Golosnovinua.com

Категорія: Популярні

  • Справу про «бронежилети Міндіча» на 97 млн грн розглядатимуть у закритому режимі

    Справу про «бронежилети Міндіча» на 97 млн грн розглядатимуть у закритому режимі

    У Господарському суді міста Києва вирішили проводити у закритому режимі розгляд справи щодо стягнення майже 100 млн гривень штрафних санкцій зі скандальної компанії ТОВ «Мілікон ЮА».

    Йдеться про контракт на постачання бронежилетів для Міністерства оборони України, який раніше викликав суспільний резонанс через можливі порушення та сумнівну якість продукції.

    Під час судового засідання представник Агенції оборонних закупівель (АОЗ) звернувся до суду з проханням проводити розгляд справи у закритому режимі. У відомстві пояснили це ризиком оприлюднення інформації, яка може містити адреси військових частин.

    Суддя погодився з аргументами представника АОЗ, після чого ухвалив рішення про закритий формат розгляду справи.

    При цьому контракт із компанією «Мілікон ЮА», навколо якого виник скандал, був публічним і раніше оприлюднювався у системі державних закупівель Prozorro.

    Позов стосується стягнення штрафних санкцій у розмірі 97,34 млн гривень, які держава вимагає від компанії після розірвання контракту. Станом на сьогодні ці кошти до бюджету не сплачені.

    Скандал навколо постачання бронежилетів виник після появи так званих «плівок Міндіча». На оприлюднених записах, які стали публічними 10 листопада 2025 року, фігурує бізнесмен Тімур Міндіч.

    На цих записах він нібито обговорює із тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим питання, пов’язані з компанією «Мілікон ЮА».

    У розмові, що стала відомою широкій публіці, співрозмовник, якого називають «Карлсон», звертається до міністра зі словами: «Реши этот вопрос, прошу тебя, или это п…ц какой-то будет».

    Після оприлюднення записів Центр протидії корупції звернувся до наглядової ради закупівельної агенції із запитаннями щодо співпраці з компанією «Мілікон ЮА» та можливого стягнення штрафів за невиконання умов контракту.

    У відповідь наглядова рада повідомила, що ініціювала внутрішній аудит закупівлі бронежилетів.

    Вже 14 листопада 2025 року Агенція оборонних закупівель подала до Господарського суду Києва позов про стягнення штрафних санкцій із компанії «Мілікон ЮА».

    Контракт із фірмою було розірвано у серпні 2025 року. До цього якість поставлених бронежилетів також викликала питання, зокрема через повідомлення про їхню недостатню стійкість до ураження.

    Перше судове засідання у справі планували провести ще у січні 2026 року, однак його довелося перенести через повітряну тривогу.

    Тепер, після рішення суду про закритий режим слухань, громадськість може не отримати повної інформації про перебіг процесу та про те, чи буде компанія, пов’язана зі скандалом, притягнута до відповідальності.

  • Начальник міграційної служби Дніпропетровщини отримував військові виплати, працюючи в офісі

    Начальник міграційної служби Дніпропетровщини отримував військові виплати, працюючи в офісі

    Начальник головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль та його дружина Діана Чегіль роками користуються нерухомістю та автомобілями, що належать третім особам. Про це повідомляє антишахрайський проєкт “190”.

    За даними журналістів, родина чиновника не має власної нерухомості. Богдан Чегіль, його дружина та донька з 2017 року зареєстровані у кімнаті площею 14 квадратних метрів у Дніпрі. Ймовірно, йдеться про службову кімнату в гуртожитку, яку він отримав ще під час роботи прокурором.

    Водночас із 2020 року родина користується квартирою та двома паркомісцями у Дніпрі, що належать громадянину Ярославу Менджулу. Умови користування цим майном та зв’язок між власником і родиною Чегілів у матеріалі не уточнюються.

    Автомобілі та доходи

    У 2024 році дружина посадовця Діана Чегіль придбала автомобіль Audi Q7 2018 року випуску за майже 1,3 млн гривень. Сам Богдан Чегіль не має власного автомобіля і користується машиною дружини.

    Крім того, жінка користується автомобілем Volkswagen Jetta 2016 року випуску, який належить громадянину Сергію Баринову. За словами Діани Чегіль, вона використовує цей автомобіль на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Ринкова вартість такої моделі наразі становить приблизно 400 тисяч гривень.

    За декларацією за 2024 рік Богдан Чегіль отримав 731 тисячу гривень заробітної плати. Його дружина, яка працює головним державним інспектором відділу ліцензування торгівлі підакцизними товарами у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, задекларувала 407 тисяч гривень доходу.

    При цьому родина має значні заощадження. Богдан Чегіль зберігає готівкою 52 тисячі доларів, а на банківських рахунках — 86 тисяч гривень і 2,5 тисячі доларів. Його дружина має готівкою 66 тисяч доларів та понад 20 тисяч гривень на рахунках. Загальна сума заощаджень подружжя перевищує 5 млн гривень.

    Кар’єра чиновника

    Посаду начальника головного управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області Богдан Чегіль обіймає з 2021 року.

    До цього він працював у Державному бюро розслідувань, де з 2018 до 2020 року був заступником директора — начальником слідчого управління територіального управління ДБР у Мелітополі.

    Раніше Чегіль також працював прокурором у прокуратурі Дніпропетровської області.

    У 2021 році він подавав свою кандидатуру на посаду директора Бюро економічної безпеки.

    Історія з мобілізацією

    За інформацією журналістів, на початку повномасштабного вторгнення Росії Богдан Чегіль пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним до військової служби.

    16 березня 2022 року наказом Шевченківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки його зарахували на посаду солдата-стрільця роти охорони військкомату.

    Чегіль отримував грошове забезпечення військовослужбовця — близько 45 тисяч гривень щомісяця. Загалом за 2022 рік він отримав від Дніпропетровського районного ТЦК та СП 252 тисячі гривень, які задекларував як гонорари та інші виплати.

    Водночас співробітники міграційної служби, за даними журналістів, стверджують, що у цей період керівник регулярно перебував на робочому місці в офісі ДМС і підписував службові документи.

    Його служба завершилася у серпні 2022 року. Через повторну військово-лікарську комісію чиновник був визнаний непридатним до служби за станом здоров’я.

    31 серпня 2022 року він був звільнений зі служби та отримав компенсацію у зв’язку із хворобою, пов’язаною з проходженням військової служби, у розмірі приблизно 170 тисяч гривень.

    Крім того, Богдан Чегіль через суди намагається отримати пенсію за час роботи в органах прокуратури. Після служби у війську він також може претендувати на пенсію військовослужбовця.

    Робота дружини

    Дружина чиновника Діана Чегіль до 2019 року працювала старшим державним інспектором сектору інформаційних технологій Нікопольського управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

    Після реорганізації ДФС у 2019 році, коли були створені Державна податкова служба та Державна митна служба, вона перейшла працювати до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

    За цей час вона працювала старшим державним інспектором у кількох структурних підрозділах податкової служби.

  • Ексголову ДПСУ Сергія Дейнека мобілізували і призначили начальником Луганського прикордонного загону

    Ексголову ДПСУ Сергія Дейнека мобілізували і призначили начальником Луганського прикордонного загону

    Колишній голова Державної прикордонної служби України Сергій Дейнеко мобілізований та призначений начальником Луганського прикордонного загону. Відповідний наказ підписано 3 березня.

    Про це повідомив журналіст Віталій Глагола.

    За його даними, Дейнека очолить 3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса. Призначення відбулося в порядку просування по службі.

    Інформацію про призначення також підтвердив речник ДПСУ Андрій Демченко.

    За його словами, генерал-лейтенант Сергій Дейнеко призваний для проходження служби по мобілізації. Відповідно до положення про проходження військової служби в Державній прикордонній службі він призначений начальником Луганського прикордонного загону.

    У ДПСУ наголосили, що обставини попереднього звільнення Дейнека не обмежують можливість подальшого проходження служби за мобілізацією.

    У прикордонному відомстві пояснили, що призначення на посаду у бойовий підрозділ пов’язане з його військовим досвідом та попередньою роботою у системі прикордонної служби.

    Нагадаємо, у січні 2026 року Сергія Дейнека було звільнено з посади голови Державної прикордонної служби України.

    Водночас він фігурує у кримінальному провадженні щодо можливого отримання хабарів за сприяння контрабанді сигарет у 2023 році. За версією слідства, йшлося про 3000 євро за кожне авто, яке могло безперешкодно перетинати кордон.

  • Рівненська ОВА надала компанії статус для бронювання попри збитковість

    Рівненська ОВА надала компанії статус для бронювання попри збитковість

    У грудні 2025 року Рівненська обласна військова адміністрація надала статус критично важливого підприємства компанії «Фіш Рівне». Після цього підприємство отримало право бронювати працівників від мобілізації. За даними журналістів і представників ТЦК, загалом було заброньовано 10 осіб.

    Серед них — співвласники, працівники та пов’язані з компанією фахівці, зокрема адвокати, спортсмени та представники бізнесу. У списку заброньованих опинився також піарник в.о. міського голови Рівного Тарас Максименко.

    Серед співвласників «Фіш Рівне» фігурують адвокати Станіслав Костюченко та Олександр Луцюк, а також Богдан Гольонко і Богдан Чугай. Раніше бенефіціаром компанії був адвокат Андрій Давидюк, якого у медіа пов’язують із забудовником Романом Курисом.

    У 2023–2024 роках виручка підприємства становила близько 120 тис. грн на рік, компанія демонструвала збитковість. Попри це, вона отримала статус критично важливої для економіки та право на бронювання працівників.

    У Рівненській ОВА пояснили, що рішення було ухвалене відповідно до формальних критеріїв, передбачених чинними нормами. Водночас перелік інших підприємств рибогосподарської галузі, які мають аналогічний статус в області, не оприлюднюється.

    За інформацією, наданою журналістам у Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, станом на 21 січня «Фіш Рівне» забронювало 10 працівників.

    До переліку входять:

    • співвласники компанії та адвокати, пов’язані з юридичними фірмами регіону;

    • спортсмени та тренери, які працюють у Рівному;

    • представники бізнесу, зокрема у сфері митного брокерства;

    • працівники підприємства, серед яких директор та технічні спеціалісти.

    Частина з них, за даними відкритих джерел, має зв’язки з іншими комерційними структурами регіону. У медіа також згадуються можливі перетини бізнес-інтересів із компаніями, пов’язаними з будівельним сектором.

    Питання надання статусу критично важливого підприємства компаніям із невисокими фінансовими показниками викликало суспільний інтерес. Представники влади наголошують на дотриманні чинних процедур, тоді як журналісти звертають увагу на прозорість критеріїв та повноту оприлюднення інформації.

    Ситуація навколо «Фіш Рівне» стала предметом обговорення в регіоні через поєднання статусу підприємства, бронювання працівників та його фінансових показників.

  • Українці визначили якості ідеального сьомого президента: результати опитування

    Українці визначили якості ідеального сьомого президента: результати опитування

    Українці окреслили бажаний образ майбутнього, сьомого президента України в межах дослідження, презентованого під час круглого столу «Сьомий Президент України: електоральний портрет ідеального лідера» у пресцентрі УНІАН. Опитування показало, що громадяни віддають перевагу досвідченому політику з міжнародним досвідом, готовому до гнучкості та компромісів.

    Дослідження провела компанія Active Group. Як повідомив її засновник Андрій Єременко, було опитано тисячу респондентів віком від 18 років. Опитування відбувалося онлайн 7 лютого 2026 року та містило 16 запитань щодо якостей потенційного президента.

    Результати засвідчили, що 25,8% опитаних вважають, що наступний президент має бути «швидше досвідченим політиком», ще 24,7% — «однозначно досвідченим». Натомість 19,2% обрали варіант «швидше новатором», а 12,7% — «однозначно новатором». За словами дослідників, українці наразі більше схиляються до моделі досвідченого керівника.

    Також більшість респондентів надала перевагу кандидату з міжнародним досвідом і репутацією людини, не заплямованої скандалами. Цей варіант підтримали 42,5% учасників опитування. Крім того, 44,2% вважають, що президент має бути готовим до компромісів, тоді як лише 8,1% наполягають на безумовній принциповості.

    У питанні гнучкості 29,1% респондентів підтримали варіант «швидше змінювати позицію», а 25,4% — «швидше відстоювати свою точку зору». Більшість також погодилася, що президент має демонструвати раціональність, а не надмірну емоційність.

    Щодо професійного походження кандидата, лише 10,3% однозначно підтримують представника Сил оборони, а 15,8% — представника цивільного сектору. Експерти наголошують, що участь у Силах оборони може бути перевагою, але не гарантує перемоги.

    У межах дослідження респондентам також запропонували обрати історичні постаті, з якими вони асоціюють бажаного лідера. Найчастіше називали прем’єр-міністра Великої Британії Вінстон Черчилль (26,7%), прем’єр-міністерку Великої Британії Маргарет Тетчер (25,4%), а також прем’єр-міністерку Ізраїлю Голда Меїр (15,3%). Також у списку були Рональд Рейган та інші відомі політичні лідери, яких респонденти асоціюють із жорсткою та рішучою моделлю управління.

    Політологи підкреслюють, що результати відображають поточні настрої суспільства, однак перед реальними виборами вони можуть змінитися. За словами експертів, довготривалість війни та динаміка безпекової ситуації здатні суттєво вплинути на електоральні вподобання.

    Окремі фахівці зазначають, що під час можливого другого туру виборці можуть голосувати не стільки «за» конкретного кандидата, скільки «проти» іншого, керуючись принципом вибору меншого зла. Водночас частина експертів вважає, що проведення виборів під час воєнного стану залежить не лише від технічної готовності, а й від політичних рішень та законодавчих змін.

  • Оклад, надбавки і держтаємниця: з чого складається дохід голови Херсонщини

    Оклад, надбавки і держтаємниця: з чого складається дохід голови Херсонщини

    Голова Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін у 2025 році отримав понад 2 млн грн нарахованої заробітної плати. Після сплати податків на руки посадовець отримав близько 1,4 млн грн, що означає понад 600 тисяч грн відрахувань до бюджету.

    Як повідомили в ОВА у відповіді на запит медіа, матеріальної допомоги на оздоровлення чи для вирішення соціально-побутових питань Прокудіну у 2025 році не нараховували. Також він не отримував премій. Водночас у структурі виплат були передбачені надбавки та доплати.

    Зарплата голови ОВА складалася з кількох компонентів. Посадовий оклад коливався від 98 до 108 тисяч грн на місяць. Оклад за спеціальні знання становив 2400 грн щомісяця. Надбавка за стаж — від 45 до 53 тисяч грн. Крім того, передбачалася доплата за доступ до державної таємниці — від 14 до 16 тисяч грн на місяць.

    Таким чином, щомісячний дохід формувався не лише за рахунок базового окладу, а й завдяки системі доплат, передбачених законодавством для державних службовців відповідного рівня.

    Для порівняння, голова Кіровоградська обласна військова адміністрація Андрій Райкович за 2025 рік заробив 1 255 758 грн без урахування податків, при посадовому окладі понад 100 тисяч грн на місяць. Таким чином, річний дохід очільника Херсонщини виявився вищим за окремих колег.

    Олександр Прокудін народився у 1983 році в Миколаєві. З 2000 року проходив службу в органах внутрішніх справ, працював у слідчих та кадрових підрозділах, очолював управління кадрового забезпечення УМВС у Херсонській області. Із 2019 по лютий 2023 року був начальником Головного управління Національної поліції в регіоні. З 7 лютого 2023 року очолює Херсонську ОВА.

    У період повномасштабної війни Прокудін неодноразово ставав мішенню для російських спецслужб. Зокрема, у квітні 2024 року правоохоронці затримали місцевого жителя, якого, за даними слідства, завербували росіяни. Під виглядом таксиста він відстежував переміщення голови ОВА та передавав інформацію ворогу.

  • У київському парку «Перемога» змінюють призначення землі: льодову арену «Крижинка» готують під забудову

    У київському парку «Перемога» змінюють призначення землі: льодову арену «Крижинка» готують під забудову

    У столичному парку «Перемога» розгортається історія, яка може завершитися зникненням однієї з ключових дитячих спортивних баз Києва — льодової арени «Крижинка». Земельну ділянку в рекреаційній зоні змінили під забудову, а сам об’єкт пройшов через низку перепродажів і юридичних трансформацій.

    Йдеться про ковзанку за адресою вул. Князя Романа Мстиславича, 7 (колишня Жмаченка, 7), що багато років слугувала навчально-тренувальною базою для двох дитячо-юнацьких спортивних шкіл — «Лідер» та «Сюїта». У грудні минулого року голова Українська федерація фігурного катання на ковзанах Даніль Амірханов звернувся до Віталій Кличко з проханням втрутитися в ситуацію. За його словами, з 1 січня 2026 року діяльність ковзанки мають припинити через продаж будівлі під інше використання.

    Петиція про збереження «Крижинки», зареєстрована на сайті Київради, швидко набрала понад 6 тисяч голосів. Проте це не зупинило процес зміни статусу об’єкта.

    Історія ковзанки починається ще у 1982 році, коли її збудували під патронатом ВАТ «Київхімволокно». У 2003 році розпорядженням КМДА активи підприємства, включно з «Крижінкою», мали перейти у комунальну власність міста. Згодом об’єкт закріпили за Київською міською школою вищої спортивної майстерності.

    Втім, у 2014 році будівлю продали ТОВ «Енторіс», яке пов’язують із підприємцем Євгеном Ворчиловим — фігурантом низки резонансних земельних історій у центрі столиці. У 2021 році «Енторіс» продав ковзанку ТОВ «Форс-Фарма Дистриб’юшн», що спеціалізується на імпорті лікарських засобів.

    У 2022 році власником компанії став Євген Таранюк. Уже в 2023-му «Форс-Фарма Дистриб’юшн» фігурувала в кримінальному провадженні щодо можливого обігу фальсифікованих лікарських засобів. Слідчі дії проводилися в межах розслідування Нацполіції.

    У 2025 році будівлю ковзанки знову перепродали — цього разу ТОВ «Енерджі Енерго Інвест», власником якого є Микола Галицький. Він публічно анонсував реконструкцію споруди. Водночас льодової арени після реконструкції вже не передбачається.

    Ключовим елементом схеми стала зміна статусу нерухомості. У 2021 році будівлю формально поділили на два об’єкти — 29,3 кв. м та 2410 кв. м. Після цього її перевели зі спортивної споруди в категорію «нежитлова будівля». Саме це дозволило змінити цільове призначення земельної ділянки з рекреаційного на землі житлової та громадської забудови.

    Ділянку площею 0,2977 га з кадастровим номером 8000000000:66:134:0016 зареєстрували вже за новим статусом. Таким чином парк «Перемога» фактично втрачає частину рекреаційної території.

    Паралельно місто продовжувало орендувати ковзанку для дитячих занять. За даними системи Prozorro, у 2025 році школи «Лідер» і «Сюїта» уклали договори оренди на 6,6 млн грн із ТОВ «Атек-Спорт». Вартість години оренди зросла з 4100 грн у 2023 році до 6700 грн у 2025-му.

    У КМДА заявляють, що комплекс перебував у приватній власності, а місто лише орендувало його для тренувань. Водночас питання, чому за роки не було реалізовано механізм повернення об’єкта у комунальну власність, залишається відкритим.

    На тлі того, що з початку повномасштабного вторгнення в Україні було знищено або пошкоджено щонайменше шість професійних льодових арен — зокрема «Альтаїр» у Дружківці, «Салтівський лід» у Харкові та Льодовий палац у Сєвєродонецьку — історія «Крижинки» виглядає особливо показовою.

    Якщо реконструкція відбудеться у запланованому форматі, Київ може втратити одну з ключових дитячих баз фігурного катання не через війну, а через юридичні маніпуляції із землею в межах міського парку.

  • У ЗМІ повідомили про відстрочки та бронювання осіб, пов’язаних із Центром протидії корупції

    У ЗМІ повідомили про відстрочки та бронювання осіб, пов’язаних із Центром протидії корупції

    У матеріалі, оприлюдненому виданням From-UA, йдеться про нібито масові випадки відстрочок, спеціального військового обліку або зняття з обліку серед осіб, пов’язаних із керівництвом громадської організації Центр протидії корупції. Автори публікації пов’язують ці дані з питаннями щодо можливих законних підстав таких рішень і припускають суспільний резонанс через їхню концентрацію.

    ЦПК було створено у 2012 році. Його співзасновниками є Віталій Шабунін та Дар’я Каленюк. Організація декларує місію з протидії корупції та громадського контролю за владою.

    Зокрема, 42-річний чоловік Дар’ї Каленюк Орест Рудий із лютого 2023 року перебуває на обліку у Дарницькому ТЦК як особа з правом на відстрочку. Його родич Олександр Михайленко (47 років) з 2018 року підлягає мобілізації, проте, за наявною інформацією, не є фігурантом розшуку чи проваджень за неявку.

    Помічник народного депутата Анастасії Радіної, екс-детектив НАБУ Андрій Денисюк (36 років) має право на бронювання як співробітник апарату. Натомість його родич Денис Олійник (31 рік) з 2019 року перебуває на обліку як «обмежено придатний у воєнний час». Брат комунікаційниці ЦПК Валерії Радченко Андрій у 2025 році вважався порушником обліку через неявку, але даних про подальші наслідки немає.

    Партнер Радченко Юрій Хорунжий (38 років) перебуває на обліку, торік потрапляв у розшук через повістку. Його 27-річного брата у березні 2025 року було знято з обліку на підставі норми закону про навчання у військових закладах.

    Серед інших згаданих — 36-річний офіцер Андрій Івасюк з відстрочкою, 42-річний Артем Харківський (екс-детектив НАБУ), який має відстрочку через догляд за родичами з інвалідністю, а також ряд чоловіків у віці 29–53 років, які перебувають на спеціальному обліку ухиляння.

    Окремо згадується 27-річний юрист Роман Вербовський, котрий має спеціальну військову реєстрацію. Його батьки, даним відкритих реєстрів, внесені до бази «Миротворець» як особи, які виїхали до РФ і виправдовували окупацію.

     

    Формально кожен із перелічених може мати законні підстави для відстрочення, бронювання чи зняття з обліку. Однак концентрація таких випадків серед осіб, пов’язаних із антикорупційною спільнотою, викликає суспільний резонанс.

    Загалом публікація порушує тему прозорості процедур військового обліку та суспільного контролю за рішеннями про відстрочки й бронювання, залишаючи відкритим питання щодо правових підстав у кожному окремому випадку.

  • Соцмережі обговорюють дорогу сумку депутата Олени Шуляк

    Соцмережі обговорюють дорогу сумку депутата Олени Шуляк

    Колишня очільниця партії Слуга народу Олена Шуляк привернула увагу до свого образу новим аксесуаром люксового сегмента.

    Як зазначила блогерка Harley Quinn, Шуляк з’явилася з сумкою італійського бренду Agnona. За інформацією з відкритих джерел, вартість моделі становить 1 380 євро, що за актуальним курсом дорівнює приблизно 70 тисячам гривень.

    Agnona позиціонується як бренд преміального сегмента, відомий використанням високоякісних матеріалів та стриманою естетикою. Сумки цього виробника належать до категорії люксових аксесуарів і представлені в бутіках Європи.

    Поява дорогої деталі гардероба викликала обговорення в соціальних мережах. Користувачі традиційно звертають увагу на стиль та вартість речей публічних осіб, особливо політиків, оцінюючи відповідність способу життя задекларованим доходам.

    Сама Олена Шуляк публічно не коментувала вартість аксесуара чи реакцію в мережі. Водночас люксові елементи гардероба залишаються помітною частиною її публічного образу.

  • Фіктивні ГО та «VIP-пакети»: як працювала схема ухилення від служби

    Фіктивні ГО та «VIP-пакети»: як працювала схема ухилення від служби

    Правоохоронні органи викрили масштабну схему ухилення від мобілізації, яка діяла в Одесі, Дніпрі, Харкові та інших регіонах. За даними слідства, окремі представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) створювали або використовували підконтрольні громадські організації для оформлення фіктивного «бронювання» військовозобов’язаних.

    Про викриття схеми повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко. За його словами, одна з громадських організацій — «Україна – це матір» — продавала так звану «бронь» від мобілізації за 1000 доларів США.

    Слідство встановило, що за 3000 доларів клієнтам пропонували «VIP-пакет», який передбачав відсутність чергувань разом із представниками ТЦК, а також «вирішення питань» у разі затримання та зняття з розшуку через маніпуляції в облікових системах.

    За попередніми оцінками, схема могла приносити організаторам до 30 млн грн щомісяця. Лише в Одесі, за даними правоохоронців, налічувалося близько 300 учасників, а загалом по країні — до 1500 осіб.

    У межах кримінального провадження проведено обшуки, частину фігурантів затримано, їм обрано запобіжні заходи. Розслідування триває.

    Скандал розгортається на тлі суспільної напруги навколо методів мобілізації. У різних регіонах фіксувалися конфлікти між працівниками ТЦК та громадянами, які набували широкого розголосу в соцмережах і медіа.

    Експерти наголошують, що подібні корупційні схеми підривають довіру до системи мобілізації та створюють додаткові ризики для обороноздатності держави. Водночас у правоохоронних органах заявляють про намір дати правову оцінку діям усіх причетних — як організаторів, так і тих, хто користувався незаконними послугами.