Golosnovinua.com

Категорія: Охорона здоров’я

  • МОЗ України затвердило перелік хвороб для призначення медичного канабісу

    МОЗ України затвердило перелік хвороб для призначення медичного канабісу

    Міністерство охорони здоров’я України затвердило перелік хвороб і станів, за яких буде дозволено призначати медичний канабіс. Це рішення стало важливим кроком у реформуванні медичної системи та забезпеченні пацієнтів новими методами лікування.

    Дозування та режим приймання лікарського засобу на основі канабісу визначить лікар індивідуально з урахуванням віку, ваги, стану здоров’я, супутніх захворювань пацієнта та інших чинників.

    Дітям також можна призначати такі ліки, однак винятково за умови, що співвідношення канабідіолу до тетрагідроканабінолу в них становить понад 20:1, а максимальна добова доза не перевищує 25 мг/кг ваги тіла.

    Водночас ліки на основі медичного канабісу не призначають вагітним і жінкам, які годують груддю, пацієнтам з відомою або підозрюваною особистою чи сімейною історією шизофренії або іншого психотичного розладу, а також у разі, якщо в пацієнта є важкі розлади особистості (виняток – депресія, пов’язана з основним захворюванням).

    Серед протипоказань – підвищена чутливість до канабіноїдів або будь-якої іншої допоміжної речовини лікарського засобу. Пацієнтам, які мають помірні або тяжкі порушення функції печінки, призначати лікарські засоби канабісу не рекомендується або ж дозволяється при зменшенні дозування.

    Прийом лікарського засобу на основі канабісу має бути припинений, якщо протягом 4-12 тижнів не буде отримано бажаного терапевтичного ефекту або у разі серйозних побічних реакцій (у тому числі пов’язаних із психічним станом).

    Перелік хвороб:

    – злоякісні новоутворення;

    – діабетична нейропатія;

    – розсіяний склероз;

    – ураження трійчастого і лицьового нерва;

    – невралгії внаслідок оперізувального лишаю;

    – ураження нервових корінців і сплетінь;

    – компресія нервових корінців і сплетінь у разі хвороб;

    – мононевропатія кінцівок,

    – поліневропатія та інші ураження периферичної нервової системи;

    – церебральний параліч та інші паралітичні синдроми;

    – травми спинного мозку;

    – внутрішньочерепні травми;

    – нудота і блювання внаслідок хіміотерапії при лікуванні новоутворень;

    – хвороба Паркінсона, синдром де ля Туретта;

    – рефрактерна (фармрезистентна) епілепсія;

    – захворювання, що призводять до судомних нападів у дитячому віці: синдром Леннокса-Гасто, синдром Драве, туберозний склероз;

    – втрата ваги, пов’язана з анорексією у пацієнтів із хворобами, спричиненими вірусом імунодефіциту людини.

  • Експерти вважають, що через кліматичні зміни необхідно переформатувати ліси

    Експерти вважають, що через кліматичні зміни необхідно переформатувати ліси

    В умовах зміни клімату Україна стикається з дедалі частішими природними катастрофами, такими як масштабні пожежі в лісах та паводки в Європі. Експерти, зокрема Олег Листопад з Мережі захисту національних інтересів АНТС, вважають, що для пом’якшення наслідків цих явищ необхідно переформатовувати ліси та адаптувати їх до нових кліматичних умов.

    В Україні ситуація погіршується підвищеною небезпекою пожеж на великих площах, бо “в нас дуже багато насаджено штучних лісів з сосни”, – зауважує експерт. І він закликає запровадити в Україні мораторій на видобуток торфу. А витрачання коштів комунальникам – це окреме питання, каже експерт.

    Закуповують сакури за кілька мільйонів, шаровидні акації. Можливо, вони й гарні, але вони не дають тіні. А синоптикиня Укргідрометцентру Наталя Птуха розповіла: чи можна з таким теплим вереснем очікувати і на теплу зиму?

    Нічого дивного у паводках немає, як і в посушливому періоді. Питання в тому, наскільки ці явища сильні

    Як таке можливо, що у наших сусідів, в Польщі та Чехії річки виходять з берегів, а у нас – тепла осінь і водночас пожежі у кількох областях?

    Олег Листопад: У паводках нічого дивного немає. Так само, як і в посушливому періоді. В наших західних областях теж не так давно були паводки. Нічого в цьому особливого немає. Питання в тому, наскільки ці явища сильні, і наскільки часто вони відбуваються. А це вже наслідки, як кажуть фахівці, зміни клімату. Коли глобальна температура середньостатистична на планеті збільшується. А збільшується вона тому, що в атмосферу потрапляють парникові гази.

    Тобто, в атмосфері збільшується кількість вуглецю. Через це атмосфера нагрівається, в ній може набиратися більше вологи. А якщо більше назбиралося, може більше випасти. На європейські терени прийшов циклон, і там випала велика кількість опадів. Потрібно говорити про те, як уникнути жертв і зменшити збитки.

    Що, на вашу думку, спричинило сильні дощі та повені саме в Польщі, Румунії, Чехії та Австрії?

    Олег Листопад: Повторюся, це відбувається не вперше. Нічого надзвичайного в таких рясних опадах немає. В 2021 році такі дощі були в Німеччині. Питання тільки в готовності людей, готовності влади невеликих міст, містечок до таких подій. Чеські колеги з Праги мені повідомляють, що в самому місті ситуація нормальна.

    В Чехії величезна річкова долина не забудовується. Адже якщо ми будемо в долині щось будувати, саме воно й потрапить під удар стихії. Долина річки – це така умовна чаша, яка сформована через те, що час від часу вона наповнюється великою масою води. Це закон Архімеда. Якщо ми в якусь посудину вкинемо якогось об’єму предмет, то на об’єм цього предмета кількість води з цієї посудини вихлюпнеться.

    До речі, в Європі існують так звані червоні лінії. Ці лінії накреслені на карті після подібних кліматичних подій, які трапляються раз на 50 років. І той, хто будується нижче цих ліній, жодних компенсацій від держави не отримує. І жодна страхова фірма таке будівництво страхувати не буде. А якщо й буде, то під такі відсотки, що будівельник сам не захоче страхуватися.

    Червоні лінії

    А як відбувається в Україні?

    Олег Листопад: В Україні ДСНС мала б до 2024 року розробити такі червоні лінії. Я розумію, що зараз ДСНС не до цього. Хоча я не впевнений, що ті фахівці, які мали б цим займатися, вони зайняті безпосередньо розбором завалів. Тому у ДСНС варто було б спитати, де наші карти з червоними лініями?

    Коли в Закарпатті в 1990-х були повені, люди відверто цим спекулювали, користуючись програмами підтримки, завдяки яким людей переселяли. А через деякий час я побачив, що люди почали будувати житло в 20 метрах від річки. Я запитував тоді у голови села, а як же так, адже зовсім недавно були повені? І почув у відповідь, що у них, мовляв, більше немає де будувати. Я навіть не знаю, як назвати таке мислення і таку поведінку.

    “На моїй футболці написано: “Перетворимо довкілля з жертви на зброю”

    Наскільки аномально теплою і посушливою є цьогорічна осінь?

    Олег Листопад: Є два способи реагувати на зміну клімату загалом: зменшувати викиди, зменшувати використання викопного палива, зупинити війну в Україні, через яку горять нафтобази, горять ліси, витрачаються кошти, які можна витратити на те, щоб зупинити зміну клімату. Наші екологи на всіх майданчиках, де тільки бувають, доносять всім міжнародним організаціям цю думку: якщо вам байдуже до людських сліз, то подумайте про себе, зупиняйте війну, надайте зброю, накладайте санкції.

    Росія має за це заплатити; на моїй футболці написано: “Перетворимо довкілля з жертви на зброю”. На сьогодні наше довкілля – це жертва, а має перетворитися на зброю. Інформація про наше знищене довкілля має перетворитися на зброю. І ми маємо домогтися, щоб працював на нашу перемогу і цей фактор також.

    “Зараз, як гарячі пиріжки, роздаються ліцензії на видобуток торфу і бурштину”

    А наша тепла осінь – аномальна?

    Олег Листопад: Давайте згадаємо 2020 рік. Осінь була ще спекотніша. Потім була малосніжна зима. А потім Державне агентство з водних ресурсів обмежувало водокористування. Для енергетиків були обмеження, не вистачало води навіть у водосховищах. Це позначилося і на врожаях, і на всьому. І того року теж були жахливі пожежі.

    Другий спосіб реагування на зміни клімату – адаптуватися до цих змін. І з цим у нас біда. Хоча плани розробляються. Відома фахівчиня, метеорологиня Світлана Краковська разом з колегами брала участь в розробці планів адаптації трьох областей.

    Також у нас є фантастичний фахівець з протипожежної безпеки лісів, доктор біологічних наук Сергій Зібцев. У нього є команда, і вони мають цілий пакет пропозицій. Після 2020 року, після цих величезних пожеж, був підготовлений проєкт стратегії. Я зайшов за цим лінком на сайт Міндовкілля і цієї сторінки не знайшов. Не відомо, що з цією стратегією, і як ми будемо боротися з пожежами, і які у нас плани. А плани насправді не такі складні.

    • По-перше, потрібно заборонити видобувати торф і осушувати торфовища і болота. І ще з радянських часів у нас в країні відбувається масштабна меліорація. І зараз, як гарячі пиріжки, роздаються ліцензії на видобуток торфу і бурштину. Держава отримує мільйон-два гривень за цю ліцензію, а потім збитки від пожеж складають сотні мільйонів. А недоотримання врожаю, бо немає чим поливати, складають мільярди. Тому нам потрібен мораторій на видобуток торфу. А відновити торфовища насправді не складно. Є досвід європейських країн, є й українські фахівці, які розбираються в цьому питанні.
    • По-друге, у нас дуже багато насаджено штучних лісів з сосни. І це сосна одного віку. Так звана одновікова монокультура. Пожежі, які ми спостерігаємо, відбуваються в сухому лісі. Там будь-яка іскра призводить до займання.

    “Ліси потрібно переформатовувати”

    Що можна зробити з цими лісами?

    Олег Листопад: Ліси потрібно переформатовувати. Про це багато говориться, але нічого не робиться. Садиться і далі сосна. Інші породи я спостерігаю в невеликих обсягах, наприклад, подекуди десь можуть посадити рядочок червоного дуба. Але кардинальних змін немає.

    Розкажіть про той циклон “Борис” на території Європи. Звідки він взявся і чому такий потужний?

    Наталя Птуха: Його дія практично мінімізувалася. Фронтальні системи, які з ним пов’язані, відійшли до території Італії. Але вони вже не такі активні і катастрофічних наслідків не спричинюють. Циклони – це поля низького тиску. Вони є завжди. Так само, як і антициклони – поля високого тиску. Це дві протидіючі баричні сили, які формують погоду на земній кулі.

    Просто вони бувають різної інтенсивності, залежно від того, в які умови вони потрапляють. Був пік активності цього циклона над Центральною Європою. Цей циклон виявився заблокованим, тому що з півночі, з північного сходу розташувалося потужне поле високого тиску – антициклон. Відповідно, він блокував цей циклон над Центральною Європою, і він не мав змоги далі нікуди просуватися. Тож кілька днів він крутився фактично на одному місці.

    Тому так багато опадів було на певних територіях. Також додатковим фактором було те, що завжди передумовою для випадіння опадів є різниця температур. Тобто опади випадають на атмосферних фронтах, а атмосферні фронти – це, по суті, умовні лінії поділу теплої і холодної повітряної маси. Коли стикаються тепле і холодне повітря, то тоді виникають хмари і опади. Це – простою мовою.

    Ситуація склалася наступним чином. Саме з півночі, з північних широт на територію Центральної Європи на той момент був інтенсивний затік холодного повітря. А в той же час над Чорним морем, над південно-східною частиною Європи, над Україною розташувалася досить тепла, спекотна повітряна маса, як для вересня.

    Чи можна з таким теплим вереснем очікувати і на теплу зиму?

    Тепла осінь ще триватиме?

    Наталя Птуха: Буде ясна погода у більшості областей. І це буде досить тривалий період.

    На скільки тривалий період?

    Наталя Птуха: До 25 числа у нас буде утримуватися поле високого тиску. Без жодних шансів на опади.

    Чи можна з таким теплим вереснем очікувати і на теплу зиму?

    Наталя Птуха: Такої прямої кореляції і зв’язку ми не можемо гарантувати. І такого зв’язку немає. Але є загальна тенденція. У нас відбувається зміна клімату, і останній рік 12, навіть 13 місяців поспіль середньоземна глобальна температура була вищою за всю історію синоптичних спостережень. І це означає, що буде більше періодів теплих днів. Але у нас країна сезонних змін, тому можуть бути затоки холоду і морозні дні. Просто за глобальною тенденцією період холодних днів з морозами стає дедалі меншим.

    “Для чого у дворах вибривати наголо зелену траву? Щоб списати цей бензин?”

    Що ще нам потрібно змінити з огляду на зміни клімату?

    Олег Листопад: Комфортнішим життя у великих містах могла б зробити відмова від скошування трави. Щодо цього були вже і петиції киян. На культурних газонах є полив, там трава одразу після скошування не виглядає жовтою. Але для чого у дворах вибривати наголо зелену траву? Щоб списати цей бензин? Щоб під виглядом цих робіт списати якісь кошти? Є експериментальні ділянки з різнотрав’ям. І вони прекрасні! Але це дрібниці.

    Також абсолютно безграмотно кронуються дерева. Замість того, щоб підрізати крону, обрізаються нижні каркасні гілки. Витрачання коштів нашими комунальними службами під час війни – це окреме питання. Закуповуються сакури за кілька мільйонів, шаровидні акації. Можливо, вони й гарні, але вони не дають тіні. Все націлено на те, щоб відмивати гроші, а не на те, щоб вести те зелене господарство, яке буде давати максимум користі при найменших витратах.

    Знищуються зелені зони, для того щоб поставити якісь наливайки. Звісно, бізнес повинен працювати, але не за рахунок зелених зон. Для того, щоб адаптуватися до змін клімату, нам потрібно вступити в ЄС і побудувати правову державу.

  • Київ: Якість повітря нормалізувалася після періоду задимлення, повідомляє Міндовкілля

    Київ: Якість повітря нормалізувалася після періоду задимлення, повідомляє Міндовкілля

    Станом на 21 вересня 2024 року якість повітря в Києві повернулася до нормальних показників після недавнього періоду задимлення. Це задимлення було викликане низкою пожеж, які, за словами експертів, є звичним явищем для весняного та осіннього сезонів через посухи та необережне поводження з вогнем.

    Станом на ранок 21 вересня якість повітря в Києві та його околицях нормалізувалася. За даними моніторингових постів місцевої влади та громадських організацій, наразі спостерігається середній рівень забрудненості повітря

    – повідомили вранці у Міндовкілля.

    Як вказано, аналіз показав, що подібні ситуації трапляються майже щороку навесні та восени, коли через посухи та необережне поводження з вогнем збільшується кількість пожеж. Це призводить до задимлення, якому додатково сприяють сезонні коливання температур та слабкий вітер.

    “Попередні рекомендації щодо обмеження часу перебування на вулиці не є обов’язковими, але радимо звертати увагу на своє самопочуття”, – зазазначили у Міндовкілля.

  • Сумська ОВА: Забруднення річки Сейм — це спланована акція ворога

    Сумська ОВА: Забруднення річки Сейм — це спланована акція ворога

    У Сумській області зафіксовано безпрецедентне забруднення річки Сейм, що викликало серйозне занепокоєння серед місцевих жителів та екологів. Служба обласної військової адміністрації (ОВА) заявила, що це може бути спланованим актом екологічної агресії з боку Росії.

    Фахівці щоденно проводять моніторинг вмісту та стану води в річці Сейм, у громадах з використанням спеціальної техніки проводять заходи із очищення біля мостів та понтонних переправ. Скиди таких масштабів у Сейм не фіксували впродовж усієї історії, тому можна зробити висновок, що це спланована акція ворога по знищенню річки.

    Як зазначили в ОВА, у вересні спеціалісти зафіксували нову хвилю забруднення річки Сейм, внаслідок чого почала темніти вода, а поблизу водойми з’явився різкий сірководний запах

    Фахівці щоденно проводять моніторинг вмісту та стану води, у громадах з використанням спеціальної техніки проводять заходи із очищення біля мостів та понтонних переправ.

    “Скиди таких масштабів у Сейм не фіксували впродовж усієї історії. Можемо зробити висновок, що це спланована акція ворога по знищенню річки. Вчиняючи такі дії, росія застосовує і екологічну зброю. Сьогодні усі мають бути дотичними до ліквідації наслідків. Я прошу усі громади долучатись до цього процесу: технікою, залучати людей. У цьому питанні ми вже працюємо на рівні міністерства, працюємо із науковими установами, тому наше спільне завдання – врятувати річку і не допустити ще більшої катастрофи”, – сказав очільник ОВА Володимир Артюх.

    Скидання нечистот із цукрового заводу в місті Тьоткіно, рф, спричинило забруднення річки Сейм органічними речовинами, що призвело до масової загибелі риби.

  • У Києві через лісові пожежі погіршення якості повітря

    У Києві через лісові пожежі погіршення якості повітря

    Київ переживає значне погіршення якості повітря, викликане лісовими пожежами на Київщині та сезонними коливаннями температури. За інформацією Міністерства екології та природних ресурсів України, ці фактори призвели до збільшення забруднюючих речовин у атмосфері.

    Ймовірною причиною тимчасового погіршення стану повітря у столиці є лісові пожежі у Дубечанському, Новосілківському та Феневицькому лісництвах Київської області, а також сезонні перепади температур. Про це заявили в пресслужбі Міндовкілля у п’ятницю. У відомстві закликали, зокрема пити більше води та увімкнути очищувач повітря на максимум.

    У Києві фіксується тимчасове погіршення стану повітря. Ймовірною причиною цього є лісові пожежі на Київщині та сезонні перепади температур.  За даними ДП “Ліси України”, на Київщині триває локалізація та ліквідація пожеж у Дубечанському, Новосілківському та Феневицькому лісництвах

    – йдеться у заяві Міндовкілля у Facebook.

    У відомстві вказали, що у більшості випадків причиною лісових пожеж є недбале поводження з вогнем: кинуті недопалки або сірники, розведення багать і необережне користування ними, роботи у лісових зонах (утилізація сміття, будівництво), а також випалювання трави на лісових галявинах.

    Крім того, щороку восени спостерігаються підвищення рівня забруднення атмосферного повітря, адже перепади температур вдень та вночі спричиняють температурні інверсії, які своєю чергою викликають накопичення шкідливих речовин в приземному шарі повітря, додали у Міндовкіллі.

    Тепле повітря і вологість призводять до туману, шкідливі речовини з різних джерел викидів майже не розсіюються.

    До покращення ситуації та захисту здоров’я в Міндовкіллі рекомендують:

    • зачинити вікна;
    • мінімізувати перебування на вулиці;
    • пити більше води;
    • якщо є очищувач повітря, то увімкнути його на максимум.

    Стан повітря та радіаційний фон можна відстежувати в режимі реального часу на вебресурсі Міндовкілля “Екозагроза”.

  • Забруднення річок Десна та Сейм: Бруд досяг Київщини — що потрібно знати

    Забруднення річок Десна та Сейм: Бруд досяг Київщини — що потрібно знати

    Забруднення річок Десна і Сейм, яке почалося в Сумській та Чернігівській областях і, ймовірно, було викликане скиданням забруднень з Курського регіону Росії, досягло Київщини. Це викликало тривогу у столиці, оскільки забруднені води наближаються до місць, де відбувається водозабір для киян.

    Впродовж кількох останніх тижнів після того, як нечистоти потрапили у Сейм, лунали загрозливі повідомлення про наслідки для Києва, оскільки 60% питної води кияни одержують після очищення саме з Десни.

    Чи є чого боятися киянам зараз і що відбулося за ці кілька тижнів, ВВС Україна дізнавалася в державних органах і запитувала екологів.

    Звідки бруд у Сеймі

    Кілька тижнів тому, коли у Сеймі на Сумщині побачили плями бруду і загибель риби, пролунали припущення, що йдеться про скидання нечистот на території Курської області РФ, де також протікає ріка.

    “Припускаємо, що це було скидання з цукрового заводу у Курській області. Такий висновок робимо, проаналізувавши космічні знімки. Пішла чорна забруднена вода. (…) Ніяких хімічних, отруйних сполук у ній не виявили, лише органіку”, – розповідав виконувач голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович.

    За його словами, фахівці виявили невідомі органічні сполуки, які поглинули кисень у воді, і це стало причиною масової загибелі риби.

    Є й інша версія, її дотримуються в Київському еколого-культурному центрі: органічний бруд міг потрапити у води Сейму з підприємства села Тьоткіно на Курщині, де обробляють шкіру.

    Забруднення річки Сейм

    Автор фото,фейсбук Наталії Павленко-Воскресенської

    Підпис до фото,Жителі Сумщини розповідали про сморід і слиз на берегах Сейму

    Як виглядав забруднений Сейм, розповідають очевидці.

    “Запаху майже немає, поки я не почала чіпати дно – зразу пішов сморід, ніби з туалету. Багато трупиків раків, де-не-де суха рибка, багато черепашок на березі. І найголовніше – всюди зелений слиз, схожий на водорості, на перший погляд. Але то не вони. Всередині них чорна тягуча рідина, ніби розплавлена смола. Дно, коли його торкаєшся, стає чорним”, – писала у фейсбуку Наталія Павленко-Воскресенська.

    Загалом у Сумській області у Сеймі зібрали і поховали понад 12 тонн загиблої риби, ще вісім тонн – у Чернігівській області у Десні.

    Забрудення Десни біля Чернігова

    Виконувач обов’язків мера Чернігова Олександр Ломако розповідав, що вода в Десні біля Чернігова потемніла, спостерігався замор риби, у деяких місцях біля річки відчувався неприємний запах.

    Водночас очільник міста нагадав, що Чернігів, як і Сумщина, не споживають воду з річок, бо забір відбувається з артезіанських свердловин.

    Тому загрози життю та здоров’ю містян немає, вважає Олександр Ломако. Водночас в області діє заборона на вилов риби і купання у Десні.

    Загибла річкова риба

    Автор фото,Держрибагентство

    Підпис до фото,Загалом близько 20 тонн риби загинуло у Сумській та Чернігівській областях

    Щоб зупинити загибель риби та інших біоресурсів, тут почали насичувати воду киснем.

    Для цього встановили шість компресорів, протягли шланги у воду і цілодобово проводять аерацію.

    “За результатами візуального спостереження зафіксовано зменшення замору біоресурсів”, – кажуть екоінспектори Чернігівської області.

    Обласна держекоінспекція та міністерство захисту довкілля ще минулого тижня запевняли, що забруднення повільніше рухається в бік Києва.

    Керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко каже, що у Десні відбувається також природна аерація, оскільки ця ріка відрізняється від Сейму. Десна повноводніша, швидша, холодніша, має водовороти, і саме тому вода насичується киснем.

    “Кисень туди пішов не завдяки міністерству і чиновникам, а передусім завдяки природі”, – каже він в інтерв’ю ВВС Україна.

    Очільниця міністерства захисту довкілля Світлана Гринчук

    Автор фото,Міністерство захисту довкілля

    Підпис до фото,Нещодавно призначена очільниця міністерства захисту довкілля Світлана Гринчук побувала у Чернігівській області і зробила висновок, що рух забруднень у Десні уповільнився

    Якість води у Києві

    На сьогодні забруднення дійшло до сіл Літки та Рожни Броварського району, що під Києвом.

    Але основна його концентрація – між селами Остер та Максим Чернігівської області. Місцеві мешканці пишуть у соціальних мережах, що Десна у тих місцях помирає.

    Заступник голови Державного агентства водних ресурсів Ігор Гопчак каже, що експерти вже почали фіксувати перші ознаки зміни кольору води та рівня каламутності у Десні у Київській області. Але, наголошує він, турбуватися про якість питної води у столиці не варто.

    Київводоканал постачає воду киянам з трьох джерел: 10% – з артезіанських свердловин, 30% – з Дніпра і найбільше 60% – з Десни. Саме тому у соціальних мережах ширилися повідомлення про загрози для більшої частини Києва у разі, як бруд по Десні наблизиться до Київщини.

    Лунали заклики запасатися питною водою із супермаркетів і бюветів. Проте у Київводоканалі заспокоюють і кажуть, що ситуація під контролем і на сьогодні усі показники питної води – у нормі.

    “Київводоканал забезпечений реагентами для знезараження води в повному обсязі. Всі процеси з водопідготовки здійснюються в установленому порядку, всі водопровідні споруди працюють в штатному режимі”, – наголошують фахівці Київводоканалу.

    Чи можливе природне очищення води

    Володимир Борейко із Київського еколого-культурного центру вважає, що, можливо, у спеціальних заходах знезараження води потреби не буде. Це пояснюється сотнями кілометрів протяжності ріки Десни до Києва.

    “Це кілометри природної аерації. Якщо це спрацює, то ця пляма органічного бруду буде “з’їдена” у річці, концентрація його суттєво зменшиться”, – пояснює еколог.

    Про це каже також гідролог Віктор Вишневський. За його словами, об’єм забрудненої води у порівнянні з водами Десни невеликий – кілька тисяч кубічних метрів, у той час як за рік Десна проносить мільярди кубічних метрів.

    Пляма рухалася повільно, вона розчинялася, саме тому ближче до Києва наслідки забруднення суттєво зменшилися.

    Фахівці нагадують також про те, що кияни отримують воду не лише з Десни, а система водопостачання є єдиною і “закільцьованою”, тому при потребі Київводоканал може перерозподілити забір води, зменшивши отримання її з Десни.

  • Біженці з України в Європі шукають можливості лікування у вітчизняних лікарів

    Біженці з України в Європі шукають можливості лікування у вітчизняних лікарів

    Українці, які знайшли притулок у Європі, стикаються з проблемами в системі охорони здоров’я нових країн проживання. Незважаючи на те, що біженці, які отримали статус тимчасового захисту в Європейському Союзі, мають медичні страховки, багато з них віддають перевагу лікуванню у українських лікарів, а не у місцевих медичних закладах.

    Багатьом європейська система охорони здоров’я не подобається, головним чином, через тривалі очікування своєї черги до лікаря та на обстеження. Плюс мовний бар’єр.

    Тому біженці намагаються знайти українських лікарів. Що вже спровокувало зростання попиту на телемедицину в Україні та справжній бум на послуги вітчизняних медиків, які зараз перебувають у ЄС.

    У деяких країнах (приміром, в Італії, Литві та ін.) українські лікарі працюють цілком легально – їм не потрібно підтверджувати диплом, достатньо знання мови. В інших (скажімо, Німеччині або Франції) українські медики часто приймають «неофіційно». Така сама історія з косметологами, які готові робити «уколи краси» та інші процедури в кілька разів дешевше, ніж місцеві.

    Ба більше, в Європі є навіть підпільні українські лікарі-стоматологи, які виїхали разом зі своїм обладнанням з України.

  • Адаптація дітей-переселенців: психолог розповіла про роль батьків у процесі інтеграції

    Адаптація дітей-переселенців: психолог розповіла про роль батьків у процесі інтеграції

    Психологиня Катерина Гольцберг підкреслила важливість психологічного стану батьків у процесі адаптації дітей-переселенців у нових громадах. Вона зазначає, що інтеграція дітей нерозривно пов’язана з інтеграцією їхніх батьків, і наголошує на необхідності створення підтримуючих умов для всіх нових учнів.

    Процес адаптації дітей, які через війну були змушені змінити місце проживання, багато в чому залежить від того, в якого стані перебувають найближчі люди, які їх оточують, наскільки швидко вони готові звикнути до життя в нових умовах. Таку думку висловила президентка Професійної асоціації дитячих аналітичних психологів, дитяча та сімейна психологиня Катерина Гольцберг в коментарі.

    Є дуже важливий аспект, який впливає на стан дитини – це її батьки, її опікуни, ті люди, які поряд з нею. Якщо вони тривожаться, то звичайно, дитина теж тривожиться. Тому маємо розглядати не тільки дитину, окремо, а маємо інтегрувати родину. І якщо школи, якісь осередки зроблять це саме через родину, то буде набагато простіше інтегрувати дитину. Якщо дуже багато тривог у самих батьків, то дитина їх сканує, і поводить себе відповідно

    – зазначила Катерина Гольцберг.

    При цьому, психологиня застерігає, що не варто особливо виділяти дітей-переселенців серед інших.

    Персонал школи, учителі мають розуміти, що є такі діти, що вони можуть потребувати додаткової уваги, можливо там треба організувати супровід психолога. Але я не вважаю, що треба якось особливо їх виділяти. Бо може статися так, що буде така рентна поведінка, коли виділення цих дітей може навпаки сприяти їх відокремленню, а не інтеграції. Про це мають знати дорослі. А дитина – якщо вона хоче ділитися своїм бекграундом – вона може ділитися цим особисто. Просто створити умови, як для будь-якої дитини, яка приїхала, прийшла в нову школу, щоб не було булінгу та подібних речей. Але це робиться з усіма новенькими – не тільки з тими, хто приїхав з окупованих територій. Будь-яка нова дитина має долучатися до шкільного колективу через знайомство, через якісь кроки з інтеграції тощо

    – додала Катерина Гольцберг.

    Міський голова Броварів Ігор Сапожко розповів, що у громаді значну увагу приділяють адаптації дітей-переселенців, а саме їхньому відвідуванню дошкільних та навчальних закладів.

    Додаткову увагу ми приділяємо тому, щоб діти-переселенці саме офлайн навчалися у школах нашої громади, щоб швидше адаптуватися. Для нас всі діти України, вони для нас рідні

    – зазначив Ігор Сапожко.
  • Вода в Броварах відповідає нормативам: міський голова запевнив у відсутності забруднень

    Вода в Броварах відповідає нормативам: міський голова запевнив у відсутності забруднень

    Міський голова Броварів Ігор Сапожко повідомив, що стан водопровідної води в місті залишається стабільним і відповідає всім санітарним нормам, попри недавнє забруднення річки Десна.

    Вода, яка подається до осель жителів Броварської громади, відповідає усім нормативним показникам. Про це мер повідомив у своєму Telegram-каналі.

    “За інформацією КП “Броваритепловодоенергія” підприємством щоденно проводяться  моніторингові лабораторні дослідження стану води у міському водогоні.

    Станом на 16 вересня якість води, що подається до осель броварчан, повністю відповідає нормативним показникам”, – написав Ігор Сапожко.

    Мер додав, що детальні звіти  щодо якості води двічі на день оприлюднюються на сторінці КП “Броваритепловодоенергія” у соцмережі, і закликав жителів громади довіряти лише офіційним джерелам.

    Скидання нечистот із цукрового заводу в місті Тьоткіно, рф, спричинило забруднення річки Сейм, яка впадає в Десну, органічними речовинами, що призвело до масової загибелі риби.

    Через біологічне зараження води у Сеймі та Десні Держекоінспекція повідомляє про вилов 17 тонн мертвої риби та оцінює збитки у понад 200 млн гривень.

    А дев’ятого вересня пляма забруднення в річці Десна вже досягла Чернігова, там спостерігався неприємний запах і мор риби.

    На думку екологів, тепер на відновлення екосистем річок Сейм та Десна потрібно 2-3 роки.

    За інформацією Міндовкілля забруднена вода з Десни могла досягнути Київщини 14-16 вересня.

  • В Україні найвищий рівень смертності у світі

    В Україні найвищий рівень смертності у світі

    Згідно зі звітом Центрального розвідувального управління (ЦРУ) США, Україна має найвищий рівень смертності серед країн світу. У 2024 році рівень смертності в Україні сягнув 18,6 смертей на 1000 осіб, що вивело її на перше місце в цьому сумарному рейтингу. Литва та Сербія також потрапили до списку країн з високими показниками смертності, займаючи друге та займаючи місце відповідно, а Росія займає 9-е місце.

    Україна має найвищий рівень смертності у світі. В нашій країні на тисячу осіб припадає 18,6 смертей. Литва та Сербія посідають друге і третє місця відповідно. Про це свідчать дані зі звіту ЦРУ про рівень смертності у світі.

    Згідно зі звітом, рівень смертності в Україні найвищий серед усіх країн світу. Він становить 18,6 смертей на 1000 осіб.

    Друга за смертністю країна – Литва. У неї цей показник – 15,02 смертей на тисячу осіб.

    На третьому місці Сербія, яка має смертність на рівні 14,9.

    Найменший рівень смертності у Катарі – з показником 1,4 смерті на тисячу людей.

    Варто зазначити, що росія у списку на 9 місці. У неї на тисячу осіб припадає 14 смертей.

    ImageImage