Golosnovinua.com

Позначка: Зеленський

  • Зеленський пояснив, навіщо Росії “перемир’я на 9 травня”

    Зеленський пояснив, навіщо Росії “перемир’я на 9 травня”

    Президент Володимир Зеленський заявив, що ініціатива Росії щодо можливого короткострокового “перемир’я” напередодні 9 травня має насамперед політичний і символічний характер і пов’язана з бажанням Кремля безпечно провести військовий парад у Москві. Про це глава держави сказав в інтерв’ю Bloomberg.

    За словами Зеленського, Україна розглядає подібні пропозиції з великою обережністю, оскільки Росія вже неодноразово використовувала тактичні паузи у бойових діях для перегрупування сил і подальшого продовження атак. Президент наголосив, що Київ не погодиться на сценарії, які можуть створювати ілюзію припинення війни без реальних гарантій безпеки.

    «Вони хочуть, щоб парад пройшов спокійно протягом кількох годин, а потім відновити атаки. Ми не хочемо, щоб будь-яке перемир’я стало тактичним обманом з боку Російської Федерації», — заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що Україна послідовно підтримує будь-які ініціативи, які можуть реально наблизити завершення війни. Йдеться насамперед про тривалі та контрольовані механізми припинення вогню, які можуть забезпечити захист цивільного населення та створити умови для дипломатичного процесу.

    Зеленський окремо зазначив, що Київ завжди відкритий до перемовин у форматах, які передбачають не тимчасові паузи, а системні рішення, зокрема гуманітарні домовленості, обміни полоненими та кроки до сталого миру.

    Заяви про можливе “перемир’я” на 9 травня з’явилися після того, як у Кремлі повідомили про телефонну розмову між Володимиром Путіним і президентом США Дональдом Трампом. За даними російської сторони, під час розмови Путін висловив готовність оголосити короткострокове припинення вогню, а тема війни в Україні стала одним із ключових елементів обговорення.

    Після переговорів Трамп заявив, що розмова була “дуже хорошою” і висловив переконання, що можливе врегулювання війни може відбутися “відносно швидко”. Також він повідомляв, що обговорював із Путіним ідею короткого припинення вогню.

    На цьому тлі Кремль заявив, що рішення про можливе перемир’я до 9 травня може бути ухвалене в односторонньому порядку, і для цього не потрібна згода України. Таку позицію озвучив прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков.

    Українська влада неодноразово наголошувала, що тимчасові припинення вогню без чітких механізмів контролю можуть використовуватися Росією для перегрупування військ, накопичення ресурсів та відновлення наступальних дій. Саме тому Київ наполягає на прозорих і довгострокових домовленостях із міжнародними гарантіями.

    У цьому контексті президент Зеленський підкреслює, що будь-які ініціативи, які не передбачають реального завершення війни, можуть мати лише тактичний характер і не призводять до зміни ситуації на фронті.

    Україна паралельно продовжує дипломатичні консультації із західними партнерами, обговорюючи можливі формати тиску на Росію та механізми майбутніх переговорів. Київ наголошує, що ключовою умовою будь-яких домовленостей залишається припинення бойових дій на тривалий термін та гарантії безпеки.

    Таким чином, заява Зеленського фактично окреслює позицію України: короткі “перемир’я” без політичного змісту розглядаються як інструмент тактики, а не як шлях до завершення війни.

  • Зеленський відреагував на пропозицію РФ про перемир’я на 9 травня

    Зеленський відреагував на пропозицію РФ про перемир’я на 9 травня

    Президент України Володимир Зеленський доручив українським представникам зв’язатися з командою президента США та з’ясувати деталі російської пропозиції щодо можливого короткострокового перемир’я на 9 травня. Про це глава держави повідомив у своїх соціальних мережах.

    Йдеться про ініціативу, яку раніше озвучували представники російської сторони після міжнародних контактів із Вашингтоном. За попередніми заявами, мова може йти про тимчасове припинення вогню у прив’язці до 9 травня — дати, коли в Росії традиційно проводять масштабні військові заходи та парад у Москві.

    Зеленський наголосив, що Київ наразі очікує чітких пояснень, про що саме йдеться в російській ініціативі — про коротку паузу у бойових діях виключно на час святкових заходів у Москві чи про ширший формат припинення вогню.

    Президент підкреслив, що Україна не коментуватиме абстрактні заяви без конкретного змісту та умов реалізації.

    «Доручив нашим представникам зв’язатись із командою Президента Сполучених Штатів і з’ясувати деталі російської пропозиції про короткострокову тишу», — заявив Зеленський.

    Таким чином, українська сторона фактично переводить обговорення на рівень міжнародних консультацій, зокрема із залученням США як одного з ключових посередників у дипломатичних процесах.

    Водночас Зеленський наголосив, що позиція України залишається незмінною: Київ зацікавлений не у символічних або тимчасових паузах, а в реальному та довготривалому припиненні бойових дій.

    За його словами, Україна готова до будь-яких форматів переговорів і дипломатичних рішень, які можуть привести до завершення війни, однак вони мають гарантувати безпеку та стабільність.

    «Наша пропозиція – припинити вогонь довгостроково, гарантувати надійну безпеку для людей і довготривалий мир. Україна готова працювати заради цього в будь-якому достойному та ефективному форматі», — зазначив президент.

    Ініціатива щодо можливого «перемир’я» на 9 травня з’явилася на тлі активних міжнародних контактів між представниками Росії та США.

    За словами помічника російського лідера Юрія Ушакова, під час телефонної розмови Володимира Путіна з президентом США Дональдом Трампом обговорювалася можливість короткострокового припинення вогню. Після розмови Трамп заявив, що бесіда була «дуже хорошою» і висловив думку, що потенційне врегулювання війни може відбутися у відносно короткі строки.

    При цьому американська сторона не оприлюднювала деталей можливих домовленостей, а формат і умови «перемир’я» залишаються невизначеними.

    На тлі цих заяв Україна продовжує дипломатичні консультації з ключовими партнерами, зокрема зі Сполученими Штатами, щодо можливих кроків у напрямку припинення війни.

    Київ наголошує, що будь-які домовленості мають бути не тимчасовими політичними жестами, а частиною комплексного процесу, який передбачає довгострокову безпеку, гарантії відновлення миру та недопущення повторної ескалації.

    Українська сторона також підкреслює, що будь-які ініціативи повинні враховувати реальну ситуацію на фронті та не використовуватися як інструмент для тимчасового перегрупування сил або політичних маніпуляцій.

    Очікується, що після консультацій із американською стороною Україна озвучить більш чітку позицію щодо російської пропозиції. Водночас Київ продовжує наполягати на необхідності повноцінного та стійкого припинення вогню як базової умови для будь-яких подальших переговорів.

  • Нові “Плівки Міндіча” та до чого тут Джаред Кушнер та Кирило Буданов

    Нові “Плівки Міндіча” та до чого тут Джаред Кушнер та Кирило Буданов

    Як повідомляють наші джерела в дипкорпусі, новий злив “плівок Міндіча” – це “попередження Володимиру Зеленському після того, як він почав публічно критикувати спецпредставників США Джареда Кушнера та Стіва Віткоффа, та обмежувати вплив Кирила Буданова”.

    “Кирило Буданов являється ставлеником Джареда Кушнера та його крила в адміністрації Трампа.

    Саме Буданова американці лобіювали на посаду голови Офісу Президента та хочуть зробити його своїм центром прийняття рішень в Україні.

    Американців не влаштовує, що Андрій Єрмак чи його “колективна спадщина” перетягує ковдру на себе.

    Ті самі контакти Рустема Умєрова з арабами в обхід американців стали сильним сигналом, щоб приземлити і Зеленського, і Умерова.

    Саме через це несподівано з’явилися нові плівки НАБУ, або, скоріше, їхня невелика частина.” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю ведучій Фактів тижня Оксані Соколовій зазначив, що не варто перебільшувати значення можливого візиту Віткоффа і Кушнера до Києва та дорікнув спецпредставникам США за їх часті поїздки до Москви.

     

     

  • «Українська зброя піде у світ»: Зеленський анонсував новий формат угод із партнерами

    «Українська зброя піде у світ»: Зеленський анонсував новий формат угод із партнерами

    Україна готується до нового етапу розвитку оборонної промисловості — з виходом на міжнародні ринки. Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава запропонувала партнерам спеціальні угоди щодо виробництва та постачання української зброї, включно з дронами, ракетами та іншими видами сучасного озброєння.

    Про це глава держави повідомив після проведення розширеної наради, присвяченої експорту оборонної продукції. За його словами, на рівні державних інституцій уже погоджено всі ключові деталі, що дозволяє перейти від обговорень до практичної реалізації.

    Зеленський наголосив, що українська зброя, яка пройшла перевірку у реальних бойових умовах, викликає значний інтерес у міжнародних партнерів. Йдеться не лише про техніку, а й про унікальний досвід, який Україна отримала під час повномасштабної війни. Саме ця комбінація технологій і практичної експертизи робить український оборонний сектор конкурентним на глобальному рівні.

    Однією з ключових ініціатив став формат співпраці під назвою Drone Deals. Це спеціальні угоди, які передбачають не тільки постачання готової продукції, а й спільне виробництво, інтеграцію українських технологій у системи партнерів, обмін досвідом і розвиток спільних рішень у сфері безпеки.

    У рамках цих домовленостей Україна пропонує широкий спектр можливостей: від виробництва безпілотників і боєприпасів до створення програмного забезпечення та інтеграції з оборонними системами інших держав. Такий підхід дозволяє партнерам не просто купувати зброю, а отримувати доступ до технологій і компетенцій.

    Важливим аспектом є також спрощення процедур. Президент підкреслив, що держава планує мінімізувати бюрократію, щоб прискорити запуск спільних проєктів. Водночас зберігатиметься необхідний рівень контролю, щоб уникнути ризиків і забезпечити прозорість процесів.

    Окремо Зеленський наголосив на принципі пріоритетності: першочергово зброя має забезпечувати потреби українських Сил оборони. Лише після цього надлишкові виробничі потужності можуть бути спрямовані на експорт. За його словами, у деяких сегментах оборонної промисловості профіцит виробництва вже досягає приблизно половини від загального обсягу.

    Координацію процесу експорту здійснюватиме Рада національної безпеки і оборони України. Вона відповідатиме за контроль і гарантуватиме, що жодні технології або зразки озброєння не потраплять до країн, які співпрацюють із державою-агресором. Для цього Міністерству закордонних справ, разом із розвідувальними структурами та Службою безпеки України, доручено сформувати перелік держав, до яких експорт буде обмежений або заборонений.

    Цей аспект є критично важливим, адже йдеться не лише про економіку, а й про безпеку. Україна прагне уникнути ситуацій, коли її розробки можуть бути використані проти неї самої.

    Експерти зазначають, що ініціатива має потенціал суттєво змінити позиції України на світовому ринку озброєнь. Завдяки унікальному досвіду ведення сучасної війни українські виробники отримують можливість пропонувати рішення, які відповідають реальним викликам сьогодення.

    Водночас цей крок може стати важливим економічним фактором. Розвиток експорту оборонної продукції здатен залучити інвестиції, створити нові робочі місця і посилити технологічний сектор країни.

    Зеленський також підкреслив, що суспільство отримає більше інформації про процеси експорту. Уряд і відповідні органи мають представити деталі, щоб забезпечити прозорість і довіру до нової політики у сфері оборонної промисловості.

    Таким чином, Україна переходить до активної фази інтеграції свого оборонного сектору у глобальну систему безпеки. Запропоновані угоди можуть стати не лише інструментом співпраці з партнерами, а й важливим елементом зміцнення обороноздатності як України, так і її союзників.

  • «Крадене зерно вже в порту»: Україна готує санкції після нового інциденту з Ізраїлем

    «Крадене зерно вже в порту»: Україна готує санкції після нового інциденту з Ізраїлем

    Україна готує новий санкційний пакет через черговий випадок транспортування зерна, яке, за даними української сторони, було незаконно вивезене Росією з тимчасово окупованих територій. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, повідомивши, що до одного з ізраїльських портів прибуло судно з таким вантажем і готується до розвантаження.

    За словами глави держави, мова не йде про звичайну комерційну операцію, а про системну схему незаконного привласнення українських ресурсів, яка діє з перших місяців повномасштабної війни. Президент наголосив, що купівля такого зерна в будь-якій країні має юридичні наслідки, оскільки фактично йдеться про реалізацію викраденого майна.

    Володимир Зеленський підкреслив, що українська сторона вже неодноразово інформувала міжнародних партнерів, зокрема Ізраїль, про подібні інциденти. Дипломатичні канали були задіяні, однак, попри це, чергове судно не було зупинене і змогло зайти до порту.

    У зверненні президент акцентував увагу на тому, що влада Ізраїлю не може не знати про походження вантажів, які прибувають у порти країни. Він також зазначив, що такі операції суперечать не лише міжнародному праву, а й внутрішньому законодавству держав, які приймають подібні судна.

    За інформацією українських джерел, Росія організувала масштабну систему вивезення зерна з окупованих територій, зокрема з південних областей України. Вивезення здійснюється через мережу підконтрольних компаній, посередників і транспортних операторів, які оформлюють продукцію як російську або змішують її з іншими партіями для приховування походження.

    Такі дії розглядаються Україною як частина економічної агресії, спрямованої не лише на збагачення, а й на підрив української економіки. Експорт зерна є одним із ключових секторів української економіки, і його втрата або викривлення ринку має прямий вплив на фінансову стабільність держави.

    У відповідь на ситуацію Україна готує санкції проти осіб і компаній, причетних до транспортування та реалізації викраденого зерна. Йдеться як про судновласників і перевізників, так і про кінцевих бенефіціарів, які отримують прибуток від цих операцій.

    Президент зазначив, що санкційний список формується на основі даних українських розвідок. До нього можуть увійти як фізичні, так і юридичні особи з різних країн, які прямо або опосередковано беруть участь у схемах постачання.

    Окремо Україна планує координувати свої дії з європейськими партнерами, щоб розширити санкційний тиск на міжнародному рівні. Це означає, що причетні до незаконних операцій можуть потрапити під обмеження не лише в Україні, а й у країнах Європейського Союзу.

    Експерти зазначають, що проблема краденого зерна залишається однією з найскладніших у контексті війни. Відстеження походження продукції потребує комплексної роботи, включаючи супутниковий моніторинг, аналіз логістичних маршрутів і співпрацю з міжнародними партнерами.

    У попередні роки Україна вже фіксувала випадки, коли судна з зерном із окупованих територій заходили до портів у різних країнах, зокрема на Близькому Сході та в Африці. У деяких випадках після втручання дипломатів такі судна затримували або не допускали до розвантаження, однак це відбувалося не завжди.

    Ситуація з Ізраїлем має особливу чутливість, адже країна традиційно є важливим партнером України у сфері безпеки та міжнародної політики. Водночас подібні інциденти створюють напруження у двосторонніх відносинах і потребують додаткового дипломатичного врегулювання.

    Українська сторона вже доручила Міністерству закордонних справ поінформувати партнерів про новий випадок і закликати до посилення контролю за походженням імпортованої продукції. Очікується, що це питання також буде порушене на міжнародних майданчиках.

    Аналітики підкреслюють, що боротьба з незаконним обігом зерна є частиною ширшої стратегії протидії економічним злочинам під час війни. Вона включає не лише санкції, а й правові механізми, дипломатичний тиск і співпрацю з міжнародними організаціями.

    У перспективі Україна розраховує створити систему, яка унеможливить легалізацію викраденої продукції на світових ринках. Це передбачає посилення контролю за логістичними ланцюгами, впровадження нових стандартів прозорості та розширення міжнародної коаліції проти таких схем.

    Таким чином, новий інцидент із судном у порту Ізраїлю став черговим сигналом про необхідність жорсткішої реакції на незаконний обіг українських ресурсів. Україна демонструє готовність не лише фіксувати такі випадки, а й системно протидіяти їм через санкції та міжнародну співпрацю.

  • «Частина територій може бути втрачена»: Мерц озвучив жорсткий сценарій миру для України

    «Частина територій може бути втрачена»: Мерц озвучив жорсткий сценарій миру для України

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що в межах можливих мирних переговорів між Україною та Росією Києву, ймовірно, доведеться погодитися на втрату частини територій. За його словами, такий сценарій може стати ціною припинення війни та подальшого руху України до Європейського Союзу.

    Мерц припустив, що у певний момент Україна може підписати угоду про припинення вогню, а згодом — і мирний договір із Росією. У цьому контексті він зазначив, що частина територій може залишитися поза контролем України. Водночас він підкреслив, що такі рішення мають отримати підтримку українського суспільства.

    На його думку, у разі ухвалення подібних домовленостей влада повинна винести питання на загальнонаціональний референдум. Він також зазначив, що одночасно з таким рішенням українське керівництво могло б представити його як крок до європейської інтеграції.

    Окремо Мерц звернув увагу на перспективи вступу України до ЄС. Він застеріг від надмірно оптимістичних очікувань щодо швидких термінів, наголосивши, що під час війни членство в Євросоюзі є неможливим.

    За його словами, навіть попередньо озвучені дати вступу є нереалістичними. Він підкреслив, що Україна повинна відповідати суворим критеріям, зокрема у сферах верховенства права та боротьби з корупцією.

    Як альтернативу швидкому членству Мерц запропонував розглянути проміжні формати інтеграції. Серед них — участь України як спостерігача в окремих інституціях Європейського Союзу. Такий підхід, за його словами, вже отримав підтримку частини європейських лідерів.

    Водночас питання майбутнього України в ЄС залишається відкритим. За наявною інформацією, передумови для початку переговорів про вступ уже сформовані, і вони можуть розпочатися найближчим часом. Проте чіткі строки повноправного членства досі не визначені.

    Паралельно в Європі обговорюються альтернативні формати співпраці у сфері безпеки. Зокрема, йдеться про можливість інтеграції України до європейських оборонних структур, що дозволило б посилити взаємодію з партнерами ще до повноцінного вступу до ЄС або НАТО.

    Заява Мерца викликала резонанс, оскільки вона фактично окреслює один із найскладніших сценаріїв завершення війни — компроміс, пов’язаний із територіальними втратами. Експерти зазначають, що подібні оцінки відображають реалістичний, але політично чутливий підхід до можливих переговорів.

    У підсумку слова німецького канцлера підкреслюють складність майбутніх рішень для України. Баланс між територіальною цілісністю, завершенням війни та європейською інтеграцією залишається одним із ключових викликів для держави.

  • Зеленський провів Ставку: 25 тисяч роботів для фронту, нові рішення проти балістики та погіршення економіки РФ

    Зеленський провів Ставку: 25 тисяч роботів для фронту, нові рішення проти балістики та погіршення економіки РФ

    Президент України Володимир Зеленський провів чергове засідання Ставки Верховного Головнокомандувача, на якому розглянули одразу кілька стратегічних напрямів — масштабування наземних роботизованих комплексів, посилення захисту від балістичних загроз та стан економіки Росії. Про це він повідомив у соцмережах.

    За підсумками наради глава держави наголосив, що сучасна війна дедалі більше переходить у технологічну площину, а одним із ключових елементів стають наземні роботизовані комплекси (НРК). Саме вони зараз є одним із найбільш затребуваних інструментів на фронті.

    Президент повідомив, що вже законтрактовано 25 тисяч НРК — це вдвічі більше, ніж у попередньому році. Водночас це лише початковий етап, і обсяги виробництва та постачання будуть суттєво збільшуватися. За його словами, важливо, щоб темпи забезпечення відповідали реальним потребам підрозділів на передовій.

    Зеленський доручив Генеральному штабу та Міністерству оборони щомісячно аналізувати ситуацію — зокрема перевіряти, чи відповідає кількість поставлених роботизованих систем запитам військових. Такий підхід має дозволити оперативно коригувати обсяги виробництва і уникати дефіциту техніки.

    Наземні роботизовані комплекси вже виконують широкий спектр завдань — від розвідки і логістики до евакуації поранених та участі у штурмових діях. За оцінками військових, їх використання дозволяє зменшити ризики для особового складу і підвищити ефективність бойових операцій.

    Другим ключовим питанням на Ставці став захист від балістичних ракет. Президент повідомив, що заслухано доповіді щодо постачання ракет для антибалістичних систем та виконання домовленостей із міжнародними партнерами.

    Він наголосив, що обсяги постачання мають відповідати раніше заявленим зобов’язанням. Особливу увагу приділили періоду найближчих місяців — зокрема травню, коли рівень забезпечення має бути не нижчим за вже досягнуті домовленості.

    Окрім цього, обговорювалися альтернативні способи протидії балістичним загрозам. Йдеться як про можливості, доступні на міжнародному ринку, так і про розвиток власних українських технологій. Це свідчить про прагнення диверсифікувати систему захисту і не покладатися виключно на один тип рішень.

    Третій блок питань стосувався ситуації в Росії. Представники розвідки доповіли про стан економіки після першого кварталу року. За їхніми оцінками, Україна фіксує суттєве погіршення ключових показників, зокрема скорочення експортних можливостей.

    Окремо зазначається, що спроби російського керівництва використати зовнішньополітичні фактори для стабілізації економіки не дали очікуваного результату. Навпаки, економічна ситуація залишається складною, а тиск санкцій продовжує посилюватися.

    Президент підкреслив, що Україна й надалі працюватиме над посиленням економічного тиску на Росію. Йдеться про так звані «далекобійні санкції», які спрямовані на обмеження доходів країни-агресора та її здатності фінансувати війну.

    Експерти зазначають, що поєднання військового та економічного тиску є ключовим елементом стратегії України. З одного боку, технологічні рішення, такі як НРК, підвищують ефективність дій на фронті, з іншого — санкції підривають ресурсну базу противника.

    Також важливо, що питання економіки РФ розглядається на рівні Ставки поряд із військовими аспектами. Це свідчить про комплексний підхід до війни, де враховуються не лише бойові дії, а й фінансові та соціальні процеси у країні-агресорі.

    У підсумку засідання підтвердило ключові пріоритети України: технологічне переозброєння, посилення протиповітряної оборони та системний тиск на економіку Росії. Саме ці напрямки, за оцінками керівництва держави, визначатимуть подальший перебіг війни.

  • Ще 90 днів війни: Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт про продовження мобілізації та воєнного стану до серпня 2026 року

    Ще 90 днів війни: Володимир Зеленський подав до Ради законопроєкт про продовження мобілізації та воєнного стану до серпня 2026 року

    Президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт про чергове продовження воєнного стану та загальної мобілізації. Йдеться вже про 19-те продовження з початку повномасштабної війни, і традиційно термін пропонується встановити на 90 діб — до 2 серпня 2026 року.

    Відповідний законопроєкт №15197 був зареєстрований у парламенті 27 квітня. Документ передбачає продовження дії режимів, термін яких спливає 4 травня, без змін у їхній тривалості. Таким чином, країна й надалі функціонуватиме в умовах воєнного стану, що дозволяє забезпечувати обороноздатність, мобілізаційну готовність та керованість державних процесів у період війни.

    Процедура розгляду таких законопроєктів залишається стандартною і вже неодноразово застосовувалася. Спочатку ініціатива вноситься президентом на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України. Після цього документ розглядається у профільному комітеті Верховної Ради, а далі виноситься на голосування у сесійній залі. Для ухвалення необхідно щонайменше 226 голосів народних депутатів. Після підтримки парламентом закон підписує голова Верховної Ради, а остаточне введення в дію забезпечує підпис президента.

    Попередньо розгляд законопроєкту запланований на 28 або 29 квітня — залежно від затвердженого порядку денного. З огляду на попередню практику, подібні рішення стабільно підтримуються більшістю депутатів, адже вони є критично важливими для функціонування держави в умовах війни.

    Воєнний стан в Україні діє з лютого 2022 року після початку повномасштабного вторгнення Росії. Відтоді він регулярно продовжується разом із загальною мобілізацією. Ці механізми дозволяють державі оперативно реагувати на безпекові виклики, забезпечувати роботу сектору оборони та координувати діяльність усіх ключових інституцій.

    Загальна мобілізація передбачає призов військовозобов’язаних громадян для комплектування Збройних сил та інших військових формувань. Вона також забезпечує ротацію особового складу, підготовку резервів і підтримання бойової готовності в умовах тривалих бойових дій.

    Продовження воєнного стану означає збереження чинних обмежень і правил, передбачених законодавством воєнного часу. Це стосується мобілізаційних заходів, роботи державних органів, економічного регулювання та безпекових процедур.

    На цьому тлі залишаються актуальними і практичні питання, пов’язані з функціонуванням системи мобілізації. Раніше повідомлялося, що окремі громадяни після відвідування територіальних центрів комплектування можуть повторно з’являтися у базах розшуку під час перевірок. Це може бути пов’язано з затримками у внесенні даних, незавершеним оформленням документів або повторними викликами.

    Водночас держава продовжує адаптуватися до умов затяжної війни, зберігаючи необхідні інструменти для оборони. Кожне нове продовження воєнного стану та мобілізації є не лише формальною процедурою, а й свідченням того, що країна перебуває у фазі довготривалого протистояння, яке потребує стабільного управління, ресурсів і чіткої координації.

    У підсумку новий законопроєкт є логічним продовженням поточної державної політики. Його ухвалення дозволить зберегти керованість оборонною системою та забезпечити безперервність мобілізаційних процесів ще на три місяці, протягом яких Україна продовжить протидію агресії.

  • Зеленський розкрив, на що піде перший транш кредиту ЄС на 90 млрд євро

    Зеленський розкрив, на що піде перший транш кредиту ЄС на 90 млрд євро

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що перший транш у межах кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 млрд євро буде спрямований на посилення обороноздатності держави та захист критичної енергетичної інфраструктури. Про це він повідомив у Telegram, окресливши ключові пріоритети використання міжнародного фінансування.

    За словами глави держави, Україна розглядає цей пакет не лише як фінансову допомогу, а як стратегічний інструмент для довгострокового зміцнення оборонних і енергетичних спроможностей у період війни.

    Основним напрямком першого траншу стане розвиток українського оборонно-промислового комплексу. Йдеться про системне нарощування внутрішнього виробництва озброєння, що дозволить зменшити залежність від зовнішніх поставок і швидше реагувати на потреби фронту.

    Зокрема, фінансування буде спрямоване на:

    • масштабування виробництва безпілотних літальних апаратів;
    • розвиток технологій військового призначення (miltech);
    • розширення виробничих потужностей оборонних підприємств;
    • підтримку інновацій у сфері високоточної зброї та систем спостереження.

    Окремо підкреслюється роль дронів, які стали одним із ключових елементів сучасних бойових дій. Україна планує збільшити виробництво як ударних, так і розвідувальних систем, а також морських безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби.

    Президент наголосив, що безпілотні технології є одним із найдинамічніших напрямків українського оборонного сектору. Вони дозволяють компенсувати перевагу противника у важкій техніці та забезпечують гнучкість на полі бою.

    Україна вже активно використовує дрони для розвідки, коригування вогню та ураження цілей, і планує значно масштабувати ці можливості за рахунок державного та міжнародного фінансування.

    Другим ключовим напрямком стане зміцнення енергетичної системи України, яка залишається однією з головних цілей російських атак.

    Зеленський наголосив, що до наступного опалювального сезону держава має максимально посилити захист критичної інфраструктури, зокрема:

    • об’єктів електрогенерації;
    • підстанцій і мереж розподілу;
    • теплових електростанцій та котелень;
    • систем резервного живлення.

    Частину коштів планують спрямувати на фізичний захист об’єктів, модернізацію обладнання та створення резервних потужностей, які дозволять швидше відновлювати енергопостачання у разі атак.

    Президент повідомив, що розподіл коштів узгоджується з європейськими партнерами. Деталі фінансування обговорювалися під час міжнародних консультацій, зокрема на Кіпрі.

    Україна наголошує, що цей пакет є частиною довгострокової європейської підтримки, спрямованої не лише на відновлення, а й на підвищення стійкості держави в умовах затяжної війни.

    23 квітня Європейська Рада погодила безпрецедентний фінансовий пакет для України обсягом 90 млрд євро. Його особливістю є механізм погашення: кредит передбачається повертати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Очікується, що перші транші можуть почати надходити вже у травні, що дозволить Україні оперативно запускати оборонні та енергетичні проєкти.

    В українському уряді зазначають, що підхід до використання міжнародного фінансування змінюється. Якщо раніше основний акцент робився на відновленні зруйнованої інфраструктури, то зараз пріоритетом стає підвищення стійкості держави до нових атак.

    Йдеться про створення системи, яка здатна не лише відновлюватися після ударів, а й ефективно їх витримувати.

    Розподіл першого траншу кредиту ЄС демонструє стратегічний курс України на розвиток власного оборонного виробництва та посилення енергетичної безпеки. У центрі уваги — технологічна незалежність, масове виробництво дронів і підготовка енергосистеми до нових викликів воєнного часу.

  • Зеленський анонсував переговори з МАГАТЕ щодо деокупації ЗАЕС

    Зеленський анонсував переговори з МАГАТЕ щодо деокупації ЗАЕС

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час зустрічі з генеральним директором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі Україна порушить питання щодо мирного повернення Запорізької атомної електростанції під свій контроль. Про це він сказав під час спільної пресконференції з президенткою Молдови Маєю Санду.

    За словами глави держави, Україна розраховує на активну участь міжнародних партнерів і МАГАТЕ у формуванні дипломатичного механізму деокупації ЗАЕС, який дозволить уникнути військової ескалації та мінімізувати ризики ядерної безпеки.

    Зеленський наголосив, що ситуація із Запорізькою АЕС залишається однією з найнебезпечніших у світі з точки зору ядерної безпеки. Він нагадав, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році окупаційні війська захопили станцію та використовують її як елемент військового тиску.

    Президент підкреслив, що Росія застосовувала важке озброєння поблизу енергоблоків і адміністративних будівель станції, що створює постійний ризик аварійної ситуації.

    Наразі всі шість енергоблоків ЗАЕС не виробляють електроенергію, однак об’єкт залишається під контролем російських сил і використовується як інструмент впливу в регіоні.

    Президент також згадав досвід Чорнобильської АЕС, яка була тимчасово окупована російськими військами на початку вторгнення. Він наголосив, що тоді існувала загроза провокацій і потенційних техногенних ризиків, які вдалося зупинити після відновлення контролю України над об’єктом.

    Окремо Зеленський зазначив, що навіть після деокупації ЧАЕС небезпека не зникла повністю, оскільки станція періодично зазнавала атак безпілотників, що створювало додаткові ризики для захисних споруд.

    На його думку, ситуація із Запорізькою АЕС є ще більш складною, оскільки це найбільша атомна електростанція в Європі, і наслідки потенційної аварії можуть бути значно масштабнішими.

    Зеленський наголосив, що Україна наполягає виключно на мирному вирішенні питання деокупації станції. Йдеться про дипломатичний тиск, міжнародні гарантії безпеки та залучення МАГАТЕ як ключового технічного та наглядового інституту.

    «Ми будемо говорити з МАГАТЕ та партнерами, щоб Росія залишила станцію, а управління повернулося Україні. Це єдиний шлях, який гарантує безпеку для людей і для всього регіону», — зазначив президент.

    МАГАТЕ вже тривалий час здійснює моніторинг ситуації на Запорізькій АЕС і підтримує постійну присутність своїх місій на українських ядерних об’єктах. Водночас Україна наголошує, що цього недостатньо без повного відновлення контролю держави над станцією.

    Київ закликає міжнародних партнерів посилити політичний і дипломатичний тиск на Росію, щоб забезпечити демілітаризацію території АЕС та повернення її під українське управління.

    Росія захопила Запорізьку АЕС у березні 2022 року. Відтоді станція неодноразово опинялася в центрі міжнародних дискусій через обстріли поблизу об’єкта, перебої з електропостачанням та ризики для систем охолодження реакторів.

    Україна та міжнародні організації неодноразово попереджали, що будь-які бойові дії в районі атомної станції можуть призвести до масштабної техногенної катастрофи з транскордонними наслідками.

    Запланована зустріч Зеленського з керівництвом МАГАТЕ є черговою спробою активізувати міжнародні зусилля щодо деокупації Запорізької АЕС. Україна наполягає, що лише повернення станції під її контроль і повне виведення російських військ можуть гарантувати ядерну безпеку в Європі та знизити ризики глобальної катастрофи.