Позначка: забудова

  • Демонтаж у Ялті: Будівлю морського порту зносять задля будівництва грально-розважального комплексу

    Демонтаж у Ялті: Будівлю морського порту зносять задля будівництва грально-розважального комплексу

    У тимчасово окупованій Ялті розпочався демонтаж споруд морського торговельного порту. Під знос потрапили основний корпус та будівля колишньої адміністрації підприємства.

    Протягом останніх років більшість приміщень порту пустували або використовувалися під оренду комерційними структурами. Об’єкти розташовані безпосередньо у прибережній зоні міста.

    Плани забудови та параметри проєкту:

    • Нове будівництво: На звільненій території порту планується зведення масштабного розважального комплексу, який включатиме казино, готельний комплекс, ресторани та облаштовану яхтову марину.
    • Терміни реалізації: Офіційне відкриття об’єкта заплановане на 2029 рік.
    • Обіцянки інвесторів: Окупаційна адміністрація обіцяє зберегти відкритий доступ до моря та інтегрувати нову територію у суцільний прогулянковий пішохідний маршрут від Массандри до Приморського парку.

    Реакція місцевих жителів

    Демонтаж портових споруд викликав сумну реакцію серед багатьох місцевих мешканців. Будівлі морського порту десятиліттями слугували одним із впізнаваних архітектурних символів Ялтинської набережної, популярним місцем зустрічей та орієнтиром для прогулянок узбережжям.

    Наразі на об’єкті тривають активні роботи з демонтажу за допомогою важкої будівельної техніки.

  • Арешт ветерана через захист парку на Теремках: адвокати заявляють про поліцейське свавілля та процесуальні порушення

    Арешт ветерана через захист парку на Теремках: адвокати заявляють про поліцейське свавілля та процесуальні порушення

    Після масових зіткнень навколо будівництва резервної теплотраси в Голосіївському районі столиці ветеран Любомир Дмитришин опинився у слідчому ізоляторі. Столичні правоохоронці затримали чоловіка та звинувачують його в організації масових заворушень на Теремках. Водночас сторона захисту заявляє про низку грубих порушень під час силового затримання та готує заяву про кримінальне правопорушення щодо перевищення службових повноважень працівниками поліції. Вже подано звернення до суду з вимогою перевірити законність позбавлення волі.

    Зафіксовано, що під час проведення слідчих дій силовики застосували до ветерана фізичну силу, хоча він не чинив жодного спротиву. Правоохоронці увірвалися з обшуком без надання підтверджувальних документів, а сама судова ухвала містила критичні помилки у прізвищі та адресі проживання підозрюваного. Причину затримання не було пояснено, права зачитали вже після завершення процедури, а обов’язкову відеофіксацію процесу навмисно переривали. Крім того, слідчі безпідставно вилучили особистий ноутбук та телефон дружини ветерана, яка взагалі не брала участі в протестних акціях.

    Конфлікт навколо зеленої зони триває з серпня. Місцеві мешканці виступили проти прокладання нової резервної теплотраси до мікрорайонів Теремки-1 та Теремки-2, первинний проєкт якої передбачав вирубку понад шестисот дерев. Магістраль проєктувалася на випадок аварійної зупинки ТЕЦ-5 для гарантованого забезпечення теплом 183 житлових будинків, медичних та освітніх закладів. Після першої хвилі громадського обурення міська влада пообіцяла оптимізувати проєкт та обмежитися вирубкою лише близько десятка дерев.

    Проте 21 вересня будівельні роботи у парку відновилися, а територію обнесли парканом під посиленою охороною. Це спровокувало нову хвилю жорстких протистоянь: місцеві мешканці лягали на землю перед технікою, звідки їх силоміць виносили представники «Муніципальної охорони». Обурені кияни влаштували пікет під стінами міської адміністрації з вимогою змінити маршрут теплотраси та покарати винних у побитті людей. Кульмінацією протистояння став силовий штурм будівельного майданчика 27 вересня, після якого відбулися жорсткі затримання протестувальників.

  • Скандальну забудову біля Лаври від КМДА лобіював Олексій Комаров

    Скандальну забудову біля Лаври від КМДА лобіював Олексій Комаров

    Зведення 23-поверхового будинку заввишки до 80 метрів на перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких, що фактично перекрило б краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, відбувалось в інтересах бізнесменів з російським бекграундом, а на рівні КМДА питання курував начальник  патронажної служби мера Олексій Комаров.

    Через Олексія Комарова передавали вказівки профільним департаментам КМДА “не втручатися”. Зокрема, саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися в ситуацію незважаючи на значний суспільний резонанс та заблокував петицію про зупинку забудови.

    Нагадаємо, після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради, без Комарова жоден документ не потрапляє на підпис до мера і потрапити на прийом неможливо.

    Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії.

  • “Злочин проти громади”: Садовий різко виступив проти меморандуму щодо розвитку аеропорту у Львові

    “Злочин проти громади”: Садовий різко виступив проти меморандуму щодо розвитку аеропорту у Львові

    У Львові розгорівся гучний конфлікт навколо підписаного меморандуму про розвиток територій поблизу міжнародного аеропорту. Документ, укладений Львівською обласною військовою адміністрацією спільно з представниками аеропорту та владою Сокільників, викликав різку критику з боку міського голови Андрія Садового, який назвав його “одним із найбільших злочинів проти громади”.

    За офіційною позицією обласної влади, меморандум має на меті врегулювання спірних питань і координацію дій усіх сторін для забезпечення безпеки польотів, стабільної роботи аеропорту та збалансованого розвитку прилеглих територій. У документі також йдеться про узгодження інтересів громади та створення умов для подальшого розвитку інфраструктури.

    Заступник голови обласної адміністрації Юрій Бучко наголосив, що напрямок розвитку аеропорту фактично обмежений і єдина територія для розширення — це зона Сокільницької громади. За його словами, з боку Львова такі можливості вже вичерпані через щільну забудову.

    Однак міський голова Львова Андрій Садовий категорично не погоджується з таким підходом. Він заявив, що під виглядом розвитку інфраструктури фактично просувається житлова забудова територій, які історично вважалися стратегічним резервом для розширення аеропорту.

    Садовий підкреслив, що ця земля ще з радянських часів була зарезервована саме для потреб летовища, і її забудова може поставити під загрозу майбутній розвиток авіаційного вузла. На його думку, реалізація такого сценарію означатиме фактичне блокування перспектив розширення аеропорту та обмеження розвитку міста в довгостроковій перспективі.

    Міський голова також повідомив, що неодноразово звертався до центральної влади — президента, уряду, Ради національної безпеки і оборони, а також профільних міністерств із проханням втрутитися в ситуацію. Проте, за його словами, ці звернення не дали результату.

    “Ми будемо використовувати всі законні механізми, щоб зупинити це рішення”, — заявив Садовий, наголосивши, що міська влада готова до подальшої боротьби за збереження стратегічних територій.

    Водночас голова обласної адміністрації Максим Козицький висловив здивування такою жорсткою реакцією міста. Він зазначив, що всі зауваження, які раніше озвучувала міська рада, були враховані та відображені в документі. На його думку, така критика може мати інші причини, не пов’язані безпосередньо з інтересами аеропорту.

    Ситуацію ускладнює і контекст навколо земель у Сокільниках. За інформацією журналістів, значна частина територій поблизу злітної смуги перейшла у власність приватних структур, які можуть бути зацікавлені у зміні функціонального призначення цієї землі. У публічному просторі також звучать припущення про можливе лобіювання ідеї перенесення аеропорту в інше місце.

    Експерти зазначають, що подібні конфлікти між міською та обласною владою можуть мати серйозні наслідки для стратегічного планування розвитку інфраструктури. Аеропорт у Львові є важливим транспортним вузлом не лише для міста, а й для всього західного регіону, тому будь-які рішення щодо його майбутнього мають враховувати довгострокові інтереси.

    Таким чином, підписання меморандуму замість врегулювання ситуації спричинило новий виток протистояння між різними рівнями влади. Подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вдасться сторонам знайти компроміс, або ж конфлікт перейде у юридичну та політичну площину.

  • Поліція розслідує можливе самовільне будівництво ЖК «Славутич 2.0» у Києві

    Поліція розслідує можливе самовільне будівництво ЖК «Славутич 2.0» у Києві

    Столична поліція розслідує можливі порушення під час будівництва ЖК «Славутич 2.0» на проспекті Миколи Бажана в Дарницькому районі Києва. Йдеться про кримінальне провадження, відкрите 30 січня 2026 року за статтею про самоправство, із уточненням щодо можливого незаконного будівництва. За даними слідства, забудова могла вестися в межах червоних ліній, де капітальне будівництво заборонене.

    Як повідомляється, поштовхом до відкриття справи могли стати звернення місцевих мешканців. Одна зі свідків заявила правоохоронцям, що ще у вересні 2025 року помітила роботи в межах червоних ліній, хоча містобудівні умови та обмеження нібито дозволяли використовувати цю територію без права капітальної забудови. Окрім того, жителі скаржилися, що будмайданчик розташований впритул до будинку на вулиці Зарічній, 6 і обмежує доступ пожежної техніки.

    30 січня поліцейські вже проводили огляд біля будмайданчика, але потрапити всередину не змогли через зачинені металеві ворота. Водночас вони зафіксували ознаки незавершеного будівництва, наявність фундаменту, будматеріалів, техніки та інструментів. А 4 лютого Дарницький районний суд Києва дозволив ще один огляд двох земельних ділянок із залученням спеціалістів та представників Київради, щоб встановити межі ділянок, перевірити їх використання за цільовим призначенням і з’ясувати масштаби нового будівництва.

    Паралельно на об’єкт уже заходила Державна інспекція архітектури та містобудування. Наприкінці 2025 року ДІАМ провела позапланову перевірку після звернення громадянки Вікторії Жеребчук. У результаті на початку 2026 року генпідрядник ТОВ «Альфабуд Комплект» отримав два приписи про усунення порушень, а 14 січня — дві постанови про штрафи на загальну суму 272,5 тисячі гривень. Також по два приписи отримали ТОВ «Славутич-Осокорки» і ТОВ «Сканер-Центр».

    Втім, забудовники вже пішли до суду. «Альфабуд Комплект» оскаржує результати перевірки ДІАМ, вимагаючи скасувати приписи і штрафи. Провадження у цій справі Київський окружний адміністративний суд відкрив у середині лютого, але по суті спір ще не розглядався.

    Сам ЖК «Славутич 2.0» позиціонується як проєкт від bUd Development на проспекті Бажана, 151б. За даними профільного ринку нерухомості, у комплексі вже введено в експлуатацію п’ять будинків, ще один значиться у проєкті, а сам об’єкт належить до комфорт-класу.

    Передісторія забудови тягнеться ще з початку 2000-х. Спочатку Київрада передала дві сусідні ділянки на проспекті Бажана компаніям «Ніко Інвест» і «Сканер-Центр» для комерційної забудови. Згодом цільове призначення однієї з ділянок змінили на будівництво торговельно-офісного та житлово-громадського комплексу, а частину прав передали в суборенду ТОВ «Славутич-Осокорки». Надалі ДАБІ видала дозволи на будівництво кількох черг комплексу, а у 2021 році першу чергу ввели в експлуатацію.

    Окрему увагу привертає і коло осіб, пов’язаних із проєктом. За даними відкритих реєстрів і журналістського аналізу, серед структур, дотичних до забудови, фігурують компанії та менеджери, яких пов’язують із орбітою Ігоря Кушніра та Вадима Столара. Прямих доказів їхнього формального контролю над проєктом у матеріалах слідства поки не наведено, однак такі зв’язки вже стали частиною ширшого публічного контексту навколо цього будівництва.

    Це не перший випадок, коли житлова забудова в Києві опиняється в центрі кримінального провадження через земельні або містобудівні питання. Раніше ми вже писали, що Нацполіція розслідує зміну цільового призначення землі під ЖК Brother у столиці, де також виникли питання до законності підготовки майданчика під житловий проєкт. На цьому тлі історія зі «Славутичем 2.0» виглядає не як поодинокий конфлікт із мешканцями, а як частина ширшої практики, коли суперечливі рішення щодо землі та будівництва в Києві спершу проходять через чиновницькі кабінети, а потім стають предметом перевірок поліції та ДІАМ.

  • На Київщині бізнесмен вирубав заповідний ліс, щоб побудувати маєток

    На Київщині бізнесмен вирубав заповідний ліс, щоб побудувати маєток

    З’явилася інформація щодо земельної ділянки на Київщині, яка, за даними судових рішень, належить до лісового фонду та могла бути виведена з державної власності з подальшою зміною цільового призначення і забудовою.

    Йдеться про територію загальною площею понад 1,2 га, яка належала державному підприємству «Боярська лісова дослідна станція» і входить до лісів першої групи. За наявною інформацією, ця земля розташована в районі Хотівського лісництва поблизу населеного пункту Лісники.

    Власник українського холдингу MS Capital Максим Шкіль вирубав заповідний Чернечий ліс на Київщині і збудував там заміський маєток. Це майно він оформив на свою матір Тетяну Шкіль.

    Йдеться про земельні ділянки загальною площею 1,26 га Державного підприємства “Боярська лісова дослідна станція” (ліси І групи, вкриті лісом) у кварталі № 58 Хотівського лісництва біля села Лісники Києво-Святошинського району.

    Чисельні рішення судів доводять, що цю землю було вкрадено в держави, а потім перепродано декілька разів. Ліс вирубали, і на цьому місці побудували житловий будинок площею 3 тис. кв. м. Варість заміського маєтку – близько 18 млн доларів.

    Власником землі та будинку є Шкіль Тетяна Василівна. Тетяна Шкіль обʼєднала земельні ділянки з кадастровими №№ 3222484500:03:001:5077, 3222484500:03:001:5034, 3222484500:03:001:5088, 3222484500:03:001:5089 та забудувала (декларація КС051200811542).

    Але мешкає там не вона, а її син-бізнесмен. Це – матір Максима Шкіля – власника компанії “Автострада”, яка була одним із лідерів “Великого будівництва”. Шкіль працював помічником народного депутата від “Партії регіонів” Миколи Дем’янка з 2007 по 2014 рік, а згодом очолив політичну організацію “Молоді регіони” – молодіжне крило “Партії регіонів”.

    Суди за повернення землі державі ще тривають (справи №№369/2862/21, 369/13376/21).

  • У київському парку «Перемога» змінюють призначення землі: льодову арену «Крижинка» готують під забудову

    У київському парку «Перемога» змінюють призначення землі: льодову арену «Крижинка» готують під забудову

    У столичному парку «Перемога» розгортається історія, яка може завершитися зникненням однієї з ключових дитячих спортивних баз Києва — льодової арени «Крижинка». Земельну ділянку в рекреаційній зоні змінили під забудову, а сам об’єкт пройшов через низку перепродажів і юридичних трансформацій.

    Йдеться про ковзанку за адресою вул. Князя Романа Мстиславича, 7 (колишня Жмаченка, 7), що багато років слугувала навчально-тренувальною базою для двох дитячо-юнацьких спортивних шкіл — «Лідер» та «Сюїта». У грудні минулого року голова Українська федерація фігурного катання на ковзанах Даніль Амірханов звернувся до Віталій Кличко з проханням втрутитися в ситуацію. За його словами, з 1 січня 2026 року діяльність ковзанки мають припинити через продаж будівлі під інше використання.

    Петиція про збереження «Крижинки», зареєстрована на сайті Київради, швидко набрала понад 6 тисяч голосів. Проте це не зупинило процес зміни статусу об’єкта.

    Історія ковзанки починається ще у 1982 році, коли її збудували під патронатом ВАТ «Київхімволокно». У 2003 році розпорядженням КМДА активи підприємства, включно з «Крижінкою», мали перейти у комунальну власність міста. Згодом об’єкт закріпили за Київською міською школою вищої спортивної майстерності.

    Втім, у 2014 році будівлю продали ТОВ «Енторіс», яке пов’язують із підприємцем Євгеном Ворчиловим — фігурантом низки резонансних земельних історій у центрі столиці. У 2021 році «Енторіс» продав ковзанку ТОВ «Форс-Фарма Дистриб’юшн», що спеціалізується на імпорті лікарських засобів.

    У 2022 році власником компанії став Євген Таранюк. Уже в 2023-му «Форс-Фарма Дистриб’юшн» фігурувала в кримінальному провадженні щодо можливого обігу фальсифікованих лікарських засобів. Слідчі дії проводилися в межах розслідування Нацполіції.

    У 2025 році будівлю ковзанки знову перепродали — цього разу ТОВ «Енерджі Енерго Інвест», власником якого є Микола Галицький. Він публічно анонсував реконструкцію споруди. Водночас льодової арени після реконструкції вже не передбачається.

    Ключовим елементом схеми стала зміна статусу нерухомості. У 2021 році будівлю формально поділили на два об’єкти — 29,3 кв. м та 2410 кв. м. Після цього її перевели зі спортивної споруди в категорію «нежитлова будівля». Саме це дозволило змінити цільове призначення земельної ділянки з рекреаційного на землі житлової та громадської забудови.

    Ділянку площею 0,2977 га з кадастровим номером 8000000000:66:134:0016 зареєстрували вже за новим статусом. Таким чином парк «Перемога» фактично втрачає частину рекреаційної території.

    Паралельно місто продовжувало орендувати ковзанку для дитячих занять. За даними системи Prozorro, у 2025 році школи «Лідер» і «Сюїта» уклали договори оренди на 6,6 млн грн із ТОВ «Атек-Спорт». Вартість години оренди зросла з 4100 грн у 2023 році до 6700 грн у 2025-му.

    У КМДА заявляють, що комплекс перебував у приватній власності, а місто лише орендувало його для тренувань. Водночас питання, чому за роки не було реалізовано механізм повернення об’єкта у комунальну власність, залишається відкритим.

    На тлі того, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні було знищено або пошкоджено щонайменше шість професійних льодових арен — зокрема «Альтаїр» у Дружківці, «Салтівський лід» у Харкові та Льодовий палац у Сєвєродонецьку — історія «Крижинки» виглядає особливо показовою.

    Якщо реконструкція відбудеться у запланованому форматі, Київ може втратити одну з ключових дитячих баз фігурного катання не через війну, а через юридичні маніпуляції із землею в межах міського парку.

  • У Білій Церкві завод “Електрон” можуть перебудувати під торговельний центр

    У Білій Церкві завод “Електрон” можуть перебудувати під торговельний центр

    У Білій Церкві приміщення колишнього заводу “Електрон” на вулиці Павліченка, 49 готують до можливих змін. За інформацією місцевих медіа, на території промислового об’єкта може розпочатися будівництво торговельного центру. Паралельно підприємці, які працюють поблизу, отримали попередження про необхідність звільнити приміщення до 1 квітня.

    Про ситуацію повідомили журналісти Еспресо.Біла Церква, які поспілкувалися з працівниками магазинів, розташованих поряд із заводськими корпусами. Продавчиня одного з магазинів побутової хімії розповіла, що власниця бізнесу планує перевезти товар до іншої локації. Колектив працюватиме до кінця березня, після чого шукатиме нову роботу. Інші підприємці також підтвердили отримання аналогічних попереджень.

    Водночас у міській раді заявили, що жодних дозволів на нове будівництво на цій території не видавали. Згідно з чинним генеральним планом міста, ділянка належить до зони промислових підприємств. Офіційних рішень щодо зміни цільового призначення поки що не оприлюднено.

    Йдеться про ВАТ “Білоцерківський електроремонтний завод”, який із радянських часів спеціалізувався на електроремонтних роботах і виробництві відповідного обладнання. Однак підприємство тривалий час демонструє негативну фінансову динаміку. За даними відкритих реєстрів, станом на 2021 рік на заводі працювало від 9 до 14 осіб.

    Попри скорочення виробничої діяльності, локація об’єкта залишається привабливою: завод розташований на одній із центральних вулиць міста з активним автомобільним і пішохідним трафіком. Саме це, ймовірно, робить територію цікавою для комерційної забудови.

    Таким чином, промислова зона Білої Церкви може поповнитися ще одним торговельним об’єктом, хоча офіційних дозволів на будівництво наразі немає. Ситуація довкола колишнього заводу “Електрон” може стати предметом подальших рішень міської влади та обговорень у громаді.

  • ОККО знищить понад 60 га карпатського лісу для будівництва курорту GORO Mountain Resort

    ОККО знищить понад 60 га карпатського лісу для будівництва курорту GORO Mountain Resort

    Майже 176 га лісу в горох біля Славська Львівської області передадуть під будівництво гірського курорту GORO Mountain Resort, структурами афілійованими з бенефіціаром ОККО Віталієм Антоновим.

    На відведеній під будівництво курорту GORO Mountain Resort території планується вирубка 36% лісу, що складає більш ніж 60 га.

    Нагадаємо, Львівська облрада на засіданні у вівторок, 10 лютого, ухвалила низку рішень про надання дозволів на поділ та вилучення земельних ділянок комунальної власності із земель лісового призначення, що перебувають у користуванні Славського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс», на користь фірм власника ОККО Віталія Антонова.

    Рішення про вилучення земель підтримали 62 депутати з усіх фракцій.

  • Контракти на 142 мільйони і «свої» підрядники: що відомо про команду Шакірзяна

    Контракти на 142 мільйони і «свої» підрядники: що відомо про команду Шакірзяна

    Формально Віктор Шакірзян обіймає посаду секретаря Рівненської міської ради. Фактично ж саме він керує містом як виконувач обов’язків мера, не здобувши перемоги на жодних виборах. Його кар’єрний шлях більше нагадує не політичну конкуренцію, а продуману управлінсько-бізнесову конструкцію, де поєдналися забудова, контроль за рішеннями ради та доступ до бюджетних потоків.

    До приходу у владу Шакірзян працював у будівельному бізнесі. Його пов’язують із реалізацією житлових проєктів, зокрема ЖК «Щасливий» на околицях Рівного. Супровід угод і дозвільної документації здійснювала одна юридична компанія, а в регіоні вагомий вплив мали силові структури, відповідальні за економічні злочини. За інформацією з місцевих політичних кіл, саме тоді сформувався неформальний союз між забудовником, юристами та правоохоронцями: перевірки бізнесу зникали, конфлікти із громадськістю згладжувалися, а спірні об’єкти вводилися в експлуатацію без суттєвих наслідків.

    У 2020 році Шакірзян спробував стати мером, але програв вибори Олександру Третяку. Втім, поразка не стала політичним завершенням. Він отримав посаду секретаря міськради — формально другорядну, але стратегічно ключову. За законом саме секретар у разі відсутності або відставки мера автоматично виконує його обов’язки. Після відходу Третяка ця норма фактично відкрила Шакірзяну шлях до керівництва містом без нових виборів.

    Паралельно змінилася структура власності його бізнесу. Компанії, які раніше пов’язували з Шакірзяном, були переписані на родичів і близьке оточення: сестру, батька, сина та партнерів. Формально посадовець більше не має відношення до комерційної діяльності. Проте саме ці підприємства або пов’язані з ними структури продовжили отримувати підряди за бюджетні кошти.

    Ключовим гравцем у тендерах стало ТОВ «Адамантбуд». Із 2021 року компанія отримала контрактів більш ніж на 142 мільйони гривень — від ремонту доріг і шкіл до облаштування укриттів та адміністративних приміщень. При цьому фірма використовує техніку й ресурси підприємств із кола, яке раніше пов’язували з Шакірзяном. У штаті працюють його родичі, а в документах фігурують спільні контакти та кошторисники.

    Антимонопольний комітет встановив ознаки змови між «Адамантбудом» і компаніями з цього ж середовища. Наприкінці 2024 року їх внесли до переліку порушників, заборонивши участь у закупівлях на три роки та наклавши штраф понад 1,2 мільйона гривень.

    Показовою стала історія з ремонтом у будівлі виконкому на Соборній. Депутатам пояснювали необхідність термінової заміни труб із витратами «до мільйона гривень», однак документація передбачала повноцінний капітальний ремонт санвузлів. Проєкт підготували заздалегідь, а на тендер вийшла лише одна новостворена компанія. У підсумку вартість робіт зросла до понад трьох мільйонів гривень.

    Запитання виникають і до особистих активів посадовця. Будинок площею понад 300 квадратних метрів та земельну ділянку в деклараціях оцінювали в суми, що суттєво відрізнялися — від десятків тисяч гривень до мільйонів. Після публічної уваги оцінка різко зросла. При цьому нерухомість неодноразово переоформлювалася на інших осіб, хоча сам Шакірзян продовжує там проживати.

    У результаті вимальовується модель, за якої політична посада забезпечує адміністративний контроль, а бізнес — фінансову основу. Формально закон не порушується: власники змінені, тендери проведені, рішення ухвалені колегіально. Фактично ж управління містом і бюджетними потоками концентрується в одному колі осіб. І доки ця система працює, реальна конкуренція за вплив на Рівне залишається мінімальною.