Golosnovinua.com

Категорія: Економіка

  • В Україні створять уніфіковану методику закупівель для цивільних проектів у відбудові

    В Україні створять уніфіковану методику закупівель для цивільних проектів у відбудові

    Україна планує впровадити єдину методику закупівлі супутніх послуг та робіт у цивільному будівництві для проєктів відновлення. Розробку нових стандартів проводитимуть спільно з представниками ринку, зокрема архітекторами, інженерами, а також представниками проектних та експертних організацій.

    Про це повідомила Олена Шуляк, голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади та місцевого самоврядування, лідер партії “Слуга народу”.

    За словами Шуляк, розробку методики веде Державне агентство відновлення і розвитку інфраструктури України, яке вже має досвід у цій сфері. Проте, активною учасницею процесу є і сам ринок разом із фахівцями, і невдовзі буде сформовано команду експертів для цієї мети.

    “Ми усі усвідомлюємо, наскільки важливо мати чітку методику закупівель супутніх послуг та робіт у будівництві. Це допоможе забезпечити якість і повноту проєктної документації, дотримання стандартів під час проєктування та будівництва, а також адекватність технічних обстежень”, – наголосила Шуляк.

    Вона також підкреслила необхідність врахування думки урбаністичної та архітектурної спільноти при створенні нових стандартів відновлення. Таким чином, ця зустріч з Державним агентством відновлення і розвитку інфраструктури стала першим кроком у співпраці з професійним середовищем для знаходження спільних точок дотику та визначення подальших кроків.

    “У майбутньому ефективна комунікація між державними установами та архітекторами допоможе вдосконалити співпрацю. Тому важливо розробляти нові правила, які покращать якість послуг і експертизи в цій галузі”, – додала Шуляк.

    Вона також зауважила, що будь-яка монополія на державні замовлення є неприпустимою, оскільки у відновленні українських міст і сіл повинні брати участь всі професіонали на рівних умовах. Це означає залучення провідних архітектурних бюро та талановитих архітекторів до грамотного відновлення країни.

    Нагадаємо, що з березня 2024 року запрацює цифрова екосистема відновлення України DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management), яка спростить управління проектами відновлення та забезпечить їхній моніторинг від етапу відбору до завершення реалізації.

  • В Укрзалізниці заявили про борг у майже 17 млн грн за пільгові перевезення на Харківщині

    В Укрзалізниці заявили про борг у майже 17 млн грн за пільгові перевезення на Харківщині

    Протягом одинадцяти місяців 2023 року Акціонерне товариство “Укрзалізниця” здійснило перевезення пільгових пасажирів залізничним транспортом на території Харківської області, отримавши за це суму 21,3 мільйона гривень. Про це повідомила пресслужба перевізника відповідно до запиту ЗМІ.

    Зазначено, що місцева влада виплатила лише 21% від загальної суми за надані пільговим категоріям населення послуги, що становить 4,5 мільйона гривень за вказаний період.

    У звіті також вказано, що регіональна філія “Південна залізниця” АТ “Укрзалізниця” за дев’ять місяців 2023 року зазнала збитків на суму 1,385 мільярда гривень від перевезення пасажирів у приміському сполученні. Філія обслуговує не лише Харківщину, а також Полтавську, Сумську, а також деякі райони Чернігівської й Луганської областей.

    Зазначається, що з 1 січня 2017 року витрати на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян включені до видатків місцевих бюджетів згідно із внесеними змінами до Бюджетного кодексу України.

    На позначеному періоді торік АТ “Укрзалізниця” ввело в експлуатацію три оновлені електропоїзди, які вже курсують на території Харківської області, забезпечуючи зв’язок між Харковом та Полтавою, а також з’єднуючи Лозову, Красноград і Огульці з Полтавою та Кременчуком.

  • Нацбанк прогнозує зростання інфляції 2024 року

    Нацбанк прогнозує зростання інфляції 2024 року

    Згідно щоквартального звіту Національного банку України, відновлення української економіки у поточному році буде сповільнюватися до 3,6%. Протягом перших місяців 2024 року інфляція в країні залишатиметься на рівні, схожому до поточних показників, однак очікується помірний її зріст у другому півріччі, що призведе до досягнення рівня 8,6% до кінця року.

    Надмірно сприятливі погодні умови, що впливали на сферу продовольства, та збільшення витрат бізнесу, зокрема на оплату праці, визначено як основні фактори прискорення інфляції. Прогнозується, що після зменшення ризиків безпеки у 2025 році інфляція сповільниться до рівня 5,8%, а в 2026 році повернеться до цільового показника в 5%. Цьому сприятимуть як зменшення зовнішнього інфляційного тиску, зокрема через здешевлення енергоносіїв, так і послідовна монетарна політика Національного банку України.

    Процес відновлення економіки України буде тривати, хоча й сповільниться до 3,6% у 2024 році. Щоб підтримати цей рух, вживатимуться заходи, такі як м’яка фіскальна політика, подальше стимулювання внутрішнього попиту та розширення логістичних потужностей. Однак нещасливо, високі ризики безпеки, масштабні втрати і руйнування обмежуватимуть економічне зростання. Додатковий стримувальний чинник – ймовірне скорочення врожаїв після торішніх рекордів урожайності.

    Прогноз Національного банку України передбачає прискорення темпів економічного зростання до 5,8% у 2025 році та 4,5% у 2026 році. Важливо відзначити, що фактична споживча інфляція у грудні 2023 року була нижча, ніж прогнозовано. За рахунок швидкої адаптації учасників валютного ринку до режиму керованої курсової гнучкості базова інфляція в 2023 році взагалі сповільнилася до 4,9%.

  • Україна створить Національну акціонерну компанію “Вода України”

    Україна створить Національну акціонерну компанію “Вода України”

    Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець наголосив, що створення НАК “Вода України” сприятиме впровадженню відкритого та ефективного моніторингу стану водних ресурсів та контролю за їх використанням.

    За інформацією від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, 2023 рік виявився надзвичайно складним для водного сектору, внаслідок техногенної катастрофи – підриву дамби Каховської ГЕС. Країна зіштовхнулась з найбільшою техногенною кризою з часів Другої світової війни. Втрата значного об’єму води з водосховища призвела до серйозних проблем, еквівалентних потребам у воді на 1,5 року вперед. Стале використання водних ресурсів та забезпечення “доброго” стану вод є критичними аспектами національної безпеки. Міністр наголосив на необхідності балансування використання водних ресурсів та забезпечення доступу до води для всіх громадян в умовах воєнного бюджету.

    Також повідомляється, що перша організація водокористувачів в Україні отримала у власність зрошувальні системи, зокрема, інженерні мережі Суворовської зрошувальної системи на Одещині. Кабінет Міністрів прийняв постанову щодо внесення змін до Порядку використання коштів у державному бюджеті для підтримки сільськогосподарських товаровиробників та організацій водокористувачів.

    Додатково, Президент України підписав закон, який регулює організації водокористувачів та сприяє гідротехнічній меліорації земель. Цей закон був ухвалений парламентом у лютому 2022 року після більше двох років розробки, обговорення та прийняття. Відновлення зрошення очікується забезпечити сталий розвиток сільськогосподарського сектору у південному регіоні та реалізацію аграрного потенціалу всієї країни.

  • Міненерго стверджує, що росіяни прагнуть до знищення енергетичної інфраструктури

    Міненерго стверджує, що росіяни прагнуть до знищення енергетичної інфраструктури

    Російські загарбники сконцентрували свої удари на енергетичній інфраструктурі прифронтових регіонів. Національний телемарафон отримав від заступника міністра енергетики Ярослава Демченкова інформацію, що в цьому зимовому сезоні масових обстрілів українських енергетичних об’єктів не було.

    “У цей опалювальний сезон, очевидно, ми спостерігаємо відсутність масових обстрілів енергоінфраструктури. Противник зосередився, переважно, на прифронтових районах”, – наголосив він. Демченков зауважив, що в прифронтових районах ворог спрямовує свої зусилля на знищення об’єктів генерації та розподілу енергії, а також проводить влучання в вугільні шахти та газопостачальну систему.

    Заступник міністра також повідомив про проведення робіт з оцінки наслідків ворожих атак та економічних збитків, зокрема, для енергетичних компаній. У Міненерго створили спеціальну робочу групу для швидкого задоволення потреб компаній в енергозабезпеченні.

    Демченков підкреслив також посилення готовності до усунення наслідків атак противника по енергооб’єктах, вказавши на набутий досвід від масованих російських ударів минулого опалювального сезону.

  • Український бізнес на грані кризи: економічні труднощі та державний тиск викликають занепокоєння

    Український бізнес на грані кризи: економічні труднощі та державний тиск викликають занепокоєння

    Економічна ситуація в Україні продовжує неблагополучну тенденцію, і бізнес висловлює своє незадоволення владою, вважаючи, що підприємства закриваються через невдалі кроки влади, а також через дії силових структур. Заяви Кабміну щодо покращення ситуації у економіці не відповідають реальності, вважають учасники бізнес-середовища.

    Дослідження Інституту економічних досліджень і політичних консультацій свідчить, що очікування бізнесу на найближчі два роки погіршилися. Кількість підприємств, які планують розширити свою діяльність, зменшилася, а частка тих, хто очікує скорочення, зросла. Також вивчено відношення бізнесу до держави, і виявилося, що значна частина вважає державу не партнером, а регулятором чи навіть перешкодою.

    Податковий індекс Європейської бізнес асоціації підтверджує недовіру українських компаній до податкової системи. За даними дослідження, 40% підприємств вважають систему оподаткування перешкодою для розвитку бізнесу. Фіскальний тиск отримав високий бал, і лише обмежена кількість підприємців не відчули цього тиску.

    Аналітик Анатолій Амелін з “Українського інституту майбутнього” наголошує, що у країні вже немає економіки, а зростання, яке фіксується, є результатом інфляції. Він також вказує на відтік бізнесменів за кордон, оскільки в Україні вони стикаються із загрозами і спробами вилучення грошей.

  • В Україні прогнозують зростання вартості землі на 40%

    В Україні прогнозують зростання вартості землі на 40%

    Протягом понад двох років, в період повномасштабної війни Росії проти України, ринок сільськогосподарських земель демонструє стійкий ріст. Вартість землі зросла на 10%, що еквівалентно збільшенню потенційної застави на $5,5 млрд. З урахуванням коефіцієнта ліквідності сільгосппідприємств у розмірі 0,35, цей приріст міг би забезпечити власникам та агросектору додаткові кредити на суму $1,9 млрд. Інформацію надано в огляді земельного ринку за четвертий квартал 2023 року.

    На кінець 2023 року обсяг банківського боргу аграрного сектору становив приблизно 3,5 млрд доларів США. Таким чином, активне використання землі як застави могло б значно розширити можливості фінансування агросектору та власників земельних ділянок.

    З відкриттям ринку землі для юридичних осіб з 1 січня поточного року передбачається подальший ріст вартості землі приблизно на 40%, що призведе до збільшення капіталізації ринку земель до майже $50 млрд. Це відкриє потенціал для залучення кредитів на суму до $17,5 млрд.

    Такий підхід може допомогти зменшити розрив у фінансуванні українського агросектору, який становить близько $21 млрд, і відповісти на потреби у короткостроковому фінансуванні, а також інвестиціях у відбудову, відновлення та розвиток.

    Додатковий розвиток ринку і підвищення його прозорості сприятимуть зростанню коефіцієнта ліквідності землі, наближаючи його до рівня розвинених країн, що автоматично розширить обсяги можливого кредитування.

  • Держборг України за два роки війни зріс удвічі

    Держборг України за два роки війни зріс удвічі

    За даними Мінфіну, державний і гарантований державою борг 2023 року зріс до нового історичного максимуму – 5,519 трлн грн або $145,32 млрд. За рік у гривні показник зріс на 35,4% (1,444 трлн грн), у валюті – на 30,4% ($33,9 млрд).

    Найбільший вплив на зростання заборгованості 2023 року мало отримання макрофінансової допомоги (пільгових кредитів) від ЄС на суму 18 млрд євро, що становило 55% усього зростання держборгу в гривневому еквіваленті та 61% – у валютному. Видатки на обслуговування держборгу 2023 року становили 8,2% видатків загального фонду держбюджету (для порівняння 6,5% – 2022-го і 12,4% – 2021 року).

    Таким чином у воєнний час структура державного боргу об’єктивно погіршилася. Можна, звісно, заколисувати себе тим, що група кредиторів України з країн G7 і Паризького клубу погодила припинення виплат за боргом до 2027 року. Але це слабка втіха.

    Уряд України не тільки не зміг домовитися про більш пристойну відстрочку – хоча б на 10-15 років, а й про списання хоча б 50% державного боргу. Ба більше, не змогли домовитися і про зменшення відсоткової ставки. І вся ця лавина боргів обрушиться на країну 2027 року.

  • Україні необхідно впровадити систему торгівлі викидами протягом двох років

    Україні необхідно впровадити систему торгівлі викидами протягом двох років

    В Україні наступні роки буде акцентуватися на формуванні та реалізації кліматичного порядку денного, і зокрема, на важливості введення законодавчих змін для запуску системи торгівлі викидами. Про це заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець під час Міжнародного довкіллявого форуму “United for Nature. Agenda for Ukraine”.

    За його словами, основним завданням на найближчі два роки є впровадження кліматичного законодавства для запуску системи торгівлі викидами. Ці заходи мають забезпечити українській промисловості та економіці уникнення проблем, пов’язаних із механізмом регулювання викидів вуглецю на кордоні з ЄС (CBAM). Міністр підкреслив, що важливо ухвалити відповідне законодавство та запустити систему торгівлі викидами, яка може почати свою роботу у пілотному режимі вже з 2025 року.

    Стрілець також висловив думку, що не варто витрачати час на переговори щодо відтермінування впровадження CBAM для України, оскільки в Євросоюзі цей механізм повинен стартувати з 1 січня 2026 року. Європейська комісія розпочала перехідний період в застосуванні Carbon Border Adjustment Mechanism (CBAM), що вводить новий вуглецевий збір на експорт з третіх країн до ЄС, і визначатиме його розмір за вуглецевим вмістом вироблених товарів.

  • Сергій Токарєв: як власник російського казино Cosmolot отримав доступ до української “Дії”

    Сергій Токарєв: як власник російського казино Cosmolot отримав доступ до української “Дії”

    Поки очільник Мінцифри Михайло Федоров п’є каву з “хорошим русскім” Сергієм Токарєвим в Києві, батько Токарєва п’є чай в Кремлі.

    Російський бізнесмен Сергій Токарєв, який являється співвласником онлайн казино Cosmolot та First, виріс у впливовій московській родині. Батько Сергія – Токарєв Олександр Васильович має хороші звя’зки в Кремлі. Зокрема, Токарєва старшого пов’язують з Павлом Бородіним, який у свій час допоміг прийти до влади Володимиру Путіну.

    Олександр Токарев разом з Павлом Бородіним входять до складу Опікунської ради Міждержавного союзу міст-героїв. Цей орган заснований у 2004 році для широкої інтеграції Росії, України, Білорусі та невизнаної частини Абхазії.

    Скріншот складу Опікунської ради Міждержавного союзу міст-героїв, до складу якої входить батько Сергія Токарєва

    Сергій Токарєв, незважаючи на тісне спілкування з українською бізнес елітою та дружбу з очільником Мінцифри Михайлом Федоровим, продовжує вести напів легальний гемблінговий бізнес в РФ, володіє там нерухомістю та парком дорогих авто. З 2016 року він 172 рази літав до Москви, а також відвідував анексований Крим в обхід українського державного кордону — рейс 1634-SU компанії “Аерофлот” з Токарєвим на борту регулярно літав з Шереметьєво до Сімферополя в серпні 2016.

    Офіційно, із майна в РФ у Токарєва є як мінімум три квартири, дві в Іжевську і одна в Удмуртській області. У його власності Range Rover (А976ВР777), Mazda ТОURI (С082АХ177) і Mazda 3 (М791ТТ177) та Audi RS6 Avant Performance потужністю 605 кінських сил на урядових номерах (А028МО99). Цікаво, що номери цієї серії розшифровуються як адміністрація Москви або Московської області і належать в основному працівникам мерії.

    Показово, що незважаючи системні контакти з представниками української влади та підтримку української армії ніяких “заходів впливу” відносно громадянина Росії та його близьких родичів в РФ не послідувало. Нагадаємо, в РФ саджають в тюрьму навіть за “неправильний” репост в соціальних мережах, тому важко повірити, що фінансування української армії пройшло б для Токаєва та його родичів безслідно. Відповідно, діяльність Сергія Токарєва повністю влаштовує росіян, і скоріш за все, санкціонована Кремлем.

    Також цікавим фактом з біографії Сергія Токарєва є його робота на російського православного олігарха Костянтина Малофєєва, власника медіа-холдингу “Царьград” та фігуранта міжнародного санкційного списку. Для Малофєєва Токарєв, як і Максим Кріппа, працював над просуванням казино “Вулкан” та “Вулкан.бет”. У Росії цей бізнес заборонено і він перебуває під жорстким контролем ФСБ, однак Малофєєву ніхто не заважає, адже крім “правильної патріотичної риторики” та захисту інтересів православної церкви Малофєєва курує Друга служба ФСБ.

    І якщо через Максима Кріппу ведеться скупка українських медиа активів для розвитку проекту “Царьград Україна”, то схоже, що у Сергія Токарєва інше завдання: інтеграція до української бізнес та ІТ-спільноти.

    Звісно, Сергій Токарєв може представити роботу на Малофєєва як “помилку молодості” адже хто не помиляється. Але є нюанс: незважаючи на декларації про допомогу українській армії, насправді Токарєв обкрадає солдат на передовій. Так, засновник Traffic Devils Олександра Слобоженко зізнався, що його компанія переправляла рекламний трафік онлайн казино Cosmolot на позиції наших бійців на передовій.

    Зрозуміти логіку Сергія Токарєва як бізнесмена можна, але факт “виманювання” зарплат наших бійців, повністю нівелює весь оплачений в пресі піар як Сергія Токаєва, так і бренду Cosmolot.

    Також виникають питання щодо участі Токарєва в українських державних проектах, таких як Diia City. І проблема навіть не у ризиках, пов’язаних з імовірністю витоку даних громадян України до РФ, а скоріш з можливостями Токарєва інтегрувати людей Малафєєва до міжнародних безпекових проектів в сфері IT.