше до 2027 року. Російська армія просувається повільно, а найбільш укріплені українські міста й оборонні рубежі залишаються складними цілями.

    Аналітики Інституту вивчення війни раніше зазначали, що Путін продовжує вимагати повної окупації Донецької та Луганської областей і не демонструє готовності до значущих компромісів. Водночас можливості російської армії не гарантують досягнення цих цілей у заявлені Кремлем строки.

    Що Росія називає «буферною зоною»

    Кремль пояснює наступ на Сумщині та Харківщині необхідністю створення так званої зони безпеки, яка нібито має відсунути українські війська від російського кордону.

    Наприкінці 2025 року начальник російського Генштабу Валерій Герасимов заявив, що Путін наказав розширити таку зону протягом 2026 року. Росія намагалася виправдати вторгнення необхідністю захисту Бєлгородської та Курської областей від українських обстрілів і безпілотників.

    У липні Путін стверджував, що створення «буферної зони» у Харківській, Сумській і навіть Дніпропетровській областях нібито відбувається відповідно до плану. Така риторика свідчить, що поняття «зони безпеки» Кремль використовує для виправдання захоплення дедалі нових українських територій.

    Українське командування ще навесні попереджало, що російське угруповання «Північ» намагатиметься створити вздовж кордону контрольовану смугу завширшки до 20 кілометрів.

    Тодішній командувач Об’єднаних сил Михайло Драпатий повідомляв про щонайменше 12 ділянок, де росіяни могли спробувати розширити своє просування, використовуючи підрозділи від штурмової роти до батальйону.

    Отже, заяви про «буферну зону» не є лише елементом переговорної позиції. Росія вже намагається реалізувати цей план військовим шляхом, захоплюючи прикордонні села та змушуючи Україну розтягувати резерви між різними напрямками фронту.

    Україна не визнає російських претензій

    З погляду міжнародного права Сумська, Харківська, Донецька та всі інші окуповані території залишаються частиною України.

    Називання захоплених районів «буферною зоною» не змінює їхнього правового статусу. Йдеться про території, окуповані внаслідок збройної агресії РФ.

    Українська влада неодноразово відкидала вимоги про одностороннє виведення ЗСУ з неокупованих районів Донбасу. Київ наголошує, що будь-які рішення щодо територій не можуть ухвалюватися без України, а замороження війни без надійних гарантій безпеки створить для Росії умови для підготовки нового нападу.

    Президент Володимир Зеленський також називав плани створення російських «буферних зон» божевільними та розцінював їх як прикриття подальшого територіального захоплення.

    Чи означає це кінець переговорів

    Повідомлення Bloomberg не означає, що дипломатичні контакти повністю припинені. Однак воно свідчить про суттєве підвищення російських вимог.

    Москва фактично сигналізує, що не готова повернутися до попереднього сценарію, за якого частини Сумщини та Харківщини могли стати предметом територіального обміну. Тепер Кремль прагне одночасно отримати всю Донецьку область і зберегти окуповані плацдарми на півночі.

    Такий підхід важко назвати компромісною переговорною позицією. Росія хоче закріпити вже досягнуті військові результати, продовжити наступ і лише після цього говорити про припинення війни.

    Крім того, поняття «буферної зони» не має чітко визначених меж. Якщо Москва вважає, що безпека російського кордону потребує захоплення територій сусідньої держави, ширина такої зони може змінюватися залежно від дальності української зброї та політичних цілей Кремля.

    Це створює ризик, що навіть після окупації певної смуги Росія висуне нові вимоги та спробує просунутися далі.

    Кремль робить ставку на продовження війни

    Нова позиція російського керівництва демонструє, що Москва поки не відмовилася від спроб досягти своїх цілей силою.

    Замість взаємного відведення військ, міжнародного контролю або пошуку компромісної лінії припинення вогню Кремль пов’язує переговори з попереднім захопленням додаткових українських територій.

    Росія розраховує, що постійний тиск на Донеччині, наступальні дії на Сумщині та Харківщині, а також удари по українській інфраструктурі послаблять позиції Києва й змусять його погодитися на територіальні втрати.

    Водночас можливість реалізації цього плану залежить від ситуації на фронті, втрат російської армії, здатності України утримувати оборону та обсягів підтримки з боку партнерів.

    Повідомлення про плани залишити частини Сумської та Харківської областей як «буферні зони» свідчить не про наближення миру, а про розширення територіальних претензій Кремля. Москва намагається перетворити тимчасово окуповані райони на постійний інструмент військового й політичного тиску, одночасно продовжуючи боротьбу за повний контроль над Донеччиною.