Golosnovinua.com

Позначка: вирок

  • Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Суддю-хабарника остаточно відправили за ґрати: ВАКС підтвердив вирок ексголові райсуду Київщини

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду залишила без змін вирок колишньому голові Баришівського районного суду Київської області Олександру Лисюку. Екссуддя отримав 8,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна за одержання неправомірної вигоди.

    Після рішення апеляції Лисюка взяли під варту прямо в залі суду.

    Про це повідомив журналіст Олег Новіков, який спеціалізується на висвітленні справ НАБУ та САП.

    “Апеляція підтвердила вирок ексголові райсуду на Київщині… Його заарештували в залі суду”, — написав Новіков.

    Ідеться про одну з резонансних антикорупційних справ у судовій системі Київської області. Ще у 2023 році Вищий антикорупційний суд визнав Олександра Лисюка винним у вимаганні та отриманні хабаря за ухвалення потрібного судового рішення.

    За матеріалами слідства, суддя вимагав гроші за забезпечення позову в інтересах фізичної особи та подальший швидкий розгляд справи.

    За версією обвинувачення, Лисюк спочатку заявив про необхідність “невідкладної передачі” 2 тисяч доларів за винесення рішення про забезпечення позову. Згодом, як стверджують правоохоронці, він попросив ще 500 тисяч гривень за подальший розгляд справи у “максимально стислі терміни” та ухвалення рішення на користь позивача.

    У НАБУ зазначали, що суддя діяв умисно та намагався отримати неправомірну вигоду якнайшвидше.

    Затримали Лисюка під час отримання 2,5 тисячі доларів.

    Справу розслідували детективи НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП. Саме Вищий антикорупційний суд розглядав провадження як суд першої інстанції, а тепер Апеляційна палата ВАКС підтвердила законність вироку.

    Окрім тюремного строку, екссудді призначили конфіскацію майна та заборону обіймати певні посади.

    Рішення апеляції стало остаточним важливим етапом у справі, яка тривала кілька років. В українській антикорупційній системі такі вироки вважаються особливо показовими, оскільки йдеться про представників судової влади.

    На тлі масштабної війни тема боротьби з корупцією залишається однією з ключових для української влади та міжнародних партнерів України. Західні союзники неодноразово наголошували, що ефективна робота антикорупційних органів та очищення судової системи є критично важливими для подальшої інтеграції України до ЄС.

    Саме тому рішення ВАКС у справах щодо суддів, чиновників та високопосадовців перебувають під особливою увагою суспільства.

    Справа Лисюка також стала ще одним прикладом того, як НАБУ та САП продовжують фокусуватися на корупції в судовій системі. Останніми роками антикорупційні органи відкривали провадження щодо низки суддів різних інстанцій, яких підозрювали у вимаганні хабарів або незаконному збагаченні.

    Водночас експерти наголошують: попри окремі гучні вироки, проблема корупції в судах залишається системною. Саме через це реформа судової системи та очищення суддівського корпусу залишаються одними з головних вимог як українського суспільства, так і міжнародних партнерів.

    Нагадаємо, раніше в Києві прокуратура через суд домоглася повернення до бюджету 1,8 мільйона гривень, переплачених під час ремонту укриття в одній зі столичних шкіл. Ця справа також стала частиною ширшої кампанії правоохоронців щодо боротьби з корупцією у сфері державних закупівель та бюджетних витрат під час війни.

  • Київ заочно засудив Мединського до 10 років ув’язнення

    Київ заочно засудив Мединського до 10 років ув’язнення

    Шевченківський районний суд Києва заочно ухвалив вирок щодо Володимира Мединського — російського державного діяча, який очолює російські делегації на переговорах з Україною. Його визнано винним у посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України та у виправданні збройної агресії РФ. Суд призначив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора України, який здійснював процесуальне керівництво у справі. У відомстві наголошують, що розслідування стосується не лише окремого навчального видання, а ширшого явища інформаційної агресії Російської Федерації, яку в Україні розглядають як невід’ємну складову повномасштабної війни проти держави. Йдеться про системне використання пропагандистських матеріалів, зокрема освітніх, для формування потрібної Кремлю картини світу серед російського суспільства та населення на тимчасово окупованих територіях.

    У центрі справи опинився російський шкільний підручник з історії для 11 класу під назвою «История. История России. 1945 год — начало XXI века», виданий у 2023 році. За даними слідства, його авторами та редакторами є Володимир Мединський та Анатолій Торкунов. Українська сторона розцінює цей підручник як елемент державної пропагандистської політики Росії, спрямованої на виправдання війни проти України та формування у молодого покоління викривленого бачення сучасної історії.

    Слідство встановило, що зміст підручника містить формулювання, які в Україні трактують як публічні заклики до зміни міжнародно визнаних кордонів, виправдання збройної агресії Росії, а також легітимізацію тимчасової окупації українських територій. Окремо наголошується на наративі про так звані «братні народи», запереченні української державності як самостійного суб’єкта та нав’язуванні термінології на кшталт «визволення» у контексті війни, яку Росія веде проти України.

    Особливу увагу правоохоронці звертають на те, що цей навчальний матеріал був орієнтований насамперед на дітей шкільного віку — одну з найбільш чутливих аудиторій для інформаційного впливу. За даними Офісу генпрокурора, з 1 вересня 2023 року підручник офіційно використовувався в освітньому процесі на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей, а також в Автономній Республіці Крим. Крім того, він був частиною навчальної програми і на території самої Російської Федерації.

    У прокуратурі підкреслюють, що справу кваліфіковано за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема щодо посягання на територіальну цілісність держави та виправдання збройної агресії РФ і глорифікації її учасників. Суд погодився з доводами обвинувачення і призначив Мединському та іншому фігуранту справи — Анатолію Торкунову — однакове покарання.

    Правоохоронці зазначають, що це рішення є частиною ширшої стратегії документування не лише військових злочинів Росії, а й інформаційної складової війни, яка охоплює пропаганду, освітні програми, медіа та інші інструменти впливу на суспільну свідомість. Українська сторона розглядає такі матеріали як елемент довготривалої політики, спрямованої на легітимізацію агресії та формування лояльності до неї всередині російського суспільства та на окупованих територіях.

    Володимир Мединський, який має українське походження і народився у місті Сміла Черкаської області, протягом останніх років є одним із ключових представників Росії на міжнародних переговорах щодо війни проти України. Його діяльність у сфері історичної політики та освіти неодноразово ставала предметом критики з боку українських офіційних осіб та міжнародних експертів, які звинувачують російську владу у використанні історії як інструменту політичного впливу.

  • Депутата з Генічеська заочно засудили до 10 років: що відомо про справу колаборанта

    Депутата з Генічеська заочно засудили до 10 років: що відомо про справу колаборанта

    Херсонський міський суд заочно засудив депутата Генічеської міської ради Дмитра Булочніка до 10 років позбавлення волі за колабораційну діяльність. Вирок ухвалено у порядку спеціального судового провадження, оскільки обвинувачений перебуває на тимчасово окупованій території та переховується від українського правосуддя.

    Суд визнав, що після окупації частини Херсонської області Булочнік добровільно пішов на співпрацю з російською адміністрацією. Зокрема, не пізніше вересня 2023 року він погодився стати депутатом так званої «ради депутатів Генічеського муніципального округу», сформованої окупантами під контролем партії «Єдина Росія».

    Згодом він отримав ще вищу позицію — став заступником голови цього псевдооргану. У межах цієї діяльності він не лише формально обіймав посаду, а й виконував функції, спрямовані на легітимізацію окупаційної влади. За даними слідства, він працював із місцевими жителями, популяризував діяльність окупаційної адміністрації та сприяв її інтеграції в повсякденне життя регіону.

    Правоохоронці зібрали доказову базу, яка включає свідчення очевидців, фото- та відеоматеріали, а також дані з відкритих джерел. Саме ці матеріали стали підставою для доведення вини обвинуваченого у суді.

    Крім політичної співпраці з окупаційною владою, Булочнік також інтегрував свою бізнес-діяльність у російське правове поле. Зокрема, він перереєстрував підприємство відповідно до законодавства РФ та уклав контракти на постачання товарів для структур, підконтрольних окупаційній адміністрації. Такі дії суд розцінив як свідому підтримку держави-агресора та її інституцій на захопленій території.

    За вироком суду, окрім 10 років ув’язнення, Булочніка позбавлено права обіймати посади в органах влади та місцевого самоврядування, а також брати участь у виборах протягом 10 років після відбуття основного покарання. Крім того, передбачено конфіскацію всього його майна, включно з нерухомістю, земельними ділянками та транспортними засобами.

    Серед конфіскованого майна — житлові будинки, земельна ділянка, а також транспорт, включно з вантажівками та причепами. Також із засудженого стягнуто судові витрати.

    Важливо, що справа розглядалася заочно — це стандартна практика у випадках, коли обвинувачені перебувають на тимчасово окупованих територіях або на території Росії. Українське законодавство дозволяє проводити такі процеси, щоб забезпечити невідворотність покарання за злочини проти держави.

    Дмитро Булочнік до початку повномасштабної війни був обраний депутатом Генічеської міської ради у 2020 році від забороненої нині політичної партії «ОПЗЖ». Після окупації частини Херсонської області він, як встановило слідство, змінив політичну позицію та почав співпрацювати з російськими структурами.

    Йому було оголошено підозру ще у 2025 році, після чого правоохоронні органи розпочали активну фазу розслідування. Служба безпеки України та прокуратура задокументували його діяльність на користь окупаційної адміністрації, включно з участю у створенні та функціонуванні незаконних органів влади.

    Цей вирок став частиною ширшої тенденції притягнення до відповідальності осіб, які співпрацюють з окупаційною владою. В Україні вже винесено десятки подібних рішень щодо колаборантів, які займали посади в окупаційних адміністраціях або допомагали російським військам.

    Юристи зазначають, що стаття 111-1 Кримінального кодексу України («Колабораційна діяльність») передбачає сувору відповідальність за такі дії, включаючи тривалі терміни ув’язнення та конфіскацію майна. Вона активно застосовується після початку повномасштабної війни для боротьби з внутрішніми загрозами.

    Експерти також підкреслюють, що такі вироки мають не лише юридичне, а й символічне значення. Вони демонструють, що держава не визнає жодних окупаційних органів і розглядає участь у них як злочин проти національної безпеки.

    Ситуація в Генічеську, як і в інших окупованих містах Херсонської області, залишається складною. Російська адміністрація намагається інтегрувати ці території у власну систему управління, однак Україна продовжує документувати всі випадки співпраці з окупантами для подальшого притягнення винних до відповідальності.

    Вирок Дмитру Булочніку наразі не набрав законної сили і може бути оскаржений. Проте він уже став черговим прикладом того, як українська судова система працює навіть в умовах війни, забезпечуючи юридичну відповідальність за колабораціонізм і співпрацю з державою-агресором.

  • Суд залишив у силі вирок колишньому голові ДФС Насірову у справі про податкові розстрочки

    Суд залишив у силі вирок колишньому голові ДФС Насірову у справі про податкові розстрочки

    Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду частково задовольнила скаргу захисту у справі колишнього голови ДФС Романа Насірова, однак залишила без змін основний вирок. Таким чином, рішення суду набрало законної сили.

    Суд виключив із вироку посилання на показання колишньої співробітниці ДПС Людмили Солотви та перерахував строк попереднього ув’язнення. В іншій частині апеляційні доводи сторони захисту були відхилені.

    Водночас суд підтвердив ключове рішення першої інстанції: Роман Насіров засуджений до шести років позбавлення волі. Окрім цього, йому призначено штраф у розмірі 17 тисяч гривень та заборону обіймати державні посади протягом трьох років.

    Другого фігуранта справи — Володимира Новікова — суд виправдав.

    Також апеляційна інстанція залишила чинним арешт майна до моменту розгляду окремого цивільного позову з боку компанії «Укргазвидобування».

    За версією слідства, Насіров у період перебування на посаді незаконно надавав розстрочки зі сплати податкового боргу компаніям, пов’язаним із бізнесменом Олександром Онищенком. Це, за оцінками правоохоронців, призвело до збитків державі на суму близько 2 мільярдів гривень.

    Рішення апеляційної палати означає завершення судового розгляду у кримінальній частині справи та відкриває шлях до виконання вироку.

  • На Черкащині засудили диверсанта який працював на російські спецслужби

    На Черкащині засудили диверсанта який працював на російські спецслужби

    Суд у Черкасах визнав винним місцевого жителя у державній зраді та диверсії на об’єктах критичної інфраструктури. За виконання завдань російських спецслужб чоловіка засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Як повідомили у Черкаській обласній прокуратурі, йдеться про 49-річного мешканця регіону, який на початку березня 2025 року погодився на співпрацю з представниками РФ. Завдання він отримував через месенджер Telegram.

    За даними слідства, чоловікові доручили здійснювати підпали об’єктів залізничної інфраструктури, що мають стратегічне значення для економіки та оборони України. Перед виконанням завдання він підготувався — придбав на автозаправній станції засоби для розпалювання вогню та обрав ціль.

    У Черкасах зловмисник підпалив релейні шафи та батарейну шафу вхідного світлофора на одному з об’єктів залізниці. Такі дії могли спричинити серйозні перебої у роботі транспорту та створити загрозу безпеці руху.

    Після вчинення диверсії чоловік намагався переховуватися, однак правоохоронці оперативно встановили його місцеперебування та затримали у Херсоні. На час досудового розслідування він перебував під вартою.

    Суд визнав його винним за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема у державній зраді та диверсії, вчиненій в умовах воєнного стану. Вирок передбачає 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У правоохоронних органах наголошують, що подібні злочини належать до категорії особливо тяжких. Співпраця з ворогом під час війни розцінюється як один із найсерйозніших злочинів і тягне за собою суворе покарання.

  • Посадовець Полтавського ЦНАПу продавав дані кадастру

    Посадовець Полтавського ЦНАПу продавав дані кадастру

    Заступника начальника одного з відділів Полтавського ЦНАПу Іслама Абазова визнали винним у незаконному використанні службового доступу до державних реєстрів і продажі даних земельного кадастру. Водночас суд призначив йому покарання у вигляді позбавлення волі, але звільнив від його відбування з випробувальним строком.

    Як встановив суд, посадовець використовував доступ до закритих державних баз даних, щоб за винагороду передавати інформацію про власників земельних ділянок приватним компаніям. Йдеться про кілька епізодів, що відбулися у серпні–вересні 2024 року. Загалом у суді довели отримання ним 9,5 тисячі гривень за такі дії.

    Вироком суду від 23 березня 2026 року Абазову призначили чотири роки позбавлення волі. Однак його звільнили від реального відбування покарання, встановивши іспитовий строк на два роки.

    Крім того, суд зобов’язав чоловіка перерахувати 15 тисяч гривень на підтримку Збройних сил України, а також компенсувати понад 7 тисяч гривень витрат на проведення експертиз.

    Водночас після оголошення вироку виникли питання щодо подальшого статусу посадовця. Уже наступного дня, 24 березня, Абазов подав щорічну декларацію, а не декларацію перед звільненням.

    Це може свідчити про те, що станом на кінець березня він формально залишається на посаді в системі ЦНАПу, попри встановлений судом факт незаконного використання службового становища.

  • Суд визнав винною мешканку Миргорода за перешкоджання мобілізації

    Суд визнав винною мешканку Миргорода за перешкоджання мобілізації

    Миргородський міськрайонний суд Полтавської області визнав жінку винною у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України під час воєнного стану. Суд призначив їй покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з іспитовим строком два роки.

    Як зазначається у вироку від 19 червня 2025 року, обвинувачена у 2024 році систематично публікувала в одному з Telegram-чатів інформацію про місця та час проведення мобілізаційних заходів у Миргороді.

    Зокрема, вона повідомляла про роботу територіальних центрів комплектування поблизу залізничної станції, а також про пересування службового транспорту військових. За даними слідства, такі повідомлення дозволяли військовозобов’язаним уникати зустрічей із представниками ТЦК та знижували ефективність мобілізації.

    У суді наголосили, що ці дії створювали загрозу виконанню завдань із комплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду.

    Під час розгляду справи обвинувачена повністю визнала свою провину та уклала угоду зі стороною обвинувачення. Суд врахував щире каяття, сприяння слідству, а також наявність у неї на утриманні неповнолітньої дитини.

    Обтяжуючою обставиною суд визнав вчинення злочину в умовах воєнного стану.

    Окрім основного покарання, суд постановив конфіскувати мобільний телефон, з якого здійснювалося поширення інформації, а також зобов’язав засуджену сплатити 2000 гривень процесуальних витрат.

    Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду протягом 30 днів.

  • Гайдук отримав остаточний вирок у справі про хабар у Тернопільській ОВА

    Гайдук отримав остаточний вирок у справі про хабар у Тернопільській ОВА

    Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду остаточно підтвердив вирок колишньому заступнику голови Тернопільської обласної військової адміністрації Ігорю Гайдуку. Йому призначено покарання у вигляді восьми років позбавлення волі.

    Йдеться про справу, яка набула розголосу ще у червні 2023 року, коли правоохоронці викрили посадовців на вимаганні хабаря від місцевого підприємця. За даними слідства, Ігор Гайдук разом із іншим заступником голови ОВА Ігорем Дем’янчуком вимагали 1,8 мільйона гривень за вирішення питання щодо оплати вже виконаних робіт з ремонту доріг.

    Зазначається, що роботи були завершені та прийняті ще у 2022 році, однак оплата за них затримувалася. За отримання неправомірної вигоди чиновники обіцяли не лише сприяти погашенню заборгованості, а й забезпечити укладення нових контрактів та фінансування чинних договорів із підрядною організацією.

    У березні 2025 року Вищий антикорупційний суд визнав Ігоря Гайдука винним та призначив йому покарання у вигляді 8 років і 2 місяців позбавлення волі. Згодом це рішення підтвердила Апеляційна палата ВАКС.

    Після розгляду касаційної скарги Верховний Суд залишив вирок без змін, фактично поставивши крапку у цій справі. Таким чином, рішення набрало остаточної законної сили.

    Справу Ігоря Гайдука вважають показовою для антикорупційної практики, оскільки вона стосується вимагання коштів за виконання вже профінансованих державою робіт і демонструє відповідальність посадовців за зловживання службовим становищем.

  • Пастка з неповнолітньою і вимагання грошей: у Рівному засудили експоліцейського

    Пастка з неповнолітньою і вимагання грошей: у Рівному засудили експоліцейського

    Рівненський міський суд визнав колишнього співробітника поліції винним у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди. Суд призначив йому покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з конфіскацією чверті майна.

    Як встановило слідство, інцидент стався ще у 2018 році. Тоді інспектори ювенальної превенції організували так звану контрольну покупку: неповнолітній дівчині дали гроші та попросили придбати слабоалкогольний напій у магазині.

    Після покупки правоохоронці повідомили продавчині, що вона нібито порушила закон, продавши алкоголь неповнолітній. Однак протокол про адміністративне правопорушення складено не було.

    Згодом один із поліцейських викликав власника магазину до службового кабінету і почав вимагати 4 тисячі гривень. За даними слідства, він натякав підприємцю, що у разі відмови можуть виникнути проблеми з ліцензією на продаж алкогольних напоїв.

    Передати гроші мав їхній колега. Проте він вирішив повідомити про ситуацію підрозділ внутрішньої безпеки поліції. У той же час власник магазину звернувся до Служби безпеки України.

    Після цього правоохоронці задокументували передачу неправомірної вигоди.

    Під час судового розгляду дослідили аудіо- та відеозаписи негласних слідчих дій. На одному з записів обвинувачений, отримуючи гроші, заявляє, що після цього «рік ніхто не чіпатиме» магазин.

    Другий фігурант справи уникнув розгляду у суді. У 2022 році провадження щодо нього зупинили через мобілізацію до лав Збройних сил України.

    Засуджений екс-поліцейський своєї вини не визнав і наполягав, що діяв у межах службових повноважень.

    Вирок суду поки не набрав законної сили і може бути оскаржений в апеляційному порядку. Розгляд справи у суді першої інстанції тривав приблизно сім з половиною років.

  • У Німеччині засудили 16-річного українця за вбивство жінки та її маленької доньки

    У Німеччині засудили 16-річного українця за вбивство жінки та її маленької доньки

    У Німеччині суд виніс вирок 16-річному громадянину України, якого визнали винним у вбивстві 32-річної співвітчизниці та її однорічної доньки. Підлітка засудили до 10 років позбавлення волі. Про це повідомляють німецькі медіа.

    Трагедія сталася влітку минулого року в місті Дорстен. За даними слідства, хлопець напав на жінку та її маленьку дитину на лісовій стежці та побив їх. Отримані травми виявилися смертельними.

    Правоохоронці встановили, що підозрюваний і загибла раніше були знайомі та певний час перебували у близьких стосунках.

    Тіло жінки виявили перехожі. Після того, як про злочин стало відомо, підліток сам прийшов до поліції та зізнався у скоєному.

    Під час судового процесу було встановлено обставини події, після чого суд визнав обвинуваченого винним і призначив йому покарання у вигляді 10 років ув’язнення.