Golosnovinua.com

Позначка: НАБУ

  • Депутати під слідством: маєтки, квартири й мільйонні активи родин фігурантів справи НАБУ

    Депутати під слідством: маєтки, квартири й мільйонні активи родин фігурантів справи НАБУ

    Перше січня 2026 року в елітному котеджному містечку під Києвом «Перлина Італії» почалося не зі святкувань, а з переоформлення нерухомості. Будинок у селі Іванковичі, який раніше належав президенту Володимиру Зеленському, а з 2020 року був у власності родини народного депутата Юрія Кісєля, офіційно перейшов до його доньки.

    Ця угода відбулася через кілька днів після того, як НАБУ та САП повідомили Кісєлю про підозру, а Вищий антикорупційний суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави. Згодом депутат вніс на депозитний рахунок суду 8 мільйонів гривень.

    Будинок в Іванковичах — об’єкт преміумкласу з великою ділянкою — п’ять років тому придбала дружина депутата Валентина Кісєль. До цього там мешкав Зеленський. Тепер нерухомість переписали на доньку Ольгу, яка після розлучення має інше прізвище — Горулько.

    Юристи звертають увагу: якщо майно відчужується після оголошення підозри, але до можливого арешту, такі дії можуть розцінюватися як спроба вивести активи з-під потенційної конфіскації.

    За останній рік Ольга Горулько стала власницею значних активів. Серед них — квартира площею понад 100 квадратних метрів у столичному ЖК «Тетріс Холл» і паркомісце. Ринкова вартість такого майна може сягати понад пів мільйона доларів. У декларації вона також зазначає великі грошові заощадження.

    Водночас її бізнес-активність виглядає скромнішою: компанія з виробництва бетонних виробів демонструє невисоку рентабельність, а відкритих даних про прибутковий ювелірний бізнес практично немає. При цьому сама Горулько тривалий час працює помічницею свого батька.

    Кісєль — не єдиний фігурант справи, в родині якого активи оформлюють на родичів.

    Народний депутат Євген Пивоваров, член комітету з питань енергетики та ЖКГ, офіційно декларує мінімум майна. Проте його родичі володіють квартирами в елітних житлових комплексах, автомобілями та іншими активами.

    Його дружина орендує автомобіль у компанії, половина якої належить самому Пивоварову. Мати депутата за останні роки придбала кілька квартир у преміальних ЖК Харкова. Сукупна ринкова вартість цього майна може перевищувати сотні тисяч доларів, хоча офіційних бізнес-доходів у неї не зафіксовано.

    Ще один підозрюваний — мажоритарник із Закарпаття Михайло Лаба. У своїй декларації він вказує небагато власності, однак значні активи з’явилися у його дітей та дружини. Донька придбала авто та земельні ділянки, син заснував компанії з видобутку корисних копалин і отримав у користування десятки гектарів землі. Дружина стала власницею дорогого електромобіля.

    За версією слідства, усі п’ятеро народних депутатів систематично отримували неправомірну вигоду за «потрібні» голосування у Верховній Раді. Суми, за даними НАБУ та САП, коливалися від кількох до десятків тисяч доларів. Йдеться не про одноразові епізоди, а про можливу багаторічну схему.

    Розміри застав також вражають: від 8 до майже 30 мільйонів гривень. Частину коштів вносили треті особи або пов’язані компанії.

    Слідство ще має встановити, хто саме виступав замовниками рішень парламенту та чи були операції з нерухомістю й бізнес-активами спробою мінімізувати ризики майбутніх арештів і конфіскацій.

    Поки що ж історії з маєтками, квартирами, землею та автопарками родичів підозрюваних лише додають запитань до реального походження цих статків.

  • Монобільшість тріщить: чому Рада валить кадрові та фіскальні рішення

    Монобільшість тріщить: чому Рада валить кадрові та фіскальні рішення

    Останнім часом Верховна Рада дедалі частіше демонструє нестабільність у голосуваннях. Парламент дає голоси за звільнення міністрів, але не підтримує їхні призначення, провалює урядові фіскальні законопроєкти та регулярно фрондує під час ключових рішень. Це породжує головне питання: чи існує ще монобільшість і наскільки керованим залишається парламент.

    Монобільшість існує лише формально

    Політолог Володимир Фесенко зазначає, що формально у Верховній Раді й досі є парламентська більшість чисельністю 229 депутатів. Однак на практиці монобільшості давно не існує. Починаючи з 2021 року, абсолютна більшість рішень ухвалюється не силами однієї фракції, а за рахунок неформальної коаліції.

    За його словами, ядро фракції «Слуга народу» у голосуваннях становить приблизно 170–190 депутатів. До них додаються близько 80 голосів з різних депутатських груп — частково «Батьківщина», частково колишні депутати ОПЗЖ після початку повномасштабної війни. Саме ця конфігурація дозволяє ухвалювати рішення, хоча й не з усіх питань.

    Проблеми починаються тоді, коли ядро фракції скорочується до 160 або навіть 150 голосів. Саме це, за словами Фесенка, проявилося під час кадрових голосувань у січні. Він також звертає увагу, що окремі політичні гравці намагалися зруйнувати не монобільшість як таку, а саме неофіційну коаліцію, спровокувавши урядову й парламентську кризу.

    Відставка Єрмака і парламент: зв’язку немає

    Народний депутат від «Слуги народу» Максим Бужанський переконаний, що відставка Андрія Єрмака з посади голови Офісу президента жодним чином не вплинула на роботу парламенту. За його словами, Єрмак ніколи напряму не втручався у процес голосування депутатів.

    Бужанський зазначає, що має один із найнижчих показників голосування разом із фракцією, регулярно не підтримує або відкрито критикує законопроєкти, і при цьому жодного разу не отримував сигналів чи вказівок від Єрмака. Вплив керівника ОП, за його словами, відчувався лише на рівні формування порядку денного або рішень президента щодо підписання чи вето законів.

    Фесенко також наголошує, що проблеми у фракції «Слуга народу» почалися задовго до відставки Єрмака. Йдеться про депресивні настрої, втому, бажання частини депутатів скласти мандат і втрату внутрішньої мотивації.

    НАБУ, САП і ефект «крайніх»

    Ситуацію у фракції різко загострили події літа 2025 року, коли депутатів змусили підтримати закони, що обмежували повноваження НАБУ і САП, а згодом — під тиском протестів — скасувати власне рішення. За оцінкою експертів, парламентарів фактично зробили «крайніми», що викликало сильне роздратування навіть серед лояльних до президента депутатів.

    Додатковим ударом став так званий «Міндічгейт», який також спричинив хвилю негативу всередині фракції. На цьому тлі лунали заклики до створення «коаліції національної стійкості» та навіть «уряду національної стійкості», однак ці ініціативи не мали продовження.

    Кадровий голод і небажання бути депутатом

    Окремою проблемою стала кадрова криза. Кількість депутатів від «Слуги народу» поступово зменшується, а замінювати вибулих майже ніким. Народні депутати йдуть з життя, переходять на роботу в органи виконавчої влади або інші структури, а список партії фактично вичерпаний.

    Народний депутат Роман Каптєлов зазначає, що в партійному списку майже не залишилося людей, готових зайти до парламенту. Частина потенційних кандидатів відмовляється від мандату, розуміючи, що статус народного депутата означає пожиттєву публічність і постійний контроль. За його словами, близько 50 чинних депутатів хотіли б скласти мандат, але їм цього не дозволяють.

    Через дефіцит кадрів виникають проблеми навіть із призначенням депутатів на міністерські посади, адже немає ким їх замінити у сесійній залі.

    Якщо фракцію «Слуга народу» покинуть ще кілька депутатів, монобільшість зникне не лише фактично, а й формально. Цей ризик посилюється тим, що десятки парламентарів фігурують у кримінальних провадженнях. В умовах відсутності депутатської недоторканності це створює додаткові важелі тиску.

    Початок передвиборчої кампанії

    Максим Бужанський звертає увагу, що з наближенням виборів і потенційного завершення війни парламент дедалі важче ухвалює непопулярні рішення. Активний політичний процес ведуть опозиційні сили, насамперед «Європейська солідарність», яка використовує парламент як трибуну для політичної боротьби.

    За його словами, навіть технічні законопроєкти нині обростають сотнями правок, що штучно блокує роботу Ради і перетворює кожне голосування на багатоденну баталію.

    Роман Каптєлов вважає, що фактично від Верховної Ради зараз очікують лише ухвалення законів про вибори і референдум. Бюджет на 2026 рік уже прийнято, а ключові політичні рішення, за цією логікою, мають ухвалюватися безпосередньо народом.

    За його словами, результати майбутніх референдумів будуть обов’язковими, а не рекомендаційними, і не потребуватимуть ратифікації парламентом. Після цього Верховна Рада ризикує остаточно перетворитися на майданчик для передвиборчої риторики.

    Чи вистачить голосів для критичних рішень

    Володимир Фесенко підсумовує, що попри кризові тенденції, повного розвалу монобільшості поки немає. Однак результативні голосування можливі лише за умов ручної мобілізації депутатів, яка працює епізодично.

    Він переконаний, що для критично важливих рішень — співпраці з МВФ або євроінтеграції — голоси знайдуться. Керівництво парламенту і фракції зможе мобілізувати необхідну кількість депутатів, апелюючи до державних інтересів.

    Максим Бужанський погоджується: всі справді важливі для країни законопроєкти будуть ухвалені. А от другорядні ініціативи можуть чекати місяцями або взагалі не бути проголосованими — і це, за його словами, не матиме критичних наслідків для країни.

  • Від оперативника до фігуранта справи НАБУ: шлях Артема Шила

    Від оперативника до фігуранта справи НАБУ: шлях Артема Шила

    Ім’я Артема Шила часто згадується у контексті корупційних схем у спецслужбах під час повномасштабної війни. Уродженець Харкова пройшов шлях від оперативника до керівника важливого департаменту СБУ, однак згодом став фігурантом розслідування про розкрадання майже 95 мільйонів гривень на закупівлях для «Укрзалізниці». За даними НАБУ, Шило організовував махінації, використовуючи свій статус та фразу «загроза державній безпеці», щоб усунути конкурентів із тендерів і забезпечити перемогу компаній із завищеними цінами.

    Схема мала цинічний характер: листи від СБУ про ризики для критичної інфраструктури виключали з конкурсу інших учасників, а перемогу здобували фірми з потрібними зв’язками. Держава втрачала мільйони, а Шило закріплював за собою імідж «вирішувача проблем».

    Паралельно зростало особисте благополуччя офіцера: квартири, дорогі ювелірні прикраси, відпочинок на Балі, угоди з елітною нерухомістю в ОАЕ. Майно дружини в Дубаї викликало питання щодо джерел фінансування, адже офіційна зарплата не пояснює такі витрати.

    Департамент I СБУ, який очолював Шило, став інструментом впливу на бізнес. Зокрема, фігурували випадки з ІТ-компаніями та російським букмекером 1xBet, який отримав ліцензію через «Твою Беттингову Компанію» у 2022 році, попри зв’язки з РФ. Завдяки прямому доступу до керівництва СБУ, Шило міг ігнорувати «невідповідності» у документах і контролювати тендери.

    У 2021 році Шило залишив СБУ, але швидко повернувся як позаштатний радник Офісу Президента, зберігаючи вплив на кадрові та економічні питання. У серпні 2022 року він повернувся на керівну посаду в СБУ, відповідальну за захист критичної інфраструктури, фактично контролюючи тендери та конкуренцію.

    У березні 2024 року його позбавили посади, але статус офіцера з особливих доручень зберігся. Навіть під час затримання СБУ проводила закриті судові засідання, посилаючись на «чутливі зв’язки».

    Історія Артема Шила є показовим прикладом того, як під час війни всередині спецслужб можна вести власну економічну гру, прикриваючись патріотизмом та гаслами про безпеку. Поки одні захищають інфраструктуру від ракетних ударів, інші опікуються тендерами та прибутками.

  • Статус адвоката Єрмака не зупиняє розслідування справи «Мідас»

    Статус адвоката Єрмака не зупиняє розслідування справи «Мідас»

    Статус адвоката, який поновив Андрій Єрмак, не впливає на перебіг розслідування справи «Мідас».

    За інформацією джерел ZN у правоохоронних органах, чинність адвокатського статусу зберігається навіть у разі призупинення діяльності. В НАБУ про це знали від початку, тому на роботу слідства це не впливає.

    Повідомлення про підозру у справі «Мідас» можуть здійснити заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко або генеральний прокурор Руслан Кравченко.

    Розслідування триває незалежно від адвокатського статусу фігурантів та їхніх поновлень.

  • ВАКС засудив адвоката за спробу підкупу прокурора: 4,5 роки тюрми

    ВАКС засудив адвоката за спробу підкупу прокурора: 4,5 роки тюрми

    Вищий антикорупційний суд визнав адвоката Олексія Панасенка винним у підбурюванні клієнтки до надання неправомірної вигоди прокурору Офісу Генерального прокурора. За вироком суду, юрист отримав 4 роки 6 місяців позбавлення волі із забороною протягом трьох років займатися адвокатською діяльністю. Його взяли під варту просто в залі суду. Рішення поки не набрало законної сили та може бути оскаржене.

    Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 19 січня.

    Слідство встановило, що у 2023 році співробітниці компанії «Бос» повідомили про підозру в участі у злочинній організації та незаконній діяльності у сфері азартних ігор. Разом зі своїм захисником вона намагалася укласти угоду про визнання винуватості з прокурором, однак перемовини не дали результату.

    Паралельно аналогічну підозру отримала її знайома, яка співпрацювала з адвокатом Панасенком. За версією обвинувачення, адвокат повідомив жінкам, що прокурор готовий погодити угоду для обох одночасно, але для цього потрібно підписати документи «заднім числом» та передати гроші. Одній із підозрюваних запропонували укласти договір про правничу допомогу на 5 тисяч доларів.

    Суд дійшов висновку, що цей договір мав фіктивний характер і фактично маскував передачу хабаря. Реальної оплати за юридичні послуги клієнтка не здійснювала, а після зриву домовленостей спілкування з адвокатом припинилося, попри чинний договір.

    У матеріалах справи зафіксовано розмови, в яких адвокат наполягав на передоплаті та обговорював ризики для прокурора у разі викриття. Зокрема, йшлося про можливе покарання «від 12 до 15 років із конфіскацією», що, на думку суду, свідчить про усвідомлення незаконного характеру дій.

    Панасенко провину заперечував. Він пояснював, що вимога передоплати пов’язана з внутрішніми правилами адвокатського об’єднання, а фрази про «допомогу богадільні» стосувалися нібито співпраці зі слідством, а не передачі хабаря.

    Натомість клієнтка в суді заявила, що мова йшла саме про неправомірну вигоду. Після консультації з іншим захисником вона звернулася до НАБУ і повідомила про ситуацію слідчим.

    Прокурор, якому нібито призначалися кошти, проходив у справі свідком. Він підтвердив спілкування з адвокатом щодо процесуальних питань, але заперечив отримання будь-яких корупційних пропозицій. Суд критично оцінив його свідчення, вказавши, що він не міг не знати про обговорення можливого підкупу.

    У підсумку ВАКС визнав адвоката винним у підбурюванні до надання неправомірної вигоди та призначив реальний строк ув’язнення без конфіскації майна.

  • Тіньовий ринок сигарет в Україні: НАБУ вийшло на топпосадовців ДПСУ

    Тіньовий ринок сигарет в Україні: НАБУ вийшло на топпосадовців ДПСУ

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру колишньому керівнику Держприкордонслужби Сергію Дейнеці у справі про незаконний експорт цигарок до Європейського Союзу. За даними слідства, топпосадовці ДПСУ регулярно отримували хабарі за сприяння перевезенню тютюнових виробів через державний кордон.

    За інформацією НАБУ, для реалізації схеми використовувалися автомобілі, зареєстровані у Чехії та Австрії, якими пересувалися родичі дипломатів. Це дозволяло уникати митного контролю. За проїзд однієї машини брали від 3 до 5 тисяч євро. Лише у жовтні 2023 року кордон перетнули 23 автомобілі, а керівництво ДПСУ отримало хабарів на 69 тисяч євро. Загалом протягом липня–листопада 2023 року посадовці отримали близько 204 тисяч євро неправомірної вигоди за 68 автомобілів.

    Детективи НАБУ зафіксували, як посадовці розподіляли ці гроші між собою та іншими учасниками схеми. У матеріалах справи є записи переговорів, де йдеться про конкретні суми відкатів та порядок їх розподілу.

    Слідство кваліфікувало дії підозрюваних за ч. 4 ст. 27 та ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання службовою особою неправомірної вигоди. Санкція передбачає позбавлення волі на 8–12 років з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

    Експерти оцінюють обсяги тіньового ринку сигарет в Україні понад 5 млрд штук на рік, що призводить до щорічних втрат державного бюджету приблизно на 24,2 млрд грн. Основним джерелом контрабанди є великі тютюнові фабрики, зокрема Львівська та Закарпатська, а також менші виробники, які релокувалися на Тернопільщину.

    Незаконний експорт цигарок — лише частина системи тіньових потоків на кордоні. Так, під час обшуків на Волинській митниці вилучено понад 850 тисяч доларів, які пов’язані з розмитненням вживаних автомобілів. За оцінками джерел, сіра каса на Львівській, Закарпатській та Волинській митницях може сягати 10 млн доларів на рік.

    Аналітики зазначають, що справа Дейнека може бути частиною «прибирання» впливових осіб від грошових потоків, пов’язаних із топпосадовцями. Водночас експерти сумніваються, що це суттєво вплине на існуючі контрабандні схеми.

  • Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Печерський районний суд Києва залишив без руху позов Світлани Чернишової про поділ спільного майна з її чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Йдеться про спробу юридично закріпити за собою значний масив активів у момент, коли сам Чернишов є ключовим фігурантом антикорупційних розслідувань.

    Згідно з матеріалами справи, Світлана Чернишова претендувала на елітну нерухомість у Києві, цінні папери на мільйони гривень, а також кошти, розміщені на двадцяти одному банківському рахунку. Окремий цинізм ситуації полягає в тому, що предметом поділу стали й гроші, вже вилучені детективами НАБУ, а також суми застав, внесені в межах кримінального провадження щодо Олексія Чернишова.

    Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

    Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

    Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

    Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

    Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

    На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.

  • Позов дружини Чернишова щодо поділу майна залишився без розгляду

    Позов дружини Чернишова щодо поділу майна залишився без розгляду

    Печерський районний суд Києва залишив без розгляду позовну заяву Світлани Чернишової, дружини колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, щодо поділу спільного майна подружжя.

    У позові Світлана Чернишова вимагала передати їй одну з квартир у Києві, а чоловіку залишити іншу квартиру в Нікополі та автомобіль Toyota Land Cruiser 200. Також вона просила визнати за собою право власності на кошти на 21 банківському рахунку та на цінні папери номінальною вартістю 4,81 млн грн, а також отримати доступ до коштів, вилучених НАБУ, та застави у розмірі 10 млн грн.

    Позов було подано ще в жовтні минулого року, під час розслідування масштабної корупційної схеми в енергетиці. За даними слідства, Чернишов був одним із відвідувачів так званої “пральні”, де відбувалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Цей об’єкт контролював керівник схеми Тімур Міндіч. Сам Чернишов заперечує свою причетність до корупційних схем, пов’язаних із “Енергоатомом”.

    На фігуранта справи Тімура Міндіча та Чернишова були накладені застави: Чернишову — у розмірі 51 млн грн. У червні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття корупційної схеми у будівельній сфері за участю високопосадовців держави, яка могла завдати державі збитків понад 1 млрд грн.

    Суд залишив позов Світлани Чернишової без розгляду, водночас розслідування корупційної справи триває.

  • НАБУ та САП викрили угруповання, яке намагалося захопити київську землю

    НАБУ та САП викрили угруповання, яке намагалося захопити київську землю

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування у справі злочинної організації, яка контролювала земельні рішення Київської міської влади з метою незаконного заволодіння цінними ділянками для забудови.

    Виявити схему вдалося завдяки масштабній операції «Чисте місто». Зловмисники застосовували так звану «туалетну схему» — реєстрували на земельних ділянках примітивні споруди, щоб без конкурсу отримати землю нібито для їхнього обслуговування.

    До складу угруповання входили посадовці Київської міської державної адміністрації та депутати міської ради. Очільник організації, відомий у медіа колишній депутат Київради, через широке коло впливових знайомих контролював земельні та бюджетні рішення, а також призначення і звільнення посадовців КМДА та КМР.

    Протягом 2023–2024 років зловмисники планували заволодіти землею територіальної громади Києва на суму понад 81 млн грн. Завдяки діям детективів НАБУ та прокурорів САП цього вдалося уникнути.

    Щоб приховати свої дії, підозрювані використовували спеціальний зв’язок, псевдоніми та контрспостереження. Наприкінці року підозру повідомили ще двом особам — колишньому заступнику голови КМДА та його спільнику, які планували захопити дві земельні ділянки в Києві тією ж схемою.

  • НАБУ повідомило про підозру ексзаступнику ГПУ Кулику за збитки державі понад 641 млн грн

    НАБУ повідомило про підозру ексзаступнику ГПУ Кулику за збитки державі понад 641 млн грн

    Під процесуальним керівництвом прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) детективи НАБУ повідомили про підозру колишньому заступнику керівника департаменту Генеральної прокуратури України Костянтину Кулику.

    Правоохоронці встановили, що Кулик причетний до сприяння одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовими повноваженнями, що завдало державі понад 641 млн гривень збитків.

    За даними слідства, суб’єкт господарської діяльності подав скаргу до ДФС щодо рішення про нарахування податків. Перший заступник голови ДФС, відповідальний за затвердження рішень за результатами розгляду скарг, у інтересах цього суб’єкта та за сприяння Кулика не підписав підготовлений проєкт рішення у встановлений термін.

    Таким чином, державі завдано значної фінансової шкоди, а дії підозрюваного кваліфікуються як службова недбалість та сприяння зловживанням у великих масштабах. Наразі триває досудове розслідування, а Кулик отримав статус підозрюваного.

    Ця справа є прикладом контролю та реагування правоохоронних органів на факти можливих корупційних зловживань у вищих органах влади та демонструє активність САП і НАБУ у боротьбі з фінансовими злочинами, що завдають державі мільйонних збитків.