Golosnovinua.com

Позначка: Міноборони

  • Запорізький підрядник Міноборони вивів мільйони через Болгарію

    Запорізький підрядник Міноборони вивів мільйони через Болгарію

    Запорізький бізнесмен Олег Мітрохін, який позиціонує себе як волонтер і є підрядником Міністерства оборони, опинився в центрі гучного скандалу. За даними розслідування, він вивів 70 мільйонів доларів нелегальних коштів через болгарську фірму-прокладку, оформлену на його тещу Людмилу Гоголенко. Водночас його компанії “МІК” та “Югсталь” виграють багатомільйонні тендери Міноборони за сумнівними схемами.

    Мітрохін з 2014 року постачає військову форму для ЗСУ. Він отримав нагороди від Міністерства оборони, що дозволило йому створити імідж благодійника. Однак лише за 2025 рік (менш ніж за три місяці) компанія “МІК” виграла сім державних закупівель на 407,6 млн гривень, що викликає питання щодо прозорості процедур.

    Серед тендерів, які викликають особливу увагу, варто виділити два:

    • Закупівля чохлів для шоломів. Перемогу здобула компанія “МІК”, хоча вона не є виробником товару. Її представляло ТОВ “Юкаторг”, яке у 2024 році вже судилося з Державним оператором тилу через скасування торгів на ті ж самі чохли.

    • Закупівля зимових курток. У фінальному раунді змагалися “МІК” і маловідома “ПАКОПТТОРГ”, яка 16 разів брала участь у тендерах і жодного разу не вигравала. Вона була заснована лише у 2024 році у Запоріжжі, має статутний капітал 10 тис. гривень, що ставить під сумнів її фінансову спроможність.

    Тісний зв’язок цих компаній простежується і в іншій закупівлі – дротової загорожі. “ПАКОПТТОРГ” нібито змагався з компанією “Югсталь”, яка теж належить Мітрохіну. У результаті “ПАКОПТТОРГ” було дискваліфіковано, а перемогу отримав “Югсталь”.

    Мітрохін не єдина фігура в цій історії. Його син Артем Мітрохін є директором чотирьох і власником шести компаній, які працюють у сфері постачання військової форми та спорядження.

    Артем Мітрохін також є помічником народного депутата Геннадія Касая, якого підозрюють у корупційних схемах, пов’язаних з АТ “Мотор Січ”. Він також згадується в антикорупційному розслідуванні “Слуга курток”, яке викрило тіньові схеми закупівель Міноборони.

    Примітно, що громадська приймальня Касая розташована в офісі Мітрохіна в Києві на вул. Нивська, що свідчить про їхню тісну співпрацю.

    Хоча Мітрохін позиціонує себе як волонтера, його спосіб життя свідчить про інше. З початком війни він переїхав на Закарпаття, звідки публікує фото відпочинку з друзями.

    Його нерухомість оформлена на сина Артема, який має семеро земельних ділянок і п’ять об’єктів нерухомості. Дружина бізнесмена, Аліна Мітрохіна, є власницею елітного салону краси A2 Aesthetics і може дозволити собі дорогі подорожі та курорти.

    Ще одна цікава деталь – компанії, через які проводилися фінансові махінації.

    На тещу Мітрохіна, Людмилу Гоголенко, у Болгарії зареєстровані дві компанії – VIKTOR INVEST та PRESS EFFECT. За даними слідства, через ці структури було виведено 70 мільйонів доларів нелегальних коштів.

    Людмила Гоголенко мешкає у розкішному маєтку в Обухівському районі Київщини, що вкотре підтверджує непрозорі джерела доходів родини.

    Справу Олега Мітрохіна та його компаній уже починають аналізувати антикорупційні активісти. Очевидно, що його тендерні перемоги, схеми з компаніями-прокладками та зв’язки з народними депутатами мають привернути увагу правоохоронців.

    Проте головне питання залишається відкритим: чи будуть розслідувані підозрілі угоди, або ж волонтерський імідж знову прикриє тіньові потоки бюджетних коштів?

  • Міноборони закуповує міни у виробника, який провалив попередні контракти

    Міноборони закуповує міни у виробника, який провалив попередні контракти

    Міністерство оборони України планує закупити у державного виробника 300 тисяч 120-мм мін, попри те, що ця компанія не виконала попередні контракти. Громадська антикорупційна рада при МО України попереджає: такі закупівлі можуть поставити під загрозу забезпечення фронту боєприпасами та призвести до чергового скандалу.

    На цю ситуацію звернув увагу військовий експерт Сергій Згурець, який повідомив, що Міністерство оборони збирається знову працювати з підприємством, яке вже мало проблеми з виконанням державного замовлення.

    За даними Громадської антикорупційної ради, проблема полягає у тому, що Міноборони концентрує замовлення на одному виробнику, який вже продемонстрував неспроможність виконати попередні контракти. Хоча через режим секретності деталі угод не розголошуються, антикорупційні активісти заявляють: така схема ставить під загрозу стабільні поставки боєприпасів на фронт.

    ГАР МО вже неодноразово звертала увагу на цю проблему, але жодної реакції від керівництва оборонного відомства не було. В результаті, рада вирішила вийти у публічний простір, щоб привернути увагу до ситуації.

    Раніше стало відомо, що деякі з 120-мм мін, виготовлених державними підприємствами, були визнані неякісними. Міністр із питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін заявив, що проблема полягає у порохах, які використовуються для виготовлення боєприпасів. Однак, за іншими даними, виробник застосовував неправильні підривачі – від танкових снарядів замість тих, що призначені для мінометів. В результаті міни просто не вибухали.

    Наразі Мінстратегпром уже визнав брак 24 тисяч мін, значну частину з яких довелося замінити. Однак проблема не вирішена – і Міноборони продовжує замовляти боєприпаси у цього ж виробника.

    Громадська антикорупційна рада при МО звернулася до Ставки Верховного Головнокомандувача з вимогою диверсифікувати закупівлі – тобто розподіляти замовлення між кількома виробниками, щоб уникнути залежності від одного постачальника.

    Також активісти вимагають:

    • Провести розслідування щодо постачання неякісних мін;

    • Опублікувати кількість боєприпасів, які були повернуті через дефекти;

    • Виявити та притягнути до відповідальності посадових осіб, які допустили ці порушення.

    Крім того, ГАР МО вже подала заяву до правоохоронних органів, у якій йдеться про можливі злочинні дії посадових осіб, відповідальних за взаємодію з виробниками.

    Військовий експерт Сергій Згурець наголошує, що питання постачання боєприпасів на фронт – це не просто бюрократична проблема, а питання виживання українських воїнів. Адже якщо браковані міни потраплять у зону бойових дій, це може призвести до трагічних наслідків.

    “Ситуація матиме продовження, і медійні структури будуть відстежувати події, пов’язані з цим замовленням. Бо поки оборонні підприємства постачають браковані міни, наші воїни на передовій змушені компенсувати це своєю мужністю”, – підсумував Згурець.

  • “Українська бронетехніка” винна 38,1 млн гривень Міноборони за зрив строків постачання

    “Українська бронетехніка” винна 38,1 млн гривень Міноборони за зрив строків постачання

    Господарський суд Києва переповнений позовами Міністерства оборони України та “Агенції оборонних закупівель” проти компанії “Українська бронетехніка”. Причина – систематичне невиконання зобов’язань за державними контрактами. Загальна сума претензій уже перевищує 70 мільйонів гривень.

    Про це йдеться у матеріалах розслідування детективного бюро Absolution.

    Міноборони та державне підприємство “Агенція оборонних закупівель” продовжують судові баталії з ТОВ “Українська бронетехніка” через невиконані зобов’язання за контрактами. Судові процеси тягнуться вже не перший рік, а кількість позовів лише з початку 2025 року свідчить про серйозні проблеми у співпраці держави з приватним оборонним бізнесом.

    Останній позов надійшов до Господарського суду Києва 26 лютого 2025 року. Міноборони вимагає від “Української бронетехніки” 38,1 млн гривень за зрив строків постачання за контрактом № 22/2-128-EDK-24 від 10 квітня 2024 року. З цієї суми 19,4 млн грн – пеня, 11,5 млн грн – штраф, а ще 7,2 млн грн – відсотки за користування авансовими коштами.

    Раніше суд уже задовольнив позов проти “Української бронетехніки” на користь Міноборони на 3,4 млн гривень. Ще один позов стосувався стягнення 28,8 млн грн, серед яких 9,45 млн грн – пеня, 6,76 млн грн – відсотки, а 12,6 млн грн – штраф. Втім, суд частково задовольнив вимоги та постановив стягнути з компанії 472,7 тис. грн пені, 630 тис. грн штрафу, 3,38 млн грн відсотків і 305 тис. грн судового збору.

    Невиконані контракти та репутаційні ризики

    “Українська бронетехніка” є одним із приватних постачальників бронетехніки та військового обладнання для ЗСУ. Однак серія судових позовів свідчить про значні проблеми з виконанням контрактів. Це не лише завдає фінансових збитків державі, а й ставить під загрозу виконання оборонного замовлення.

    На тлі повномасштабної війни та критичної важливості постачання бронетехніки такі порушення можуть мати серйозні наслідки для компанії.

  • Скандал у Генштабі: високопосадовців підозрюють у розкраданні 246 млн грн

    Скандал у Генштабі: високопосадовців підозрюють у розкраданні 246 млн грн

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) викрили корупційну схему на 246 млн грн під час розробки системи автоматизації управління військами «ДЗВІН».

    До розкрадань причетні високопосадовці Генерального штабу ЗСУ та директор приватної компанії, що була залучена до розробки системи.

    Слідство зʼясувало, що у 2016 році Міноборони уклало контракт на розробку «ДЗВІН» з компанією без потрібного досвіду. За 4 роки техзавдання змінювали 13 разів, витрати зросли на 300 млн грн. Додаткові 115 млн грн витратили через необґрунтоване зростання кількості дослідних зразків.

    НАБУ і САП виявили, що «ДЗВІН» не відповідав техзавданню, був несумісним з протоколами НАТО і не інтегрувався з іншими військовими системами.

    Після початку розслідування причетні намагалися приховати документи та пришвидшили модернізацію. «ДЗВІН» прийняли на озброєння у 2022 році, а у 2024-му планували виділити на нього нове фінансування. НАБУ підозрює, що корупція могла продовжитися.

  • Зірваний контракт: Міноборони заплатило 1,4 млрд грн, але боєприпаси не надійшли

    Зірваний контракт: Міноборони заплатило 1,4 млрд грн, але боєприпаси не надійшли

    Міністерство оборони України ще рік тому уклало контракт із компанією “Львівський арсенал” на постачання мінометних пострілів для Збройних сил України на суму 1,4 мільярда гривень. Однак, попри повну передоплату, боєприпаси досі не поставлені, а значна частина коштів залишається замороженою на рахунках.

    Як укладали контракт

    Ще восени 2022 року Міністерство оборони України та компанія “Львівський арсенал” підписали контракт на постачання 100 тисяч мінометних пострілів на суму майже 1,4 млрд гривень. Контрагентом для постачання боєприпасів із заводу Elmech у Хорватії виступила словацька компанія SEVOTECH.

    Після всіх перевірок та погоджень, на підставі рішення робочої групи Олександр Лієв, як представник Міноборони, та Юрій Збітнєв, як директор ТОВ “Львівський арсенал”, уклали контракт. Однак, спочатку цей документ не передбачав перерахунку коштів, а додаткова фінансова угода могла бути підписана тільки після того, як “Львівський арсенал” надасть ліцензію на експорт озброєння від словацької компанії SEVOTECH.

    Після того, як Міноборони отримало необхідний пакет документів від “Львівського арсеналу”, в тому числі експортну ліцензію, і провело необхідні перевірки, 10 листопада 2022 року Лієв та Збітнєв підписали додаткову угоду про фінансові зобов’язання. Згідно з цим документом, МОУ мало перерахувати “Львівському арсеналу” передплату у сумі 1 340 465 698 гривень.

    Першу партію боєприпасів повинні були привезти в Україну ще 20 грудня 2022 року. Коли вона не була поставлена, Олександр Лієв почав надсилати “Львівському арсеналу” претензії й вимагати сплатити штраф за протермінування і поставити боєприпаси. Загалом МОУ направило “Львівському арсеналу” пʼять претензій, проте компанія на них не відреагувала і кошти не повернула.

    Міноборони намагалося повернути кошти, але й цього поки не вдалося зробити, адже більша їх частина – 818 млн гривень – заарештовані в межах кримінального провадження на рахунках компанії “Львівський арсенал”. Іншу частину коштів – 30% від суми, перерахованої МОУ на рахунки “Львівського арсеналу”, – українська компанія перевела за кордон, як передоплату.

    Куди пішли гроші МОУ за кордоном достовірно не відомо. Однак, за інформацією журналістів-розслідувачів, частина коштів, які “Львівський Арсенал” перевів на рахунки SEVOTECH, була перерахована на рахунок хорватської компанії WDG Promet, власником якої є Матіас Зубак.

    “Гучні” підозри

    У кінці січня 2024 року справа про невиконання контракту між Міністерством оборони та “Львівським арсеналом” набрала нових обертів. 27 січня 2024 року затримали колишнього чиновника МО Олександра Лієва.

    У цей же день Служба безпеки України повідомила, що розкрила схему розкрадання державних коштів і п’ять фігурантів кримінального провадження отримали підозру. Слідчі вважають, що фігуранти створили злочинну групу для заволодіння майже 1,4 млрд гривень Міноборони.

    Олександр Лієв провів місяць у СІЗО у рамках цього кримінального провадження, однак він повністю відкидає будь-які звинувачення і зазначає, що жодних фактів корупції чи службової недбалості в його діях не було.

    Директор “Львівського арсеналу” Юрій Збітнєв за рік і під домашнім арештом посидів, і в СІЗО, і під заставу вийти на свободу. Олексій Хорошаєв – співвласник словацької компанії SEVOTECH, яка мала організувати доставку боєприпасів на замовлення “Львівського арсеналу”, з вересня 2024 року перебуває під вартою у Чехії.

    Що змінилося за рік 

    За цей рік правоохоронці оголосили ще дві підозри в рамках кримінального провадження – власнику хорватської компанії WDG Promet Матіасу Зубаку та представнику компанії “Львівський арсенал” Олегу Євдоченку, який займався пошуком постачальників.

    Важливо, що поява цих нових підозрюваних може свідчити про зміну напрямку розслідування. Якщо спочатку фокус був зосереджений на Міноборони та посадовцях, які укладали договір, то тепер увага правоохоронців зміщується на тих, хто безпосередньо отримав кошти, але не виконав своїх зобов’язань.

    Також відомо, що передоплата за контрактом, яка мала піти на закупівлю боєприпасів, залишається замороженою на рахунках “Львівського арсеналу”, а це майже мільярд гривень. Це означає, що кошти, які могли бути використані для придбання іншого озброєння, досі заблоковані.

    Що цікаво, весь цей час і українська компанія “Львівський арсенал”, і словацька компанія SEVOTECH направляють до МОУ офіційні звернення, у яких стверджують, що боєприпаси є в наявності та можуть бути поставлені на всю суму передоплати. Чому ці постачання досі не відбулися – залишається відкритим питанням.

    Позиція Олександра Лієва

    Олександр Лієв нещодавно заявив, що після звільнення у 2022 році його діяльність у Міністерстві оборони стала об’єктом ретельних перевірок, включаючи численні обшуки, допити та поліграфи. Він підкреслив, що на початку повномасштабного вторгнення росії в Україну всі контракти укладалися в умовах, коли постачальники вимагали повної передоплати, а Департамент діяв в умовах воєнного стану.

    За його словами, за 2022 рік Департамент військово-технічної політики, у якому він працював з травня 2022 року, уклав 435 договорів на суму – 519 млрд грн. З них – 385 контрактів повністю виконані, 32 – розірвані і повернуті гроші (або і не сплачувалися), 18 – проблемні договори, які зараз розглядаються у господарських судах.

    З оплачених договорів поставлено протягом 2022-2024 років на суму 98% від загальної оплати. Це контракти, що укладалися в умовах 2022 року, коли жоден постачальник навіть не розглядав постачання без повної передоплати, а Департамент вів діяльність в умовах ЗКП. Впевнений, що і решта (2%) буде поставлено, або держава поверне гроші з штрафами та пенею (як і передбачають контракти),

    – заявив Лієв.

    Слідство наразі завершено, матеріали справи відкриті для ознайомлення, що може свідчити про її наближення до судового розгляду. Водночас залишається відкритим питання, чи можна було реалізувати контракт із затримкою, забезпечивши постачання боєприпасів ЗСУ, а не тримати так довго заблокованими постріли і гроші?

    Нещодавно правоохоронці оголосили ще одну підозру колишньому посадовцю Міноборони Олександру Лієву. Подробиці справи за посиланням.

    Додамо

    Днями піднялася чергова хвиля щодо минулорічного судового процесу. “Центр протидії корупції” опублікував фото судді ВАКС Ярослава Шкодіна, з дописом, в якому серед іншого згадав і розгляд справи по “Львівському арсеналу” і, зокрема, Лієву. В дописі наголошувалось, що “…Шкодін під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу ексчиновнику Міноборону Олександру Лієву допустив порушення кримінального процесуального кодексу, а також кодексу суддівської етики”.

    Всі ці звинувачення відкинув адвокат Андрій Слюсар.

    Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (стаття 129 Конституції). Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (стаття 8 КПК),

    – вказав він.

    Адвокат пояснив, що спочатку поліція вручила підозру Олександру Лієву за корупційною статтею, після чого він був поміщений у СІЗО. Однак прокурори САП згодом дійшли висновку, що ознак корупційного злочину в цій справі немає, і її слід передати назад у поліцію. Під час розгляду питання про тримання під вартою Лієва в суді виникла ситуація: його не доставили із СІЗО, а прокурори на засідання не з’явилися. Суддя, враховуючи ситуацію, ухвалив провести засідання онлайн та дослідивши всі документи ухвалив рішення про звільнення Лієва із СІЗО, оскільки сама прокуратура вже не вбачала у справі ознак корупційного злочину.

    Також днями відбулося відкрите засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, на якому старший групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні Михайло Юревич визнав, що зміна запобіжного заходу Лієву ніяк не вплинула на хід досудового розслідування.

    “Оскільки досудове розслідування щодо вказаних осіб все ж було завершено і якщо ми візьмемо конкретно Лієва, то ризики, відповідно до яких обиралися запобіжні заходи, не були реалізовані – тобто, він не переховувався на час розслідування, також відсутні дані щодо впливу якимось чином на хід досудового розслідування”, – зазначив прокурор.

  • Кіт Келлог передав рекомендації Україні призупинити кадрові перестановки в Міноборони

    Кіт Келлог передав рекомендації Україні призупинити кадрові перестановки в Міноборони

    За інформацією наших джерел, спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог передав через лобістів побажання адміністрації Трампа зупинити будь-які рухи пов’язані зі зняттям чи призначенням на топові посади в Міноборони та військах до “особливої команди”.

    Також, за інформацієї наших джерел, із США поступила вказівка підготувати всі документи щодо закупівель і передачі зброї та техніки українським військам та її списання. Для перевірки та аналізу даної інформації в США уже створили спеціальну робочу групу.

    Раніше ми повідомляли, що в Україні найближчим часом можуть посилитись мобілізаційні заходи.

  • Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

    Затримки поставок і непрозорі контракти: що не так із закупівлями для ЗСУ?

    Міністерство оборони України завершило аудит діяльності Агенції оборонних закупівель (АОЗ) за перше півріччя 2024 року. Перевірка виявила низку серйозних проблем, які негативно впливають на забезпечення Збройних сил України необхідними ресурсами.

    Про це керівник департаменту Олександр Титковський розповів в ексклюзивному коментарі «Бабелю».

    За даними аудиту, 70% контрактів АОЗ передбачали поставки у 2024 році, ще 30% — у 2025–2026 роках. Однак значна частина товарів, які мали надійти цього року, не була поставлена вчасно. Це викликало серйозні проблеми із забезпеченням фронту необхідними матеріалами.

    Також у Міноборони звернули увагу на відсутність системного підходу до відбору постачальників. АОЗ не має єдиної бази виробників зброї та військової техніки, яка охоплювала б міжнародний ринок. Хоча представники Агенції заявляють, що така база існує, аудитори з’ясували, що вона ведеться у таблицях Excel, а спеціалізованого програмного забезпечення для роботи з постачальниками немає.

    Ще однією серйозною проблемою є неефективна система обліку та аналізу комерційних пропозицій. Через відсутність єдиного механізму оцінки ризикованих постачальників і управління ризиками Міноборони не змогло отримати об’єктивну оцінку компаній, які зірвали поставки, зокрема українського заводу, що не виконав контракт на постачання боєприпасів.

    До того ж відсутність чітких алгоритмів для відбору постачальників і підготовки контрактів призвела до того, що значна частина закупівель здійснювалася через посередників. За даними аудиторів, 45% контрактів АОЗ у першому півріччі 2024 року були укладені з підприємствами-імпортерами, а 24% — з одним спецекспортером, який мав проблемні відносини з Міністерством оборони.

    Окрім системних проблем із постачанням, аудитори виявили, що Агенція закуповувала за державні кошти товари за завищеними цінами. За результатами перевірки Міноборони передало АОЗ свої рекомендації та планує перевірити, чи були вони виконані.

    Ще одна ключова претензія до АОЗ — довготривалий процес підписання контрактів. У 2024 році лише 29% бюджетних коштів Агенція витратила на нові контракти, за якими поставки відбулися цього ж року. 21% коштів пішло на закриття контрактів 2023 року, 44% — на контракти із поставками у 2025 році, 5% — це прострочені контракти без виконаних поставок, а 1% коштів взагалі не було використано та повернуто в бюджет.

    Що зміниться після аудиту?

    Аудит став важливим сигналом для Міноборони щодо необхідності реформування АОЗ. Водночас за даними ЗМІ, у другому півріччі 2024 року ситуація почала змінюватися. Кількість прямих контрактів із виробниками суттєво зросла, зокрема з міжнародними компаніями. Більшість угод із посередниками була укладена ще у 2023 році, до приходу нинішнього керівництва АОЗ.

    Міністерство оборони очікує, що Агенція виконає всі рекомендації аудиту, зменшить затримки у постачанні та запровадить ефективні механізми відбору постачальників. Це має покращити систему оборонних закупівель і забезпечити українську армію необхідним озброєнням у найкоротші терміни.

    Нагадаємо, Міністр оборони України Рустем Умєров оголосив про масштабні кадрові зміни в Міністерстві оборони, які торкнулися заступника міністра Дмитра Кліменкова, голови Агенції оборонних закупівель (АОЗ) Марини Безрукової та представників держави в наглядовій раді агентства. Причиною такого рішення стало незадовільне забезпечення фронту необхідними ресурсами.

    Однак Агенція оборонних закупівель заявила, що продовжить роботу під керівництвом Марини Безрукової, попри рішення міністра оборони.

    Водночас Центр протидії корупції (ЦПК) подав заяву до НАБУ щодо дій Рустема Умєрова, звинувативши його у зловживанні владою та втручанні в діяльність Наглядової ради АОЗ.

    Зрештою, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) відкрило кримінальне провадження проти міністра оборони, що викликало резонанс у політичних колах.

    Проте пізніше Міністерство юстиції України виправило реєстраційні зміни щодо керівництва ДП “Агенція оборонних закупівель” (АОЗ) після звернення Міністерства оборони. Відповідно до ухваленого рішення, Марина Безрукова залишається директоркою, але відстороненою від посади на час службового розслідування, а Арсен Жумаділов офіційно виконує обов’язки керівника з відповідним обмеженням.

  • Міноборони змінює правила для ТЦК та ВЛК

    Міноборони змінює правила для ТЦК та ВЛК

    Міністерство оборони України готується до масштабних змін у системі військового обліку. Вже незабаром військовозобов’язані зможуть звертатися до будь-якого територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), а не лише до того, де вони стоять на обліку. Це має значно спростити процес взаємодії громадян із державою та зменшити бюрократичні перепони.

    Про це заявила заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко в ефірі телемарафону, повідомляє “Стіна”.

    На сьогодні, якщо людина змінює місце проживання, їй доводиться їхати до ТЦК за місцем реєстрації, що створює незручності. Нова система дозволить військовозобов’язаним звертатися до будь-якого ТЦК, незалежно від місця обліку.

    Ця реформа вже узгоджується з Генеральним штабом ЗСУ та отримала підтримку Офісу президента й Кабінету міністрів.

    Аналогічні зміни стосуватимуться і військово-лікарських комісій (ВЛК). До літа 2025 року військовозобов’язані зможуть проходити медогляд у будь-якому медичному закладі — як державному, так і приватному.

    “Ми повністю відв’яжемося від конкретних ВЛК. Людина зможе проходити медогляд там, де їй зручно. Вся екосистема медичних закладів буде інтегрована в систему”, – пояснила Черногоренко.

    Ключовим елементом реформи стане Єдиний державний реєстр “Оберіг”, який дозволить ТЦК працювати без прив’язки до регіонів. Працівники центрів отримають доступ до загальнонаціональної бази, що значно пришвидшить і спростить усі процеси.

    Також зміни торкнуться й електронної системи охорони здоров’я. Дані про придатність чи непридатність до військової служби передаватимуться безпосередньо до Міноборони та відображатимуться у додатку “Резерв+”.

    Вже з 28 лютого 2025 року в Україні запровадять цифровий формат взаємодії між державою та військовозобов’язаними. Постанова про придатність до військової служби буде доступна виключно в електронному форматі через спеціальний інтерфейс Міноборони.

    Ці нововведення мають зробити процес обліку більш зручним, прозорим та ефективним, а також знизити рівень бюрократії й корупційних ризиків.

  • Агенція оборонних закупівель продовжить роботу попри рішення міністра оборони

    Агенція оборонних закупівель продовжить роботу попри рішення міністра оборони

    Агенція оборонних закупівель (АОЗ) заявила, що продовжить свою діяльність під керівництвом Марини Безрукової, незважаючи на рішення міністра оборони Рустема Умєрова. У своїй заяві АОЗ наголосила, що наглядова рада агенції залишається правочинною.

    Увечері 24 січня Марина Безрукова заявила, що відповідно до законодавства, залишається чинною очільницею відомства, попри відмову Міноборони продовжувати з нею контракт. Про це вона сказала в ефірі Суспільного.

    Безрукова наголосила, що її позиція відповідає законодавству, оскільки Наглядова рада прийняла рішення про продовження з нею контракту. І проєкт рішення надсилався Міністерству оборони.

    “Всі документи належним чинам оформлено. Тому моя позиція є незмінною: АОЗ функціонує у відповідності до законодавства і до потреб ЗСУ”, — зазначила Безрукова.

    Вона також зазначила, що була шокована оприлюдненою інформацією міністра оборони Рустема Умєрова про непродовження контракту. За словами Безрукової, “виглядає це як спроба зґвалтувати всі реформи, які були анонсовані й обіцяні суспільству”.

    Нагадаємо, 24 січня, наглядова рада АОЗ продовжила контракт з Мариною Безруковою ще на рік. Там зазначали, що відповідно до закону “Про управління об’єктами державної власності”, до виключної компетенції наглядової ради належить затвердження умов контракту з керівником. І пояснили, що відповідно і строк дії контракту є однією з його умов, яку уповноважена переглядати наглядова рада. При цьому, чинна редакція статуту АОЗ не зобов’язує погоджувати свої рішення про зміну умов контракту керівника (зокрема пролонгацію угоди) з Міноборони.

    У вересні 2024 року Умєров заявляв, що закупівельні агентства Міноборони — Агентство оборонних закупівель (АОЗ) і Державний оператор тилу (ДОТ) — об’єднають.

  • Скандал із “яйцями по 17”: що змінилось за два роки

    Скандал із “яйцями по 17”: що змінилось за два роки

    Минуло два роки з моменту резонансного скандалу навколо закупівлі яєць для української армії за ціною 17 гривень за штуку. За цей час у сфері забезпечення війська відбулися певні зміни, зокрема призначення нового міністра оборони та запуск роботи Державного оператора тилу. Однак ключове питання залишилося без відповіді: чи будуть покарані винні, і чому реформа постачання харчів для армії досі не дала очікуваних результатів?

    Як відомо, на початку 2023 року вийшла стаття Юрія Ніколова про те, що Міноборони може закупити яйця по 17 гривень. Саме з такою ціною вони були поставлені в каталозі компанії “Актив компані”, що входить до групи Тетяни Глиняної.

    Внаслідок обурення суспільства були ухвалені зміни до закону Верховною Радою, і Міноборони було змушене у травні повернути закупівлі харчування на Prozorro.

    А через рік, в січні 2024, журналіст NV Бізнес Артем Альїн знайшов в Хорватії готелі, які купила собі Тетяна Глиняна.

    Джерело NV Бізнес у Спліті розповіло, що бачило Глиняну під час управління одним з готелів. Журналіст знайшов зв’язок з готелями Mirari, Ora та ще одним, назву якого співрозмовник видання не знав.

    NV Бізнес вдалось з’ясувати, що перший готель зареєстрований на юридичну особу NAZARII d.o.o. (Брела, Хорватія). Хорватські сайти, що публікують бізнес-аналітику на основі юридичних реєстрів, вказують, що засновницею цього підприємства з 2016 року є саме Тетяна Глиняна. У 2022 році на деякий час її власником ставала дочка Ірина Кут. З осені 2023 року Глиняна стала бенефіціаром ще трьох хорватських компаній.

    Через тиждень після того, як історія з готелями вийшла в публічне поле, Глиняна продала це майно хорватському бізнесмену-ноунейму, а потім якось випадково загубила сумку з документами та грошима, яку чомусь забула на вулиці біля будинку.

    І поки суспільство сиділо в шоці від історії з готелями, Міністерство оборони намагалось провести реформу харчування. Точніше, ДОТ склав для себе план, який за 3 місяці методичного спротиву опоненти завалили.

    Ба більше, завалили навіть зміну кваліфікаційних критеріїв для постачальників і щоб замовник бачив документи про постійну наявність складів.

    А компанія “Атомсервіс” навіть направила лист на міністра оборони Рустема Умєрова, що якщо їм не повернуть старі критерії, то вони знімуть пропозиції з торгів.

    В листі “Атомсервісу” йшлося, що їх не влаштовує, що компанії можуть претендувати максимум на 4 лоти з оголошених. Хоча вимога була встановлена ще за минулого міністра оборони колегіальним органом. “Атомсервіс” був проти того, щоб компанія отримувала кошти через 50 днів після останньої поставки. Хоча в попередні тижні проплачені компаніями “ЛОМи” в матеріалах в телеграм-каналах ДОТ розкритикували за бажання давати передплату постачальникам.

    “Атомсервіс” не влаштовувало, що компанії доведеться постачати товар в інші області, ніж визначено.

    В результаті старі харчовики реалізували свою погрозу – програвши суд, вони зняли пропозиції з торгів. ДОТ змушений був укладати прямі договори з компаніями-субпідрядниками. Пропонуючи часто більші обсяги, ніж ті просили.

    Далі було 3 тижні фактично провалу постачання харчів для армії, ДОТ на ходу мусив міняти компанії, які провалювали постачання. А в цей час деякі начпроди ще й доливали олію у вогонь, замовляючи як не 50 кг базиліку, то нікому не відому крупу саго, яка була в каталозі. І осетра.

    ДОТ витримав, поставки стабілізувались. Агенція змінила каталог і вилучила з нього крупу саго, насіння льону та осетра. Але на цьому, на жаль, реформи і закінчились.

    Тому що з наступними торгами до постачання повернулись майже всі старі гравці.

    А в липні українці мали ще раз відкрити рот від здивування та обурення. І знову через компанії Глиняної.

    Співробітники БЕБ вилучили понад 4,7 млн євро необлікованої готівки у менеджерів компаній з пулу Глиняної.

    “Кошти перевозила бухгалтерка компанії в багажнику автомобіля. Походження грошей жінка пояснити не змогла. Спробу вивезти та приховати “чорну” касу детективи викрили під час слідчих заходів”, – йшлося в пресрелізі БЕБ.

    Все було феєрично і красиво, українці тиждень шерили картинки багажника, поки їх не витіснили розкладки доларів від сімейства Круп. Але насправді після цього з розслідуванням справи не відбулось нічого.

    Зараз в реєстрі судових рішень можна знайти лише одну ухвалу по цій справі. І все! І в цій ухвалі ідеться якраз про те, що Київський апеляційний суд відмовляє в арешті майна по цьому провадженню.

    Ба більше того, за чутками, детектива в цій справі відправили на переатестацію.

    Справа НАБУ стосовно яєць по 17 теж на стадії розслідування. Детективи чекають результатів експертизи.

    У вересні ДОТ презентував нову модель закупівлі харчування. На ній заступниця міністра економіки, а нині ще й голова наглядової ради ДОТ Надія Бігун наголосила, що “каталог має бути зруйнований”. Державний оператор тилу дійсно пропонував зробити пілотний проєкт у 5-7 областях по категорійних закупівлях (ковбасні вироби, крупи, молочка, м’ясо, овочі тощо).

    От тільки далі плану нічого не пішло. У листопаді 2024 ДОТ провів закупівлі харчів за старою системою. Перед цим Державний оператор тилу заявив про застосування оперативно-господарських санкцій щодо компанії “Трейд граніт інвест”, яка поставила на фронт фальсифікат тушонки.

    І попри те, що “Трейд граніт” на кількох лотах дав найнижчу ціну, його не визнали переможцем з причини того, що він не вказав ці санкції в документах. Але біда в тому, що його фактично замінила в цих лотах компанія-тінь “Трейд Полтава”, яка до цього з ними синхронно виступала в судових процесах.

    На останніх торгах понад 2 мільярди заробила компанія “Міт пром”, яка фігурувала у скандалі з багажником з 4,7 млн євро. Ще 2 мільярди отримав “Буський консервний завод”, який раніше був підрядником родини Гринкевичів. А кінцевий бенефіціар фірми Олександр Лапшин отримав дві квартири в рамках грошової позики від фігуранта кримінального провадження Гринкевича через борг останнього.

    На тендерах ДОТ компанія БКЗ заробила вже 6,6 мільярда. І це тільки на тендерах, бо, крім цього, в другому кварталі компанія мала прямі кількамільярдні контракти.

    А найбільше прибутків на тендерах мала компанія “Контракт продрезерв” – понад 12 мільярдів від ДОТ.

    І в цьому контексті варто нагадати, що саме “Контракт продрезерв” першим зі старої гвардії повернувся до постачань ДОТ. Ба більше, ще до того, як ДОТ вирішив відмовитися від попереднього постачальника, на адресу окремих частин надійшли листи від компанії “Продрезерв”, що вони скоро повернуться до постачання.

    Звідки взявся такий оптимізм – невідомо. І, здається, його ніхто не розслідував. Але за прямими договорами компанія отримала ще понад 3 мільярди.

    Варто зауважити, що історично компанію пов’язують з силовиками Дніпропетровщини.

    На останніх торгах ДОТ обмежив можливість перемоги для компаній 2 лотами. Але це не означає, що хтось із учасників не використає іншу компанію як вивіску для себе.

    А найгірше, що на масштабний пілотний проєкт за новою формулою забезпечення ніхто не подався. Тепер він відбудеться лише на Київщині.

    Представники компаній в неформальних розмовах з автором статті сказали, що не отримали від ДОТ чітких пояснень, і вирішили не ризикувати, щоб потім не мати проблем з правоохоронцями.

    Зараз ДОТ з Мінекономіки шукають нову формулу, щоб змінити систему.

    Але є великі шанси, що харчова мафія так і збереже за собою цей ринок.

    З позитиву – компанії тепер не можуть вписати в каталог захмарні ціни, на кшталт яєць по 17. І не можуть обвалити нижче 40% від ціни Держстату.

    Але навіть 35% їм достатньо, щоб обвалювати свою ціну в каталозі і потім привозити військовим товар низької якості, зберігаючи свою маржу. А не дуже високі штрафи дозволяють не довозити продукцію протягом 10 днів.

    Саме тому автор статті виступала проти правок депутатів, які хотіли прибрати 7%-й штраф для оборонних постачальників. І його варто б повернути для постачання харчування.

    Автор: Тетяна Ніколаєнко