Golosnovinua.com

Позначка: Міноборони

  • Чи справді є хаос у Міністерстві оборони – Божко

    Чи справді є хаос у Міністерстві оборони – Божко

    Наче з’явилась якась установка топити Умєрова і тепер інтерент рясніє розгромними статтями про нього різних активістів. Політолог Ярослав Божко у своїй статті стверджує, що звинувачення базуються на поверхневому розумінні роботи державних структур і не підтверджені фактами корупції, а також критикує антикорупційних активістів за їхню некомпетентність у питанні державного управління обороною.

    Наприкінці минулого тижня на шпальтах «Української Правди» вийшов матеріал за авторством глави ЦПК Дар’ї Каленюк, а також Марії Берлінської та Альони Гетьманчук. Він спрямований проти міністра оборони Рустема Умєрова, якого ця ж антикорупційна громадськість усього торік «на руках» внесла на посаду міністра і «запевняла що буде краще».

    Перша і головна претензія — «у міністерстві оборони хаос, який Умєров не усунув». Я спробував подужати весь матеріал, аби знайти індикатори цього явища під назвою «хаос», і побачити якісь шокувальні речі.

    Втім, побачив звичайне нерозуміння реалій роботи держвідомств і сектору оборони усіма трьома авторами (жодна з яких ніколи не працювала у жодному державному відомстві, або на державній службі). І звісно ж, натягування сови на глобус.

    По-перше, я так і не знайшов де там корупція і предметний закид до Умєрова щодо корупційних схем, до яких Міністерство оборони причетне. А це ж — основний їх профіль роботи, і питання чому вони взялися коментувати роботу МОУ відкрите.

    Якщо є схеми — напишіть про них, і покажіть цифри, подайте у правоохоронні органи заяви, а тільки «за», але це уже виглядає типовим лобізмом. Цілих п’ять заступників та інших посадових осіб Міністерства оборони координують роботу із міжнародними партнерами.

    Автори називають це хаосом, хоча логічно що співпраця з іноземцями річ секторальна: хтось співпрацює з ними по військово-технічному питанню, хтось — по закупівлях, хтось — по матеріальному забезпеченню, хтось — по навчанню персоналу. Але «стояла задача показати хаос»!

    У тому ж матеріалі фігурує і твердження що «західні партнери постійно просять пояснити хто за що відповідає в МОУ» — теж абсолютно пусте. Адже частота постійних комунікацій Заходу з МОУ — від візитів, Форумів, постійних взаємних приїздів, зідзвонів і до банкетів дуже велика.

    Профільні західні співробітники НАТО, міністерств оборони, оборонних компаній купу раз знайомі із МОУ, причому значно більше ніж із ЦПК та Марією Берлінською. Просто така логіка роботи відомств, і тут не варто сильно дивуватися що інше міністерство за кордоном для них завжди цікавіша ціль для комунікації ніж активісти.

    Попри твердження на початку, що цілих 5 посадовців працюють над міжнародними комунікаціями з партнерами, одночасно нижче пишуть, що по суті ніхто не координує роботу з міжнародними партнерами. Позаяк одна посадова особа наразі не призначена і є вакантною.

    Втім, чи це є доказом хаосу? Кадровий матеріал для високого рівня посад міжнародного співробітництва — явище вкрай рідкісне, а вакантність посади (при тому, що координують інші 5 людей) аж ніяк не доказ хаосу.

    Від усього матеріалу віє типовим для пулу ЦПК вайбом — «це ми вибили для України літаки F-16, а не Міноборони» і так далі. Потішно виглядає закид щодо гальмування запуску наглядової ради Агенції оборонних закупівель, із посиланням на документ про рекомендації НАТО.

    Втім, у цьому ж документі у профільному квадратику чітко вказано, що регуляторні норми для цього мають бути розроблені не МОУ, а Кабінетом міністрів; ну, буває. Автори закидають Умєрову, як вони нібито від громадських активістів дізналися, що термін дії рішення щодо виділених коштів Україні в обсязі $6,2 млрд спливає через місяць.

    Рівночасно, як їх не надають не через дії Умєрова чи взагалі України, а це потребує конкретних рішень від США і конкретно державного секретаря Ентоні Блінкена. Про це йдеться у тому ж дописі, на який посилаються у самій статті — однак, чомусь бездіяльність США стає причиною критикувати МОУ.

    Мій вердикт простий: антикорупціонерам «щось обіцяли» при призначенні Умєрова на посаду, або пізніше, а тут стало зрозуміло, що «угода не відбудеться». І тому довелося «відкликати свою підтримку Умєрова» і вказати що вони «помилились щодо нього».

    Як у Совєцькому союзі: «Таварісч Бєрія вишел із давєрія». Тільки ось хто вони, щоби судити діяльність Міністерства (у цілому) і міністра (зокрема) оборони України:

    • фахівці із держуправління — ні;
    • західні партнери — ні;
    • фахівці з оборонних закупівель — ні, адже ніяких масштабних закупівель зброї ЦПК ніколи не проводили, як і Марія Берлінська).
    Хто вони? У більшості — люди на межі журналізму й активізму. Це називається рєшалово!

    Обороною займається держава, а не громадські організації, які підв’язалися бути свого роду Watchdogs, при тому не маючи конкретного профілю у сфері держуправління обороною. Дурень думкою багатіє, ага…

    Окреме моє «привіт» за тезу про те, що велику роль у міністерстві оборони грають різні радники та фахівці, які не подають декларації й «невідомо чи проходили спецперевірку». Це реалії державного управління.

    Позаяк посади у держструктурі як правило бувають штатні (держслужба) і радницькі (патронатна), куди беруть працювати на інших умовах. Звісно, спецперевірку військової контррозвідки краще було б пройти всім, але відсутність прямої цієї вимоги у нормах прийому до патронатної служби (в усіх відомствах, не лише МОУ) зовсім не значить, що її там не проходять

    Однак звідки це знати людям, які не мають ніякого стосунку до роботи державних структур?

    Окрім усього іншого теза про декларації звучить просто смішно. Декларуватися це круто, тільки що робити якщо вашому відомству потрібен фахівець який у труні бачив ваше декларування і проклинає державну службу  через її рамки з реєстром ПЕПів та іншими обмеженнями (запроваджені не без рекомендацій й тиску ЦПК).

    От для залучення толкових людей із менш жорсткими вимогами й створено опцію бути  радником (позаяк конкурувати зарплатами держава на високих посадах не вміє і не може). Але Каленюк і Ко на це не зважають.

    Останнє і найбільш потішне: автори закидають, що, бачте, Умєров співпрацює із Туреччиною, що викликає у них побоювання, адже «недавно Туреччина вступила в БРІКС». Друзі, конфлікту Туреччини та США вже майже 10 років, як і тому факту, що США підтримували зброєю курдів та демократичну опозицію Реджепові Тайїпові Ердогану.

    Підтримка Туреччини зброєю Україною була давно і ніяк не суперечила підтримці зброєю з боку США — світ усе ж строкатий, а не поділений надвоє по кожному питанню. І про факт близькості Туреччини кримському татарину Умерову всі знали давно, але все одно рік назад підтримали його кандидатуру в міністри й заступилися за нього.

    Турецько-американські сперечки вже тоді були у повній красі, і ви чомусь їх Умєрову не закидали, а тепер це раптом стало разючим фактом, на якому ви почали базувати свою критику. Антикорупціонери «десь» не домовились з Умєровим, і тепер починають його «качати».

    Причому не домовились явно не про духовні цінності, а про щось доволі таки лобістське приземлене. Така природа цього середовища: жаби люблять гадюк і навпаки.

  • Компанія з чиновниками часів Януковича виграла тендер Міноборони

    Компанія з чиновниками часів Януковича виграла тендер Міноборони

    Державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» уклало угоду на понад 2 млрд грн з ТОВ «Трейд Граніт Інвест» на постачання продуктів для військових до кінця 2024 року. Ця компанія має зв’язки з ексчиновниками часів Януковича.

    Звинувачення та перевірки

    Згідно з інформацією, оприлюдненою виданням «Слідство.Інфо», голова Державного оператора тилу Арсен Жумаділов у минулому вже скаржився на неякісне постачання продуктів з боку ТОВ «Трейд Граніт Інвест» та порушення термінів доставки. Наразі ж фірма виграла тендер на забезпечення військових продуктами на суму 2 млрд 23 млн грн, включаючи ПДВ.

    Засновницею ТОВ «Трейд Граніт Інвест» є Юлія Павліченко, яка раніше була бенефіціаркою компанії ТОВ «Прайм-Фʼюжн-Сейл», відомої блокуванням торгів «Укрзалізниці». Сучасні зв’язки компанії з колишніми представниками уряду Януковича, такими як Андрій Адамовський і Владислав Якубовський, підсилюють тривогу щодо можливих корупційних ризиків.

    Юридичні спори та реакція

    У лютому 2024 року ТОВ «Трейд Граніт Інвест» подала позов проти Шостого адміністративного апеляційного суду, оскаржуючи вимоги ДОТ щодо процедур закупівель. Компанія виступила проти обов’язкової дезінфекції складських приміщень та використання касових апаратів на всіх складах. Суд скасував вимогу про розірвання контрактів з компаніями, які не виконали свої зобов’язання в попередні роки.

    Офіційні заяви та контроль

    Пресслужба Державного оператора тилу підтвердила, що ТОВ «Трейд Граніт Інвест» пройшла перевірку на відповідність антикорупційним і санкційним вимогам, і зазначила, що підрядник контролюється відповідно до вимог постанови Кабміну № 1275. У пресслужбі також запевнили, що підприємство постійно моніторить якість та терміни постачання, реагує на скарги та забезпечує контроль за виконанням угоди.

  • Ексдиректор департаменту Міноборони підозрюється у завданні збитків на понад 1,1 млрд гривень

    Ексдиректор департаменту Міноборони підозрюється у завданні збитків на понад 1,1 млрд гривень

    Колишньому в.о. директора Департаменту державних закупівель Міністерства оборони України повідомлено про підозру у зв’язку з фінансовими порушеннями, що завдали збитків на понад 1,1 млрд гривень. Підозра пов’язана з недбалим ставленням до службових обов’язків та незаконним включенням ПДВ у вартість закупленого пального.

    Про це повідомляє ДБР та Офіс Генпрокурора.

    Працівники ДБР у взаємодії з управлінням внутрішньої безпеки МОУ повідомили про підозру у недбалому ставлені до служби одному з колишніх керівників Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України

    – йдеться повідомленні ДБР.

    За даними правоохоронців, після початку російської агресії колишній високопосадовець Міністерства оборони закупив на потреби війська паливно-мастильні матеріали, протиправно включивши в оплату податок на додану вартість. Таким чином сума збитків склала майже 1,2 млрд грн.

    Наразі йому обрано запобіжний захід.

    Досудове розслідування здійснюється слідчими ГСУ ДБР.

    В Офісі Генпрокурора нагадали, що цей експосадовець Міноборони вже підозрюється у розтраті понад 1,7 млрд грн бюджетних коштів та перешкоджання законній діяльності ЗСУ – закупівлі неякісних бронежилетів за завищеними цінами (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України). Наразі у кримінальному провадженні виконуються вимоги ст. 290 КПК України.

    Крім того, ВАКС здійснює судовий розгляд кримінальних проваджень за обвинуваченням експосадовця у розтраті державних коштів та перешкоджанні законній діяльності ЗСУ при закупівлі неякісних бронежилетів, форменого одягу та іншої амуніції на загальну суму майже 1,3 млрд грн.

    На початку лютого 2023 року колишньому заступнику міністра оборони повідомлено про підозру у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань. Тоді він лобіював укладення договорів про постачання також неякісної амуніції для потреб Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд грн.

    Також було повідомлено про підозру колишньому очільнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України Богдану Хмельницькому.

  • Компанію, що співпрацює з Міноборони, звинувачують у привласнені 137 мільйонів гривень

    Компанію, що співпрацює з Міноборони, звинувачують у привласнені 137 мільйонів гривень

    Компанія «Буревій Текстиль», яка займається постачанням текстильної продукції, потрапила під перевірку правоохоронних органів через підозру у привласненні значних коштів. Згідно з матеріалами кримінального провадження №12024000000001267, відкритого за ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України, компанію підозрюють у привласненні або розтраті майна та легалізації (відмиванні) коштів, отриманих злочинним шляхом.

    Фінансовий моніторинг і підозри

    Згідно з даними фінансового моніторингу, з 2023 року Міністерство оборони України перерахувало на рахунки ТОВ «Буревій Текстиль» понад 300 мільйонів гривень за постачання рюкзаків, сумок та літніх костюмів. Проте частина цих коштів, а саме 137 мільйонів гривень, була перерахована на рахунки інших компаній, які, ймовірно, мали на меті незаконне привласнення цих коштів.

    Для здійснення цих операцій використовувалися пов’язані компанії, такі як ТОВ «Буревій Україна» (ЄДРПОУ 40565235) та ТОВ «Буревій Девелопмент» (ЄДРПОУ 44100331). Гроші переводилися на рахунки інших підприємств, які не мали відношення до текстильної промисловості, і могли бути обготівковані. Серед таких компаній: «Труа Трейд» (ЄДРПОУ 43225760), «Тартус Інвест» (ЄДРПОУ 43159253), «Старлайн імпорт» (ЄДРПОУ 45022066), «Вейс-ЛТД» (ЄДРПОУ 43890762), «Стайлікс» (ЄДРПОУ 43893779), «Брук Юкрейн» (ЄДРПОУ 41915905) та ПП «Дістоун» (ЄДРПОУ 45019961). Ці компанії здійснювали перерахування коштів на інші фірми як оплату за продукцію, що не мала жодного стосунку до текстильної промисловості, з метою ймовірного обготівковування коштів.

    Дії правоохоронців

    Фінансовий моніторинг тимчасово зупинив операції за рахунками підозрюваних підприємств на 7 робочих днів, що дало можливість суду накласти арешт на їх рахунки. Це дозволило запобігти подальшому виведенню коштів.

    Компанія «Буревій Текстиль» і її керівництво

    ТОВ «Буревій Текстиль» зареєстровано в місті Баранівка Житомирської області. Її власником та директором є Пилипчук В’ячеслав Степанович, якого правоохоронці вважають підставною особою. Подальше розслідування має визначити, хто насправді стоїть за цією схемою та якою була роль інших учасників.

  • Міноборони України відзначає значне збільшення резервів ЗСУ завдяки новому закону про мобілізацію

    Міноборони України відзначає значне збільшення резервів ЗСУ завдяки новому закону про мобілізацію

    Міністерство оборони України повідомило про суттєве збільшення резервів Збройних Сил завдяки новому закону про мобілізацію. За даними відомства, показники призову військовозобов’язаних зросли у 2,5 рази порівняно з першим кварталом поточного року.

    Закон України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, що набрав чинності, значно підвищив ефективність мобілізаційних заходів. Як зазначила пресслужба Міноборони у відповіді на запит “Телеграфу”, цей закон дозволив суттєво покращити доукомплектування військових частин, відновлення їх боєздатності та створення необхідних резервів.

    “Набрання чинності Законом України від 11 квітня 2024 року № 3633-IX дозволило нам збільшити показники призову військовозобовʼязаних на військову службу під час мобілізації у 2,5 раза порівняно з першим кварталом поточного року, що в цілому дозволяє на даному етапі проводити своєчасне доукомплектування військових частин, відновлення їх боєздатності та створення необхідних резервів,” – зазначили в Міністерстві оборони.

    Згідно з інформацією Головного управління персоналу Генерального штабу ЗСУ, наразі питання посилення мобілізації не ініціюється. Пресслужба Міноборони також повідомила, що при достатньому числі підготовлених бійців та успішному проведенні призову, військове керівництво підготує законодавчі зміни, які стосуватимуться ротації та демобілізації, тобто можливості звільнення окремих категорій військових під час воєнного стану.

    На даний момент проводяться локальні заходи з ротації та підтримання боєздатності Збройних Сил. Це включає організацію та проведення заміни (ротації) військових частин, які виконують завдання у складі створених угруповань військ.

    Ротація передбачає надання відпусток, доукомплектування особовим складом і технікою, а також проведення бойового злагодження, яке може тривати від двох тижнів до трьох місяців, включаючи тренування на території держав-партнерів.

  • Нові функції у застосунку “Резерв+”

    Нові функції у застосунку “Резерв+”

    У застосунку “Резерв+” незабаром з’являться нові механізми, що значно полегшать життя військовозобов’язаним в Україні. Про це в ефірі загальнонаціонального телемарафону розповів керівник управління інформаційних технологій Міністерства оборони Олег Берестовий. Зокрема, серед нововведень буде функція, яка дозволить автоматично ставати на облік у Територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) у разі зміни місця реєстрації військовозобов’язаного.

    Берестовий підкреслив важливість цієї функції, зазначивши, що з моменту останнього оновлення даних могло пройти досить багато часу, і обставини у житті військовозобов’язаного могли змінитися. Тому автоматичний облік у ТЦК після зміни реєстрації стане ключовим інструментом, який дозволить оперативно оновлювати інформацію та забезпечить відповідність даних у системі актуальним обставинам.

    Крім цього, Міноборони працює над ще однією важливою функцією, яка дозволить автоматично подавати заявку на відстрочку від служби. Це може бути особливо корисним для багатодітних батьків та студентів очної форми навчання, які здобувають першу вищу освіту. Така функція надасть можливість зменшити бюрократичні процедури та забезпечить швидший доступ до відповідних пільг.

    Ще одним нововведенням стане цифровий рекрутинг. У Міністерстві оборони планують надати військовозобов’язаним можливість обирати бажані посади в Збройних силах України. Ця функція дозволить проходити співбесіди та відбір у тому колективі, де користувач бажає служити. Таким чином, “Резерв+” стає не лише інструментом для обліку, але й платформою для більш гнучкого та персоналізованого підходу до військової служби.

  • В Україні підтримали законопроєкт про створення приватних військових компаній

    В Україні підтримали законопроєкт про створення приватних військових компаній

    Міністерство оборони України підтримало новий законопроєкт, що передбачає створення приватних військових компаній (ПВК) в Україні. Цей документ, який вже зареєстровано на урядовому порталі, відкриває нову етап у формуванні ринку безпеки та оборони в країні.

    У висновку Міністерства оборони сказано, що у запропонованій редакції законопроєкт не узгоджується з Конституцією України, законами України “Про оборону України” та “Про розвідку”. Також він суперечить міжнародним договорам та рекомендаціям документа Монтре, в якому розкриваються питання функціонування приватних військових компаній в період збройного конфлікту. Зазначається, що Україна є однією із 17 держав, які взяли участь у його підготовці.

    В міністерстві наголошують, що необхідне створення нормативно-правової бази для здійснення військово-консалтингової діяльності із залученням міжнародного передового досвіду. В Міноборони пропонують доопрацювати проєкт, залучивши до роботи над законопроєктом фахівців міноборони.

    Автором законопроєкту є “слуга народу” Сергій Гривко. Документ визначає правовий статус та організаційно-правові засади діяльності міжнародних оборонних компаній, які створюються в Україні, та беруть участь у здійсненні оборонних заходів.

    Зазначається, що такі компанії також надаватимуть оборонні послуги й за межами України. Проєкт Закону пропонує створити Державну службу України у справах міжнародних оборонних компаній, яка займатиметься регулюванням та управлінням у сфері діяльності міжнародних оборонних компаній. Вона підпорядковуватиметься Головному управлінню розвідки Міноборони України.

    Новий державний орган контролюватиме діяльність приватних компаній, реєструватиме угоди щодо оборонних послуг, а також обліковуватиме наявне на їхньому балансі озброєння та техніку.

  • Дочка Ігоря Гринкевича похвалилася сумкою Hermes

    Дочка Ігоря Гринкевича похвалилася сумкою Hermes

    Ольга Гринкевич, дочка скандального львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, продовжує привертати увагу публіки, незважаючи на непрості обставини, що оточують її сім’ю. У недавньому пості в соціальних мережах Ольга похвалилася дорогою сумкою бренду Hermes, яку вона отримала на свій День народження.

    В Instagram-сторіз Ольга Гринкевич нібито “випадково” засвітила свою нову сумку Hermes, яку їй, ймовірно, подарували на День народження. Також на фото ще кілька сотень троянд, кульки та інші подарунки.

     

    Нагадаємо, що 12 квітня Печерський суд продовжив запобіжний захід для Романа Гринкевича, залишивши його під вартою ще на два місяці з можливістю внесення застави в розмірі 393 мільйонів гривень.

    Ігор Гринкевич, батько Романа, був затриманий 29 грудня 2023 року при спробі дати хабар у розмірі 500 тисяч доларів США одному з керівників Головного слідчого управління ДБР за сприяння у поверненні вилученого майна. Компанії Гринкевича виграли тендери Міноборони на суму понад 1,5 мільярда гривень, але не виконали частину контрактів або поставили низькоякісні товари, завдавши державі збитків на суму понад 934 мільйони гривень.

    У зв’язку з цим Міністерство оборони України розірвало всі контракти з компаніями Гринкевича, останньою з яких була “Трейд Лайнс Рітейл”.

  • У “справі” Романа Гринкевича готуються вручити підозри чиновникам Міноборони

    У “справі” Романа Гринкевича готуються вручити підозри чиновникам Міноборони

    У рамках розслідування справи Романа Гринкевича, що стосується постачання неякісної військової форми для Міністерства оборони України, Державне бюро розслідувань (ДБР) готується вручити підозри кільком чиновникам Міноборони.

    Про це повідомив прокурор в залі одного з судових засідань щодо перегляду запобіжного заходу підозрюваним.  Імена та кількість вказаних фігурантів збоку МОУ сторона обвинувачення не озвучила.

    Але було зрозуміло, що мова не про одну людину, а про групу осіб, які, вірогідно, діяли як організоване угруповання в самому міністерстві.  Водночас відомо, що вже понад 7 місяців у так звані «справі Гринкевича» не було жодних інших фігурантів, окрім, власне самого Гринкевича та представників постачальників МОУ.

    З самого початку велись розмови, що реалізація такої оборудки на мільярди гривень неможлива без погодження з керівництвом Міністерства.

    Адже, якщо Гринкевичі продавали неякісну форму, то в Міністерстві оборони хтось мав закривати на це очі та оплачувати її. ДБР, своєю чергою, заявляє про збитки щонайменше у мільярд гривень.

    Раніше стало відомо про те, що МОУ намагалося визнати себе у провадженні проти Гринкевича потерпілою стороною. Однак чи сталося це до цього часу та коли саме, достеменно невідомо.

    22 лютого ДБР інформувало, що потерпілі у «справі Гринкевичів» відсутні. Згодом, 14 березня у ДБР вказали, що статус потерпілої сторони МОУ нібито отримало – 17 січня. Та за таких обставин невідомо, чому у лютому Бюро стверджувало зворотне.

    Постачання форми компанією Романа Гринкевича за замовлення Міноборони відбувалося як до, так вже і після призначення міністром Рустема Умєрова. Крім того, вже нова його команда укладала з іншими компаніями, афільованими до родини Гринкевичів, договори на забезпечення потреб армії.

  • СБУ затримала працівника департаменту безпеки Міноборони України Віталія Черненка за отримання хабара

    СБУ затримала працівника департаменту безпеки Міноборони України Віталія Черненка за отримання хабара

    Служба безпеки України (СБУ) затримала Віталія Черненка, працівника департаменту безпеки Агентства оборонних закупівель Міністерства оборони України. Як повідомляють кілька джерел, Черненко був затриманий під час отримання частини хабара від фінансової компанії.

    За даними СБУ, Черненко, колишній співробітник
    Бюро економічної безпеки, був затриманий під час отримання частини хабара від фінансової компанії за вплив на детективів БЕБ, які розслідують кримінальне провадження щодо цієї фірми.

    Пізніше в Агентстві оборонних закупівель підтвердили факт затримання Черненка, але стверджують, що він у них уже не працює.

    Водночас, як пише видання «Закон і Бізнес» із посиланням на джерело в Офісі генпрокурора, до справи може бути причетна низка високопоставлених співробітників Агентства. Так, за даними видання, переговори з представниками компанії, яка передавала хабар Черненку, вів директор департаменту безпеки агентства Олександр Багатиков, який обіцяв сприяти вирішенню питання з БЕБ за $700 тисяч.

    Водночас, за даними «Закону і бізнес», Багатиков пов’язаний із нещодавно призначеним заступником голови Агентства оборонних закупівель Артемом Ситником (колишнім головою НАБУ).