Golosnovinua.com

Категорія: Популярні

  • У мережі обговорюють образ Світлани Павелецької з брендовою сумкою Lanvin

    У мережі обговорюють образ Світлани Павелецької з брендовою сумкою Lanvin

    Світлана Павелецька, яку в медіа називають подругою колишнього міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, показала новий весняний образ у соцмережах. На опублікованих фото вона позує в коротких шортах і туфлях, доповнивши стильний лук дорогою брендовою сумкою.

    На деталь образу звернула увагу блогерка Harley Quinn, яка помітила, що аксесуар належить до французького модного дому Lanvin. За її даними, вартість сумки становить 1 759 доларів, що за поточним курсом дорівнює приблизно 75 800 гривень.

    На фотографіях Павелецька постає у легкому весняному образі — короткі шорти, елегантне взуття та мінімалістичні аксесуари. Однак саме брендова сумка стала головним елементом, який привернув увагу користувачів соцмереж.

    У мережі подібні публікації традиційно викликають обговорення — особливо коли йдеться про людей, пов’язаних із колишніми або чинними високопосадовцями.

    Світлана Павелецька раніше неодноразово з’являлася у публічному просторі поруч із Дмитром Кулебою, що породжувало чимало чуток та обговорень у медіа і соціальних мережах.

    Наразі сама Павелецька ситуацію навколо вартості аксесуара чи реакцію на публікації блогерів не коментувала.

  • Родина посадовця МВС вказала готівку та подаровану квартиру

    Родина посадовця МВС вказала готівку та подаровану квартиру

    Начальник управління взаємодії з Державною прикордонною службою Міністерство внутрішніх справ України Микола Лукашук задекларував за період воєнного стану три квартири різної вартості, одна з яких отримана у подарунок. У декларації також зазначено значні доходи, готівкові кошти та об’єкти нерухомості, оформлені переважно на членів родини.

    Основний дохід посадовця становив 1,54 млн грн заробітної плати від МВС. Дружина задекларувала 331 тис. грн зарплати від управління освіти Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, а також 28 тис. грн пенсії, яку отримав сам декларант.

    Серед нерухомості, оформленої на дружину Тетяну Лукашук, вказані земельні ділянки у Броварський район Київська область (400 м² і 600 м²), садовий будинок площею 126 м² у Великодимерська громада, а також численні земельні ділянки у Миропільська громада Житомирська область, зареєстровані восени 2024 року. Окремо задекларовано житловий будинок садибного типу у Мирополі.

    Сам Микола Лукашук вказав квартиру у Київ площею 44 м² та квартиру у Рівному площею 61 м². Дружина також має квартиру в Києві площею 76 м² та об’єкт незавершеного будівництва.

    У розділі транспортних засобів зазначено автомобіль Nissan Rogue (2016), придбаний у 2021 році за 300 тис. грн. Родина декларує 19 тис. доларів готівкою. Додатково вказано національний кешбек та подарунок у негрошовій формі вартістю 600 тис. грн від сина Олега Лукашука — квартиру в Рівному.

    Декларація містить повний перелік майна та доходів, а також відображає значну концентрацію активів у родині посадовця.

  • Адміністратор сервісного центру МВС у Дніпрі Станіслав Філіппов оформлює елітне майно на безробітну дружину

    Адміністратор сервісного центру МВС у Дніпрі Станіслав Філіппов оформлює елітне майно на безробітну дружину

    Адміністратор територіального сервісного центру №1249 Регіонального сервісного центру МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях Станіслав Філіппов опинився в центрі уваги через походження майна його родини. Згідно з деклараціями посадовця, значна частина дорогих активів оформлена на його дружину Інну Філіппову, яка офіційно не працює.

    Станіслав Філіппов працює в системі сервісних центрів МВС з 2019 року. У 2021 році він ненадовго залишав посаду, але вже наступного року повернувся до структури. До цього Філіппов працював інспектором управління патрульної поліції. Нині він є адміністратором ТСЦ №1249, який розташований у Дніпрі.

    Попри роботу в державному органі, у декларації чиновник не зазначає власної нерухомості. Натомість три об’єкти майна у 2025 році з’явилися у власності його дружини. У лютому Інна Філіппова придбала житловий будинок площею 137,5 квадратного метра та дві земельні ділянки у Дніпрі площею 549 і 451 квадратний метр.

    Вартість цієї нерухомості, вказана у декларації, виглядає вкрай заниженою. За документами, житловий будинок оцінений у 204 тисячі гривень, а земельні ділянки — у 3,9 тисячі та 3,3 тисячі гривень відповідно. Водночас реальна ринкова вартість подібної нерухомості у Дніпрі може бути у сотні разів більшою.

    Схожа ситуація спостерігається і з транспортними засобами родини. У вересні 2025 року сам Станіслав Філіппов придбав позашляховик BMW X5 2015 року випуску, задекларувавши його вартість у 685 тисяч гривень.

    Тим часом його дружина упродовж 2025 року стала власницею одразу трьох транспортних засобів. Йдеться про автомобіль BMW M4 2017 року, квадроцикл SEGWAY SNARLER AT6L 2025 року та BMW X1 2021 року.

    Згідно з декларацією, BMW M4 обійшовся у 348 тисяч гривень, хоча на ринку така модель може коштувати від 1,6 до 2 мільйонів гривень. Квадроцикл SEGWAY SNARLER AT6L задекларовано за 40,6 тисячі гривень, тоді як його реальна вартість перевищує 9 тисяч доларів. Ще один автомобіль — BMW X1 2021 року — був оцінений у 150 тисяч гривень, хоча сьогодні його ринкова ціна може сягати близько півтора мільйона гривень.

    Офіційні доходи Станіслава Філіппова за минулий рік виглядають значно скромнішими за обсяг придбаного майна. У 2025 році він задекларував 461 тисячу гривень заробітної плати, 700 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого майна, а також подарунок у негрошовій формі від дружини на суму 500 тисяч гривень.

    Окрему увагу привертає операція, зазначена у розділі видатків. За декларацією, 8 серпня 2025 року Філіппов отримав у подарунок транспортний засіб і того ж дня продав його. Ймовірно, йдеться про автомобіль, який чиновник отримав від дружини, а згодом реалізував за ціною приблизно на 200 тисяч гривень вищою, ніж задекларована вартість подарунка.

    Такі фінансові операції та значні розбіжності між задекларованими цінами і ринковою вартістю майна можуть викликати додаткові запитання щодо джерел походження активів родини посадовця.

  • Броньований Mercedes і охорона СБУ: нардеп Железняк заявив про особливий статус Єрмака

    Броньований Mercedes і охорона СБУ: нардеп Железняк заявив про особливий статус Єрмака

    Після звільнення з посади керівника Офісу президента Андрій Єрмак продовжує користуватися державною охороною, однак тепер її забезпечують не співробітники Управління державної охорони, а Служба безпеки України. Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк.

    За його словами, поки Єрмак очолював Офіс президента, його охороняли співробітники УДО. Після звільнення він формально втратив право на таку охорону, однак не захотів змінювати звичну команду людей поруч із собою.

    Як стверджує депутат, кількох охоронців — Владислава, Максима та Дениса — перевели до спецпідрозділу «Альфа» СБУ. Після цього охорону колишнього керівника Офісу президента нібито оформили як контррозвідувальні заходи.

    Железняк зазначає, що подібні рішення зазвичай не потребують окремого указу президента та можуть залишатися непублічними. За його словами, такі заходи рідко документуються у відкритих джерелах, а інформація про них належить до закритої.

    «У такому випадку не потрібне жодне рішення президента. Такі історії майже ніде не документуються. Це досить закриті справи, тому якщо депутати або журналісти запитуватимуть про наявність таких заходів щодо Єрмака, найімовірніше, відповіді не буде», — пояснив депутат.

    Також, за словами Железняка, Андрій Єрмак пересувається на власному броньованому автомобілі Mercedes S-класу, на який, ймовірно, встановлено номери прикриття за рішенням СБУ.

    Охоронці колишнього чиновника, як стверджує депутат, використовують два автомобілі Skoda, що належать правоохоронним органам.

    Офіційних коментарів від Служби безпеки України або інших державних органів щодо цієї інформації наразі не оприлюднювали.

  • У Єврокомісії допустили завершення тимчасового захисту для українців

    У Єврокомісії допустили завершення тимчасового захисту для українців

    Європейський Союз може не продовжувати дію механізму тимчасового захисту для українських біженців у нинішньому вигляді. Про це заявила спеціальна посланниця Європейської комісії з питань українців у ЄС Ілва Йоханссон.

    Її заява пролунала під час конференції «Що буде після тимчасового? Майбутнє українців у ЄС через чотири роки». За словами посадовиці, п’яти років дії такого механізму може бути достатньо.

    «Мене дуже здивувало б, якби тимчасовий захист продовжили у нинішньому форматі. Думаю, для тимчасового заходу п’яти років достатньо», — зазначила Йоханссон.

    Вона пояснила, що українці, які вже кілька років проживають у країнах Євросоюзу, з часом можуть перейти на інші правові підстави перебування. Йдеться, зокрема, про отримання дозволів на проживання від національних урядів, оформлення робочих або студентських віз, а також інших форм легального перебування.

    Водночас у Єврокомісії наголошують, що у разі тривалої війни підтримка людей, які змушені залишати Україну, збережеться. Проте підхід до надання захисту може змінитися. Зокрема, йдеться про можливість надання такого статусу лише громадянам із регіонів, які залишаються небезпечними через бойові дії.

    За словами Йоханссон, у Єврокомісії також бачать, що значна частина українців, які виїхали після початку повномасштабної війни, з часом вирішили залишитися в країнах ЄС.

    Паралельно Європейська комісія працює над програмою добровільного повернення українців додому. Вона передбачає підтримку місцевих громад в Україні, а не одноразові виплати людям, які вирішать повернутися.

    «Ми не плануємо надавати гроші безпосередньо людям. Натомість хочемо інвестувати в місцеві громади», — пояснила Йоханссон.

    За задумом європейських інституцій, така підтримка має допомогти відновленню українських міст і громад та створити умови для повернення громадян після завершення війни.

  • Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи перевіряють фінанси адміністратора сервісного центру МВС Дениса Шимона

    Антикорупційні органи ініціювали процедуру розкриття банківської таємниці щодо адміністратора територіального сервісного центру МВС у Закарпатській області Дениса Шимона. У межах повної перевірки його декларації за 2024 рік детективи звернулися до банківських установ із вимогою надати детальні дані про фінансові операції самого посадовця, його дружини та близьких родичів.

    Про це повідомляє видання UA.NEWS.

    За наявною інформацією, запит охоплює період із 1 січня 2022 року до 31 грудня 2024 року. Йдеться про повний аналіз фінансової активності Дениса Шимона, його дружини Анни, а також імовірних родичів — Івана та Ганни Лойків.

    Детективи вимагають від банків надати вичерпну інформацію про наявні рахунки, рух коштів, залишки на рахунках, фінансові операції та контрагентів. Також у запиті містяться вимоги щодо інформації про використання банківських сейфів і транзакції, проведені без відкриття рахунків.

    Фактично йдеться про повний фінансовий аудит діяльності посадовця та його оточення за останні три роки.

    Згідно з декларацією за 2023 рік, сам Денис Шимон не володів житловою нерухомістю. Єдиним об’єктом, який фігурує у документі, є житловий будинок площею 296,4 квадратного метра, однак право на нього зазначено як право користування. Власницею будинку вказана Шимон Оксана Василівна, імовірно родичка посадовця.

    Водночас родина володіє п’ятьма земельними ділянками загальною площею понад 9 тисяч квадратних метрів. Частина з них записана безпосередньо на Дениса Шимона, інші — на його дружину.

    У декларації за 2023 рік також з’явився об’єкт незавершеного будівництва — готельно-ресторанний комплекс, зареєстрований на дружину посадовця Анну Шимон. При цьому площу об’єкта у декларації не зазначено.

    Офіційні доходи Дениса Шимона у 2023 році виглядали досить скромно. Його заробітна плата у сервісному центрі МВС становила близько 291 тисячі гривень на рік, тобто приблизно 24 тисячі гривень на місяць. Крім того, родина задекларувала близько 155 тисяч гривень готівкових коштів.

    У декларації за 2024 рік кількість активів родини зросла. Зокрема, дружина посадовця стала власницею кількох об’єктів нерухомості, серед яких СПА-готель площею понад 600 квадратних метрів, лазня та житловий будинок, право власності на який оформлено також на її батьків.

    Вартість СПА-готелю у декларації вказана на рівні приблизно 6,7 мільйона гривень. Водночас реконструкція та облаштування подібного комплексу, за оцінками ринку, може потребувати значно більших інвестицій.

    Окрему увагу привертає транспортний розділ декларації. Сам посадовець користується службовим автомобілем ВАЗ 21093 2002 року випуску, який належить Головному сервісному центру МВС. Його дружина володіє автомобілем Fiat Doblo 2012 року.

    При цьому у декларації зазначено, що Денис Шимон має рахунки одразу у 18 банківських установах.

    Бізнес дружини посадовця також викликає інтерес. Анна Шимон зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основним видом діяльності є виробництво тортів та тістечок, однак вона має ще понад десяток додаткових напрямків діяльності, зокрема виробництво меблів та будівельні роботи.

    Саме завдяки цим видам діяльності підприємиця отримувала замовлення від державних установ Хустського району. Зокрема, у 2023 році вона постачала меблі для лікувально-діагностичного центру Хустської міської ради, а у 2024 році виконувала замовлення для підрозділів ДСНС.

    У 2025 році контракти з нею укладали також управління культури Хустської міської ради та рятувальні підрозділи.

    Ймовірною причиною інтересу антикорупційних органів став контраст між офіційними доходами посадовця та масштабами активів і бізнес-проєктів родини. Детективів могло зацікавити походження коштів, які використовувалися для будівництва та розвитку комерційної нерухомості.

    Наразі перевірка декларації триває, а банки мають надати детальну інформацію про фінансові операції фігурантів за останні три роки.

  • Понад 75 тисяч FPV-дронів для фронту не поставили після зриву тендеру

    Понад 75 тисяч FPV-дронів для фронту не поставили після зриву тендеру

    FPV-дрони стали одним із ключових інструментів сучасної війни. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню та точкових ударів по техніці й укріпленнях противника. Саме тому кількість таких безпілотників безпосередньо впливає на ефективність бойових операцій і безпеку українських військових.

    Однак один із масштабних тендерів на закупівлю FPV-дронів для армії, оголошений минулого року, завершився несподіваною ситуацією. Як з’ясували журналісти СтопКору у розслідуванні, після проведення закупівель на суму понад 2 мільярди гривень переможець частини лотів відмовився підписувати державні контракти.

    Йдеться про закупівлю, яку проводила Агенція оборонних закупівель через систему Prozorro. У межах процедури було виставлено 11 лотів, а загальна вартість закупівлі перевищувала два мільярди гривень.

    Більшість із цих лотів виграла компанія «Вирій». За словами учасників ринку, перемогу їй забезпечила суттєво нижча ціна пропозиції порівняно з конкурентами.

    Втім уже через кілька днів після завершення торгів виробник повідомив про відмову від підписання семи контрактів. У листі до Агенції оборонних закупівель компанія пояснила своє рішення значним завантаженням виробництва та неможливістю виконати замовлення у визначені строки.

    За підрахунками журналістів, через зрив частини контрактів військові могли недоотримати близько 75 тисяч FPV-дронів.

    Після появи інформації про зрив тендеру в публічному просторі почали з’являтися різні припущення щодо причин ситуації. Зокрема, деякі джерела стверджували, що за компанією можуть стояти структури, пов’язані з великим українським бізнесом.

    Щоб перевірити, чи звернули увагу на цю ситуацію державні органи, журналісти направили офіційні запити до низки установ. Зокрема, до Офісу Генерального прокурора, спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, Рахункової палати та Міністерства оборони.

    В Офісі Генпрокурора повідомили, що ознайомилися з інформацією щодо дій виробника та пообіцяли повідомити про результати розгляду. Подібну відповідь надали і в спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони.

    У Рахунковій палаті зазначили, що окремої перевірки цієї ситуації поки не проводили. Водночас там повідомили, що у 2026 році планують провести аудит закупівель озброєння та військової техніки, під час якого перевірятимуть і закупівлі безпілотних систем.

    Ще одне питання виникло навколо компанії «Вирій» та її керівника Олексія Бабенка. За інформацією учасників ринку, він міг брати участь у робочих відрядженнях Агенції оборонних закупівель, що могло свідчити про можливий конфлікт інтересів.

    У відповіді Міністерства оборони повідомили, що Бабенко не перебуває у трудових відносинах із Агенцією оборонних закупівель і не направлявся у службові відрядження від її імені. Водночас у відповіді не було прямо спростовано інформацію про його можливу присутність під час робочих поїздок агентства.

    Також у Міноборони пояснили, що у випадку відмови переможця від підписання контракту санкції процедурою закупівлі не передбачені. Якщо учасник із найнижчою пропозицією не укладає договір або не проходить кваліфікацію, лот переходить до наступного учасника з найнижчою ціною.

    Сама Агенція оборонних закупівель заявила, що не бачить порушень у діях компанії «Вирій». У відомстві також повідомили, що наразі мають чинні державні контракти на поставку безпілотних систем із компанією «Вирій Індастрі».

    У розслідуванні журналісти також звернули увагу на ще одну деталь. Під час підготовки матеріалу стало відомо, що власник компанії «Вирій» Олексій Бабенко придбав 75% акцій медіа «Бабель». Причини цієї угоди офіційно не пояснювалися, однак новина викликала активне обговорення у медійному середовищі.

    Таким чином, йдеться про масштабні закупівлі для армії на мільярди гривень, після яких частина контрактів так і не була підписана. Водночас чіткої оцінки ситуації з боку правоохоронних та контролюючих органів наразі немає.

  • Британський суд відмовив Україні в екстрадиції нардепа Артема Дмитрука

    Британський суд відмовив Україні в екстрадиції нардепа Артема Дмитрука

    Суд у Великій Британії відмовив Україні у запиті на екстрадицію народного депутата Артема Дмитрука. Відповідне рішення ухвалив Вестмінстерський магістратський суд у Лондоні, пославшись на положення Європейської конвенції з прав людини.

    Як повідомили юристи адвокатської компанії Amsterdam & Partners, яка представляє інтереси Дмитрука, суд застосував статтю 8 Конвенції. Вона гарантує право на повагу до приватного і сімейного життя. Судді дійшли висновку, що передача депутата українській стороні може призвести до порушення цих прав.

    В Україні Артема Дмитрука підозрюють у причетності до насильницьких інцидентів, зокрема у побитті військовослужбовця та співробітника поліції. Через ці обвинувачення українські правоохоронні органи ініціювали процедуру його екстрадиції.

    Сам депутат раніше заявляв, що на початку повномасштабного вторгнення Росії його нібито піддавали катуванням співробітники Служби безпеки України. Ці твердження, за словами його захисту, також були враховані під час судового розгляду у Великій Британії.

    Рішення Вестмінстерського магістратського суду не є остаточним. Українська сторона має право подати апеляцію на нього. На це передбачено 14 днів.

    Подальша доля запиту на екстрадицію залежатиме від того, чи скористається Україна правом оскарження та яке рішення ухвалить апеляційна інстанція.

  • Лобі гемблінгу: хто стоїть за громадськими організаціями, що просувають онлайн-казино

    Лобі гемблінгу: хто стоїть за громадськими організаціями, що просувають онлайн-казино

    В Україні активно працюють громадські організації, які просувають інтереси грального бізнесу та онлайн-казино перед владою і суспільством. Йдеться про ГО «Всеукраїнська рада гемблінгу» (UGC) та ГО «Гемблінг асоціація України».

    Обидві структури позиціонують себе як організації, що об’єднують легальних учасників ринку азартних ігор та представляють їхні інтереси у взаємодії з державою. Водночас у редакції виникають питання щодо їхніх засновників і реальної діяльності, адже ці організації активно замовляють рекламні матеріали на різних медіамайданчиках.

    Громадська спілка «Всеукраїнська рада гемблінгу» була створена у 2021 році. Її очолює Антон Кучухідзе.

    Раніше він був пов’язаний із Партією регіонів та політичними силами так званого «біло-блакитного» табору. Кучухідзе активно просував їхні наративи у публічному просторі. Згодом він намагався потрапити до Верховної Ради VIII скликання від «Опозиційного блоку», а пізніше балотувався до Київської міської ради, однак безуспішно.

    Після цього Кучухідзе працював помічником народного депутата Сергія Ларіна, який входив до політичного оточення Сергія Льовочкіна.

    Згідно з деклараціями, у 2023 році Кучухідзе отримав 1,75 млн гривень доходу як керівник громадської організації. Також він задекларував 35 тисяч доларів готівкою та користування автомобілем BMW X6 2011 року випуску, який орендує у своєї матері Гульнари Кучухідзе.

    Окрім того, у декларації зазначено значну кількість кредитів, виданих самому собі. Водночас Кучухідзе не мобілізований до лав Збройних сил України.

    Іншою співзасновницею проєкту є Вікторія Закревська. Вона також очолює ГО «Гемблінг асоціація України», яка була створена наприкінці 2020 року.

    Організація декларує діяльність у сфері розвитку грального ринку та формування позитивного іміджу гемблінг-індустрії. Водночас у відкритих джерелах майже відсутня інформація про конкретні проєкти або помітні ініціативи цієї структури.

    Біографічні дані Вікторії Закревської також залишаються маловідомими. Вказується, що вона є лекторкою швейцарського університету Санкт-Галлена та засновницею консалтингової структури Boldozer Consulting.

    Раніше на сайті університету її також зазначали як виконавчу директорку та консультантку зі зв’язків з громадськістю організації Grand Challenge.

    Торгова марка Boldozer Consulting зареєстрована на ТОВ «Пі Кей Консалтинг». Власницею цієї компанії є громадянка Білорусі Вікторія Закревська.

    Фірма була заснована у 2017 році зі статутним капіталом у 1 тисячу гривень. Саме ТОВ «Пі Кей Консалтинг» виступає співзасновником громадської спілки UGC.

    Таким чином через громадську організацію можуть реалізовуватися комерційні проєкти, пов’язані з гральним бізнесом. Водночас, за відкритими даними, компанія «Пі Кей Консалтинг» уже кілька років не декларує ані доходів, ані витрат.

    На сайті Boldozer Consulting серед «спеціалістів» також згадується Антон Кучухідзе.

    З огляду на ці обставини діяльність таких структур може потребувати додаткової перевірки з боку правоохоронних органів, зокрема Бюро економічної безпеки.

  • Старша слідча поліції Полтавщини задекларувала квартиру за понад 2,6 млн грн

    Старша слідча поліції Полтавщини задекларувала квартиру за понад 2,6 млн грн

    Старша слідча відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності поліції Полтавської області Єлизавета Кулик придбала квартиру в Полтаві вартістю 2,67 млн гривень.

    Інформація про нерухомість міститься в декларації посадовиці.

    Згідно з документом, 20 лютого Кулик набула у власність квартиру площею 78,5 квадратного метра в Полтаві. Нерухомість вона отримала від товариства з додатковою відповідальністю «Полтавтрансбуд».

    Вартість квартири, зазначена в декларації, становить 2 млн 670 тис. гривень.

    У документі також вказано, що у червні 2025 року слідча вже набувала майнові права на аналогічну квартиру тієї ж площі — 78,5 квадратного метра — від того ж забудовника і за такою ж вартістю.

    У видатках за 2025 рік зазначено разову виплату у розмірі 801 тис. гривень. Ці кошти були витрачені на купівлю-продаж (міну) майнових прав на нерухоме майно в Україні.

    Інші деталі щодо джерел фінансування придбання нерухомості у декларації не уточнюються.