Golosnovinua.com

Позначка: Зеленський

  • Зеленський запропонував Азербайджан для переговорів з Росією

    Зеленський запропонував Азербайджан для переговорів з Росією

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова розглядати Азербайджан як можливий майданчик для проведення мирних переговорів із Російською Федерацією, якщо російська сторона буде готова до реального дипломатичного діалогу. Про це він сказав у суботу, 25 квітня 2026 року, під час офіційної зустрічі з президентом Азербайджану Ільхам Алієв, яка відбулася на гірському курорті Ґебеле.

    За словами Зеленського, Україна залишається відкритою до різних міжнародних форматів перемовин, які можуть сприяти досягненню справедливого миру та припиненню війни. Водночас ключовою умовою будь-якого переговорного процесу він назвав готовність Росії до конструктивного діалогу без ультиматумів і тиску.

    «Ми готові до тристоронніх перемовин. Ми мали такі перемовини в Туреччині, ми мали такі перемовини з нашими американськими партнерами в Швейцарії. Безумовно, ми готові до найближчих перемовин в Азербайджані, якщо Росія буде готова до дипломатії», — наголосив президент України під час спільного спілкування з журналістами.

    Заява Зеленського пролунала на тлі триваючих міжнародних дискусій щодо можливих форматів майбутнього переговорного процесу між Україною та Росією. Останні місяці низка країн пропонує свої майданчики для потенційних зустрічей, серед яких Туреччина, Швейцарія та держави Близького Сходу. Азербайджан у цьому контексті розглядається як одна з потенційно нейтральних платформ, яка підтримує дипломатичні ініціативи та має досвід посередницьких контактів у регіональних конфліктах.

    Під час візиту до Баку український президент провів розширені переговори з Ільхамом Алієвим. Основну увагу сторони приділили питанням безпеки, енергетичної співпраці та економічної взаємодії. Зокрема, обговорювалися можливості розширення постачання енергоресурсів, розвиток спільних інфраструктурних проєктів та координація у сфері енергетичної стабільності в умовах глобальної турбулентності на ринках.

    Окремо Зеленський підкреслив важливість досвіду України у сфері оборони та захисту повітряного простору, зазначивши, що Україна готова ділитися напрацюваннями з партнерами. За його словами, під час зустрічі також відбулася розмова з українськими фахівцями, які беруть участь у проєктах із посилення безпеки неба Азербайджану.

    «Безумовно, ми будемо розвивати наше співробітництво, копродакшн. Це дуже важливі напрямки, які збільшать безпеку наших країн і наших народів, а також сприятимуть зростанню товарообігу, який ми дійсно хочемо посилити», — зазначив президент України.

    Важливою частиною переговорів стала також енергетична тематика. Українська сторона подякувала Азербайджану за підтримку в період складної зими, зокрема за допомогу в забезпеченні енергетичної стабільності. Сторони обговорили можливість продовження та розширення таких ініціатив у майбутньому, включно з довгостроковими контрактами та спільними проєктами в енергетичному секторі.

    Аналітики відзначають, що пропозиція використання Азербайджану як потенційного переговорного майданчика має насамперед політичний і дипломатичний характер. Вона демонструє готовність України до пошуку міжнародно прийнятних форматів діалогу, однак не змінює базової позиції Києва щодо умов завершення війни.

    Україна неодноразово наголошувала, що будь-які переговори з Росією можливі лише за умови поваги до її територіальної цілісності, міжнародного права та відсутності примусу до політичних поступок. У Києві підкреслюють, що дипломатичний процес має ґрунтуватися на реальних гарантіях безпеки, а не на тимчасових домовленостях.

    Водночас міжнародна спільнота продовжує обговорювати можливі сценарії майбутнього переговорного процесу. Після низки попередніх раундів у різних країнах, які мали обмежений результат, дедалі більше уваги приділяється пошуку нейтральних майданчиків із залученням міжнародних партнерів.

    Поки що офіційної реакції Російської Федерації на заяву щодо можливого проведення переговорів в Азербайджані не надходило. У Кремлі раніше неодноразово заявляли про власні умови для переговорного процесу, які Україна та її союзники відкидають.

    Таким чином, ініціатива Києва щодо можливого використання Азербайджану як платформи для діалогу залишається одним із елементів ширшої дипломатичної стратегії України, спрямованої на залучення якомога більшої кількості міжнародних партнерів до процесу досягнення справедливого миру.

  • Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Зеленський у Саудівській Аравії: переговори з принцом Мухаммадом бін Салманом про безпеку, енергетику та оборону

    Президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Саудівської Аравії, де проведе переговори зі спадкоємним принцом і прем’єр-міністром країни Мухаммадом бін Салманом Аль Саудом. Візит відбувається на тлі активізації міжнародних контактів України та посилення співпраці з країнами Близького Сходу.

    Про свій приїзд глава держави повідомив особисто, зазначивши, що ключовою подією стане зустріч із саудівським лідером. За словами Зеленського, переговори зосереджені на питаннях безпеки, енергетики та інфраструктури — напрямах, які є критично важливими для України в умовах повномасштабної війни.

    Президент підкреслив, що цей візит є продовженням домовленостей, досягнутих напередодні під час переговорів із європейськими партнерами. Йдеться, зокрема, про фінансові гарантії для підтримки економічної стійкості України. Тепер Київ прагне розширити співпрацю з країнами Перської затоки, залучаючи їх до спільних проєктів у стратегічних галузях.

    «Сьогодні розвиваємо домовленості із Саудівською Аравією у сфері безпеки, енергетики та інфраструктури. Важливо, щоб посилення було взаємним», — наголосив президент.

    Це вже другий візит Зеленського до Саудівської Аравії за останні два місяці, що свідчить про помітне поглиблення відносин між країнами. Аналітики відзначають, що Ер-Ріяд поступово стає важливим партнером Києва не лише у політичній, а й у безпековій та економічній площині.

    Одним із ключових напрямів співпраці є оборонна сфера. Раніше Зеленський повідомляв, що Україна веде переговори з низкою країн Близького Сходу щодо взаємодії у сфері протиповітряної оборони. Зокрема, обговорюється можливість обміну українських дронів-перехоплювачів на ракети для систем ППО.

    За його словами, до України зверталися не лише США, а й низка держав регіону — серед них Катар, Об’єднані Арабські Емірати, Бахрейн, Йорданія та Кувейт. У деяких із цих країн уже працюють українські експертні команди, які оцінюють можливості співпраці та діляться досвідом протидії дроновим атакам.

    Особливий інтерес до українських технологій виник на тлі зростання загроз у регіоні, зокрема через активне використання безпілотників у конфліктах на Близькому Сході. Український досвід у боротьбі з дронами, здобутий у війні проти Росії, нині розглядається як один із найефективніших у світі.

    Водночас прямий експорт українських дронів-перехоплювачів до країн регіону поки що обмежений на рівні державної політики. Україна намагається балансувати між потребами власної оборони та можливостями міжнародного співробітництва.

    Не менш важливим напрямом переговорів є енергетика. Саудівська Аравія, як один із ключових гравців на світовому енергетичному ринку, може відіграти значну роль у стабілізації енергетичної ситуації в Україні. Йдеться як про потенційні інвестиції, так і про співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

    Інфраструктурні проєкти також залишаються у фокусі двостороннього діалогу. Україна зацікавлена у залученні іноземних інвесторів до відновлення зруйнованих об’єктів, а країни Перської затоки розглядають це як можливість розширити свою економічну присутність у Європі.

    Загалом нинішній візит Зеленського до Саудівської Аравії відображає ширшу стратегію України щодо диверсифікації міжнародних партнерств. Умови війни змушують Київ шукати нові формати співпраці та зміцнювати зв’язки не лише з традиційними союзниками в Європі та США, а й з країнами Глобального Півдня.

    Експерти зазначають, що активізація контактів із Саудівською Аравією також має геополітичне значення. Ер-Ріяд відіграє дедалі важливішу роль у глобальній політиці, виступаючи посередником у міжнародних конфліктах і формуючи нові альянси.

    Переговори між Україною та Саудівською Аравією можуть мати довгострокові наслідки як для двосторонніх відносин, так і для ширшого міжнародного контексту. В умовах війни кожна нова домовленість у сфері безпеки, енергетики чи оборони стає важливим елементом загальної стратегії виживання та відновлення держави.

  • Зеленський на Кіпрі: що обговорюватимуть лідери ЄС і яку допомогу очікує Україна

    Зеленський на Кіпрі: що обговорюватимуть лідери ЄС і яку допомогу очікує Україна

    Президент Володимир Зеленський 23 квітня прибув до Кіпру для участі у спеціальному засіданні лідерів держав Європейський Союз. Візит має важливе політичне та безпекове значення, адже відбувається на тлі триваючої війни та активних переговорів щодо подальшої підтримки України.

    Як повідомив прессекретар глави держави, Зеленський візьме участь у ключових зустрічах із європейськими лідерами, а також виступить із промовою під час засідання. Основна увага буде зосереджена на війні в Україні, безпековій ситуації в Європі та фінансовій підтримці української держави.

    Зокрема, у програмі візиту передбачені двосторонні переговори з президентом Литва Гітанас Наусєда, а також із прем’єркою Данія Метте Фредеріксен. Крім того, запланована тристороння зустріч із президентом Європейська рада Антоніу Кошта та президенткою Європейська комісія Урсула фон дер Ляєн.

    Очікується, що під час цих переговорів сторони обговорять подальшу військову підтримку України, постачання озброєння, а також фінансову допомогу для стабілізації економіки в умовах війни.

    Сам саміт проходить у містах Нікосія та Айя-Напа в межах головування Кіпру в Раді ЄС. Участь у заході беруть лідери всіх 27 країн-членів Євросоюзу, що підкреслює його значення для формування спільної політики.

    Однією з центральних тем стане війна в Україні. Виступ Зеленського запланований на вечір 23 квітня перед робочою вечерею лідерів. Очікується, що він представить актуальну інформацію про ситуацію на фронті, потреби української армії та ключові виклики, з якими стикається країна.

    Крім того, учасники саміту обговорять ширші геополітичні питання, зокрема загострення ситуації на Близькому Сході та напруженість навколо Ірану. Ці фактори впливають на глобальну безпеку та можуть мати наслідки для Європи.

    Важливим блоком стане фінансове майбутнє ЄС. Йдеться про підготовку багаторічного бюджету на 2028–2034 роки, в якому Україна розраховує на збереження значного рівня підтримки.

    За словами української сторони, Київ очікує, що перший транш із нового пакета допомоги ЄС обсягом близько 90 мільярдів євро може надійти вже наприкінці весни. Основні кошти планується спрямувати на оборону та розвиток внутрішнього оборонно-промислового комплексу.

    Експерти зазначають, що цей візит Зеленського має стратегічне значення. Він дозволяє не лише координувати подальшу допомогу, а й підтримувати високий рівень політичної уваги до України на міжнародній арені.

    Особливо важливим є те, що зустріч відбувається в умовах зміни політичного ландшафту в Європі та світі. Україна прагне закріпити підтримку партнерів і уникнути можливих затримок у постачанні допомоги.

    Також не виключаються неформальні переговори у форматі pull-aside — короткі зустрічі «на ногах», під час яких лідери можуть обговорити додаткові питання поза офіційною програмою.

    Візит Зеленського на Кіпр є частиною активної дипломатичної роботи України, спрямованої на зміцнення міжнародної підтримки та координацію дій із союзниками. Результати цього саміту можуть суттєво вплинути на подальший перебіг війни та економічну стабільність країни.

  • Після зміни влади в Угорщині: Зеленський готує новий старт відносин із Мадяром

    Після зміни влади в Угорщині: Зеленський готує новий старт відносин із Мадяром

    Президент Володимир Зеленський заявив про намір перезавантажити відносини з Угорщина після зміни політичного керівництва та перемоги опозиційного політика Петер Мадяр. За словами глави держави, Україна розраховує на новий етап діалогу, який базуватиметься на взаємній повазі, прагматизмі та принципах добросусідства.

    Зеленський повідомив, що вже привітав Мадяра з політичним успіхом і висловив готовність до конструктивної співпраці. Він наголосив, що Київ зацікавлений у відновленні довіри між країнами та розвитку партнерських відносин.

    «Я дійсно хочу, щоб у нас було добре сусідство. Ми будемо робити все для того, щоб відносини між українцями та угорцями були сильними і позитивними», — зазначив президент.

    Ця заява пролунала на тлі тривалого періоду напруженості у відносинах між Києвом і Будапештом. У попередні роки уряд Угорщини неодноразово блокував окремі рішення на рівні Європейський Союз та НАТО, пов’язані з Україною, зокрема питання євроінтеграції та військової співпраці.

    Зміна влади в Угорщині, як очікується, може відкрити можливості для перегляду цієї політики. Петер Мадяр, який представляє опозиційні сили, здобув значну підтримку на виборах 12 квітня, що створює передумови для нового курсу у зовнішній політиці країни.

    Зеленський також повідомив, що готується особиста зустріч із Мадяром. Вона відбудеться після завершення формальних процедур передачі влади в Угорщині. За словами президента, сторони вже через дипломатичні канали працюють над узгодженням формату переговорів.

    «Це питання часу. Як тільки завершаться внутрішні процеси в Угорщині, ми будемо готові до зустрічі», — пояснив він.

    Глава держави підкреслив, що майбутні відносини мають будуватися на чітких принципах. Йдеться про баланс інтересів обох сторін, взаємну повагу та відмову від односторонніх підходів.

    «Відносини повинні бути двосторонніми, з урахуванням інтересів кожної сторони», — наголосив Зеленський.

    Експерти зазначають, що перезавантаження відносин між Україною та Угорщиною може мати значний вплив на європейську політику. Зокрема, це стосується процесу вступу України до ЄС, де позиція Будапешта раніше відігравала ключову роль у блокуванні окремих рішень.

    Крім того, покращення двосторонніх відносин може сприяти активізації співпраці в рамках НАТО, особливо у сфері безпеки та оборони. Для України це має стратегічне значення в умовах війни.

    Аналітики також звертають увагу, що новий уряд Угорщини може прагнути відновити баланс у відносинах як із Києвом, так і з Брюсселем. Це відкриває можливості для компромісів у питаннях, які раніше викликали суперечки.

    Водночас не виключено, що процес нормалізації відносин буде поступовим. Існує низка чутливих тем, зокрема права національних меншин та мовна політика, які потребують делікатного підходу.

    Для України важливо, щоб новий діалог із Будапештом сприяв не лише політичному потеплінню, а й практичним результатам — зняттю блокувань, розширенню співпраці та підтримці на міжнародній арені.

    Заява Зеленського свідчить про готовність України використати зміну політичної ситуації в Угорщині для побудови нових, більш ефективних відносин. Подальший розвиток подій залежатиме від позиції нового уряду в Будапешті та здатності сторін знайти спільну мову з ключових питань.

  • Зеленський звернувся до США, Китаю та Індії: світові лідери мають прямо сказати Путіну зупинити війну

    Зеленський звернувся до США, Китаю та Індії: світові лідери мають прямо сказати Путіну зупинити війну

    Президент України Володимир Зеленський закликав світових лідерів зайняти чітку позицію щодо війни Росії проти України та прямо заявити російському президенту Володимиру Путіну про необхідність її припинення. Відповідну заяву глава держави зробив в інтерв’ю CNN, про що повідомляє у своїх офіційних каналах.

    Зеленський наголосив, що дипломатичні зусилля без чіткої оцінки дій Росії як агресії не дають результату. На його думку, підхід, який базується лише на компромісах і нейтральному посередництві, не змушує Кремль відчувати відповідальність за війну.

    «Якщо ми справді хочемо його зупинити, потрібно прямо говорити, що він неправий», — підкреслив президент України.

    Особливу увагу Зеленський звернув на роль ключових глобальних гравців — зокрема США, Китай та Індія. За його словами, саме лідери цих країн мають достатній політичний і економічний вплив, щоб змусити Росію переглянути свою позицію.

    Президент окремо згадав президента США Дональда Трампа, голову КНР Сі Цзіньпіна та прем’єр-міністра Індії Нарендра Моді як політичних діячів, здатних вплинути на ситуацію.

    «Вони не можуть говорити Україні: “Ви маєте зупинити війну”. Ми захищаємося. Ми не агресори. Що зупиняти? Усі разом ми маємо зупинити Путіна», — заявив Зеленський.

    Глава держави також звернув увагу на питання безпеки та можливі механізми стримування Росії. Він висловив переконання, що реальним фактором, який може запобігти подальшій ескалації, є міжнародна військова присутність уздовж лінії зіткнення.

    За словами Зеленського, розміщення іноземних військових контингентів створило б для Росії серйозний ризик у разі спроби відновлення активних бойових дій. «Вони бояться сил підтримки, баз і міжнародних представників. Якщо такої присутності не буде, жодні слова не зупинять Путіна», — зазначив він.

    Ця позиція відображає більш жорсткий підхід до питання безпеки, який Україна просуває на міжнародній арені. Київ наполягає на тому, що лише конкретні дії — а не декларації — можуть гарантувати довготривалий мир.

    Водночас Зеленський скептично оцінив роль посередництва у нинішньому форматі. На його думку, коли переговори будуються виключно на компромісах без визначення сторони-агресора, це створює ризик затягування війни.

    «Якщо це лише посередництво, він не відчуває провини. Це велика проблема», — підкреслив президент.

    Заяви українського лідера прозвучали на тлі тривалих дискусій щодо можливих форматів мирного врегулювання. Останнім часом у міжнародному політичному просторі активізувалися різні ініціативи, які передбачають переговори між сторонами конфлікту за участі третіх країн.

    Водночас Україна неодноразово наголошувала, що будь-які переговори мають базуватися на повазі до її територіальної цілісності та суверенітету.

    Зеленський також раніше зазначав, що небажання Путіна зустрічатися на рівні лідерів і його відмова погоджуватися на міжнародну присутність уздовж лінії фронту свідчать про відсутність реальної готовності до миру.

    На думку експертів, такі заяви українського президента спрямовані на посилення дипломатичного тиску на Росію через глобальних партнерів. Вони також відображають прагнення України змінити підхід міжнародної спільноти — від стриманого посередництва до більш чіткої позиції щодо агресії.

    Окремо Зеленський зауважив, що будь-яка пауза у бойових діях є важливою, адже дозволяє зберегти життя людей. Однак довгострокове вирішення конфлікту, за його словами, можливе лише за умови реального стримування агресора.

    Українська сторона продовжує наполягати на активнішій ролі світових лідерів у припиненні війни. Київ очікує не лише дипломатичних сигналів, а й конкретних дій, які могли б змінити поведінку Росії та наблизити завершення війни.

  • Зеленський особисто їде на саміт ЄС: на Кіпрі можуть ухвалити ключові рішення для України

    Зеленський особисто їде на саміт ЄС: на Кіпрі можуть ухвалити ключові рішення для України

    Президент України Володимир Зеленський 23 квітня особисто візьме участь у неформальному засіданні лідерів Європейської ради, яке відбудеться на Кіпрі. Про це повідомляє Politico із посиланням на підтвердження президента Євроради Антоніу Кошта.

    Спочатку передбачалося, що український лідер долучиться до зустрічі у форматі відеозв’язку, однак рішення було змінено — Зеленський буде присутній особисто. За словами Кошти, Європа «рада вітати президента Зеленського в цей особливо важливий момент», що підкреслює символічну та політичну вагу події.

    Неформальний саміт відбувається на тлі очікуваних важливих рішень щодо підтримки України. За інформацією медіа, лідери ЄС можуть погодити великий фінансовий пакет допомоги, який раніше блокував прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан. Після політичних змін у Будапешті ситуація, за оцінками дипломатів, суттєво змінилася.

    Очікується, що процедурне рішення щодо кредиту може бути ухвалене вже під час зустрічі — орієнтовно о 13:00. Йдеться про значний обсяг фінансової підтримки, який має стати частиною довгострокової стратегії допомоги Україні у 2026–2027 роках.

    Паралельно із фінансовим питанням на порядку денному — і новий пакет санкцій проти Росії. За даними Politico, йдеться про 20-й санкційний пакет, який раніше також блокувався окремими країнами-членами ЄС, зокрема Угорщиною та Словаччиною. Тепер у Брюсселі зростає оптимізм щодо його ухвалення.

    Джерела серед дипломатів описують атмосферу напередодні саміту як «полегшення та обережний оптимізм». Відсутність Орбана на засіданні після виборів 12 квітня відкрила шлях до більш узгоджених рішень усередині Євросоюзу.

    Ще одним важливим елементом переговорів є енергетичний аспект. За інформацією медіа, одночасно з ухваленням фінансового рішення може відбутися відновлення транспортування нафти нафтопроводом Дружба у напрямку Угорщини. Це рішення може стати частиною ширшого компромісу, який дозволить остаточно погодити фінансову допомогу Україні.

    Президент Євроради Антоніу Кошта наголосив, що Європа вже довела свою здатність виконувати зобов’язання та продовжить підтримувати Україну стільки, скільки це буде необхідно. За його словами, допомога Києву залишатиметься пріоритетом для ЄС у найближчі роки.

    Раніше Володимир Зеленський також заявляв, що розблокування десятків мільярдів євро фінансової підтримки та ухвалення нового санкційного пакету стане «правильним сигналом» з боку Європейського Союзу. Це, за його словами, продемонструє єдність партнерів України на тлі триваючої війни.

    Очікується, що участь Зеленського у саміті матиме не лише практичне, а й символічне значення. Його особиста присутність підкреслює важливість рішень, які можуть бути ухвалені, а також демонструє активну дипломатичну роль України у формуванні порядку денного ЄС.

    Крім фінансової допомоги та санкцій, під час зустрічі можуть обговорюватися й інші питання — зокрема, подальший процес євроінтеграції України. Напередодні Зеленський провів переговори з європейськими лідерами, зокрема з німецькими політиками, щодо перспектив вступу України до ЄС.

    Експерти зазначають, що нинішній саміт може стати одним із ключових для визначення подальшої політики Європейського Союзу щодо України. Ухвалення фінансового пакету та санкцій одночасно стане сигналом про консолідацію позицій країн-членів і готовність діяти більш рішуче.

    Неформальне засідання на Кіпрі може мати далекосяжні наслідки — як для України, так і для всього Європейського Союзу. Рішення, які будуть прийняті, визначать не лише обсяг підтримки, а й загальний вектор європейської політики у відповідь на війну.

  • Україну не можна «відкласти» через кризу з Іраном — Зеленський

    Україну не можна «відкласти» через кризу з Іраном — Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародні переговори щодо завершення війни Росії проти України не можуть бути відкладені через загострення ситуації на Близькому Сході та зосередження уваги США на протистоянні з Іраном. На його думку, світові партнери мають одночасно працювати над усіма глобальними кризами, а не переносити українське питання на другий план.

    Про це глава держави сказав в інтерв’ю телеканалу CNN, коментуючи поточну міжнародну дипломатичну ситуацію.

    Зеленський наголосив, що нинішній етап міжнародної політики характеризується одночасним загостренням кількох конфліктів, зокрема війни Росії проти України та напруженості між США й Іраном. За його словами, це створює ситуацію, коли увага ключових партнерів України розподіляється між різними напрямами, що впливає на швидкість ухвалення рішень.

    Президент підкреслив, що розуміє складність для США, які змушені реагувати на кілька криз одночасно, однак зауважив, що війна в Україні триває щодня і не може бути поставлена «на паузу» у дипломатичному порядку денному.

    У своїй заяві Зеленський окремо наголосив, що Україна не може бути відтермінованим пунктом міжнародних переговорів.

    «Україна – це не “трохи пізніше”. Україна вже переживає таку велику трагедію, що ми мусимо знайти спосіб вирішувати ці питання паралельно», — зазначив президент.

    Він додав, що будь-яка затримка в ухваленні рішень щодо підтримки України безпосередньо впливає на ситуацію на фронті, рівень захисту цивільного населення та стабільність енергетичної інфраструктури.

    Окрему увагу глава держави приділив питанню військової допомоги. За його словами, на тлі зростання глобальної напруги виникають труднощі з постачанням окремих типів озброєнь, зокрема засобів протиракетної оборони.

    Йдеться про системи, які критично важливі для захисту України від російських ракетних і дронових атак. Зеленський наголосив, що обмежені виробничі потужності партнерів та підвищений міжнародний попит на озброєння призводять до затримок у поставках.

    Україна, за його словами, продовжує працювати з партнерами над стабілізацією постачань і розширенням виробничих можливостей оборонної промисловості союзників.

    Паралельно триває обговорення можливих форматів мирного врегулювання. Як раніше зазначав міністр закордонних справ Андрій Сибіга, Україна допускає можливість багатосторонніх переговорів за участі України, Росії, США та Туреччини.

    Туреччина неодноразово пропонувала себе як майданчик для переговорів і заявляла про готовність приймати нові раунди діалогу. Анкара також відіграє роль посередника в окремих гуманітарних та безпекових питаннях.

    Українська сторона наголошує, що будь-який переговорний процес можливий лише за умови реальної участі ключових міжнародних гравців та без нав’язування умов, які передбачають поступки щодо територіальної цілісності.

    У контексті американської політики Зеленський звернув увагу на те, що деякі ключові переговорники США одночасно залучені до різних міжнародних процесів. Це, за його словами, створює ризик розпорошення уваги між кількома кризами.

    Водночас у США триває внутрішня дискусія щодо зовнішньополітичних пріоритетів. Окремі політики, зокрема віцепрезидент Джей Ді Венс, раніше висловлювалися щодо необхідності переоцінки масштабів залучення США до різних міжнародних конфліктів.

    Україна ж наполягає, що підтримка має залишатися стабільною і передбачуваною, оскільки від неї напряму залежить ситуація на полі бою.

    У Києві підкреслюють, що стратегія «відкласти Україну на потім» є неприйнятною, адже бойові дії тривають щодня, а кожна затримка в рішеннях міжнародних партнерів має реальні наслідки на фронті.

    Українська влада наголошує, що війна з Росією залишається ключовим фактором безпеки в Європі, а тому не може розглядатися як другорядне питання навіть на тлі інших глобальних криз.

    Заява Володимира Зеленського підкреслює, що Україна прагне утримати свою війну в центрі міжнародного порядку денного, попри конкуренцію з іншими глобальними конфліктами. Київ наполягає на необхідності паралельного вирішення криз і збереження стабільної підтримки з боку партнерів, насамперед США, для протидії російській агресії та забезпечення безпеки в Європі.

  • Зеленський про «Донніленд»: що насправді вирішується щодо Донбасу

    Зеленський про «Донніленд»: що насправді вирішується щодо Донбасу

    Президент України Володимир Зеленський публічно відреагував на інформацію про нібито використання під час переговорів неформальної назви «Донніленд» щодо частини Донбасу. Глава держави наголосив: у всіх офіційних контактах Україна використовує виключно юридично визначені формулювання — Донецька область, Луганська область, Донбас і територія України.

     

  • Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Зима близько, а підготовка буксує: Зеленський різко розкритикував Київ і регіони за “плани стійкості”

    Президент України Володимир Зеленський публічно розкритикував темпи підготовки окремих регіонів до наступного опалювального сезону, заявивши, що низка областей, включно зі столицею, суттєво відстають у виконанні так званих “планів стійкості”. Ці документи мають забезпечити стабільне проходження зими в умовах можливих нових атак на енергетичну інфраструктуру.

    Про це глава держави повідомив після селекторної наради з урядом, представниками місцевої влади та керівниками регіонів. Участь у нараді також взяли члени Кабінету Міністрів, які відповідають за енергетику, інфраструктуру та відновлення.

    За словами президента, “плани стійкості” були розроблені для кожної області, міста та громади. Вони передбачають конкретні кроки щодо підготовки до опалювального сезону: відновлення пошкоджених об’єктів енергетики, створення резервних джерел живлення, захист критичної інфраструктури та забезпечення безперебійного постачання тепла і електроенергії.

    Ключовий дедлайн виконання цих планів — 1 вересня 2026 року. Для цього, за словами президента, затверджено жорсткий графік укладання контрактів і виконання робіт. Однак не всі регіони дотримуються встановлених термінів.

    «Не всі працюють так, як потрібно для захисту людей», — наголосив Володимир Зеленський.

    Серед регіонів, які викликають найбільше занепокоєння, президент окремо назвав Донеччину, Чернігівську, Полтавську, Кіровоградську, Запорізьку, Херсонську області, а також Львівщину і місто Київ.

    Особливо жорсткою була критика на адресу столиці. Президент зазначив, що у Києві бракує системного підходу до створення резервних джерел електро- та теплопостачання, які мають гарантувати стабільність у разі нових атак.

    Це вже не перший випадок публічної дискусії між центральною владою та керівництвом столиці. Раніше Віталій Кличко заявляв, що міські служби роблять усе можливе для забезпечення життєдіяльності міста навіть в умовах енергетичних криз. Утім, на рівні уряду та Офісу президента неодноразово наголошували, що Київ недостатньо швидко реагує на виклики.

    Крім столиці, питання виникли і щодо Львівської області. За словами президента, там існують проблеми з реалізацією окремих енергетичних проєктів, а також відсутня чітка відповідальність між місцевою владою та державними структурами за виконання завдань.

    Контекст цієї ситуації — досвід попередніх зим, коли Україна пережила масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру з боку Росії. Унаслідок обстрілів у 2022–2025 роках було пошкоджено значну частину енергетичних об’єктів, що призводило до масових відключень світла і тепла.

    Саме тому підготовка до нового опалювального сезону розглядається як питання національної безпеки. Влада прагне уникнути повторення сценаріїв минулих років, коли енергосистема працювала на межі можливостей.

    Експерти у сфері енергетики зазначають, що “плани стійкості” передбачають не лише відновлення інфраструктури, а й її модернізацію. Йдеться про встановлення мобільних котелень, генераторів, систем накопичення енергії, а також розвиток децентралізованих джерел енергопостачання.

    Однак реалізація таких проєктів потребує значних ресурсів і чіткої координації між державними та місцевими органами влади. Саме на цьому етапі, за словами президента, і виникають проблеми.

    Уряд, зі свого боку, запевняє, що готовий посилити контроль за виконанням планів і за необхідності втручатися у процес. Участь у підготовці також беруть міжнародні партнери, які надають фінансову та технічну допомогу для відновлення енергетичної інфраструктури.

    Важливу роль у цьому процесі відіграє і населення. Влада закликає громадян готуватися до зими заздалегідь — зокрема, подбати про альтернативні джерела енергії, утеплення житла та інші заходи енергоефективності.

    Заява Володимира Зеленського стала сигналом для місцевої влади про необхідність прискорити роботу і виконати поставлені завдання у встановлені терміни. Від цього залежить не лише комфорт громадян, а й стійкість країни перед можливими новими викликами в енергетичній сфері.

  • Масована атака дронів по Україні і вибухи в РФ: що сталося в ніч на 20 квітня

    Масована атака дронів по Україні і вибухи в РФ: що сталося в ніч на 20 квітня

    Ніч на 20 квітня ознаменувалася новою хвилею атак російських безпілотників по території України, а також ударами дронів по об’єктах у самій Росії. Під обстрілами опинилися Харків, Київська та Дніпропетровська області, тоді як у російському Туапсе повідомляли про вибухи на стратегічній інфраструктурі. Паралельно на міжнародній арені відбулися важливі політичні сигнали — від заяв про згортання переговорів між США та Іраном до нових ініціатив України у сфері протиповітряної оборони.

    У Харкові під ранок пролунала серія вибухів — місто атакували ударними безпілотниками. Про це повідомив міський голова Ігор Терехов. Один із дронів влучив у Основ’янському районі, внаслідок чого щонайменше двоє людей отримали поранення. Постраждалим надали медичну допомогу, а на місці працювали екстрені служби.

    Також під атакою опинилася Київська область. У Броварському районі вночі російські безпілотники вдарили по житловій забудові. За інформацією місцевої влади, було пошкоджено щонайменше два приватні будинки. В одному з них виникла пожежа, яку рятувальники оперативно ліквідували. Очільник обласної військової адміністрації повідомив, що внаслідок атаки постраждав 51-річний чоловік — його госпіталізували.

    Інтенсивні обстріли тривали й у Дніпропетровській області. Протягом ночі регіон зазнав майже двох десятків атак із застосуванням різних видів озброєння — безпілотників, артилерії та керованих авіабомб. Найбільших руйнувань зазнала Нікопольщина, де пошкоджено підприємства, інфраструктурні об’єкти, приватні будинки та багатоповерхівку. За попередніми даними, поранення отримали п’ятеро людей, троє з них перебувають у лікарні. Серед постраждалих — 74-річний чоловік у важкому стані.

    У Кривому Розі після одного з ударів виникла пожежа, також зафіксовано пошкодження житлових будинків і об’єктів інфраструктури. Ще один постраждалий — 39-річний чоловік — лікується амбулаторно. У Синельниківському районі атаки спричинили займання приватного будинку та господарських споруд, а також пошкодження в кількох громадах.

    Водночас повідомлення про вибухи надходили і з території Росії. У місті Туапсе, що на узбережжі Чорного моря, дрони атакували портову інфраструктуру та нафтопереробний завод. Після влучань на об’єктах виникли пожежі, у мережі поширилися відео з густим димом та кількома осередками займання. Губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв підтвердив атаку, повідомивши про загибель однієї людини та поранення ще однієї.

    Крім промислових об’єктів, уламки безпілотників пошкодили і цивільну інфраструктуру в Туапсе — житлові будинки, навчальні заклади, музей та церкву. Також зафіксовано пошкодження газової труби.

    На тлі цих подій загострилася і міжнародна ситуація. За повідомленнями медіа, Іран відмовився від участі у другому раунді переговорів зі США щодо можливого врегулювання конфліктних питань. У Тегерані пояснили це «надмірними вимогами» Вашингтона та нестабільною позицією під час перемовин.

    Водночас в Україні тривають дискусії щодо економічної політики. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд не наполягає на запровадженні ПДВ для фізичних осіб-підприємців. За її словами, партнери погодилися, що це питання є надто чутливим, і наразі шукаються альтернативні джерела наповнення бюджету.

    Ще однією важливою заявою стала ініціатива щодо створення власної системи протиракетної оборони. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що держава планує протягом року розробити власну антибалістичну систему. За його словами, це дозволить зменшити залежність від західних комплексів, зокрема Patriot, і посилити захист від ракетних атак.

    Президент наголосив, що Україна вже співпрацює з кількома державами, зокрема Німеччиною, у напрямку розширення виробництва ракет і розвитку оборонних технологій, однак цей процес потребує часу.

    Таким чином, ніч на 20 квітня продемонструвала одночасне загострення як на фронті, так і в міжнародній політиці. Масовані атаки дронів по українських регіонах, удари по об’єктах у Росії та дипломатичні зрушення формують складну безпекову ситуацію, яка залишається динамічною.