Golosnovinua.com

Позначка: ЄС

  • Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Угорщина висунула Україні 11 вимог щодо нацменшин для відкриття переговорних кластерів ЄС

    Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що Будапешт не підтримає відкриття переговорних кластерів щодо вступу України до Європейського Союзу без виконання Києвом комплексу з 11 вимог, які стосуються прав угорської національної меншини в Україні. За його словами, це питання є принциповим для угорської сторони і без його врегулювання рух України до наступних етапів євроінтеграції буде заблокований.

    Мадяр наголосив, що позиція Угорщини залишається послідовною і напряму пов’язує прогрес у переговорах про вступ України до ЄС із виконанням вимог щодо освітніх, мовних і культурних прав угорської громади. Він підкреслив, що йдеться про близько ста тисяч громадян угорського походження, які проживають на території України, і, на думку Будапешта, мають гарантувати можливість повноцінного використання рідної мови в освітній системі, культурному житті та в адміністративній сфері.

    За словами угорського прем’єра, пакет із 11 пунктів не є новим і вже неодноразово передавався українській стороні в межах двосторонніх консультацій. Він зазначив, що частина технічних переговорів між Києвом і Будапештом триває і відбувається у робочому форматі, однак політичне рішення про відкриття кластерів напряму залежить від виконання цих вимог.

    Мадяр також заявив, що, попри політичні розбіжності, технічний рівень контактів між сторонами є “конструктивним і таким, що дає підстави для обережного оптимізму”. Водночас він підкреслив, що Угорщина очікує конкретних гарантій і документально підтверджених кроків з боку України щодо виконання всіх пунктів, а не лише політичних заяв.

    Питання відкриття переговорних кластерів для України наразі перебуває в центрі обговорень на рівні Європейського Союзу. Рішення щодо наступних етапів євроінтеграції Києва очікується після консультацій у Європейській раді, тоді як позиція окремих держав-членів, зокрема Угорщини, залишається одним із ключових факторів, що впливають на темпи переговорного процесу.

    Раніше президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що ЄС продовжує підтримувати євроінтеграційний шлях України і працює над технічним запуском переговорних кластерів. Водночас Україна наголошує, що вже реалізує необхідні реформи та готова до відкриття всіх кластерів у найкоротші терміни.

    Українська сторона також неодноразово заявляла, що питання прав національних меншин є частиною ширшого діалогу з ЄС і регулюється європейськими стандартами, а всі спірні моменти можуть вирішуватися в межах двосторонніх консультацій. Однак позиція Будапешта фактично зберігає політичну напругу навколо старту наступного етапу переговорів про вступ України до Євросоюзу.

  • Brexit через 10 років: наслідки для Британії та нові розмови про ЄС

    Brexit через 10 років: наслідки для Британії та нові розмови про ЄС

    Майже десять років тому, 23 червня 2016 року, Велика Британія зробила один із найрезонансніших політичних виборів у своїй сучасній історії: 52% громадян на референдумі підтримали вихід країни з Європейського союзу. Після тривалого перехідного періоду, напружених переговорів із Брюсселем та внутрішньополітичних криз, 31 січня 2020 року Сполучене Королівство офіційно залишило ЄС, завершивши епоху свого членства в блоці, який десятиліттями визначав економічну та політичну інтеграцію Європи.

    Рішення про Brexit від самого початку стало символом глибокого розколу в британському суспільстві. Прихильники виходу наполягали, що членство в ЄС обмежує суверенітет країни та нав’язує регуляторні правила, які стримують економічний потенціал Великої Британії. Одним із ключових аргументів кампанії було також питання міграції: євроскептики заявляли, що політика відкритих кордонів призводить до надмірного припливу мігрантів і створює тиск на соціальну систему та ринок праці. Вони наголошували, що вихід із ЄС дозволить Лондону самостійно контролювати кордони, закони та торговельну політику, а отже повернути “економічний суверенітет”.

    Натомість противники Brexit попереджали, що розрив із найбільшим торговельним партнером неминуче призведе до економічних втрат, зниження інвестиційної привабливості та втрати робочих місць. Вони підкреслювали, що саме участь у єдиному європейському ринку забезпечувала британському бізнесу конкурентні переваги, а вихід із нього створить нові бар’єри для торгівлі та ускладнить доступ до капіталу й робочої сили.

    Референдум 2016 року, на якому за вихід проголосували понад 17 мільйонів британців, фактично розділив країну на два політичні табори, розкривши глибші соціально-економічні відмінності. Аналізи результатів голосування показували, що підтримка Brexit була значно вищою серед менш забезпечених верств населення, людей із нижчими доходами, безробітних та працівників із низькою кваліфікацією. Для багатьох із них аргументи про “контроль над кордонами” та “економічну свободу” звучали як обіцянка змін на краще в умовах деіндустріалізації, стагнації зарплат і скорочення державних витрат.

    Однак після офіційного виходу країни з ЄС у 2020 році поступово почали проявлятися довгострокові наслідки цього рішення. Шість років потому дедалі більше економістів і аналітичних центрів описують ефект Brexit як переважно негативний для темпів економічного зростання та конкурентоспроможності Британії. Водночас вплив цього процесу складно відокремити від інших глобальних криз, зокрема пандемії COVID-19 та наслідків повномасштабної війни Росії проти України, які суттєво змінили світові ланцюги постачання, енергетичні ринки та загальну економічну динаміку.

    Попри це, дослідники наголошують, що Brexit додав до зовнішніх шоків власні структурні обмеження. Вихід із єдиного ринку призвів до появи митних і регуляторних бар’єрів, які ускладнили торгівлю з ЄС, що залишився найбільшим торговельним партнером Великої Британії. Для британських компаній це означало збільшення витрат на експорт, складніші логістичні процедури та додаткове адміністративне навантаження. Особливо відчутно це вдарило по секторах продовольства, промисловості та малому бізнесу, які найбільше залежали від безперешкодного доступу до європейського ринку.

    Не менш важливим наслідком стало зниження інвестиційної привабливості країни. Невизначеність щодо майбутніх торговельних правил і регуляторної політики змусила багато міжнародних компаній обережніше підходити до розширення діяльності у Великій Британії або навіть переносити частину операцій до країн ЄС. За різними оцінками, приплив прямих іноземних інвестицій у період після референдуму помітно скоротився, що в довгостроковій перспективі вплинуло на темпи зростання продуктивності та рівень зайнятості.

    Окремим виміром наслідків Brexit стала міграційна політика. Попри те, що вихід із ЄС дійсно зменшив міграцію з країн блоку, загальний міграційний потік до Великої Британії не скоротився, а в окремі роки навіть зріс. Це пояснюється зростанням кількості робочих віз і активнішою міграцією з країн поза межами ЄС. Одночасно зберігається проблема нелегальної міграції через Ла-Манш, яка стала одним із найгостріших політичних питань усередині країни та предметом постійних суперечок між урядом і опозицією.

    Соціально-економічні наслідки також відчули звичайні громадяни. На тлі глобальної інфляції та порушення ланцюгів постачання ціни на продукти у Великій Британії зросли суттєвіше, ніж у середньому по ЄС, що посилило дискусії про реальну вартість виходу з блоку. Одночасно зростання державних витрат і податкового навантаження стало ще одним фактором суспільного невдоволення, особливо серед найбільш вразливих груп населення.

    З часом суспільне сприйняття Brexit почало змінюватися. Якщо на момент референдуму він розглядався значною частиною виборців як шанс на економічне оновлення та відновлення контролю над внутрішньою політикою, то вже через кілька років дедалі більше британців почали оцінювати його критично. Опитування останніх років свідчать, що лише близько третини громадян і надалі вважають вихід із ЄС правильним рішенням, тоді як більшість або розчарована його результатами, або прямо називає його помилкою.

    На цьому тлі у британському політичному просторі дедалі частіше з’являються дискусії про майбутнє відносин із Європейським союзом. Попри формальний вихід із блоку, Лондон залишається глибоко пов’язаним із європейською економікою, а тому питання нової моделі співпраці стає все більш актуальним. Частина політичних сил і експертів обговорює варіанти часткового зближення з ЄС, посилення торговельної інтеграції або навіть довгострокового перегляду рішення про вихід.

    Водночас повернення до ЄС у повному обсязі наразі виглядає малоймовірним, оскільки потребувало б не лише політичної волі всередині країни, а й складних переговорів із самою європейською спільнотою. Більш реалістичним сценарієм аналітики називають поступове формування нової моделі відносин, яка може нагадувати угоди ЄС із країнами, що не є його членами, але підтримують тісну економічну взаємодію.

    Таким чином, через майже десятиліття після референдуму Brexit залишається не завершеною історією, а довготривалим процесом із політичними, економічними та соціальними наслідками. Він продовжує впливати на внутрішню політику Великої Британії, її роль у світі та характер відносин із Європейським союзом, а питання про те, чи був цей крок стратегічним успіхом чи помилкою, досі залишається предметом гострих суспільних і експертних дискусій.

  • Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Президентка Молдови Мая Санду підписала указ про припинення громадянства для двох уродженців України. Відповідний документ уже оприлюднили на офіційному сайті глави держави. Рішення стало черговим кроком молдовської влади на тлі посилення напруги навколо невизнаного Придністров’я та зростання безпекових ризиків у регіоні.

    Згідно з указом, громадянства Молдови позбавили Валерія Кніщука та Віталія Морля. У документі не уточнюється, які саме підстави стали причиною такого рішення. Водночас у Молдові подібні укази часто пов’язують із питаннями національної безпеки, наявністю іншого громадянства, участю в діяльності, яка суперечить інтересам держави, або отриманням паспорта на підставі неправдивих даних.

    Офіційний Кишинів наразі не оприлюднив додаткових деталей щодо двох уродженців України. Указ має стандартний формат і лише констатує факт припинення громадянства відповідно до чинного законодавства Молдови.

    Це вже не перший подібний крок з боку влади Молдови за останні тижні. Ще 25 травня Мая Санду підписала окремий указ про позбавлення громадянства п’ятьох осіб, які проживали на території невизнаного Придністров’я. Тоді молдовські медіа та експерти звернули увагу, що рішення ухвалили на тлі посилення безпекової риторики Росії щодо регіону.

    У Кишиневі дедалі частіше наголошують, що Придністров’я залишається одним із ключових факторів ризику для національної безпеки Молдови. Самопроголошена “Придністровська Молдавська Республіка”, яка контролює частину території на лівому березі Дністра, не визнається міжнародною спільнотою і офіційно вважається частиною Молдови.

    На території Придністров’я досі перебуває російський військовий контингент, а Москва роками підтримує регіон політично, економічно та військово. Після початку повномасштабної війни РФ проти України питання безпеки навколо Придністров’я стало ще більш чутливим як для Кишинева, так і для Києва.

    Регіон має спільний кордон з Україною, а українська влада неодноразово попереджала про ризики провокацій або використання території Придністров’я у гібридних операціях Росії.

    Додаткову напругу спричинили нещодавні рішення Кремля щодо мешканців невизнаної республіки. У травні президент РФ Володимир Путін підписав указ про спрощення процедури отримання російського громадянства для жителів Придністров’я.

    У Москві пояснили це “необхідністю підтримки співвітчизників”, однак у Молдові таку ініціативу сприйняли як ще один інструмент посилення російського впливу у регіоні.

    Президентка Молдови Мая Санду раніше вже критикувала дії Кремля навколо Придністров’я. Вона заявляла, що Росія намагається використовувати регіон як важіль тиску на Молдову та перешкоджати європейській інтеграції країни.

    Останні рішення про припинення громадянства експерти також розглядають у ширшому контексті посилення контролю над питаннями безпеки. Після початку великої війни в Україні Молдова активізувала перевірки щодо осіб, які можуть бути пов’язані з проросійськими структурами, незаконними схемами отримання документів або діяльністю, що загрожує державним інтересам.

    Водночас офіційний Кишинів намагається уникати різких формулювань, аби не провокувати додаткове загострення з Москвою чи Придністров’ям.

    Окрему увагу до теми привернув і той факт, що новий указ стосується саме уродженців України. Утім наразі немає жодних офіційних заяв про те, що рішення було ухвалене через їхнє українське походження чи зв’язки з Україною.

    У молдовському законодавстві передбачено кілька підстав для припинення громадянства. Серед них — добровільна відмова, служба в іноземних військах без дозволу держави, загроза національній безпеці або отримання паспорта незаконним шляхом.

    На цьому тлі Молдова продовжує зміцнювати співпрацю з Європейським Союзом та партнерами у сфері безпеки. Після російського вторгнення в Україну країна різко посилила заходи контролю на кордонах, активізувала боротьбу з проросійськими мережами впливу та збільшила фінансування оборонного сектору.

    Європейські партнери неодноразово заявляли, що Молдова залишається однією з потенційних цілей російського гібридного впливу. Особливу увагу при цьому приділяють саме Придністров’ю, де Москва зберігає політичну та військову присутність.

    Нагадаємо, у 2022–2025 роках у регіоні неодноразово фіксували дивні інциденти — вибухи, атаки на адміністративні будівлі та повідомлення про нібито “теракти”. У Кишиневі та Києві тоді припускали, що подібні події могли бути елементом інформаційних або гібридних операцій для дестабілізації ситуації.

    Наразі влада Молдови не повідомляє, чи можуть бути нові рішення про позбавлення громадянства в найближчий час. Водночас аналітики припускають, що Кишинів продовжить жорсткіше реагувати на будь-які ризики, пов’язані з Придністров’ям, російським впливом та питаннями безпеки.

  • ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про надання Україні нового траншу фінансової допомоги в межах програми Ukraine Facility. Йдеться про майже 2,8 млрд євро, які Київ отримає після позитивної оцінки виконання реформ та зобов’язань перед ЄС.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За її словами, виділення коштів стало можливим після того, як Європейська комісія підтвердила виконання Україною умов Плану України за четвертий квартал 2025 року.

    «Продовжуємо разом впроваджувати реформи та рухатися шляхом європейської інтеграції. Щиро вдячні європейським партнерам за підтримку та довіру», — наголосила Свириденко.

    Новий пакет фінансування стане частиною масштабної чотирирічної програми Ukraine Facility, яка є основним механізмом підтримки України з боку Євросоюзу в умовах повномасштабної війни.

    Загальний бюджет програми на 2024–2027 роки становить 50 млрд євро. Після надходження нового траншу загальна сума допомоги, яку Україна вже отримала за цією програмою, сягне 26,8 млрд євро.

    Уряд України зазначає, що кошти будуть спрямовані на підтримку макроекономічної стабільності, фінансування державного бюджету, продовження реформ та забезпечення функціонування ключових державних інституцій в умовах війни.

    Окремий акцент у програмі робиться на євроінтеграційних змінах. Станом на кінець травня 2026 року Україна вже виконала 86 кроків Плану України, ще 65 перебувають у процесі реалізації.

    Йдеться про зміни у сфері антикорупційної політики, судової реформи, державного управління, митної та податкової систем, енергетики, цифровізації та управління державними фінансами.

    У Кабміні підкреслюють, що позитивне рішення ЄС також стало результатом співпраці уряду та Верховної Ради, яка ухвалювала необхідні законодавчі зміни у стислі терміни.

    Паралельно Євросоюз продовжує готувати масштабні пакети макрофінансової допомоги для України.

    Ще 20 травня 2026 року Єврокомісія підписала меморандум про взаєморозуміння щодо окремої програми макрофінансової підтримки на 8,35 млрд євро.

    Це фінансування є частиною значно більшого пакета підтримки обсягом 90 млрд євро, який ЄС погодив для України на 2026–2027 роки.

    Верховна Рада вже ратифікувала відповідну угоду з Європейським Союзом.

    Згідно з документами, частина коштів піде на покриття дефіциту державного бюджету та соціальні витрати, а значна частина — на фінансування оборонного сектору, закупівлю озброєння та розвиток українського військово-промислового комплексу.

    У Брюсселі наголошують, що нові механізми підтримки мають не лише допомогти Україні вистояти під час війни, а й підготувати економіку до майбутнього вступу в ЄС.

    Особливу увагу привертають умови фінансування.

    Євросоюз фактично бере на себе виплату відсотків за кредитами завдяки високому кредитному рейтингу ЄС, а повернення основної суми боргу планується здійснювати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Таким чином, як заявляють у Києві та Брюсселі, поточного прямого навантаження на український бюджет ця допомога не створює.

    Окремо Євросоюз працює над новими оборонними пакетами для України.

    За даними українського уряду, Брюссель завершує підготовку програми приблизно на 6 млрд євро для закупівлі дронів та розвитку українського безпілотного флоту.

    У ЄС вважають, що підтримка оборонної промисловості України стала одним із ключових елементів європейської безпеки на тлі тривалої війни з Росією.

    Європейські чиновники також наголошують: подальше фінансування залежатиме від продовження реформ та збереження демократичних інституцій.

    Серед основних вимог Брюсселя — верховенство права, незалежність антикорупційних органів, прозоре управління державними фінансами та продовження реформ у податковій і митній системах.

    Попри складну ситуацію через війну, Україна залишається одним із найбільших отримувачів міжнародної фінансової допомоги у світі.

    За оцінками уряду, підтримка ЄС та міжнародних партнерів дозволяє уникати критичних макрофінансових ризиків, забезпечувати виплати зарплат і пенсій, підтримувати армію та фінансувати базові соціальні потреби держави.

  • Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Рада підтримала рекордне збільшення оборонного бюджету: на армію та безпеку планують спрямувати 1,56 трлн грн

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні масштабні зміни до державного бюджету, які передбачають рекордне збільшення фінансування сектору безпеки й оборони. Йдеться про додаткові 1,56 трильйона гривень, які планують спрямувати насамперед на забезпечення Збройних сил України, закупівлю озброєння, військової техніки та підтримку стійкості регіонів.

    За законопроєкт №15224 проголосували 240 народних депутатів. Рішення ухвалили під час засідання Верховної Ради 28 травня.

    Документ передбачає суттєве коригування державного бюджету на тлі продовження повномасштабної війни та зростання потреб української армії. Основним джерелом фінансування мають стати кошти міжнародної допомоги, зокрема підтримка від Європейського Союзу.

    Як зазначається у пояснювальних матеріалах, значна частина коштів піде на грошове забезпечення військовослужбовців, закупівлю зброї, боєприпасів, модернізацію військової техніки та підтримку українського оборонно-промислового комплексу.

    Крім того, законопроєкт закріплює цільове використання надходжень від військового збору та вивізного мита на товари військового призначення. Ці кошти також спрямують виключно на потреби оборони.

    Рішення парламенту стало одним із найбільших переглядів бюджету від початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Напередодні прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомляла, що уряд уже додатково виділив майже 11 мільярдів гривень на оборонні потреби. За її словами, держава продовжує шукати ресурси для стабільного фінансування армії та підтримки сектору безпеки.

    У новому законопроєкті окремо передбачено збільшення резервного фонду державного бюджету на 40 мільярдів гривень. Ці кошти можуть використовуватися для оперативного реагування на наслідки російських атак, надзвичайні ситуації, відновлення критичної інфраструктури та інші термінові потреби.

    Ще 40 мільярдів гривень планують спрямувати на реалізацію комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст. Йдеться про підтримку областей, які регулярно зазнають російських обстрілів, а також фінансування захисної інфраструктури, енергетики та соціальних об’єктів.

    Після голосування Верховна Рада доручила бюджетному комітету доопрацювати законопроєкт до другого читання за скороченою процедурою. Очікується, що фінальна редакція документа може бути винесена на голосування вже найближчими тижнями.

    Збільшення оборонних витрат відбувається на тлі нових викликів для української армії. Останніми місяцями Росія значно посилила інтенсивність ракетних та дронових атак, а українська влада регулярно заявляє про необхідність додаткового фінансування оборонного сектору.

    Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що пріоритетом державного бюджету під час війни залишається саме оборона. За його словами, Україна має забезпечити стабільне фінансування військових, розвиток власного виробництва зброї та модернізацію армії.

    Водночас міжнародні партнери України також активізували фінансову підтримку Києва. Напередодні Верховна Рада ратифікувала масштабну угоду з Європейським Союзом про залучення до 90 мільярдів євро фінансової допомоги у 2026–2027 роках.

    Частина цих коштів має піти саме на оборонні потреби, закупівлю озброєння та підтримку українського ОПК.

    Зокрема, документ передбачає можливість спрямування понад 28 мільярдів євро на фінансування оборонно-промислового комплексу та виробництва зброї.

    На цьому тлі українська влада також активно обговорює розширення доступу оборонних підприємств до банківського кредитування. Раніше найбільші банки України заявили про готовність збільшити фінансування підприємств оборонного сектору.

    Аналітики зазначають, що нинішнє збільшення оборонного бюджету є безпрецедентним для України. У довоєнні роки подібні суми вважалися неможливими для державних фінансів.

    Водночас експерти попереджають, що подальше зростання військових витрат створює значний тиск на економіку та робить Україну ще більш залежною від міжнародної фінансової підтримки.

    Окрему дискусію викликає питання ефективності використання коштів. Частина громадськості та опозиційних політиків наголошують на необхідності посилення контролю за оборонними закупівлями та прозорістю витрат.

    У соцмережах після голосування активно обговорювали не лише рекордну суму збільшення бюджету, а й ризики корупції у сфері оборони.

    Попри це, в уряді наголошують: нині головним завданням залишається забезпечення української армії всім необхідним для продовження оборони країни.

    За оцінками Міністерства фінансів, у 2026 році оборонні витрати України можуть залишатися на рекордному рівні через затяжний характер війни та потребу у постійному оновленні озброєння.

    Очікується, що остаточне ухвалення змін до держбюджету стане одним із ключових фінансових рішень парламенту цього року.

  • Зеленський у Швеції анонсував «сильний крок» щодо Gripen: Україна може отримати перші шведські винищувачі вже незабаром

    Зеленський у Швеції анонсував «сильний крок» щодо Gripen: Україна може отримати перші шведські винищувачі вже незабаром

    Президент України Володимир Зеленський 28 травня прибув із робочим візитом до Швеції, де разом із урядом країни обговорює новий масштабний оборонний пакет для України та подальше посилення української бойової авіації. Однією з головних тем візиту стали шведські винищувачі JAS 39 Gripen, щодо яких Київ і Стокгольм готують, за словами президента, «сильний крок».

    Про свій візит Зеленський повідомив у соцмережах. Президент наголосив, що Україна та Швеція нині працюють над новим великим пакетом оборонної підтримки, який має посилити українські Сили оборони на тлі продовження російських масованих атак.

    «Сьогодні з робочим візитом у Швеції. Готуємо великий оборонний пакет для України та сильний крок щодо винищувачів Gripen, який точно зробить нашу бойову авіацію ефективнішою», — заявив глава держави.

    У межах візиту Зеленський проводить переговори з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном. Також у зустрічах беруть участь представники шведської оборонної промисловості, зокрема компаній, які залучені до виробництва сучасної авіації та озброєнь.

    Шведські медіа ще до прибуття українського президента повідомляли, що уряд Швеції готує рішення щодо передачі Україні винищувачів Gripen модифікації C/D. За даними видання Aftonbladet, офіційна заява може пролунати під час спеціальної пресконференції на військовій базі в Уппсалі.

    Водночас паралельно сторони можуть розпочати переговори щодо майбутнього продажу Україні сучасніших літаків JAS 39 Gripen E. Як повідомляють шведські ЗМІ, фінансування такого проєкту може здійснюватися за рахунок кредитних програм Європейського Союзу.

    За інформацією Reuters, обговорення між Києвом та Стокгольмом стосується не лише передачі вже наявних літаків, а й масштабної довгострокової співпраці у сфері бойової авіації. Йдеться про можливе постачання Україні до 100–150 винищувачів Gripen у майбутньому.

    Ще восени 2025 року Україна та Швеція підписали лист про наміри щодо розвитку повітряних спроможностей України. Тоді Зеленський заявляв, що Київ розраховує отримати перші Gripen уже у 2026 році.

    Шведські Gripen вважаються одними з найбільш адаптованих винищувачів для умов сучасної війни. Їхньою ключовою перевагою є можливість працювати з коротких злітних смуг, швидке технічне обслуговування та ефективність у протидії російській авіації та крилатим ракетам.

    Крім того, Gripen інтегровані з сучасними ракетами класу «повітря–повітря» та «повітря–земля», а також можуть використовувати широкий спектр озброєння стандартів НАТО.

    В українських Повітряних силах неодноразово заявляли, що Gripen можуть стати важливим доповненням до F-16, особливо з огляду на здатність працювати у складних умовах та швидко змінювати аеродроми базування.

    У квітні 2026 року президент Зеленський також повідомляв, що Україна очікує старту навчання українських пілотів на Gripen уже цього року.

    На тлі постійних російських атак тема посилення української авіації стала для Києва однією з ключових. Лише за останні тижні Росія здійснила кілька масованих комбінованих ударів із використанням сотень дронів та десятків ракет, зокрема балістичних.

    Українська влада наголошує, що для ефективного захисту неба країні необхідні не лише системи ППО Patriot, а й сучасна бойова авіація, здатна перехоплювати ракети та дрони ще на дальніх підступах.

    Сам Зеленський останніми днями активно порушує тему посилення ППО та авіації у переговорах із союзниками. Зокрема, напередодні стало відомо, що президент звернувся до Дональда Трампа та Конгресу США із закликом допомогти Україні захистити небо від російської балістики.

    Швеція залишається одним із найбільш активних партнерів України у Європі. Від початку повномасштабної війни Стокгольм надав Києву мільярдні пакети військової допомоги, включно з артилерією, системами ППО, бронетехнікою та боєприпасами.

    Reuters повідомляє, що загальний обсяг шведської підтримки України вже перевищив 13 мільярдів доларів, а у 2026–2027 роках Швеція планує спрямувати ще мільярди на підтримку української оборони.

    На тлі цього рішення щодо Gripen може стати одним із найбільш символічних та стратегічних кроків у військовій співпраці між Києвом і Стокгольмом.

    Аналітики зазначають, що передача Україні Gripen стане не лише посиленням української авіації, а й серйозним сигналом для Росії та союзників по НАТО про готовність Заходу переходити до нових рівнів військової підтримки Києва.

    Очікується, що офіційні деталі нового оборонного пакета та рішень щодо винищувачів можуть бути озвучені вже найближчим часом після переговорів Зеленського та шведського уряду.

  • «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    «Циркони» з чипами Заходу: європейським послам показали іноземні деталі у ракетах РФ після масованої атаки по Україні

    Україна продемонструвала європейським дипломатам іноземні компоненти, виявлені у російських ракетах і дронах, якими Росія здійснила одну з наймасштабніших атак по Україні в ніч проти 24 травня. Уламки зброї, зібрані після ударів по Києву та інших регіонах, містили деталі виробництва США, Німеччини, Швейцарії, Великої Британії, Японії, Китаю та інших держав.

    Про це повідомили в Офісі президента України.

    За даними української влади, представникам європейських держав продемонстрували компоненти російських ракет «Циркон», «Калібр», Х-101, а також ударних дронів «Герань-2», якими РФ атакувала Україну у ніч на 24 травня.

    Особливу увагу дипломатів привернуло те, що частина іноземних компонентів була виготовлена вже у 2026 році, попри багаторівневі санкції проти Росії та офіційні заборони на постачання високотехнологічної продукції до країни-агресора.

    У Києві наголошують: це свідчить про те, що Росія досі має доступ до західної електроніки через посередників, паралельний імпорт та так звані «сірі» схеми постачання.

    За інформацією Офісу президента, дипломатам окремо показали плати з російської ракети «Орєшнік». На відміну від інших типів озброєння, ці елементи містили виключно російські та білоруські компоненти, виготовлені ще у 2004–2014 роках.

    Йдеться, зокрема, про мікрочипи та плати виробництва білоруського підприємства «Інтеграл», яке є одним із найбільших виробників електроніки у Білорусі та перебуває під санкціями Заходу.

    Уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час зустрічі заявив, що критично важливо повністю перекрити постачання електронних компонентів до РФ.

    «Потрібно зосередитися та справді зупинити постачання деталей до Росії. Це стане значним ударом по потужностях російського оборонного виробництва», — наголосив він.

    За словами Власюка, Україна також закликала партнерів посилити контроль за доступом Білорусі до західної електроніки, оскільки частина продукції потрапляє до Росії саме через білоруські підприємства.

    У Києві вважають, що попри масштабні санкції, Росія змогла адаптуватися до обмежень і вибудувала мережу постачання критично важливих компонентів через треті країни.

    За даними української та західної розвідок, російський ВПК активно використовує компанії-посередники у країнах Кавказу, Центральної Азії, Близького Сходу та Азії для закупівлі мікроелектроніки подвійного призначення.

    Українська сторона наголошує, що сучасна російська високоточна зброя критично залежить від імпортних компонентів. Саме тому перекриття цих каналів може суттєво вплинути на здатність РФ виробляти ракети та дрони.

    На цьому тлі українська влада також закликала Європу активніше боротися з так званим «тіньовим флотом» Росії.

    Йдеться про мережу танкерів і суден, які використовуються для обходу санкцій, транспортування російської нафти та фінансування військової машини Кремля.

    Україна пропонує партнерам арештовувати такі судна на основі матеріалів, зібраних СБУ, ГУР, Службою зовнішньої розвідки та Офісом генерального прокурора.

    За інформацією ОП, під час зустрічі дипломатам також нагадали про масовану атаку РФ у ніч на 24 травня.

    Тоді Росія випустила по Україні сотні дронів та десятки ракет різних типів. У Києві, на Київщині та в інших регіонах було зафіксовано руйнування житлових будинків, пожежі та пошкодження цивільної інфраструктури.

    Одним із найбільш постраждалих районів столиці стала Лук’янівка, куди 25 травня міністр закордонних справ Андрій Сибіга запросив представників понад 70 іноземних держав.

    Дипломатам показали наслідки російських ударів, зруйновані будинки та уламки ракет.

    Крім того, внаслідок атаки було пошкоджено й будівлю Міністерства закордонних справ України.

    У Києві наголошують: демонстрація іноземних компонентів у російській зброї має стати ще одним аргументом для посилення санкційного тиску на РФ.

    Українська влада вже неодноразово заявляла, що Росія не змогла б підтримувати нинішні темпи виробництва ракет без доступу до західної мікроелектроніки.

    За оцінками аналітиків, у деяких типах російської зброї частка імпортних компонентів перевищує 70%.

    Попри це, російський ВПК продовжує знаходити шляхи обходу обмежень.

    Саме тому Україна закликає союзників перейти від формальних санкцій до жорсткішого контролю за експортом, реекспортом та діяльністю компаній-посередників.

    У Києві переконані: без перекриття доступу до електроніки та фінансових схем Росія не зможе довго підтримувати нинішній рівень ракетного терору проти України.

  • «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    «90 мільярдів для України»: Рада ратифікувала історичну угоду з ЄС — на що підуть гроші та які жорсткі умови поставив Брюссель

    Верховна Рада України ратифікувала масштабну фінансову угоду з Європейським Союзом, яка передбачає залучення до 90 мільярдів євро допомоги упродовж 2026–2027 років. Йдеться про один із найбільших пакетів підтримки України за весь час повномасштабної війни. Про це йдеться у офіційному тексті документа та трансляції засідання парламенту.

    Рішення парламент ухвалив 28 травня. За ратифікацію проголосували 298 народних депутатів.

    Угода була підписана напередодні — 27 травня — між Україною та ЄС у Брюсселі та Києві. Від імені Європейського Союзу кредитором виступає Європейська комісія, а від України — Національний банк як агент-позичальник.

    Документ передбачає фінансування української економіки, оборонного сектору та соціальної стабільності на тлі війни з Росією.

    Попри юридичний статус довгострокового кредиту, в уряді наголошують: для України ця допомога фактично матиме грантовий характер.

    Головна особливість угоди полягає у механізмі обслуговування та повернення коштів. Відсотки за кредитом повністю покриватимуться бюджетом Євросоюзу завдяки високому кредитному рейтингу ЄС.

    Крім того, погашення основної суми боргу Україна здійснюватиме лише у випадку отримання репарацій від Російської Федерації.

    Таким чином, за нинішніх умов нова угода не створює прямого навантаження на державний бюджет України.

    У Верховній Раді наголошують, що це безпрецедентний формат підтримки, який демонструє довгострокову ставку ЄС на збереження української державності та економіки.

    Окремо в документі прописано фінансовий план на 2026 рік. Загалом Україна може отримати до 45 мільярдів євро вже протягом наступного року.

    Найбільша частина коштів — до 28,3 мільярда євро — піде на оборонний сектор.

    Фінансування передбачає закупівлю озброєння, підтримку оборонно-промислового комплексу України, виробництво власної зброї та розвиток військових технологій.

    У ЄС наголошують, що йдеться не лише про закупівлю готової техніки за кордоном, а й про стимулювання українського виробництва зброї та боєприпасів.

    Ще 16,7 мільярда євро планують спрямувати на бюджетну підтримку України.

    Ці кошти мають покривати соціальні видатки, фінансування державних програм, виплати зарплат і пенсій, а також дефіцит бюджету, який залишається одним із головних викликів для країни в умовах війни.

    Половина цієї суми надходитиме через програму Ukraine Facility — основний механізм підтримки України з боку ЄС.

    Інша половина — це окрема макрофінансова допомога у розмірі до 8,35 мільярда євро.

    Виплати розділені на три транші.

    Перший транш у розмірі 3,2 мільярда євро Україна має отримати одразу після набрання угодою чинності.

    Другий транш складе 3,7 мільярда євро.

    Третій — ще 1,45 мільярда євро.

    Втім, для отримання кожної наступної частини фінансування Україна має виконувати низку жорстких вимог Євросоюзу.

    У документі прописано три ключові базові умови.

    По-перше, Україна повинна зберігати демократичні інститути, багатопартійну систему, верховенство права та права людини.

    По-друге, Європейська комісія регулярно оцінюватиме прогрес реформ в Україні.

    По-третє, Київ не має права послаблювати чи скасовувати вже впроваджені антикорупційні реформи, ухвалені раніше на вимогу ЄС та МВФ.

    Однак найбільше обговорень викликала податкова частина домовленостей.

    У рамках угоди Україна взяла на себе зобов’язання провести низку структурних змін у податковій та митній системі.

    Одне з найбільш резонансних рішень — фактичне скасування неоподатковуваного ліміту на міжнародні посилки вартістю до 150 євро.

    Наразі товари дешевші за цю суму не обкладаються ПДВ та митом, однак ЄС вимагає перегляду цієї системи.

    Виняток планують залишити лише для товарів, пов’язаних із сектором безпеки та оборони.

    Також Україна погодилася запровадити оподаткування доходів від цифрових платформ — йдеться про сервіси таксі, доставки, маркетплейси та інші онлайн-платформи.

    Окремий блок реформ стосується фізичних осіб-підприємців.

    Документ передбачає реформування спрощеної системи оподаткування, особливо для ФОП третьої групи.

    Серед можливих змін — диференційовані ставки податків залежно від виду діяльності, а також посилення боротьби з так званим «дробленням бізнесу» для ухилення від податків.

    Крім того, Україна погодилася продовжити дію 5% військового збору ще на три роки.

    Також у межах євроінтеграційних зобов’язань планується ухвалення нового Митного кодексу за правилами ЄС та подальша реформа ПДВ.

    У парламенті пояснюють: без виконання цих умов Україна ризикує втратити частину фінансування.

    Водночас уряд наголошує, що новий пакет допомоги є критично важливим для стабільності країни.

    Після початку повномасштабної війни міжнародна фінансова підтримка фактично стала одним із головних джерел утримання української економіки.

    Лише у 2025 році дефіцит державного бюджету України перевищував десятки мільярдів доларів, а витрати на оборону та соціальну сферу залишаються рекордними.

    У Мінфіні зазначають, що нова угода з ЄС дає Україні фінансовий горизонт планування одразу на два роки вперед.

    Водночас експерти попереджають: разом із безпрецедентними коштами Україна отримує і безпрецедентний контроль за реформами та податковою політикою.

    Фактично ЄС прив’язує подальше фінансування до конкретних змін у державному управлінні, податках, митниці та боротьбі з корупцією.

    Попри це, в уряді називають угоду «історичною» та такою, що дозволить Україні втримати економічну стійкість під час війни.

  • «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    «Америка втекла з Києва?» Заява Каллас спричинила міжнародний скандал: що насправді сталося з посольством США

    Заява верховної представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас про те, що посольство США нібито залишило Київ після нових погроз Росії, викликала широкий резонанс в Україні та за її межами. У Міністерстві закордонних справ України були змушені терміново спростовувати інформацію про евакуацію американської дипломатичної місії, а в Офісі президента назвали ситуацію «дивною».

    Новий інформаційний скандал розгорівся на тлі різкого загострення російської риторики щодо Києва та хвилі погроз з боку Москви. Кремль останніми днями відкрито заявляє про можливість «систематичних ударів» по українській столиці, а російське МЗС навіть закликало іноземні дипломатичні місії та громадян інших держав залишити Київ.

    Саме на цьому тлі 28 травня під час брифінгу перед зустріччю міністрів закордонних справ країн ЄС на Кіпрі Кая Каллас зробила заяву, яка миттєво спричинила хвилю обговорень.

    Очільниця європейської дипломатії наголосила, що Росія намагається компенсувати відсутність успіхів на фронті терором проти цивільного населення України.

    «Ось що робить Росія. Адже на полі бою вона насправді не здобуває переваги. Тож зараз вони насправді посилюють терористичні атаки, бо інакше це не можна назвати: вони створюють страх у суспільстві. Це не працювало чотири роки, і я не думаю, що це спрацює зараз», — сказала Каллас.

    Однак найбільший резонанс викликала інша її фраза. Коментуючи ситуацію з дипломатичними місіями в українській столиці, вона заявила, що «майже всі посольства залишилися в Києві», а потім додала: «Америка пішла».

    Ці слова миттєво підхопили російські пропагандистські ресурси та низка міжнародних медіа. У соцмережах почали поширюватися повідомлення про нібито евакуацію американського посольства з Києва через загрозу нових ударів Росії.

    Уже невдовзі Міністерство закордонних справ України було змушене офіційно реагувати на ситуацію. Речник МЗС Георгій Тихий прямо заявив, що інформація про виїзд американського посольства не відповідає дійсності.

    «Інформація про виїзд посольства США не відповідає дійсності», — наголосив він.

    Речник МЗС Георгій Тихий

    Пізніше ситуацію прокоментували і в Офісі президента України. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин заявив, що слова Каллас могли бути неправильно інтерпретовані або стосуватися тимчасових заходів безпеки під час останніх масованих атак.

    «Можливо, малося на увазі про обставини перед тим ударом у ніч на неділю. Ми чули, що американські дипломати з Києва тоді поїхали. В будь-якому випадку Україна вдячна всім посольствам, які працюють у Києві», — пояснив Литвин.

    За даними українських джерел, йдеться не про повноцінну евакуацію дипломатичної місії, а про тимчасові заходи безпеки, які могли застосовуватись після попереджень про масовані російські удари.

    Ситуація виникла на тлі нової хвилі інформаційного та психологічного тиску з боку Кремля. Напередодні Росія заявила про підготовку нових ударів по Києву та пригрозила атаками по «центрах ухвалення рішень». У Москві також закликали іноземних дипломатів залишити українську столицю.

    У Києві переконані, що подібні заяви є елементом психологічної війни. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга подякував дипломатичним місіям, які продовжують працювати у столиці попри російські погрози.

    За словами глави МЗС, Кремль намагається залякати не лише українців, а й міжнародних партнерів України, однак ця стратегія вже не дає такого ефекту, як на початку повномасштабного вторгнення.

    Тим часом у Польщі на російські погрози відреагували ще жорсткіше. Варшава викликала посла РФ після заяв Москви про можливість систематичних ударів по Києву. Польська сторона наголосила, що навіть у межах заявленої Росією «спецоперації» цілями не можуть бути цивільні об’єкти та мирне населення.

    На цьому тлі західні аналітики вважають, що Кремль намагається створити атмосферу максимальної невизначеності та страху. Останніми тижнями Росія справді значно активізувала повітряні атаки по Україні.

    Лише під час однієї з останніх масованих атак РФ випустила сотні дронів та десятки ракет різних типів. Президент Володимир Зеленський у листі до президента США Дональда Трампа та Конгресу заявив, що Росія застосувала навіть дві балістичні ракети типу «Орєшнік».

    Водночас у Повітряних силах ЗСУ наголошують: попри масштабність атак, можливості Росії не є безмежними. За оцінками військових експертів, РФ не здатна підтримувати темп надмасованих ударів щодня через обмежені запаси високоточного озброєння.

    Саме тому в Україні вважають, що інформаційні погрози Кремля часто мають не менше значення, ніж самі обстріли. Москва намагається створити враження тотальної небезпеки та спровокувати паніку серед населення й іноземних партнерів Києва.

    Окрему увагу експерти звертають на символічність моменту. Скандал із заявою про «виїзд» американського посольства виник саме тоді, коли Україна активно просить США та союзників про додаткові системи Patriot і ракети для протиповітряної оборони.

    У Києві наголошують: попри інформаційні атаки та погрози Кремля, дипломатичне життя столиці продовжується, а міжнародні партнери залишаються поруч з Україною.

    Станом на зараз жодних офіційних повідомлень про евакуацію посольства США з Києва не було. Американська дипломатична місія продовжує роботу в українській столиці.

  • Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Рада ухвалила один із ключових законів для вступу до ЄС: Україні відкривають доступ до $3,5 млрд

    Верховна Рада 27 травня ухвалила новий закон «Про публічні закупівлі», який повністю оновлює правила державних тендерів відповідно до стандартів Європейського Союзу. Законопроєкт №11520 підтримали 245 народних депутатів. Документ уже називають одним із ключових євроінтеграційних рішень України та важливим етапом переговорів про вступ до ЄС.

    Про ухвалення закону повідомила пресслужба апарату Верховної Ради. У парламенті наголошують, що нові правила мають не лише наблизити українське законодавство до права ЄС, а й зробити систему державних закупівель більш прозорою, конкурентною та ефективною — особливо в умовах війни та майбутнього масштабного відновлення країни.

    За словами народного депутата Ярослава Железняка, ухвалення документа також має фінансове значення для держави. Він заявив, що цей закон є одним із так званих «маяків» для міжнародних партнерів і допоможе Україні розблокувати близько 3,5 млрд доларів фінансової підтримки від Світового банку.

    Новий закон передбачає комплексне реформування системи публічних закупівель, яка останні роки працювала переважно на основі воєнних винятків та тимчасових процедур. Одним із головних завдань реформи є гармонізація українських правил із директивами ЄС у сфері тендерів та державних контрактів.

    У Верховній Раді наголошують, що документ має забезпечити більш жорсткий контроль за витрачанням бюджетних коштів, зменшити корупційні ризики та підвищити довіру міжнародних донорів до української системи державних закупівель.

    Окремий блок змін стосується професіоналізації закупівель. Закон дозволяє державним замовникам офіційно залучати професійних закупівельників за контрактом. Також документ змінює механізми оскарження тендерів через Антимонопольний комітет України та вдосконалює низку процедурних норм.

    У пояснювальних матеріалах до законопроєкту зазначається, що система закупівель повинна відповідати не лише умовам воєнного стану, а й майбутнім потребам післявоєнного відновлення України, коли через державні тендери проходитимуть десятки мільярдів доларів міжнародної допомоги.

    За оцінками уряду та міжнародних партнерів, саме прозорість закупівель стане одним із ключових критеріїв для подальшого фінансування програм відновлення України. Європейський Союз, Світовий банк, МВФ та інші донори неодноразово наголошували, що ефективний контроль за використанням державних коштів буде обов’язковою умовою надання фінансової підтримки.

    Документ також посилює інтеграцію української системи закупівель із європейськими механізмами. Йдеться про адаптацію правил до директив ЄС, які регулюють конкуренцію, доступ бізнесу до тендерів та недискримінаційні умови участі в державних закупівлях.

    У профільному комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку заявляють, що новий закон має створити більш прогнозовані умови для українського та міжнародного бізнесу, який працюватиме на ринку відбудови України.

    На тлі цього голосування у парламенті тривають і дискусії щодо інших економічних законопроєктів, пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями України. Напередодні Верховна Рада не підтримала зміни до Митного кодексу щодо запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, хоча ця норма також була серед вимог міжнародних партнерів.

    Паралельно Україна продовжує переговори з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми фінансування EFF на 8,1 млрд доларів. Однією з ключових тем консультацій із МВФ також залишаються антикорупційні реформи, цифровізація державних процесів та прозоре управління бюджетними коштами.

    Експерти зазначають, що саме система Prozorro після 2014 року стала одним із найбільш успішних прикладів цифрової антикорупційної реформи в Україні. Водночас після початку повномасштабної війни частину закупівель перевели в закритий режим через безпекові ризики, що викликало критику з боку громадських організацій та міжнародних партнерів.

    Тепер влада намагається знайти баланс між безпекою та прозорістю, повертаючи конкурентні механізми у сферу державних закупівель навіть під час війни.

    У Верховній Раді переконані, що ухвалення нового закону стане важливим сигналом для Брюсселя перед наступними етапами переговорів про вступ України до Європейського Союзу. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що реформа публічних закупівель є одним із базових критеріїв для інтеграції України до спільного ринку ЄС.