Позначка: Міноборони

  • За даними Міноборони все більше жінок долучається до ЗСУ

    За даними Міноборони все більше жінок долучається до ЗСУ

    За останніми даними, оприлюдненими Уповноваженим представником Міністерства оборони Олексієм Бежевцем, від 17% до 20% усіх, хто звертається до рекрутингових центрів для служби в Збройних Силах України, становлять жінки.

    “Нині приблизно 17-20% тих, хто залишається після першого візиту і продовжує роботу з центрами для підбору вакансій та подальшого потрапляння в підрозділи, — це жінки. Це чудово, адже свідчить про великий потенціал жінок у військовій справі,” — зазначив Бежевець.

    Він також додав, що часто жінки — дружини, сестри, матері — приходять до центрів рекрутингу, щоб дізнатися про вакансії для своїх родичів.

    “Ми створюємо систему, яка дозволяє людям визначитися та потрапити в обраний підрозділ. Прийдіть, запитайте. Якщо треба, то хоч 10 разів приходьте чи дзвоніть,” — підкреслив представник Міноборони.

    За даними Міноборони, за останні півроку до рекрутингових центрів звернулися більше 10 тисяч людей, з яких значна частина долучається до ЗСУ як добровольці. Бежевець підкреслив, що близько третини всіх новобранців є добровольцями, які самостійно знайшли посади та вступили до військових частин.

    Бежевець також зазначив, що люди, які отримали повістки для оновлення облікових даних, можуть звертатися до рекрутингових центрів. “Тоді вони приходять не з повісткою для мобілізації, а вже з рекомендаційним листом як добровольці, щоб оформитися на конкретну посаду,” — зазначив він.

    З листопада 2023 року Міністерство оборони співпрацює з відомими сайтами для пошуку роботи, такими як thelobbyx.com, Work.ua, Robota.ua, Olx.ua. Станом на початок січня 2024 року на цих платформах було розміщено 1847 вакансій від 389 підрозділів Сил безпеки та оборони України.

  • Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Програма кешбеку від антикорупційних органів

    Питання щодо адекватності застав, які встановлюються для осіб, обвинувачених у корупційних злочинах досить старе. Тому пропонуємо вам список 5 чиновників, що викрали астрономічні суми, заплатили застави у розмірі 10%-30% викраденого і насолоджуються життям на свободі.

    Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Насіров отримав хабар в 722 млн, вийшов під заставу в 55 млн

    Екс-голову Державної фіскальної служби звинувачують у ймовірному отриманні хабара у розмірі 722 млн грн за відшкодування ПДВ компаніям агробарона Бахматюка.

    Загалом Насіров перебуває під вартою вже півтора року. У жовтні 2022 року він був взятий під варту із заставою у 523 млн грн. Відтоді запобіжний захід неодноразово продовжували, але заставу зменшили майже в десять разів.

    На початку травня судді ВАКС частково задовольнили клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою Романа Насірова, зменшивши розмір застави до 55 млн грн.

    Раніше захист Насірова просив визначити заставу у розмірі 22 млн грн.

    І вже 24 травня за Романа Насірова внесли заставу у розмірі 55 мільйонів гривень.

    Насіров повинен здати на зберігання всі закордонні паспорти, службовий паспорт, інші документи, які дають право на виїзд з України, а також носити електронний браслет.

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи – 908 тисяч

    Микитась: 5 злочинних епізодів, серед них схематози і викрадення людини, а ціна свободи - 908 тисяч

    Вищий антикорупційний суд (ВАКС) змінив запобіжний захід для екснардепа та забудовника Максима Микитася, якого підозрюють у заволодінні майном Нацгвардії та Міноборони на мільйони гривень. 30 травня цього року, замість домашнього арешту йому призначили заставу в розмірі 908 тисяч гривень. А вже 2 травня він заплатив та вийшов.

    Почалось все з того, що у 2019 році НАБУ висунуло Микитасю підозру у заволодінніМк майном Нацгвардії на суму понад… 81 млн грн.

    Згодом 2020 році Микитася підозрювали у замовленні викрадення юриста в Києві.

    Також у 2020 році НАБУ повідомило Микитасю про підозру у тому, що в 2017 році підрозділ НАЕК “Енергоатом” уклав договір на 929 млн грн із підконтрольною йому компанією, за що посадовець держпідприємства отримав квартири.

    У 2022 році Микитася підозрювали у пропозиції неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (22 млн євро за можливість будувати метро в Дніпрі).

    25 жовтня 2023 року Микитася звинуватили у заволодінні 307 мільйонів грн Міноборони під час будівництва складів у 2018 році.

    ВАКС відправив Микитася під домашній арешт у листопаді 2023 року.

    Журналіст Олег Новіков повідомив, що зміну запобіжного заходу ініціював прокурор САП, оскільки Микитась перебував під домашнім арештом уже пів року, що є максимальним терміном. Прокурор просив призначити більшу заставу, ніж ухвалив суддя ВАКС. САП подала апеляцію на це рішення.

    Суд частково задовольнив клопотання прокурора САП, змінивши запобіжний захід із домашнього арешту на заставу. Розмір застави становить 908 тисяч 400 гривень.

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення – застава 15 мільйонів

    Сухович: 98 мільйонів незаконного збагачення - застава 15 мільйонів

    13 лютого Депутат Рівненської облради та заступник голови Поліського лісового офісу Віталій Сухович вийшов із СІЗО, оскільки за нього внесли заставу у сумі 15 мільйонів 140 тисяч гривень. Його підозрюють у незаконному збагаченні на 98 мільйонів гривень.

    Як повідомила прес служба Вищого антикорупційного суду (ВАКС) “Рівне Медіа”, заставу внесли ще 24 січня. Частина цієї суми, а саме 5 мільйонів гривень, була дозволена до перерахування на Збройні сили України (ЗСУ).

    Чи вніс заставу сам підозрюваний чи хтось інший, прес служба суду не повідомила.

    Варто зазначити, що раніше Віталію Суховичу двічі зменшували суму застави – спершу у 13 разів, а потім з 15,14 млн грн до 10,14 млн грн.

    За даними Державного бюро розслідувань (ДБР), під час обшуків у Суховича виявили понад 4 млн доларів США у різній валюті. Також правоохоронці знайшли три елітні автомобілі: «Audi Q8», «Mercedes-Benz GLE 350E», «BMW X5», коштовності та дорогі годинники, зокрема елітної марки Patek Philippe. Крім того, було знайдено золоті монети, злитки золота, два пістолети та автомат Калашникова з 16 магазинами до нього з патронами.

    Також підозрюваному заблокували рахунки, де він зберігав понад 400 тисяч євро.

    А вже 6 червня Рівненський чиновник отримав смішні три роки умовно у справі про незаконне збагачення на 98 мільйонів гривень.

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    Євген Борисов: 12 мільйонів за відмивання 142

    28 травня Екс керівника Одеського обласного ТЦК Євгена Борисова затримали в Києві після того, як за нього була внесена застава у сумі 12 млн гривень за попереднім обвинуваченням. Йому повідомили про нову підозру щодо легалізації незаконних доходів на суму понад 142 млн гривень. Про це повідомило Державне бюро розслідувань (ДБР) 28 травня на своєму сайті.

    У квітні слідчі ДБР завершили досудове розслідування та передали до суду іншу справу щодо Борисова. Весь цей час він перебував у СІЗО.

    Що відомо про Борисова:

    Під час розслідування журналістів видання “Українська правда” стало відомо, що родина Євгена Борисова під час повномасштабної війни придбала на іспанському узбережжі нерухомість та автівки на мільйони доларів.

    У травні ДБР відкрило кримінальне провадження за ч. 5 ст. 426-1 КК України та відсторонило Борисова від посади. Після скандалу з майном в Іспанії президент Зеленський дав термінове доручення Головкому Залужному негайно звільнити Борисова з посади.

    19 липня 2023 голова НАЗК Олександр Новіков повідомив, що Євген Борисов привласнив 188 мільйонів грн — це рекордна сума незаконного збагачення.

    Через три дні Борисову оголосили про підозру у незаконному збагаченні на сотні мільйонів гривень та в умисному ухиленні від несення служби. Колишній посадовець намагався втекти від слідства, використовуючи елементи конспірації – змінював номери телефонів, автомобілів тощо, місце розташування.

    Борисова затримали 24 липня 2023 у Києві. Наступного дня Печерський райсуд обрав для нього запобіжний захід у вигляді двох місяців арешту з можливістю вийти під заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. 12 жовтня Київський апеляційний суд зменшив заставу зі 150 мільйонів гривень до 135 мільйонів.

    Зараз Борисов перебуває під вартою.

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Князєв: за $2,7 мільйона неправомірної вигоди застава у 18 мільйонів гривень

    Колишній голова Верховного Суду Всеволод Князєв вийшов з-під варти після внесення за нього застави у розмірі 18,168 млн грн. Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує звернутися до Вищої ради правосуддя з клопотанням про відсторонення Князєва від здійснення правосуддя у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності.

    Про внесення застави за Князєва вдень повідомили джерела у правоохоронних органах Суспільному. Адвокат Князєва, Іван Староста, підтвердив цю інформацію, зазначивши, що заставу внесли через погіршення стану здоров’я його клієнта, оскільки в СІЗО неможливо забезпечити належне лікування. Він також додав, що заставу внесли знайомі Всеволода Князєва.

    Раніше слідчий суддя ВАКС зменшив заставу Князєву з 20 млн грн до 18,168 млн грн. 31 січня гроші за нього внесли, і він вийшов із СІЗО.

    15 травня 2023 року НАБУ і САП викрили схему одержання неправомірної вигоди керівництвом та суддями Верховного Суду. Всеволода Князєва затримали з 2,7 млн доларів.

    Голові Верховного Суду Князєву та його спільникові – адвокату – повідомили про підозру у справі щодо отримання хабара. НАБУ оприлюднило записи прослуховування Князєва у справі щодо отримання ним хабара.

    16 травня у Верховному Суді скликали позачерговий пленум, на якому судді ухвалили заяву про відповідальність за корупційні діяння окремих представників. Пленум висловив недовіру Князєву та достроково позбавив його статусу голови Верховного Суду.

    18 травня Вищий антикорупційний суд України обрав Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у 107 млн грн. Заставу згодом зменшили до 75 млн грн, а потім ще кілька разів зменшували, поки вона не досягла 18,168 млн грн.

    Вивчаючи історії таких персонажів, при тому, що не вони одні такі “везучі” складається враження, що судова влада має дуже велике серце встановлюючи застави в десятки разів менше сум за які чиновників притягають до відповідальності. Або це якийсь новий негласний вид оподаткування на… корупцію.

  • Ексантикорупціонер Гліб Канєвський закупив для армії фляги за завищеними цінами

    Ексантикорупціонер Гліб Канєвський закупив для армії фляги за завищеними цінами

    На початку літа 2024 року в Україні вибухнув скандал через розкрадання в армії, пов’язане з закупівлею фляг для Збройних Сил за завищеними цінами. За даними ЗМІ, відоме антикорупціонерське видання “Закон і бізнес” оприлюднило матеріал, в якому звинувачується чиновник Міністерства оборони України Гліб Канєвський, тимчасово виконуючого обов’язки керівника Департаменту політики закупівель.

    Як зʼясували журналісти, за 153 тис. армійських фляг державна агенція “Державний оператор тилу” заплатила 54 млн грн. Тобто пластикова літрова фляга обійшлася у 355 грн. Хоча такі самі фляги американського зразка вільно продають за 120 грн., а аналоги можна знайти й за 72 грн.

    Встановлено, що “Державний оператор тилу” 4 рази оголошував закупівлі пластикових фляг для ЗСУ. Перші двоє торгів за спрощеною процедурою були скасовані. Хоча на них подалися троє учасників, і вони були готові продати 100 тис. фляг менше ніж за 20 млн грн. Але їхні пропозиції були відхилені через відсутність актів відповідності технічній специфікації Міноборони.

    У результаті угоди на поставку фляг були укладені без проведення тендерів з сумнівними фірмами, які до того не займалися подібними поставками. А специфікації та вимоги до фляг фактично розроблялися під конкретних учасників.

    “Канєвський, з його ж слів, знав про проблеми з документацією, вирішення яких дозволило б зекономити значні кошти для держави, проте приховував їх та всупереч службовим обов’язкам не вживав заходів для їх вирішення та підвищення ефективності оборонних закупівель”, – йдеться в статті.

    Нагадаємо, що Канєвський відомий тим, що ухилявся від призову від армії, а після вручення повістки працевлаштувався до Міноборони, де наразі відповідає за закупівлі.

    До того він довгий час очолював антикорупційний центр StateWatch і тісно співпрацював із активістами-антикорупціонерами Віталієм Шабуніним і Юрієм Ніколовим, які за даними ЗМІ, також ухиляються від армії. А щодо Шабуніна ДБР розслідує дві кримінальні справи – за ухилення від мобілізації та підробку документів НАЗК.

  • Колишня сутенерка знайшла собі роботу у Мінобороні

    Колишня сутенерка знайшла собі роботу у Мінобороні

    На початку літа 2024 року в Україні розгорнувся новий скандал, пов’язаний з закупівлею фляг для потреб Збройних Сил. Цей випадок став свідченням про проблеми в Міністерстві оборони, де, за словами громадських активістів і експертів, замість професіоналізму і чесності, часто переважають корупційні схеми та нечесні практики.

    На днях, Держдеп США опублікував звіт щодо боротьби з торгівлею людьми в Україні в якому зазначив, що наша держава не виконує деякі стандарти – через корупцію. І в цьому вони праві, лиш є певна поправка – підозрювані в торгівлі людьми, в нашій країні працевлаштовуються та працюють на високих державних посадах.

    Знайомтесь: Куровська Наталія Сергіївна – уродженка міста Перм, Росія. З осені 2022 року вона обіймає посаду заступника начальника департаменту політики закупівель Міністерства оборони України. Працевлаштував її на цю посаду – Дмитро Кліменков, заступник Міністра даного відомства. Але це тільки початок…

    Наталя Куровська разом зі своїм колишнім чоловіком Олександром фігурували у кримінальному провадженні №2021101060000034 від 12.03.2021 за ч. 2 ст. 303 КК України (сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією). За даними слідства, Куровські у Whatʼs App створили групу «Love is». В ній розміщувались оголошення з пропозиціями щодо роботи для дівчат. Адміністратори вказували не лише місця побачень з клієнтом, а й потрібні параметри жінок та вартість послуг. Секс-бізнес працював у Києві, РФ, Білорусі, Казахстані, а також у Європі.

    Крім цього, у 2022 році Олександру Куровському було повідомлено про підозру у межах кримінального провадження №12022100060001493 за ч. 2 ст. 149 КК України (торгівля людьми). Йому інкримінували вербування та переховування громадян з метою продажу сутенерам для сексуальної експлуатації у Королівстві Марокко.

    Влітку 2023 року Наталія Куровська розлучилась з чоловіком, який згідно судових документів перебуває в бігах. Оформлення розлучення, можливо, проведено було з метою приховання скандальної біографії, адже саме після розірвання шлюбу вона й була призначена на керівну посаду в Міноборони України.

    Цікаво, що сам Куровський Олександр Борисович подав декларацію за 2023 рік в якій зазначає про своє чинне працевлаштування в структурі Міноборони, де за минулий рік отримав 603 438 грн заробітної плати. Більше того, у своїй декларації він вказує Наталію Куровську своєю дружиною.

    Повернемось до пані Наталії. За 2023 рік на посаді заступника начальника департаменту політики закупівель Міноборони вона отримала 679 446 грн заробітної плати. Заощаджень чи інших значимих надходжень не задекларувала. В квітні 2023-го оформила право користування на автомобіль MAZDA CX-5 2018 року випуску, ціна якого в декларації 389 931 грн. (ціна суттєво занижена; оформлення авто на людину зі сторони часто використовується чиновниками для приховування корупційних коштів; офіційний дохід Куровської до квітня-2023 менший ніж ціна авто).

    Зауважимо, що можлива корупційна схема з автомобілем є всього лиш дрібницею, адже на початку 2024 року Наталія Куровська стала власницею квартири у Солом’янському районі столиці – покупку якої жодним чином досі не відобразила в декларуванні.

    Щодо кримінальних справ, то в судових реєстрах зазначено про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022100060001733 від 12.12.2022 року.

    Але чи не було це зроблено через корупцію, як зазначав у своєму звіті Держдеп США – це питання залишається відкритим?..

  • Міноборони розглядає можливість електронної розсилки направлень на ВЛК через додаток Резерв+

    Міноборони розглядає можливість електронної розсилки направлень на ВЛК через додаток Резерв+

    Міноборони України працює над тим, щоб у ТЦК була можливість розсилати направлення на військово-медичну комісію в електронному вигляді через додаток Резерв+.

    Про це заявила заступниця міністра оборони Катерина Чорногоренко.

    За її словами, найближчим часом у Резерв+ з’явиться можливість для людини самій згенерувати собі направлення на проходження ВЛК, якщо в неї виникне таке бажання.

    Функції, щоб ТЦК за своєю ініціативою надіслала направлення на ВЛК через Резерв+ поки що немає. Але, за словами Чорногоренка, зараз триває аналіз такої можливості.

    “Ми зараз аналізуємо, проводимо консультації з Міністерством охорони здоров’я, нашими партнерами, з Генеральним штабом. Найближчим часом вийдемо з анонсом конкретних дат”, – сказала Чорногоренко.

    Зазначимо, що розсилка направлення на ВЛК в електронному вигляді дуже важливий момент. Бо тільки після проходження ВЛК людина може бути мобілізована (якщо вона раніше не проходила комісію). Тому якщо у ТЦК з’явиться можливість розсилати направлення на ВЛК через Резерв+ це може різко активізувати мобілізацію. Тому що буде досить проста і швидка схема: людина оновлює дані через “Резерв+”, у ТЦК звіряються, чи проходила вона вже ВЛК. І якщо ні, то тут же висилають їй направлення, проводять ВЛК, після чого виписують мобілізаційну (бойову) повістку.

    З іншого боку, це буде додатковим аргументом не оновлювати свої дані для тих, хто служити не хоче.

    За словами Чорногоренка, через Резерв+ оновили свої дані вже 1,7 млн українців. При цьому закордонні українці, як і раніше, це робити не поспішають. Наразі за кордоном оновило дані всього 26 тисяч осіб.

  • Україна впроваджує нове військове звання – рекрут

    Україна впроваджує нове військове звання – рекрут

    Збройні сили України готуються до важливих змін у системі військової служби з метою зміцнення обороноздатності країни в умовах повномасштабного вторгнення Росії. Однією з ключових ініціатив є введення нового військового звання – рекрут.

    Це звання отримають особи, які будуть проходити військову службу, йдеться в тексті закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку.

    Таким чином, рекрутами будуть:

    • особи, які проходять випробування при прийнятті на службу за контрактом до моменту складання присяги;
    • мобілізовані, на строк підготовки у навчальних центрах;
    • ті, хто проходитиме базову військову службу.

    Планується, що звання разом з базовою підготовкою набуде чинності з 1 вересня 2025 року. Базову військову підготовку призовники та військовозобовʼязані будуть проходити в:

    • вищих навчальних закладах;
    • військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
    • навчальних центрах Збройних Сил України.

    Під час базової військової підготовки військовозобовʼязані здобуватимуть базові навички та військово-облікову спеціальність, необхідну для підсилення обороноздатності країни. У мирний час вона триватиме 5 місяців:

    • 3 місяці – загальновійськова;
    • 2 місяці – фахова підготовка.
  • Обговорення про передачу повноважень ТЦК цивільним органам тривають, але рішення ще не ухвалене

    Обговорення про передачу повноважень ТЦК цивільним органам тривають, але рішення ще не ухвалене

    Рішення щодо скорочення та передачі деяких повноважень територіальним центрам комплектування поки не прийняте. Проте обговорення на цю тему тривають. Про це повідомляє речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін під час телемарафону.

    Дмитро Лазуткін прокоментував ідею передачі деяких повноважень цивільним органам. Він підкреслив, що наразі конкретного рішення ще не ухвалено.

    “Наразі конкретного рішення немає, але обговорення продовжуються. Ініціатива, щоб зробити цей процес більш зрозумілим, схожим на роботу ЦНАПів, є привабливою. Вона розглядається та обговорюється”, – заявив він.

    Речник також наголосив, що на даний момент немає іншої інформації щодо можливого скорочення повноважень територіальних центрів комплектування та їх передачі іншим органам.

    Нагадаємо, нещодавно в Одесі виник скандал, пов’язаний з територіальним центром комплектування. Співробітники центру затримали на кілька годин фельдшерів, які прибули на виклик. Це призвело до конфлікту між медичними працівниками та військовослужбовцями, після чого правоохоронні органи відкрили кримінальну справу за порушення громадського порядку. Внаслідок цього нардеп Єгор Чернєв висловив ідею про можливе обмеження повноважень територіальних центрів комплектування з метою їх передачі цивільним структурам.

  • Нові правила бронювання працівників на критично важливих підприємствах

    Нові правила бронювання працівників на критично важливих підприємствах

    Кабінет міністрів прийняв постанову “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану”, яка включає нову редакцію Порядку бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану та затверджує можливість електронного бронювання через Дію.

    Оновлений Порядок визначає процедури бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного часу для осіб, які працюють або проходять службу:

    • у державних органах, місцевому самоврядуванні;
    • на критично важливих підприємствах, установах та організаціях, необхідних для підтримки Збройних Сил;
    • на підприємствах, в установах та організаціях, важливих для економіки та життєдіяльності населення;
    • у спеціалізованих установах ООН та інших міжнародних організаціях, в яких Україна є учасником.

    Бронювання військовозобов’язаних здійснюється на підставі списків, затверджених Мінекономіки та узгоджених з Міноборони (чи СБУ, СЗР, ГУР МО, залежно від облікової спеціальності працівника). Списки можуть подаватися як у паперовому, так і в електронному вигляді через Дію.

    Зміни включають розширення переліку осіб, які підлягають бронюванню, включаючи тих, хто має дефіцитні військово-облікові спеціальності (ВОС). Також збільшено максимальний строк бронювання для критично важливих підприємств з шести місяців до року.

    Для того щоб підприємства могли бронювати своїх працівників в разі воєнного стану, вони спочатку повинні отримати статус критично важливого. Цей процес включає сім критеріїв, які формуються кожним міністерством чи центральним органом виконавчої влади.

    За словами заступника міністра економіки Ігоря Фоменка, після того як підприємство пройде відповідну перевірку, йому виділяється наказ про його визнання критично важливим. Після цього підприємство подає список військовозобов’язаних для бронювання відповідному центральному органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які підтвердили його статус.

    Перед тим як направити ці списки до Міністерства оборони чи інших відомств, де зареєстровані військовозобов’язані, їх перевіряють через реєстр “Оберіг” для забезпечення відповідності військово-облікових даних. Після цього інформацію направляють до Міністерства економіки.

    Як пояснює Ігор Фоменко, Мінекономіки перевіряє наявність всіх необхідних підстав і у випадку необхідності може запросити підприємство надати додаткові документи для підтвердження інформації. Після отримання усієї необхідної інформації Мінекономіки видає наказ, який направляє до відповідних органів для подальшого виконання процедур бронювання.

    У випадку сумніву у достовірності наданої інформації підприємство може бути попрошене надати документальне підтвердження. Якщо Мінекономіки встановить, що інформація неповна або містить фальсифікацію, підприємству може бути відмовлено у бронюванні його працівників.

    На 18 травня 2024 року уряд встановив нові обмеження на кількість військовозобов’язаних працівників, яких можна бронювати на підприємствах та в організаціях. Згідно з новими правилами, ця кількість не повинна перевищувати 50% від загальної чисельності військовозобов’язаних працівників.

    За нововведеннями, підприємства, що належать до оборонно-промислового комплексу та енергетичного сектора, зможуть бронювати до 100% своїх працівників. Це рішення сприятиме плануванню роботи виробників зброї та енергетиків, що забезпечить потреби Збройних Сил та населення в теплі та електроенергії, підкреслив Ігор Фоменко, заступник міністра економіки.

    Додатково, народні депутати вимагають, щоб 100% працівників екстреної медичної допомоги також мали гарантовану бронь. Це вимога виникла після конфлікту у Одесі, де водії “швидких” уступили захисту перед представниками територіальних центрів координації (ТЦК).

    У новій редакції порядку бронювання також зменшили обсяг броні для працівників поліції та Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) до 50%. Проте, можливість перевищення цього ліміту до 90% для рятувальників та поліцейських залишилася за умови обґрунтованого рішення міністра оборони на підставі запиту міністра внутрішніх справ.

    Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, який керує ДСНС, підтверджує, що уряд узгодив 90% броню для рятувальників і поліції, щоб забезпечити виконання їх обов’язків на високому рівні.

    Також, для забезпечення ефективної роботи народних депутатів, уряд дозволив бронювання до двох помічників-консультантів на постійній основі, які працюють у Верховній Раді України для кадрового та фінансового обслуговування.

    Державні органи, місцеве самоврядування, підприємства, установи та організації зобов’язані видавати військовозобов’язаним витяг із відповідного рішення, який засвідчується підписом керівника та печаткою (якщо така є). Цей витяг видається військовозобов’язаному особисто з його підписом у відомості про видачу бланків спеціального військового обліку.

    Роботодавці зобов’язані надсилати до територіальних центрів координації (ТЦК) повідомлення про бронювання військовозобов’язаного, який перебуває на обліку, протягом п’яти днів з моменту видачі витягу військовозобов’язаному.

    Обов’язкове бронювання застосовується до наступних категорій військовозобов’язаних:

    • осіб державної служби категорії А;
    • штатних працівників патронатних служб державних органів з юрисдикцією на всю територію України;
    • керівників обласних, районних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій у разі їх утворення);
    • осіб державної служби категорії Б, яким тимчасово покладено виконання обов’язків за вакантною посадою державної служби категорії А;
    • голів обласних, районних, міських (у разі утворення) рад, сільських, селищних, міських голів.

    Також підлягають обов’язковому бронюванню:

    • кінцеві бенефіціарні власники критичних підприємств, які не є їх працівниками;
    • члени наглядових рад суб’єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких перевищує визначені пороги;
    • особи, що займають посади, пов’язані з важливими технічними спеціальностями та медичними професіями, з відповідним обґрунтуванням.

    Обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, не застосовується до підприємств паливно-енергетичного комплексу та їх підрядників, обслуговуючих системи життєзабезпечення, технічних працівників, які забезпечують роботу електронних комунікаційних мереж в особливий період, а також до інших визначених категорій організацій і посадових осіб, які визначені відповідними наказами та рішеннями урядових органів.

    Уряд ухвалив дев’ять причин для скасування відстрочки:

    1. Закінчення строку її дії.
    2. Завершення підприємством, установою або організацією виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг для потреб Збройних Сил та інших військових формувань.
    3. Позбавлення підприємства статусу критично важливого для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
    4. Ліквідація органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації.
    5. Звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації (за винятком випадків звільнення з подальшим призначенням на іншу посаду в межах одного підприємства).
    6. Тимчасове припинення дії трудового договору військовозобов’язаного з підприємством.
    7. Обґрунтоване подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації.
    8. Надання відстрочки з інших причин, визначених статтею 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
    9. Припинення укладеного договору (контракту) або закінчення строку призначення для працівників спеціалізованих установ ООН, міжнародних судових органів, міжнародних і неурядових організацій та установ, членом, учасником або спостерігачем у яких є Україна, згідно з укладеними міжнародними договорами України.

    Відстрочка, видана Мінекономіки із нескінченним терміном, вважається анульованою з дня прийняття Мінекономіки іншого рішення про бронювання такого військовозобов’язаного.

  • Українські юнаки за кордоном мають повернутися для військового обліку

    Українські юнаки за кордоном мають повернутися для військового обліку

    Молоді українці часто обирають для здобуття вищої освіти європейські країни. Проте, навіть перебуваючи за кордоном, вони мають певні обов’язки перед Україною, зокрема дотримання правил військового обліку. Тому юнакам, які виїхали за кордон, доведеться повертатися на Батьківщину для виконання цих зобов’язань.

    Українські юнаки, яким вже виповнилося 17 років, зобов’язані стати на військовий облік. Міноборони зазначає, що зробити це дистанційно неможливо — потрібно особисто відвідати територіальні центри комплектування (ТЦК).

    Нещодавно в Україні запрацювала платформа “Резерв+”. Додаток дозволяє онлайн оновити військово-облікові дані, але така опція доступна лише для громадян, які вже перебувають на обліку в ТЦК. Ті ж, хто ще не став на облік, повинні особисто відвідати ТЦК.

    “Оновлення стосується всіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років. Для оновлення контактних даних згідно з вимогою закону, військовозобов’язаний має перебувати на обліку. На військовий облік громадяни стають у 17 років. Якщо цього не було зроблено, військовозобов’язаний має звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації та стати на військовий облік. Наразі, це єдиний спосіб, дистанційно така можливість відсутня”, – пояснили у відомстві.

  • Україна скасувала статус “обмежено придатний до військової служби”

    Україна скасувала статус “обмежено придатний до військової служби”

    Україна припинила практику присвоєння статусу “обмежено придатний до військової служби”. Згідно з Законом про забезпечення прав військових на соціальний захист, призовникам із цим статусом потрібно буде пройти перекомісію, де їх визнають придатними або непридатними до служби. Зміни для цієї категорії громадян будуть оголошені відповідними органами.

    Особи зі статусом “обмежено придатний до військової служби” зобов’язані пройти повторний медичний огляд, щоб отримати нову категорію. Цей процес розпочався з 18 травня після введення в дію нового закону про мобілізацію і триватиме до 4 лютого 2025 року. Також необхідно оновити свої дані у Територіальних військових комісаріатах.

    Закон про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачає, що після медичного огляду колишні обмежено придатні можуть отримати один із кількох статусів, залежно від встановленого діагнозу, включаючи непридатність до військової служби, тимчасову непридатність або придатність до служби за певними напрямами.

    Зміни в системі ВЛК набрали чинності з 4 травня, коли Міністерство оборони увів зміни до наказу №402 щодо роботи військово-лікарських комісій. Ці зміни майже повністю скасували індивідуальну оцінку придатності.

    Паралельно з цим, у Верховній Раді 26 березня зареєстрували дві постанови про скасування закону №10313, який передбачав обов’язковий повторний медичний огляд для чоловіків, визнаних обмежено придатними до військової служби.