Golosnovinua.com

Позначка: Зеленський

  • Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    Візит Кушнера та Віткоффа до Москви перезапустить переговорний трек по Україні. Джерела

    За інформацією наших джерел в Вашингтоні, спецпредставники Президента США Джаред Кушнер та Стів Віткофф прибудуть з робочим візитом до Москви наприкінці тижня, що перезапустить мирний трек по Україні.

    “Віткофф і Кушнер прилетять до Москви наприкінці тижня, а це означає відновлення переговорного процесу по Україні.

    Звичайно, першочерговою темою буде Іран і його ядерна програма, але й українське питання буде важливим.

    Дональд Трамп та Сі Цзіньпін обговорили деякі питання, які не озвучуються публічно, і тепер про це Сі говорить з Володимиром Путіним.

    Ймовірність того, що Володимир Путін піде на певні поступки в українському кейсі, дуже висока.

    Щоправда, пункт про виведення українських військ з Донбасу залишається основним.

    Водночас, в колах, близьких до Кирила Буданова та Давида Арахамії, кажуть, що крім миру інші перспективи для України не райдужні, особливо в плані територій.

    У разі, якщо візит американців до Москви відбудеться, за його результатами буде стовідсоткова зустріч з нашою переговорною групою, у складі якої обов’язково будуть Буданов, Арахамія та людина Президента  – Рустем Умеров.

    Імовірність приїзду американців в Україну наразі оцінюється в 30%, та можлива лише в разі зустрічі із Зеленським, який має змінити риторику на миротворчу та заявити про готовність до поступок.

    У Верховній Раді, як і раніше, більшість депутатів вважають, що договір про мир має підписувати Президент, а не виносити на референдум чи до Ради” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про відновлення мирного треку по Україні після візиту Дональда трампа до Китаю.

  • Батько Єрмака їздив до Росії вже після призначення сина в ОП: спливли нові деталі розслідування

    Батько Єрмака їздив до Росії вже після призначення сина в ОП: спливли нові деталі розслідування

    Батько колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака Борис Єрмак відвідував Росію вже після того, як його син отримав посаду в команді президента Володимира Зеленського. Про це йдеться у новому розслідуванні проєкту «Схеми».

    Журналісти з посиланням на бази даних авіаперельотів стверджують, що у листопаді 2019 року Борис Єрмак здійснив поїздку до Санкт-Петербурга транзитом через Білорусь.

    За даними розслідувачів, 2 листопада він вилетів із Мінська до аеропорту «Пулково», а вже 6 листопада повернувся назад в Україну.

    У матеріалі також зазначається, що разом із Борисом Єрмаком до Росії нібито їздила і його дружина, яка народилася у Санкт-Петербурзі.

    Поїздка, як наголошують журналісти, відбулася через кілька місяців після того, як Андрій Єрмак став помічником президента Володимира Зеленського.

    Новий резонанс навколо родини Єрмаків виник на тлі нещодавньої підозри самому екскерівнику Офісу президента.

    11 травня НАБУ та САП повідомили Андрію Єрмаку про підозру у справі щодо ймовірного відмивання коштів під час будівництва елітного котеджного містечка у Козині під Києвом.

    За версією слідства, у межах схеми могли бути легалізовані близько 460 мільйонів гривень.

    У справі також фігурують бізнесмен Тимур Міндіч, який, за даними слідства, залишив Україну, а також колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов.

    14 травня суд обрав Андрію Єрмаку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у 140 мільйонів гривень.

    Вже 18 травня він вийшов із СІЗО після внесення повної суми застави.

    Публікація «Схем» викликала активне обговорення у соцмережах, оскільки йдеться про період, коли відносини між Україною та Росією вже залишалися вкрай напруженими після початку війни на Донбасі та анексії Криму.

    Наразі сам Андрій Єрмак публічно не коментував інформацію щодо поїздки свого батька до Росії у 2019 році.

  • Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка оживає після важкої зими

    Українська економіка почала відновлюватися після складної зими, спаду в першому кварталі 2026 року та постійних російських обстрілів енергетичної інфраструктури. Попри війну, удари по промисловості та тиск на бізнес, у квітні ВВП України зріс на 0,9%, що дозволило покращити загальний показник за перші чотири місяці року до мінус 0,2%.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

    За її словами, після важкого початку року економіка демонструє перші ознаки стабілізації. Найкращу динаміку показують внутрішня торгівля, харчова промисловість, добувна та переробна галузі, а також оборонне виробництво. В окремих секторах приріст перевищив 10%.

    Свириденко наголосила, що українська економіка продовжує працювати навіть в умовах постійної воєнної загрози, руйнувань енергетики та необхідності переорієнтовувати виробництво під потреби оборони. За оцінками уряду, саме адаптивність бізнесу, внутрішній попит і розвиток оборонної промисловості допомогли зупинити падіння після першого кварталу.

    Міжнародний валютний фонд прогнозує, що за підсумками 2026 року економіка України може зрости на 2%. Світовий банк дає обережнішу оцінку — 1,2%. Водночас міжнародні інституції наголошують, що подальша динаміка напряму залежатиме від ситуації на фронті, стабільності енергосистеми та обсягів зовнішньої фінансової підтримки.

    На цьому тлі в уряді звертають увагу на протилежну ситуацію в Росії. За словами Свириденко, внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ. Одним із ключових чинників вона назвала системне ураження нафтогазової інфраструктури Росії.

    За даними української розвідки, падіння російської нафтопереробки становить щонайменше 10% лише за кілька місяців цього року. Російський експорт нафтопродуктів у квітні також суттєво скоротився. Reuters із посиланням на Міжнародне енергетичне агентство повідомляв, що експорт російських нафтопродуктів у квітні впав до найнижчого рівня, зафіксованого агентством.

    «Внутрішні російські оцінки підтверджують наростаюче виснаження економіки РФ через системне знищення нафтогазової інфраструктури. Українські далекобійні санкції працюють дуже ефективно», — заявила Свириденко.

    Окремою проблемою для Москви став дефіцит бюджету. За даними Служби зовнішньої розвідки України, за перші чотири місяці 2026 року дефіцит бюджету РФ сягнув 78,4 мільярда доларів, що вже перевищило річний план Кремля. Також російські нафтогазові доходи за січень-квітень впали на 38,3% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.

    Через погіршення ситуації російський уряд уже знизив прогноз зростання власного ВВП на 2026 рік. Якщо раніше Москва очікувала зростання на 1,3%, то тепер прогноз скоротили до 0,4%. Росія також переглянула вниз очікування щодо видобутку та експорту нафти й газу на 2026–2029 роки, зокрема через санкції та удари по енергетичній інфраструктурі.

    Українська влада наголошує, що удари по російській нафтовій інфраструктурі мають не лише військовий, а й економічний ефект. Саме нафтогазові доходи залишаються одним із головних джерел фінансування війни РФ проти України. Скорочення експорту, зниження переробки та дефіцит бюджету обмежують можливості Кремля підтримувати військові витрати на попередньому рівні.

    Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна нарощує відповіді на російські атаки. За його словами, Росія вже втратила близько 10% нафтопереробки, а нові операції проти об’єктів, які працюють на війну, триватимуть.

    Україна входить у фазу обережного економічного відновлення після складного початку року, тоді як Росія дедалі більше стикається з наслідками власної агресії: падінням доходів, дефіцитом бюджету, проблемами у нафтогазовому секторі та зниженням економічних прогнозів.

  • «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    «Путін може пошкодувати»: FT розкрило деталі закритої розмови Сі Цзіньпіна і Трампа про війну в Україні

    Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом у Пекіні заявив, що російський правитель Володимир Путін зрештою може «пошкодувати» про рішення розпочати повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомило видання Financial Times з посиланням на джерела, знайомі з оцінкою переговорів американською стороною.

    За даними FT, слова китайського лідера прозвучали під час широких переговорів у Пекіні минулого тижня. Розмова стосувалася війни Росії проти України, міжнародної безпеки та ролі великих держав у глобальній політиці. Окремо співрозмовники обговорювали питання Міжнародного кримінального суду, а Трамп нібито запропонував Китаю, США та Росії координувати позиції щодо МКС, вважаючи, що інтереси трьох країн у цьому питанні збігаються.

    Financial Times наголошує, що оцінка Сі Цзіньпіна щодо війни в Україні стала значно жорсткішою, ніж у попередні роки. Одне із джерел видання, знайоме з перемовинами китайського лідера з колишнім президентом США Джо Байденом, зазначило, що раніше Сі уникав особистих оцінок дій Путіна та не висловлювався настільки прямо про наслідки вторгнення. За словами співрозмовника FT, попередні розмови між Пекіном та Вашингтоном щодо війни були «відвертими та прямими», однак Китай не демонстрував навіть непрямої критики Кремля.

    Поява такої інформації особливо резонансна на тлі нового візиту Путіна до Китаю. Уже 19 травня російський лідер прибув до Пекіна для переговорів із Сі Цзіньпіном — лише через кілька днів після завершення державного візиту Трампа до КНР. За інформацією міжнародних медіа, Москва та Пекін планують обговорити стратегічне партнерство, енергетичні проєкти та подальшу координацію на міжнародній арені.

    Аналітики звертають увагу, що Китай намагається балансувати між підтримкою Росії та прагненням не втратити економічні й дипломатичні зв’язки із Заходом. Від початку повномасштабної війни Пекін офіційно декларує «нейтралітет», однак водночас залишається одним із головних економічних партнерів Москви. Китай активно закуповує російську нафту та газ, а також підтримує торговельні зв’язки, які допомагають Кремлю пом’якшувати наслідки західних санкцій.

    Reuters зазначає, що Путін здійснює вже 25-й візит до Китаю, а нинішня зустріч має символічне значення через 25-річчя договору про дружбу між Москвою та Пекіном. У центрі переговорів може опинитися газопровід «Сила Сибіру-2», який Росія розглядає як ключовий шанс компенсувати втрату європейського енергетичного ринку після вторгнення в Україну.

    Водночас ситуація навколо війни для Кремля стає дедалі складнішою. Financial Times та інші західні медіа звертають увагу, що через чотири роки після початку повномасштабної агресії війна фактично перейшла у виснажливу фазу. Україна активно нарощує використання далекобійних дронів, регулярно атакуючи військові об’єкти та інфраструктуру на території Росії. Саме це, за оцінками деяких співрозмовників FT, могло вплинути на більш песимістичну оцінку ситуації з боку китайського керівництва.

    Останніми тижнями Україна значно посилила удари по російських військових цілях. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що такі атаки є відповіддю на масовані російські обстріли українських міст та мають змусити Москву переглянути власні розрахунки щодо війни. Подібну позицію озвучувала і посол ЄС у Києві Катаріна Матернова, яка вважає, що посилення тиску на російську військову інфраструктуру може вплинути на готовність Кремля до переговорів.

    На цьому тлі дипломатичний процес навколо війни залишається нестабільним. Президент Зеленський 14 травня заявив, що Київ очікує активізації дипломатії та відновлення перемовного процесу. Україна також підтвердила готовність до нових переговорів у тристоронньому форматі. Водночас у Кремлі заявляють, що розраховують на допомогу США у відновленні мирних переговорів. Про це говорив прессекретар Путіна Дмитро Пєсков.

    Попри це, експерти сумніваються, що Китай найближчим часом кардинально змінить свою позицію щодо Росії. Видання The Guardian зазначає, що Пекін продовжує розглядати Москву як важливого стратегічного партнера у протистоянні із Заходом, особливо в умовах глобальної конкуренції зі США. Водночас сам факт того, що Сі Цзіньпін уперше допустив можливість помилки Путіна у війні проти України, уже називають важливим дипломатичним сигналом.

    Офіційно ані Білий дім, ані китайська сторона не підтвердили зміст розмови між Трампом і Сі Цзіньпіном. Посольство Китаю у Вашингтоні не відповіло на запити журналістів, а адміністрація Трампа у своєму офіційному підсумковому повідомленні про саміт у Пекіні взагалі не згадувала тему України чи Путіна.

  • США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    США продовжили послаблення санкцій для російської нафти ще на 30 днів

    Міністерство фінансів США ухвалило рішення ще на місяць продовжити дію тимчасової ліцензії, яка дозволяє окремим країнам купувати російську нафту, що вже перебуває у морі на танкерах. У Вашингтоні пояснили це необхідністю уникнути нової хвилі нестабільності на світовому енергетичному ринку та запобігти дефіциту поставок нафти для найбільш залежних держав.

    Про це повідомив міністр фінансів США Скотт Бессент у соцмережі X.

    За його словами, нове рішення передбачає продовження дії загальної ліцензії ще на 30 днів. Вона стосується поставок російської нафти, які вже були завантажені на танкери та фактично “застрягли” через санкційні обмеження та геополітичну кризу на Близькому Сході.

    Бессент наголосив, що США ухвалили це рішення для підтримки стабільності глобального нафтового ринку та допомоги країнам, які найбільше залежать від імпорту енергоносіїв.

    “Це продовження забезпечить додаткову гнучкість, і ми будемо співпрацювати з цими країнами для надання конкретних ліцензій за потреби. Ця загальна ліцензія допоможе стабілізувати ринок фізичної нафти та забезпечити, щоб нафта досягла країн, які найбільше потребують енергоносіїв”, — заявив глава Мінфіну США.

    Рішення стало несподіваним, оскільки лише за кілька днів до цього США фактично повернули частину санкційних обмежень щодо російської нафти, не продовживши попередній виняток. Однак стрімке загострення ситуації на глобальному ринку енергоносіїв змусило Вашингтон переглянути свою позицію.

    Причиною кризи стала ескалація конфлікту на Близькому Сході та майже повне блокування Іраном Ормузької протоки — одного з найважливіших маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей морський коридор проходить значна частина глобального експорту енергоносіїв із країн Перської затоки.

    Після обмеження судноплавства світові ринки почали щодня втрачати мільйони барелів нафти. Це спричинило різке зростання цін на нафту, загрозу дефіциту пального та посилення ризиків для світової економіки.

    Саме на цьому тлі США вперше 12 березня 2026 року погодилися тимчасово пом’якшити санкції проти російської нафти, дозволивши окремим державам завершити вже розпочаті поставки. Спочатку ліцензія діяла до 11 квітня, пізніше її продовжили до 16 травня, а тепер — ще на один місяць.

    За даними міжнародних медіа, найбільше у продовженні винятків були зацікавлені країни Азії, зокрема Індія та Індонезія. Вони залишаються великими імпортерами російської нафти й суттєво залежать від стабільних поставок енергоресурсів.

    Індія після початку повномасштабної війни Росії проти України стала одним із головних покупців російської нафти. Москва, втративши значну частину європейського ринку, почала продавати нафту азійським країнам із великими знижками, що зробило російську сировину надзвичайно привабливою для азійських нафтопереробних компаній.

    На цьому тлі рішення США викликало суперечки серед західних союзників. У Європейському Союзі частина політиків та експертів вважає, що будь-яке пом’якшення санкцій дозволяє Росії продовжувати отримувати значні доходи від продажу енергоносіїв, які Кремль може використовувати для фінансування війни проти України.

    Президент України Володимир Зеленський раніше також критикував подібні рішення Вашингтона. Він заявляв, що пом’якшення санкцій щодо російської нафти виглядає незрозумілим на тлі триваючої агресії РФ та постійних ударів по українських містах і цивільній інфраструктурі.

    У самих США наголошують, що нинішні винятки мають тимчасовий характер і пов’язані винятково з необхідністю стабілізувати глобальний енергетичний ринок. Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що жорсткі санкції проти російського нафтового сектору будуть повністю відновлені після стабілізації ситуації на Близькому Сході та завершення кризи навколо Ормузької протоки.

    Аналітики зазначають, що Вашингтон зараз намагається балансувати між двома стратегічними цілями. З одного боку — послабити фінансові можливості Кремля через санкції, а з іншого — не допустити різкого стрибка світових цін на нафту, який може спровокувати глобальну економічну кризу та внутрішні проблеми для самих США і союзників.

    Експерти також звертають увагу, що ситуація демонструє складність сучасного енергетичного ринку: навіть країни, які підтримують санкційний тиск на Росію, змушені враховувати ризики для світової економіки та залежність багатьох держав від стабільних поставок енергоносіїв.

  • НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    Увечері 11 травня в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливі слідчі дії Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Інформацію першим оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

    За словами депутата, наразі немає офіційного підтвердження вручення підозри, однак співрозмовники повідомляють про ймовірне проведення обшуків або інших процесуальних заходів.

    “Одразу зроблю ремарку, що поки немає підтвердження про підозру. Можливо, це просто обшук. Поки ряд джерел говорять саме про це. Що робить ситуацію звичайно теж цікавою, але залишається відчуття незакінченого процесу”, — написав Железняк.

    Згодом інформацію про слідчі дії підтвердили джерела “Української правди”. За даними видання, НАБУ та САП проводять процесуальні заходи щодо колишнього очільника Офісу президента, однак офіційних деталей справи правоохоронці станом на вечір 11 травня не оприлюднили.

    За інформацією окремих медіа, одним із головних об’єктів інтересу слідства може бути мобільний телефон Андрія Єрмака. Саме доступ до електронних комунікацій та переписок, за даними журналістів, може становити важливу частину слідчих дій.

    Наразі залишається невідомим, у межах якого саме кримінального провадження проводяться можливі обшуки або процесуальні заходи. Також офіційно не повідомлялося про процесуальний статус самого Єрмака — чи йдеться про свідка, фігуранта провадження або потенційного підозрюваного.

    Антикорупційні органи — НАБУ та САП — станом на момент появи інформації публічно не коментували ситуацію. Відсутні й офіційні заяви самого Андрія Єрмака або його представників.

    Ім’я колишнього глави Офісу президента вже не вперше опиняється у центрі гучних політичних та антикорупційних подій. Наприкінці листопада 2025 року українські медіа повідомили про проведення обшуків у тодішнього керівника ОП. Згодом НАБУ офіційно підтвердило факт проведення слідчих дій.

    Тоді Андрій Єрмак заявляв, що не чинить жодних перешкод слідству та готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

    У медіа повідомлялося, що можливі претензії правоохоронців могли стосуватися діяльності кооперативу “Династія”, однак деталі можливого провадження офіційно так і не були розкриті. Правоохоронці тоді уникали публічних коментарів щодо суті підозр або кваліфікації можливих правопорушень.

    Політичний резонанс навколо ситуації значно посилився після того, як президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні повідомив, що Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента. Це стало однією з найгучніших кадрових подій в українській владі за останні роки.

    Після звільнення навколо Єрмака продовжували виникати нові інформаційні приводи. Зокрема, українські медіа повідомляли, що 5 грудня 2025 року він відвідував центральний офіс Служби зовнішньої розвідки України. У публікаціях журналісти припускали, що мова могла йти про питання оформлення документів для можливого виїзду за кордон, однак жодних офіційних підтверджень цієї інформації не було.

    Крім того, медіа звертали увагу на те, що навіть після звільнення з посади колишній глава ОП продовжував користуватися державною охороною. Повідомлялося, що йому надалі надавали послуги Управління державної охорони, хоча офіційні причини такого рішення не пояснювалися.

    Пізніше також стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Це рішення викликало окремі дискусії у медіа та політичному середовищі з огляду на попередні антикорупційні скандали.

    На цьому тлі нова інформація про можливі слідчі дії НАБУ та САП знову привернула значну увагу політичних кіл і суспільства. Водночас відсутність офіційних коментарів та підтверджених деталей поки не дозволяє однозначно оцінити масштаби або юридичні наслідки ситуації.

    Станом на зараз залишається невідомим, чи завершилися процесуальні дії, чи вручено комусь підозру та чи планують антикорупційні органи робити офіційні заяви найближчим часом.

  • Зеленський про зустріч із Путіним: “Треба закінчувати війну”

    Зеленський про зустріч із Путіним: “Треба закінчувати війну”

    Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна давно готова до реальних переговорів із Росією на рівні лідерів, однак ключовим питанням залишається формат такої зустрічі.

    Про це він сказав у вечірньому зверненні 10 травня, коментуючи заяви Володимира Путіна про нібито готовність до зустрічі на території третьої країни.

    «Зараз Путін сам каже, що нарешті готовий до реальних зустрічей — трошки підштовхнули ми його, і ми давно приготувались до зустрічей, то треба знаходити формат», — зазначив Зеленський.

    Президент України наголосив, що головною метою таких переговорів має бути не сам факт зустрічі, а завершення війни та створення надійних гарантій безпеки.

    «Треба закінчувати цю війну — і надійно гарантувати безпеку», — підкреслив він.

    Напередодні Путін заявив, що нібито готовий до прямих переговорів із Зеленським не лише в Москві, а й на території третьої країни. Водночас раніше Кремль неодноразово наполягав саме на Москві як можливому місці зустрічі, що в Україні відкидали як неприйнятний варіант.

    В Офісі президента України вже заявляли, що зустріч Зеленського з Путіним у Москві неможлива. Натомість Київ наполягає на реальному переговорному форматі, який може привести до завершення війни, а не до чергової інформаційної гри Кремля.

  • “Гарантії дали американці”: Зеленський зробив нову заяву про масштабний обмін полоненими 1000 на

    “Гарантії дали американці”: Зеленський зробив нову заяву про масштабний обмін полоненими 1000 на

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що підготовка до масштабного обміну військовополоненими у форматі “1000 на 1000” триває, а гарантії виконання домовленостей взяла на себе американська сторона.

    Про це глава держави повідомив у своєму вечірньому зверненні 10 травня.

    За словами Зеленського, українська сторона вже передала Росії списки осіб для обміну через Координаційний штаб. Наразі Київ веде активні контакти зі США щодо забезпечення реалізації домовленостей.

    “Обмін полонених 1000 на 1000 готується, має бути проведений. Ці гарантії брали на себе американці”, — наголосив президент.

    Він також підкреслив, що саме американське посередництво стало ключовим фактором у досягненні домовленостей між Україною та РФ, тому Київ очікує активної участі Вашингтона у контролі за виконанням угоди.

    Заява Зеленського прозвучала після того, як очільник Кремля Володимир Путін 9 травня заявив, що нібито не отримував від України жодних пропозицій щодо обміну полоненими.

    Перед цим президент США Дональд Трамп оголосив про триденне перемир’я між Україною та Росією на 9–11 травня. Після цього українська та російська сторони підтвердили готовність провести великий обмін військовополоненими.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що повернення полонених залишається одним із ключових пріоритетів держави. У Координаційному штабі зазначають, що формат “1000 на 1000” може стати одним із найбільших обмінів від початку повномасштабної війни.

    Водночас офіційної дати проведення обміну наразі не оголошують. Українська сторона пояснює це питаннями безпеки та необхідністю дотримання конфіденційності переговорного процесу.

  • Трамп готовий відправити делегацію до Москви

    Трамп готовий відправити делегацію до Москви

    Президент США Дональд Трамп заявив, що готовий направити американську делегацію до Москви для переговорів щодо можливого завершення війни між Україною та Росією. Відповідну заяву він зробив під час спілкування з журналістами біля Білого дому, коментуючи перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту.

    Американського лідера запитали, чи допускає він можливість прямого направлення представників США до Росії для обговорення майбутнього мирного процесу. У відповідь Трамп заявив, що не виключає такого розвитку подій і готовий піти на цей крок заради припинення війни.

    «Я б це зробив. Я б дуже хотів, щоб ця війна закінчилася», — заявив президент США.

    Водночас Трамп не уточнив, кого саме може бути включено до потенційної делегації та в якому форматі можуть відбуватися переговори з Москвою. Також наразі невідомо, чи йдеться про прямі контакти з російською владою, чи про ширший міжнародний переговорний формат за участю союзників США.

    Окремо американський президент акцентував увагу на великих людських втратах у війні. За його словами, щомісяця у бойових діях гинуть десятки тисяч людей.

    «Я б дуже хотів побачити кінець конфлікту між Росією та Україною, де минулого місяця загинуло 25 тисяч молодих солдатів. У середньому це 25–30 тисяч солдатів на місяць», — сказав Трамп.

    Його заява пролунала на тлі чергових дискусій про можливе тимчасове припинення вогню. Цього тижня Росія оголосила так зване «перемир’я» на 8 та 9 травня у зв’язку з проведенням урочистостей до Дня перемоги в Москві. Україна у відповідь закликала розпочати реальний режим тиші ще з ночі на 6 травня та наголосила, що припинення вогню має бути повним і безумовним.

    Однак, попри офіційні заяви Кремля, російські війська продовжили атаки по українських територіях. У Києві після цього заявили, що Україна реагуватиме на дії Росії дзеркально.

    Згодом Дональд Трамп повідомив, що між Україною та Росією нібито очікується триденне перемир’я — 9, 10 та 11 травня. Також американський президент заявив про підготовку масштабного обміну військовополоненими.

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив, що підготовка до обміну справді триває. Водночас українська сторона наголосила: будь-які домовленості про припинення вогню матимуть сенс лише за умови їхнього реального виконання Росією.

    На тлі цих подій міжнародна увага до потенційних переговорів різко посилилася. Частина західних аналітиків вважає, що адміністрація Трампа намагається продемонструвати готовність до активнішої дипломатичної ролі США у врегулюванні війни. Інші експерти наголошують, що будь-які прямі переговори з Москвою можуть викликати суперечки як усередині США, так і серед європейських союзників Вашингтона.

    Особливо чутливим залишається питання умов можливих домовленостей. Україна неодноразово заявляла, що не погодиться на замороження конфлікту чи поступки щодо окупованих територій. Натомість у Кремлі продовжують наполягати на своїх максималістських вимогах, що значно ускладнює перспективи реального мирного процесу.

    Попри це, дипломатична активність навколо війни останніми тижнями помітно зросла. До обговорення можливих сценаріїв припинення бойових дій активно долучаються США, країни Європейського Союзу, Туреччина, Китай та держави Глобального Півдня.

    Заява Трампа про готовність відправити делегацію до Москви стала одним із найгучніших сигналів про можливу зміну переговорної динаміки. Водночас наразі немає жодних офіційних підтверджень, що така поїздка вже готується або що Росія погодилася б на новий формат контактів.

    Політичні оглядачі звертають увагу, що тема війни в Україні поступово стає однією з ключових і для внутрішньої американської політики. На тлі президентської кампанії у США питання підтримки України, обсягів військової допомоги та перспектив мирних переговорів дедалі частіше стають предметом гострих дискусій між республіканцями та демократами.

  • Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Зеленський заявив про порушення російського «перемир’я»

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що оголошене Росією так зване «перемир’я» фактично не існувало в реальності бойових дій і не супроводжувалося жодним зниженням інтенсивності атак на фронті. За його словами, російська армія продовжила штурмові дії, обстріли та масоване застосування безпілотників, що свідчить про повну відсутність навіть імітації припинення вогню.