Категорія: Економіка

  • Запропоновано створити відкритий онлайн-реєстр комунальної власності в Україні

    Запропоновано створити відкритий онлайн-реєстр комунальної власності в Україні

    У законопроєкті, який вже пройшов перше читання та може незабаром бути розглянутий у другому читанні, передбачено запровадження онлайн-реєстру власності для міст та інших територіальних громад. Цей реєстр міститиме повну інформацію про все комунальне майно, включаючи умови оренди.

    Голова комітету Верховної ради з організації державної влади, Олена Шуляк, повідомила, що текст законопроєкту вже узгоджено з об’єднаннями та асоціаціями органів місцевого самоврядування. Згідно з проєктом закону, реєстр буде доступний для громадян і планується впровадити його протягом року після набрання чинності закону.

    Основними положеннями закону є проведення інвентаризації об’єктів, які перебувають у власності місцевої влади, а також обов’язкове перевірка цих даних кожні п’ять років. Відповідальність за проведення інвентаризації покладається на депутатів, а до їх призначення цю функцію виконуватиме місцевий голова.

    Результати інвентаризації мають бути внесені до Реєстру об’єктів комунальної власності та обов’язково оприлюднені на веб-сайті місцевої ради, а також надані за запитом для доступу до публічної інформації.

    У реєстрі буде включено різноманітну інформацію, зокрема переліки об’єктів комунальної власності, житлових приміщень, об’єктів, що здаються в оренду, а також земельних ділянок та майнових об’єктів. Крім того, буде доступна інформація про договори оренди та позики об’єктів комунальної власності.

    Пресслужба Фонду державного майна повідомила, що за період з січня по листопад 2023 року з оренди майна, що належить державі, до держбюджету було залучено 702 мільйони гривень. Найбільш активні у цьому плані виявилися Одеська область, м.Київ та Дніпропетровська область.

  • В Україні майже мільйон чоловіків призовного віку не працюють, не платять податків та не служать у війську

    В Україні майже мільйон чоловіків призовного віку не працюють, не платять податків та не служать у війську

    Українська армія обурена тим, що майже 1 мільйон чоловіків призовного віку в країні не працюють, не сплачують податків і не служать у Збройних силах України.

    За даними, наразі 950 тисяч чоловіків мобілізаційного віку приховуються від військової повинності. Оцінки наступні:

    За станом на зиму 2024 року в Україні теоретично має бути 11,1 мільйонів чоловіків, які підлягають мобілізації. Точно стільки чоловіків від 25 до 60 років мають ідентифікаційний номер платника податків (ІПН). Більше 1 мільйона осіб, що складає 11% від загальної кількості, вже зараз служать у різних структурах Збройних сил. Ще майже 3 мільйони чоловіків залишилися на окупованих з 2014 року територіях. Приблизно 1 мільйон перебуває за кордоном, а ще щонайменше 1,5 мільйона мають різні групи інвалідності. Приблизно 2,8 мільйонів офіційно зайнятих осіб і майже 0,6 мільйона активних підприємців. “Є чоловіки, які перебувають в Україні, але про яких держава нічого не знає, крім їхнього ІПН. Вони просто існують. І їх кількість складає майже 950 тисяч”.

  • Зовнішня торгівля України зросла у 2023 році

    Зовнішня торгівля України зросла у 2023 році

    Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами у 2023 році зросло у 2,5 раза порівняно з 2022 роком – до $27,38 млрд із $11,16 млрд. Про це повідомила Державна служба статистики.

    За даними Держстату, експорт товарів з України 2023 року впав на 18% порівняно з 2022 роком – до $36,19 млрд, тоді як імпорт зріс на 14,9% – до $63,56 млрд.

    Держстат уточнив, що в грудні 2023 року порівняно з листопадом 2023 року сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 19,2% – до $3,17 млрд, а імпорту – на 12,5%, до $5,56 млрд.

    Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в грудні 2023 року було від’ємним і становило $2,39 млрд, тоді як попереднього місяця воно також було від’ємним – $2,28 млрд.

    Коефіцієнт покриття експортом імпорту у 2023 році становив 0,57 (у 2022 році – 0,8).

    Зовнішньоторговельні операції проводилися з партнерами з 230 країн світу.

    Раніше повідомлялося, що від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-листопаді 2023 року зросло у 2,8 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $24,35 млрд. із $8,57 млрд.

  • ЄБРР розкрила обсяг інвестицій в Україну за період війни

    ЄБРР розкрила обсяг інвестицій в Україну за період війни

    Президентка Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) Оділь Рено-Бассо повідомила, що за останні два роки ця організація інвестувала в Україну суму в 3,8 мільярда доларів. Вона наголосила на збільшенні обсягів інвестицій порівняно з попередніми роками, коли сума інвестицій становила лише 1 мільйон доларів щорічно. Рено-Бассо підкреслила, що ці інвестиції в приватний сектор, здійснені безпосередньо з компаніями та через банківську систему, сприяли стійкості банківської системи України.

    Президентка ЄБРР відзначила стабілізацію та зростання української економіки, зазначивши 5% зростання ВВП у 2023 році. Вона підкреслила важливість бюджетної підтримки, отриманої Україною, яка дозволила уряду забезпечувати виплату пенсій, зарплат та збільшувати попит.

    Валдіс Домбровскіс, європейський комісар з торгівлі, висловив думку, що Україні необхідна військова та фінансова допомога для підтримки економіки в короткостроковій перспективі.

    Міністерка економічного співробітництва і розвитку Німеччини Свенья Шульце визначила чотири “тематичні виміри” відновлення України: соціальне відновлення, мобілізація приватного сектору, участь муніципалітетів та регіонів у процесі відновлення, а також підтримка Євросоюзу в реформах, що спрямовані на наближення України до ЄС.

  • «Укроборонпром» уклав угоду з німецькою Dynamit Nobel Defence

    «Укроборонпром» уклав угоду з німецькою Dynamit Nobel Defence

    Акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” успішно уклало партнерську угоду з провідним німецьким виробником Dynamit Nobel Defence (DND).

    Деталі цієї угоди залишаються конфіденційними наразі. Однак, за словами генерального директора “Укроборонпрому” Германа Сметаніна, ця співпраця сприятиме підвищенню оборонного потенціалу України.

    “Наше нове партнерство є ключовим кроком для зміцнення оборонних можливостей нашої країни. Це важливий внесок у перемогу України та в будівництво Арсеналу вільного світу”, – підкреслив він.

    Dynamit Nobel Defence є частиною ізраїльської компанії Rafael Advanced Defense Systems Ltd, заснованої ще у 1865 році Альфредом Нобелем.

    На сьогодні DND спеціалізується на виробництві широкого асортименту продукції для сектору безпеки та оборони, включаючи гранатомети, системи розвідки та управління, а також засоби захисту для наземного транспорту.

  • PIN-UP Ukraine спрямувала понад 3,4 мільярда гривень до бюджету за 2023

    PIN-UP Ukraine спрямувала понад 3,4 мільярда гривень до бюджету за 2023

    PIN-UP Ukraine знову підтверджує своє лідерство серед платників податків у сфері онлайн-гемблінгу в Україні, тримаючи цю позицію вже протягом трьох років. У 2023 році компанія спрямувала до державного бюджету вражаючу суму – 3,4 мільярда гривень.

    Ліцензійний представник ринку PIN-UP Ukraine, який очолює рейтинг надійних підприємств у галузі азартних розваг, продовжує активно підтримувати економіку України, надаючи прозорі звіти про сплачені податки навіть у часи воєнного конфлікту. З початку 2023 року загальна сума сплати податків компанією склала 3,4 мільярда гривень, включаючи податок на прибуток, єдиний податок, податок з виграшів, ПДФО, військовий збір, ЄСВ та щорічний ліцензійний збір у розмірі 23,4 мільйона гривень. PIN-UP Ukraine продовжує лишатися найбільшим платником податків у сфері грального бізнесу в Україні.

    Ігор Зотько, власник PIN-UP Ukraine, наголосив: “PIN-UP Ukraine – лідер серед платників податків серед легальних гральних платформ в Україні. Навіть у цей важкий час ми продовжуємо свою діяльність і вчасно виконуємо всі податкові зобов’язання перед українським бюджетом. Для нас важлива чесність і прозорість, тому ми продовжимо дотримуватися податкових норм для забезпечення економічної стабільності країни. Крім того, ми збираємося продовжувати нашу гуманітарну місію, допомагаючи українцям, постраждалим від війни”.

    PIN-UP Ukraine продовжує показувати свою відповідальність, підтримуючи соціальні та благодійні ініціативи в Україні. Компанія регулярно здійснює пожертви на рахунок благодійного фонду PIN-UP Foundation, який активно сприяє розвитку країни. Загалом, понад 153,3 мільйона гривень було віддано на благодійні та гуманітарні проєкти, включаючи евакуацію понад 100 українців, які втратили своє житло, ремонт та облаштування дитячих центрів на Київщині, встановлення стаціонарних укриттів у Херсоні та Харківській області, а також доставку допомоги у прифронтові міста та інші форми підтримки для тисяч українців з різних областей країни.

    PIN-UP Ukraine залишатиметься прикладом корпоративної та соціальної відповідальності, продовжуючи підтримувати Україну та її громадян.

  • Уряд України оголосив про нові кроки у сфері розмінування та створення власних машин

    Уряд України оголосив про нові кроки у сфері розмінування та створення власних машин

    Прем’єр-міністр України оголосив про впровадження ряду нововведень у сфері розмінування, включаючи створення власних машин для цієї мети, запровадження відповідного ринку та збільшення кількості фахівців Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС). Цю ініціативу оголосив Денис Шмигаль під час засідання Уряду.

    За словами прем’єр-міністра, протягом 2024 року планується розширення кількості підрозділів і фахівців ДСНС в Україні. Мінімум 200 осіб будуть залучені до гуманітарного розмінування. Крім того, буде створено ринок гуманітарного розмінування, де будуть компенсовані витрати на розмінування земель сільськогосподарського призначення.

    “Ми створюємо ринок гуманітарного розмінування. Ми будемо компенсувати витрати за розмінування земель сільськогосподарського призначення”, – зазначив Шмигаль.

    Крім того, у цьому році планується створення перших українських машин для розмінування. Згідно з планом, кількість операторів зросте щонайменше на 10%.

  • Скільки грошей втратить Україна через нову блокаду кордону — Гетманцев

    Скільки грошей втратить Україна через нову блокаду кордону — Гетманцев

    На своєму Telegram-каналі народний депутат та голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Данило Гетманцев, розголосив про прогнозовані втрати держбюджету України від нового блокування польського кордону, що стається зараз.

    За його словами, втрати українського бюджету можуть сягнути 7,7 мільярда гривень, якщо блокування кордону не буде знято до кінця цього місяця. Це значна сума, яка відобразиться на функціонуванні митниці та загальному економічному становищі країни, особливо у лютому.

    За останніми подіями, починаючи з 9 лютого, польські фермери оголосили страйк на кордоні з Україною, під час якого вони планують заблокувати всі пункти пропуску та дороги у деяких регіонах, виступаючи з вимогами, які стосуються аграрної політики та підтримки тваринництва.

    Ця ситуація серйозно ускладнює рух вантажівок на заблокованих пунктах пропуску, що має значний вплив на український експорт, нарівні з обмеженням імпорту сільськогосподарської продукції.

    Нещодавно українські внутрішньо-зовнішні економічні відносини зазнали великих втрат через блокаду західних кордонів, яка тривала з перервами наприкінці 2023 року. Згідно з повідомленням Національного банку України, обсяг зовнішньої торгівлі зменшився у листопаді на 860 мільйонів доларів і ще на 620 мільйонів доларів у грудні. Україна втратила приблизно 1,5 мільярда доларів потенційного доходу до кінця 2023 року.

  • У Міноборони розповіли, як реформували закупівлі для ЗСУ задля запобігання корупції

    У Міноборони розповіли, як реформували закупівлі для ЗСУ задля запобігання корупції

    Заступник Міністра оборони України, Дмитро Кліменков, поділився деталями реформ у сфері закупівель, проведених Міноборони відповідно до стандартів НАТО, які спрямовані на боротьбу з корупцією.

    За його словами, відтепер Міноборони встановлює максимальні ціни на продовольчі товари, що закуповуються для потреб Збройних Сил України.

    “Якщо раніше, за даними НАБУ, постачальники фіксували ціну на картоплю на рівні 16 гривень за кілограм, то на одному з тендерів у грудні 2023 року Міноборони встановило максимальну ціну 10,35 гривень”, — розповів він.

    За його словами, до введення реформ, проведених Міноборони, постачальники встановлювали аномально низькі ціни на ті товари, які не мали наміру постачати регулярно, а на продукти, які вони планували постачати щодня та великими партіями, накладали високі ціни.

    “Це призводило до того, що загальна ціна на весь каталог залишалася низькою, що дозволяло їм вигравати тендери. І саме через таку схему ми бачили яйця, продані за 17 гривень”, — підкреслив Дмитро Кліменков.

    Він також зауважив, що Міністерство оборони України має встановлювати правила, а не займатися безпосередньо закупівлями.

    “Для цього ми створили Департамент політики закупівель на основі стандартів НАТО. Але самі функції закупівель ми делегували двом агентствам. Одне агентство займається закупівлями зброї, а інше – тиловими потребами”, — зазначив він.

    “Ми не можемо дозволити жодного простору для корупції в оборонних закупівлях”, — додав він.

    У січні 2024 року Дмитро Кліменков визначив очищення системи від недобросовісних учасників, що беруть участь у державних закупівлях, одним із пріоритетів команди Міністерства оборони України.

  • Нацбанк визначив дату відкритого тестування електронної гривні та оголосив основні завдання

    Нацбанк визначив дату відкритого тестування електронної гривні та оголосив основні завдання

    В Україні активно працюють над проєктом електронної гривні, і очільник Департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку Національного банку України (НБУ) Андрій Поддєрьогін розповів про наближення нового етапу розробки.

    За словами глави одного з відділів Національного банку, планується проведення відкритого тестування української електронної гривні до кінця 2024 року, в якому кожен бажаючий зможе взяти участь. В рамках цього проєкту планується залучення банків та небанківських установ, які будуть виступати агентами НБУ та відповідати за розповсюдження грошей, а також за обмін та надання можливості користувачам розпоряджатися ними через свої мобільні застосунки.

    Поддєрьогін також повідомив, що Національний банк вже розіслав запрошення банкам для участі у пілотному проєкті, а ті, що погодяться, будуть запрошувати до участі своїх клієнтів.

    Оголошення про обсяг емісії електронної гривні відбудеться після того, як буде відомо, скільки учасників прийме участь у тестуванні. Другий пілотний проєкт, спрямований на використання е-гривні, планується провести у другому півріччі 2024 року з орієнтовною тривалістю 6 місяців.

    Учасники проєкту матимуть можливість обмінювати свої готівкові та безготівкові кошти на е-гривню. Поддєрьогін підкреслив, що НБУ не планує повторювати практику Китаю, де електронний юань роздавали жителям для стимулювання інтересу до проєкту.

    Мета нового експерименту з використання електронної гривні від Національного банку полягає в тому, щоб з’ясувати, чи є попит на такий засіб платежу серед населення України та чи доцільно вводити його в обіг. Вперше е-гривню тестували у 2018 році.