Golosnovinua.com

Позначка: ЄС

  • Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Український агрогігант виходить на новий рівень: МХП купує одного з найбільших виробників курятини в Греції

    Українська агропромислова група МХП, яка є найбільшим виробником курятини в Україні та одним із провідних експортерів аграрної продукції у Східній Європі, оголосила про масштабну угоду на міжнародному ринку. Компанія підписала домовленість щодо придбання частки у грецькому виробнику м’яса Th. Nitsiakos AVEE — найбільшому виробнику курятини в Греції та одному з ключових гравців місцевого продовольчого сектору.

    Про укладення угоди повідомила пресслужба МХП. Згідно з домовленостями, українська компанія поступово придбає 70% акцій грецького виробника протягом кількох років. Водночас сторони вже передбачили можливість подальшого збільшення частки МХП до 100%, що фактично означатиме повний контроль над бізнесом у перспективі.

    Завершення угоди залежить від виконання стандартних юридичних процедур та отримання необхідних дозволів від регуляторних органів Греції та Європейського Союзу.

    Засновник і генеральний директор МХП Юрій Косюк назвав угоду важливим кроком для розвитку міжнародного бізнесу компанії та зміцнення її позицій на європейському ринку.

    За словами Косюка, інвестиції в закордонні активи дозволяють компанії диверсифікувати ризики та забезпечувати стабільність українського бізнесу навіть в умовах війни. Він також нагадав, що лише протягом 2022–2025 років МХП інвестував у розвиток виробництва в Україні близько 30 млрд грн.

    Грецька компанія Th. Nitsiakos AVEE є одним із найстаріших і найпотужніших виробників м’ясної продукції в країні. Підприємство працює на ринку понад 50 років і займається виробництвом курятини, яловичини, свинини та кролятини. Крім того, компанія виробляє корми для тварин і має повністю інтегрований цикл виробництва.

    У структурі групи працює понад 1000 співробітників. До активів компанії входять чотири комбікормові заводи, розташовані в Яніні, Арті, Афінах та Салоніках. Щороку вони переробляють близько 350 тисяч тонн зернових культур та понад 200 тисяч тонн соєвого шроту.

    Також до складу бізнесу входять сучасні інкубатори, птахофабрики, м’ясопереробні підприємства, логістичні комплекси та складська інфраструктура. Загальна площа портових складів компанії становить близько 35 тисяч квадратних метрів. Окремим напрямом діяльності є завод із переробки тваринного білка потужністю до семи тонн продукції на годину.

    За підсумками 2025 року виторг Th. Nitsiakos AVEE склав близько 540 млн євро, що робить компанію одним із найбільших гравців продовольчого ринку Греції.

    Для МХП ця угода є черговим етапом міжнародної експансії. Компанія вже має активи не лише в Україні, а й у країнах Південно-Східної Європи. Придбання грецького виробника дозволить значно посилити присутність українського холдингу на ринку Європейського Союзу та отримати доступ до нових каналів збуту.

    На сьогодні МХП обробляє близько 350 тисяч гектарів сільськогосподарських земель у 12 областях України. Компанія експортує продукцію більш ніж у 80 країн світу та володіє портфелем із понад 15 харчових брендів. Серед найбільш відомих торговельних марок — «Наша Ряба», а також мережі «М’ясомаркет» і Döner Маркет.

    Фінансові результати компанії свідчать про активне зростання бізнесу. За підсумками 2025 року виручка МХП зросла на 24% і досягла 3,77 млрд доларів. Чистий прибуток компанії збільшився майже на третину — до 187 млн доларів.

    Скоригований показник EBITDA становив 569 млн доларів. Водночас рентабельність бізнесу дещо знизилася через зростання виробничих витрат та погіршення результатів окремих напрямів діяльності.

    Одним із драйверів розвитку компанії залишається сегмент продукції з високою доданою вартістю. У 2025 році продажі перероблених м’ясних продуктів збільшилися на 27% і перевищили 57 тисяч тонн.

    Водночас виробництво соняшникової олії скоротилося на 41% через високу вартість сировини, а прибутковість цього напрямку суттєво знизилася. Виробництво м’яса птиці в Україні також дещо скоротилося — до 677 тисяч тонн, хоча виробничі потужності залишалися повністю завантаженими.

    Аналітики ринку відзначають, що угода з Th. Nitsiakos AVEE може стати однією з найбільших міжнародних інвестицій українського аграрного бізнесу за останні роки. Вона демонструє, що навіть в умовах повномасштабної війни українські компанії продовжують розширювати свою присутність на міжнародних ринках та інвестувати у стратегічні активи за кордоном.

    Якщо всі необхідні погодження будуть отримані, МХП зможе суттєво зміцнити свої позиції на ринку Європейського Союзу та перетворитися на одного з найбільших виробників м’ясної продукції в регіоні.

  • Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розгортає мережу виявлення дронів уздовж кордону з Росією

    Естонія розпочала новий етап зміцнення своєї національної безпеки, встановивши перші стаціонарні системи для виявлення та моніторингу безпілотних літальних апаратів уздовж кордону з Росією. Влада країни називає цей крок частиною масштабної програми захисту повітряного простору та прикордонних районів на тлі стрімкого зростання ролі дронів у сучасних військових конфліктах і дедалі більшої кількості інцидентів за участю безпілотників у країнах НАТО.

    Про це повідомляє естонський суспільний мовник

     із посиланням на Міністерство внутрішніх справ Естонії.

    За інформацією відомства, перші стаціонарні комплекси для виявлення дронів уже введені в експлуатацію на трьох ділянках південно-східного кордону країни. Одне з місць розгортання розташоване поблизу прикордонного пункту Лухамаа, який є одним із найважливіших переходів між Естонією та Росією.

    Нові системи здатні цілодобово відстежувати повітряний простір, виявляти безпілотні літальні апарати різних типів, визначати напрямок їхнього руху, фіксувати параметри польоту та оперативно передавати інформацію прикордонним службам і правоохоронним органам. У перспективі ці комплекси мають стати частиною єдиної національної мережі спостереження за дронами, яка охопить усю територію Естонії.

    У Міністерстві внутрішніх справ наголошують, що створення такої мережі є відповіддю на кардинальні зміни безпекового середовища в Європі після початку повномасштабної війни Росії проти України. Саме ця війна продемонструвала, що безпілотники перетворилися на один із головних інструментів сучасного поля бою, виконуючи функції розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій і навіть стратегічного стримування.

    Міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро заявив, що запуск перших комплексів є результатом кількох років підготовчої роботи та ретельної оцінки потенційних загроз.

    За його словами, останні події в регіоні підтвердили правильність рішень щодо посилення спроможностей із контролю за безпілотниками. Він наголосив, що перші пристрої вже функціонують у робочому режимі, а їх встановлення є лише початком значно масштабнішого проєкту.

    «Перші пристрої вже встановлені та працюють. Звичайно, це лише початок: ми рухаємося до створення мережі дронів, яка охоплює всю Естонію. Нещодавні інциденти з безпілотниками показують, що ми дуже реалістично оцінювали ризики та своєчасно ухвалювали рішення щодо розвитку наших можливостей», – заявив Таро.

    За планами уряду, до кінця року обладнання для виявлення та моніторингу дронів має з’явитися вздовж усього східного кордону країни. Йдеться про сотні кілометрів прикордонної інфраструктури, яка межує з Росією та частково проходить через важкодоступні лісисті райони, водойми та болотисту місцевість.

    Паралельно тривають роботи зі створення комплексної системи охорони кордону. У п’ятницю представники Управління поліції та прикордонної охорони Естонії (PPA) представили міністру внутрішніх справ звіт про хід будівництва прикордонної інфраструктури поблизу Саатсе-Саапа, а також про розгортання нових систем спостереження вздовж річки Піуза, яка є природною частиною державного кордону.

    У відомстві повідомляють, що закупівлі обладнання для наступних ділянок уже тривають, а реалізація проєкту відбувається відповідно до графіка або навіть із випередженням запланованих термінів.

    Рішення про посилення захисту кордону було ухвалене на тлі зростання занепокоєння через безпілотні загрози в регіоні Балтійського моря та на східному фланзі НАТО. Останніми роками країни Балтії дедалі частіше повідомляють про інциденти за участю дронів, які порушують повітряний простір або з’являються поблизу критичної інфраструктури.

    Особливе занепокоєння викликають випадки, коли безпілотники невідомого походження фіксуються поблизу військових об’єктів, енергетичних підприємств, аеропортів або прикордонних районів. Уряди держав НАТО вважають, що подібні польоти можуть використовуватися для збору розвідувальної інформації, тестування систем протиповітряної оборони або здійснення інформаційно-психологічного тиску.

    Президент Латвії Едгарс Рінкевичс раніше закликав Європейський Союз розглянути можливість створення окремих механізмів фінансової підтримки прикордонних регіонів, які стикаються з дроновими загрозами внаслідок війни Росії проти України. На його думку, країни, що розташовані на зовнішньому кордоні ЄС і НАТО, несуть особливий безпековий тягар і потребують додаткових ресурсів для зміцнення оборони.

    Водночас міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна нещодавно виступив із резонансною заявою, в якій припустив, що Росія може навмисно спрямовувати українські безпілотники до повітряного простору країн НАТО для створення політичної напруги та спроб послабити підтримку України з боку західних союзників.

    Хоча Москва відкидає подібні звинувачення, країни Балтії останніми роками значно збільшили витрати на безпеку, модернізацію кордонів і розвиток систем раннього попередження. Після початку повномасштабної війни в Україні Естонія, Латвія та Литва суттєво розширили програми спостереження за повітряним простором і прискорили інтеграцію нових технологій у свої оборонні структури.

    Аналітики наголошують, що безпілотники стали однією з найсерйозніших асиметричних загроз XXI століття. Відносно невисока вартість виробництва та експлуатації дронів дозволяє використовувати їх не лише державам, а й недержавним групам, що значно ускладнює систему безпеки. Саме тому країни НАТО дедалі активніше інвестують у системи виявлення, радіоелектронної боротьби та перехоплення безпілотників.

    Естонський проєкт із розгортання мережі виявлення дронів розглядається як один із наймасштабніших подібних проєктів у Балтійському регіоні. У перспективі він має стати частиною ширшої архітектури безпеки, яка дозволить оперативно реагувати на повітряні загрози та забезпечити захист кордону в умовах зростаючої нестабільності в Європі.

    Таким чином, встановлення перших систем виявлення безпілотників на кордоні з Росією стало для Естонії не просто технічним оновленням прикордонної інфраструктури, а важливим стратегічним кроком у формуванні нової моделі безпеки, адаптованої до реалій сучасних конфліктів і технологічних викликів.

  • Франція і Німеччина готують ядерні навчання і нову «парасольку» для Європи

    Франція і Німеччина готують ядерні навчання і нову «парасольку» для Європи

    Франція та Німеччина переходять до нового етапу координації у сфері ядерного стримування, який передбачає не лише політичні консультації, а й практичні спільні навчання та формування більш структурованої моделі європейської «ядерної парасольки». Про це повідомляє Der Spiegel із посиланням на джерела, обізнані з перебігом закритих переговорів між Парижем і Берліном.

    За інформацією видання, французько-німецька робоча група з питань ядерного стримування готується провести перші спільні навчання вже цієї осені. Вони мають стати першим практичним кроком у рамках нової моделі співпраці, яка передбачає відпрацювання сценаріїв дій у разі потенційної ядерної загрози або надзвичайних ситуацій, пов’язаних із безпекою в Європі.

    Ключовим елементом підготовки до цього етапу стали переговори на високому рівні між Францією та Німеччиною. Як зазначає Der Spiegel, радник німецького канцлера з питань безпеки Гюнтер Зауттер цього тижня відвідав Париж, де відбувся перший раунд розширених консультацій із французькими партнерами. У цих обговореннях також брали участь представники інших європейських держав, які долучені до формування загальноєвропейської концепції ядерного стримування.

    Наступний раунд переговорів запланований до літніх канікул у Німеччині, і очікується, що він буде присвячений деталізації майбутніх навчань та розподілу ролей між учасниками. Йдеться про формування базових процедур взаємодії, включно з координацією повітряних сил, систем спостереження та механізмів кризового реагування.

    У рамках цього процесу обговорюється можливість часткового залучення Бундесверу до французьких ядерних навчань. Це не означатиме доступу Німеччини до ядерної зброї, однак може включати участь у допоміжних операціях — таких як супровід бойових літаків, дозаправка в повітрі, логістична підтримка та інтеграція в системи планування спільних операцій.

    Також розглядається можливість доступу німецьких військових до окремих об’єктів інфраструктури Франції, пов’язаних із ядерним стримуванням. За оцінками експертів, це може стати безпрецедентним кроком у розвитку оборонної інтеграції всередині Європейського Союзу, оскільки питання ядерної безпеки традиційно залишалося виключною компетенцією національних держав.

    Перші спільні маневри отримали робочу назву «Покер» і, за попередніми даними, можуть відбутися у вересні цього року. На початковому етапі Німеччина, ймовірно, виступить у ролі спостерігача, однак надалі її участь може бути розширена до активнішої взаємодії, яка не передбачає прямого використання ядерного озброєння, але включає підтримувальні військові функції.

    Аналітики зазначають, що ці кроки є частиною ширшої трансформації європейської безпекової архітектури. На тлі зростання глобальної нестабільності та переосмислення ролі США у гарантуванні безпеки Європи дедалі більше держав ЄС розглядають варіанти посилення власних оборонних можливостей, включно з ядерним компонентом.

    Важливим фактором у цьому процесі є позиція Франції як єдиної ядерної держави в Європейському Союзі. Президент Франції Емманюель Макрон раніше заявляв, що Париж готовий відігравати більш активну роль у європейському ядерному стримуванні та розглядати можливість розширення партнерських форматів із союзниками.

    Макрон також наголошував, що французький ядерний потенціал може бути елементом ширшої європейської безпеки, а не виключно національним інструментом. У цьому контексті він допускав можливість посилення співпраці з країнами ЄС, які зацікавлені в спільних механізмах стримування.

    Зі свого боку канцлер Німеччини Фрідріх Мерц неодноразово підкреслював, що потенційна європейська «ядерна парасолька» не повинна замінювати гарантії безпеки Сполучених Штатів, а має доповнювати існуючу систему НАТО. Такий підхід, за його словами, дозволяє зберегти стратегічну стабільність і водночас посилити автономність Європи у сфері оборони.

    Експерти вважають, що запуск спільних навчань і формування постійної робочої групи між Францією та Німеччиною може стати першим практичним кроком до створення більш інтегрованої європейської оборонної політики у сфері ядерного стримування. Водночас вони наголошують, що цей процес потребуватиме тривалих політичних узгоджень, оскільки зачіпає одні з найбільш чутливих питань національного суверенітету.

    Таким чином, ініціатива Парижа і Берліна фактично відкриває новий етап дискусії про роль Європи у власній безпеці, де ядерний компонент поступово перестає бути виключно національним інструментом Франції і починає розглядатися як потенційний елемент спільної оборонної системи Європейського Союзу.

  • Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Туск закликав ЄС серйозно сприймати погрози Кремля після інциденту в Румунії

    Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав європейські країни та союзників по НАТО значно серйозніше ставитися до заяв і дій російського керівництва на тлі чергових погроз з боку заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва. Свою заяву польський прем’єр оприлюднив у соцмережі X, коментуючи як риторику російських посадовців, так і інцидент із російським безпілотником у Румунії, який стався в районі міста Галац.

    Реакція Туска стала відповіддю на нові різкі висловлювання Медведєва, який після інциденту з дроном у Румунії заявив, що країни ЄС мають готуватися до повторення подібних випадків. Російський посадовець фактично визнав, що війна проти України матиме наслідки для безпеки європейських держав, і дозволив собі різкі формулювання, заявивши, що громадяни ЄС «не зможуть спати спокійно», а також використавши агресивні вислови на адресу Заходу.

    Інцидент у Румунії, де російський безпілотник влучив у житловий будинок, став одним із чергових випадків фіксації уламків або апаратів, пов’язаних із війною Росії проти України, на території держав-членів НАТО. Це викликало занепокоєння в європейських столицях, оскільки такі події дедалі частіше розглядаються як потенційна загроза розширення зони ризику за межі українського кордону.

    У своїй заяві Дональд Туск наголосив, що подібні висловлювання російських політиків не можна ігнорувати або сприймати як елемент пропаганди без практичних наслідків. Він підкреслив, що останні місяці демонструють зростання кількості провокацій і інцидентів, пов’язаних із російськими дронами, ракетами та військовою активністю, які так чи інакше зачіпають території або повітряний простір країн НАТО.

    Польський прем’єр звернув увагу, що заява Медведєва про «кінець спокійного сну громадян ЄС» має розглядатися як сигнал про зміну рівня загроз у Європі. На його думку, такі слова слід оцінювати не лише як політичну риторику, а як частину ширшої стратегії психологічного тиску та залякування європейських суспільств.

    Туск підкреслив, що країни НАТО мають адаптуватися до нової реальності, у якій війна Росії проти України має прямі або опосередковані наслідки для безпеки всього регіону. Він наголосив, що Альянс повинен посилювати координацію, систему раннього реагування та протиповітряну оборону на східному фланзі, щоб запобігати можливим інцидентам або мінімізувати їх наслідки.

    Окрему увагу в Європі викликає той факт, що подібні заяви пролунали на тлі реальних інцидентів із російськими безпілотниками в прикордонних регіонах. Випадок у румунському місті Галац, де дрон влучив у житлову багатоповерхівку, став одним із найрезонансніших, оскільки він зачепив цивільну інфраструктуру держави-члена НАТО і викликав обговорення щодо рівня готовності Альянсу до подібних загроз.

    У відповідь на зростання напруги низка європейських політиків почала публічно закликати до посилення тиску на Росію. Серед них міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс, який заявив, що НАТО має реагувати рішучіше та посилювати як політичні, так і військові заходи стримування. Він наголосив, що інциденти з російськими безпілотниками більше не можуть розглядатися як поодинокі випадки.

    Паралельно з цим у Румунії заявили про необхідність консультацій із союзниками в межах 4-ї статті Північноатлантичного договору. Ця стаття передбачає обговорення ситуацій, коли одна з країн Альянсу вважає, що її безпеці загрожує потенційна небезпека. Також Бухарест закликав партнерів посилити системи протидії безпілотникам і зміцнити повітряну оборону в регіоні.

    Європейські експерти зазначають, що подібні інциденти та заяви російських посадовців формують новий рівень напруги між Росією та НАТО, який виходить за межі інформаційної війни і поступово наближається до практичних викликів у сфері безпеки. Вони підкреслюють, що навіть якщо окремі інциденти є випадковими або пов’язаними з бойовими діями в Україні, їх наслідки вже відчуваються на території країн ЄС.

    У цьому контексті заява Дональда Туска є частиною ширшої дискусії в Європі щодо необхідності перегляду підходів до безпеки на східному фланзі НАТО. Союзники дедалі частіше говорять про потребу зміцнення протиповітряної оборони, розширення моніторингу повітряного простору та підвищення готовності до швидкого реагування на можливі інциденти.

    Таким чином, реакція польського прем’єра відображає загальну тенденцію в європейській політиці — перехід від сприйняття російських заяв як риторики до розгляду їх як елементу реальної безпекової загрози, що потребує системної та скоординованої відповіді з боку НАТО і ЄС.

  • Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Зеленський визначив три ключові пріоритети для України на найближчі тижні

    Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену визначенню подальших кроків держави в умовах триваючої війни з Росією. За результатами обговорення було окреслено три ключові напрямки роботи, які стануть пріоритетними для української влади найближчими тижнями. Йдеться про активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців та підготовку нових рішень для підтримки держави, зокрема в енергетичній сфері.

    Про підсумки наради глава держави повідомив у соціальних мережах. За його словами, в умовах постійних російських атак і складної міжнародної ситуації Україна повинна діяти одночасно на кількох стратегічних напрямках, забезпечуючи як зміцнення обороноздатності, так і збереження підтримки міжнародних партнерів.

    Першим і одним із найважливіших напрямків президент назвав дипломатію. За словами Зеленського, українська сторона практично щодня підтримує контакти з представниками адміністрації президента Сполучених Штатів, урядами європейських держав та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою таких консультацій залишається військова допомога Україні, насамперед постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого критично важливого озброєння.

    Президент повідомив, що під час наради було проаналізовано поточний стан виконання домовленостей із міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонної допомоги. Особлива увага приділялася питанням зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка залишається одним із ключових елементів захисту населення та критичної інфраструктури від російських ракетних і дронових атак.

    Зеленський наголосив, що серед пріоритетів на найближчі тижні залишається отримання додаткових засобів для боротьби з балістичними ракетами. Питання антибалістичного захисту набуло особливої актуальності через регулярне застосування Росією ракет, здатних долати великі відстані за короткий час і завдавати ударів по цивільних об’єктах. Україна неодноразово закликала партнерів збільшити постачання сучасних систем ППО та ракет до них, оскільки саме вони дозволяють ефективно перехоплювати найбільш небезпечні цілі.

    Окремим пунктом дипломатичної роботи стане розвиток співпраці з міжнародними партнерами у сфері безпілотних технологій. За словами президента, Україна продовжує працювати над укладанням двосторонніх угод щодо виробництва та постачання дронів. Особливу роль у цьому процесі має відіграти так званий Drone Deal з Європейським Союзом, який передбачає розширення співпраці у сфері розробки, виробництва та закупівлі безпілотних систем.

    Останніми роками дрони стали одним із найважливіших інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ураження техніки та логістичних об’єктів противника. Саме тому Україна активно інвестує в розвиток власного виробництва безпілотників та прагне залучати до цього процесу міжнародних партнерів.

    Крім того, учасники наради обговорили підготовку низки міжнародних зустрічей і переговорів. Зеленський повідомив, що Україна готується до важливих дипломатичних контактів у різних форматах, однак подробиці цих перемовин наразі не розголошуються. За словами президента, про результати буде повідомлено після завершення відповідних консультацій.

    Другим ключовим напрямком, визначеним під час наради, став гуманітарний трек. Йдеться насамперед про продовження процесу обміну полоненими та повернення українських громадян, які перебувають у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій.

    Президент наголосив, що Україна має намір продовжувати реалізацію раніше досягнутих домовленостей щодо обмінів. Для цього було доручено активізувати роботу з міжнародними партнерами та державами-посередниками, які можуть допомогти у проведенні нових гуманітарних операцій.

    Питання повернення українських військових і цивільних залишається одним із найболючіших для українського суспільства. Від початку повномасштабного вторгнення Україна здійснила десятки обмінів полоненими, повернувши додому тисячі громадян. Водночас значна кількість українців досі перебуває в російському полоні або вважається незаконно утримуваною на окупованих територіях.

    Окремою темою залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала або примусово перемістила з окупованих територій. Україна продовжує працювати над цим питанням разом із міжнародними організаціями, правозахисними структурами та урядами держав-партнерів.

    Третім напрямком роботи, який обговорювався під час спеціальної наради, стали нові рішення для підтримки України, зокрема в енергетичній сфері. Зеленський повідомив, що наразі триває фіналізація відповідних домовленостей і програм, подробиці яких будуть оголошені пізніше.

    Енергетика залишається одним із найуразливіших секторів української економіки через постійні російські удари по об’єктах генерації, підстанціях та іншій критичній інфраструктурі. Протягом останніх років Росія систематично намагалася вивести з ладу українську енергосистему, використовуючи ракети та безпілотники для атак на електростанції та мережеві об’єкти.

    У відповідь Україна реалізує масштабні програми відновлення пошкоджених потужностей, будує нові об’єкти генерації та залучає міжнародну фінансову допомогу для модернізації енергетичної системи. Значна частина роботи також спрямована на підвищення стійкості енергомереж та захист критичної інфраструктури від нових атак.

    Аналітики зазначають, що проведення подібної спеціальної наради свідчить про підготовку української влади до важливого дипломатичного та політичного періоду. Найближчі тижні можуть стати визначальними для низки міжнародних переговорів, рішень щодо військової допомоги та нових програм підтримки України.

    Визначені президентом пріоритети демонструють прагнення Києва діяти одночасно на кількох фронтах: зміцнювати оборонні можливості держави, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повертати українських громадян додому та забезпечувати стабільність критично важливих секторів економіки. Саме ці напрямки, за словами Зеленського, мають стати основою роботи української влади у найближчій перспективі на тлі триваючої російської агресії.

  • Росія відкликала посла з Вірменії на тлі загострення відносин

    Росія відкликала посла з Вірменії на тлі загострення відносин

    Російська Федерація відкликала свого посла у Вірменії для проведення консультацій у Москві на тлі подальшого загострення політичних відносин між двома країнами та посилення курсу Єревана на зближення із Європейським Союзом і західними партнерами. Про це йдеться у заяві Міністерства закордонних справ Росії.

    Рішення про виклик дипломата в Москву в російському зовнішньополітичному відомстві пояснили необхідністю «обговорення кроків вірменського керівництва», які, за твердженням РФ, спрямовані на переорієнтацію зовнішньої політики країни.

    У МЗС Росії заявили, що дії Єревана, пов’язані з активізацією співпраці з Європейським Союзом, нібито «підривають взаємодію в рамках Євразійського економічного союзу» та створюють ризики для вже сформованих економічних і політичних механізмів співпраці на пострадянському просторі. Російська сторона традиційно розглядає участь Вірменії в ЄАЕС як один із ключових елементів свого впливу в регіоні, тому будь-які кроки Єревана в бік ЄС викликають різку реакцію Москви.

    Рішення про відкликання посла стало черговим етапом ескалації у відносинах між Росією та Вірменією, які останніми роками поступово погіршуються. Вірменське керівництво на чолі з прем’єр-міністром Ніколою Пашиняном дедалі активніше переглядає традиційні зовнішньополітичні орієнтири країни, зокрема в частині безпекового партнерства з Росією. Єреван усе частіше заявляє про необхідність диверсифікації союзів, посилює контакти з Європейським Союзом, США та окремими європейськими державами, а також демонструє дистанціювання від російських інтеграційних структур.

    Напруження між країнами особливо посилилося після подій у Нагірному Карабаху, коли Вірменія публічно висловила невдоволення діями Росії як гаранта безпеки в регіоні. У Єревані заявляли, що союзницькі зобов’язання Москви не були виконані належним чином, що підірвало довіру до традиційної системи безпеки, яка роками базувалася на військово-політичній співпраці з РФ. Відтоді процес дистанціювання Вірменії від російського впливу значно прискорився.

    На тлі цих змін Росія почала застосовувати не лише дипломатичні, а й економічні важелі впливу. За останніми повідомленнями, Москва попереджала Єреван про можливі ризики скорочення або ускладнення постачання енергоносіїв на пільгових умовах, зокрема природного газу, який традиційно мав важливе значення для вірменської економіки. Окрім цього, російські регуляторні органи запроваджували обмеження на імпорт окремих вірменських товарів, включно із сільськогосподарською продукцією та традиційною експортною продукцією країни — фруктами, овочами, квітами та алкогольними напоями, зокрема коньяком. Такі заходи в Єревані розглядають як елемент політичного тиску.

    У самому російському політичному дискурсі дедалі частіше лунають заяви про «необхідність збереження союзницької дисципліни» в межах ЄАЕС та інших структур під егідою Москви. Водночас вірменська сторона наголошує на своєму суверенному праві формувати багатовекторну зовнішню політику та розвивати відносини з тими партнерами, які відповідають національним інтересам країни.

    Ситуацію додатково ускладнює й міжнародний контекст. За повідомленнями з дипломатичних джерел, президент США Дональд Трамп публічно висловив підтримку прем’єр-міністру Вірменії Ніколі Пашиняну напередодні виборчих процесів у країні. Така позиція Вашингтона може розглядатися як сигнал посилення уваги Заходу до Південного Кавказу та додатковий фактор геополітичної конкуренції в регіоні.

    Аналітики відзначають, що відкликання російського посла є не лише технічним дипломатичним кроком, а й політичним сигналом про подальше погіршення відносин між Москвою та Єреваном. У ширшому контексті це відображає трансформацію балансу сил на Південному Кавказі, де Вірменія поступово відходить від виключної орієнтації на Росію та намагається вибудовувати більш багатовекторну зовнішню політику.

    Таким чином, останні події навколо дипломатичного скандалу між Росією та Вірменією свідчать про глибшу кризу у двосторонніх відносинах, яка виходить за межі окремих заяв чи технічних рішень і формує нову геополітичну реальність у регіоні.

  • Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Євродепутат Галер закликав ЄС посилити санкції проти російської металургії та олігархів

    Європейський Союз має суттєво посилити санкційний тиск на Росію, зокрема шляхом повного обмеження доступу російської металургійної продукції до європейського ринку та запровадження жорсткіших обмежень проти російських олігархів, які продовжують отримувати прибутки від торгівлі з ЄС. Про це заявив депутат Європейського парламенту від Німеччини Майкл Галер під час виступу на Одеському чорноморському форумі з безпеки, коментуючи ефективність чинної санкційної політики щодо Російської Федерації та її ключових експортних галузей.

    За словами євродепутата, попри вже запроваджені численні пакети санкцій, російська металургійна продукція досі не перебуває під повною забороною в межах Європейського Союзу. Це, як він наголосив, дозволяє російським компаніям і пов’язаним із ними бізнес-структурам продовжувати отримувати значні доходи від експорту до європейського ринку навіть в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Галер підкреслив, що така ситуація створює суперечність у санкційній політиці ЄС, оскільки частина російського бізнесу продовжує фінансово вигравати від співпраці з Європою, попри офіційні політичні заяви про ізоляцію агресора.

    Він заявив, що Європейський Союз має рухатися до повного закриття ринку для російської металургії, щоб унеможливити отримання доходів, які, за його словами, опосередковано підтримують військову машину Кремля. Галер наголосив, що санкційна політика не може бути частковою або вибірковою, оскільки будь-які винятки чи «сірі зони» фактично послаблюють загальний ефект економічного тиску на Росію.

    Окрему увагу євродепутат приділив темі російських олігархів, які, на його думку, досі мають можливість зберігати доступ до європейських ринків та активів і таким чином продовжують отримувати прибутки, навіть перебуваючи у тісному зв’язку з політичним керівництвом Росії. Він підкреслив, що ЄС повинен посилити персональні санкції та не допускати ситуацій, коли великі бізнес-групи з РФ продовжують працювати через дочірні компанії або посередників у Європі.

    «Ми маємо працювати над тим, щоб закрити для них цей ринок», — заявив Галер, наголосивши, що економічні зв’язки, які приносять прибуток російським структурами, повинні бути повністю розірвані.

    У своїй промові євродепутат також окремо зупинився на проблемі обходу санкцій через треті країни. Він зазначив, що Росія активно використовує складні логістичні та торговельні схеми для обходу обмежень, зокрема через держави Центральної Азії, Кавказу та Туреччину. За його словами, ці маршрути дозволяють російським компаніям продовжувати отримувати необхідні товари та технології, попри формальні санкційні заборони.

    Галер підкреслив, що Європейський Союз повинен посилити контроль за експортними потоками та активніше використовувати дані торговельної статистики, митних служб і експортних агентств для виявлення підозрілих схем постачання. Він зазначив, що сучасні інструменти аналітики дозволяють відстежувати непрямі ланцюги постачання, однак політична воля для повного блокування таких схем має бути посилена.

    Особливу увагу він звернув на відповідальність європейських компаній-експортерів. На його думку, бізнес, який постачає товари за межі ЄС, повинен мати чіткі механізми контролю кінцевого споживача продукції. Якщо компанія не може довести, що її продукція не потрапить до Росії або не буде використана в інтересах російського військово-промислового комплексу, такі поставки мають бути заборонені.

    «Ми знаємо, як працюють такі схеми через Казахстан чи Туреччину. Це досить зрозумілі механізми, і їх потрібно блокувати», — наголосив Галер, коментуючи поширену практику реекспорту санкційних товарів.

    Євродепутат також підкреслив, що розширення вторинних санкцій має стати одним із ключових напрямів подальшої політики ЄС. На його думку, без запровадження механізмів, які впливають на третіх посередників, ефективність санкцій проти Росії залишається обмеженою. Він закликав до формування більш жорсткої системи контролю, яка унеможливить постачання критично важливих товарів до РФ через непрямі канали.

    Заява Галера пролунала на тлі триваючих дискусій у Європейському Союзі щодо того, наскільки ефективними є чинні санкційні пакети проти Росії. Попри значні обмеження в енергетичному, фінансовому та технологічному секторах, частина російської економіки продовжує функціонувати завдяки адаптації до нових умов та використанню альтернативних торговельних маршрутів.

    Окремо в ЄС дедалі частіше порушується питання про посилення персональних санкцій проти російських бізнесменів, які зберігають тісні зв’язки з Кремлем. Журналістські розслідування неодноразово вказували на те, що деякі великі російські промислові групи, зокрема в металургійній та енергетичній сферах, можуть бути пов’язані з підприємствами, які прямо або опосередковано працюють на російський військово-промисловий комплекс.

    Зокрема, увагу привертають структури, пов’язані з російським бізнесменом Володимиром Лісіним, власником Новоліпецького металургійного комбінату (НЛМК). За даними розслідувань, підприємства цієї групи продовжують працювати в Європі, попри підозри щодо можливого залучення до ланцюгів постачання для оборонної промисловості Росії. Це викликає дискусії щодо послідовності санкційної політики ЄС та необхідності її подальшого посилення.

    Водночас Україна також продовжує розширювати власну санкційну політику щодо російських компаній і бізнес-структур, які забезпечують функціонування російської економіки в умовах війни. Київ запроваджує обмеження проти енергетичних, металургійних і промислових підприємств, намагаючись синхронізувати свої дії з партнерами в ЄС та США.

    На тлі цих процесів заклики Майкла Галера до посилення санкцій проти російської металургії та олігархів відображають ширшу дискусію всередині Європейського Союзу щодо необхідності переходу від часткових обмежень до більш системного економічного тиску на Росію, який би мінімізував будь-які фінансові вигоди для структур, пов’язаних із війною проти України.

  • Путін застеріг Вірменію від зближення з Європою та пригрозив НАТО через Калінінград

    Путін застеріг Вірменію від зближення з Європою та пригрозив НАТО через Калінінград

    Прагнення Вірменії до поглиблення співпраці з Європейським Союзом знову стало приводом для різких заяв з боку Кремля. Президент Росії Володимир Путін під час пресконференції за підсумками саміту Євразійського економічного союзу в Астані фактично пригрозив Єревану повторенням «українського сценарію», а також виступив із жорсткими попередженнями на адресу НАТО через дискусії навколо Калінінградської області. Його слова стали черговим свідченням того, що Москва дедалі болісніше реагує на спроби своїх традиційних союзників проводити більш незалежну зовнішню політику та розширювати співпрацю із Заходом.

    Коментуючи наміри Вірменії активізувати євроінтеграційний курс, Путін провів прямі паралелі з подіями в Україні, які передували російській агресії. За його словами, криза в Україні нібито почалася через спроби Києва зблизитися з Європейським Союзом. Російський лідер вкотре повторив тезу, яку Кремль просуває вже багато років, стверджуючи, що саме процес європейської інтеграції України став відправною точкою конфлікту.

    Такі заяви пролунали на тлі суттєвого охолодження відносин між Росією та Вірменією. Протягом десятиліть Єреван вважався одним із найближчих союзників Москви на Південному Кавказі та входив до всіх ключових інтеграційних структур під російським впливом. Вірменія є членом Євразійського економічного союзу, а також тривалий час брала активну участь в Організації Договору про колективну безпеку. Саме Росія традиційно розглядалася як головний гарант безпеки Вірменії в регіоні.

    Однак ситуація почала стрімко змінюватися після подій у Нагірному Карабаху. У Єревані дедалі частіше висловлювали невдоволення політикою Москви та звинувачували російське керівництво у невиконанні союзницьких зобов’язань. Особливо гостро ці претензії пролунали після того, як Азербайджан встановив контроль над Карабахом, а російські миротворці фактично не змогли запобігти розвитку подій. Вірменське керівництво заявило, що механізми безпеки, на які країна покладалася роками, не спрацювали у критичний момент.

    На цьому тлі уряд прем’єр-міністра Нікола Пашиняна розпочав активний перегляд зовнішньополітичних пріоритетів. Вірменія стала суттєво розширювати контакти з Європейським Союзом та Сполученими Штатами, активізувала співпрацю з Францією, яка стала одним із головних партнерів Єревана в Європі, а також почала поступово дистанціюватися від російських безпекових структур. Фактично країна заморозила свою участь в ОДКБ і неодноразово відмовлялася брати участь у заходах організації.

    Кремль сприйняв такі кроки як виклик власному впливу в регіоні. Для Росії Південний Кавказ традиційно залишається однією з ключових зон геополітичних інтересів, тому будь-яке посилення західної присутності тут викликає занепокоєння російського керівництва. Саме тому останні заяви Путіна багато аналітиків розглядають як спробу чинити політичний тиск на Вірменію та застерегти її від подальшого руху в бік Європейського Союзу.

    Особливу увагу експертів привернуло використання Путіним терміна «український сценарій». На думку оглядачів, такі формулювання можуть сприйматися як завуальоване попередження про можливі наслідки у разі подальшого віддалення Вірменії від Росії. При цьому в Кремлі традиційно уникають прямих погроз, використовуючи натомість політичні аналогії та історичні паралелі.

    Показово, що це вже не перший випадок, коли російський президент публічно висловлює невдоволення політикою Єревана. Ще під час пресконференції 9 травня він заявляв, що Вірменія має визначитися між Європейським Союзом та Євразійським економічним союзом. Тоді Путін фактично вимагав проведення референдуму щодо стратегічного вибору країни та натякав на можливі наслідки, якщо вірменська влада продовжить рух у напрямку європейської інтеграції без узгодження своїх дій із Москвою.

    Водночас під час виступу в Астані Путін торкнувся ще однієї чутливої для Росії теми — безпеки Калінінградської області. Приводом стала нещодавня заява міністра закордонних справ Литви Кястутіса Будріса, який зазначив, що в разі військового конфлікту НАТО має можливість швидко нейтралізувати російські військові об’єкти в Калінінграді. Литовський дипломат наголосив, що регіон є надзвичайно мілітаризованим та становить важливий елемент російської військової присутності в Балтійському регіоні.

    У відповідь Путін заявив, що Росія «зрівняє із землею» будь-кого, хто спробує атакувати Калінінградську область. За його словами, Москва розглядатиме подібні дії як прямий напад на Російську Федерацію та відповідатиме максимально жорстко. Ця заява стала однією з найрізкіших з боку російського президента за останні місяці та вкотре продемонструвала готовність Кремля використовувати войовничу риторику у відносинах із Заходом.

    Калінінградська область має особливе значення для російської військової стратегії. Вона розташована між Польщею та Литвою і є ексклавом Росії, відокремленим від основної території країни. Саме тут розміщено значну частину сил Балтійського флоту, сучасні системи протиповітряної оборони, ракетні комплекси та інші стратегічно важливі військові об’єкти. Західні експерти вважають регіон одним із найбільш мілітаризованих у Європі.

    На тлі повномасштабної війни проти України Калінінград набув ще більшого значення для військового планування як Росії, так і НАТО. Альянс регулярно проводить навчання у Балтійському регіоні, а країни Балтії та Польща посилюють свою оборону через побоювання щодо потенційних загроз із боку Москви. Росія, своєю чергою, використовує Калінінград як важливий елемент стримування та демонстрації сили.

    Заяви Путіна пролунали в умовах, коли відносини Росії із Заходом залишаються на найнижчому рівні за останні десятиліття. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну НАТО значно посилило свою присутність на східному фланзі, а кількість союзницьких військ у Польщі, Румунії та країнах Балтії суттєво зросла. Водночас держави Альянсу продовжують надавати Україні масштабну військову допомогу, що викликає дедалі гострішу реакцію Кремля.

    Експерти зазначають, що останні висловлювання російського президента відображають ширшу проблему, з якою стикається Москва. Через війну проти України та погіршення відносин із Заходом Росія поступово втрачає вплив на частину пострадянських держав, які дедалі активніше шукають альтернативні центри підтримки та співпраці. Вірменія є одним із найяскравіших прикладів цього процесу. Якщо ще кілька років тому Єреван майже повністю орієнтувався на Москву в питаннях безпеки та економіки, то сьогодні країна дедалі активніше розвиває контакти з Європейським Союзом та Сполученими Штатами.

    На цьому тлі погрози Кремля можуть свідчити про спробу зберегти свій вплив у регіоні шляхом політичного тиску та демонстрації сили. Однак залишається відкритим питання, чи зможуть такі заяви змінити зовнішньополітичний курс Вірменії, яка останніми роками дедалі активніше демонструє прагнення до більшої незалежності від Москви та розширення співпраці із західними партнерами. Для багатьох спостерігачів слова Путіна стали ще одним підтвердженням того, що боротьба за геополітичний вплив на пострадянському просторі залишається одним із ключових елементів сучасної міжнародної політики.

  • Медведєв пригрозив Європі новими атаками дронів

    Медведєв пригрозив Європі новими атаками дронів

    Заступник голови Ради безпеки Російської Федерації та колишній президент РФ Дмитро Медведєв виступив із черговими різкими погрозами на адресу країн Європейського Союзу після інциденту з російським ударним безпілотником, який під час атаки на Україну врізався в житловий будинок у румунському місті Галац. У своїй заяві російський посадовець не лише відкинув критику з боку європейських держав, а й фактично пригрозив новими подібними випадками на території Європи, заявивши, що громадяни країн ЄС «не зможуть спати спокійно», доки триває війна.

    Черговий допис Медведєва з’явився в його Telegram-каналі невдовзі після того, як Румунія оголосила про дипломатичні заходи у відповідь на падіння російського безпілотника на своїй території. У публікації російський чиновник використав образливу лексику щодо європейських лідерів та різко розкритикував реакцію Євросоюзу на інцидент. Він висміяв занепокоєння європейських урядів через удар російського дрона по житловому будинку в Румунії та заявив, що країни Заходу нібито не мають морального права висловлювати претензії до Москви.

    За словами Медведєва, держави Європейського Союзу стали «прямими учасниками війни» через масштабну військову, фінансову та політичну підтримку України. Він стверджував, що європейські країни постачають Києву озброєння, боєприпаси, компоненти для виробництва безпілотників, системи зв’язку, засоби протиповітряної оборони та розвідувальну інформацію. Саме тому, на його думку, вони нібито повинні нести відповідальність за наслідки війни так само, як і Україна.

    Подібна риторика повністю відповідає одному з основних пропагандистських наративів Кремля, який російська влада активно використовує від початку повномасштабного вторгнення в Україну. Москва систематично намагається представити війну не як агресію проти суверенної держави, а як глобальне протистояння між Росією та Заходом. У Кремлі регулярно заявляють, що Росія нібито воює не лише з Україною, а з усім НАТО, яке використовує українську територію як майданчик для боротьби з Москвою.

    Саме в цьому контексті Медведєв пояснив свою погрозу на адресу Європейського Союзу. Він заявив, що інциденти на території європейських держав будуть повторюватися, оскільки війна триває. Російський чиновник фактично дав зрозуміти, що випадки потрапляння російських безпілотників або інших засобів ураження на територію країн-членів НАТО можуть не бути поодинокими.

    Особливу увагу привернули слова Медведєва про те, що громадяни держав ЄС повинні усвідомити наслідки підтримки України своїми урядами. Таким чином він фактично переніс відповідальність за ризики безпеці європейського населення з Росії на самі країни Заходу. Подібна риторика дедалі частіше використовується російськими посадовцями, які намагаються переконати західну аудиторію, що військова допомога Україні робить Європу стороною конфлікту.

    Заява Медведєва пролунала на тлі серйозного міжнародного скандалу, який виник після подій ночі проти 29 травня. Того дня Росія здійснила чергову масштабну атаку на територію України із застосуванням ударних безпілотників типу Shahed та інших засобів повітряного нападу. Під час цієї атаки один із російських дронів перетнув державний кордон Румунії та врізався в багатоквартирний житловий будинок у місті Галац.

    Галац розташований неподалік українського кордону та є одним із найбільших міст східної Румунії. Через близькість до Одеської області місцеві жителі вже неодноразово ставали свідками російських атак на українську інфраструктуру. Однак цього разу наслідки війни безпосередньо торкнулися території держави-члена НАТО.

    Безпілотник влучив у дах десятиповерхового житлового будинку, спричинивши масштабну пожежу. Вогонь швидко охопив верхні поверхи споруди, а рятувальникам довелося терміново евакуювати мешканців. За офіційними даними румунської влади, постраждали двоє людей. Один із потерпілих зазнав травм від уламків конструкцій, інший постраждав від отруєння продуктами горіння. Загалом було евакуйовано близько 70 мешканців будинку.

    Румунські служби цивільного захисту та пожежники кілька годин працювали на місці події. Після ліквідації пожежі експерти розпочали оцінку пошкоджень. Частина квартир виявилася непридатною для проживання, а деякі мешканці були змушені тимчасово переселитися до інших місць.

    Інцидент викликав різку реакцію румунської влади. Міністерство закордонних справ країни назвало дії Росії серйозною та безвідповідальною ескалацією ситуації. У заяві Бухареста наголошувалося, що порушення повітряного простору Румунії та удар по житловому об’єкту становлять неприйнятну загрозу для безпеки громадян країни.

    У відповідь на подію до МЗС Румунії було викликано російського посла Володимира Липаєва. Йому вручили офіційну ноту протесту та вимогу надати пояснення щодо дій Росії. Крім того, румунська влада оголосила генерального консула Росії в Констанці Андрія Косіліна персоною нон грата. Також було ухвалено рішення про закриття генерального консульства РФ у Констанці.

    Ці кроки стали одними з найжорсткіших дипломатичних заходів Бухареста щодо Москви за останні роки. Румунська влада наголосила, що подібні дії Росії не можуть залишатися без відповіді, особливо з огляду на те, що йдеться про удар по цивільному об’єкту на території держави-члена НАТО.

    На тлі інциденту Румунія звернулася до союзників по Альянсу із проханням прискорити посилення систем захисту від безпілотників на східному фланзі НАТО. У Бухаресті зазначають, що регулярні російські атаки поблизу румунського кордону створюють дедалі більші ризики для безпеки цивільного населення.

    Окрему увагу події приділило керівництво НАТО. Генеральний секретар Альянсу Mark Rutte заявив, що Росія несе повну відповідальність за небезпечні інциденти, які виникають унаслідок її агресивних дій проти України. Він наголосив, що НАТО уважно стежить за розвитком ситуації та продовжує координувати свої дії з румунською владою.

    Рютте підкреслив, що Альянс готовий захищати кожен сантиметр території своїх членів і не допустить створення загроз безпеці союзників. Його заява пролунала на тлі дискусій про можливість додаткового посилення систем протиповітряної оборони на східному фланзі НАТО.

    Останні висловлювання Медведєва також вписуються в загальну тенденцію посилення агресивної риторики російського керівництва. Після початку повномасштабного вторгнення він перетворився на одного з найбільш радикальних представників російської влади. Якщо під час свого президентства Медведєв намагався створювати образ поміркованого політика, то після 2022 року його заяви дедалі частіше містять погрози на адресу Заходу, НАТО та окремих держав.

    У різний час Медведєв заявляв про можливість застосування ядерної зброї, погрожував країнам Балтії, Польщі, Великій Британії та Сполученим Штатам, а також попереджав про ризик прямого зіткнення Росії з НАТО. Значна частина його заяв сприймається західними аналітиками як елемент інформаційно-психологічного тиску, спрямованого на залякування суспільств країн Заходу та підрив підтримки України.

    Втім, експерти звертають увагу, що навіть якщо подібні висловлювання мають пропагандистський характер, вони відображають загальний тон російської політики щодо Заходу. Саме тому кожна нова погроза з боку високопосадовців РФ привертає значну увагу міжнародної спільноти.

    На цьому тлі інцидент у Галаці став одним із найсерйозніших випадків безпосереднього впливу війни на територію НАТО за останній час. Він продемонстрував, що російські атаки поблизу українських кордонів несуть ризики не лише для України, а й для сусідніх держав Альянсу. Саме тому питання захисту повітряного простору східного флангу НАТО та посилення систем боротьби з безпілотниками дедалі частіше стає предметом обговорення серед союзників.

    Попри погрози з боку Медведєва, європейські країни продовжують заявляти про готовність підтримувати Україну. Більшість держав ЄС і НАТО наголошують, що російська агресія не змінить їхньої позиції щодо допомоги Києву, а будь-які спроби залякування лише підтверджують необхідність подальшого зміцнення європейської та євроатлантичної безпеки.

  • Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Світовий банк надав Україні 236 млн євро на соціальні потреби під гарантії Швеції

    Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну фінансову підтримку для забезпечення стабільної роботи держави в умовах повномасштабної війни. Міністерство фінансів України та Світовий банк підписали нову кредитну угоду, відповідно до якої українська сторона отримає позику в розмірі 236 мільйонів євро під гарантії Королівства Швеція. Залучені кошти будуть спрямовані на фінансування ключових соціальних видатків державного бюджету та підтримку безперервного функціонування органів влади.

    Про підписання угоди повідомило Міністерство фінансів України. Фінансування надається в межах масштабного міжнародного проєкту PEACE in Ukraine (“Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”), який реалізується за участі Міжнародного банку реконструкції та розвитку, що входить до групи Світового банку.

    Від імені України документ підписав міністр фінансів Сергій Марченко, а від Світового банку – операційний менеджер у справах країн Східної Європи Кевін Томлінсон. У церемонії також взяв участь Надзвичайний і Повноважний Посол Швеції в Україні Мартін Оберг, оскільки саме шведська сторона виступає гарантом цієї позики.

    У Міністерстві фінансів наголосили, що новий кредит дозволить компенсувати частину критично важливих бюджетних витрат, які не пов’язані з військовими потребами. Йдеться про фінансування соціальних виплат, забезпечення роботи державних установ, підтримку освітньої та медичної сфер, а також функціонування органів державної влади на центральному та місцевому рівнях.

    Через повномасштабну війну Україна вже понад чотири роки працює в умовах значного бюджетного дефіциту. Основна частина внутрішніх доходів держави спрямовується на оборону та безпеку, тоді як фінансування соціальних програм, пенсій, медицини, освіти та інших цивільних видатків значною мірою забезпечується за рахунок міжнародної допомоги.

    Саме тому проєкт PEACE in Ukraine став одним із ключових інструментів підтримки української держави з боку міжнародних партнерів. Його було започатковано у червні 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Головна мета програми – допомогти уряду України зберігати фінансову стійкість та виконувати свої основні функції навіть в умовах воєнного стану.

    За час реалізації проєкту через механізми Світового банку Україна вже отримала десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги від урядів різних держав та міжнародних фінансових інституцій. Після надходження нового кредиту загальний обсяг коштів, залучених у межах PEACE in Ukraine, досягне майже 53,5 мільярда доларів США.

    У Міністерстві фінансів відзначають, що така підтримка є надзвичайно важливою не лише для поточних бюджетних потреб, а й для збереження макроекономічної стабільності країни. Міжнародні кредити та гранти дозволяють уникати різких скорочень соціальних програм, забезпечувати своєчасну виплату пенсій і зарплат працівникам бюджетної сфери, а також підтримувати роботу державних сервісів для громадян.

    Окрему роль у новому фінансуванні відіграє Швеція, яка від початку повномасштабної війни залишається одним із найактивніших партнерів України. Стокгольм регулярно надає як військову, так і фінансову допомогу, підтримує санкційну політику проти Росії та бере участь у програмах відновлення української економіки.

    Нове рішення Світового банку стало частиною ширшого пакета міжнародної підтримки, який Україна отримує останніми тижнями. Зокрема, 28 травня Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення сьомого траншу допомоги в межах програми Ukraine Facility на суму майже 2,8 мільярда євро. Ця програма передбачає довгострокову фінансову підтримку України та реалізацію реформ, необхідних для подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Крім того, Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з ЄС щодо залучення до 90 мільярдів євро допомоги для підтримки української економіки, державного бюджету та післявоєнного відновлення країни.

    Експерти зазначають, що міжнародна фінансова підтримка залишається одним із ключових факторів економічної стійкості України. Попри триваючу війну, держава продовжує виконувати свої соціальні зобов’язання перед громадянами, утримувати стабільність фінансової системи та забезпечувати роботу критично важливих інституцій. Саме завдяки співпраці з міжнародними партнерами уряд має можливість концентрувати внутрішні ресурси на обороні країни та захисті від російської агресії, одночасно підтримуючи функціонування цивільного сектору та соціальної сфери.