Golosnovinua.com

Позначка: забудова

  • Історичний флігель у центрі Києва можуть зруйнувати заради парковки

    Історичний флігель у центрі Києва можуть зруйнувати заради парковки

    У Києві на вул. Олеся Гончара, 43Б частково зруйнований історичний флігель садиби Біляшівських, який може замінити парковка для житлового комплексу поруч. Київрада планує виділити земельну ділянку під будівництво паркінгу, а відповідний проєкт рішення про землеустрій та технічну документацію вже зареєстрований у раді.

    За словами київського пам’яткоохоронця Дмитра Перова, комунальники вже прибрали завалений фрагмент стіни, після чого роботи призупинили. У Шевченківській РДА запевнили, що надалі демонтаж будівлі не проводитиметься. Обвал стіни стався на початку листопада 2025 року, точна причина руйнування поки невідома.

    Активісти звернули увагу на підозрілий документ, раніше внесений до Київради: земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:88:197:0031 фігурує у проєкті рішення без точної адреси, але заходить на територію флігеля. Цільове призначення ділянки — будівництво та обслуговування паркінгів та автостоянок. Пам’яткоохоронці висловлюють підозру, що обвал флігеля міг бути не випадковим, зокрема через проїзд комунальної техніки.

    Ще одна проблема полягає у плутанині з адресами: флігель-пам’ятка має адресу 43Б, але статус пам’ятки присвоєно сусідній сучасній будівлі 43В. Це може свідчити про спроби обійти охоронний статус історичної споруди.

    Флігель садиби Біляшівських зведений наприкінці XIX століття з неоготичними формами, архітектор — Олександр Хойнацький. Садиба має статус пам’ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером 3285-Кв. З 2002 року будівля перебуває у приватній власності.

  • Новий скандал у Київраді: ділянку іподрому віддали приватним фірмам

    Новий скандал у Київраді: ділянку іподрому віддали приватним фірмам

    У Києві розгортається новий земельний скандал: частину території іподрому на вулиці Василя Касіяна, 1 готують під забудову, попри офіційне призначення ділянки як спортивного об’єкта. За словами голови Громадської ради при КМДА Геннадія Кривошеї, активісти помітили на місці початок підготовчих робіт, які можуть свідчити про незаконне будівництво.

    Як з’ясувалося, 21 листопада 2024 року Київрада ухвалила рішення про вилучення з користування іподрому земельної ділянки площею 44 сотки. Надалі її передали в оренду на два роки двом структурам — ТОВ «Сенеквітрек» та дитячому спортивно-кінному клубу «Авангард». Формально — для будівництва та обслуговування адміністративних будівель.

    Активісти підозрюють, що за прикриттям спортивного клубу стоїть реальна мета — спорудження бізнес-центру. Раніше, за їхньою інформацією, розглядалося питання передачі цієї землі на 10 років, що може свідчити про наміри забудовників отримати ділянку на постійній основі.

    Геннадій Кривошея заявив, що це чергова схема із «відрізання» частини земель іподрому на користь комерційних структур. За його словами, орендарі ігнорують приписи інспекторів благоустрою, не надають дозвільних документів і продовжують підготовчі роботи.

    Місцеві мешканці та громадські активісти вимагають перевірки законності рішення Київради та діяльності орендарів. На їхню думку, столиця ризикує втратити ще один громадський простір, який міг би розвиватися як спортивна інфраструктура, а не перетворюватися на черговий офісний комплекс.

  • Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    Проти забудови Молчанової у Києві відкрили кримінальне провадження

    У Києві вибухнув новий містобудівний скандал. Мешканці Березняків протестують проти будівництва 26-поверхового будинку на вулиці Івана Миколайчука, 3, яке веде компанія, пов’язана з девелоперкою Владиславою Молчановою. Люди заявляють, що висотка зводиться фактично на території скверу імені Павла Тичини — колишнього скверу Леніна, який так і не отримав офіційного статусу зеленої зони.

    Активісти ГО “Захистимо сквер ім. Павла Тичини” звинувачують забудовника у маніпуляціях. Будинок формально класифіковано як “багатофункціональний комплекс”, що дозволяє обійти законодавчі обмеження для житлового будівництва. Втім, усі проєктні матеріали свідчать, що у майбутній висотці планується продаж квартир та апартаментів.

    Місцеві мешканці заявляють, що спорудження нового будинку у цій частині Березняків створює реальну небезпеку для навколишніх будинків. За інженерно-геологічними даними, ґрунти в районі заплавні, слабкі, потребують пальових фундаментів, а сусідні будівлі вже мають тріщини і просідання. “Це потенційна братська могила для мешканців”, — кажуть активісти, посилаючись на висновки фахівців про ризик руйнування конструкцій у разі продовження робіт.

    Крім того, забудовник фактично позбавив громаду доступу до прибудинкових територій і скверу Тичини: ділянка оточена парканом, будівельна техніка пересувається тротуарами, створюючи небезпеку для людей. Громадські активісти заявили про погрози з боку охорони об’єкта та цинічні “поради” адвокатів забудовника — “продати квартири” або “домовитися”.

    21 жовтня 2025 року мешканці Березняків зустрілися з представниками Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ), вимагаючи позапланової перевірки об’єкта. Водночас ГО “За збереження скверу ім. Павла Тичини” подала два позови до суду: до Департаменту містобудування КМДА — щодо скасування містобудівних умов і обмежень, та до ДІАМ — щодо анулювання дозволу на будівництво.

    У громаді стверджують, що суд розглядає справу формально, і готують звернення до НАБУ через ознаки корупції. Паралельно Нацполіція відкрила кримінальне провадження №12025100040002871 за статтями про незаконне будівництво, порушення правил екологічної безпеки та самовільне зайняття земельної ділянки.

    Сквер імені Павла Тичини офіційно з’явився у грудні 2022 року, коли Київрада перейменувала колишній сквер імені Леніна. Проте ділянку так і не оформили як зелену зону — вона не перебуває на балансі “Київзеленбуду” і юридично залишається у приватній власності.

    Активісти кажуть, що землю під сквером у 2004 році передали в оренду британській компанії “Савона” для “офісного блоку громадського призначення”, а вже у 2006-му — продали їй за 3,5 млн грн. Після низки судових спорів ділянку придбала компанія “Будєвросервіс”, бенефіціаром якої є Іван Молчанов — син Владислави Молчанової, власниці девелоперської групи Stolitsa Group.

    Саме “Будєвросервіс” отримав у 2020 році містобудівні умови від КМДА, у 2021-му — дозвіл ДІАМ на будівельні роботи, а нині намагається звести 26-поверхову висотку з 252 квартирами й апартаментами.

    Компанії, пов’язані з Владиславою Молчановою, неодноразово фігурували у резонансних історіях — від “Патріотики на озерах” до проєктів на Виноградарі. У вересні 2025 року НАБУ повідомило Молчановій про підозру у справі щодо незаконного відчуження земель ринку “Столичний”.

    Експерти вважають, що й нинішня ситуація на Березняках — продовження тієї самої моделі, коли земельні ділянки під зеленою зоною чи промисловими об’єктами перетворюються на житлові майданчики шляхом підміни класифікації і зміни функціонального призначення.

    Поки громада готує нові позови, а ДІАМ планує перевірку, забудовник продовжує роботи. На місці колишнього скверу ростуть палі майбутнього 26-поверхового “багатофункціонального комплексу” — символа безсилля громади перед черговим київським хмарочосом.

  • Як депутат Бучанської міськради Олександр Таможній розподіляв землю для забудовників

    Як депутат Бучанської міськради Олександр Таможній розподіляв землю для забудовників

    Колишній депутат Бучанської міської ради Олександр Таможній, чоловік прокурорки, який зараз є кандидатом на посаду заступника керівника Проєктного інституту СБУ, опинився в центрі уваги через масштабні земельні схеми у Бучі.

    У період з 2011 по 2015 роки Таможній фактично очолював фракцію “Партії регіонів” в міській раді. Його діяльність часто супроводжувалася скандалами: у 2018 році він придбав автомобіль Lexus LS 460 за ціною удвічі нижчою за ринкову, що призвело до складання протоколу НАЗК через несвоєчасне подання повідомлення. Також він організовував пікети та знесення парканів біля будинків бізнесменів, щоб відволікти увагу від громадського протесту.

    Таможній неодноразово намагався потрапити до великої політики: у 2014 році балотувався до Верховної Ради від “Ліберальної партії України”, у 2019 році був самовисуванцем, проте відмовився від участі. Нині займається підприємницькою діяльністю, зокрема став співзасновником ТОВ “Сімпл Таск”.

    Схеми з землею у Бучі виявилися масштабними. Приблизно 10 років тому поблизу санаторію “Дружній” було вирубано ліс і розпочато забудову, об’єднавши 62 земельні ділянки загальною площею понад 6 гектарів. Землі оформлювалися на депутатів та підставних осіб, включно з родичами Таможнього, які брали участь у схемі. Частину ділянок продали ексдепутату Руслану Скарбовійчуку, згодом вони потрапили до Володимира Зайця, а пізніше – до Тетяни Мухамової.

    Крім того, Таможній збудував таунхауси на вулицях Пролетарській та Толстого, оформлені на мешканок Кіровоградщини Наталію Опришко та Галину Придибайло. Дружина ексдепутата Олена Таможня також отримала земельну ділянку. У схемі брали участь члени родини та партійні зв’язки Таможнього.

    Таким чином, земельні схеми у Бучі демонструють тісне переплетення політичних, родинних і бізнес-інтересів, де ключову роль відігравав колишній депутат Таможній.

  • Київ втрачає обличчя: надбудова може знищити старовинний флігель на Рейтарській

    Київ втрачає обличчя: надбудова може знищити старовинний флігель на Рейтарській

    У центрі Києва під загрозою опинився один із найстаріших будинків на вулиці Рейтарській — історичний флігель у «Дворику з воронами». Як повідомив пам’яткоохоронець Дмитро Перов, власник будівлі презентував проєкт сучасної надбудови, яка може зіпсувати автентичний вигляд споруди.

    За словами Перова, проєкт надбудови вже передано Департаментом охорони культурної спадщини КМДА для погодження до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

    Активіст нагадав, що 5 жовтня у старовинному флігелі сталася пожежа. А вже між 15 і 22 жовтня власники провели технічне обстеження, яке засвідчило аварійність даху та внутрішніх конструкцій.

    «23 жовтня власник подав до Департаменту проєкт “ремонту” з надбудовою. Директор департаменту Марина Соловйова пояснила, що не може відхилити документ, оскільки будівля офіційно не має статусу пам’ятки архітектури», — зазначив Перов.

    Попри це, історичні дослідження підтверджують, що двоповерхова будівля є однією з найстаріших на Рейтарській і зберегла свій первісний вигляд. Громадськість побоюється, що сучасна надбудова остаточно знищить автентичність історичного двору, який є знаковим місцем для киян.

  • У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Києві мешканці перекрили вулицю через незаконну забудову у Голосіївському районі

    У Голосіївському районі Києва триває скандал навколо забудови на вул. Ціолковського, 44. Про це пише видання КВ.

    Місцеві мешканці вже кілька років борються проти проєкту, який зводиться під виглядом реконструкції приватної садиби. Насправді, як стверджують протестувальники, забудовники знесли невеликий будинок і почали будувати багатоповерховий комплекс на понад півсотні квартир.

    За документами, ділянка мала призначення для “садибної забудови”. Але компанія, пов’язана з девелопером “450 Group”, почала масштабне будівництво. Люди переконані, що інфраструктура мікрорайону не витримає такої кількості мешканців: уже зараз фіксуються перебої з водопостачанням, пошкодження каналізаційних колодязів, просідання ґрунту і тріщини в сусідніх будинках.

    Мешканці наголошують: нова будівля займає до 90% ділянки при дозволених 50%, а місця для паркінгу взагалі не передбачено. Також ігнорується вимога погодження будівництва із КП “СУППР”, адже територія вважається зсувонебезпечною.

    Люди неодноразово зверталися до КМДА, ДАБК та поліції. У серпні 2023 року навіть було відкрито кримінальне провадження за фактом самоправства. Але справу фактично “заморозили”.

    Тоді мешканці вдалися до радикальних дій: перекривали вулицю старими автомобілями з написами проти забудови. Однак, будівництво триває, адже правоохоронні органи та чиновники поки не зупинили процес.

    Девелопером виступає компанія “450 Group”, відома своїми скандальними проєктами — “O47” на вул. Ольжича та “B44” на Булаховського. Її власник, Олександр Рябчун, нині проходить обвинуваченим у справі про відмивання грошей і підробку документів при іншому будівництві.

    Власником землі на Ціолковського є Олександр Невойт, який, за даними журналістів, пов’язаний із Рябчуном.

    Скандал на Ціолковського — лише один із десятків прикладів незаконної забудови в Києві, коли на землях для приватних будинків виростають багатоповерхівки. Подібні конфлікти вже були у Жулянах (ЖК “Parkland”) і на Караваєвих Дачах.

    Місцеві жителі вимагають від КМДА та правоохоронців припинити практику “садибних багатоповерхівок” і домогтися знесення незаконних об’єктів.

  • Касаційний суд скасував рішення про можливе знесення «Голосіївської вежі»

    Касаційний суд скасував рішення про можливе знесення «Голосіївської вежі»

    Касаційний господарський суд Києва скасував ухвалу попереднього суду, яка дозволяла забудову території, де розташований об’єкт промислової архітектури ХХ століття — так звана «Голосіївська вежа».

    Як повідомляє ГО «Спадщина», колегія суддів на чолі з Олексієм Случем задовольнила касаційні скарги Київської міської прокуратури та Київської міської ради. Раніше апеляційний суд визнав укладеною додаткову угоду на забудову території об’єкта культурної спадщини, що могло відкрити шлях до його знищення.

    Активісти зазначають, що «Голосіївська вежа» є домінантою та найвищою точкою Голосіївського району. З 2023 року вона внесена до Переліку об’єктів культурної спадщини Києва. Вежа має великий потенціал для ревіталізації та може стати оглядовим майданчиком, подібно до прикладів у багатьох європейських містах.

    Пам’яткоохоронці підкреслюють, що протистояння в судах триває: прокуратура прагне повернути башту в державну власність та добитися її відновлення. Раніше забудовник намагався визнати додаткову угоду до договору оренди чинною, що фактично відкривало шлях до забудови ділянки та знесення вежі.

  • КМДА судиться з ексдепутатом Карпенком через котеджі на орендованій землі

    КМДА судиться з ексдепутатом Карпенком через котеджі на орендованій землі

    Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБК) при Київській міськдержадміністрації намагається через суд оскаржити законність будівництва котеджного містечка “Деснянське” на Троєщині. Чиновники вимагають скасувати дозвіл, виданий ще у 2010 році, та 47 декларацій про готовність будинків до експлуатації.

    Суть конфлікту

    Будівництво здійснювало підприємство “Вертикаль”, пов’язане з відомим бізнесменом і колишнім депутатом Київради Анатолієм Карпенком. У 2013 році закінчився термін дії договору оренди земельної ділянки площею 61,7 га, однак роботи на території продовжувалися. В КМДА вважають, що з цього моменту всі об’єкти слід кваліфікувати як самочинне будівництво.

    Попри це, забудовник продовжував оформлювати декларації, і частина ділянок була поділена та передана у власність фізичним особам із призначенням для житлової забудови.

    У лютому 2025 року Київський окружний адмінсуд відмовив у задоволенні позову КМДА. У червні таке рішення підтримав і Шостий апеляційний адмінсуд. Судді зазначили, що після реєстрації права власності на будинки скасовувати декларації вже немає сенсу — вони втратили дію. При цьому чиновникам порадили подавати інший позов — про знесення самочинно зведених об’єктів, але для цього потрібен офіційний висновок компетентного органу.

    Наразі ДАБК подав касаційну скаргу, яку 31 липня 2025 року прийняв до розгляду Касаційний адміністративний суд.

    Передісторія

    Ще у 2002 році Київрада передала “Вертикалі” понад 60 га землі під котеджну забудову. Спочатку планувалося звести 335 будинків, пізніше проєкт збільшили до 339. Частину землі у 2004 році вилучили, але згодом відбулася фактична “заміна” ділянок, що викликало нові суперечки. У 2017 році Київрада поділила землю на понад 240 окремих ділянок, частину з яких передали фізичним особам.

    Засновником підприємства “Вертикаль” є благодійний фонд “Дзвін надії”, який контролює Анатолій Карпенко — колишній депутат Київради від “УДАРу” та бізнесмен. Його ім’я неодноразово пов’язували з конфліктними забудовами у столиці.

    Касаційний суд має вирішити, чи є підстави скасовувати рішення попередніх інстанцій. Однак навіть у разі успіху КМДА доведеться доводити факт самочинного будівництва й вимагати знесення котеджів у судовому порядку.

  • Забудовник SAGA Development програв суд інвесторці ЖК “Рибальський”

    Забудовник SAGA Development програв суд інвесторці ЖК “Рибальський”

    Забудовник Андрій Вавриш програв судовий спір з інвесторкою житлового комплексу “Рибальський”, яка публічно назвала його дії шахрайськими. Йдеться про компанію SAGA Development, що реалізує проєкт у Подільському районі столиці.

    Інвесторка Неллі Вернер розповіла про ситуацію у своїх соцмережах. За її словами, вона вклалася у проєкт ще до початку повномасштабного вторгнення та встигла сплатити 75% вартості квартири. Після 24 лютого забудовник тимчасово скасував обов’язкові щомісячні внески, однак вже у грудні 2022 року поновив їх дію.

    «Менеджерка Людмила почала мені активно дзвонити ще восени… Тоді про пеню не йшлося. А вже у квітні (2023-го) вона вислала мені пропозицію сплатити залишок по квартирі одним махом, вже по скоригованому курсу, пеня в тій платіжці була вказана – 1500 грн. Або розривати договір», – описує Вернер.

    Коли клієнтка відмовилася сплачувати залишок суми у запропонований спосіб, з посиланням на складну фінансову ситуацію, представники забудовника почали виставляти додаткові вимоги. Зокрема, йдеться про донарахування пені заднім числом — за словами Вернер, за «незрозумілими формулами» — що призвело до суттєвого збільшення суми заборгованості.

    Також вона зазначила, що будинок, у який вона інвестувала, так і не був добудований у заявлені строки.

    Після публічної критики компанії та її керівника, SAGA Development звернулася до суду із позовом про захист честі, гідності та ділової репутації. Проте суд не побачив підстав для задоволення цього позову.

    Таким чином, Неллі Вернер виграла справу проти компанії Вавриша.

  • У Києві через суд намагаються позбавити охоронного статусу пам’ятку архітектури

    У Києві через суд намагаються позбавити охоронного статусу пам’ятку архітектури

    У центрі Києва знову розгорається скандал навколо чергової історичної будівлі. Йдеться про колишні лазні купця Михайла Бубнова на вулиці Набережно-Хрещатицькій, зведені ще у 1822 році. Сьогодні власники цієї нерухомості намагаються через суд позбавити її охоронного статусу, щоб відкрити дорогу для забудови.

    Будівля належить ТОВ “Корпоративні рішення ЛТД” — компанії, яку пов’язують із бізнес-групою братів Дроботів і колишнім міністром енергетики Іваном Плачковим. Ці імена не нові у скандалах навколо київської землі та забудов. Група Дробота вже “засвітилася” у спробах забудови набережної Русанівської протоки. Плачков — політик з великим досвідом і широкими зв’язками.

    “Корпоративні рішення ЛТД” намагаються через суд скасувати рішення КМДА, яким споруда отримала статус об’єкта культурної спадщини. Аргументи традиційні: “споруда втратила автентичність”, “права власника порушено”, “хотіли реконструювати під бізнес-центр”.

    Першу судову інстанцію бізнесмени програли: Київський окружний адмінсуд став на бік міської влади й прокуратури. Але компанія вже готує апеляцію. І громадські активісти попереджають: битва за старовинні лазні лише починається.

    Будівля розташована у Центральному історичному ареалі Києва — це надзвичайно цінна територія. Більше того, вона потрапляє під охорону кількох заповідних зон: археологічної, історичної та архітектурної.

    Але замість збереження пам’ятки власники бачать перед собою лише бізнес-проєкт: кілька сотень квадратних метрів у самому центрі столиці — ідеальна ділянка для будівництва апарт-готелю чи офісного центру.

    Підозрілі моменти

    • У 2023 році будівельники частково демонтували дах старовинної будівлі без належних погоджень.

    • Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом самоправства та руйнування об’єкта культурної спадщини. Але через кілька місяців слідство фактично “заглохло” — ні підозр, ні реальних наслідків.

    • Паралельно юристи компанії почали оскаржувати охоронний статус будівлі в суді.

    • У позовах власники будівлі наполягають, що на момент купівлі вона не мала статусу пам’ятки. Хоча логіка проста: купуєш об’єкт у центрі історичного Києва — будь готовий до обмежень.

    Варто нагадати: У 2023 році КМДА надала будівлі охоронний статус саме через її архітектурну і культурну цінність: це одна з небагатьох споруд пізнього класицизму у Києві, що збереглася до наших днів.

    Знищення цієї споруди дозволить забудувати ділянку на Набережно-Хрещатицькій щонайменше семиповерховим апарт-готелем. Із нинішньою ринковою ціною нерухомості в центрі Києва — це проєкт на десятки мільйонів доларів. Саме тому боротьба буде запеклою.

    До того ж, бізнес-група, що стоїть за “Корпоративними рішеннями”, має давні зв’язки в політичних колах і досвід “вирішення питань”. Тож активісти та юристи побоюються: без суспільного тиску справу можуть “порєшать” на етапі апеляції або касації.

    Суспільний розголос — єдина реальна перепона на шляху забудови історичного Києва. 20 травня має відбутися наступне судове засідання у справі щодо укладення охоронного договору на будівлю. А також триває друга спроба бізнесменів оскаржити охоронний статус.

    Історія лазень Бубнова — це черговий тест на те, чи здатне українське суспільство захистити своє місто від перетворення його на безликий комерційний анклав.