Golosnovinua.com

Позначка: Дональд Трамп

  • Трамп відмовив Зеленському в ракетах Patriot

    Трамп відмовив Зеленському в ракетах Patriot

    Президент США Дональд Трамп відмовився надати Україні додаткові ракети-перехоплювачі для систем протиповітряної оборони Patriot, попри особисте прохання президента Володимира Зеленського. Причиною такого рішення, за даними ЗМІ, стала нестача боєприпасів у США.

    Про це повідомляє Financial Times.

    За інформацією видання, питання постачання ракет обговорювалося під час зустрічі президентів у Білому домі 28 липня. Зеленський попросив американського лідера передати Україні ще кілька сотень ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot.

    Втім, як стверджують співрозмовники Financial Times, Дональд Трамп одразу дав зрозуміти, що не готовий задовольнити це прохання.

    За словами джерел, президент США пояснив свою позицію тим, що запаси таких ракет у Сполучених Штатах суттєво скоротилися. Він також зазначив, що наявні перехоплювачі необхідні для захисту американських військових об’єктів на Близькому Сході та союзників у країнах Перської затоки на тлі протистояння з Іраном.

    Повідомлення Financial Times з’явилося після масованої російської атаки на Україну в ніч на 5 серпня. За даними Повітряних сил ЗСУ, Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 безпілотників. Українська протиповітряна оборона знищила майже сотню дронів, однак цього разу не змогла перехопити жодної з балістичних ракет.

    Після атаки президент Володимир Зеленський вкотре закликав міжнародних партнерів посилити підтримку України.

    “Партнери, які не готові допомагати активніше з постачанням перехоплювачів уже зараз, можуть допомогти новими санкційними кроками. Значна частина російського виробництва балістичних ракет не перебуває під санкціями. Досі”, — наголосив глава держави.

    Президент також закликав країни G7, Європейський Союз та інших союзників посилити санкційний тиск на Росію, щоб обмежити її можливості виробляти балістичні ракети.

    Нагадаємо, 5 серпня Володимир Зеленський публічно заявив про необхідність якнайшвидшого постачання Україні додаткових засобів протиракетної оборони. Водночас, за інформацією ЗМІ, американська адміністрація продовжує обговорювати можливість передачі Україні ліцензій на виробництво або обслуговування систем Patriot, попри стриману позицію Дональда Трампа щодо нових поставок ракет-перехоплювачів.

  • США витратили майже 80% ракет THAAD

    США витратили майже 80% ракет THAAD

    Армія США суттєво скоротила запаси ракет-перехоплювачів для ключових систем протиповітряної оборони після війни з Іраном. За даними американських ЗМІ, військове керівництво вже попереджає, що резерви окремих видів боєприпасів досягли небезпечно низького рівня, що може вплинути на здатність країни реагувати на нові загрози.

    Про це повідомляє CNN.

    За інформацією видання, найбільше скоротилися запаси ракет для системи THAAD. Посилаючись на двох обізнаних співрозмовників, CNN зазначає, що з початку війни з Іраном американські військові використали майже 80% ракет THAAD від довоєнного запасу. Також було витрачено приблизно половину ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    За оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), до початку бойових дій із Іраном США мали близько 452 ракет THAAD та приблизно 2200 ракет Patriot. Таким чином, нинішній рівень запасів викликає занепокоєння серед американських військових і союзників Вашингтона.

    Особливу стурбованість висловлюють країни Перської затоки, які значною мірою покладаються на американські системи протиповітряної оборони для захисту від можливих іранських ракетних та безпілотних атак. За словами кількох американських посадовців, дефіцит ракет може суттєво обмежити можливості США та їхніх партнерів у разі нової ескалації конфлікту.

    Як зазначає CNN, питання виснаження запасів високоточної зброї стало одним із ключових факторів під час обговорення можливих нових ударів по Ірану. Саме через побоювання щодо нестачі боєприпасів президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, вирішив відмовитися від запланованої ескалації минулими вихідними.

    Журналісти наголошують, що це вже щонайменше другий випадок за останні тижні, коли високопосадовці адміністрації Трампа під час обговорення військових сценаріїв висловлювали серйозне занепокоєння через швидке скорочення запасів критично важливих боєприпасів.

    Напередодні агентство Reuters також повідомляло, що під час війни з Іраном американські військові використали майже всі наявні високоточні далекобійні ракети окремих типів. Зокрема, йшлося про значне скорочення запасів ракет ATACMS, PrSM і Tomahawk.

    Водночас, за словами міністра фінансів США Скотта Бессента, Вашингтон і Тегеран перебувають за крок до можливої мирної домовленості, якщо сторонам вдасться узгодити механізми контролю над судноплавством в Ормузькій протоці. Раніше у ЗМІ також з’являлася інформація, що Іран нібито пом’якшив частину своїх вимог у межах переговорного процесу.

  • Зеленський після наради з Умеровим: Україна готова до будь-яких форматів переговорів про мир

    Зеленський після наради з Умеровим: Україна готова до будь-яких форматів переговорів про мир

    Україна продовжує активну дипломатичну роботу з міжнародними партнерами та заявляє про готовність до будь-яких форматів переговорів, які можуть наблизити справедливий і стійкий мир. Для координації подальших кроків президент Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, присвячену переговорному процесу та взаємодії з ключовими союзниками.

    Про це повідомляє президент України Володимир Зеленський, а також глава Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умеров.

    За словами Умерова, під час наради президент заслухав доповіді щодо поточного стану переговорного процесу та міжнародної координації. У зустрічі також взяли участь керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов, голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія та перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця.

    Як зазначив глава СЗРУ, кожен із учасників доповів про роботу за своїм напрямом – від контактів із міжнародними партнерами до переговорних ініціатив і подальших кроків, які мають зміцнити позиції України на міжнародній арені.

    Умеров наголосив, що Україна підтримує щоденну координацію зі Сполученими Штатами. Паралельно триває активна дипломатична робота з державами Європейського Союзу, а також країнами Близького Сходу та Перської затоки. За його словами, метою таких контактів є посилення міжнародної підтримки України, координація безпекових рішень і пошук нових можливостей для просування мирного процесу.

    Водночас частина дипломатичної діяльності, за словами Умерова, не може бути оприлюднена через її конфіденційний характер.

    “Ми готові до всіх форматів переговорів, які можуть наблизити справедливий та стійкий світ”, – наголосив він.

    Президент Володимир Зеленський у своєму вечірньому зверненні підтвердив, що тема переговорів стала одним із головних питань спеціальної наради. За його словами, українська сторона щоденно перебуває на зв’язку з представниками президента США Дональда Трампа та очікує активізації дипломатичних контактів уже найближчим часом.

    “Ми будемо готові до всіх форматів зустрічей, розраховуємо, що зараз у серпні Віткофф та Кушнер будуть активними”, – заявив глава держави.

    Президент також повідомив, що Київ продовжує взаємодію не лише зі Сполученими Штатами, а й з іншими міжнародними партнерами, зокрема країнами Перської затоки. При цьому він зауважив, що частина переговорної роботи залишається непублічною через її чутливий характер.

    За словами Зеленського, Україна розраховує, що дипломатичні контакти принесуть конкретні результати, які допоможуть зміцнити міжнародну підтримку держави та наблизити досягнення справедливого миру.

    Окрім переговорного процесу щодо завершення війни, Україна продовжує активну співпрацю з міжнародними партнерами й у сфері європейської інтеграції. Одним із ключових напрямків залишається підготовка до майбутнього опалювального сезону та забезпечення стійкості держави в зимовий період. Водночас Київ працює над виконанням необхідних умов для подальшого просування переговорів щодо вступу України до Європейського Союзу.

  • США майже вичерпали запаси ключових ракет через війну з Іраном

    США майже вичерпали запаси ключових ракет через війну з Іраном

    Армія США за п’ять місяців війни з Іраном суттєво скоротила запаси високоточних далекобійних ракет. За даними джерел Reuters, американські військові використали майже весь наявний арсенал ракет ATACMS і PrSM, а також значну частину крилатих ракет Tomahawk. Це викликає занепокоєння щодо готовності Сполучених Штатів до можливих конфліктів з іншими потенційними противниками.

    Про це повідомляє Reuters.

    За словами трьох співрозмовників агентства, США використали практично весь запас ракет класу “земля-земля” ATACMS та новітніх Precision Strike Missile (PrSM), які поступово мають замінити попередню систему. Точну кількість боєприпасів, що залишилися на складах, джерела не називають.

    Ракети ATACMS і PrSM вважаються одними з найважливіших засобів далекобійного ураження американської армії. Вартість кожної з них перевищує один мільйон доларів, а їхні запаси мають стратегічне значення не лише для операцій на Близькому Сході, а й для потенційного стримування Китаю та Росії.

    Як зазначає Reuters, однією з причин швидкого виснаження арсеналу стало рішення адміністрації президента Дональда Трампа мінімізувати використання пілотованої авіації під час ударів по території Ірану, натомість покладаючись на високоточні ракети великої дальності.

    Співрозмовники агентства висловлюють побоювання, що затяжний конфлікт призвів до суттєвого скорочення стратегічних запасів озброєння, що може обмежити можливості США реагувати на інші потенційні військові загрози.

    Водночас у Білому домі запевняють, що ситуація перебуває під контролем. Президент Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати мають “набагато більше боєприпасів, ніж будь-яка інша країна світу”, а американський оборонно-промисловий комплекс працює рекордними темпами для поповнення запасів.

    Речник Пентагону Шон Парнелл також наголосив, що американські збройні сили забезпечені всіма необхідними засобами для виконання поставлених завдань у будь-який момент.

    За інформацією Reuters, дефіцит торкнувся не лише наступального озброєння. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), у період із лютого по липень США використали близько 65% запасів ракет-перехоплювачів для систем Patriot.

    Крім того, запаси ракет для комплексів THAAD, за оцінками аналітиків, скоротилися щонайменше на 38% порівняно з початком бойових дій. За словами двох джерел Reuters, ці оцінки відповідають внутрішнім даним американських військових.

    Ще одним проблемним напрямком стали крилаті ракети Tomahawk. Одне із джерел агентства стверджує, що США вже використали трохи менше половини світового запасу цих ракет, які запускаються переважно з кораблів ВМС. Reuters зазначає, що не змогло незалежно підтвердити цю інформацію.

    На тлі скорочення арсеналів компанія Raytheon вже досягла попередньої багаторічної домовленості з Пентагоном щодо розширення виробництва ракет Tomahawk для відновлення стратегічних запасів.

    За словами співрозмовників Reuters, військове командування США протягом кількох тижнів попереджало президента про стрімке скорочення запасів окремих видів озброєння, зокрема ракет Patriot. Водночас один із американських чиновників заперечив, що саме ця проблема стала причиною відмови від нового масштабного удару по Ірану, пояснивши рішення політичними факторами та позицією партнерів США в країнах Перської затоки.

    Нагадаємо, наприкінці липня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон поки не ухвалив рішення щодо надання Україні ліцензії на виробництво ракет-перехоплювачів Patriot.

  • США запроваджують заставу до 20 тисяч доларів для отримання віз

    США запроваджують заставу до 20 тисяч доларів для отримання віз

    Державний департамент США переведе на постійну основу програму візових гарантій, яка дозволяє консульським працівникам вимагати від окремих заявників на неімміграційні візи внесення грошової застави. Максимальний розмір такого забезпечувального платежу збільшать до 20 тисяч доларів. У Вашингтоні пояснюють, що новий механізм має допомогти зменшити кількість порушень візового режиму та посилити контроль за дотриманням імміграційного законодавства.

    Про це повідомляє Reuters.

    За інформацією Державного департаменту США, консульські службовці отримають право вимагати внесення застави як одну з умов видачі неімміграційної візи для окремих категорій заявників із визначеного переліку країн.

    Програма візових гарантій була запущена у 2025 році в тестовому режимі. Тоді заявникам могли встановлювати фіксовану заставу в розмірі 5 тисяч, 10 тисяч або 15 тисяч доларів. Після ухвалення рішення зробити програму постійною її умови змінюються: мінімальну заставу у 5 тисяч доларів скасують, а максимальний розмір збільшать до 20 тисяч доларів.

    У Держдепартаменті зазначають, що механізм застосовуватиметься до громадян 50 країн, серед яких близько 30 держав Африки. До списку також увійшли окремі країни пострадянського простору, зокрема Грузія, Киргизстан, Таджикистан і Туркменістан.

    Україна до переліку держав, на громадян яких поширюватиметься нова програма, не входить.

    У Вашингтоні наголошують, що нові правила спрямовані на скорочення випадків порушення умов перебування за неімміграційними візами. Влада США вважає, що фінансова гарантія має стимулювати заявників своєчасно залишати країну після завершення дозволеного терміну перебування.

    Водночас правозахисні організації висловлюють занепокоєння нововведенням. На їхню думку, вимога щодо внесення значної грошової застави може створити додаткові труднощі для людей, які мають законні підстави для поїздок до США, але не можуть дозволити собі такі фінансові витрати.

    Президент США Дональд Трамп підтримує запровадження нових механізмів контролю за імміграцією. За його словами, посилення вимог до іноземців є необхідним для зміцнення національної безпеки та боротьби з нелегальною міграцією.

    Нові правила набудуть чинності після їх офіційної публікації у Федеральному реєстрі США.

    Останнім часом адміністрація Трампа активно переглядає підходи до міграційної політики та умов перебування іноземців у країні. Зокрема, раніше стало відомо, що Білий дім також розглядає можливість запровадження збору у розмірі 100 тисяч доларів для іноземних студентів, які після завершення навчання планують залишитися у США для працевлаштування.

  • 25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    25 штатів кинули виклик Трампу: нові мита опинилися в центрі масштабного судового позову

    Коаліція з 25 американських штатів подала до суду на адміністрацію президента США Дональда Трампа, оскарживши законність нових імпортних тарифів. Позивачі стверджують, що Білий дім фактично намагається обійти попереднє рішення Верховного суду США та незаконно збільшити фінансове навантаження на американський бізнес і споживачів.

    Про це повідомляє DW.

    Минулого місяця адміністрація США запровадила нові двозначні імпортні тарифи щодо 59 країн і Європейського Союзу. У Вашингтоні пояснили такий крок необхідністю боротьби з імпортом товарів, які можуть вироблятися із застосуванням примусової праці.

    Однак представники штатів, які звернулися до суду, вважають, що ці аргументи використовуються лише як формальна підстава для повторного запровадження масштабних митних обмежень після того, як Верховний суд раніше скасував попередні тарифні заходи адміністрації.

    Однією з ініціаторок позову стала генеральна прокурорка штату Нью-Йорк Летиція Джеймс. За її словами, після невдачі у Верховному суді адміністрація президента знову намагається підвищити податкове навантаження на американські родини та підприємства, використовуючи новий пакет тарифів.

    “Після програшу у Верховному суді адміністрація знову намагається незаконно підвищити податки для сімей та бізнесу за допомогою нового раунду тарифів”, – заявила Джеймс.

    До судового позову приєдналися 25 штатів, серед яких Нью-Йорк, Каліфорнія, Орегон, Аризона, Пенсильванія, Мічиган, Вісконсин, Вашингтон та низка інших.

    Позивачі наголошують, що між заявленою боротьбою з примусовою працею у світових ланцюгах постачання та запровадженням глобальних тарифів відсутній логічний і юридично обґрунтований зв’язок.

    “Немає жодної раціональної відповідності між нібито проблемою примусової праці в міжнародних ланцюгах постачань та загальними глобальними тарифами”, – зазначається у тексті позову.

    Водночас Білий дім наполягає, що нові тарифи повністю відповідають американському законодавству та є законним інструментом захисту національних економічних інтересів.

    Після повернення до влади Дональд Трамп активно використовує митну політику як один із ключових важелів у переговорах із торговельними партнерами. Президент неодноразово заявляв, що протягом багатьох років Сполучені Штати перебували у невигідному становищі у світовій торгівлі, а тому потребують більш жорсткої політики щодо імпорту.

    Нові тарифи були запроваджені відповідно до розділу 301 Закону про торгівлю 1974 року. Ставки мит становлять від 10% до 12,5%, а під їхню дію потрапили країни, на які припадає близько 99% усього американського імпорту.

    У Білому домі заявили, що адміністрація використовує передбачені законом повноваження для боротьби з недобросовісними торговельними практиками, які, на думку Вашингтона, шкодять американським працівникам, виробникам і компаніям.

    Тарифна політика залишається одним із головних інструментів зовнішньоекономічної стратегії Дональда Трампа. Останнім часом він неодноразово погрожував новими митами різним країнам. Зокрема, раніше президент заявляв про можливість запровадження тарифів щодо Канади через наслідки масштабних лісових пожеж, дим від яких поширився на територію США. Також Трамп пригрожував новими митними обмеженнями Європейському Союзу після рішення європейських регуляторів оштрафувати компанію Google на 1 мільярд доларів.

  • Санкції проти Росії зависли за крок до ухвалення: у Сенаті США виникла несподівана перепона

    Санкції проти Росії зависли за крок до ухвалення: у Сенаті США виникла несподівана перепона

    Новий масштабний пакет американських санкцій проти Росії отримав переконливу двопартійну підтримку в Сенаті США, однак його остаточне ухвалення затримує суперечка навколо одного з найпотужніших інструментів документа — права президента Дональда Трампа запроваджувати високі тарифи проти держав, які продовжують купувати російські енергоносії.

    Йдеться про Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 — законопроєкт, названий на честь покійного сенатора-республіканця Ліндсі Грема, який був одним із головних прихильників посилення економічного тиску на Москву.

    28 липня Сенат зробив важливий процедурний крок до його ухвалення. За просування документа проголосували 86 сенаторів, проти — 12. Таким чином, законопроєкт має значно більше голосів, ніж необхідні 60 для подолання процедурного бар’єра. Водночас це ще не було фінальним голосуванням за закон.

    І саме тут виникла проблема: частина демократів підтримує посилення санкцій проти Кремля, але категорично не погоджується з тим, скільки додаткових повноважень у сфері торговельних тарифів закон може передати Трампу.

    Сенатори сперечаються не стільки про Росію, скільки про повноваження Трампа

    Головним каменем спотикання стала тарифна частина законопроєкту.

    Одна з його ключових цілей — вдарити не лише безпосередньо по російській економіці, але й по країнах, які забезпечують Москві валютні надходження, продовжуючи масово купувати російські нафту та газ.

    Актуальна редакція передбачає можливість запровадження президентом США тарифів до 100% проти держав, які є найбільшими покупцями російських енергоносіїв. Під потенційний удар можуть потрапити великі торговельні партнери Вашингтона, зокрема Китай та Індія.

    Саме це викликало спротив частини демократів.

    Сенаторка Елізабет Уоррен та низка її колег побоюються, що такий механізм фактично надасть Трампу новий надзвичайно потужний інструмент торговельної політики. Критики документа стверджують, що тарифи можуть зрештою вдарити не тільки по покупцях російської нафти, а й по американських імпортерах та споживачах через зростання цін.

    Схожі побоювання висловлювали сенатори Рон Вайден, Джон Оссофф та інші демократи. Associated Press зазначає, що частина законодавців хоче внести зміни до документа саме через масштаб президентських тарифних повноважень.

    Тобто голосування 86 проти 12 не означає, що дванадцять сенаторів виступають проти санкцій щодо Росії як таких. Для значної частини опонентів проблема полягає саме в конструкції тарифного механізму.

    Законопроєкт уже суттєво пом’якшили

    Суперечка навколо тарифів тягнеться не перший місяць.

    Початкова версія Sanctioning Russia Act була значно жорсткішою. Документ 2025 року передбачав тарифи щонайменше 500% на товари та послуги з Росії, а також аналогічні тарифи на імпорт із держав, які свідомо торгують російськими нафтою, нафтопродуктами або ураном.

    Це прямо зафіксовано в тексті законопроєкту, оприлюдненому Конгресом США.

    Однак у новій редакції 2026 року механізм змінили.

    Замість фактично універсального 500-відсоткового тарифного бар’єра пропонується більш точковий підхід: президент отримує можливість запроваджувати тарифи до 100% проти найбільших покупців російської енергії.

    Таким чином законодавці намагаються одночасно зберегти сильний економічний важіль проти Москви та зменшити ризик глобальної торговельної війни.

    Сам законопроєкт S.5025 був представлений у Сенаті 16 липня 2026 року. Серед його авторів і співавторів — представники обох основних американських партій, що пояснює надзвичайно високий рівень підтримки документа.

    Удар планують завдати по головному джерелу грошей Кремля

    Логіка американських законодавців проста: Росія продовжує отримувати значні доходи від експорту енергоносіїв, які дозволяють Кремлю фінансувати війну проти України.

    Тому замість обмежень виключно проти російських компаній та чиновників Вашингтон хоче зробити торгівлю з Москвою дорожчою для третіх країн.

    У такому разі великі покупці російської нафти фактично опиняються перед вибором: зберігати масштабні закупівлі в Росії або ризикувати доступом своїх товарів на американський ринок на звичних умовах.

    Саме цей механізм і робить законопроєкт потенційно надзвичайно потужним.

    Reuters зазначає, що документ передбачає не тільки тарифні інструменти, а й санкції проти російських посадовців та інші заходи економічного тиску.

    Окрему увагу приділено російському енергетичному сектору та схемам, які дозволяють Москві обходити вже запроваджені західні обмеження.

    До законопроєкту додали ще й Іран

    За наполяганням адміністрації Трампа законодавці розширили документ, включивши до нього додаткові заходи проти Ірану. У результаті він отримав назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026.

    Це ще більше збільшило політичну вагу документа, але одночасно ускладнило переговори навколо остаточного тексту.

    Для України ключовою залишається саме російська частина законопроєкту.

    Президент Володимир Зеленський під час свого липневого візиту до Вашингтона підтримав просування санкційного пакета. Показово, що процедурне голосування в Сенаті відбулося саме під час перебування українського президента у столиці США.

    Чому 86 голосів ще не означають ухвалення закону

    Результат 86:12 демонструє величезний запас політичної підтримки, але законодавчий процес у США на цьому не завершується.

    Після процедурного просування Сенату ще необхідно завершити розгляд документа та провести фінальне голосування. Крім того, закон має пройти Палату представників.

    За даними Reuters, розгляд у Палаті представників очікується після повернення конгресменів у вересні.

    До того часу сенатори можуть спробувати змінити спірні положення.

    Найімовірніше, боротьба точитиметься саме навколо механізму тарифів: хто визначатиме країни, проти яких вони вводяться, наскільки високими можуть бути ставки, за яких умов президент матиме право їх скасовувати та наскільки Конгрес контролюватиме застосування цих повноважень.

    Тому говорити, що Сенат «не може ухвалити санкції через 12 демократів», було б спрощенням. Документ уже подолав важливий процедурний бар’єр із величезною перевагою. Реальна суперечка полягає у тому, яким буде остаточний механізм санкцій і наскільки широкі торговельні повноваження отримає Білий дім.

    Для Росії ризик залишається серйозним

    Попри дискусії, сама математика голосування виглядає для Кремля несприятливо.

    86 голосів у Сенаті свідчать про те, що ідея нового економічного тиску на Росію має широку двопартійну підтримку. Навіть частина сенаторів, які голосували проти нинішнього варіанта, заперечують передусім проти тарифних повноважень Трампа, а не проти необхідності тиснути на Москву.

    Якщо законодавцям вдасться домовитися про компромісну конструкцію тарифів, одна з головних політичних перепон може бути усунена.

    У такому разі новий пакет стане одним із найсерйозніших американських санкційних інструментів проти російської економіки за час повномасштабної війни — передусім через спробу змусити треті країни скорочувати закупівлю російської нафти та газу.

    Саме тому зараз боротьба у Вашингтоні точиться вже не стільки навколо питання, чи потрібно посилювати тиск на Росію, скільки навколо іншого: наскільки далеко США готові зайти, щоб змусити торговельних партнерів Кремля відмовитися від російських енергоносіїв — і скільки влади для цього Конгрес готовий передати Дональду Трампу.

  • США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    США готують нову спробу мирних переговорів між Україною та РФ

    Сполучені Штати найближчими тижнями можуть здійснити нову спробу відновити переговорний процес між Україною та Росією щодо завершення війни. Вашингтон готовий використати будь-яку можливість для просування дипломатичного врегулювання, якщо для цього з’являться відповідні передумови.

    Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox News.

    За його словами, президент США Дональд Трамп від початку своєї каденції наголошував, що Сполучені Штати можуть відіграти важливу роль у припиненні російсько-української війни. Саме тому американська адміністрація приділяла цьому питанню значну увагу протягом першого року роботи, однак досягти прориву поки не вдалося.

    “Сполучені Штати можуть відіграти роль у припиненні цієї війни. Ми й надалі будемо досліджувати такі можливості”, – заявив Рубіо.

    Держсекретар зазначив, що, на його думку, саме Дональд Трамп є єдиним світовим лідером, який здатен посадити представників України та Росії за стіл переговорів і сприяти пошуку шляхів завершення війни.

    Водночас Рубіо наголосив, що за останні місяці ситуація на полі бою змінилася. За його словами, Україна значно розширила свої можливості щодо завдання далекобійних ударів по території Росії, через що наслідки війни дедалі більше відчувають і російські регіони.

    Саме ця нова військово-політична динаміка, за словами держсекретаря, може створити додаткові передумови для повернення сторін до дипломатичного діалогу.

    “Ми хочемо з’ясувати, чи відкрила ця нова динаміка шлях до певного переговорного врегулювання”, – пояснив він.

    Марко Рубіо повідомив, що вже найближчими тижнями США можуть активізувати дипломатичні контакти та зробити нові кроки, спрямовані на відновлення переговорного процесу між Києвом і Москвою.

    Разом із тим він визнав, що досягнення компромісу залишається надзвичайно складним завданням. За словами держсекретаря, як Україна, так і Росія мають власні принципові позиції та так звані “червоні лінії”, які суттєво ускладнюють пошук взаємоприйнятного рішення.

    “Ми розуміємо, що обидві сторони мають досить жорсткі червоні лінії. Поки нам не вдасться хоч трохи зблизити ці позиції, досягти домовленостей не вийде”, – зазначив Рубіо.

    Він також повідомив, що Дональд Трамп доручив своїй команді використовувати будь-яку нагоду для просування дипломатичних ініціатив.

    За словами держсекретаря, президент США переконаний, що будь-яку реальну можливість для започаткування або пожвавлення мирного процесу необхідно використовувати.

    “Президент сказав своїй команді: якщо ви побачите можливість стати силою, яка надасть мирним переговорам нового імпульсу, зробіть це. Він завжди віддає перевагу дипломатії, а не війні, і миру, а не бойовим діям”, – підсумував Рубіо.

    Україна неодноразово заявляла, що готова до переговорів із Росією, однак наголошує: вони повинні бути спрямовані на досягнення реального припинення вогню та справедливого миру. Водночас українська влада неодноразово підкреслювала, що не погодиться на умови, які суперечать суверенітету та територіальній цілісності держави.

    Росія, зі свого боку, представила власні умови припинення війни у меморандумі, який був переданий українській делегації 2 червня під час переговорів у Стамбулі. У Києві цей документ назвали ультиматумом, зазначивши, що запропоновані вимоги є неприйнятними.

    Крім того, результати соціологічних опитувань свідчать, що переважна більшість українців виступає проти виконання вимог Кремля як умови завершення війни, підтримуючи курс на захист державного суверенітету та національних інтересів.

  • Пости Трампа продаватимуть “на випередження”: новий сервіс уже викликав скандал у США

    Пости Трампа продаватимуть “на випередження”: новий сервіс уже викликав скандал у США

    Компанія президента США Дональда Трампа Trump Media & Technology Group оголосила про запуск нового платного сервісу Truth API, який дозволить інвесторам, трейдерам та іншим професійним учасникам фінансових ринків отримувати публікації глави Білого дому в режимі реального часу швидше, ніж звичайні користувачі соціальної мережі Truth Social. Ініціатива вже викликала дискусії у США та стала предметом критики через можливий конфлікт інтересів.

    Про це повідомляє Associated Press.

    Новий сервіс орієнтований насамперед на інвестиційні компанії, алгоритмічних трейдерів, фінансові фонди та інших професійних учасників ринку, для яких навіть кілька секунд переваги в отриманні важливої інформації можуть мати значний вплив на результати торгів.

    За інформацією агентства, Truth API забезпечуватиме прямий доступ до всіх публікацій Дональда Трампа одразу після їхньої появи. Також користувачі отримають доступ до архіву повідомлень, який охоплюватиме дописи президента США, опубліковані з 2022 року.

    Вартість користування сервісом буде однією з найвищих на ринку інформаційних продуктів. Базова ціна підписки може сягати 100 тисяч доларів на місяць. Водночас компанія пропонує значну знижку для клієнтів, які погодяться укласти довгострокову трирічну угоду. У такому випадку вартість користування сервісом знизиться до 60 тисяч доларів щомісяця.

    У Trump Media пояснюють, що запуск Truth API є частиною стратегії диверсифікації бізнесу. У компанії вважають, що новий продукт дозволить отримати додаткові джерела доходу та розширити діяльність за межі соціальної мережі Truth Social, зробивши ставку на комерційні сервіси для професійних учасників фінансового ринку.

    Втім, анонс сервісу вже спричинив гостру реакцію з боку частини американських політиків, юристів та експертів із питань етики. Критики наголошують, що заяви Дональда Трампа як чинного президента США нерідко впливають на фондові ринки, валютні курси, вартість акцій окремих компаній та інших фінансових активів. На їхню думку, продаж прискореного доступу до такої інформації може створити нерівні умови для учасників ринку та забезпечити перевагу тим інвесторам, які можуть дозволити собі дорогу підписку.

    Саме тому в Конгресі США вже пролунали заклики провести перевірку нового сервісу на предмет можливого конфлікту інтересів. Законодавці хочуть з’ясувати, чи не створює така бізнес-модель ризиків використання президентського статусу в комерційних цілях і чи відповідає вона чинним етичним стандартам.

    Дискусія навколо Truth API розгортається на тлі активного розвитку бізнес-проєктів Дональда Трампа під час його президентської каденції. Раніше він неодноразово заявляв про успішність своїх комерційних активів та розповідав про джерела власного збагачення. Водночас американські медіа неодноразово звертали увагу на те, що Трамп продовжує розширювати свою бізнес-імперію, поєднуючи політичну діяльність із розвитком приватних компаній.

    Запуск Truth API може стати одним із найбільш резонансних комерційних проєктів Trump Media, адже він безпосередньо пов’язаний із поширенням інформації від чинного президента США, яка потенційно здатна впливати на глобальні фінансові ринки. Саме тому навколо нового сервісу вже розгорнулася широка суспільна та політична дискусія щодо його відповідності принципам чесної конкуренції та державної етики.

  • Напружена розмова на похороні Грема: Зеленський і Нетаньягу обмінялися різкими репліками — що сталося у Вашингтоні

    Напружена розмова на похороні Грема: Зеленський і Нетаньягу обмінялися різкими репліками — що сталося у Вашингтоні

    Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу провели у Вашингтоні першу особисту розмову майже за три роки. Вона відбулася не в Білому домі й не в межах запланованих двосторонніх переговорів, а перед поминальною службою за сенатором Ліндсі Гремом у Вашингтонському національному соборі. Коротке відео їхнього спілкування швидко розійшлося соцмережами, а The Washington Post звернула увагу, що лідери, судячи з кадрів, могли обмінятися доволі різкими репліками. Водночас достеменно встановити зміст розмови неможливо: звук на відео відсутній, а Київ та Єрусалим публічно її не коментували.

    Саме ця обставина є ключовою для оцінки епізоду. На записі видно, що Зеленський і Нетаньягу говорять емоційно, активно жестикулюють і зберігають серйозні вирази обличчя. Проте наприкінці розмови обидва посміхаються і потискають руки. The Times of Israel описав контакт як «досить серйозний, але щирий» і підтвердив, що це була перша особиста зустріч двох політиків із вересня 2023 року. Востаннє вони, за інформацією видання, розмовляли телефоном у січні 2025-го.

    Розмова на похороні відбулася після кількох днів суперечливих повідомлень щодо можливості повноцінної зустрічі Зеленського і Нетаньягу у Вашингтоні. Haaretz із посиланням на українське джерело писав, що офіс ізраїльського прем’єра спочатку сам запропонував провести переговори, але пізніше пояснив відмову надто щільним графіком. За іншою версією, яку також наводило видання, ініціатива виходила від української сторони, однак Ізраїль так і не підтвердив готовність провести двосторонню зустріч.

    The Times of Israel ще в день візиту повідомляв, що офіси двох лідерів намагалися домовитися про переговори на тлі спільної загрози з боку Ірану. Зрештою формальну зустріч так і не організували. Тому короткий контакт у соборі фактично став єдиною можливістю для Зеленського і Нетаньягу поговорити особисто під час одночасного перебування у столиці США.

    Додаткової уваги епізоду надало те, що обидва лідери прибули до Вашингтона в момент, коли одночасно потребують від адміністрації Дональда Трампа критично важливих військових ресурсів. Зеленський приїхав до США з акцентом на протибалістичну оборону, ракети-перехоплювачі та розширення оборонної співпраці. Перед зустріччю з Трампом він прямо назвав антибалістичний захист пріоритетом номер один. Зустріч у Білому домі відбулася 28 липня перед похороном Грема, і сторони обговорювали, серед іншого, можливість виробництва Україною власних перехоплювачів для Patriot.

    Нетаньягу того самого дня також провів окрему зустріч із Трампом. Прем’єр Ізраїлю назвав її однією з найкращих за весь час їхнього спілкування і повідомив, що серед головних тем був Іран. За його словами, сторони демонстрували «повну співпрацю» і координували питання, пов’язані з недопущенням появи в Тегерана ядерної зброї.

    Саме ця паралель стала основою для висновку The Washington Post про своєрідну «гру з нульовою сумою» між двома союзниками США. І Україна, і Ізраїль залежать від американських систем ППО, перехоплювачів, високотехнологічного озброєння та політичної підтримки Вашингтона. На тлі воєн у Європі та на Близькому Сході запаси певних типів озброєнь США не є необмеженими, а тому будь-яке рішення про передачу додаткових ракет одному союзнику потенційно впливає на можливості підтримки іншого. У цьому контексті навіть коротка емоційна розмова Зеленського й Нетаньягу виглядає значно важливішою, ніж просто випадкова зустріч на церемонії.

    Водночас між Україною та Ізраїлем є й очевидний простір для співпраці. Обидві держави стикаються з іранськими технологіями та озброєнням. Росія широко використовує іранські ударні безпілотники та їхні модифікації у війні проти України, тоді як Ізраїль безпосередньо протистоїть Ірану та його регіональним союзникам. За кілька годин до розмови Зеленського і Нетаньягу міністри закордонних справ України Андрій Сибіга та Ізраїлю Гідеон Саар також контактували між собою та обговорювали, зокрема, загрозу з боку Ірану. Саар запросив українського колегу відвідати Ізраїль.

    Однак українсько-ізраїльські відносини впродовж повномасштабної війни залишалися складними. Київ неодноразово розраховував на більш активну військову підтримку з боку Ізраїлю, особливо у сфері протиповітряної оборони. Ізраїльська влада при цьому роками уникала передачі Україні частини своїх ключових систем, пояснюючи це власними безпековими потребами та необхідністю враховувати регіональні ризики.

    Саме тому повідомлення про те, що повноцінна зустріч у Вашингтоні не відбулася, стало помітним дипломатичним сигналом. The Times of Israel у окремому аналізі навіть охарактеризував поведінку Нетаньягу щодо України як «холодне плече», зазначивши, що обидві держави фактично протистоять спільній російсько-іранській осі та мають чимало сфер для потенційної співпраці, включаючи боротьбу з дронами.

    Втім, робити висновок про серйозний конфлікт між Зеленським та Нетаньягу лише на основі кількасекундного відео було б некоректно. Навіть The Washington Post використовує обережне формулювання, що лідери «судячи з усього» обмінялися різкими репліками. The Times of Israel, навпаки, наголошує, що розмова була серйозною, але коректною, а завершилася посмішками та рукостисканням. Офіційні представники обох країн зміст контакту не розкрили.

    Поминальна служба за Ліндсі Гремом сама по собі стала незвичним дипломатичним майданчиком. Сенатор, який раптово помер 11 липня у віці 71 року, був одним із найпослідовніших американських прихильників і України, і Ізраїлю. За кілька днів до смерті він відвідав Київ та продовжував просувати жорсткі санкції проти Росії. Одночасно Грем залишався одним із найактивніших прихильників Ізраїлю та виступав за сильну американську присутність у світових конфліктах. Саме тому на його похороні одночасно опинилися Зеленський, Нетаньягу, Трамп та інші впливові політики.

    Смерть Грема для України має окреме політичне значення. Associated Press зазначало, що Київ втратив одного з найважливіших союзників у найближчому оточенні Трампа — політика, який міг напряму доносити українську позицію до президента США та роками наполягав на жорсткішій політиці щодо Кремля.

    Тож епізод між Зеленським і Нетаньягу варто розглядати ширше за саму міміку двох лідерів. Обидва прибули до Вашингтона боротися за увагу Трампа та критичні для своїх країн ресурси, обидва мають власний складний порядок денний щодо Ірану, і водночас їхні держави мають спільні безпекові інтереси. Чи була коротка розмова справжньою суперечкою, наразі невідомо. Підтверджено лише те, що тон виглядав серйозним, формальна двостороння зустріч не відбулася, а після кількох хвилин спілкування Зеленський і Нетаньягу розійшлися, потиснувши один одному руки. Саме тому говорити про дипломатичний скандал поки рано — але і випадковим цей контакт на тлі нинішньої боротьби за американську підтримку назвати складно.