Держава втрачає мільярди гривень внаслідок бездіяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а особливу увагу при цьому привертає голова цієї структури Валерій Тарасюк. Журналісти виявили, що впродовж останніх років підприємці активно використовують схеми підключення до електричних мереж під видом “побутових споживачів”, що призводить до великих втрат у бюджеті. Контролюючими органами вже виявлено численні випадки приєднання торгових, офісних та готельно-ресторанних комплексів за “побутовими” тарифами в різних областях країни. Ця ситуація стала можливою через бездіяльність та відсутність регуляторних рішень з боку НКРЕКП, а відомо, що голову комісії Тарасюка добре оплачують. Розслідувачі підкреслюють, що такі зловживання не могли б відбутися без участі державного регулятора НКРЕКП, якому законом покладено обов’язок контролю та регулювання споживання електроенергії. Більшість порушень виявлено в обленерго, що перебувають під впливом ФПГ “ВС Енерджі”, особливо у “Кіровоградобленерго” та “Чернівціобленерго”. У Черкасах, де також зафіксовані значні порушення, активний бізнес пов’язаний з новим головою НКРЕКП Валерієм Тарасюком, який раніше працював у “ВС Енерджі”. Разом із ще одним членом НКРЕКП Дмитром Коваленком вони не помічають діючу схему протягом років. Загальна сума завданих збитків може перевищувати 5 мільярдів гривень.
Категорія: Події
-
Мережа суддів, правоохоронців та адвокатів, пов’язаних з Татаровим, може закривати невигідні для влади справи
Протягом періоду з 2014 по 2020 рік заступник голови Офісу Президента України, Олег Татаров, брав участь у науковому супроводі захисту дисертацій понад 59 науковців з 6 закладів вищої освіти. Більшість з цих осіб на сьогодні мають видатні кар’єри в сфері правоохоронної діяльності, займаючи важливі посади та беруть участь у вирішенні знакових справ, зокрема, у справах Стерненка та Дениса Єрмака.
За даними журналістів, вказані 59 осіб захистили свої дисертації під науковим керівництвом Олега Татарова або на захисті, де він був науковим опонентом, протягом вищезазначеного періоду, коли Татаров не мав посади в уряді.
Серед осіб, які захистили дисертації під керівництвом Олега Татарова або в яких він був науковим опонентом, виділяються наступні імена:
- Станіслав Свириденко, адвокат, що представляв інтереси Ірини Кузнецової, дружини одного з нападників на активіста Сергія Стерненка;
- Світлана Шапутько, суддя Печерського районного суду, яка практично підтримала віправку Романа Ратушного під домашній арешт;
- Світлана Смик, суддя Печерського районного суду, яка спочатку затягувала розгляд справи про невчасне декларування президентом Зеленським отримання 2,5 млн гривень за продаж облігацій, а потім закрила її. Вона також відома через справу натоятеля Києво-Печерської Лаври Павла Лебідя, авторозподіл суддів по цій справі мав ознаки корупції;
- Віта Бортницька, суддя Печерського районного суду, яка перед виходом на пенсію ухвалила рішення про арешт майна Петра Порошенка.
У зв’язку з справами Сергія Стерненка та його прихильників, які організували протест на Банковій, відзначено, що з Олегом Татаровим пов’язані суддя Світлана Шапутько, прокурор Олег Білоус та адвокат Станіслав Свириденко. Вважається, що між Татаровим та цими особами, які захищалися від судового переслідування, існує системний зв’язок.
“Доказів того, що саме Татаров встановлював ці зв’язки, не виявлено. У ролі заступника керівника Офісу Президента він не має офіційних кадрових повноважень. Але існує де-юре та де-факто. Відомо, що Татаров впливає на правоохоронний блок. Важко повірити, що Офіс президента не мав жодного впливу на формування керівного складу цих органів. Маючи власних адвокатів та зв’язки в слідстві, прокуратурі, судах, можна взагалі впливати на рішення суду”, – заявив юрист Вадим Валько з Центру протидії корупції.
В розслідуванні зазначено: “Є підстави підозрювати, що ця неофіційна мережа, пов’язана з Татаровим, буде використовуватися владою для розв’язання ще багатьох скандальних справ”.
Олег Татаров був призначений на посаду заступника керівника Офісу Президента 5 серпня 2020 року. Раніше він працював заступником начальника Головного слідчого управління МВС під керівництвом Віталія Захарченка під час Революції Гідності. Татаров керував кримінальними провадженнями щодо активістів Революції Гідності.
-
Пропагандистичний блогер Шарій стверджує, що був замах на його життя: автомобіль обстріляли з автомата
Проросійський блогер та пропагандист Анатолій Шарій, який перебуває на екзилі в Іспанії, повідомив про напад на його автомобіль. За його словами, принаймні двоє нападників відкрили вогонь по ньому та його дружині, використовуючи автомати з глушниками. Шарій опублікував відео інциденту в соцмережах, підкресливши, що подія тепер увійшла в сферу розслідування місцевої поліції.
“Щойно в Іспанії трапився напад на моє авто, по якому було використано автоматичну зброю. Один з нападників був активний, другий – спостерігач, який слідкував за нашими рухами та планами… Ситуація наразі на розгляді… Це питання тепер у віданні іспанської поліції та спецслужб”, – заявив блогер у своєму каналі в Telegram.
Шарій також повідомив, що менше ніж тиждень тому іспанські правоохоронці отримали інформацію про можливий замах на його життя. За його словами, іспанські силовики мають деяку інформацію щодо осіб, які можуть мати відношення до нападу.
Зазначимо, що вже у жовтні минулого року було зафіксовано спробу підпалу будинку Шарія в Іспанії за допомогою коктейлів Молотова. Відеозаписи подій вказують на те, що невідомі особи кинули “коктейлі Молотова” у бік будинку блогера. Але особи, що стояли за цим нападом, залишаються поки що невідомими.
Щодо Шарія, відомо, що у лютому 2021 року йому було пред’явлено обвинувачення в державній зраді та порушенні прав людини. Служба безпеки України заявила, що Шарій активно дискредитував урядову політику, поширюючи маніпулятивну інформацію щодо подій на сході України. У травні 2022 року Шарія було затримано в Іспанії, але пізніше він був відпущений за умовою не виїжджати за межі країни. Нова підозра в державній зраді була оголошена літом 2023 року, заявляючи, що він з Іспанії організовує проросійські акції та поширює антиукраїнські матеріали.
-
Ексзаступника командира кримського “Беркута” засуджено на 15 років ув’язнення
Суд засудив колишнього заступника командира кримського підрозділу “Беркут” до 15 років позбавлення волі (відсутнім на суді) за перевищення повноважень, що призвело до травмування 20 учасників протестів у 2013 році. Рішення суду було оголошено в Офісі Генерального прокурора.
Згідно з інформацією від прокуратури, суд також призначив покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади в державних і правоохоронних органах на термін трьох років та позбавив спеціального звання підполковника міліції засудженого.
Прокуратура довела у суді, що підполковник, діючи поза межами своїх повноважень, брав участь у придушенні протестів у грудні 2013 року, застосовуючи насильство. Ці події призвели до тілесних ушкоджень 20 осіб.
З початку березня 2014 року засуджений перебуває на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, де надає допомогу представникам РФ у проведенні підривної діяльності проти України.
Судовий розгляд проводився за спеціальною процедурою “in absentia” через те, що фігурант переховується на тимчасово окупованій території АР Крим.
-
Росія атакували Одесу, коли там був прем’єр Греції
Уранці 6 березня, Росія здійснила напад на місто Одеса. В той момент у місті перебував прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс.
За даними грецьких ЗМІ, російська армія атакувала Одесу о 11:43. В 150 метрах від місця обстрілу перебував кортеж президента України Володимира Зеленського та грецька делегація під керівництвом Кіріакоса Міцотакіса. Зазначається, що в результаті обстрілу ніхто не постраждав.
“Безпека прем’єр-міністра та грецької делегації не була порушена. Всі маються добре”, – повідомили джерела в уряді.
Щодо зустрічі Зеленського та Міцотакіса, за даними видання, вона відбулася у звичайному режимі та тривала довше, ніж планувалося – загалом півгодини.
Прем’єр-міністр Греції заявив, що його країна продовжуватиме надавати допомогу Києву в межах своїх можливостей. Водночас він підкреслив підтримку Греції для європейських та євроатлантичних перспектив України.
Також лідери двох країн відвідали будівельний комплекс, який минулої суботи був атакований російським безпілотником, що призвело до трагічної загибелі 12 осіб.
Президент України Володимир Зеленський прокоментував удар по кортежу в Одесі.
«Я знаю, що є жертви. Є загиблі і є поранені», – сказав Зеленський.
-
Прокурори ведуть судовий процес з компанією, що належить Розенблату, вимагаючи повернення коштів за будівельні роботи
Житомирська окружна прокуратура веде судовий процес проти компанії “Фаворит ОПТ”, яка належить екснардепу Бориславу Розенблату. Прокурори вимагають визнати недійсним договір між “Фаворит ОПТ” та Управлінням капітального будівництва Житомирської міської ради та стягнути з компанії 1,66 млн грн — це сума, яку вона отримала під час реконструкції спортивного майданчика у місті.
Управління капітального будівництва Житомирської міської ради у 2019 році виділило 1,66 млн грн на реконструкцію спортивного майданчика компанії “Фаворит ОПТ”. Однак цю закупівлю перевірив Антимонопольний комітет України (АМКУ) та виявив порушення.
АМКУ встановив, що “Фаворит ОПТ” та ТОВ “Перфект Білдінг”, які конкурували за можливість реконструювати майданчик, насправді імітували конкуренцію, щоб підряд отримала “Фаворит ОПТ”. Це порушує умови закупівлі, які передбачають наявність конкуренції, для забезпечення економії коштів держави.
Відповідно до рішення АМКУ, “Фаворит ОПТ” та ТОВ “Перфект Білдінг” були оштрафовані на 272 тис. грн. Прокуратура Житомирської області після цього звернулась до Господарського суду з позовом про повернення 1,66 млн грн, які отримала “Фаворит ОПТ” за реконструкцію. Провадження порушено з метою захисту інтересів держави.
Згідно з даними аналітичної системи YouControl, ДП “Фаворит ОПТ” АТЗТ “Фаворит” діє на ринку з 1996 року. Цей бізнес контролюють Олена та Жанна Розенблати — сестра та дружина екснардепа Борислава Розенблата.
Розенблат обраний нардепом у 2014 році від “Блоку Петра Порошенка” та під час виборів президента у тому ж році був довіреною особою Петра Порошенка.
Під час свого депутатського мандату Розенблат став учасником кількох скандалів. Один з них стався у червні 2017 року, коли САП та НАБУ розкрили так звану “бурштинову справу”. За версією антикорупційних органів, Розенблат та нардеп від “Народного фронту” Максим Поляков прийняли хабар з метою допомогти іноземній фірмі у сфері видобутку бурштину в Україні. Вони обіцяли сприяти ухваленню в Раді необхідних змін до податкового та митного законодавства, а також вплинути на посадовців, щоб допомогти компанії отримати ліцензію на видобуток бурштину.
Також, журналісти-розслідувачі повідомили, що компанія, яка належить родині Розенблата, зірвала багатомільйонний ремонт однієї з кращих гімназій Донеччини, вимагаючи передплату перед початком робіт.
Під час повномасштабної війни Розенблат знову опинився у центрі уваги. Фірма, що належить його родині, отримала 650 млн грн передоплати від Міноборони за виготовлення партії безпілотників, яка виявилася низької якості. За даними Bihus.info, Міноборони замовило у фірми 55 безпілотників “HAWK” на суму 807 млн грн, але на день поставки виробник привіз лише 4 комплекси, два з яких не можуть злетіти, а один – втрачає зображення.
-
Медведчук веде судову боротьбу з Україною: з якими вимогами і чого прагне досягти
Віктор Медведчук, колишній народний депутат та керівник партії ОПЗЖ, звернувся до суду з позовом щодо повернення українського громадянства та депутатського мандату. Він почав правову битву з президентом Володимиром Зеленським, Службою безпеки України та Державною міграційною службою.
Медведчук ініціював цей процес протягом місяця після того, як його було позбавлено громадянства та мандату. Він заперечував правомірність указу Зеленського, який, за його словами, був виданий з порушенням конституційних норм. Попередні розслідування підтверджували його твердження.
Протягом цього часу судовий розгляд позову щодо депутатського мандату було тимчасово припинено. Тимчасово припинено також розгляд справи щодо скасування санкцій РНБО, які тривають з грудня 2022 року. Крім того, Медведчук намагався відновити своє адвокатське посвідчення, але суд у лютому 2024 року відхилив його запит.
Експерти, зокрема конституційний правознавець Богдан Бондаренко, висловлюють сумніви щодо швидкого вирішення цієї справи на користь Медведчука. Вони вважають, що суди можуть затягнути розгляд справи.
Медведчук опинився в Росії у вересні 2022 року після обміну на українських захисників, які перебували в полоні. Він був позбавлений громадянства та мандату у січні 2023 року разом з іншими колишніми депутатами від “Опозиційної платформи — За життя”.
Згідно зі судовим реєстром, спочатку Медведчук подав позов до президента України Володимира Зеленського, а потім до суду залучилися СБУ та Державна міграційна служба. Хоча СБУ характеризувала позов як “штучний” та пропонувала закрити провадження, Верховний Суд відмовив їм у цьому.
-
Два роки тому стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва
Сьогодні, 5 березня виповнюється два роки як стало відомо про вбивство відомого банкіра, учасника української делегації на переговорах із Росією наприкінці лютого 2022 року, а також співробітника Головного управління розвідки Дениса Кірєєва.
Його вбивство в розпал боїв за Київ викликало великий скандал. Згідно з першою версією, яка з’явилася у ЗМІ, Кірєєв нібито працював на Росію і був убитий у центрі Києва співробітниками СБУ.
Але незабаром ГУР заявило, що Кірєєв – це їхній співробітник, який загинув під час спецзавдання. Приблизно через рік до цієї теми знову повернулися. В інтерв’ю ЗМІ глава ГУР Кирило Буданов, по суті, прямо звинуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі над Кірєєвим.
Після виходу публікацій відбулася зустріч Буданова з тодішнім в.о. голови СБУ Василем Малюком, після якої вийшла офіційна заява ГУР і СБУ про їхню взаємодію.
Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві. Його могила розташована неподалік від могил керівництва МВС, яке загинуло в авіакатастрофі в Броварах 2023 року.
Кірєєву встановили пам’ятник у повний зріст. Пам’ятник стоїть розгорнутий спиною до центральної алеї, а обличчям до міста. Решта пам’ятників, які встановлені поруч, розгорнуті обличчям до центральної алеї.
Біля статуї Кірєєва встановлено табличку, на якій вказано дату народження і смерті. Написано, що Кірєєв загинув 3 березня 2022 року.
На таблиці біля пам’ятника зображена сова, яка також є на емблемі ГУР. Але на пам’ятнику Кірєєву сова не тримає меча, як це зображено на емблемі української розвідки.
Також на дошці написано: “Ти був нашим сонцем, яке завжди зігрівало нас своїм теплом. Ти був надійним як скеля. Твоя доброта, відданість і рішучість назавжди залишиться в наших серцях”.
Зараз на могилі багато свіжих квітів і лампадок.
-
НАБУ відправило до суду справу проти нардепа від Слуги Народу Маріковського
НАБУ та САП подали до суду справу проти Олександра Маріковського, народного депутата України від партії “Слуга Народу”. Згідно з повідомленням НАБУ, його звинувачують у недостовірному декларуванні криптовалюти на суму 24 мільйони гривень.
Судовий процес проти нардепа Олександра Маріковського розпочався через недостовірне декларування криптовалютних активів на суму 24,6 мільйони гривень у 2020 році. Згідно з даними НАБУ та САП, ці активи, які, як вважав Маріковський, належали йому ще з 2019 року, фактично належали громадянам іншої країни, які не мали жодного зв’язку з депутатом.
Маріковський відповів на звинувачення, стверджуючи, що діяв в рамках закону і проходив повну перевірку. Він заперечує будь-яку вину та обіцяє захищати свою честь та гідність у суді.
«2020 рік були допущені суттєві помилки в декларації. Проходив повну перевірку, вважав і досі вважаю, що діяв чітко в рамках закону. Відповідав швидко та чесно на усі уточнення, ходив на допити і так далі. Пройшов фізичний обшук, нічого не знайшли, окрім 2 телефонів, АКМ, гранати та криптогаманця. Саме це було вилучено. Інфо про підозру стала для мене повним шоком. Провини не визнаю, свою честь та гідність зможу захистити в суді. Ніколи не займався корупцією, нічого ні у кого не вкрав, не вивозив людей за бабки за кордон, не рішав за гроші питання, не наживався на війні. PS Такої уваги не шукав, але буду з достоїнством тримати усі виклики, які доведеться проходити», — написав нардеп.
Зазначено, що справа може мати строк давності через подання декларації за 2020 рік у березні 2021 року, що означає, що строк може закінчитися за два місяці.
-
Пожежа в Києві не трапилася на кіностудії Довженка, заявили у ДСНС
Вдень 3 березня, телеграм-канали розповіли про пожежу, яка виникла у Києві. Спочатку повідомлялося, що загоряння сталося на території Кіностудії імені Олександра Довженка. Однак, представники Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у місті Києві оприлюднили іншу інформацію.
Засоби масової інформації повідомляли, що пожежа трапилася саме на території кіностудії. Але ДСНС Києва заперечили цю інформацію, стверджуючи, що загоряння відбулося в окремо розташованій відселеній будівлі.
За інформацією ДСНС, 3 березня о 11:38 годині, надійшло повідомлення про пожежу на вулиці Олександра Довженка, у Шевченківському районі. Після прибуття на місце події рятувальників, встановлено, що пожежа спалахнула в окремій відселеній будівлі.
Вогонь виник у занедбаних спорудах поруч із кіностудією. За даними рятувальників, ймовірною причиною загоряння могли стати безхатьки.
Пожежу локалізували о 11:50 і ліквідували о 12:03. На місці працювали 10 рятувальників та 2 одиниці основної пожежно-рятувальної техніки.
На щастя, внаслідок пожежі ніхто не постраждав. Правоохоронні органи здійснюють розслідування, щоб встановити причини виникнення пожежі.