Golosnovinua.com

Категорія: Економіка

  • Виплати ВПО продовжать ще на пів року: кому гроші нарахують автоматично

    Виплати ВПО продовжать ще на пів року: кому гроші нарахують автоматично

    Кабінет Міністрів змінив правила продовження допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Переселенці, які отримували виплати до 31 серпня 2026 року, можуть зберегти державну підтримку ще на один шестимісячний період. Продовження передбачене в автоматичному режимі, проте залишається обов’язкова умова: отримувачі мають відповідати критеріям чинного порядку. Окремо уряд врегулював продовження виплат дітям, яким допомогу призначили без урахування доходів батьків. Про зміни повідомив Пенсійний фонд України.

    Нововведення передбачені постановою Кабміну від 3 вересня 2026 року №1087. Документ вносить зміни до Порядку надання допомоги на проживання ВПО, затвердженого постановою №332 від 20 березня 2022 року. За роз’ясненням ПФУ, нові норми застосовуються з 1 вересня 2026 року. Отже, хоча рішення уряд ухвалив уже після початку місяця, визначеною датою застосування змін є саме перше вересня.

    Головне нововведення стосується людей, яким допомогу вже виплачували до завершення серпня. Для них передбачено можливість автоматичного продовження підтримки ще на пів року. Йдеться про продовження раніше призначених виплат, а не про автоматичне первинне оформлення допомоги всім, хто має довідку внутрішньо переміщеної особи. Сам статус ВПО не замінює перевірки умов, установлених порядком надання цієї допомоги.

    У повідомленні Пенсійного фонду використано формулювання «може бути продовжено». Це означає, що отримання грошей у попередньому періоді саме по собі не є безумовною гарантією наступних виплат. Визначальною залишається відповідність критеріям програми. Тому новину про додаткові шість місяців підтримки не слід розуміти як скасування чинних вимог до отримувачів або як призначення допомоги без урахування обставин конкретної людини чи сім’ї.

    Автоматичний механізм покликаний спростити саме процедуру продовження. Для випадків, які підпадають під нього, не потрібно повторно подавати заяву лише через завершення чергового шестимісячного періоду. Водночас це не означає, що будь-яке попереднє припинення виплати тепер автоматично скасовано. У роз’ясненні ПФУ немає повідомлення про загальне поновлення допомоги всім переселенцям, яким раніше відмовили або припинили нарахування з інших підстав.

    Окремий блок змін стосується дітей. Пенсійний фонд уточнює, що на наступні шість місяців автоматично продовжується допомога дітям, виплату на яких призначили без урахування доходів їхніх батьків. Це конкретна категорія отримувачів, зазначена у повідомленні. Тому правило не варто переказувати як нове рішення виплачувати допомогу абсолютно всім дітям ВПО незалежно від будь-яких умов. Ідеться насамперед про механізм продовження вже призначеної підтримки.

    Для батьків і законних представників практичне значення цієї норми полягає у відсутності необхідності кожні пів року подавати нову заяву саме для такого продовження. На сайті ЦНАП Генічеської громади, де оприлюднили роз’яснення «Юридичного порадника для ВПО», зазначають, що раніше процедура продовження дитячих виплат не була однозначно врегульована. Тепер уряд окремо визначив автоматичний порядок, який має зменшити потребу в повторних зверненнях. Роз’яснення щодо змін.

    У цьому ж матеріалі пояснюють зміну максимальної кількості періодів підтримки. Раніше допомогу можна було продовжувати не більше ніж на п’ять шестимісячних періодів, а після ухвалення постанови передбачено шість таких періодів. Додавання ще одного періоду розширює можливість подальшого отримання допомоги для тих, хто зберігає право на неї. Однак це не означає призначення всього обсягу підтримки наперед одним рішенням без подальшого врахування вимог програми.

    Вересневі зміни також зачепили порядок оскарження рішень органів Пенсійного фонду. За роз’ясненням, оприлюдненим Генічеською громадою, уточнено застосування адміністративної процедури з урахуванням особливостей, визначених законодавством про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, описано звернення зі скаргою до керівника відповідного органу ПФУ та можливість подальшого оскарження до органу вищого рівня або суду. Це окрема процедурна зміна, яка стосується ситуацій незгоди з ухваленим рішенням. Джерело.

    Для отримувачів важливо також розрізняти початок застосування нових правил і конкретну дату зарахування грошей на рахунок. Зазначене в постанові перше вересня визначає, з якого часу застосовуються її норми. Натомість наведене повідомлення Пенсійного фонду не встановлює єдиного дня банківського зарахування для всіх сімей. Тому дата застосування змін не є обіцянкою, що кожен отримувач побачить кошти на рахунку в один і той самий день.

    Якщо очікуваного продовження немає, доцільно уточнити у Пенсійному фонді, чи ухвалено рішення щодо конкретної виплати та які обставини враховано. Це допоможе відрізнити питання строків зарахування від відмови у продовженні. Саме індивідуальна інформація про призначення допомоги дасть відповідь, чи поширюється автоматичний механізм на отримувача, тоді як загальна новина пояснює лише оновлені правила програми.

    Отже, з вересня переселенці, які отримували допомогу до кінця серпня та відповідають установленим критеріям, мають можливість її автоматичного продовження ще на шість місяців. Для визначеної категорії дітей уряд окремо закріпив аналогічний механізм. Основна зміна стосується тривалості й процедури підтримки; у наведеному повідомленні ПФУ про збільшення розміру щомісячних виплат не йдеться.

  • Зерновий колапс: експорт української пшениці став тотально збитковим через блокаду портів та наддорогу логістику

    Зерновий колапс: експорт української пшениці став тотально збитковим через блокаду портів та наддорогу логістику

    Український аграрний сектор опинився на межі масштабної фінансової кризи. Через тривалу блокаду традиційних морських шляхів та екстремально високу вартість альтернативних логістичних маршрутів експорт вітчизняної пшениці повністю втратив рентабельність. Витрати фермерів на вирощування та доставку зерна за кордон більше не покриваються кінцевою ринковою ціною продажу. Про таку критичну ситуацію в галузі офіційно повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, наголосивши на серйозних загрозах для майбутніх посівних кампаній.

    Економічна математика вирощування зернових сьогодні працює категорично проти українського фермера. За найсприятливішого сценарію та максимальної економії ресурсів собівартість вирощування однієї тонни пшениці становить орієнтовно 150 доларів. Ще на початку липня поточного року сільгоспвиробники мали змогу реалізовувати тонну зерна з відвантаженням через глибоководні порти Великої Одеси за ціною 205 доларів. Ця сума розраховувалася без урахування додаткових витрат на фрахт суден, проте дозволяла аграріям отримувати бодай мінімальний прибуток для підтримання операційної діяльності, закупівлі паливно-мастильних матеріалів, обслуговування техніки та виплати заробітних плат працівникам сільськогосподарських підприємств.

    Станом на початок вересня глобальна ринкова кон’юнктура формально дещо змінилася, і ціна на пшеницю на світових біржах зросла до 275 доларів за одну тонну. Однак цей ціновий стрибок для українських компаній був повністю нівельований логістичним колапсом. Транспортування збіжжя альтернативним маршрутом через порти річки Дунай з подальшим виходом до акваторії Чорного моря виявилося надзвичайно дорогим і складним інфраструктурним викликом. Лише ці додаткові логістичні витрати, пов’язані з перевалкою, зберіганням та транспортуванням малотоннажним флотом, з’їдають понад 100 доларів на кожній тонні відправленого вантажу.

    «Якщо врахувати й інші витрати виробника, виходить, що експорт пшениці сьогодні є збитковим», – констатував Тарас Висоцький.

    Гострота проблеми полягає в історичній експортній орієнтованості вітчизняного агропромислового комплексу. Україна традиційно вирощує колосальні обсяги зернових культур, які в рази перевищують внутрішні потреби держави. Середній щорічний урожай пшениці сягає позначки у 24 мільйони тонн. Натомість для забезпечення повноцінного внутрішнього споживання країні вистачає лише 6 мільйонів тонн на рік. З цієї кількості безпосередньо на продовольчі потреби, тобто на випікання хліба, виготовлення макаронних виробів та загальне забезпечення харчової безпеки для населення, спрямовується від 3 до 3,5 мільйона тонн.

    Величезний надлишок критично необхідно продавати на зовнішніх ринках, інакше галузь просто захлинеться у власній продукції, а елеватори будуть переповнені. Проте через поточну фінансову нерентабельність експорту фахівці вже зараз прогнозують катастрофічні наслідки для наступного аграрного сезону. Фермери, які сьогодні рахують збитки від реалізації цьогорічного врожаю, будуть змушені масово відмовлятися від посіву озимих культур. У наступному році загальна площа сільськогосподарських угідь, відведених під пшеницю, може кардинально скоротитися, що вдарить по валютній виручці держави.

    «Адже який сенс продавати продукцію собі у збиток», – сказав міністр.

     

  • Шок на заправках: пальне в Україні пробило психологічну межу в 100 гривень за літр

    Шок на заправках: пальне в Україні пробило психологічну межу в 100 гривень за літр

    В Україні офіційно зафіксовано перший в історії прецедент тризначної вартості автомобільного пального на стелах автозаправних станцій. Мережа АЗС SOCAR встановила абсолютний ціновий рекорд, оцінивши літр свого преміального дизельного пального марки Diesel Nano Extra у рівно 100 гривень. Ця подія фактично зруйнувала психологічний бар’єр для всього вітчизняного ринку нафтопродуктів і стала тривожним сигналом для водіїв та бізнесу.

    Анатомія стрибка: нафта по 108 доларів і повна залежність від імпорту

    Стрімке зростання вартості пального стало прямим наслідком процесів, які одночасно розгортаються на глобальних торговельних майданчиках та всередині країни. Головним зовнішнім тригером виступає подорожчання сирої нафти на міжнародних біржах, де котирування в останні дні впритул наблизилися до позначки 108 доларів за барель. Оскільки саме сира нафта є ключовим компонентом для виробництва бензину та дизелю, підйом гуртових цін на сировину неминуче веде до пропорційного збільшення витрат на заправку автомобілів для кінцевих споживачів.

    Водночас внутрішній український ринок залишається максимально чутливим до будь-яких зовнішніх цінових коливань. Через повномасштабну війну держава тимчасово втратила власні нафтопереробні потужності та перейшла на цілковите забезпечення пальним через імпортні поставки. Українські постачальники повністю залежать від вартості пального на європейському ринку, складної транскордонної логістики та загальної кон’юнктури у країнах-виробниках. За таких умов будь-яка нестабільність на світових ринках миттєво переноситься на внутрішній роздрібний сегмент.

    Дефіцит потужностей та загроза ланцюгової реакції

    Окрім вартості сирої нафти, на формування кінцевого цінника значний вплив мають наявні потужності з переробки сировини на закордонних заводах та високий споживчий попит. Європейські підприємства працюють із суттєвим навантаженням, а напружений баланс між виробництвом та споживанням продукту створює постійний висхідний тиск на ціни, особливо у сегменті високоякісного високооктанового пального та спеціальних дизельних сумішей.

    Встановлення тризначної цифри на стелах одного з помітних операторів формує новий прецедент для всього паливного сектору України. Поки що показник у 100 гривень за літр стосується виключно преміального пального марки Diesel Nano Extra. Проте якщо світові нафтові котирування триматимуться біля нинішніх пікових значень або продовжать зростати, подолання стогривневої позначки найближчим часом ризикує стати новою реальністю і для решти провідних автозаправних мереж України, торкнувшись також базових марок дизеля та бензину.

  • Велике перезавантаження ЄЦБ: країни єврозони готують пакетну зміну керівництва та шукають наступника Лагард

    Велике перезавантаження ЄЦБ: країни єврозони готують пакетну зміну керівництва та шукають наступника Лагард

    Країни єврозони готуються до наймасштабніших кадрових перестановок у Європейському центральному банку за всю 28-річну історію інституції. Попри заперечення самої посадовиці, від чинної президентки ЄЦБ Крістін Лагард очікують дострокового складання повноважень напередодні президентських виборів у Франції. Окрім цього, у 2027 році спливають восьмирічні терміни повноважень головного економіста Філіпа Лейна та членкині виконавчої ради Ізабель Шнабель. Уряди європейських держав мають намір узгодити великий кадровий пакет щодо всіх трьох ключових посад до кінця грудня поточного року.

    Головними претендентами на заміну Крістін Лагард вважаються очільник Банку міжнародних розрахунків Пабло Ернандес де Кос та колишній голова Центрального банку Нідерландів Клаас Кнот. Інтерес до найвищої посади виявляє і керівник Бундесбанку Йоахім Нагель, проте його шанси оцінюються як низькі, оскільки одночасне перебування двох представників Німеччини на чолі ЄЦБ та Єврокомісії стало б безпрецедентним випадком. Водночас аналітики не виключають появи несподіваного кандидата, яким може стати колишній голова Центрального банку Франції Франсуа Віллеруа де Гало, котрий достроково залишив свою посаду влітку.

    Паралельно розгортається жорстка конкуренція між Берліном та Парижем за крісло головного економіста, яке є другою за значущістю посадою в ЄЦБ. Німеччина просуває кандидатури професора Прінстонського університету Маркуса Бруннермаєра, професорки Стенфордського університету Моніки П’яццезі та колишнього старшого економіста МВФ Тобіаса Адріана. Натомість Франція висуває віцепрезидентку Банку Франції Аньєс Бенассі-Кере та колишню головну економістку Організації економічного співробітництва та розвитку Лоранс Бун.

    Політичний пазл ускладнюється тим, що Берлін категорично не сприйме комбінацію з іспанським президентом та французьким головним економістом, тоді як Париж, зі свого боку, заблокує тандем нідерландського президента та німецького головного економіста. Утім, фінальні домовленості можуть кардинально змінитися в останню мить. Подібний прецедент уже відбувся у 2019 році, коли президент Франції Емманюель Макрон несподівано висунув на посаду нинішню очільницю банку Крістін Лагард.

     

  • Валютні гойдалки та стійкість гривні: скільки коштують долар і євро в банках, обмінниках та на міжбанку

    Валютні гойдалки та стійкість гривні: скільки коштують долар і євро в банках, обмінниках та на міжбанку

    Ситуація на українському та світовому валютних ринках за підсумками минулого тижня відзначилася динамічними коливаннями, проте національна валюта продовжує впевнено утримувати позиції. Попри зовнішні та внутрішні виклики, курсові показники готівкового й безготівкового сегментів демонструють відносну стабільність без різких девальваційних стрибків.

    Готівковий ринок: коридори курсів та робота «з обороту»

    За оцінкою фінансового аналітика Олексія Козирева, у вихідні дні більшість обмінних пунктів та чергових банківських відділень зосередилися на роботі у форматі максимального торговельного обороту, утримуючи помірну різницю між купівлею та продажем. Спред склав від 15 до 25 копійок за доларом та від 20 до 50 копійок за євро, із можливим ситуативним коригуванням на 5–10 копійок залежно від попиту на конкретних точках.

    У касах фінансових установ та обмінниках зафіксовано такі цінові діапазони:

    • Долар США: купівля — 44,30–44,65 грн, продаж — 44,70–45,05 грн;
    • Євро: купівля — 51,40–51,90 грн, продаж — 52,10–52,45 грн.

    Офіційні орієнтири НБУ та міжбанківські торги

    Національний банк України визначив офіційний курс на понеділок, 14 вересня, зафіксувавши вартість американської валюти на позначці 44,55 гривні за долар. Офіційний курс європейської валюти на початок нового банківського тижня регулятор встановив на рівні 51,64 гривні за одне євро.

    Своєю чергою, на міжбанківському валютному ринку котирування демонструють мінімальну волатильність. Безготівкові угоди щодо долара закрилися у межах 44,56/44,59 грн/дол., тоді як торги за парою євро/гривня стабілізувалися в діапазоні 51,67/51,69 грн/євро, що свідчить про наявність достатнього балансу між попитом та пропозицією на міжбанківських торгах.

  • Продовольчий удар: через руйнування логістики та атак РФ ціни на продукти можуть зрости на 15%

    Продовольчий удар: через руйнування логістики та атак РФ ціни на продукти можуть зрости на 15%

    На тлі безперервних російських обстрілів критичної інфраструктури, складських приміщень та логістичних вузлів в Україні загострюється продовольча ситуація. Навіть гарний урожай цього року не зможе повністю нівелювати безпекові ризики.

    Фактори подорожчання: логістика, енергоносії та сезонність

    За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, ціни на базові продукти харчування в осінньо-зимовий період можуть піднятися на 10-15%.

    Основними причинами такого стрибка є одразу кілька ключових факторів:

    • Російські удари по складах та логістиці: Цілеспрямоване знищення сховищ та транспортних шляхів змушує бізнес шукати обхідні маршрути, що різко збільшує транспортні витрати.
    • Витрати на енергоносії: Проблеми з генерацією та постачанням електроенергії змушують підприємства та переробників використовувати дорогі альтернативні джерела живлення.
    • Сезонний чинник: Традиційне осіннє подорожчання окремих груп товарів, зокрема молочної та м’ясної продукції (очікується зростання цін на молочку та м’ясо у межах 10-25% залежно від категорії).

    Аграрні експерти зазначають, що вартість самої сировини у кінцевій ціні товару на полиці магазину становить лише 15-25%, тоді як решта суми формується за рахунок логістики, енергозатрат, зарплат і пакування. Саме тому руйнування логістичних ланцюжків ворогом безпосередньо б’є по гаманцях українців.

     

  • Удар по міжнародному інвестору: росіяни зруйнували завод польської компанії Cersanit на Житомирщині

    Удар по міжнародному інвестору: росіяни зруйнували завод польської компанії Cersanit на Житомирщині

    Черговою мішенню російських окупаційних військ стала цивільна промислова інфраструктура з іноземними інвестиціями. Під ворожий удар потрапило підприємство відомої європейської компанії на заході України.

    Атака на підприємство у Звягельському районі

    У ніч на 12 вересня внаслідок масованого обстрілу Житомирської області зафіксовано влучання на територію заводу польської компанії Cersanit S.A. у Звягельському районі.

    Підприємство, яке спеціалізується на виробництві керамічної плитки та сантехніки під брендами Cersanit та Opoczno, зазнало пошкоджень. На місці влучання спалахнула пожежа. Рятувальники ДСНС оперативно прибули на місце події та ліквідували загоряння.

    Наслідки масованої хвилі обстрілів регіону

    Цей удар є частиною масштабної серії атак армії РФ по Житомирській, Рівненській та Волинській областях, у ході якої ворог цілеспрямовано бив по промислових об’єктах, складах та паливній інфраструктурі (зокрема, постраждали заправні станції у Звягелі та Коростені).

    Знищення цивільних виробництв з іноземними інвестиціями вкотре демонструє ігнорування агресором норм міжнародного права та спроби завдати максимального удару по економіці й робочих місцях в Україні. Інформація про масштаби руйнувань та постраждалих на території самого заводу уточнюється профільними службами.

  • Фінансова ціна війни: через російські удари по бізнесу держбюджет може втратити до 70 мільярдів гривень

    Фінансова ціна війни: через російські удари по бізнесу держбюджет може втратити до 70 мільярдів гривень

    Систематичні та цілеспрямовані атаки російських військ на українську економічну та виробничу інфраструктуру завдають колосальних збитків державним фінансам. За оцінками уряду, масштаби руйнувань безпосередньо загрожують стабільності надходжень до скарбниці.

    Мільярдні втрати податкових надходжень

    Державний бюджет України через руйнування та пошкодження підприємств унаслідок щоденних обстрілів може недоотримати близько 70 мільярдів гривень податкових надходжень.

    Як зазначив Прем’єр-міністр України Сергій Корецький, ця розрахункова цифра базується на показниках станом на початок вересня. Водночас на тлі безперервних ворожих ударів по промислових об’єктах, складах та логістичних вузлах сума потенційних збитків може суттєво зрости.

    Державні заходи підтримки та страхування ризиків

    Щоб мінімізувати негативний вплив на економіку та підтримати підприємців, уряд активно працює над механізмами захисту бізнесу. Зокрема, наразі готується запуск спеціальної програми страхування воєнних ризиків обсягом 1 мільярд доларів.

    Головна мета цієї ініціативи — сформувати резервний фонд, який покриватиме від 40% до 50% збитків компаній від ворожих атак. Уряд наголошує на важливості максимального спрощення процедур та швидкого реагування, аби підприємства мали змогу продовжувати роботу та платити податки навіть в умовах повномасштабної війни.

  • НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    НБУ продає понад $1 млрд щотижня: що відбувається з резервами і чи чекати долар по 50

    Національний банк України вже вісім тижнів поспіль продає на валютному ринку понад мільярд доларів на тиждень. На перший погляд цифри справді виглядають тривожно: лише за серпень чистий продаж валюти сягнув майже $4,85 млрд, міжнародні резерви скоротилися на $2,5 млрд, а на початок вересня становили $48,7 млрд. Однак це ще не означає ані наближення валютної кризи, ані неминучого стрибка долара до 50 гривень.

    Причина великих інтервенцій передусім у тому, як нині влаштований український валютний ринок. НБУ працює в режимі керованої гнучкості курсу і фактично закриває структурний дефіцит валюти: український бізнес і населення потребують більше доларів та євро для імпорту й інших операцій, ніж експортери заводять валютної виручки. Регулятор продає валюту з резервів, щоб цей дисбаланс не перетворювався на різкі курсові стрибки. Сам НБУ прямо називає валютні інтервенції інструментом покриття структурного дефіциту та згладжування надмірних коливань.

    Масштаби таких операцій останнім часом дійсно зросли. З 10 до 14 серпня НБУ продав близько $1,101 млрд, наступного тижня — $1,194 млрд, 24–28 серпня — $1,272 млрд, а за 31 серпня – 4 вересня вже $1,329 млрд. Це був восьмий поспіль тиждень, коли продаж перевищував $1 млрд. Станом на 4 вересня від початку 2026 року регулятор продав на ринку приблизно $33,86 млрд, тоді як купівля валюти залишалася символічною — близько $2,3 млн.

    Для порівняння, за весь 2025 рік НБУ продав близько $36,1 млрд. Тобто вже на початку вересня обсяг інтервенцій майже наздогнав результат попереднього повного року. Це свідчить про значно сильніший попит на іноземну валюту, але саме по собі ще не є сигналом, що резерви «закінчуються».

    У серпні міжнародні резерви України знизилися на 5% — із понад $51 млрд до $48,662 млрд. За даними НБУ, основними причинами стали значні валютні інтервенції та менші, ніж місяцем раніше, надходження міжнародної допомоги. За місяць регулятор продав $4,8507 млрд і придбав лише $0,5 млн, тобто чистий продаж становив $4,8502 млрд. Водночас на валютні рахунки уряду надійшло лише $927,3 млн, переважно через Світовий банк.

    Саме ця різниця пояснює значну частину серпневого падіння резервів. Україна продовжує отримувати зовнішнє фінансування, але гроші надходять нерівномірно: в одному місяці можуть прийти багатомільярдні транші, в іншому — значно менші суми. Тому оцінювати стійкість резервів лише за одним місяцем некоректно.

    Крім того, не вся міжнародна допомога автоматично потрапляє до резервів. Наприклад, у серпні Україна отримала ще $1,63 млрд від ЄС у межах оборонного траншу Ukraine Support Loan, але через цільове призначення ці кошти безпосередньо міжнародні резерви НБУ не збільшили.

    Чому Україні зараз потрібно так багато валюти

    Одна з ключових проблем — дедалі більший розрив між експортом та імпортом.

    За даними НБУ, у липні український товарний експорт становив близько $2,9 млрд, тоді як імпорт зріс приблизно до $8,8 млрд. Отже, лише за товарами виникає величезний дефіцит, який частково потрібно фінансувати валютою, що надходить через державний сектор та міжнародну допомогу.

    Ситуацію ускладнили російські атаки на портову, енергетичну та промислову інфраструктуру. Менше експорту означає менше валютної виручки. Водночас війна збільшує потребу в імпорті — від енергоносіїв і трансформаторів до комплектуючих для військової техніки, дронів, медикаментів та обладнання для відновлення.

    Додатковий удар завдала ситуація на світовому енергетичному ринку. МВФ у липні прямо зазначав, що макроекономічні умови для України погіршилися не лише через посилення російських ударів, а й через наслідки війни на Близькому Сході. Фонд також повідомив, що Україна не виконала показник чистих міжнародних резервів на кінець червня, частково саме через зовнішній енергетичний шок.

    Але слово «спалює» щодо резервів тут дещо спотворює картину. Резерви саме для цього й існують — щоб країна могла оплачувати зовнішні потреби та підтримувати стабільність валютного ринку в періоди сильних шоків.

    НБУ наголошує, що нинішнього рівня резервів достатньо для підтримання стійкості валютного ринку.

    Чому Нацбанк просто не відпустить гривню

    Теоретично регулятор міг би продавати менше доларів і дозволити курсу швидше знайти нову рівновагу. Проблема в тому, що різка девальвація відразу вдарила б по цінах.

    Україна значну частину товарів купує за кордоном. Чим дорожчий долар, тим дорожчими стають паливо, техніка, медикаменти, обладнання та інші імпортні товари. Потім подорожчання поширюється і на українську продукцію, виробництво якої залежить від імпортної сировини чи комплектуючих.

    Саме тому НБУ не ставить перед собою завдання утримати якусь конкретну цифру курсу. За режиму керованої гнучкості гривня може як дешевшати, так і зміцнюватися, але регулятор втручається, коли коливання стають надто сильними. Мета — не «намалювати» курс, а не дозволити валютному шоку розкрутити інфляцію та панічні очікування.

    Цим пояснюється і монетарна політика НБУ. З 31 липня облікова ставка становить 15,5% річних. Підвищена ставка має підтримувати привабливість гривневих заощаджень та стримувати інфляційний і валютний тиск.

    Чи можуть резерви справді закінчитися

    Таке питання виникло б, якби нинішній темп продажу валюти зберігався тривалий час без нових надходжень від партнерів. Але саме це припущення поки не відповідає базовому сценарію міжнародних кредиторів.

    МВФ після липневого перегляду програми заявив, що українська програма залишається повністю профінансованою як у базовому, так і в негативному сценарії. Фонд говорить про великі обсяги підтримки від Європейського Союзу, механізму G7 ERA, двосторонніх партнерів та власної програми EFF.

    За оцінкою МВФ, на період від третього кварталу 2026-го до другого кварталу 2027 року існують підтверджені або достатньо надійні джерела офіційного фінансування приблизно на $52,3 млрд без урахування коштів самого МВФ.

    Саме тому теза про те, що Україна нібито гарантовано може втратити близько $20 млрд допомоги вже до кінця року через проблеми з реформами, потребує обережності. МВФ справді зафіксував затримки з окремими структурними маяками та попереджає, що невиконання умов здатне затримувати майбутні виплати. Але офіційний липневий висновок Фонду наразі інший: програма профінансована, а Україна має підтверджені ресурси на найближчі 12 місяців.

    Отже, найбільшим ризиком є не поточний рівень резервів як такий, а поєднання одразу кількох негативних факторів — затяжного падіння експорту, високих цін на імпорт, тривалих масштабних інтервенцій і одночасної затримки міжнародного фінансування.

    То чи буде долар по 50 гривень

    Сама величина валютних інтервенцій не дає підстав стверджувати, що курс 50 грн за долар неминучий до кінця 2026 року.

    НБУ не публікує цільового курсу і не обіцяє тримати гривню на конкретній позначці. Тому ні 45, ні 50 грн не є для регулятора формальною «червоною лінією». Курс залежатиме від обсягів експорту, імпорту, міжнародних надходжень, інфляції, ситуації на фронті та поведінки бізнесу й населення.

    Але нинішня ситуація принципово відрізняється від класичної валютної паніки. Резерви становлять майже $49 млрд, міжнародна фінансова підтримка продовжується, а Нацбанк має як валютні інтервенції, так і процентну політику та валютні обмеження для стабілізації ринку.

    Тож головний сигнал останніх тижнів полягає не в тому, що гривня стоїть перед неминучим обвалом. Він у тому, що утримувати валютний ринок стабільним стало значно дорожче.

    Мільярдні щотижневі продажі — це ціна великого торговельного дефіциту, війни, проблем з експортом та високої залежності від критичного імпорту. Поки ці витрати компенсуються резервами й зовнішньою допомогою, НБУ має простір для маневру. Якщо ж одночасно скоротяться експортні надходження і затримаються гроші партнерів, тоді питання курсу стане значно гострішим.

    Тому дивитися сьогодні потрібно не лише на цифру долара в обміннику, а на три показники: темпи інтервенцій НБУ, надходження зовнішнього фінансування та стан українського експорту. Саме їхня комбінація визначить, чи залишиться девальвація контрольованою, чи Нацбанку доведеться дозволити гривні слабшати швидше.

  • «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    «Національний кешбек» хочуть урізати втричі: кому можуть зменшити повернення за покупки

    Українська програма «Національний кешбек» може знову змінити правила. Міністерство економіки готує пропозицію Кабінету Міністрів, яка має суттєво звузити застосування підвищеного кешбеку за українські товари та, за розрахунками уряду, скоротити державні витрати на програму приблизно втричі.

    Про майбутні зміни міністр економіки Олександр Кравченко повідомив під час зустрічі з представниками релокованого бізнесу. Йдеться про підвищення порогу імпортної складової, за яким визначають товарні категорії, що отримують найбільшу державну підтримку.

    Важливий нюанс: рішення ще не ухвалене. Мінекономіки лише планує внести пропозицію на розгляд уряду. Точний новий відсотковий поріг, перелік категорій, яких торкнуться зміни, та дата початку дії нових правил поки публічно не оголошені.

    Нині «Національний кешбек» працює за дворівневою схемою — покупцю повертають 5% або 15% вартості українського товару. Систему запровадили з 1 березня 2026 року замість попереднього єдиного кешбеку у 10%.

    Підвищені 15% зараз нараховуються на товари українського виробництва у категоріях, де частка імпорту в споживчому кошику перевищує 35%. Це, зокрема, одяг, взуття, косметика, засоби гігієни, побутова хімія, товари для дому, ремонту й будівництва, канцелярія та частина продуктів харчування. Якщо українські виробники вже мають сильніші позиції, застосовується базова ставка 5%.

    Саме цей механізм уряд тепер планує переглянути.

    Якщо поріг для підвищеного кешбеку справді збільшать понад нинішні 35%, частина товарних категорій може перестати відповідати критерію для 15-відсоткового повернення. За нинішньої конструкції програми це не обов’язково означатиме повне виключення таких товарів із «Національного кешбеку»: вони можуть перейти на базовий рівень у 5%. Однак остаточний механізм залежатиме від постанови Кабміну, якої наразі немає.

    За словами Кравченка, зміни мають діяти вже до кінця 2026 року і продовжитися наступного року. Міністр стверджує, що перегляд параметрів дозволить утричі зменшити витрати бюджету на програму.

    Таким чином, влада фактично намагається зберегти сам механізм стимулювання покупок українських товарів, але зробити дорожчу ставку 15% більш адресною.

    Це вже не перше суттєве переформатування «Національного кешбеку».

    Програму запустили у вересні 2024 року. Спочатку українці отримували 10% від вартості товарів зареєстрованих вітчизняних виробників. До початку 2026 року масштаби системи суттєво зросли. Лише за покупки, здійснені у грудні 2025-го, держава нарахувала 699 млн грн 4,4 млн громадян. На той момент загальна сума виплаченого кешбеку від старту програми наблизилася до 6,3 млрд грн.

    У березні Мінекономіки повідомляло, що від початку роботи програми українці придбали товарів із кешбеком уже більш ніж на 67,38 млрд грн. Виплати за січень мали отримати понад 4,1 млн користувачів.

    Навесні кількість учасників продовжила зростати. За квітень право на виплати отримали понад 5 млн українців.

    Станом на зараз офіційна сторінка «Зроблено в Україні» вказує понад 2045 виробників, більше 38 тисяч точок продажу та понад 417 тисяч товарів, зареєстрованих у програмі. Максимально один покупець може отримувати до 3000 грн кешбеку на місяць.

    До програми також долучилися 22 банки. У липні Мінекономіки повідомляло, що лише за попередні два місяці кількість користувачів збільшилася майже на пів мільйона.

    Отже, навіть невелика зміна ставок для масових категорій здатна істотно вплинути на державні витрати.

    Саме у цьому полягає логіка нинішньої пропозиції: замість повного закриття програми влада може звузити коло товарів, за які бюджет фактично доплачує покупцеві 15%.

    У лютому уряд пояснював протилежний крок — підвищення кешбеку до 15% — необхідністю підтримати українських виробників саме там, де вони найбільше конкурують із імпортною продукцією. Тоді як 5% залишили для сегментів, де внутрішнє виробництво вже має сильну позицію.

    Тепер бюджетна ситуація змушує уряд шукати компроміс між підтримкою попиту й скороченням видатків.

    Одна з причин — необхідність знайти додаткові гроші на програми допомоги підприємствам, які постраждали внаслідок російських атак. За даними, озвученими Кравченком, на розширення такого пакета підтримки уряду необхідно близько 6 млрд грн.

    Вже зараз держава пропонує постраждалому бізнесу кілька механізмів. Мінекономіки називає серед них гранти на відновлення виробничих підприємств до 16 млн грн, кредити в межах програми «5-7-9%», компенсації роботодавцям та механізми страхування воєнних ризиків.

    На цьому тлі гроші з «Національного кешбеку» фактично розглядаються як один із резервів, який можна перерозподілити.

    Водночас говорити про скасування програми поки немає підстав. Чинні офіційні умови передбачають її роботу до 30 квітня 2028 року.

    Тобто ключове питання зараз не в тому, чи зникне кешбек повністю, а в тому, за які саме товари українці продовжать отримувати максимальні 15%.

    Наприклад, якщо уряд підніме нинішній поріг імпорту з 35% до суттєво вищого рівня, підвищена ставка залишиться лише там, де імпорт займає особливо велику частку ринку. Товари в категоріях, які більше не проходитимуть новий критерій, потенційно можуть перейти на 5% — якщо Кабмін збереже нинішню дворівневу систему.

    Відповідно, для покупця зміни можуть виглядати дуже просто: товар і надалі матиме позначку «Національного кешбеку», але замість повернення 150 грн із покупки на 1000 грн держава нарахує лише 50 грн.

    Саме така різниця на мільйонах операцій і здатна дати бюджету заявлену міністром економію.

    До ухвалення постанови покупцям нічого робити не потрібно. Нинішні правила 5% і 15% продовжують діяти, а перевірити участь конкретного товару та ставку кешбеку можна через офіційний сервіс програми.

    Таким чином, «Національний кешбек» у 2026 році переживає вже друге велике переналаштування. Навесні держава зробила його щедрішим для товарів, які найбільше конкурують з імпортом. Восени влада, навпаки, готується звузити цю підтримку, щоб вивільнити бюджетні ресурси.

    Головне, чого поки бракує для остаточних висновків, — конкретної урядової постанови. Саме вона покаже новий поріг імпортної складової, перелік категорій, які втратять 15-відсоткову ставку, та момент, із якого покупці відчують зміни у своїх виплатах.