Позначка: Зеленський

  • «Путін — вбивця дітей»: Зеленський звернувся до світу з жорсткою заявою, назвавши моторошну цифру жертв війни

    «Путін — вбивця дітей»: Зеленський звернувся до світу з жорсткою заявою, назвавши моторошну цифру жертв війни

    4 червня, у День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України, Президент Володимир Зеленський виступив із однією з найемоційніших промов за останній час, заявивши, що доля українських дітей і майбутнє цілої країни не повинні залежати від того, чи має Москва ракети та балістику. Глава держави наголосив, що світ більше не може обмежуватися співчуттям і заявами, адже для захисту дітей потрібні реальні дії та відповідальність держави-агресора.

    Під час церемонії вшанування пам’яті загиблих дітей Зеленський заявив, що кожного року війни кількість дитячих жертв продовжує зростати, а Росія досі не понесла справедливого покарання за свої злочини. Президент поставив питання, яке, за його словами, сьогодні хвилює кожного українця: чому світ досі не здатний зупинити ці вбивства та чому Росія продовжує атакувати цивільне населення, попри численні докази воєнних злочинів.

    «Світ, Європа знають відповіді. Але співчуття замало. Заяв замало. Засуджень недостатньо. Потрібен реальний захист життя. Потрібна відповідальність, щоб доля однієї дитини і доля однієї країни ніколи не залежала від того, чи має Москва балістику, чи не має», — наголосив глава держави.

    Особливий резонанс викликала заява Зеленського про масштаби трагедії. За офіційними даними, які озвучив президент, від початку повномасштабного вторгнення Росія вбила щонайменше 707 українських дітей. Ще тисячі отримали поранення різного ступеня тяжкості, а доля багатьох дітей залишається невідомою.

    Президент підкреслив, що за кожною цифрою стоїть окрема людська трагедія, зруйноване життя та нездійснені мрії. Він навів приклади дітей, які загинули під час російських атак: немовлят, що ще не встигли зробити перші кроки, школярів, які не дожили до свого випускного, підлітків, які загинули дорогою на перше побачення.

    За словами Зеленського, Росія вкотре довела, що її заяви про удари виключно по військових об’єктах не мають нічого спільного з реальністю. Він назвав російського диктатора Володимира Путіна вбивцею дітей, а російську армію — армією, яка веде війну проти найменш захищених і найневинніших.

    Окремо президент наголосив, що злочини проти дітей є частиною системної політики Росії не лише в Україні. За його словами, аналогічні методи Кремль використовував під час воєн у Сирії та Грузії, а також застосовуватиме всюди, де намагатиметься поширити свій вплив.

    Тема депортації українських дітей також залишається однією з найболючіших. За даними української влади, Росія незаконно вивезла з окупованих територій понад 20 тисяч українських дітей. Водночас експерти та міжнародні організації припускають, що реальна кількість може бути значно більшою. Україна продовжує працювати над поверненням викрадених дітей додому, залучаючи міжнародних партнерів та правозахисні організації.

    Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак також заявляв раніше, що депортація українських дітей є одним із наймасштабніших воєнних злочинів Росії. За оцінками української влади, ще мільйони дітей продовжують залишатися на тимчасово окупованих територіях, де зазнають русифікації та пропагандистського впливу.

    4 червня в Україні традиційно відзначають День вшанування пам’яті дітей, які загинули внаслідок російської агресії. Цю пам’ятну дату Верховна Рада запровадила у 2021 році. Вона збігається з Міжнародним днем безневинних дітей — жертв агресії, який був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН.

    Цьогоріч у різних регіонах України відбулися меморіальні заходи, хвилини мовчання, панахиди та акції пам’яті. Люди приносили до меморіалів дитячі іграшки, свічки та квіти, вшановуючи дітей, життя яких забрала війна.

    На тлі постійних російських атак українська влада продовжує закликати міжнародну спільноту посилювати санкційний тиск на Росію, збільшувати військову допомогу Україні та підтримувати міжнародні механізми притягнення винних до відповідальності. Київ наголошує, що без покарання за злочини проти дітей неможливо досягти справедливого миру.

    Виступ Володимира Зеленського став одним із центральних моментів дня пам’яті та черговим нагадуванням світу про ціну, яку Україна платить за свою свободу. Президент підкреслив, що кожна загибла дитина — це не лише особиста трагедія окремої родини, а й втрата майбутнього всієї держави. Саме тому питання захисту дітей, повернення викрадених неповнолітніх та покарання винних у злочинах проти них залишаються серед ключових пріоритетів України на міжнародній арені.

    За останніми офіційними даними, підтверджено загибель щонайменше 707 українських дітей та поранення понад 2700 неповнолітніх внаслідок російської агресії. Водночас реальні масштаби трагедії можуть бути значно більшими, адже частина територій України досі залишається окупованою, а інформація про багатьох дітей залишається недоступною.

  • «Вас залишать помирати у багнюці»: Рютте виступив із жорсткою заявою до росіян

    «Вас залишать помирати у багнюці»: Рютте виступив із жорсткою заявою до росіян

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським у Києві виступив із однією з найжорсткіших заяв щодо втрат російської армії від початку свого перебування на посаді очільника Альянсу. Звертаючись безпосередньо до молодих громадян Росії, він заявив, що кремлівська влада вводить їх в оману, приховуючи реальні масштаби втрат на війні проти України та фактично прирікаючи тисячі людей на загибель.

     

  • Зеленський оновив керівництво Нацгвардії

    Зеленський оновив керівництво Нацгвардії

    Президент України Володимир Зеленський провів кадрові зміни у керівництві Національної гвардії України, звільнивши одного із заступників командувача НГУ та призначивши на цю посаду Героя України, командира 14-ї бригади оперативного призначення «Червона Калина» Олега Мироненка.

    Відповідні укази глава держави підписав 3 червня. Згідно з указом №469/2026, з посади заступника командувача Національної гвардії України звільнено Олексія Осипенка. Іншим документом – указом №470/2026 – президент призначив новим заступником командувача НГУ Олега Мироненка. Обидва укази набрали чинності з моменту офіційного оприлюднення.

    Призначення Мироненка відбулося на тлі кадрових змін у секторі безпеки та оборони, про які останнім часом неодноразово заявляло керівництво держави. Влада наголошує на необхідності посилення управлінської ефективності та підвищення координації між військовими структурами в умовах триваючої війни з Росією.

    Олег Мироненко є одним із найбільш відомих командирів Національної гвардії. Свою військову службу він розпочав ще у 2014 році після початку російської агресії проти України. Тоді він брав участь у звільненні будівлі Харківської обласної державної адміністрації від проросійських сил, а також виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції на сході країни.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Мироненко долучився до оборони Київської області. Надалі під його командуванням підрозділи Нацгвардії брали участь у бойових діях на Луганському, Донецькому та Запорізькому напрямках, виконуючи завдання як оборонного, так і наступального характеру.

    За роки служби військовий отримав низку державних нагород. Він є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького та нагороджений орденами «За мужність» II і III ступенів. У 2025 році президент присвоїв Мироненку звання Героя України за особисту мужність і вагомий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності країни.

    Кадрове рішення щодо призначення Мироненка стало черговим кроком у процесі оновлення керівного складу силового блоку. Напередодні Кабінет міністрів звільнив двох заступників міністра оборони – Івана Гаврилюка та Євгена Мойсюка. Раніше президент Зеленський також анонсував нові кадрові перестановки після консультацій із прем’єр-міністром Юлією Свириденко.

    За словами глави держави, оновлення кадрового складу має сприяти підвищенню ефективності роботи державних інституцій, посиленню обороноздатності країни та покращенню взаємодії між урядом, парламентом і силовими структурами.

  • «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    «Потрібна лише згода Трампа»: Зеленський розкрив деталі мегаугоди зі США на десятки мільярдів доларів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ та Вашингтон досі не уклали масштабної двосторонньої угоди про співпрацю у сфері безпілотних технологій, хоча такий документ може стати одним із найважливіших оборонних проєктів між двома країнами за всю історію партнерства.

    Про це глава держави розповів в інтерв’ю американському телеканалу CBS News у програмі Face the Nation.

    За словами Зеленського, Україна вже веде активну міжнародну співпрацю у сфері виробництва та розвитку безпілотних систем. Подібні угоди вже укладені з окремими державами Європи та Близького Сходу, а також триває підготовка великої рамкової Drone Deal із Європейським Союзом.

    Водночас саме співпраця зі Сполученими Штатами, на думку українського президента, може стати найпотужнішою у світі.

    «Ми вже маємо домовленості з деякими країнами Близького Сходу та Європи. Зараз готуємо велику Drone Deal з Європейським Союзом. Але угода зі США могла б стати найсильнішою у світі у своєму роді», — наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що Україна та США мають взаємодоповнювальні можливості. Американська сторона володіє передовими технологіями штучного інтелекту, системами обробки даних та програмним забезпеченням, тоді як Україна отримала унікальний бойовий досвід використання безпілотників у реальних умовах сучасної війни.

    Саме завдяки повномасштабній війні Україна стала одним із глобальних лідерів у розробці та застосуванні дронів різного типу — від FPV-апаратів до морських безпілотників та далекобійних ударних систем.

    За словами Зеленського, американські партнери висловили зацікавленість у випробуванні українських технологій та вивченні практичного досвіду їх застосування.

    «Сполучені Штати хотіли протестувати всі типи українських дронів. Ми погодилися на те, як вони хотіли використовувати наші системи для навчання та застосування в повітрі, на землі та на морі», — розповів президент.

    Втім, попри тривалі консультації, сторони досі не підписали рамковий документ, який би визначав параметри стратегічного партнерства у сфері безпілотних технологій.

    «Нам потрібно вести переговори, а не просто говорити про це. Зробити необхідні кроки й зробити це якнайшвидше. Для цього нам потрібно, щоб президент Трамп сказав “так”», — заявив Зеленський.

    Тема майбутньої Drone Deal активно обговорюється вже кілька місяців. Ще навесні президент України повідомляв, що розраховує укласти зі США довгострокову угоду у сфері виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів. Йдеться не лише про закупівлю готових систем, а й про створення спільних підприємств, обмін технологіями та розвиток виробничих потужностей.

    Американські медіа також повідомляли про активну підготовку такого партнерства. Зокрема CBS News із посиланням на власні джерела писав, що Київ і Вашингтон вже підготували проєкт меморандуму про співпрацю в оборонній сфері. Документ передбачає створення спільних виробництв безпілотників, а також можливість виходу українських військових технологій на американський ринок.

    За інформацією журналістів, сторони також обговорюють механізми передачі технологій та спільного розвитку перспективних систем озброєння.

    Водночас агентство Bloomberg повідомляло, що США зацікавлені в отриманні доступу до українських розробок та прав інтелектуальної власності на окремі безпілотні системи. Після трьох років повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс накопичив величезний досвід у створенні дешевих і ефективних засобів ураження, які вже привертають увагу провідних армій світу.

    Останніми місяцями американські законодавці та військові делегації неодноразово відвідували українські виробництва безпілотників. Представники Конгресу США після таких візитів заявляли, що темпи розвитку українських технологій вражають навіть фахівців Пентагону.

    Особливий інтерес викликають українські FPV-дрони, ударні системи великої дальності, морські безпілотники та програмне забезпечення для координації роїв дронів.

    Експерти зазначають, що потенційна Drone Deal може стати для США можливістю швидко інтегрувати бойовий досвід України у власні військові програми. Для України ж така угода означатиме додаткові інвестиції, доступ до американських технологій штучного інтелекту, розширення виробництва та посилення обороноздатності.

    На тлі стрімкого розвитку безпілотних технологій саме дрони дедалі більше визначають перебіг сучасних воєн. Україна вже продемонструвала здатність використовувати їх для ударів по військових об’єктах у глибокому тилу противника, ураження кораблів Чорноморського флоту РФ та знищення стратегічної інфраструктури.

    Саме тому потенційна угода між Києвом і Вашингтоном розглядається не лише як комерційний контракт, а як стратегічне партнерство, здатне змінити баланс технологічної переваги у сфері сучасної війни на роки вперед.

  • Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Буданов анонсував новий обмін полоненими: Росія затягує домовленості, але процес триває

    Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що Росія продовжує затягувати та частково зривати виконання домовленостей щодо масштабного обміну військовополоненими, однак найближчим часом Україна може повернути додому нову групу своїх захисників.

    Про це він повідомив під час безпекового форуму «Архітектура безпеки», коментуючи ситуацію навколо домовленостей між Києвом та Москвою щодо обміну полоненими, передає hromadske.

    За словами Буданова, практика невиконання або часткового виконання домовленостей давно стала звичною для російської сторони.

    «Не перший раз домовленості не виконуються або виконуються не в повному обсязі. Мені здається, це вже для всіх звична історія. Я точно до цього звик. Щодо обмінів — думаю, найближчим часом ви побачите ще обмін військовополоненими», — заявив очільник української воєнної розвідки.

    Попри складнощі переговорного процесу, українська влада продовжує працювати над поверненням військових та цивільних громадян, які перебувають у російському полоні або незаконному ув’язненні на тимчасово окупованих територіях.

    Окремо Буданов звернув увагу на проблему повернення цивільних заручників. За його словами, саме цей напрямок залишається одним із найскладніших у перемовинах із Росією.

    «Щодо цивільних — це важке питання, бо міняти цивільних на військових навіть трохи неправильно. У нас немає такої кількості цивільних, як є в заручниках у РФ, зі зрозумілих причин. Але потроху їх повертаємо. Так, не в тій кількості, як хотілося б, але вони повертаються», — наголосив керівник ГУР.

    Проблема цивільних заручників залишається однією з найбільш болючих у відносинах між Україною та Росією. За даними української влади, тисячі цивільних громадян перебувають у російських місцях несвободи або утримуються на окупованих територіях без офіційних звинувачень і без доступу до міжнародних гуманітарних організацій.

    Тема обміну полоненими набула особливої актуальності після домовленостей, досягнутих навесні цього року. На початку травня 2026 року Україна та Росія за посередництва міжнародних партнерів погодили проведення масштабного обміну за формулою «1000 на 1000». Ця домовленість стала однією з найбільших потенційних гуманітарних операцій від початку повномасштабної війни.

    Перший етап реалізації домовленостей відбувся 15 травня. Тоді Україна повернула з російського полону 205 громадян, серед яких були військовослужбовці різних підрозділів Сил оборони.

    Втім, подальше просування процесу зіткнулося із серйозними труднощами. Українська сторона неодноразово заявляла про навмисне затягування переговорів з боку Російської Федерації.

    Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець раніше повідомляв, що російська сторона свідомо гальмує реалізацію домовленостей щодо наступних етапів обміну. За його словами, Москва використовує тему полонених як інструмент політичного та інформаційного тиску.

    Подібну позицію озвучував і Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими. Там наголошували, що Росія регулярно запускає інформаційні кампанії та маніпуляції навколо теми обмінів, намагаючись впливати на громадську думку та створювати додаткову напругу серед родин військовополонених.

    Попри це українська влада продовжує переговорний процес. За словами представників Коордштабу, обмінний механізм залишається одним із небагатьох гуманітарних каналів взаємодії між сторонами війни, тому робота над поверненням українців триває щоденно.

    Питання звільнення полонених залишається одним із головних пріоритетів для України. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що повернення кожного українця додому є стратегічним завданням держави.

    Від початку повномасштабного вторгнення вдалося повернути тисячі українських військових і цивільних. Водночас значна кількість захисників і мирних громадян досі перебуває у російському полоні.

    Заява Кирила Буданова про можливий новий обмін дає надію родинам військовополонених, які вже понад три роки чекають повернення своїх близьких. Однак остаточні терміни та кількість осіб, яких можуть повернути найближчим часом, поки що не розголошуються з міркувань безпеки та для збереження переговорного процесу.

  • Зеленський після Ставки дав термінове доручення дипломатам: головний пріоритет України змінюється

    Зеленський після Ставки дав термінове доручення дипломатам: головний пріоритет України змінюється

    Президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, за підсумками якого доручив дипломатичному корпусу активізувати роботу із міжнародними партнерами щодо посилення протиповітряної оборони держави. Головним пріоритетом визначено пошук додаткових систем ППО, антибалістичних комплексів та ракет-перехоплювачів для захисту українських міст і критичної інфраструктури від російських атак.

    Про це глава держави повідомив після наради, під час якої учасники обговорили ситуацію на фронті, забезпечення української армії боєприпасами, зміцнення бойових бригад та розвиток оборонних спроможностей держави.

    За словами президента, значна частина рішень, ухвалених у другій половині минулого року, вже дала відчутний результат для українських військових. Йдеться насамперед про пряме фінансування бригад, удосконалення системи комплектування особового складу та розширення можливостей для підготовки військовослужбовців.

    «Пряме фінансування додало бригадам реальних бойових спроможностей», – наголосив Зеленський.

    Окрему доповідь на засіданні представив головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. Він поінформував про поточну ситуацію на фронті та стан виконання бойових завдань на основних напрямках.

    Президент підкреслив, що українські військові продовжують утримувати позиції, попри постійний тиск з боку російських окупаційних військ. За його словами, стійкість оборони має важливе значення не лише для військової ситуації, а й для міжнародних переговорних процесів та подальшої підтримки України союзниками.

    Однією з ключових тем засідання стало забезпечення армії артилерійськими боєприпасами калібру 155 мм. За словами Зеленського, учасники Ставки детально обговорили постачання далекобійних снарядів, можливості збільшення виробництва та залучення додаткового фінансування для забезпечення потреб Сил оборони.

    Окремий блок був присвячений питанням логістики та забезпечення військових підрозділів транспортом. Зокрема, обговорювалася реалізація рішень щодо постачання пікапів для бойових бригад, які активно використовуються на фронті для перевезення особового складу, евакуації поранених та виконання оперативних завдань.

    Водночас головною темою засідання залишалося посилення української системи протиповітряної оборони. Президент наголосив, що захист українських міст від російських ракетних та дронових атак залишається одним із найважливіших державних завдань.

    «Маємо знайти все необхідне для України», – заявив глава держави, коментуючи роботу дипломатичного корпусу.

    За словами Зеленського, українські дипломати отримали доручення активізувати переговори з міжнародними партнерами щодо отримання додаткових систем ППО, антибалістичних комплексів та ракет до них.

    Питання посилення протиповітряної оборони набуває особливого значення на тлі попереджень міжнародних експертів про можливе виснаження запасів ракет-перехоплювачів. Зокрема, Financial Times повідомляла, що українська ППО змушена працювати в умовах постійних російських масованих атак, що створює значне навантаження на наявні запаси озброєння.

    Експерти зазначають, що додатковими факторами ризику залишаються нерівномірні темпи міжнародних поставок та складна ситуація із забезпеченням необхідної кількості боєприпасів для сучасних систем протиповітряної оборони.

    На цьому тлі Україна продовжує переговори з партнерами щодо отримання нових комплексів Patriot, SAMP/T, IRIS-T, NASAMS та інших засобів протиповітряної оборони. Окремий акцент робиться на антибалістичних системах, які здатні перехоплювати балістичні ракети, що регулярно використовує Росія під час атак на українські міста.

    Засідання Ставки відбулося на тлі активних бойових дій на сході України. За останніми даними Генерального штабу, російські війська продовжують штурмові дії на кількох напрямках, однак українські сили утримують оборону та завдають противнику значних втрат.

    Президент наголосив, що Україна має не лише зберігати стійкість на фронті, а й нарощувати власні оборонні можливості, одночасно працюючи з міжнародними партнерами над отриманням сучасного озброєння та фінансової підтримки.

    Таким чином, після чергового засідання Ставки головним завданням для української дипломатії стало посилення системи протиповітряної оборони. Саме захист неба, забезпечення армії боєприпасами та підтримка бойових бригад визначені серед ключових пріоритетів державної політики на найближчий період.

  • «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    «Путін тестує НАТО»: Зеленський заявив, що Україна перехоплює російські дрони, які летять у бік Польщі та Балтії

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські сили протиповітряної оборони намагаються перехоплювати всі російські безпілотники, навіть якщо їхній маршрут пролягає у напрямку сусідніх держав-членів НАТО. За словами глави держави, йдеться не лише про дрони, які безпосередньо загрожують українським містам, а й про ті, що можуть залетіти до повітряного простору Польщі, Румунії, Молдови чи країн Балтії.

    Таку заяву президент зробив на тлі чергових інцидентів із російськими безпілотниками поблизу кордонів НАТО та після резонансного випадку в Румунії, де російський ударний дрон типу «Герань-2» врізався у житлову багатоповерхівку в місті Галац. Унаслідок вибуху було пошкоджено квартиру на верхньому поверсі, виникла пожежа, постраждали двоє людей, а десятки мешканців були евакуйовані.

    Зеленський наголосив, що Україна відстежує повітряні цілі ще до того, як вони можуть наблизитися до кордонів союзників. Якщо українські сили не мають можливості знищити безпілотник на своїй території, інформація оперативно передається партнерам для реагування. За словами президента, це є частиною спільної безпекової архітектури, яка формується між Україною та країнами НАТО в умовах російської агресії.

    Глава держави переконаний, що Кремль використовує такі польоти не лише як елемент війни проти України. На його думку, Москва свідомо випробовує реакцію Альянсу, перевіряючи готовність країн НАТО до реагування на повітряні загрози. Президент назвав це одним із елементів гібридної стратегії Росії.

    «Путін дивиться на реакцію НАТО, перевіряє можливості систем протиповітряної оборони та намагається зрозуміти, наскільки швидко союзники здатні реагувати на подібні інциденти», – наголосив Зеленський.

    Президент підкреслив, що російські дрони дедалі частіше створюють небезпеку не лише для України. Саме тому, на його переконання, відповідь на такі провокації має бути спільною та більш жорсткою.

    «Має бути сильніша відповідь об’єднаного НАТО», – заявив глава держави.

    Заяви Зеленського пролунали на тлі зростання кількості інцидентів із російськими безпілотниками поблизу території Альянсу. Лише протягом останніх місяців уламки або самі дрони неодноразово знаходили на території Румунії, Польщі та країн Балтії. У багатьох випадках місцеві військові піднімали винищувачі F-16 для моніторингу ситуації, однак рішення про знищення цілей часто не ухвалювали через ризик падіння уламків у населених пунктах.

    Особливу увагу привернув інцидент у Польщі восени 2025 року, коли група російських ударних дронів увійшла до польського повітряного простору. Тоді президент Зеленський назвав це не випадковістю, а цілеспрямованою операцією Кремля для перевірки реакції НАТО та можливостей польської протиповітряної оборони.

    У відповідь Варшава значно посилила контроль повітряного простору, а НАТО активізувало моніторинг східного флангу Альянсу. Водночас між Україною та Польщею почалися консультації щодо розширення співпраці у сфері протидії безпілотникам та обміну інформацією про повітряні загрози.

    Експерти з безпеки наголошують, що подібна тактика Росії має одразу кілька цілей. По-перше, створюється психологічний тиск на суспільства сусідніх країн. По-друге, перевіряються алгоритми реагування систем ППО та військових командувань. По-третє, Кремль намагається сформувати враження, що підтримка України нібито підвищує ризики для держав-членів НАТО.

    Водночас у країнах Балтії та Польщі дедалі частіше лунають заклики до посилення захисту повітряного простору. Уряди цих держав неодноразово заявляли, що розглядають російські дрони як прямий наслідок війни Росії проти України та додатковий аргумент на користь зміцнення оборони східного флангу НАТО.

    На тлі нових російських атак Україна продовжує координувати свої дії з партнерами та наполягає на створенні більш інтегрованої системи протиповітряної оборони в Європі. У Києві переконані: чим довше Росія не отримуватиме жорсткої відповіді на подібні провокації, тим частіше вона намагатиметься випробовувати межі дозволеного не лише в Україні, а й поблизу кордонів НАТО.

    Таким чином, заява Зеленського стала черговим сигналом про те, що війна дедалі більше впливає на безпекову ситуацію в усій Європі. Україна вже фактично виконує роль східного щита континенту, перехоплюючи російські дрони ще до того, як вони можуть становити загрозу для країн Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу.

  • «Не повторіть Україну»: Лукашенко слідом за Путіним виступив із різкою заявою щодо Вірменії та її курсу на ЄС

    «Не повторіть Україну»: Лукашенко слідом за Путіним виступив із різкою заявою щодо Вірменії та її курсу на ЄС

    Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко фактично підтримав нещодавні заяви російського правителя Володимира Путіна щодо Вірменії та попередив Єреван про можливість повторення «українського сценарію» у разі подальшого зближення з Європейським Союзом. Відповідну заяву білоруський лідер зробив після саміту Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), який відбувся в Астані, повідомляє державне білоруське агентство БЕЛТА.

    Лукашенко наголосив, що Вірменії необхідно бути «дуже обережною» у виборі зовнішньополітичного курсу та не поспішати з рішеннями, які можуть вплинути на майбутнє країни. За його словами, події в Україні нібито розпочиналися за схожим сценарієм, тому вірменському суспільству слід ретельно оцінити всі можливі наслідки перед ухваленням стратегічних рішень.

    Заява пролунала на тлі поглиблення політичної кризи у відносинах між Вірменією та Росією. Останніми роками Єреван дедалі активніше демонструє прагнення до співпраці з Європейським Союзом і водночас дистанціюється від низки російських інтеграційних проєктів. Після втрати контролю над Нагірним Карабахом у 2023 році довіра вірменського суспільства до Москви суттєво знизилася. Багато політиків та громадських діячів у Вірменії відкрито звинувачують Кремль у тому, що Росія не виконала союзницьких зобов’язань під час конфлікту з Азербайджаном.

    Лукашенко пов’язав нинішні дискусії про можливий вихід Вірменії з ЄАЕС та рух до Європейського Союзу з внутрішньополітичною боротьбою напередодні парламентських виборів, які мають відбутися 7 червня. Він заявив, що в країні активно використовують європейську тематику у політичній кампанії, а також закликав громадян Вірменії «бути мудрими» та не піддаватися емоційним рішенням.

    Фактично білоруський лідер повторив тези, які днем раніше озвучив Володимир Путін. Під час пресконференції за підсумками саміту ЄАЕС у Казахстані російський правитель також провів паралелі між прагненням Вірменії до євроінтеграції та подіями в Україні. Путін заявив, що Україна нібито опинилася у кризі через свій європейський курс, хоча міжнародна спільнота вважає причиною війни саме російську агресію проти суверенної держави.

    Крім того, Путін під час тієї ж пресконференції виступив із погрозами на адресу країн НАТО, заявивши, що Росія жорстко реагуватиме на будь-які спроби загрожувати її територіям. Такі висловлювання стали черговим сигналом посилення агресивної риторики Кремля щодо держав, які прагнуть інтеграції до західних структур безпеки та співпраці.

    Заяви Москви та Мінська пролунали на тлі помітного охолодження відносин між Вірменією та Росією. Протягом останнього року офіційний Єреван неодноразово критикував Організацію Договору про колективну безпеку (ОДКБ), фактично заморозив участь у її роботі та розширив контакти із західними партнерами. Вірменська влада також активізувала переговори з Європейським Союзом щодо поглиблення економічної та політичної співпраці.

    Росія вже демонструє невдоволення таким курсом. За повідомленнями медіа, Москва відкликала свого посла з Вірменії для консультацій, а також посилила політичний та інформаційний тиск на вірменське керівництво. Експерти вважають, що Кремль намагається втримати Вірменію у сфері свого впливу, адже країна залишається важливим елементом російської присутності на Південному Кавказі.

    На заяви Путіна раніше вже відреагував президент України Володимир Зеленський. Він наголосив, що європейські держави мають уважно ставитися до безпеки країн, які перебувають під тиском Росії, та не залишати їх сам на сам із загрозами з боку Кремля. Зеленський підкреслив, що агресивна політика Москви не обмежується лише Україною, а становить виклик для всієї європейської системи безпеки.

    Політичні аналітики зазначають, що використання терміна «український сценарій» російськими та білоруськими лідерами стало частиною ширшої риторики, спрямованої на стримування пострадянських держав від зближення із Заходом. У Кремлі та Мінську намагаються подати війну проти України як наслідок євроінтеграції, тоді як Україна та її міжнародні партнери наголошують: причиною конфлікту стала саме російська агресія та спроба силою змінити геополітичний вибір сусідньої держави.

    Слова Лукашенка стали черговим сигналом узгодженої позиції Москви та Мінська щодо майбутнього Вірменії. На тлі парламентських виборів у країні та її поступового зближення з Європейським Союзом тиск з боку союзників Кремля, ймовірно, лише посилюватиметься найближчими місяцями.

  • Дрони дістали за 700 км: Зеленський підтвердив удар по Саратовському НПЗ і серію “далекобійних санкцій” по Росії

    Дрони дістали за 700 км: Зеленський підтвердив удар по Саратовському НПЗ і серію “далекобійних санкцій” по Росії

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Саратовського нафтопереробного заводу в Росії, який розташований приблизно за 700 кілометрів від лінії фронту. Удар став частиною української кампанії так званих «далекобійних санкцій» — системних атак по об’єктах, які забезпечують військову економіку та логістику держави-агресора.

    За словами глави держави, у ніч проти 31 травня українські воїни відпрацювали по низці важливих цілей на території Росії. Серед підтверджених результатів — ураження об’єктів у Саратовському, Ростовському та Кіровському регіонах, а також військового пункту базування на Каспійському морі.

    Зеленський наголосив, що Сили оборони України виконують далекобійні завдання відповідно до затверджених пріоритетів. За його словами, такі удари є відповіддю на російський терор проти українських міст і спрямовані на зниження воєнно-економічного потенціалу РФ.

    Президент також повідомив, що лише протягом тижня українські цілі були досягнуті у Ярославському, Рязанському, Воронезькому, Волгоградському, Ростовському, Новгородському, Нижньогородському та Краснодарському регіонах Росії. Йдеться про відстані від 300 до 1200 кілометрів від державного кордону України.

    Окремо Зеленський подякував Збройним силам України, Службі безпеки України та українським розвідкам за результативність і точність.

    Найбільшу увагу цього разу привернув удар по Саратовському НПЗ. Раніше Генеральний штаб ЗСУ офіційно повідомив, що в ніч на 31 травня підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробний завод «Саратовський» у Росії. На території підприємства після атаки виникла масштабна пожежа.

    Саратовський НПЗ є одним із ключових підприємств нафтопереробки у Поволжі та входить до структури російської компанії «Роснєфть». Його проєктна потужність становить близько 7 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та інші нафтопродукти, частина яких може використовуватися для забезпечення потреб російської військової логістики.

    За даними Генштабу, цілями Сил оборони стали не лише нафтопереробні потужності. Українські військові також уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Лазарєво» у Кіровській області. Цей об’єкт є елементом магістральної нафтотранспортної інфраструктури РФ і пов’язаний із перекачуванням сировини трубопроводом «Сургут — Горький — Полоцьк».

    Крім того, під ударом опинився склад паливно-мастильних матеріалів у районі Матвєєвого Кургану Ростовської області. За інформацією українського командування, цей об’єкт використовувався для забезпечення російських військ на Донецькому напрямку.

    Також повідомлялося про удари по командно-спостережному пункту противника в Курській області, пунктах управління безпілотниками у Бєлгородській області та на Донеччині, майстерні з виробництва і ремонту БпЛА в Донецьку, а також районах зосередження живої сили та техніки російських військ.

    Атака на Саратовський НПЗ стала продовженням серії ударів по російській нафтовій інфраструктурі. За останні місяці українські сили неодноразово били по НПЗ, нафтобазах, паливних складах і логістичних вузлах у різних регіонах РФ. Зокрема, Саратовський завод уже раніше потрапляв під атаки, а Генштаб повідомляв про його ураження і в попередні періоди війни.

    Такі операції мають не лише військове, а й економічне значення. Нафтопереробні заводи та паливні бази забезпечують російську армію пальним, а також залишаються важливою частиною економіки РФ. Удари по цих об’єктах змушують Москву перекидати ресурси на ремонт, посилювати охорону інфраструктури та перебудовувати логістичні маршрути.

    Напередодні Зеленський також повідомляв про успішне ураження об’єкта російської нафтової галузі в Армавірі Краснодарського краю, розташованого приблизно за 500 кілометрів від українського кордону. Тоді президент наголосив, що Україна поєднує юридичні санкції з практичними далекобійними діями по об’єктах, які працюють на війну.

    За словами Зеленського, усі типи тиску на Росію — дипломатичний, економічний, санкційний і військовий — мають працювати на наближення миру. Українська влада розглядає далекобійні удари як відповідь на постійні російські атаки по цивільній інфраструктурі, містах, енергетиці та логістичних об’єктах України.

    У ніч на 31 травня Росія також здійснила масштабну дронову атаку по Україні, застосувавши 229 безпілотників різних типів. Українські сили ППО збили або подавили більшість повітряних цілей, однак частина дронів досягла об’єктів у різних регіонах. Саме на цьому тлі Київ продовжує наполягати: удари по воєнно-економічному потенціалу РФ є відповіддю на російський терор.

    Наразі масштаби пошкоджень на Саратовському НПЗ та інших уражених об’єктах уточнюються. Російська влада традиційно намагається применшувати наслідки таких атак, однак повідомлення про пожежі, вибухи та збої у роботі підприємств регулярно з’являються у місцевих Telegram-каналах і підтверджуються супутниковими або моніторинговими даними.

    Українське командування заявляє, що операції зі зниження військово-економічного потенціалу Росії триватимуть і надалі.

  • “Летіли хвилями з Криму та шести областей РФ”: Україну атакували 229 дронів, ППО збила 212 цілей, але є понад 10 влучань

    “Летіли хвилями з Криму та шести областей РФ”: Україну атакували 229 дронів, ППО збила 212 цілей, але є понад 10 влучань

    У ніч проти 31 травня Росія здійснила одну з наймасштабніших дронових атак останніх тижнів, випустивши по території України 229 ударних та імітаційних безпілотників різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, сили протиповітряної оборони знищили або подавили 212 повітряних цілей, однак повністю уникнути наслідків атаки не вдалося — зафіксовано щонайменше 14 влучань на 11 локаціях у різних регіонах країни. Станом на ранок тривога залишалася актуальною, оскільки частина ворожих БпЛА все ще перебувала у повітряному просторі України.

    Згідно з інформацією Повітряних сил, окупанти застосували ударні безпілотники типу Shahed, у тому числі реактивні модифікації, а також дрони «Гербера», «Італмас» та безпілотники-імітатори «Пародія». Основною метою таких комбінованих атак є не лише завдання ударів по українських об’єктах, а й перевантаження систем протиповітряної оборони, змушуючи українських військових витрачати ресурси на виявлення та знищення цілей різного типу.

    Повітряні цілі запускалися одразу з семи напрямків. Йдеться про райони Орла, Курська, Брянська, Міллерового, Шаталового та Приморсько-Ахтарська на території Росії, а також з району Гвардійського у тимчасово окупованому Криму. Така географія запусків свідчить про спробу атакувати Україну одночасно з кількох напрямків, ускладнюючи роботу сил ППО та створюючи додаткове навантаження на оборонні системи.

    Для відбиття нічного повітряного нападу були задіяні практично всі складові системи протиповітряної оборони держави. У роботі брали участь винищувальна авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, мобільні вогневі групи, сили радіоелектронної боротьби та підрозділи безпілотних систем Сил оборони України. Саме поєднання різних засобів перехоплення дозволило досягти високого відсотка знищених цілей навіть попри значну кількість запущених дронів.

    За попередніми підрахунками, станом на 08:30 українські військові збили або подавили засобами РЕБ 212 ворожих безпілотників. Більшість із них була знищена на півночі та сході країни. Разом з тим зафіксовано 14 влучань ударних дронів на 11 окремих локаціях, а також падіння уламків збитих безпілотників ще на п’яти локаціях. Інформація про масштаби пошкоджень та можливих постраждалих уточнюється місцевою владою та екстреними службами.

    У Повітряних силах наголосили, що атака не завершилася навіть після оприлюднення ранкового зведення. Військові попередили, що в небі залишалися ворожі дрони, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях у разі небезпеки.

    Ця атака відбулася на тлі попереджень української влади про можливу підготовку Росією нового масштабного удару. Напередодні президент України Володимир Зеленський повідомив, що розвідувальні дані свідчать про ризик чергової масованої комбінованої атаки з боку РФ. За словами глави держави, українські спецслужби та військове командування фіксують активність противника, яка може свідчити про підготовку нових ударів по цивільній та критичній інфраструктурі країни.

    Крім того, Міністерство оборони України раніше звернулося до громадян із закликом особливо уважно ставитися до сигналів повітряної тривоги впродовж 30–31 травня. Окремий акцент робився на столиці, де традиційно наприкінці травня відзначають День Києва. Через ризики нових атак українців закликали уникати масових скупчень людей та оперативно реагувати на повідомлення про небезпеку.

    Останніми тижнями Росія систематично збільшує інтенсивність використання ударних безпілотників. За даними відкритих джерел та щоденних зведень Повітряних сил, кількість дронів, які запускаються по Україні за одну ніч, регулярно перевищує сотню. Лише кілька днів тому окупанти застосували понад 120 безпілотників різних типів, а до цього українська ППО відбивала атаки із використанням 147 та навіть 273 дронів за одну ніч.

    Військові експерти звертають увагу, що Росія дедалі частіше використовує змішану тактику. Поряд із ударними Shahed запускаються дешевші дрони-імітатори, завдання яких — виснажувати українську ППО та змушувати сили оборони витрачати ресурси на їхнє виявлення і супровід. Також фіксується використання реактивних модифікацій безпілотників, які мають вищу швидкість і можуть створювати додаткові труднощі під час перехоплення.

    Попри це українська система протиповітряної оборони продовжує демонструвати високу ефективність. Знищення понад двох сотень повітряних цілей за одну ніч стало одним із найрезультативніших показників останнього часу. Водночас навіть незначна кількість проривів може призводити до руйнувань цивільної інфраструктури, тому загроза залишається надзвичайно серйозною.

    Наразі профільні служби продовжують фіксувати наслідки нічної атаки та уточнювати інформацію щодо пошкоджених об’єктів. Українців закликають уважно стежити за офіційними повідомленнями військових адміністрацій та Повітряних сил і не нехтувати правилами безпеки під час повітряних тривог.