Golosnovinua.com

Позначка: Дональд Трамп

  • Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Маск не хоче дозволяти Україні використовувати Starlink для ударів по РФ

    Як пише The Atlantic, українська влада намагається домогтися від Маска дозволу на використання можливостей Starlink для операцій, спрямованих проти російських ракетних установок. Ідеться, зокрема, про комплекси, які Росія використовує для запуску балістичних ракет по Києву та інших українських містах.

    Минулого тижня видання повідомляло, що президент України Володимир Зеленський під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом звертався до нього з проханням посприяти отриманню відповідної допомоги від Маска.

    Starlink працює завдяки супутниковій мережі компанії SpaceX і вже тривалий час використовується українськими військовими для забезпечення зв’язку. Однак розширення можливостей системи для наведення ударів по цілях на території Росії може мати значно серйозніші політичні наслідки.

    За даними The Atlantic, Зеленський прагне використовувати Starlink у ситуації, коли Україна стикається з дефіцитом ракет для систем протиповітряної оборони. Одним із запропонованих варіантів є ураження російських пускових установок, які застосовуються для атак балістичними ракетами по українських містах. Знищення таких комплексів могло б, за задумом української сторони, зменшити кількість ракетних ударів.

    Водночас президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, не дав однозначної відповіді на українське прохання щодо допомоги Маска.

    Паралельно українська сторона намагається комунікувати з мільярдером безпосередньо. За даними The Atlantic, із Маском через закулісні канали намагається домовитися Михайло Федоров, який раніше обіймав посаду міністра оборони України.

    Проте співрозмовники видання стверджують, що Маск поки не погодився на пропозицію Києва. Один із джерел повідомив, що станом на середу позитивного рішення немає.

    За інформацією The Atlantic, Маск продовжує обговорювати з Федоровим ризики подальшої ескалації війни. Позиція американського мільярдера полягає в тому, що використання Starlink для ударів по цілях у Росії може призвести до небажаного загострення протистояння.

    «Ілон постійно каже, що настав час укладати угоду», — розповів один із соратників Федорова.

    Таким чином, позиція Маска наразі залишається перешкодою для розширення використання Starlink у рамках українських ударних операцій. Україна, зі свого боку, розглядає можливість ураження російських пускових установок як один зі способів зменшити загрозу балістичних атак на українські міста.

    Питання набуває особливої актуальності на тлі дефіциту ракет-перехоплювачів для української ППО. Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна має намір знищувати російські пускові установки, щоб зменшити інтенсивність балістичних ударів.

    Водночас остаточного рішення щодо використання Starlink у такому форматі, за даними The Atlantic, наразі немає. Маск продовжує виступати за припинення війни та виступає проти кроків, які, на його думку, можуть призвести до її подальшого загострення.

  • Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Заморожені активи РФ можуть передати під контроль ЄС

    Колишні високопосадовці Німеччини, Франції та США закликали Європейський Союз передати заморожені російські активи, що зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear, під управління спеціально створеної структури ЄС. На їхню думку, такий крок дозволить зменшити ризики для Бельгії та водночас використати російські кошти для посилення позицій України.

    Про це повідомляє Frankfurter Allgemeine Zeitung.

    Йдеться про близько 210 млрд євро активів Центрального банку Росії, які були заморожені в Європейському Союзі після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Значна частина цих коштів перебуває саме в Euroclear у Бельгії.

    За даними видання, наприкінці 2025 року Бельгія виступила проти прямої передачі заморожених російських активів Україні. Однією з головних причин стали побоювання щодо можливих юридичних та фінансових наслідків для країни, якщо Росія спробує домогтися компенсації або вжити інших заходів у відповідь.

    Замість використання самого тіла заморожених активів Євросоюз погодив для України кредит у розмірі 90 млрд євро на 2026–2027 роки. При цьому витрати, пов’язані з обслуговуванням такого фінансування, зрештою покладаються на європейські бюджети.

    Тепер колишні представники влади трьох країн запропонували альтернативний механізм, який, на їхню думку, може дозволити використати російські кошти без того, щоб Бельгія залишалася єдиною стороною, яка несе основні ризики.

    Ініціаторами пропозиції стали колишня міністерка оборони Німеччини та екслідерка Християнсько-демократичного союзу Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка Франції з європейських справ Наталі Луазо та Даліп Сінгх — колишній заступник радника з національної безпеки США та експерт із санкцій, який працював в адміністрації президента Джо Байдена.

    У спільній заяві вони закликали ЄС негайно передати заморожені кошти Центрального банку РФ новому адміністратору, який діятиме від імені Європейського Союзу.

    На їхню думку, це дозволить позбавити Бельгію статусу держави, яка фактично сама відповідає за значну частину російських активів і потенційні наслідки їхнього використання.

    «Європейський союз має негайно передати заморожені кошти Центрального банку Росії новому адміністратору ЄС. Тоді Бельгії більше не доведеться боятися “російського примусу”», — йдеться у заяві.

    Ідея полягає у тому, щоб централізувати управління активами на рівні Євросоюзу. У такому разі відповідальність за рішення щодо їх використання була б розподілена між країнами-членами, а не концентрувалася переважно на Бельгії.

    Одним із головних аргументів колишніх чиновників є зміна політичної ситуації навколо війни. Вони вважають, що зараз існує певне «вікно можливостей» для ухвалення рішення щодо російських активів.

    На їхню думку, російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки війни та міжнародних санкцій, тоді як Україна та її союзники повинні продовжувати пошук ресурсів для підтримки української оборони.

    Крамп-Карренбауер вважає, що передача російських активів під контроль ЄС могла б посилити переговорні позиції України.

    За її словами, якщо Росія побачить, що Україна та її союзники отримують додатковий довгостроковий ресурс для продовження опору, Москва може переглянути розрахунок на те, що західна підтримка Києва рано чи пізно припиниться.

    «Якщо ЄС зараз передасть російські активи Києву, Путін зрозуміє, що продовжувати так само, поки в України та її союзників не закінчаться гроші, безнадійно. Це може підвищити його готовність погодитися на припинення вогню», — пояснила вона.

    Ще одним аргументом є майбутня потреба України у фінансуванні. Кредит ЄС на 90 млрд євро розрахований на 2026 та 2027 роки, однак після його використання питання подальшої фінансової підтримки Києва знову стане критичним.

    Автори пропозиції вважають, що відкладання рішення щодо заморожених російських активів може послабити позиції України у майбутньому.

    Якщо європейські країни не знайдуть довгострокового механізму фінансування, Росія, на їхню думку, може отримати додатковий стимул затягувати війну в очікуванні скорочення західної допомоги.

    Саме тому колишні чиновники пропонують ухвалити рішення щодо активів зараз, коли ЄС ще має можливість визначити правила їхнього використання.

    Окремо автори заяви звертають увагу на майбутні президентські вибори у Франції.

    Вони побоюються, що після завершення президентського терміну Еммануеля Макрона зовнішньополітичний курс Франції може змінитися, а нове керівництво країни може займати менш прихильну до України позицію.

    Серед потенційних політичних сил, які можуть вплинути на французьку політику, згадується «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

    «Існує небезпека того, що Франція може перестати бути одним із найважливіших союзників України після Макрона», — сказала Крамп-Карренбауер.

    На її думку, саме тому рішення щодо російських активів варто ухвалити до того, як політична ситуація в ключових країнах Європи може змінитися.

    Ще один аргумент стосується політики США та президента Дональда Трампа.

    Крамп-Карренбауер звернула увагу на можливість використання заморожених російських активів у потенційних американсько-російських домовленостях.

    У публікації йдеться про неофіційний мирний план із 28 пунктів, який, за повідомленнями, міг обговорюватися переговорниками восени 2025 року. Зокрема, у 14-му пункті нібито передбачалося використання 100 млрд доларів із заморожених російських активів для відновлення України під американським управлінням. Частина прибутку від таких інвестицій мала б надходити США, а інша частина коштів могла бути спрямована на спільні американсько-російські проєкти.

    Крамп-Карренбауер припустила, що якщо ЄС візьме заморожені активи під власний контроль, це унеможливить їхнє використання в інших домовленостях без погодження з європейськими країнами.

    «Дехто каже, що Трамп хоче використати ці гроші для фінансування угод між Америкою та Росією. Якщо ж ЄС візьме їх під свій контроль зараз, то вони будуть захищені від доступу Путіна або Трампа», — зазначила вона.

    На її думку, це також може посилити позиції європейців та України під час майбутніх переговорів про завершення війни.

    Окремо автори пропозиції згадують внутрішньополітичну ситуацію в Німеччині.

    Вони вважають, що використання заморожених російських активів для фінансування підтримки України могло б послабити аргументи ультраправої «Альтернативи для Німеччини».

    Представники цієї політичної сили регулярно критикують допомогу Україні та заявляють, що німецькі платники податків не повинні фінансувати війну, яка безпосередньо не стосується Німеччини.

    Якщо ж значна частина фінансування української оборони та відновлення здійснюватиметься за рахунок російських активів, урядам європейських країн буде простіше пояснювати виборцям необхідність підтримки Києва.

    Водночас Європейський Союз уже використовує прибутки, отримані від заморожених російських активів, для підтримки України.

    Раніше глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС направить Україні 1,4 млрд євро доходів від заморожених російських активів. За її словами, ці кошти мають бути спрямовані, зокрема, на оборонні потреби України.

    Однак використання самих активів Центрального банку РФ залишається значно складнішим юридичним і політичним питанням. Саме тому пропозиція створити окремого адміністратора ЄС покликана знайти механізм, який дозволив би розподілити ризики між державами-членами та водночас забезпечити Україні доступ до значно більшого фінансового ресурсу.

    Таким чином, питання заморожених російських активів може знову опинитися в центрі європейських дискусій. Йдеться про сотні мільярдів євро, які потенційно можуть суттєво вплинути на здатність України продовжувати оборону та фінансувати відновлення. Водночас остаточне рішення залежатиме від готовності країн ЄС погодитися на механізм, який дозволить використати ці кошти без створення неприйнятних юридичних і фінансових ризиків для окремих держав.

  • Демократи готують масштабні розслідування проти Трампа у разі перемоги на виборах — Reuters

    Демократи готують масштабні розслідування проти Трампа у разі перемоги на виборах — Reuters

    Демократична партія США готує масштабну стратегію розслідувань щодо президента Дональда Трампа на випадок, якщо після листопадових виборів отримає контроль над Палатою представників Конгресу.

    Про це повідомляє Reuters.

    У разі отримання більшості демократи планують активно використовувати повноваження Конгресу — проводити слухання, надсилати повістки та вимагати документи від компаній, підрядників і фінансових структур, пов’язаних із Трампом та його адміністрацією.

    За інформацією джерел, демократи вважають масштабні розслідування ефективнішим першим кроком, ніж негайний запуск процедури імпічменту.

    У партії побоюються, що спроба усунути Трампа одразу після отримання більшості перетвориться на головну політичну битву у Вашингтоні та дозволить президенту позиціонувати себе як жертву політичного переслідування.

    Натомість демократи хочуть спочатку зібрати доказову базу, перевірити рішення адміністрації Трампа та з’ясувати, чи не використовував президент свої повноваження у власних інтересах або на користь союзників і донорів.

    «Ми не беремося за це з метою імпічменту», — заявив один із високопоставлених помічників демократів. За його словами, партія не хоче допустити провалу голосування на самому початку роботи нового складу Палати представників, а натомість планує зосередитися на розслідуваннях і зборі доказів.

    За даними Reuters, потенційні розслідування можуть охопити контракти Міністерства внутрішньої безпеки США, діяльність корпоративних донорів, фінансування запланованого Трампом бального залу в Білому домі, а також можливі схеми «плати за гру».

    Окремий напрямок — фінансові структури, пов’язані з родиною президента. Зокрема, увагу можуть привернути венчурна компанія 1789 Capital, партнером якої є Дональд Трамп-молодший, а також можливі інвестиції іноземних суверенних фондів у компанії та проєкти, пов’язані з родиною президента.

    Серед потенційних об’єктів уваги також називали великі американські корпорації, зокрема Apple, Alphabet, Palantir, Blackstone, BlackRock та компанії Ілона Маска, включно з Tesla.

    Водночас остаточного переліку компаній, щодо яких можуть бути проведені розслідування, наразі немає. Reuters також зазначає, що офіційні розслідування щодо названих компаній поки не розпочиналися.

    За словами двох джерел, демократи вже почали надсилати компаніям, підрядникам та іншим організаціям листи із запитами на інформацію.

    Таким чином партія прагне заздалегідь отримати документи та інші матеріали, які в разі отримання контролю над Палатою представників можуть стати основою для офіційних вимог Конгресу.

    Серед іншого, запити стосуються взаємодії медіакомпанії Paramount Skydance з адміністрацією Трампа, угоди YouTube та Alphabet із президентом, контрактів приватних компаній із Міністерством внутрішньої безпеки, а також операцій із венесуельською нафтою.

    Представники демократів Роберт Гарсія та Джеймі Раскін заявили, що чинні перевірки та розслідування можуть бути розширені, якщо партія отримає більшість у Палаті представників.

    Водночас демократи не виключають можливості імпічменту президента у майбутньому. Однак наразі його розглядають радше як можливий наступний етап, якщо проведені розслідування виявлять докази серйозних порушень.

    Для демократів це також питання політичної стратегії, оскільки Трампа вже двічі оголошували імпічмент під час його першого президентського терміну. В обох випадках Сенат не підтримав його усунення з посади.

    «Якщо розслідування виявлять докази, які, на нашу думку, відповідають необхідним критеріям, ми не вагатимемося йти далі», — заявив високопоставлений представник демократів.

    Таким чином, наразі йдеться не про підготовку безпосередньої процедури імпічменту, а про формування масштабної системи парламентських розслідувань. У разі перемоги демократів на листопадових виборах вони можуть створити для адміністрації Трампа серйозний політичний та юридичний тиск.

    Нагадаємо, федеральний апеляційний суд США раніше зупинив будівництво бального залу Дональда Трампа в Білому домі вартістю 400 млн доларів. Роботи на місці знесеного Східного крила призупинили на час судового розгляду — до отримання необхідного схвалення Конгресу.

  • Ключового генерала США, який координував підтримку України, раптово усунули від командування

    Ключового генерала США, який координував підтримку України, раптово усунули від командування

    Генерал-лейтенанта Армії США Чарльза Костанцу, який командував V корпусом і відігравав важливу роль у координації американських військових операцій у Європі та підтримки України, достроково усунули від командування. Рішення було ухвалене майже за два місяці до завершення його каденції.

    Про це повідомляє ABC News.

    За словами посадовця, Костанцу відсторонили від виконання обов’язків протягом останніх кількох днів. Причини такого рішення офіційно не повідомляються. При цьому генерал мав продовжувати командувати V корпусом до жовтня, коли планувалася передача посади його наступнику.

    Наразі обов’язки командувача корпусу тимчасово виконує бригадний генерал Джон Б. Маунтфорд, який обіймає посаду заступника командувача V корпусу з питань готовності.

    Наступником Костанци має стати генерал-майор Томас Фелті. Його кандидатуру вже затвердив Сенат США, а офіційна передача командування була запланована на жовтень. Таким чином, дострокове усунення Костанци стало несподіваною зміною у керівництві американських військ у Європі.

    Костанца очолював V корпус Армії США з квітня 2024 року. Він є фахівцем із бронетанкових військ і має значний досвід командування сухопутними підрозділами. До призначення на посаду командувача V корпусу генерал керував 3-ю піхотною дивізією США, яка базується у Форт-Стюарті в штаті Джорджія.

    V корпус має важливе значення для військової присутності США в Європі. Він відповідає за управління силами американської армії та координацію військових операцій на європейському напрямку. Частина підрозділів корпусу дислокується в Польщі, безпосередньо біля східного флангу НАТО.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну значення V корпусу для американської військової стратегії в Європі суттєво зросло. Корпус бере участь у координації американської військової присутності на східному фланзі НАТО та підтримці союзників, які посилили оборону через російську агресію проти України.

    Саме тому дострокова зміна командувача привернула особливу увагу. Водночас немає підтверджень того, що рішення безпосередньо пов’язане зі зміною політики США щодо України або скороченням американської військової присутності в Європі.

    ABC News зазначає, що усунення Костанци відбулося на тлі масштабних кадрових змін у вищому військовому керівництві США. За час перебування Піта Гегсета на посаді міністра оборони понад два десятки високопоставлених офіцерів були звільнені, усунуті від командування або відсторонені від виконання своїх обов’язків. У багатьох випадках американське оборонне відомство не надавало публічних пояснень щодо причин таких рішень.

    Водночас джерело, знайоме із ситуацією навколо Костанци, заявило, що його усунення не пов’язане з ширшою кампанією Гегсета щодо перебудови військового керівництва США. За словами співрозмовника, рішення також не має політичного підґрунтя.

    Таким чином, наразі офіційна причина дострокового усунення генерала залишається невідомою. Пентагон не оприлюднив детального пояснення, чому командувача V корпусу було замінено майже за два місяці до запланованої передачі посади.

    Кадрова зміна відбувається на тлі перегляду Вашингтоном своєї військової присутності в Європі. ABC News звертає увагу, що цього року Пентагон уже ухвалював рішення щодо скорочення або перегляду окремих елементів американської військової присутності на континенті.

    Зокрема, одним із найбільш помітних стало рішення відмовитися від запланованого розгортання в Польщі 2-ї бронетанкової бригадної бойової групи 1-ї кавалерійської дивізії, що базується у Форт-Гуді, штат Техас.

    Це рішення викликало занепокоєння у Варшаві, оскільки Польща є одним із ключових союзників США на східному фланзі НАТО та важливим логістичним центром для підтримки України.

    Після критики з боку польської сторони президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати мають намір розмістити в Польщі близько 5 тисяч американських військовослужбовців. Це стало сигналом про те, що Вашингтон не планує повністю відмовлятися від військової присутності в регіоні.

    Водночас зміни у структурі американських сил у Європі залишаються предметом уваги союзників США. Для країн східного флангу НАТО особливо важливо, наскільки масштабною буде американська військова присутність у Польщі та інших країнах регіону на тлі продовження російської агресії проти України.

    Що саме стало причиною дострокового усунення Костанци та чи матиме це наслідки для роботи V корпусу, координації американських військ у Європі та підтримки України, наразі невідомо. Тимчасове керівництво корпусом здійснюватиме Джон Б. Маунтфорд, поки командування не буде остаточно передано Томасу Фелті.

  • Кушнер і Віткофф у Києві, можливий візит без узгодженої програми

    Кушнер і Віткофф у Києві, можливий візит без узгодженої програми

    У Вашингтоні та Києві продовжують обговорювати можливість першого візиту спецпосланців Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до української столиці. Однак на початок серпня конкретні параметри цієї поїздки — дата, програма і порядок денний — так і не склалися.

    Інформація, якою володіє редакція, вказує, що візит на День Незалежності України 24 серпня поки залишається теоретичним. Немає офіційного підтвердження, немає узгодженого плану пересувань і навіть попереднього списку тем, які сторони мають намір обговорювати. Поки йдеться лише про принципову готовність, що виникла після закритої зустрічі Володимира Зеленського та Дональда Трампа в Білому домі 28 липня.

    Ця готовність сама по собі стала помітним зрушенням. З моменту повернення Трампа до Білого дому Віткофф неодноразово їздив до Москви і проводив прямі переговори з Путіним. Кушнер долучався до частини цих контактів. До Києва ж обидва спецпосланці так і не приїхали, попри багатомісячні запрошення української сторони та публічні заяви Зеленського про бажаність такого візиту. У Києві це сприймали як дисбаланс, а іноді й як сигнал про пріоритети Вашингтона.

    Після липневої зустрічі в Овальному кабінеті тон змінився. Зеленський казав, що візит може відбутися «найближчими двома тижнями» і що він хоче не лише обговорити ідеї відновлення тристоронніх переговорів, а й показати спецпосланцям ситуацію «на землі». Український посол у США Ольга Стефанішина тоді ж уточнювала: намір є, але дата ще не зафіксована. Білий дім на запити про коментарі не відповідав.

    Паралельно у відкритих джерелах з’являлися повідомлення, які прив’язували можливий приїзд до другої половини серпня і до заходів з нагоди 35-ї річниці незалежності. Ці повідомлення спиралися на джерела, обізнані з попередніми планами. Однак уже за кілька днів стало зрозуміло, що між «очікується» і «узгоджено» зберігається суттєвий розрив. Немає ні маршруту, ні складу супроводжуючих, ні розуміння, чи буде візит поєднаний із поїздкою до Москви, як раніше припускали деякі учасники обговорень.

    Затримка має структурні причини. Віткофф і Кушнер ведуть переговори у форматі, який свідомо уникає традиційного дипломатичного апарату. Вони працюють без великих команд, без звичних протокольних заготовок і без обов’язкової присутності представників Держдепартаменту. Такий підхід дає гнучкість, але робить будь-яку поїздку залежною від наявності «нового порядку денного». Ще навесні в американській адміністрації прямо говорили, що спецпосланці готові їхати до Києва чи Москви лише якщо є конкретний предмет для розмови, а не «заради фотосесії».

    Українська сторона, навпаки, наполягає саме на необхідності особистої присутності. У Києві вважають, що роки переговорів «на відстані» і через треті столиці створили перекіс у сприйнятті. Спецпосланці добре знайомі з російськими аргументами і з позиціями, які транслює Кремль. Українську реальність — руйнування, роботу тилу, стійкість міст під ударами — вони бачили переважно через звіти та медіа. Візит, навіть якщо він виявиться коротким, мав би частково виправити цей перекіс.

    Поки ж відсутність узгодженого порядку денного робить поїздку вразливою. Переговори щодо України в останні місяці неодноразово відходили на другий план через близькосхідний трек. Віткофф і Кушнер паралельно займалися іранським напрямком, і це об’єктивно звужувало вікно для української дипломатії. Навіть після липневого контакту на вищому рівні процес не набув жорсткого календарного каркаса.

    Зараз, за два з невеликим тижні до Дня Незалежності, ситуація виглядає саме так: можливість зберігається, але вона не підкріплена ні планом, ні порядком денним. А отже, залишається теоретичною.

  • США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    США готують «економічний молот» для Кремля: Сенат узявся за санкції проти Росії та її нафтових партнерів

    Сенат США перейшов до активного розгляду масштабного санкційного пакета, покликаного посилити економічний тиск не лише безпосередньо на Росію, а й на країни та компанії, які допомагають Москві заробляти на експорті нафти й газу. Законодавці розглядають документ, який передбачає первинні та вторинні санкції, обмеження проти російських банків і «тіньового флоту», а також можливість запровадження великих мит проти найбільших покупців російських енергоносіїв.

    Йдеться про Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 — санкційний законопроєкт, який отримав широку двопартійну підтримку. Його просування стало одним із найсерйозніших за останній час сигналів Конгресу про готовність тиснути на джерела фінансування російської війни проти України.

    Лідер демократичної меншості в Сенаті Чак Шумер під час обговорення наголосив, що одних попереджень Кремлю вже недостатньо. За його словами, російський президент Володимир Путін оцінює не риторику Заходу, а його реальні кроки. Саме тому санкційний пакет має показати, що підтримка України та економічний тиск на Москву мають довгостроковий характер.

    Сенат уже продемонстрував потужну підтримку

    Нинішній етап розгляду не починається з нуля.

    Наприкінці липня Сенат провів ключове процедурне голосування щодо просування документа. За продовження роботи над санкційним пакетом проголосували 86 сенаторів, проти — 12. Такий результат показав рідкісний для нинішнього американського Конгресу рівень двопартійної згоди.

    Законопроєкт підтримують сенатори від обох партій, серед яких Річард Блументаль, Кеті Брітт, Джин Шахін, Роджер Вікер та Джим Ріш.

    Його головна логіка полягає в тому, щоб ударити не тільки по російських компаніях, які безпосередньо отримують прибуток від продажу енергоносіїв, а й по міжнародній системі, що дозволяє Кремлю обходити обмеження.

    Це принципово відрізняє новий пакет від значної частини попередніх санкцій.

    Під санкціями можуть опинитися банки, олігархи та «тіньовий флот»

    У погодженій сенаторами редакції законодавство передбачає первинні й вторинні санкції проти Росії та осіб, які підтримують її війну.

    До потенційних цілей належать російські посадовці, олігархи та пов’язані з ними особи, банки і фінансові установи, а також судна так званого «тіньового флоту», через який Москва продовжує експортувати нафту попри західні обмеження.

    «Тіньовий флот» став одним із головних інструментів російського санкційного обходу після запровадження нафтового ембарго та цінової стелі.

    Росія використовує сотні старих танкерів, часто зі складними структурами власності, змінами прапора та страхуванням поза традиційними західними системами.

    Саме тому санкціонування окремих російських компаній уже не вважається достатнім. Вашингтон дедалі більше зосереджується на посередниках, судах, фінансових структурах та покупцях російської сировини.

    Найболючіша частина — мита для покупців російської нафти

    Одним із найсильніших інструментів законопроєкту є можливість карати найбільших покупців російських енергоносіїв.

    У нинішній версії документа президент США отримує право запроваджувати цільові тарифи на товари з країн, які входять до числа найбільших покупців російської нафти або газу чи допомагають обходити енергетичні санкції. Законопроєкт обмежує механізм п’ятьма найбільшими покупцями та п’ятьма державами, що найбільше сприяють обходу обмежень.

    Axios повідомляє, що тариф може сягати 100%. Такий механізм фактично дасть Білому дому окрему законодавчу основу для економічного тиску на держави, які продовжують масштабно купувати російську енергію.

    Раніші версії ініціативи Грема та Блументаля були ще жорсткішими й передбачали можливість тарифів до 500%. Саме через це в медіа законопроєкт часто називали «пекельними» або «нищівними» санкціями. У попередніх заявах автори прямо називали серед потенційних адресатів таких заходів Китай, Індію та Бразилію — великі економіки, які продовжують купувати російські енергоресурси.

    Чому ключова ставка зроблена саме на нафту

    Нафтовий експорт залишається одним із найважливіших джерел валютних доходів Росії.

    Навіть після введення масштабних санкцій Москва змогла перенаправити значну частину потоків із Європи до Азії. Насамперед російську нафту купують Китай та Індія.

    Тому американські законодавці намагаються змінити саму економіку таких закупівель.

    Якщо країна отримує дешеву російську нафту, але натомість ризикує зіткнутися з великими митами при експорті своїх товарів до США, вигода від співпраці з Москвою може різко зменшитися.

    Саме в цьому полягає логіка вторинних санкцій: змусити треті держави самостійно обирати між доступом до американського ринку та масштабною економічною співпрацею з РФ.

    Трамп отримає сильніший юридичний інструмент

    Окреме значення законопроєкту полягає в тому, що він може розширити можливості президента США щодо тарифної політики.

    Адміністрація Дональда Трампа вже використовувала мита як інструмент зовнішньополітичного тиску. Однак такі рішення нерідко ставали предметом юридичних суперечок.

    Axios зазначає, що новий закон може надати Білому дому значно чіткішу законодавчу основу для запровадження тарифів проти покупців російської енергії. Це посилить позиції президента не лише політично, а й юридично.

    Для України це особливо важливо, оскільки санкції в такому разі не залежатимуть виключно від президентських указів, які наступна адміністрація потенційно може швидко переглянути.

    Закон, ухвалений Конгресом, створює значно стійкіший механізм.

    Законопроєкт одночасно стосується Ірану

    Документ має ще один великий напрям — Іран.

    Сенатори погодилися продовжити санкційні повноваження, які обмежують фінансування іранського енергетичного та військового секторів.

    Це особливо актуально на тлі поглиблення військової співпраці між Москвою й Тегераном та загальної нестабільності на Близькому Сході.

    Таким чином Вашингтон фактично об’єднує тиск на дві держави, які розглядає як взаємопов’язані безпекові загрози.

    Чому санкції просувають саме зараз

    У Конгресі дедалі більше занепокоєні тим, що Росія продовжує війну, попри багаторічні санкції та дипломатичний тиск.

    Одночасно в американському політичному середовищі зростають побоювання щодо ширших планів Кремля.

    Шумер під час сенатських дебатів послався на оцінки потенційних загроз для країн НАТО та заявив, що Путін продовжує перевіряти межі готовності Заходу до протидії.

    Звідси й аргумент прихильників закону: якщо Кремль не реагує на попередження, потрібно бити по економічній основі російської військової машини.

    Європа також може піти слідом

    Для Києва важливо не тільки безпосереднє запровадження американських санкцій.

    Рішення Вашингтона може спричинити ланцюгову реакцію серед союзників.

    США мають найбільший фінансовий ринок світу і контроль над значною частиною міжнародних доларових операцій, тому американські вторинні санкції часто змушують компанії та банки змінювати поведінку навіть у країнах, які формально не приєдналися до санкцій.

    Саме тому потенційний пакет розглядається як можливість підштовхнути до нових кроків Європейський Союз, країни G7 та інших партнерів України.

    Раніше Грем прямо закликав європейські країни посилити тиск, заявляючи, що численні санкційні пакети ЄС не дали достатнього ефекту без потужнішого удару по покупцях російської енергії.

    Але голосування — ще не кінець процесу

    Навіть якщо Сенат остаточно схвалить документ, він ще має пройти весь законодавчий шлях.

    Для набуття чинності закон необхідно погодити з Палатою представників та передати президенту США на підпис.

    Крім того, практичний вплив санкцій залежатиме від того, наскільки активно Білий дім застосовуватиме надані йому повноваження.

    Саме ця президентська гнучкість була одним із ключових елементів переговорів навколо документа.

    Прихильники санкцій намагалися одночасно дати президентові потужний «економічний молот» і залишити достатньо простору для дипломатичних домовленостей.

    Для Москви головна небезпека — не черговий список прізвищ

    Якщо закон буде ухвалений у нинішньому вигляді, його потенційна сила полягає не стільки в появі чергових російських банків чи олігархів у санкційних списках.

    Найсерйознішим ударом може стати зміна поведінки третіх країн.

    Росія зуміла пережити значну частину санкційного тиску саме тому, що після втрати європейського ринку знайшла нових великих покупців в Азії.

    Якщо Вашингтон зробить співпрацю з російським нафтовим сектором занадто дорогою для цих держав, Кремль може зіткнутися із зовсім іншим рівнем тиску на доходи.

    Саме тому законодавці й роблять ставку на вторинні санкції.

    І результат процедурного голосування 86 проти 12 показує, що ідея такого підходу має надзвичайно широку підтримку в американському Сенаті.

    Тепер ключове питання — чи перетвориться ця підтримка на остаточно ухвалений закон і наскільки швидко новий механізм почне впливати на головних покупців російської нафти.

  • Захід знову ризикує втратити момент: Bloomberg попередив про критичне «вікно» для України

    Захід знову ризикує втратити момент: Bloomberg попередив про критичне «вікно» для України

    Україна увійшла в другу половину 2026 року з кращою ситуацією на полі бою, ніж ще кілька місяців тому: російський весняно-літній наступ не приніс Кремлю оперативно значущих результатів, темпи просування військ РФ різко впали, а українські удари дедалі глибше вражають військову, логістичну та паливну інфраструктуру противника. Однак саме в цей момент Київ зіткнувся з іншою, потенційно критичною проблемою — гострим дефіцитом ракет-перехоплювачів Patriot на тлі різкого збільшення російських балістичних ударів.

    Оглядач Bloomberg Марк Чемпіон вважає, що Захід ризикує повторити одну зі своїх головних помилок цієї війни: знову надати Україні необхідні ресурси занадто пізно, коли сприятливе «вікно можливостей» уже буде втрачено. На його думку, українські військові створили умови, за яких Москва могла б відчути достатній тиск для серйозніших переговорів, однак нестача західної ППО дає Кремлю нову перевагу саме перед осінньо-зимовим періодом.

    Це не лише оцінка колумніста. Дані аналітиків ISW/CTP свідчать, що за перше півріччя 2026 року російські війська захопили або інфільтрували приблизно 623 кв. км території — лише близько 28% від показника за такий самий період 2025-го. У червні, за українськими даними, РФ при цьому втратила майже 39,5 тис. військових убитими та пораненими. Аналітики називають співвідношення територіальних здобутків і втрат дедалі гіршим для Москви.

    Російський наступ сповільнився, а Україна почала тиснути на тил

    Навесні аналітики вже фіксували ознаки повернення Україною тактичної ініціативи на кількох напрямках. Українські підрозділи проводили контратаки, повернули значні території на півдні та змусили Росію перекидати сили між наступальними й оборонними завданнями. Одночасно зросла інтенсивність ударів по російській логістиці, паливних складах, нафтопереробних підприємствах та інших тилових об’єктах.

    На початку серпня ця кампанія продовжилася. Зокрема, українські далекобійні безпілотники атакували об’єкти за тисячі кілометрів від кордону, включно з логістичною інфраструктурою в Єкатеринбурзі. AP зазначає, що такі удари демонструють суттєве розширення українських можливостей діяти глибоко на території Росії.

    Саме це Bloomberg розглядає як важливу зміну. Війна, яку Кремль роками намагався максимально ізолювати від повсякденного життя більшості росіян, дедалі частіше відчувається всередині РФ через пошкодження інфраструктури, логістичні проблеми та тиск на паливний ринок.

    Проте одночасно Росія знайшла іншу вразливість України.

    Patriot стали головною проблемою перед зимою

    Україна практично вичерпала запаси частини перехоплювачів для систем Patriot, які залишаються її найефективнішим засобом боротьби з російськими балістичними ракетами.

    Після одного з масштабних ударів по Києву та області на початку серпня українська ППО не змогла перехопити жодну з 24 балістичних ракет та чотирьох «Цирконів», що брали участь в атаці. Унаслідок обстрілу загинули щонайменше 17 людей, десятки були поранені. AP прямо пов’язувало провал перехоплення з критичним дефіцитом боєприпасів для Patriot.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що постачання ракет для української ППО у 2026 році скоротилося приблизно до третини від минулорічного рівня.

    Ще наприкінці липня він попросив Дональда Трампа про екстрений «зимовий пакет» — 300 ракет Patriot, які мали б допомогти Україні захистити енергосистему в найбільш небезпечні місяці. За словами Зеленського, чинні запаси майже вичерпано, а без них Київ не має достатнього захисту від балістики.

    Проблема полягає в тому, що США самі зіткнулися з обмеженими запасами після різкого зростання глобального попиту на перехоплювачі, зокрема через конфлікт з Іраном.

    Росія виробляє балістику швидше, ніж США — перехоплювачі

    Цифри пояснюють, чому ситуація стала настільки гострою.

    За оцінками українських фахівців, Росія навесні 2026 року могла щомісяця виробляти 60–70 балістичних «Іскандер-М», додатково випускаючи десятки інших крилатих ракет.

    США на початку року виробляли близько 600 PAC-3 на рік, тобто приблизно 50 на місяць.

    Reuters також наводило оцінки, що Москва загалом здатна виробляти 700–800 «Іскандерів» і «Кинджалів» на рік. При цьому для гарантованого знищення однієї складної балістичної цілі інколи необхідно застосовувати кілька перехоплювачів.

    Тому навіть збільшення американського виробництва не вирішить проблему миттєво. Lockheed Martin у 2025 році поставила трохи більше 600 PAC-3 і планує наростити випуск приблизно до 2000 одиниць лише до 2030 року.

    Саме ця диспропорція створює для Росії спокусу атакувати Україну дедалі більшою кількістю балістики.

    Москва вже підлаштовує тактику під дефіцит Patriot

    ISW ще навесні звернув увагу, що Росія збільшує частку балістичних ракет у комбінованих ударах, імовірно, саме для використання глобального дефіциту Patriot.

    Схема полягає у запуску великої кількості дронів і крилатих ракет, які розтягують українську ППО, після чого застосовуються балістичні ракети по найбільш важливих цілях.

    У липні РФ, за оцінкою аналітиків, використала рекордну кількість ракет за місяць. При цьому темпи застосування місцями навіть перевищували поточне виробництво, що може свідчити про прагнення Кремля скористатися тимчасовою слабкістю української протиракетної оборони саме зараз.

    Для Києва найбільша небезпека полягає у тому, що до початку зими залишається дедалі менше часу.

    Росія може знову бити по енергетиці

    Якщо дефіцит перехоплювачів збережеться, головною ціллю російських атак може стати українська енергетична інфраструктура.

    Зеленський прямо попереджав США: без додаткових Patriot Росія може спробувати знищити електростанції швидше, ніж Україна встигатиме їх ремонтувати. Наслідком можуть стати масштабні перебої з електроенергією та опаленням взимку.

    Саме такий сценарій Bloomberg називає потенційно переломним.

    Проблема не лише в руйнуваннях. Тривалі відключення світла та тепла у великих містах можуть створити нову гуманітарну кризу, посилити міграцію до Європи та збільшити політичний тиск на українське керівництво.

    У цьому сенсі Москва може отримати стратегічний ефект навіть без значного просування на фронті.

    Власний аналог Patriot Україна створює, але він потрібен уже зараз

    Україна намагається вирішити проблему системно.

    Один із найважливіших проєктів — антибалістична система FREYJA, яку Україна розробляє разом із європейськими партнерами.

    Reuters повідомляло, що українська Fire Point інтегрує технології понад десятка європейських компаній. Проєкт має створити дешевшу альтернативу Patriot. Однак навіть за оптимістичного сценарію реальний серійний результат потребуватиме часу.

    Зеленський паралельно веде переговори про ліцензійне виробництво американських перехоплювачів.

    У липні Трамп заявив про готовність дозволити Україні виробництво Patriot, проте експерти попереджають: навіть якщо всі політичні та юридичні питання вирішать негайно, запуск виробництва може тривати щонайменше рік.

    За окремими оцінками, українське підприємство у перспективі могло б виробляти 200–300 перехоплювачів на рік.

    Але зима 2026–2027 років почнеться значно раніше.

    Європейська альтернатива теж обмежена

    Європа має власну систему SAMP/T із ракетами Aster, здатну боротися з частиною балістичних загроз.

    Франція та Італія можуть збільшити підтримку України такими комплексами, однак їх кількість і запаси ракет також обмежені.

    Reuters зазначало, що модернізована SAMP/T NG розглядається як один із потенційних елементів українського «плану Б», але вона також не може миттєво замінити Patriot у потрібних масштабах.

    Відтак найближчі місяці Київ значною мірою залежить від уже вироблених перехоплювачів, які перебувають на складах союзників.

    Bloomberg бачить три сценарії

    На думку Марка Чемпіона, подальший розвиток ситуації умовно може піти одним із трьох шляхів.

    Найкращий для України — союзники знаходять додаткові Patriot та одночасно посилюють українські далекобійні можливості, щоб Київ міг не тільки збивати балістичні ракети, а й знищувати виробництво, склади та пускові установки противника до запуску.

    Другий — Україну змушують піти на територіальні поступки заради швидкої домовленості з Москвою.

    Третій — війна продовжується щонайменше ще одну зиму, а можливо, і значно довше.

    Bloomberg вважає саме третій сценарій наразі найімовірнішим.

    Територіальна поступка теж не гарантує миру

    Серед російських вимог залишається передача Москві територій Донбасу, які російські війська так і не змогли захопити.

    Особливе значення мають Краматорськ, Слов’янськ, Костянтинівка та Дружківка — міста так званого «фортечного поясу» Донеччини.

    З військової точки зору це не просто населені пункти. Це потужний оборонний район, який роками стримує російське просування на захід.

    Саме тому, на думку оглядача Bloomberg, сама наполегливість Кремля у вимозі отримати цю територію без бою свідчить про її стратегічну цінність.

    Для будь-якої української влади добровільна передача таких позицій була б надзвичайно важким політичним і військовим рішенням — особливо після величезних втрат, понесених під час їх оборони.

    На тлі цього США вже бачать ризик для самого НАТО

    Проблема виходить далеко за межі України.

    За даними Wall Street Journal, нові оцінки американської розвідки допускають, що Росія у період від осені 2026 року до 2029-го може спробувати перевірити єдність НАТО обмеженою провокацією або атакою.

    Серед сценаріїв — масштабна кібератака, використання озброєних формувань без чітких розпізнавальних знаків або невелике наземне вторгнення на східний фланг Альянсу.

    Метою такого кроку, за оцінками аналітиків, могла б бути не повномасштабна війна з НАТО, а перевірка готовності союзників застосувати статтю 5 і спроба посіяти розкол між США та Європою.

    Це робить результат війни в Україні ще важливішим для самого Заходу.

    Затримки допомоги вже коштували Україні можливостей

    Головна теза колонки Bloomberg полягає в тому, що нинішня ситуація не є першою.

    Західні країни протягом війни неодноразово затягували рішення щодо танків, далекобійних ракет, винищувачів та дозволів на застосування зброї.

    Часто техніка зрештою надходила — але вже після того, як військова ситуація змінювалася.

    Саме цей принцип «занадто мало і занадто пізно» Чемпіон вважає однією з причин того, що Україні не вдалося повністю використати успіхи 2022 року та швидше змінити стратегічну ситуацію.

    Тепер ризик повторюється вже у сфері протиракетної оборони.

    Українські сили змогли значно сповільнити російський наступ. Удари по тилу РФ дедалі сильніше впливають на логістику та економіку противника. Але одночасно Росія отримала тимчасову перевагу у балістичних засобах ураження, проти яких Україна критично залежить від обмежених західних запасів Patriot.

    Тому найближчі місяці можуть визначити, чи перетвориться нинішній тиск на Росію у реальний шанс для переговорів — або Кремль знову отримає час, щоб адаптуватися.

    Як підсумовує логіка Bloomberg, Україна вже зробила значну частину того, що могла зробити власними силами: зупинила російське просування, масштабувала далекобійні удари та розбудовує власну оборонну промисловість. Але створити сотні складних антибалістичних перехоплювачів за кілька місяців вона фізично не може.

    Тепер ключове рішення залежить від США та Європи: знайти необхідні ракети зараз або знову чекати, поки проблема стане значно дорожчою — і для України, і для самого Заходу.

  • США повернули Україні ключову перевагу: обмін розвідданими знову працює на повну — Politico

    США повернули Україні ключову перевагу: обмін розвідданими знову працює на повну — Politico

    США відновили Україні повноцінний обмін розвідувальними даними, який повернувся до рівня, що існував до тимчасового призупинення співпраці у 2025 році. Американські сенатори з обох партій та експерти підтверджують, що посилення взаємодії вже вплинуло на ефективність українських ударів по російській території та змінило ситуацію на полі бою. Водночас у Білому домі утримуються від розкриття деталей, наголошуючи лише на прагненні адміністрації Дональда Трампа сприяти завершенню війни.

    Про повернення співпраці повідомило видання Politico, посилаючись на американських законодавців, колишніх дипломатів та військових аналітиків. За їхніми словами, інтенсивність обміну розвідувальною інформацією між Вашингтоном і Києвом фактично повернулася до попереднього рівня після періоду обмежень, який розпочався навесні 2025 року.

    Одним із перших про позитивні зміни заявив віцеголова Комітету Сенату США з питань розвідки Марк Ворнер. За його словами, він бачить очевидні ознаки покращення співпраці між американськими та українськими спецслужбами.

    «Я не хочу вдаватися в подробиці, але ситуація покращилася», – зазначив сенатор, додавши, що поєднання якіснішої розвідувальної підтримки та ефективної української стратегії застосування далекобійних безпілотників і ракет значно зміцнило позиції України у війні.

    Про відновлення взаємодії говорять і представники Республіканської партії. Сенатор Джон Корнін, який також входить до Комітету Сенату з питань розвідки, погодився, що обмін інформацією між двома країнами став активнішим саме у стратегічно важливий момент.

    За його словами, останні успіхи України на фронті та удари по території Росії змінили загальне сприйняття ситуації у Вашингтоні.

    «Усі люблять переможців, і схоже, що Україна змінила хід подій», – заявив Корнін.

    Схожу оцінку дав і голова Комітету Сенату США з питань збройних сил Роджер Вікер, який також підтвердив посилення співпраці між американськими та українськими структурами безпеки.

    Ще одним підтвердженням змін стали слова сенатора Тіма Кейна, який двічі відвідував Україну – у квітні 2025 року та в липні 2026-го. За його словами, під час останнього візиту він помітив значно більшу впевненість української сторони у взаємодії зі США.

    «Я відчуваю більше впевненості у комунікації», – сказав Кейн, коментуючи нинішній рівень контактів між Києвом і Вашингтоном.

    На думку директора з інновацій та відкритої аналітики американського Institute for the Study of War (ISW) Джорджа Барроса, саме відновлення розвідувальної підтримки стало одним із ключових чинників, які дозволили Україні значно підвищити ефективність ударів по російській енергетичній інфраструктурі.

    Експерт зазначив, що після ухвалення адміністрацією Дональда Трампа рішення про передачу відповідної розвідувальної інформації українські атаки стали значно точнішими та перетворилися на елемент ширшої стратегії зі створення для Кремля суттєвих економічних і військових втрат.

    За словами Барроса, саме завдяки американським розвідданим такі операції були фактично «посилені» та стали значно результативнішими. Він також нагадав, що американські системи раннього попередження від початку повномасштабного вторгнення допомагають Україні своєчасно отримувати інформацію про запуски російських ракет і підготовку масованих атак.

    Водночас Білий дім не став офіційно підтверджувати масштаби нинішньої співпраці. Речник адміністрації лише заявив, що президент Дональд Трамп залишається зосередженим на пошуку шляхів завершення війни.

    «Президент хоче, щоб ця війна закінчилася, щоб безглузді вбивства припинилися. Президент та його команда залишаються відданими конструктивній ролі у припиненні війни між Росією та Україною і зберігають оптимізм щодо можливості досягнення мирної угоди», – заявили у Білому домі.

    При цьому ані Центральне розвідувальне управління США, ані Офіс директора Національної розвідки офіційних коментарів щодо нинішнього рівня співпраці не надали.

    Колишній посол США в Україні Джон Гербст звернув увагу, що співробітництво є взаємовигідним. За його словами, Україна володіє надзвичайно цінною інформацією про внутрішні процеси в Росії, яка становить інтерес і для американської сторони.

    «Немає жодних сумнівів, що Україна має видатні розвідувальні можливості щодо Росії», – наголосив дипломат.

    За інформацією Politico, відновлення співпраці відбувається на тлі активізації українських далекобійних ударів по території Росії. Останніми тижнями Сили оборони України дедалі частіше завдають ударів по об’єктах енергетичної, військової та логістичної інфраструктури РФ. На думку співрозмовників видання, саме ці операції дали Україні додаткові аргументи як на полі бою, так і у дипломатичних переговорах щодо завершення війни.

    Журналісти також нагадують, що навесні 2025 року співпраця між Києвом і Вашингтоном тимчасово ускладнилася після напружених переговорів між президентами України та США. Після цього адміністрація США на певний час обмежила передачу окремих видів розвідувальної інформації. Згодом ці обмеження поступово були зняті, а нині, за оцінкою американських законодавців і експертів, рівень взаємодії фактично повернувся до показників, які існували до паузи.

  • Вертоліт із Трампом небезпечно зблизився з пасажирським літаком над Вашингтоном: FAA почала розслідування

    Вертоліт із Трампом небезпечно зблизився з пасажирським літаком над Вашингтоном: FAA почала розслідування

    Президентський вертоліт Marine One із Дональдом Трампом на борту небезпечно зблизився з пасажирським літаком у повітряному просторі Вашингтона після проблем із радіозв’язком між екіпажем та авіадиспетчерами. Федеральне управління цивільної авіації США підтвердило, що під час польоту відбулася короткочасна втрата встановленої безпечної дистанції між повітряними суднами, та розпочало розслідування обставин інциденту.

    Про подію повідомила The New York Times із посиланням на записи переговорів диспетчерів та людей, ознайомлених із попереднім аналізом FAA.

    Інцидент стався у вівторок, коли Трамп вилетів із Білого дому до Об’єднаної бази Ендрюс, звідки мав продовжити заплановану поїздку до Лос-Анджелеса. Під час найбільшого зближення між президентським вертольотом та пасажирським літаком залишалося близько 0,8 милі, або 1,2–1,3 км, по горизонталі, тоді як вертикальна різниця становила приблизно 200 метрів.

    Білий дім і FAA наголошують, що президент США безпосередньо не перебував у небезпеці. Водночас авіаційний регулятор визнав сам факт короткочасної втрати необхідного ешелонування та перевіряє, чому система комунікації між Marine One та диспетчерською вежею спрацювала неналежним чином.

    Екіпаж тричі намагався зв’язатися з вежею

    Проблеми почалися ще до моменту зльоту президентського вертольота.

    За аудіозаписами переговорів, приблизно о 14:31 один із членів екіпажу Marine One повідомив диспетчерам, що до зльоту залишається три хвилини.

    Однак відповіді не було.

    У цей момент диспетчери Національного аеропорту імені Рональда Рейгана працювали з іншими повітряними суднами, а повідомлення від вертольота, вочевидь, не було нормально прийняте.

    Екіпаж спробував ще раз.

    «Вежа, ви мене чуєте?» — запитав член екіпажу, повторюючи попередження про підготовку до зльоту.

    Диспетчер відповів, що попередня передача була перервана та нерозбірлива. Після цього Marine One передав інформацію втретє.

    Однак належного підтвердження перед зльотом екіпаж, судячи із записів, так і не отримав.

    Президентський вертоліт піднявся у повітря.

    Саме тут почав формуватися потенційний конфлікт із цивільним повітряним рухом.

    Диспетчер не очікував, що Marine One уже в повітрі

    Приблизно о 14:34 екіпаж знову вийшов на зв’язок і повідомив, що виконує раніше надані інструкції.

    Судячи із записів переговорів, реакція диспетчера була здивованою. Він перепитав, чи справді Marine One вже виконує отримані вказівки.

    Після підтвердження диспетчер зазначив, що не отримав передбаченого трихвилинного попередження про зліт.

    Менш ніж за хвилину ситуація стала ще серйознішою.

    Диспетчер повідомив екіпажу президентського вертольота про інший літак, який у цей момент вилітав зі злітно-посадкової смуги №1.

    Екіпаж Marine One відповів, що бачить повітряне судно.

    Це означало, що пілоти встановили візуальний контакт із пасажирським бортом і могли контролювати його положення.

    Невдовзі Marine One повідомив про короткочасну затримку, після чого отримав дозвіл продовжувати маршрут.

    FAA підтвердила втрату безпечної дистанції

    За даними NYT, попередній аналіз Федерального управління цивільної авіації показав, що між двома повітряними суднами справді відбулася momentary loss of separation — короткочасна втрата нормативно встановленої дистанції.

    FAA підтвердило, що проводить розслідування.

    При цьому у відомстві наголосили: на підставі наявних на цей момент даних президент не перебував у безпосередній небезпеці.

    Аналогічну позицію висловив Білий дім.

    Його представник заявив, що польоти Marine One виконують одні з найкваліфікованіших військових пілотів і адміністрація зберігає до них повну довіру.

    Водночас Білий дім співпрацює з військовими, FAA та іншими структурами, які мають встановити точну причину проблем із комунікацією та запобігти повторенню ситуації.

    Чому 1,2 км для авіації — це не так багато, як здається

    На землі відстань у понад кілометр може здаватися значною. У повітрі ситуація інша.

    Пасажирські літаки після зльоту швидко набирають швидкість та висоту, тоді як військові вертольоти над Вашингтоном рухаються спеціальними маршрутами в одному з найбільш завантажених і складних повітряних просторів США.

    Саме тому безпека забезпечується не лише фізичною відстанню, а встановленими нормами ешелонування, чіткою координацією та своєчасними командами диспетчерів.

    Якщо нормативна дистанція порушується, FAA класифікує це як подію, яку необхідно проаналізувати, навіть якщо реальної загрози зіткнення зрештою не виникло.

    У випадку Marine One особливе занепокоєння викликає саме послідовність подій: трихвилинне попередження не було нормально отримане, диспетчер не очікував появи президентського борту на маршруті, а потім мусив окремо попереджати його про літак, який уже виконував виліт.

    Вашингтон уже пережив смертельну катастрофу через вертоліт і літак

    Інцидент має особливо тривожний контекст через катастрофу, яка сталася неподалік Reagan National Airport у січні 2025 року.

    Тоді пасажирський літак American Airlines зіткнувся у повітрі з військовим вертольотом Black Hawk над річкою Потомак під час заходу на посадку.

    Катастрофа забрала життя 67 людей.

    Після трагедії FAA суттєво змінила правила руху вертольотів навколо аеропорту.

    Регулятор обмежив польоти гелікоптерів над частинами Потомака та розпочав перегляд інших зон у США, де інтенсивний рух вертольотів перетинається з маршрутами цивільної авіації.

    У січні 2026 року обмеження в районі Reagan National Airport зробили постійними для більшості вертольотів та апаратів вертикального зльоту. Винятки залишили для низки необхідних державних операцій.

    Marine One належить саме до категорії спеціальних урядових польотів, які повинні виконуватися навіть у надзвичайно обмеженому повітряному просторі.

    Це, однак, ще більше підвищує вимоги до координації між військовим екіпажем та цивільними диспетчерами.

    Після катастрофи FAA вже змінювала правила

    Після зіткнення 2025 року американський авіарегулятор почав системно шукати схожі небезпечні точки по країні.

    FAA повідомляла, що з лютого 2025 року використовує аналітичні інструменти, зокрема штучний інтелект, для пошуку аеропортів, де маршрути літаків і гелікоптерів можуть створювати підвищений ризик.

    Зокрема, аналіз уже призвів до змін висот польоту гелікоптерів поблизу аеропортів Van Nuys та Hollywood Burbank у Каліфорнії. За попередніми результатами, після цього кількість попереджень систем запобігання зіткненням у пасажирських літаків зменшилася.

    На цьому тлі нова проблема безпосередньо біля Вашингтона може стати приводом для ще одного перегляду процедур.

    Радіозв’язок залишається критично важливим

    Ситуація з Marine One також нагадала про одну з базових проблем сучасної авіації — величезна кількість критичної інформації досі передається голосом по радіо.

    Перерване повідомлення, одночасна передача двох екіпажів, неправильне прочитання команди або нерозбірливий зв’язок можуть створити ситуацію, коли пілот і диспетчер мають різне уявлення про положення повітряного судна.

    Показово, що FAA буквально за кілька тижнів до цього оголосило про подальше впровадження цифрової системи Mobile Clearance, яка дозволяє частині пілотів отримувати дозволи на виліт через сертифіковані програми замість традиційного голосового радіозв’язку.

    За словами керівника FAA Браяна Бедфорда, одна з цілей переходу до цифрових повідомлень — саме зменшення кількості помилок під час передачі та повторення команд.

    Нова система наразі орієнтована передусім на загальну та бізнес-авіацію, тому безпосередньо не пояснює інцидент із Marine One. Але сама тенденція показує, наскільки серйозно регулятор ставиться до ризиків голосової комунікації.

    Що тепер з’ясовуватимуть слідчі

    Розслідування FAA має відповісти одразу на кілька запитань.

    Передусім — чому диспетчерська вежа не отримала або не змогла розібрати попередження Marine One про зліт.

    Також необхідно встановити, чи існувала технічна несправність радіообладнання, чи проблема виникла через одночасні переговори на частоті, людський фактор або особливості зв’язку в районі Білого дому.

    Окремо аналізуватимуть послідовність команд диспетчера та маршрути обох повітряних суден.

    Поки що немає даних про те, що екіпаж Marine One порушив конкретну команду диспетчера або що пасажирський літак був змушений виконувати аварійний маневр.

    Навпаки, президентський екіпаж повідомив, що бачив інший борт, а ситуацію було врегульовано без подальшого зближення.

    Тому називати подію «ледь не катастрофою» на цьому етапі було б перебільшенням.

    Втім, сам факт того, що FAA офіційно зафіксувало короткочасну втрату безпечного розділення повітряних суден, робить подію значно серйознішою за звичайну затримку чи непорозуміння у радіоефірі.

    Особливо у Вашингтоні — повітряному просторі, де лише торік зіткнення військового вертольота і пасажирського літака призвело до найсмертоноснішої авіакатастрофи у США за багато років.

    Тепер американські авіаційні органи мають встановити, чому система, яку після тієї трагедії додатково посилили, знову допустила ситуацію, коли військовий вертоліт — цього разу з президентом Сполучених Штатів на борту — та цивільний літак опинилися ближче один до одного, ніж дозволяють правила.

  • ФБР таємно перевіряло, чи працює Трамп на Росію: Білий дім розсекретив документи гучної справи

    ФБР таємно перевіряло, чи працює Трамп на Росію: Білий дім розсекретив документи гучної справи

    Білий дім оприлюднив розсекречені матеріали, які проливають нове світло на одну з найрезонансніших сторінок першої президентської каденції Дональда Трампа. Документи свідчать, що у травні 2017 року Федеральне бюро розслідувань відкрило окреме контррозвідувальне розслідування, щоб встановити, чи міг тодішній президент США — свідомо або несвідомо — діяти в інтересах Російської Федерації.

    Справі дали кодову назву Oxferd Comma. Її відкрили після того, як 9 травня 2017 року Трамп звільнив директора ФБР Джеймса Комі, який на той момент керував розслідуванням російського втручання у президентські вибори 2016 року.

    Оприлюднені матеріали не доводять, що Трамп був російським агентом чи працював під контролем Кремля. Навпаки, ця версія зрештою не отримала доказового підтвердження. Однак документи показують масштаб побоювань, які існували всередині американських правоохоронних органів після звільнення Комі. Про появу матеріалів 5 серпня повідомили американські медіа, зокрема Axios.

    ФБР перевіряло, чи перебував президент під впливом Кремля

    В одному з меморандумів від 16 травня 2017 року йшлося про відкриття повного розслідування через фактичні обставини, які, на думку слідчих, дозволяли припустити, що Трамп міг бути залучений до діяльності «в інтересах або від імені» російського уряду.

    Перед слідчими фактично поставили надзвичайно гостре питання: чи міг президент Сполучених Штатів перебувати під керівництвом або контролем Росії, або координувати з Москвою діяльність, здатну становити загрозу американській національній безпеці.

    Справу віднесли до категорії Sensitive Investigative Matter — особливо чутливих розслідувань.

    Найважливішим епізодом, який викликав занепокоєння ФБР, стало саме звільнення Комі. На той момент бюро вже розслідувало можливі зв’язки представників президентської кампанії Трампа з Росією в межах справи Crossfire Hurricane.

    Після усунення директора ФБР слідчі розглядали, серед іншого, версію, чи не було це рішення спрямоване на перешкоджання розслідуванню.

    Чому звільнення Комі стало переломним моментом

    Трамп звільнив Джеймса Комі 9 травня 2017 року.

    Формально адміністрація президента посилалася на рекомендації керівництва Міністерства юстиції та критику того, як Комі поводився під час розслідування щодо використання Гілларі Клінтон приватного поштового сервера.

    Проте політична ситуація швидко загострилася.

    За кілька днів після звільнення Комі з’явилася інформація про його службові записи щодо розмов із Трампом. В одному з меморандумів колишній директор ФБР описував зустріч у Білому домі, під час якої президент нібито висловлював сподівання, що бюро припинить розслідування щодо колишнього радника з національної безпеки Майкла Флінна.

    На цьому тлі звільнення керівника бюро сприймалося частиною американського істеблішменту як потенційне втручання президента у слідство.

    Уже 17 травня 2017 року, тобто через вісім днів після звільнення Комі, заступник генерального прокурора Род Розенстайн призначив колишнього директора ФБР Роберта Мюллера спеціальним прокурором. Він отримав повноваження розслідувати втручання Росії у вибори 2016 року, можливі зв’язки російської влади з представниками кампанії Трампа та пов’язані з цим питання.

    Що було Crossfire Hurricane

    Історія почалася ще до президентства Трампа.

    31 липня 2016 року ФБР відкрило контррозвідувальне розслідування Crossfire Hurricane, щоб з’ясувати, чи координували люди, пов’язані з передвиборчою кампанією республіканця, свої дії з російською владою.

    Одним із первинних приводів стала інформація, отримана від Австралії після розмови радника кампанії Трампа Джорджа Пападопулоса з австралійським дипломатом.

    Саме з цієї справи згодом виросла масштабна політична та юридична історія, яка супроводжувала майже всю першу каденцію президента.

    Нові документи показують, що Oxferd Comma стала окремою частиною цього масиву розслідувань — уже не лише щодо людей із кампанії Трампа, а щодо самого президента після звільнення Комі.

    Росія справді втручалася у вибори США

    Важливо розділяти два різні питання: російське втручання у вибори та можливу змову кампанії Трампа з Москвою.

    Розслідування Роберта Мюллера встановило, що Росія здійснила системні операції з втручання у президентські вибори 2016 року.

    За даними спецпрокурора, російська структура Internet Research Agency проводила кампанію в американських соціальних мережах, намагаючись впливати на громадську думку.

    Окремо російська військова розвідка проводила операції зі злому комп’ютерних систем, пов’язаних із Демократичною партією та штабом Гілларі Клінтон, після чого викрадені матеріали публікувалися в інтернеті.

    Сам Мюллер у 2019 році заявив, що російські розвідники здійснили «узгоджену атаку» на американську політичну систему.

    У його звіті також зазначалося, що Москва розглядала потенційне президентство Трампа як вигідне для себе і працювала над досягненням такого результату. Слідство зафіксувало численні контакти людей із президентської кампанії з особами, пов’язаними з Росією.

    Але це не означало автоматично існування злочинної змови.

    Змову кампанії Трампа з Росією не довели

    Розслідування Мюллера не встановило, що члени кампанії Трампа уклали угоду з російською владою щодо втручання у вибори.

    У підсумковому звіті спецпрокурора зазначено, що слідство не встановило, що представники кампанії Трампа вступали у змову або координували свої дії з російським урядом у межах операції втручання у вибори.

    При цьому формулювання має значення: воно не заперечувало самого російського втручання, яке слідство підтвердило, а стосувалося відсутності достатньої доказової бази для встановлення злочинної координації з кампанією Трампа.

    Мюллер також окремо вивчав можливе перешкоджання правосуддю з боку президента.

    Щодо цього питання його команда не зробила висновку ані про вчинення Трампом злочину, ані про повне виправдання президента.

    Сам Мюллер пояснював, що його офіс свідомо не ухвалював остаточного рішення про кримінальну відповідальність чинного президента.

    Розслідування ФБР пізніше розкритикували

    На цьому історія не завершилася.

    У грудні 2019 року генеральний інспектор Міністерства юстиції США Майкл Горовіц оприлюднив результати масштабної перевірки дій ФБР.

    Його команда проаналізувала понад мільйон документів і провела більш ніж 170 інтерв’ю.

    Перевірка виявила серйозні проблеми з окремими елементами Crossfire Hurricane, особливо під час отримання дозволів на стеження за колишнім радником кампанії Трампа Картером Пейджем відповідно до закону FISA.

    Горовіц вказував на суттєві порушення стандартів точності та повноти інформації, яку бюро подавало до Суду з нагляду за зовнішньою розвідкою.

    Пізніше ще жорсткішу оцінку дав спеціальний прокурор Джон Дарем.

    Дарем заявив про серйозні помилки ФБР

    У 2023 році Міністерство юстиції оприлюднило фінальний звіт Джона Дарема, який кілька років перевіряв походження та проведення розслідування щодо Росії.

    Його висновки були критичними для ФБР.

    Дарем заявив, що до відкриття Crossfire Hurricane американські правоохоронні та розвідувальні структури не мали перевірених доказів того, що Трамп або його кампанія перебували у змові чи співпрацювали з представниками російського уряду.

    Він також дійшов висновку, що ФБР надто швидко відкрило повне розслідування на основі неперевіреної інформації, не провівши перед цим низку стандартних перевірок, аналізів та інтерв’ю.

    Дарем писав і про «схильність» окремих співробітників бюро до відкриття розслідування щодо Трампа.

    Водночас важливо не перебільшувати його висновки: звіт Дарема не спростовував установленого факту російського втручання у вибори. Його основна критика стосувалася того, як саме ФБР відкривало й проводило власне розслідування щодо кампанії Трампа.

    Що змінюють нові документи

    Розсекречення матеріалів у серпні 2026 року додає до цієї історії важливу деталь.

    Раніше було широко відомо, що після звільнення Комі слідство Мюллера перевіряло можливе перешкоджання правосуддю та зв’язки людей із оточення Трампа з Росією.

    Тепер стало відомо більше про окрему внутрішню справу ФБР, у межах якої слідчі формально поставили питання значно гостріше — чи міг сам президент США діяти під керівництвом, контролем або в інтересах Російської Федерації.

    За даними Axios, справа отримала назву Oxferd Comma та була відкрита у травні 2017 року безпосередньо після звільнення Комі. Згодом її включили до ширшого розслідування Мюллера.

    При цьому перевірка не завершилася встановленням того, що Трамп був російським агентом.

    Саме ця обставина є принциповою для коректного трактування нових документів: вони доводять факт існування розслідування та серйозність підозр ФБР у 2017 році, але не доводять справжність самої підозри.

    Білий дім використовує документи у старій війні Трампа з ФБР

    Політичне значення публікації не менш важливе, ніж юридичне.

    Трамп роками називає розслідування щодо Росії політично мотивованим переслідуванням та «полюванням на відьом». Його нинішня адміністрація представляє нові документи як доказ того, наскільки далеко, на її думку, керівництво ФБР зайшло у спробах перевіряти президента без достатньої доказової бази.

    Водночас сама історія значно складніша.

    З одного боку, розслідування Мюллера не встановило злочинної змови між кампанією Трампа та Росією, а перевірки Горовіца і Дарема виявили серйозні недоліки у роботі ФБР.

    З іншого — масштабна російська операція з втручання у вибори США була встановлена самим розслідуванням Мюллера, а російські спецслужби справді проводили кібератаки й інформаційні операції, спрямовані на американський політичний процес.

    Тому нові документи не переписують результат усієї «російської справи», але відкривають раніше закритий епізод: у травні 2017 року ФБР настільки серйозно сприймало можливість російського впливу на нового президента США, що офіційно відкрило таємне контррозвідувальне розслідування щодо самого Дональда Трампа.

    Через дев’ять років цей документ знову опинився в центрі американської політики — тепер уже як аргумент адміністрації Трампа проти колишнього керівництва ФБР і всієї системи розслідувань, що переслідувала його першу президентську каденцію.