Golosnovinua.com

Позначка: забудова

  • Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Керівник Держекоінспекції Субботенко фігурує у схемах прикриття забудови київських водойм

    Тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Олександр Субботенко опинився в центрі уваги через дії відомства, яке за його керівництва фактично самоусунулося від контролю за масштабними екологічними порушеннями у Києві. Йдеться про знищення водойм, забудову природоохоронних територій та ігнорування мільйонних зловживань бюджетними коштами.

    Держекоінспекція є ключовим регулятором у сфері екологічного контролю, надрокористування та природоохоронного нагляду. Саме вона визначає, які об’єкти перевіряються, кому погоджуються документи і на кого накладаються штрафи. Фактично це дає керівництву органу прямий вплив на бізнес-процеси у сфері будівництва, промисловості та землекористування.

    Майнові декларації Субботенка та його родини викликають питання щодо походження активів. У користуванні та власності родини перебуває квартира в Києві площею майже 120 квадратних метрів, гараж у Харкові та два машиномісця у столиці. Частина цього майна оформлена на родичів, однак перебуває у фактичному користуванні самого посадовця, що може свідчити про практику прихованого володіння активами.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація з водними об’єктами Києва. За інформацією з відкритих джерел, керівництво Держекоінспекції не реагує на фактичний провал програм зі створення та утримання водоохоронних зон, які реалізує КП «ПЛЕСО». Формально існують звіти про виконані роботи, однак на місцях очисні споруди не працюють, береги водойм захаращені, а екологічний стан лише погіршується.

    Паралельно в столиці відбувається забудова територій, що мають статус природоохоронних. Зокрема, на землях Головної астрономічної обсерваторії НАН України погоджено житлові та комерційні проєкти, попри прямі законодавчі заборони щодо використання земель природно-заповідного фонду. Держекоінспекція при цьому не ініціювала припинення робіт і не застосувала передбачених законом санкцій.

    Ще одним прикладом є ситуація з озером Синє, де під виглядом «відновлення» водойми КП «ПЛЕСО» сьомий раз оголосило тендер на розчистку з очікуваною вартістю майже 96 млн грн. Хоча проєкт передбачає екологічну реабілітацію та створення рекреаційної зони, фактично територія навколо озера забудовується житловими комплексами, а реальних природоохоронних робіт не видно.

    Експерти вказують, що бездіяльність Держекоінспекції у таких кейсах створює умови для легалізації забудови та знищення зелених зон столиці. В умовах воєнного стану й дефіциту ресурсів це означає не лише екологічні втрати, а й мільйонні збитки для громади Києва.

  • Землю біля терміналу Жулян в Києві планують віддати під будівництво ТРЦ

    Землю біля терміналу Жулян в Києві планують віддати під будівництво ТРЦ

    Київрада готується передати в оренду на десять років 3,19 гектара землі у Солом’янському районі столиці — просто навпроти аеропорту «Київ» у Жулянах. Ділянку планують надати акціонерному товариству «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестфонд “Ківі”», яке контролює колишня депутатка Київради Ганна Коваленко — давня бізнес-партнерка Петра Порошенка та його соратника Ігоря Кононенка.

    Проєкт рішення щодо цієї землі був поданий до Київради наприкінці грудня і формально передбачає передачу ділянки під експлуатацію торговельно-офісного комплексу з критим тенісним кортом і підземним паркінгом. Нині на цій території працює тенісна арена та пейнтбольний клуб, але документи дають змогу фактично перетворити спортивну зону на великий комерційний об’єкт.

    Особливу увагу привертає саме розташування ділянки — вона знаходиться безпосередньо біля головного терміналу аеропорту «Київ» і в’їзду до нього. Це одна з небагатьох великих вільних територій поблизу аеропорту, яка потенційно може бути забудована під торгово-офісний центр.

    Формальною підставою для передачі землі вказано «набуття права власності на нерухоме майно», адже на ділянці вже розміщені кілька споруд спортивного призначення. Саме наявність цих будівель дозволяє інвестфонду претендувати на землю без конкурсу.

    Кінцевою бенефіціаркою АТ «Ківі» є Ганна Коваленко — колишня депутатка Київради від «Європейської солідарності». У 2023 році вона склала мандат після того, як НАБУ оголосило їй підозру у недостовірному декларуванні. Слідство встановило, що вона не задекларувала доходи і майно на понад 60 мільйонів гривень, включно з цінними паперами, автомобілями та земельними ділянками.

    Попри втрату мандата і перебування за кордоном, Коваленко зберегла вплив на низку активів у бізнес-орбіті Петра Порошенка. Через структури, пов’язані з АТ «Ківі», вона володіє часткою у страховій компанії «Країна», де контрольний пакет акцій належить п’ятому президенту України.

    Ім’я Коваленко також неодноразово з’являлося у публічних скандалах. У 2023 році журналіст і телепродюсер Ігор Моляр заявляв, що структури, пов’язані зі страховою компанією «Країна», намагалися відібрати його квартиру, використовуючи сумнівні документи та тиск через приватні охоронні структури. Тоді він прямо пов’язував Коваленко з Ігорем Кононенком — одним із найближчих соратників Порошенка.

    Окремо Коваленко пов’язують із бізнесами Кононенка у сфері спортивної та комерційної нерухомості. Вона є співвласницею компанії, що оперує тенісними спорудами та має КВЕДи на оренду і будівництво житлових та нежитлових об’єктів — саме ті, що дозволяють реалізовувати проєкти типу ТРЦ на місці нинішніх кортів.

    На цьому тлі рішення про передачу понад трьох гектарів землі біля стратегічного об’єкта інфраструктури структурі, пов’язаній з людьми з орбіти Порошенка і Кононенка, виглядає не як випадковість, а як цілком свідомий перерозподіл міського ресурсу на користь старих політично-бізнесових груп.

  • ВАКС зобов’язав ексдепутата носити електронний браслет у справі про хабар

    ВАКС зобов’язав ексдепутата носити електронний браслет у справі про хабар

    У понеділок, 5 січня, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду обрав запобіжний захід колишньому депутату, якого підозрюють у наданні неправомірної вигоди за сприяння в ухваленні рішень щодо забудови земельної ділянки. Про це повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

    Суд застосував до підозрюваного заставу в розмірі 66 тисяч гривень. У САП зазначили, що це максимальний розмір застави, передбачений законодавством для цього виду злочину. Окрім фінансового запобіжного заходу, на особу покладено низку процесуальних обов’язків.

    Зокрема, підозрюваний зобов’язаний здати на зберігання до відповідних органів усі паспорти для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на перетин державного кордону. Також йому наказано носити електронний засіб контролю.

    За інформацією ЗМІ, йдеться про колишнього депутата Юрія Савчука. Як встановило слідство, голова однієї з депутатських фракцій Волинської обласної ради у змові з керівником цієї ж фракції в Луцькій міській раді звернувся до користувача земельної ділянки в Луцьку з проханням надати 30 тисяч доларів США.

    За версією правоохоронців, кошти вимагали за ухвалення рішень, які мали забезпечити законні підстави для будівництва на вказаній ділянці багатоквартирного житлового будинку. У межах досудового розслідування задокументовано факти надання та одержання частини неправомірної вигоди — 15 тисяч доларів.

    Досудове розслідування у справі триває. Правоохоронні органи встановлюють усі обставини можливого корупційного правопорушення та коло причетних осіб.

  • Депутата Волинської облради затримали у справі про забудову катка

    Депутата Волинської облради затримали у справі про забудову катка

    Каток «Снігова королева» пов’язують із колишнім народним депутатом Юрієм Савчуком. Формально бізнес зареєстрований на його доньку Каріну Савчук, яка виступає як фізична особа-підприємець. Сам об’єкт розташований на земельній ділянці, що належить Волинській обласній раді та перебувала в оренді строком на 50 років.

    Згодом обласна рада ухвалила рішення про зміну цільового призначення цієї землі. Якщо раніше ділянка мала освітнє призначення і могла використовуватися для будівництва школи чи іншого соціального об’єкта, то після голосувань її статус змінили, що дозволило комерційну забудову. Після цього орендарі звернулися до облради з проханням продати землю у приватну власність, аргументуючи це економічною невигідністю оренди.

    Рішення ухвалювали у два етапи: перше голосування відбулося ще у травні, остаточне — на одній з останніх сесій обласної ради. Попри застереження окремих депутатів, більшість підтримала сценарій, який відкрив шлях до продажу ділянки та реалізації проєкту забудови.

    Окрему роль у цій історії відіграла й міська рада, яка затвердила зміни до містобудівної документації, зокрема детального плану території. У результаті земля, що вважалася придатною для освітніх потреб, була переведена під житлову забудову.

    Анатолій Вітів є головою постійної комісії Волинської обласної ради з питань депутатської діяльності, місцевого самоврядування, захисту прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією. Раніше правоохоронці вже фіксували резонансні справи за участі представників цієї ж політичної сили: заступника Вітіва, депутата облради Олександра Тиводара, СБУ та Офіс Генерального прокурора викрили у причетності до організації масштабної схеми незаконного переправлення чоловіків за кордон під час воєнного стану.

  • На Позняках у Києві продають приміщення, що мало стати дитячим центром

    На Позняках у Києві продають приміщення, що мало стати дитячим центром

    У Києві на Позняках виставили на продаж будівлю, яка мала стати частиною соціальної інфраструктури району.

    Йдеться про приміщення на Позняках-2, що за проєктом призначалося для дитячого центру. Первинний план забудови району передбачав створення повноцінного соціально-культурного простору: спортивного комплексу, дитячого будинку творчості, музичної школи та школи мистецтв.

    Втім, ці плани так і не були реалізовані. Спортивний комплекс продали під магазини та приватний бізнес, а на місці мистецького комплексу з’явився супермаркет «Новус».

    Територія, де зараз виставлене на продаж приміщення, взагалі не передбачалася для забудови. У 2018–2019 роках місцева влада передала її під будівництво дитячого центру, переконуючи мешканців району підтримати проєкт. Тоді участь у промоції проєкту брала голова відділу культури Дарницької РДА.

    Тепер уже зведену будівлю продають, що, на думку місцевих жителів, остаточно позбавляє район ще одного важливого об’єкта соціальної інфраструктури. Мешканці висловлюють занепокоєння щодо нестачі дитячих і культурних просторів, наголошуючи на необхідності збереження таких об’єктів для громади.

  • Нацполіція розслідує можливе самоправство навколо ділянки під забудову на Батиєвій горі в Києві

    Нацполіція розслідує можливе самоправство навколо ділянки під забудову на Батиєвій горі в Києві

    Столичні правоохоронці перевіряють факти можливого самоправства під час використання земельної ділянки на вулиці Людмили Проценко у Солом’янському районі Києва, поблизу Батиєвої гори. За даними Нацполіції, орендар землі — ТОВ «Ролан» — може не виконувати вимоги щодо інженерного захисту території від зсувів та не забезпечувати протизсувний режим. Окремі питання викликає і перспектива житлової забудови в зоні, яка, як зазначають слідчі, має обмеження через зсувонебезпечність та розташування в центральному історичному ареалі.

    Йдеться про кримінальне провадження №42025102090000062 від 22 квітня 2025 року. Попередня кваліфікація — ст. 356 КК України (самоправство). 3 грудня 2025 року Солом’янський районний суд Києва, за клопотанням Нацполіції, надав дозвіл на огляд ділянки площею 0,69 га (кадастровий номер 8000000000:72:184:0059). Огляд має відбутися із залученням представників КП «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт», а також профільних департаментів КМДА — земельних ресурсів і територіального контролю. Під час огляду правоохоронці планують встановити межі й фактичну площу території, перевірити реальне цільове використання, наявність або відсутність будівництва, а також дотримання вимог щодо протизсувних заходів.

    Слідчі вказують, що ТОВ «Ролан» орендує цю землю з 2006 року. Цільове призначення ділянки — під будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Водночас у поліції повідомляють: КП «СУППР» ще 3 листопада 2025 року поінформувало правоохоронців, що від орендаря не надходили звернення та проєктна документація щодо інженерних вишукувань, укріплення схилів, підпірних стін чи інших протизсувних робіт. На підприємстві наголошують, що ділянка належить до зсувонебезпечних територій, а отже погодження та комплекс захисних заходів мають бути першочерговими.

    Окремим блоком у матеріалах фігурує питання містобудівних обмежень. За даними слідства, наразі відсутні документи, які б надавали право виконувати підготовчі або будівельні роботи та підтверджували введення в експлуатацію будь-яких об’єктів на цій території. У Департаменті містобудування та архітектури КМДА повідомляли правоохоронцям, що компанія не отримувала містобудівні умови та обмеження: заяви, які «Ролан» подавав у 2016 та 2023 роках, повертали на доопрацювання.

    Передісторія конфлікту тягнеться роками. Ще у 2004 році Київрада погодила передачу ділянки в оренду під житлове будівництво, а у 2010-му строк оренди збільшили до 15 років. У 2020 році в КМДА та Київраді з’явився проєкт рішення про розірвання договору оренди через те, що забудова так і не розпочалася, а також через борг зі сплати за землю. Однак проєкт так і не був ухвалений, а вже у 2021 році Київрада погодила поновлення оренди ще на 10 років, після чого прокуратура пішла до суду з вимогою скасувати рішення про пролонгацію та розірвати договір. У підсумку правоохоронці програли всі три інстанції, а остаточну крапку поставив Касаційний господарський суд 31 січня 2023 року.

    Навесні 2025 року історія отримала новий суспільний резонанс через позицію місцевої громади. Мешканці будинку поруч заявляли, що потенційне будівництво може погіршити стан їхньої «панельки» — вони пов’язували ризики з проблемами, які, за їхніми словами, почалися після зведення по сусідству іншого житлового комплексу: підтоплення підвалів, тріщини та просідання, руйнування асфальту і проблеми з водовідведенням. Активісти також звертали увагу на оголошення про продаж ділянки та поширювані візуалізації проєкту із двома 22-поверхівками та багаторівневим паркінгом. У компанії, своєю чергою, запевняли, що йдеться про нижчу поверховість.

    На цьому тлі додаткові питання викликає й фінансова дисципліна орендаря. У серпні 2025 року Господарський суд Києва задовольнив позов Київради до ТОВ «Ролан» щодо стягнення заборгованості з орендної плати за період з липня 2023-го по січень 2025 року. Частину боргу компанія погасила під час процесу, однак суд зобов’язав сплатити залишок.

    У поліції наразі акцентують на безпековому аспекті: з огляду на зсувонебезпечність і історичний статус території будь-які плани забудови мають супроводжуватися жорсткими обмеженнями та виконанням протизсувних заходів. Саме для цього, за рішенням суду, правоохоронці отримали дозвіл на огляд ділянки, який має зафіксувати її поточний стан, фактичне використання і виконання вимог інженерного захисту.

  • Як Труханов і його команда допомогли компанії «Гефест» обійти ДБН і звести незаконний ЖК в Одесі

    Як Труханов і його команда допомогли компанії «Гефест» обійти ДБН і звести незаконний ЖК в Одесі

    ЖК «Гефест» в Одесі став черговим прикладом того, як вибірковість міської влади дозволяє окремим забудовникам обходити державні будівельні норми та захоплювати найцінніші ділянки міста.

    Поки доброчесні компанії роками проходять погодження й експертизи, група «Гефест» разом із підконтрольним ТОВ «ЕЛЛАС БІЛДІНГ» отримує дозволи майже автоматично. Це забезпечують рішення і бездіяльність посадовців Одеської міськради — колишнього мера Геннадія Труханова, першого заступника міського голови Олександра Філатова, в.о. головного архітектора Надії Новікової.

    Ключовою ланкою схеми став житловий комплекс на Посмітного, 20А. Попри те що проєкт є єдиним об’єктом на одній земельній ділянці, забудовник штучно «розділив» його на дві черги. Такий крок дав можливість уникнути ключових вимог ДБН: показників щільності, відступів, обов’язкової експертизи для об’єктів класу СС3. ДАБК Одеської міськради без запитань видав два окремі дозволи на фактично один і той самий комплекс.

    Наслідки такого рішення — критичні. Згідно з нормами, багатоповерхова забудова повинна дотримуватись відступів від сусідніх будинків для дотримання протипожежної безпеки, інсоляції та санітарних вимог. Проте 16-поверхову будівлю комплексу звели за 16 метрів від приватного сектору, що суперечить ключовим ДБН та створює реальні ризики для мешканців. Порушено і ДБН Б.2.2-12:2019 — допустиму площу забудови штучно занижено через поділ проєкту, що дозволило приховати реальні параметри навантаження на територію.

    Втім, ЖК «Гефест» на Посмітного — лише частина системної практики. Діяльність компанії давно супроводжується скандалами: знищення Дачі Докса, забудова зеленої зони під ЖК «Акрополь», вирубка дерев у сквері Шклярука, проєкти на схилах та поблизу шкіл. Усі ці випадки об’єднує одне — сприяння одеських чиновників, які змінюють статуси земель, забезпечують видачу потрібних документів та блокують будь-які перевірки.

    Для одеситів така забудовна політика означає втрату історичних об’єктів, погіршення екологічної ситуації, хаотичну висотну забудову та постійне зниження рівня безпеки. На тлі цього міська влада продовжує створювати преференції для «Гефесту», попри очевидні порушення та публічні протести.

  • Дисциплінарна справа судді Шулежка знову на паузі через рівність голосів у ВРП

    Дисциплінарна справа судді Шулежка знову на паузі через рівність голосів у ВРП

    Вища рада правосуддя (ВРП) не змогла ухвалити рішення щодо дисциплінарної скарги на суддю ОАСК Віктора Шулежка, розгляд якої було ініційовано за скаргою загиблого на фронті активіста Романа Ратушного. Засідання знову відкладено через рівну кількість голосів «за» та «проти» залишення рішення Палати в силі.

    Скарга стосувалася дій судді Шулежка у 2020 році, коли він призупинив рішення Київради щодо повернення парку статусу зеленої зони та зупинення забудови, розглянувши справу без участі сторін. Це дозволило ТОВ «Дайтона груп» продовжити забудову, що стало підставою для дисциплінарної скарги.

    Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

    Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

    Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.

  • Генпрокуратура намагається відібрати у Інституту рибного господарства 14,5 га землі: ділянку планували забудувати компанії Молчанової

    Генпрокуратура намагається відібрати у Інституту рибного господарства 14,5 га землі: ділянку планували забудувати компанії Молчанової

    Генеральна прокуратура України в судовому порядку добивається повернення державі земельної ділянки площею 14,5 га на вул. Обухівській у Святошинському районі столиці. За твердженням правоохоронців, земля Інституту рибного господарства НААН України використовувалася не за призначенням: замість створення ставків для вирощування риби на ній розпочали підготовку до житлової забудови. Реалізувати цей проєкт мала компанія «Акцепт Логистик Груп», пов’язана з бізнесвумен Владиславою Молчановою. Про це пише видання КВ.

    4 грудня 2025 року Господарський суд Києва проведе підготовче засідання у справі №910/12587/25. Генпрокуратура вимагає скасувати реєстрацію двох ділянок загальною площею понад 230 га, припинити право постійного користування інституту на ділянку 14,5 га та повернути її у державну власність. Мова йде про землі дослідного господарства «Нивка», які у 1999 році були передані інституту для наукової діяльності та експлуатації рибних ставків.

    Правоохоронці наголошують, що при первинній реєстрації у 2001 році категорія земель водогосподарського призначення не була внесена до кадастру, а у 2009 році інститут уклав договір із «Акцепт Логистик Груп», дозволивши компанії готувати територію під будущє котеджне містечко. За даними прокуратури, ставки на ділянці були засипані, територію вирівняно, а далі землю незаконно віднесли до категорії «землі житлової та громадської забудови», хоча уповноважений орган не приймав рішення про зміну її цільового призначення.

    У жовтні прокуратура подала позов і вже домоглася забезпечення позову: суд тимчасово заборонив будь-які будівельні та підготовчі роботи на ділянці площею 14,5 га та передачу обох ділянок третім особам. Це має запобігти повторній реєстрації землі або початку активного будівництва до завершення процесу.

    Адвокат і правозахисник Олександр Дядюк наголошує, що інститут не мав права самостійно укладати такі угоди, оскільки розпорядником державних земель у Києві є КМДА, а нині — КМВА. Він зазначив, що у разі перемоги прокуратури наступним кроком стане оскарження договору про забудову. Дядюк намагався долучитися до справи як третя особа від благодійної організації «КЕКЦ», однак суддя Сергій Турчин відмовив. Адвокат стверджує, що «справу хочуть провести тихо», але додає, що у прокуратури є шанси на успіх.

    Свої сумніви щодо розгляду справи у першій інстанції він аргументує попередніми рішеннями цього ж судді, зокрема у справі про повернення громаді Києва земель біля озера Вирлиця. Тоді суд першої інстанції також відмовив прокуратурі, але рішення вдалося переграти в апеляційній та касаційній інстанціях.

    Передісторія цієї земельної ділянки має понад 20 років. У 2006 році інститут уклав договір участі у забудові з компанією «Нове місто», яка згодом передала свої права «Акцепт Логистик Груп». Компанія отримала дозволи на підготовчі та будівельні роботи ще у 2010–2012 роках, але проєкт так і не реалізували. У 2016 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження через можливу незаконну забудову земель водного фонду, але у 2021 році справа була закрита «через відсутність складу злочину». Суди першої та апеляційної інстанцій тоді дійшли висновку, що будівництво не суперечить цільовому призначенню ділянки.

    Попри це, новий позов прокуратури ґрунтується на тому, що земельна категорія була змінена неправомірно, а інститут фактично позбавив державу водного фонду, знищивши гідротехнічні споруди, ставки та порушивши умови користування землею. Правоохоронці також зауважують, що водні об’єкти не могли бути приватизовані чи передані в оренду.

    ТОВ «Акцепт Логистик Груп» пов’язують із девелоперськими групами «BT INVEST» та «Stolitsa Group», які контролюють значні активи у сфері нерухомості та роздрібної торгівлі. Владислава Молчанова, ключова фігура групи, раніше була співвласницею компанії «Нове місто», першого інвестора забудови на Обухівській. Її бізнес неодноразово фігурував у скандальних земельних історіях, зокрема у справі про 18 га ринку «Столичний», де НАБУ та САП повідомили про підозри за фактом можливої незаконної приватизації землі.

    Схожі конфлікти виникають і щодо земель інших наукових установ, зокрема НАН України, чиї ділянки у Голосіївському районі також подаються під забудову приватним компаніям, що викликає судові суперечки та протести громади. Дядюк наголошує, що державні наукові установи фактично перетворилися на операторів із розпорядження землею, а інвестиційні угоди укладаються у непрозорий спосіб, нерідко без конкурсів та без погоджень Кабміну.

    Доля ділянки 14,5 га на вул. Обухівській тепер залежить від суду. Якщо прокуратура доведе незаконність зміни цільового призначення та перевищення повноважень інститутом, земля може бути повернута у відання держави.

  • На Ярославовому Валу в Києві знайшли ймовірні оборонні споруди часів Русі: будівництво призупинено

    На Ярославовому Валу в Києві знайшли ймовірні оборонні споруди часів Русі: будівництво призупинено

    Під час будівельних робіт у будинку на Ярославовому Валу, 10 у Києві робітники натрапили на ймовірні залишки оборонних укріплень княжої доби. Про знахідку повідомив урбаніст і краєзнавець Дмитро Перов, який звернув увагу на кам’яне мурування, виявлене на глибині п’яти підземних поверхів.

    За його словами, під час буріння робітники зіткнулися з дуже міцною кам’яною стінкою. Неможливість пробурити її стала причиною того, що будівельники просто обійшли перешкоду і продовжили роботи поруч, залишивши мурування як своєрідну «опору». Це свідчить про те, що споруда має значну міцність і може бути частиною давнього оборонного валу.

    Порівнявши сучасну та історичну топографію, дослідник наголошує: саме вздовж теперішньої вулиці Ярославів Вал у княжі часи проходив великий оборонний вал. Його залишки частково помітні в рельєфі Золотоворітського скверу та поблизу вул. Грінченка. Недарма вулиця раніше мала назву Велика Підвальна — вона проходила під валовими укріпленнями.

    На історичних картах Києва часів 988–1240 років також видно, що оборонні споруди пролягали саме цією ділянкою та перетинали її в напрямку Святославового Яру.

    Будинок, на території якого проводились роботи, розташований у буферній зоні ЮНЕСКО — поруч із Софійським собором та Золотими воротами. Це історична садиба, відома як будинок архітектора Олександра Шіле, зведений у 1877 році. У XX столітті тут працював готель «Версаль», а також розміщувались установи Української держави гетьмана Павла Скоропадського.

    Однак останніми роками будівля зазнала агресивної перебудови: фасад перших двох поверхів частково знесено, внутрішні перекриття — розібрані, а на місці фактично ведеться нове будівництво. За даними ЗМІ, власником будинку є ТОВ «Мірча Яв», а бенефіціарною власницею — Ольга Балясна.

    Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова повідомила, що роботи зупинено. Хоча припис Міністерство культури видало ще у 2020 році, забудовник його проігнорував. Нині фахівці Інституту археології НАН України мають провести дослідження місця знахідки.

    Якщо виявлене кам’яне мурування підтвердять як частину давнього валу, це стане однією з найбільших археологічних знахідок у центрі Києва за останні роки.