Golosnovinua.com

Позначка: Міноборони

  • Військові отримали тисячі курток зі справи про махінації у Міноборони

    Військові отримали тисячі курток зі справи про махінації у Міноборони

    На початку лютого 2025 року Вищий антикорупційний суд погодився на зняття арешту з більшої частини зимового обмундирування, що фігурує у гучному кримінальному провадженні про розкрадання в оборонних закупівлях. Мова йде про понад 46 тисяч курток і 42 тисячі пар штанів, придбаних Міноборони у компанії “Vector avia”.

    Рішення ухвалено на підставі клопотання командування Сил логістики ЗСУ. Тимчасовий керівник цього підрозділу, бригадний генерал Олег Гуть, особисто звернувся до суду з проханням розморозити речові докази, наголосивши, що арештований одяг можна використовувати у менш екстремальних погодних умовах. Суд врахував і логістичні труднощі: зберігання десятків тисяч комплектів потребувало значних ресурсів.

    Однак суд окремо зазначив, що його ухвала жодним чином не підтверджує якість цього спорядження. Для остаточної оцінки мають бути завершені експертизи — під арештом залишено лише по 50 одиниць кожної категорії.

    Цей одяг є частиною гучної справи, в межах якої підозрюються колишній заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов та ексочільник департаменту держзакупівель Богдан Хмельницький. За версією слідства, у 2022 році вони уклали з “Vector avia” кілька контрактів на постачання зимового спорядження на суму понад 30 мільйонів доларів. Згідно з матеріалами справи, поставлений товар не відповідав технічним характеристикам — куртки мали недостатню вагу й теплоізоляцію.

    Компанію “Vector avia” на той час пов’язували з народним депутатом від “Слуги народу” Геннадієм Касаєм. Одним із її співзасновників був його племінник — 26-річний гандболіст із Запоріжжя Олександр Касай. Згодом фірма перейшла під повний контроль Романа Плетньова, бізнесмена, який також пов’язаний із низкою інших компаній, де фігурують колишні прокурори та особи, наближені до Офісу президента.

    Попри сумнівну репутацію фірми, саме її продукція нині постачатиметься військовим. Така ситуація викликає багато запитань — як до системи контролю в Міноборони, так і до механізмів судового ухвалення рішень щодо речових доказів у кримінальних справах.

  • СБУ викрила розкрадання під час закупівлі зброї для ЗСУ на десятки мільйонів

    СБУ викрила розкрадання під час закупівлі зброї для ЗСУ на десятки мільйонів

    Служба безпеки України спільно з Офісом Генерального прокурора викрили масштабну корупційну схему у Міністерстві оборони, пов’язану із закупівлею великокаліберної зброї для ЗСУ. Йдеться про розкрадання більш як 33 мільйонів гривень у період з березня 2022 року по травень 2023 року.

    Як з’ясували слідчі, у схемі були задіяні колишній директор одного з департаментів Міноборони та керівник приватного підприємства, яке постачало гвинтівки. Навесні 2022 року сторони уклали контракт на постачання 1125 великокаліберних гвинтівок для потреб фронту. Проте поставлена зброя виявилася некомплектною — частина необхідних елементів була відсутня.

    Попри це, посадовець Міноборони офіційно прийняв продукцію без зауважень і не ініціював перегляд вартості контракту. Таким чином, держава втратила десятки мільйонів гривень, які так і не були повернуті до бюджету. Надлишкові кошти були виведені у тінь і розподілені між учасниками схеми.

    Служба безпеки задокументувала змову між представником оборонного відомства і підприємцем, а також усі етапи розкрадання. Обом фігурантам уже повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ст. 114-1 (перешкоджання діяльності Збройних Сил у особливий період) та ст. 191 (привласнення майна в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб).

    Наразі слідство готується до обрання запобіжних заходів. Обом загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

  • У тещі підрядника Міноборони вилучили 68,5 тисяч доларів

    У тещі підрядника Міноборони вилучили 68,5 тисяч доларів

    Суд відмовився знімати арешт із десятків тисяч доларів готівкою, вилучених під час обшуку у Людмили Гоголенко — тещі запорізького бізнесмена Олега Мітрохіна, який фігурує у розслідуванні щодо зловживань на оборонних контрактах.

    Під час обшуків у Гоголенко правоохоронці знайшли 68,5 тисячі доларів США та 5 тисяч євро. Захист наполягав, що ці гроші нібито отримані легально — за продаж квартири, оформлений через довіреність на її ім’я.

    Згідно з поданими до суду матеріалами, у грудні 2024 року донька Гоголенко (вона ж — дружина Мітрохіна) видала матері довіреність на продаж квартири. Через два тижні Гоголенко, діючи за дорученням, підписала договір і, як стверджує захист, отримала 56 тисяч доларів готівкою від покупця. Весь цей час, за версією сім’ї, гроші лежали у неї вдома, бо донька не мала можливості приїхати і забрати їх.

    Однак суд вирішив, що такі пояснення не дають належного підтвердження легального походження всієї суми. Судді наголосили: документи, надані стороною захисту, не спростовують підозри щодо можливої незаконної природи походження коштів. У задоволенні клопотання про скасування арешту було відмовлено.

    Важливо, що Людмила Гоголенко — не просто родичка, а ключова фігура у структурі, яку слідство пов’язує з масштабними схемами з виведення державних коштів. За даними журналістських розслідувань, через болгарську фірму Viktor Invest, яку вона очолює, з України було виведено близько 70 мільйонів доларів. Ці кошти надходили, зокрема, від підприємств “МІК” і “ЮГСТАЛЬ”, які належать Мітрохіну і були підрядниками Міністерства оборони України.

    Сам бізнесмен публічно позиціонує себе як волонтер, однак у його діяльності чимало запитань. Його компанії неодноразово вигравали тендери на постачання товарів військового призначення за завищеними цінами. Крім того, журналісти виявляли зв’язки між фірмами Мітрохіна та низкою офшорних структур, що може свідчити про можливе відмивання коштів.

    Справу щодо арештованої готівки розглядають у рамках ширшого кримінального провадження. Правоохоронці не виключають, що виявлені кошти є частиною транзиту зловживань у сфері державних закупівель. Розслідування триває.

  • 20 мільйонів доларів на військову форму: скандал із закупівлею часів Резнікова

    20 мільйонів доларів на військову форму: скандал із закупівлею часів Резнікова

    У 2022 році Міністерство оборони України перерахувало $20 млн передоплати британській компанії “Sinclair & Wilde LTD”, що має зв’язки з франко-ізраїльським бізнесменом Філіпом Соломоном. Ці кошти були частиною угоди на постачання військового одягу на загальну суму $35 млн, який мав виготовити турецький виробник “Barer”. Про це повідомляє журналіст Юрій Ніколов.

    Із отриманих коштів $10 млн дійсно було переказано турецькому виробнику, який почав відвантаження форми. Ще $10 млн залишились на рахунках компанії-посередника “Sinclair & Wilde”. За версією журналістського розслідування, Міноборони очікувало отримати з цієї угоди «відкат» — через радника тодішнього міністра оборони Олексія Резнікова, Романа Баликіна.

    Однак, коли Соломон відмовився передати обіцяну суму, а “Barer” почав постачання форми без додаткових погоджень, українська сторона вирішила заблокувати її приймання. Це спричинило міжнародний скандал — не лише через затримку постачання, а й через викриття корупційної складової всередині оборонного відомства.

    На сьогодні невідомо, чи вдалося повернути хоча б частину авансу, або отримати решту форми. Ситуація знову демонструє слабкий контроль за військовими закупівлями і ризики співпраці з посередниками, які діють в інтересах окремих посадовців, а не держави.

  • Міноборони повідомило про збій у роботі застосунку “Резерв+”

    Міноборони повідомило про збій у роботі застосунку “Резерв+”

    Міністерство оборони України 26 червня повідомило про тимчасові збої у роботі мобільного застосунку “Резерв+”, який використовується для доступу до електронних військово-облікових документів. Причини технічної несправності у відомстві наразі не розкривають.

    За словами представників Міноборони, спеціалісти вже працюють над усуненням проблеми. Очікується, що система буде стабілізована протягом найближчих годин.

    На період технічних труднощів громадянам радять користуватися PDF-версіями військово-облікових документів, які можна зберігати на телефоні або друкувати для пред’явлення у разі потреби.

    “Резерв+” залишається одним із ключових інструментів для перевірки даних про мобілізаційний облік, зокрема для військовозобов’язаних, які мають бронь або проходили актуалізацію відомостей.

    Міноборони просить поставитися до тимчасових незручностей із розумінням і запевняє, що відновлення доступу відбудеться у найкоротші терміни.

  • Продукти для армії перетворили на бізнес: затримано 9 фігурантів справи

    Продукти для армії перетворили на бізнес: затримано 9 фігурантів справи

    Співробітники Державного бюро розслідувань спільно з Офісом Генерального прокурора затримали дев’ятьох осіб, які організували масштабну корупційну схему на постачанні продуктів харчування до військових частин і навчальних закладів ЗСУ. У центрі махінацій — власник двох комерційних компаній, який створив злочинну організацію з метою збагачення за рахунок армії.

    За даними слідства, до складу групи входили ще восьмеро спільників: директори фірм, їхні підлеглі, а також начальники продовольчих служб кількох військових частин і освітнього закладу Міноборони. Суть схеми була простою — у документах значились великі обсяги продуктів, яких фактично не постачали. Фіктивні видаткові накладні та акти приймання фіксували поставки, яких не було.

    У такий спосіб фігуранти справи систематично “відмивали” бюджетні кошти. Сума збитків, завданих державі, вже сягнула 6 мільйонів гривень.

    Контракти на постачання продуктів з Міністерством оборони були офіційними, що дозволяло прикриватися формальностями. Звичайна перевірка паперів не виявляла порушень — на папері все виглядало законно. Проте фактичні поставки або не відбувались, або ж були в рази меншими, ніж заявлено.

    Наразі ДБР проводить обшуки та вилучає документи, що можуть підтвердити системність і масштаб афери. Всім затриманим готуються підозри. Кримінальне провадження відкрито за статтями 255 ККУ (створення злочинної організації) та 191 ККУ (заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем).

    Як зазначають у Бюро, це — лише одна з багатьох схем, які виникають на ґрунті військових тендерів. Продовольче забезпечення армії — ласий шмат для корупціонерів, адже обсяги постачань великі, контроль слабкий, а підстав для перевірок — обмаль. Водночас такі справи б’ють не лише по бюджету, а й по довірі до армійської логістики в часи війни.

  • Пашинському продовжили запобіжні заходи: ВАКС вважає, що він тисне на слідство

    Пашинському продовжили запобіжні заходи: ВАКС вважає, що він тисне на слідство

    Вищий антикорупційний суд подовжив запобіжні заходи для колишнього народного депутата та голови Об’єднання організацій роботодавців “Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України” Сергія Пашинського. Причина — загроза втечі та перешкоджання слідству. Про це стало відомо з матеріалів кримінального провадження, оприлюднених виданням 368.media.

    Пашинського підозрюють одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 4 ст. 28 (організація злочинної групи),

    • ч. 5 ст. 191 (розтрата в особливо великих розмірах),

    • ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації).

    Справу веде НАБУ під процесуальним керівництвом САП. За версією слідства, Пашинський ще у 2014 році, разом з бізнесменом Сергієм Тищенком, організував схему заволодіння 97 тисячами тонн арештованих нафтопродуктів, які мали бути націоналізовані як активи олігарха-втікача Сергія Курченка. Сума збитків, за оцінкою слідства — понад 1 мільярд гривень.

    Особливу увагу детективів привернув факт тиску на свідків. Один із ключових — колишній заступник Міністра оборони — прямо заявив про погрози звільненням з боку Пашинського у разі відмови підписувати документи з неправдивими відомостями про паливо.

    Крім того, слідство звернуло увагу на використання Пашинським ЗМІ для тиску на процес, а також на особисті зв’язки зі свідками, з якими він, попри заборону, міг спілкуватися.

    Окремо розслідується пов’язане кримінальне провадження №52024000000000066 за ч. 2 ст. 364 КК — зловживання владою під час тиску на одного зі свідків.

    За словами прокурора САП, Пашинський має реальні ризики для втечі. Він має паспорт для виїзду за кордон і здійснив 10 поїздок за межі України з 2019 року. З огляду на це, суд залишив обов’язок зберігати паспорти в органах державної влади.

    Також Пашинського зобов’язано:

    • з’являтися за викликом до НАБУ, САП та суду;

    • повідомляти про зміну місця проживання;

    • утримуватися від контактів з іншими фігурантами та свідками справи.

    Обов’язки діятимуть до 14 липня 2025 року.

    Незважаючи на арешт, Пашинський уникнув СІЗО, вийшовши під заставу в розмірі 272,52 млн грн. Гроші внесли шість компаній, пов’язаних із ним через ООР “Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України”:

    • ТОВ «Українська бронетехніка» — 62,52 млн грн

    • ТОВ «Равіонікс» — 60 млн грн

    • ТОВ «Термал Віжн Текнолоджис» — 40 млн грн

    • ТОВ «МЗАТЗ» — 43 млн грн

    • ТОВ «Системний електронний експорт» — 32 млн грн

    • ТОВ «УМО Україна» — 35 млн грн

    Ці фірми мають сукупну заборгованість перед Міноборони на 364 млн грн, що викликає питання щодо реальних джерел внесення застави.

    На думку слідства, ці компанії де-факто контролюються самим Пашинським, що дозволяє припустити — кошти були внесені з його активів.

    Згідно з даними розслідування, за весь період політичної кар’єри Пашинський задекларував лише 18,14 млн грн, його дружина — 13,07 млн грн. Але фактично родина володіє:

    • елітною нерухомістю — будинками, каплицею, квартирами в новобудовах;

    • дорогими автомобілями;

    • моторним судном;

    • земельними ділянками;

    • цінними паперами та грошовими активами.

    Ці активи були враховані при визначенні розміру застави, а сама сума визнана судом пропорційною фінансовому стану підозрюваного.

  • Верховна Рада розглядає закон про звільнення від відповідальності військових, які повернулись на службу

    Верховна Рада розглядає закон про звільнення від відповідальності військових, які повернулись на службу

    У Верховній Раді розглядають законопроєкт, який дозволить звільнити від кримінальної відповідальності військових, що самовільно залишили службу, але добровільно повернулись. Ініціативу підтримало Міноборони.

    Законопроєкт №13260, що наразі перебуває на розгляді у Верховній Раді, стосується військовослужбовців, які у минулому самовільно залишили військову частину, але згодом добровільно повернулись до виконання обов’язків. Міністерство оборони України підтримує цей документ, підкреслюючи, що йдеться не про амністію, а про механізм мотивації та відновлення.

    “Йдеться про тих, хто усвідомив свою помилку, повернувся до побратимів і не ухиляється від служби”, — зазначають у Міноборони.

    Міністерство нагадало, що схожа процедура діє з 2021 року згідно з Законом №4392-ІХ, але новий законопроєкт дозволяє чітко врегулювати правовий статус військових, які вже повернулись. Зокрема, вносяться зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.

    Що передбачає законопроєкт №13260:

    • встановлення підстав для звільнення від кримінальної відповідальності;

    • уточнення, що військові, які самовільно залишили службу до набрання чинності Законом, але повернулись до 30 серпня 2025 року та відслужили щонайменше три місяці, можуть бути звільнені від переслідування.

    У міністерстві переконані, що новий законопроєкт сприятиме поверненню людей до бойових підрозділів і відновленню їхнього статусу.

  • Посадовці Міноборони просували потрібну компанію в тендерах — держава втратила десятки мільйонів

    Посадовці Міноборони просували потрібну компанію в тендерах — держава втратила десятки мільйонів

    У системі Міністерства оборони України викрито масштабну корупційну схему, організовану посадовцями Державної спеціальної служби транспорту. Слідство встановило, що чиновники штучно створювали умови для перемоги у державних тендерах компанії з наперед визначеним бенефіціаром. За даними слідства, ця фірма постачала продукцію за завищеними цінами — на понад 64 мільйони гривень дорожче, ніж пропонували інші учасники закупівель.

    Ключовим фігурантом справи є начальник відділу управління логістики Адміністрації Держспецтранспорту, який, за інформацією слідчих, координував схему. Збитки держави можуть бути суттєво більшими, адже через цю структуру відбувалось постачання техніки та обладнання до понад 17 військових частин по всій країні.

    Під час обшуків у фігурантів справи правоохоронці вилучили готівку в різній валюті на загальну суму понад 105 мільйонів гривень, а також документацію, що підтверджує штучне заниження конкурентності в тендерах та узгодження умов із заздалегідь визначеним переможцем.

    Антикорупційні органи вже готують підозри, імовірно, кільком посадовцям. Розслідування триває, і не виключено, що до схеми були залучені й інші представники державних структур.

  • Міноборони оновило «Резерв+»: що змінилось у застосунку

    Міноборони оновило «Резерв+»: що змінилось у застосунку

    Міноборони продовжує вдосконалювати цифровий інструмент «Резерв+» — цього разу в застосунку з’явилися дві нові функції: автоматичне відображення інвалідності у військовому документі та збереження попередньої версії документа після оновлення. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на пресслужбу відомства.

    У новій версії застосунку військовозобов’язані зможуть побачити свою групу інвалідності та причину її встановлення — ці дані автоматично підтягуватимуться у цифровий військовий документ. Ще одна важлива зміна — запровадження збереження попередньої версії документа після оновлення. Відтепер історія буде доступна в застосунку, тож користувач зможе за потреби переглянути раніші дані.

    Також у Міноборони попередили: у разі надмірного навантаження на систему в документі зʼявлятиметься спеціальна стрічка з орієнтовним часом оновлення — аби користувач розумів, коли чекати актуалізацію інформації.

    «Продовжуємо наповнювати “Резерв+” корисними сервісами. Вони створюють для військовозобов’язаних єдину екосистему, що здатна задовольнити їхні запити без черг та очікування», — зазначила заступниця міністра оборони з питань цифровізації Катерина Черногоренко.

    Нагадаємо, що в січні 2024 року в «Резерв+» запрацювали електронні направлення, а з 1 квітня — електронний кабінет військовозобов’язаного. Також у застосунку реалізовано онлайн-рекрутинг, що дає змогу знайти вакансії в ЗСУ, ознайомитися з інформацією про бригади й командирів у зручному форматі.