Golosnovinua.com

Категорія: Популярні

  • Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    Прокурори масово оформлюють інвалідність і отримують мільйонні пенсії

    В Україні набирає обертів скандал довкола так званого «прокурорського інвалідного конвеєра» — схеми, за якою представники органів прокуратури оформлюють інвалідність, отримують спеціальні пенсії та роками зберігають надвисокі виплати навіть після перевірок.

    Черговим прикладом стала ситуація з прокуроркою Харківської обласної прокуратури Ларисою Асріян. 17 лютого Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів закрила дисциплінарне провадження щодо неї, попри скаргу керівництва. Комісія не виявила порушень у тому, що посадовиця тривалий час отримувала спеціальну пенсію по інвалідності.

    За наявною інформацією, другу групу інвалідності Асріян отримала ще у 2008 році, працюючи юристом приватного підприємства. Після перевірок у 2025 році групу було знижено до третьої, однак це рішення вона успішно оскаржила в Харківському окружному адміністративному суді, фактично зберігши право на виплати.

    Втім, цей випадок — лише частина ширшої системи.

    Колишній прокурор Пустомитівської прокуратури Олег Опанасюк роками отримував виплати за другою групою інвалідності, заявляючи про обмеження пересування. Водночас під час перевірок було встановлено його регулярні поїздки автомобілем за кордон, зокрема до Польщі.

    Іншим показовим прикладом став експрокурор Дмитро Казак, який оформив прокурорську пенсію у 29 років. За відкритими даними, щомісячні виплати сягають понад 150 тисяч гривень, при цьому сам він проживає за межами України.

    Окрему увагу викликають випадки використання так званого «судового спаму». За даними журналістських матеріалів, експрокурор Куп’янської прокуратури Станіслав Муратов подавав десятки однотипних позовів до Харківського окружного адміністративного суду, домагаючись розгляду справи потрібним складом суду. У підсумку суд дозволив включити до прокурорського стажу навіть періоди навчання та роботи охоронцем, що забезпечило йому понад 1,3 млн грн пенсійних нарахувань і довічне утримання.

    Аналогічні рішення ухвалювалися і щодо інших колишніх працівників прокуратури. Зокрема, Денис Свобода через суд домігся виплат у розмірі 90% від заробітної плати попри заперечення Пенсійного фонду щодо недостатнього стажу.

    Експерти зазначають, що проблема має системний характер і виникає на стику роботи медико-соціальних експертних комісій, судів та дисциплінарних органів. Формально всі рішення ухвалюються законно, однак сукупність однакових кейсів свідчить про існування механізму, який дозволяє окремим представникам прокурорської системи отримувати довічні виплати з бюджету.

    На тлі війни та дефіциту державних фінансів такі історії викликають особливий суспільний резонанс, адже мова йде про мільйонні витрати бюджету, які фактично забезпечують привілейовані пенсії для вузького кола посадовців.

    Наразі питання перевірки законності прокурорських пенсій та рішень МСЕК дедалі частіше порушується на рівні антикорупційних органів і парламенту, однак системного аудиту цих виплат досі не проведено.

  • Олексій Кучер залишив наглядову раду «Лісів України» після скандалу навколо Юрія Болоховця

    Олексій Кучер залишив наглядову раду «Лісів України» після скандалу навколо Юрія Болоховця

    У державному підприємстві «Ліси України» загострилася управлінська криза після кадрових змін, що відбулися наприкінці лютого. Голова наглядової ради підприємства Олексій Кучер залишив свою посаду лише через два дні після оприлюднення резонансного журналістського розслідування щодо діяльності керівництва галузі.

    За інформацією джерел у секторі, відставка Кучера не була добровільною. Його ім’я пов’язували з рішеннями, які, за оцінками авторів розслідування, забезпечували підтримку управлінської вертикалі генерального директора ДП «Ліси України» Юрія Болоховця.

    Співрозмовники в урядових колах стверджують, що кадрове рішення могло стати компромісним кроком для зниження публічного тиску навколо підприємства без зміни фактичного управління фінансовими потоками у галузі. У цьому контексті згадуються прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та заступник керівника Офісу президента Олександр Камишін, які нібито підтримали сценарій переформатування наглядової ради.

    Окремі питання викликає реалізація державної програми «Зелена країна». За даними авторів розслідування, різниця між звітністю ДП «Ліси України» та інформацією Державного агентства лісових ресурсів може сягати близько 74 тисяч гектарів лісових насаджень, що може свідчити про маніпуляції статистичними показниками.

    Критику також викликає централізація закупівель техніки та пального, яка, за оцінками експертів галузі, посилила контроль над контрактами та ціноутворенням. На цьому фоні керівництву підприємства нараховувалися значні преміальні виплати, попри високий рівень базових зарплат.

    Окремим блоком у матеріалах розслідування згадуються можливі неформальні фінансові збори через громадську організацію СВЛУ, які, за твердженнями джерел, могли стягуватися з працівників регіональних підрозділів під приводом підтримки діяльності структури.

    Водночас правоохоронні органи розслідують кримінальне провадження №42024000000001264, відкрите за матеріалами журналістів. Стан слідства наразі публічно не коментується.

    Скандал навколо державного лісового підприємства вкотре підняв питання прозорості управління галуззю, розподілу бюджетних ресурсів та ефективності контролю за державними активами.

  • Голова Деснянської РДА опублікував інструкцію перетину мосту Патона з готовністю до евакуації

    Голова Деснянської РДА опублікував інструкцію перетину мосту Патона з готовністю до евакуації

    Очільник Деснянської районної державної адміністрації у Києві опублікував у соцмережах зображення з правилами проїзду мосту імені Патона, зазначивши, що поширена інформація має «неформальний» характер.

    На оприлюдненому банері, оформленому у стилі офіційної комунікації Київської міської державної адміністрації, містяться рекомендації для водіїв під час перетину мосту. Зокрема, водіям радять рухатися з відкритими вікнами, відстебнути ремені безпеки, вимкнути блокування дверей автомобіля та тримати телефон під рукою.

    Також на зображенні міститься попередження про необхідність дотримуватися дистанції та бути готовими до евакуації.

    Публікація викликала активне обговорення серед киян, адже формулювання про «готовність до евакуації» та сам характер рекомендацій створили враження можливого сценарію надзвичайної ситуації або загрози пошкодження мосту.

    Водночас сам посадовець підкреслив, що інформація не є офіційним розпорядженням чи новими правилами дорожнього руху, а має рекомендаційний характер. Йдеться, за його словами, про базові поради безпеки, які можуть бути актуальними у кризових умовах.

    Міст Патона залишається одним із ключових транспортних переходів через Дніпро у столиці та водночас об’єктом підвищеної уваги через його технічний стан і стратегічне значення під час воєнного стану. Раніше експерти неодноразово наголошували, що у разі надзвичайних подій саме мости можуть стати критичними вузлами евакуаційної логістики.

    Офіційних заяв КМДА щодо запровадження спеціального режиму руху мостом Патона станом на зараз не оприлюднювалося.

  • САП розпочала розслідування щодо підрядів у Лозівській міськраді

    САП розпочала розслідування щодо підрядів у Лозівській міськраді

    У Лозівській громаді Харківської області правоохоронці перевіряють використання бюджетних коштів, спрямованих на ремонти соціальної інфраструктури. Йдеться про низку багатомільйонних підрядів у сфері освіти та медицини, укладених за час керівництва міською радою головою громади Сергієм Зеленським.

    За наявною інформацією, значна частина фінансування була зосереджена на капітальних ремонтах об’єктів, які формально належать до пріоритетних напрямків — шкіл та медичних закладів. Водночас договори укладалися з обмеженим колом підрядних компаній, що викликало питання щодо рівня конкуренції під час проведення закупівель.

    Зокрема, через Управління освіти, молоді та спорту було підписано три договори з ТОВ «ТТ 2006» на проведення капітальних ремонтів харчоблоків у ліцеях №7, №1 та №3. Загальна вартість робіт перевищила 58 мільйонів гривень. Предмет закупівель визначався як «одна робота», без детального розподілу обсягів, що, за оцінками експертів, ускладнює контроль фактичного виконання та вартості робіт.

    Окремо увагу привернув контракт на 47,4 мільйона гривень щодо ремонту реабілітаційного відділення стаціонару №2 КНП «Лозівське територіальне медичне об’єднання». Переможцем тендеру стало ТОВ «РЕМБУДКО», яке було єдиним учасником процедури. У кошторисній документації, за попередніми оцінками, окремі позиції обладнання, зокрема системи кондиціювання, могли бути закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові показники.

    Також звертається увага на швидкість проходження експертизи проєктної документації. Перевірка кошторисів багатомільйонних об’єктів тривала лічені дні, що може свідчити про формальний характер контролю фінансових розрахунків.

    Ситуація отримала процесуальний розвиток після втручання суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду у справі №991/1069/26 Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру зобов’язано внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

    Наразі слідство має встановити, чи були бюджетні витрати на ремонти соціальних об’єктів економічно обґрунтованими, а також перевірити можливу наявність системного перерозподілу коштів через підконтрольні підрядні структури.

  • Прокурор Офісу генпрокурора задекларував понад 5 млн грн готівки

    Прокурор Офісу генпрокурора задекларував понад 5 млн грн готівки

    Прокурор Альберт Шаповалов у щорічній декларації за 2024 рік задекларував 5,3 млн гривень готівкових заощаджень. Сума привернула увагу з огляду на офіційні доходи посадовця: його річна заробітна плата становила близько 1,3 млн гривень.

    У документі Шаповалов вказаний як прокурор одного з відділів Офісу генерального прокурора. Водночас уже у вересні 2025 року він отримав підвищення та обійняв посаду першого заступника прокурора Волинської області.

    Згідно з декларацією, родина прокурора користується квартирою у Донецьку, а також орендує житло в Києві. У власності сім’ї перебувають автомобілі Toyota Avalon 2015 року випуску, Mazda CX-5 2012 року, а дружина посадовця володіє Toyota Camry 2005 року. Окрім цього, задекларовано понад 136 тисяч гривень активів у криптовалюті.

    Водночас найбільше запитань викликає саме обсяг готівкових заощаджень. Мільйонні суми готівки Альберт Шаповалов декларує не вперше — подібні показники фіксуються щонайменше з 2018 року і залишаються стабільно високими протягом наступних років.

    Формально всі активи внесені до декларації відповідно до вимог законодавства. Однак співвідношення офіційних доходів і накопичених готівкових коштів традиційно стає предметом суспільної уваги та викликає питання щодо джерел формування таких заощаджень.

  • Донька мера Тернополя Сергія Надала придбала нерухомість у США майже за 2 млн доларів

    Донька мера Тернополя Сергія Надала придбала нерухомість у США майже за 2 млн доларів

    Донька міського голови Тернополя Сергія Надала Анастасія Надал опинилася в центрі уваги після появи інформації про придбання дорогої нерухомості у США. Йдеться про віллу в Маямі вартістю майже 2 мільйони доларів, розташовану в одному з престижних районів міста.

    За наявними даними, нерухомість оформлена на чоловіка Анастасії Надал — Рубена Родрігеса. Водночас у відкритих джерелах відсутня інформація про офіційні доходи, які могли б пояснити можливість придбання такого об’єкта нерухомості.

    Це не перша інвестиція родини у нерухомість у США. Раніше Анастасія Надал стала власницею апартаментів у Маямі вартістю близько 380 тисяч доларів. І в цьому випадку також не простежується публічно підтверджений фінансовий ресурс для здійснення покупки.

    На цьому тлі увагу привертає кримінальне провадження, відкрите НАБУ та САП щодо можливого незаконного збагачення мера Тернополя Сергія Надала. За інформацією джерел, розслідування тривалий час не демонструє активного процесуального руху та фактично перебуває у підвішеному стані.

  • Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Ексочільник «Енергоатома» Котін перед відставкою отримав мільйонні виплати

    Колишній керівник державного підприємства «Енергоатом» Петро Котін у день свого звільнення 21 серпня 2025 року отримав багатомільйонні виплати з державної компанії. Йдеться про 4,6 млн грн вихідної допомоги, а також близько 200 тис. грн так званих коштів на оздоровлення.

    Виплати були здійснені за три місяці до оприлюднення резонансних матеріалів НАБУ, які викликали суспільний інтерес до діяльності керівництва енергетичного сектору.

    Як випливає з фінансових даних, протягом 2023–2025 років Петру Котіну було нараховано та виплачено близько 25 млн грн заробітної плати. При цьому офіційний контракт, який мав би визначати умови оплати праці керівника державної компанії, фактично був відсутній.

    Окрім цього, у 2022–2024 роках екскерівник «Енергоатома» отримав ще 1,1 млн грн додаткових виплат без затвердженого фінансового плану підприємства. Ймовірно, йдеться про преміальні нарахування, однак їх правові підстави залишаються предметом дискусій.

    Ще у грудні 2023 року Петро Котін опинився в центрі журналістського розслідування. Тоді з’ясувалося, що його 70-річна теща під час повномасштабної війни придбала будинок і земельну ділянку під Києвом, офіційно не маючи достатніх доходів для такої покупки. Вартість об’єкта оцінювалася приблизно у 7 млн грн, хоча ринкова ціна подібної нерухомості, за оцінками журналістів, могла бути суттєво вищою.

    За інформацією народного депутата Ярослава Железняка, після раптового складання повноважень керівника державної енергокомпанії Котін певний час перебував за кордоном, однак згодом повернувся до України.

    Вже 19 січня колишній топменеджер зареєструвався як фізична особа-підприємець. Основним видом його діяльності зазначено консультування з питань комерційної діяльності та управління.

    Історія з мільйонними виплатами на тлі відсутності чітко визначених контрактних умов знову порушила питання контролю за винагородами керівників державних підприємств стратегічного сектору.

  • Заступник голови Миколаївської ОДА Марінов задекларував будинки, авто та понад 290 тисяч доларів готівки

    Заступник голови Миколаївської ОДА Марінов задекларував будинки, авто та понад 290 тисяч доларів готівки

    Заступник голови Миколаївської обласної державної адміністрації Микола Марінов оприлюднив щорічну декларацію за 2025 рік, у якій зазначив нерухомість, транспортні засоби, доходи та значні готівкові заощадження родини.

    Посадовець зареєстрований і проживає у Миколаєві разом із дружиною Вікторією та двома дітьми. Основна частина сімейної нерухомості зосереджена у селі Ясна Поляна. Там Марінов володіє двома земельними ділянками площею по 2,5 тисячі квадратних метрів, набутими у 2008 та 2021 роках, а також житловим будинком площею 242 квадратних метри, придбаним восени 2021 року.

    Крім того, у спільній сумісній власності з Аллою Маріновою перебуває ще один будинок у цьому ж населеному пункті площею понад 381 квадратний метр, право власності на який оформлено ще у 2008 році.

    У Миколаєві житлова нерухомість оформлена на дружину посадовця. Вікторія Марінова володіє квартирою площею майже 120 квадратних метрів, придбаною наприкінці 2021 року за один мільйон гривень. Чиновник має право постійного користування цим житлом. Також на неї зареєстрований гараж площею 17,3 квадратного метра вартістю 200 тисяч гривень.

    Серед цінного майна родини задекларована гібридна система електропостачання на базі фотоелектричних модулів, придбана у 2024 році за 480 тисяч гривень. Саме це обладнання виступає забезпеченням за банківським кредитом, оформленим у вересні 2024 року на суму 468 тисяч гривень. Станом на кінець 2025 року залишок боргу становив 420 тисяч гривень.

    Автопарк родини також поповнився новим транспортом. У власності Миколи Марінова перебуває вантажний Volkswagen Amarok 2018 року випуску, придбаний у 2022 році, а також вантажівка ГАЗ-3307 і причіп. У серпні 2025 року його дружина придбала легковий автомобіль Mercedes-Benz GLA 200 CDI 2018 року випуску за 742 тисячі гривень.

    За підсумками року заступник голови ОДА отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати. Його дружина задекларувала 144 тисячі гривень доходу від роботи у міській раді, а також 620 тисяч гривень від відчуження рухомого майна.

    Родина також отримувала державні виплати в межах програм соціальної підтримки, зокрема «Зимова підтримка» та «Національний кешбек». Загальна сума таких нарахувань склала кілька тисяч гривень. Донька посадовця отримала понад шість тисяч гривень стипендії під час навчання у медичному фаховому коледжі.

    Водночас найбільшу увагу в декларації привертають валютні заощадження. Готівкою Микола Марінов задекларував 170 тисяч доларів США, ще 128 тисяч доларів зберігає його дружина.

  • Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    У самому центрі Києва, на перетині вулиць Хрещатик, 5 та Грушевського, 4Б, розгортається конфлікт навколо забудови стратегічної земельної ділянки, що входить до історичного ареалу столиці та буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йдеться про територію площею майже 0,3 гектара, ринкова вартість якої, за оцінками експертів, може перевищувати мільярд гривень.

    Попри охоронний статус місцевості, міська влада погодила реалізацію проєкту багатоповерхового офісно-готельного комплексу «Столичний». Земельна ділянка має кадастровий номер 8000000000:82:012:0006 і розташована у безпосередній близькості до урядового кварталу та Європейської площі — однієї з ключових історичних локацій Києва.

    Історія цього проєкту бере початок ще у 2003 році, коли компанія «Грааль» перемогла в інвестиційному конкурсі з реконструкції Європейської площі. Протягом наступних років реалізація планів фактично була заморожена через судові спори та містобудівні обмеження. Ситуація змінилася вже під час каденції мера Києва Віталія Кличка.

    У червні 2021 року Київська міська рада ухвалила рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки та передачу суміжної території для реалізації інвестиційного проєкту. Наступним ключовим етапом стало отримання у серпні 2024 року дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування на виконання будівельних робіт, що фактично відкрило шлях до початку забудови.

    На фінальному етапі підготовки контроль над компанією-забудовником перейшов до бізнесмена Максима Кріппи. У лютому 2026 року Антимонопольний комітет України погодив набуття контролю над ТОВ «Грааль» через інвестиційний фонд «АРС Кепітал», кінцевим бенефіціаром якого є Кріппа. Раніше компанію пов’язували з девелопером Ігорем Ніконовим, а її керівником значилася Ірина Окунєва.

    Фактично відбулася зміна власника корпоративних прав на проєкт разом із правами користування землею, переданою громадою без проведення відкритого земельного аукціону. Саме цей аспект став предметом судового спору.

    Наразі у Печерському районному суді Києва розглядається справа щодо скасування рішень Київради та договору оренди ділянки. Позивачі наполягають, що передача території під комерційну забудову суперечить вимогам охорони історичного середовища столиці. Водночас у разі відмови суду у задоволенні позову забудовник може отримати остаточно закріплені юридичні підстави для реалізації проєкту.

  • Родина слідчого ДБР отримала подарунок у вигляді київської квартири

    Родина слідчого ДБР отримала подарунок у вигляді київської квартири

    Слідчий Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань Дмитро Андрійович Приз минулого року набув у власність автомобіль Volvo XC90 2023 року випуску вартістю 1,86 млн гривень. Відповідні дані містяться в його декларації.

    Згідно з документами, у липні 2025 року Приз задекларував дохід від відчуження рухомого майна у розмірі 1,25 млн гривень. Джерелом доходу вказана Тетяна Володимирівна Чернишова. Ймовірно, йдеться про продаж автомобіля BMW X6 2017 року випуску, який слідчий придбав у 2018 році за 1,64 млн гривень.

    У серпні 2025 року в декларації з’явилася інформація про набуття Volvo XC90. Джерелом коштів зазначена Тетяна Андріївна Пінаєва.

    За підсумками 2024 року Дмитро Приз отримав 1,36 млн гривень заробітної плати від Державного бюро розслідувань. Його дружина, Валентина Сергіївна Приз, задекларувала 450 тис. гривень зарплати від державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв», 164 тис. гривень додаткових благ, 194 тис. гривень соціальних виплат, а також 25 тис. гривень виплат від Київського міського центру.

    Окремо в декларації зазначено, що Валентина Приз отримала негрошовий подарунок вартістю 6,14 млн гривень від Тетяни Володимирівни Чернишової. Йдеться про квартиру в Києві площею 108,8 квадратного метра. Саме ця особа раніше фігурувала як покупець автомобіля.

    У власності або користуванні сім’ї також перебуває машиномісце у Києві площею 18 квадратних метрів, придбане у 2018 році за 428 тис. гривень. Крім того, задекларовано кілька квартир: 88,1 м² (у користуванні сім’ї з 2018 року), 121 м² (спільна часткова власність з 2011 року) та 69,3 м², що належить дружині з 2009 року.

    Грошові активи подружжя становлять 18 тис. доларів США, 5 тис. євро та 40 тис. гривень готівкою. Також у декларації зазначено 300 USDT, набуті у 2022 році, що еквівалентно приблизно 10 тис. гривень на момент придбання.

    У декларації вказано, що родина зареєстрована в Одесі, але фактично проживає у Києві.

    За відкритими даними, Дмитро Андрійович Приз може бути сином Андрія Андрійовича Приза — колишнього прокурора Одещини, який нині працює в Офісі генерального прокурора.