Golosnovinua.com

Категорія: Економіка

  • Прогнозують масове припинення діяльності фермерських господарств в Україні

    Прогнозують масове припинення діяльності фермерських господарств в Україні

    У поточному році в Україні значна кількість фермерських господарств змушена припинити свою діяльність, що ставить під загрозу доходи фермерів та зарплати їхніх працівників, а також фінансовий стан сільських общин. Цей висновок робить Юрій Щуклін, член Комітету з логістики Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

    Експерт вказує на те, що цього року почали виходити з аграрного бізнесу дрібні фермерські господарства, спеціалізовані на вирощуванні зернових культур. На їхніх складах накопичилося непродане зерно, що ускладнює повернення кредитів і обмежує можливості на проведення весняної посівної. Така ситуація ускладнюється блокадою російськими та європейськими партнерами українського аграрного експорту.

    Підвищення вартості пального та енергоресурсів також поглиблює проблеми у сільському господарстві. Мобілізація працівників на військову службу призводить до відсутності робочої сили в багатьох фермерських господарствах.

    Ця ситуація може призвести до соціальної напруги, оскільки фермери не лише забезпечують роботу та заробіток місцевим мешканцям, але і є основним джерелом доходу для сільських общин. Припинення діяльності фермерських господарств може спровокувати відмову селян від оренди землі, що в деяких випадках може призвести до концентрації земельних ресурсів у великих агрокомпаніях.

    Навіть великі агрохолдинги зазнали втрат від війни, проте вони змушені продовжувати сівозміну, аби не втратити ринки збуту, відпрацьовані протягом десятиліть. Однак це може призвести до скорочення видатків на соціальні програми та інші сфери.

  • Бюджетну кризу в Україні вже не сховаєш – інфляція відчутно поповзла вгору, наростає сукупна заборгованість підприємств і організацій.

    Бюджетну кризу в Україні вже не сховаєш – інфляція відчутно поповзла вгору, наростає сукупна заборгованість підприємств і організацій.

    Колосальна заборгованість перед партнерами завела економіку країни в глухий кут, і повернути ці борги ми ніколи не зможемо. І хоча, партнери, зокрема, європейські нам люб’язно надають допомогу, вона не безоплатна, і рано чи пізно доведеться віддавати борги. Питання тільки в тому, чим саме Україна планує розплачуватися.

    До речі, поки що, ми розплачуємося життями українців, з метою придушити російську економіку, що, до речі, виходить не так вдало, як того хотілося б. Тим часом, варто озирнутися назад, і зрозуміти, як наша країна з перспективної та такої, що успішно розвивається, прийшла до тотальної розрухи. Так, ще в далекому 2012 році Україна, за даними МВФ, посідала 93 місце у світі за ВВП, а вже 2022 року вийшла із сотні, посівши 114 позицію. Її частка у світовому ВВП скоротилася з 0,46 відсотків у 2013 році до 0,27 відсотків у 2022 році. При цьому, за останній десяток років, Україна входить до топ-11 найгірших країн у світі. Наприклад, у тому ж 2022 році показник становив 26,6 %, і таким чином з 2013 року зріс майже в 4 рази. А ВВП з 2013 по 2023 рік знизився більш ніж на третину.

    Різке погіршення економіки безпосередньо вплинуло і на сільське господарство, що призвело до розриву господарських зв’язків.

    А на тлі збитків і провалів Україна ще до того ж несе тягар колосальних військових витрат. Тільки фінансування армії обходиться в 4,4 мільярда доларів на місяць, що трохи менше річного бюджету ЗСУ в період до початку російського вторгнення і приблизно половина нинішнього місячного бюджету України.

    Ба більше, за підсумками 2023 року співвідношення державного боргу до ВВП становило приблизно 85% ВВП (проти 78,4% 2022 року і 48,9% 2021 року). При чому, боргове навантаження на економіку залишається високим, тому Києву не варто розраховувати на списання зовнішнього боргу. А значить, що рано чи пізно настане той момент, коли борги доведеться повертати, як і відшкодовувати військові поставки, за рахунок фінансування. Тому зростання “поганих боргів” у короткостроковій перспективі продовжиться і віддавати їх уже доведеться з високою процентною ставкою.

  • Цінова ситуація на продукти в Україні

    Цінова ситуація на продукти в Україні

    Українські споживачі стикаються зі складнощами при закупівлі продуктів харчування, зокрема, базових необхідних для нормального харчування товарів, внаслідок стрімкого зростання цін. Незважаючи на офіційні показники інфляції, які залишаються в межах прийнятних, споживачі відчувають реальне збільшення вартості продуктів, що стає суттєвим обтяженням для сімейних бюджетів.

    За даними компанії Picodi, вартість умовного продуктового кошика, який включає хліб, молоко, яйця, рис, сир, м’ясо, овочі та фрукти, зросла на 22% протягом одного року. Це значно перевищує офіційні цифри інфляції за той же період. Експерти вважають, що це може бути пов’язано з перерозподілом коштів у сімейних бюджетах через зростання комунальних платежів.

    За словами Оксани Руженкової, експертки Світового банку, багато споживачів змушені обирати продукти найнижчої цінової категорії, а ті, хто може собі дозволити, зволікають з покупкою дорогих продуктів, таких як сири, вершкове масло, ковбаси.

    Ситуація щодо пропозиції товарів також зазнає змін. Наприклад, на прилавках зменшується кількість польської продукції, а вітчизняні товари поступово замінюють її. Також експерти не виключають розширення асортименту “псевдопродуктів”, таких як сирні продукти замість сиру, спреди замість масла тощо.

    Прогнозуючи тенденції на найближчий період, експерти вказують на можливість зниження цін на деякі продукти, зокрема на соняшникову олію, яйця та цукор. Проте, ризик зростання цін на хліб та хлібобулочні вироби залишається високим через дефіцит продовольчої пшениці на внутрішньому ринку.

    Щодо овочів та фруктів, ціни на них можуть зрости на 5-7% через співвідношення попиту та пропозиції, інфляцію, погодні умови та світові тренди. Проте важливо враховувати якість продуктів, оскільки вона може впливати на цінову динаміку.

    Загалом, прогнозується помірне зростання споживчих цін у найближчі місяці. На тлі збільшення вартості продуктів харчування, споживачам слід бути більш уважними при плануванні своїх сімейних витрат та обирати більш економні альтернативи для збереження свого бюджету.

  • Українці зняли в січні з рахунків 27 млрд грн

    Українці зняли в січні з рахунків 27 млрд грн

    Це рекордне зняття заощаджень після введення в Україні воєнного стану 24 лютого 2022 року.

    Як ідеться у звіті Нацбанку, у січні 2024 року загальний обсяг депозитів населення в банківській системі скоротився на 2,5% – на 27,4 млрд грн, після чого на рахунках залишилося 1,05 трлн грн.

    Востаннє депозитний портфель фізосіб зменшувався в травні 2023 року, і тоді він скоротився менш ніж на один мільярд (987 млн грн). А зараз майже у 28 разів більше.

    Не можна порівняти нинішні зняття і з початком великої війни, коли в лютому 2022 року люди забрали з банків 8,9 млрд грн, а в травні-2022 – 4,6 млрд грн. Це в сумі 13,5 млрд грн за два місяці, і вдвічі менше відтоку в одному січні-2024.

    За останні 7 місяців скорочень депозитів населення не фіксувалося, а сукупно за 2023 рік банківські вкладення громадян зросли на 16,4% (до 1,08 трлн грн).

    У січні 2024 року люди забирали з рахунків як гривню, так і інвалюту:

    – гривневі вклади – скоротилися на 2,6% (на 18,8 млрд грн), до 692,2 млрд грн;

    – валютні вклади – зменшилися на 2,1% (на $200 млн), до $9,47 млрд.

    Водночас українці почали активніше кредитуватися в банках, де найбільше видають карткових кредитів (відкривають/збільшують кредитні ліміти на карткових рахунках) – так званих кредитів на життя, на поточні покупки. У січні 2024 року, згідно зі звітом Нацбанку, кредитування фізосіб у банках зросло на 2,3% (на 4,9 млрд грн), і кредитний портфель досяг 215,5 млрд грн.

    Депозити юросіб (які активно приростали в попередні місяці) у січні 2024 року також скоротилися – на 1,7% (на 21,8 млрд грн).

  • Сенат США схвалив законопроєкт про допомогу Україні

    Сенат США схвалив законопроєкт про допомогу Україні

    Сенат Сполучених Штатів Америки остаточно схвалив законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю та Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, із яких 60 мільярдів призначаються Києву. Загальна кількість голосів “за” склала 70, проти – 29.

    Тепер законопроєкт очікує на схвалення Палати представників Конгресу США, де більшість мають республіканці, багато з яких орієнтовані на позиції екс-президента Дональда Трампа, що критикував цей законопроєкт.

    Процес схвалення законопроєкту в Сенаті тривав до пізньої ночі 12 лютого, коли було прийнято рішення усунути останню процедурну перешкоду та обмежити дебати по законопроєкту до 30 годин. Деякі критики документу з Республіканської партії мали намір виступити проти його на нічному засіданні 13 лютого.

    Спікер Палати представників США Майк Джонсон висловив сумнів щодо проходження законопроєкту в палаті, наголошуючи на його “мовчазності щодо найгострішої проблеми, з якою стикається країна” – безпеки кордону США.

    У зв’язку з цим, необхідно, щоб обидві палати Конгресу – Сенат і Палата представників – схвалили законопроєкт, перш ніж президент США Джо Байден зможе його підписати.

    Джо Байден вже декілька місяців закликає Конгрес схвалити нову допомогу Україні. Президент США наголошує на важливості продовження військової допомоги Україні, що підтверджується його зустрічами з керівництвом Німеччини та заявами делегації Конгресу, яка перебувала в Україні 9 лютого.

    Отже, прийняття законопроєкту у Палаті представників буде важливим кроком у забезпеченні допомоги Україні та іншим країнам.

  • Польські фермери блокують п’ять пунктів пропуску на кордоні з Україною, у чергах 1250 вантажівок

    Польські фермери блокують п’ять пунктів пропуску на кордоні з Україною, у чергах 1250 вантажівок

    Польські фермери продовжують свій протест, що призвів до блокування п’яти пунктів пропуску на кордоні з Україною. Ця акція спричинила утворення черг з близько 1250 вантажівок, які очікують на можливість перетнути кордон. Речник Державної прикордонної служби України, Андрій Демченко, повідомив про це на ранковому ефірі 13 лютого.

    За його словами, протестувальники блокують пункти пропуску «Ягодин», «Рава-Руська», «Шегині», «Устилуг» та «Угринів». Черги найбільші на пунктах «Ягодин» та «Рава-Руська», де очікується найбільша кількість вантажівок.

    Протест почався 9 лютого, коли польські фермери почали блокувати кордонні пункти. Згідно з Демченком, вони спочатку заблокували лише два напрямки, але пізніше розширили свої дії, включаючи ще три пункти пропуску.

    Протест фермерів пов’язаний з рядом вимог, серед яких заборона імпорту сільськогосподарської продукції з України, протест проти європейської аграрної політики та вимоги щодо підтримки тваринництва.

    На даний момент поліція розслідує інцидент, коли фермери зупинили три українські вантажівки та висипали з них зерно просто на дорогу.

    Польські влади продовжують спостерігати за розвитком ситуації та шукають шляхи врегулювання конфлікту з метою забезпечення безперебійного перетину кордону та роботи пунктів пропуску.

  • Україна підвищить податки, якщо не отримає фіндопомогу від Америки

    Україна підвищить податки, якщо не отримає фіндопомогу від Америки

    Україна розробляє план дій для Міжнародного валютного фонду (МВФ), спрямований на забезпечення фінансування та покриття дефіциту бюджету в разі припинення фінансової допомоги з боку Сполучених Штатів.

    Згідно з планом, Україна планує розширити продажі внутрішніх облігацій, підвищити податки та скоротити видатки.

    За даними джерел, Україна намірує представити свій план МВФ під час візиту місії фонду до Києва, який триватиме три дні і розпочнеться 12 лютого. Співробітники МВФ під керівництвом Гевіна Грея планують відвідати столицю.

    Незважаючи на те, що Україна виконує свої зобов’язання, Міністерство фінансів та Національний банк вважають, що існує ризик того, що Рада директорів МВФ не схвалить наступний транш кредиту без фіскального плану, якщо американські кошти продовжать бути заблоковані.

    Цього року Київ має отримати $5,3 мільярда за програмою МВФ.

    Важливо підкреслити, що основним джерелом заміщення американської допомоги є розширення внутрішніх державних запозичень. Українські банки мають високий рівень ліквідності, і уряд розраховує на їхню готовність інвестувати кошти в високодохідні державні облігації.

    “Це може принести щонайменше $5 мільярдів доходів цього року. Уряд також може розглянути підвищення податків або зменшення витрат за потреби”, – підкреслює агентство.

  • Україна залишається лідером у споживанні вугілля в енергетиці

    Україна залишається лідером у споживанні вугілля в енергетиці

    Україна продовжує полювання за енергетичними ресурсами, які визначають обличчя її енергетичного ландшафту. За новітніми даними, газ, ядерне паливо і вугілля є трьома головними лідерами у цьому списку, з ВЕД виступаючи як екзотичний показник української енергетики.

    Згідно з даними компанії YASNO, газ залишається найпопулярнішим джерелом енергії в Україні, становлячи 30% від усіх енергетичних потреб країни. На другому місці розташувалася атомна енергія, яка забезпечує 24% енергетичних потреб. Вугілля залишається на третьому місці з 22%.

    Згідно з експертами, гідроелектростанції виробляють не більше 4% енергії, тоді як відновлювальні джерела енергії вкладаються лише 3%.

    Найбільшим виробником електроенергії в Україні залишається атомна енергетика. За даними “Енергоатому”, українські атомні електростанції згенерували на понад 1 млрд кВт-год більше, ніж у минулому році.

    Крім того, компанія “Укргазвидобування” також досягла значного прориву, досягнувши найбільшого добового видобутку з грудня 2018 року. Цей успіх було досягнуто завдяки введенню в експлуатацію рекордної кількості нових свердловин, де більшість з них є високодебітними, надаючи понад 100 тисяч кубометрів газу на добу.

  • Чорна вдова банків: як Наталія Рудуха доводить банки до неплатоспроможності

    Чорна вдова банків: як Наталія Рудуха доводить банки до неплатоспроможності

    Заступниця директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Наталія Рудуха раніше працювала у трьох банках, які потім були визнані неплатоспроможними і ліквідовані. До того ж, у двох з цих банків вона була не просто рядовим співробітником, а заступницею голови правління. Як Рудуха вплинула на долю цих банків розбиралися у цьому матеріалі.

    Спочатку, за інформацією з відкритих джерел,  Наталія Рудуха працювала провідною економісткою, а згодом головною економісткою відділу операційного обліку банку «Надра», який згодом був ліквідований після її звільнення. Головна економістка так «наекономила», що банк довелося визнати неплатоспроможним.

    Згодом Рудуха пішла працювати в «Астра Банк». Спочатку вона займала там посаду головної бухгалтерки, а потім її підвищили до заступниці голови правління банку. Проте і цей банк був визнаний судом неплатоспроможним.

    Ось і другий банк, який, не без участі пані Наталії, довели до краху. Визнання одного банку неплатоспроможним у кар’єрі може бути випадковістю, але два – це вже закономірність. Проте й на цьому невдачі банків, коли туди приходить працювати Наталія Рудуха не закінчуються.

    По-справжньому змінив кар’єру пані Наталії банк «Контракт», куди вона прийшла працювати заступницею голови правління у березні 2015 року. Опинилася вона там, швидше за все, не випадково і ось чому.

    2014 рік для банку «Контракт» став роковим, тому що саме тоді банк купив ізраїльський мільярдер Йехіам Авіссар (про якого майже нічого не відомо). Вже через два місяці після того, як банк з «американського» став «ізраїльським», всім клієнтам «Контракту» стало зрозуміло, що подальше співробітництво з банком призведе до краху їхнього бізнесу.

    Згодом банк отримує нову адміністрацію, яку, схоже, ретельно підбирали. Головою Правління банку «Контракт» стала Ірина Потапенко, яка раніше була директором київського відділення “Універсал банка” і ніколи не займала посад такого високого рангу. Проте головна роль у процесі «доведення «Контракту» до самогубства» їй не дісталася. Роль «смотрящего» отримав Ілля Марчевський, який є близьким другом Едуарда Ставицького – тіньового партнера бізнесмена-втікача Сергія Курченка. Ймовірно, саме тому вже у перші дні нового правління банку були видані кредити на суму 30 млн гривень і 8 млн доларів компаніям, пов’язаним з Курченком.

    Провернути всі схеми Марчевському навряд чи вдалося б без участі Наталії Рудухи, яка має вже «вдалий досвід» роботи в банках, які визнавали неплатоспроможними, і знає всі схеми швидкого вичерпання фінансового ресурсу банків.

    У жовтні 2015 року банк «Контракт» був визнаний неплатоспроможним та пізніше був ліквідований. Згідно з даними на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (де зараз і працює головна героїня тексту) зазначається, що напередодні запровадження у ПАТ Банк “Контракт” тимчасової адміністрації, керівництво банку влаштувало розпродаж майна без фактичного надходження коштів на рахунки та перерахування коштів юридичних осіб на рахунки фізичних. Це призвело до того, що сума відшкодування за рахунок Фонду гарантування значно зросла.

    Майже одночасно з визнанням банку “Контракт” неплатоспроможним Рудуха отримала посаду у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. З жовтня 2015 року вона працювала провідною бухгалтеркою відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку, з січня 2016 року – провідною бухгалтеркою управління з питань врегулювання неплатоспроможних банків, а вже через два місяці – з березня 2016 року – зайняла посаду керівника відділу бухгалтерського обліку неплатоспроможних банків.

    Проте й на цій посаді довго працювати не довелось, у червні 2016 року Рудуху призначили заступницею директора-розпорядника ФГВФО. Варто зазначити, що вся нова адміністрація банку «Контракт» отримала потім непогані посади в інших банках, проте саме Рудуха отримала найкраще місце – у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, де може тепер офіційно розпоряджатися майном ліквідованих банків.

    Вже на посаді заступниці директора-розпорядника Фонду гарантування вкладів вона не перестала нищити банки і стала фігуранткою кількох кримінальних проваджень, зокрема вкладники одного з ліквідованих банків звинуватили Наталію Рудуху у начебто вимаганні 50% за відшкодування втрачених ними коштів. Проте поки ніякої відповідальності пані Наталія не понесла, а розуміючи з чиєї руки вона могла бути призначена в Фонд гарантування вкладів, швидше за все й не понесе.

  • Україну обмежують в експорті до Польщі

    Україну обмежують в експорті до Польщі

    Польща веде переговори з Україною з метою ввести “дуже великі” обмеження на ввезення українського продовольства, але Київ їх затягує.

    Про це заявив заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак в інтерв’ю RMF FM.

    “Якби це залежало від мене, я б якнайшвидше запровадив обмеження на імпорт цукру, замороженої малини і яблучного концентрату в Польщу” , – сказав Колодзейчак.

    Каже, Києву ці вимоги “не сподобалися”, а сам він став для українців “першим ворогом на переговорах”. Хоча сам він навіть не брав участі в цих переговорах.

    За словами Колодзейчака, Україна переговори затягує, тому він рекомендує міністру Секерському запровадити обмеження на подальшу продукцію, яка, “на жаль”, усе ще надходить до Польщі.

    Він виступив за введення в ЄС щонайменше 8% ПДВ на продукти харчування, імпортовані з України. А також заявив, що працюватиме над закриттям кордону з Україною.

    “Я це гарантую – кордон буде більш щільним, ніж будь-коли раніше”, – заявив заступник міністра.

    Зазначимо, що сьогодні польські фермери вийдуть на масштабні протести, перекриваючи дороги по всій країні.