Golosnovinua.com

Позначка: НАБУ

  • Як через суди мільярдні контракти на харчування ЗСУ опиняються у фірм-фаворитів ДОТ

    Як через суди мільярдні контракти на харчування ЗСУ опиняються у фірм-фаворитів ДОТ

    Попри публічні заяви про «прозорість» оборонних закупівель, система постачання харчів для ЗСУ фактично перетворилася на замкнений механізм перерозподілу мільярдних контрактів між обмеженим колом компаній. Його ключовою ланкою став Державний оператор тилу (ДОТ), який відповідає за закупівлі продуктів для армії.

    За даними Prozorro та судових реєстрів, у 2024–2025 роках типовий сценарій виглядає так: ДОТ проводить відкриті торги, де перемагають реальні виробники або постачальники — зокрема ТОВ «Гарна Страва» чи ТОВ «Охтирка М’ясопродукт». Проте після оголошення результатів у процес втручається інша компанія — ТОВ «Міт Пром».

    «Міт Пром» починає масово оскаржувати результати тендерів у судах. Формальні підстави — площа складських приміщень, нюанси реєстрації потужностей, дрібні технічні деталі в документах конкурентів. Судові рішення у таких справах стають підставою для ДОТ дискваліфікувати переможців торгів і переписувати контракти на іншу компанію.

    Таким чином, відкритий тендер у Prozorro фактично перетворюється на перший, формальний етап. Остаточний переможець визначається вже в судах.

    Компанія з кримінальним шлейфом

    Ситуація виглядає особливо контрастно, з огляду на те, що «Міт Пром» вже фігурує в розслідуваннях НАБУ та БЕБ. Зокрема, компанію пов’язують зі скандальними поставками продуктів для армії за завищеними цінами, у тому числі яйцями по 17 гривень за штуку, а також із можливим використанням «чорної каси» та ухиленням від сплати податків.

    Попри це, фірма не просто не зникла з ринку, а навпаки — стабільно отримує нові оборонні контракти через механізм судових оскаржень.

    Роль керівництва ДОТ

    Ключовим вузлом у цій схемі є керівництво Державного оператора тилу. За інформацією з рішень судів і тендерної документації, саме ДОТ використовує судові ухвали як формальний привід, щоб не підписувати контракти з переможцями Prozorro і укладати угоди з іншими постачальниками.

    У період, коли ці механізми почали працювати системно, за оборонні закупівлі відповідали команда Міністерства оборони на чолі з тодішнім міністром Рустемом Умєровим, його заступником Михайлом Шевцовим та керівництвом ДОТ, зокрема т.в.о. генерального директора Арсеном Созанським.

    Саме за цієї управлінської конфігурації судові рішення стали регулярним інструментом переписування результатів тендерів.

    Кругова порука контролюючих органів

    Формально компанії, які фігурують у кримінальних провадженнях, не повинні отримувати нові державні замовлення. Але на практиці це не працює.

    Податкова, аудитори та інші контролюючі органи не заважають «Міт Прому» працювати з мільярдними оборонними контрактами навіть за наявності кримінальних справ щодо податкових зловживань та легалізації коштів. Це створює підозру в існуванні неформального консенсусу між учасниками схеми та державними інституціями.

    Що втрачає армія

    У підсумку ЗСУ отримують не систему чесної конкуренції між постачальниками, а закритий ринок, де переможець визначається не ціною чи якістю, а юридичними маніпуляціями. Реальні виробники усуваються, а бюджетні мільярди концентруються у руках компаній-фаворитів.

    Фактично, замість прозорих закупівель держава отримала судово-тендерну модель, у якій кожен контракт можна «переписати» під потрібну фірму.

  • ВАКС зобов’язав НАБУ розслідувати конкурс АРМА щодо “Моршинської”

    ВАКС зобов’язав НАБУ розслідувати конкурс АРМА щодо “Моршинської”

    Вищий антикорупційний суд зобов’язав НАБУ розпочати кримінальне провадження через можливі зловживання посадовців Агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) у зв’язку з оголошеним конкурсом на управління активами IDS Ukraine, до яких належать відомі українські бренди “Моршинська” та “Миргородська”.

    Адвокат компанії New World Value Fund Limited подав до НАБУ заяву про можливе вчинення службовими особами АРМА кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 14 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу. У заяві адвокат наголошував, що дії АРМА під час оголошення відкритих торгів можуть містити ознаки злочину. Водночас, станом на початок розгляду НАБУ не внесло відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), мотивуючи відсутністю підстав.

    Суддя ВАКС під час розгляду скарги визнав, що у поданій заяві містяться достатні дані для перевірки органом досудового розслідування. Відтак, НАБУ зобов’язали почати розслідування щодо можливих зловживань службових осіб АРМА.

    Згідно із заявою, 28 листопада 2025 року АРМА оголосила конкурс на управління корпоративними правами компаній IDS Ukraine у системі Prozorro. До активів входять:

    • 100% статутного капіталу ПрАТ “Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”;

    • акції ПрАТ “Індустріальні та дистрибуційні системи” та ПрАТ “Миргородський завод мінеральних вод”;

    • частки в інших компаніях групи, таких як ТОВ “ІДС Аква сервіс”, ПП “ІВА”, ДП “Нова.ком” та ТОВ “Потужність”.

    Загальна вартість активів сягає десятків мільйонів гривень. Заявник підкреслює, що проведення закупівлі могло містити ознаки кримінального правопорушення та впливати на законність конкурсу.

    Окрім цього, Антимонопольний комітет України прийняв до розгляду три скарги щодо конкурсу АРМА стосовно управління активами IDS Ukraine. Уряд виставив на публічні торги активи виробника популярних брендів мінеральної води.

    Таким чином, справа перебуває на контролі ВАКС та НАБУ, а розслідування має визначити законність дій посадовців АРМА та можливі порушення кримінального законодавства.

  • За двох нардепів від «Слуги народу» внесли майже 37 млн грн застави у справі про хабарі

    За двох нардепів від «Слуги народу» внесли майже 37 млн грн застави у справі про хабарі

    За двох народних депутатів від парламентської фракції партії «Слуга народу» — Ольгу Савченко та Євгена Пивоварова, яких підозрюють в отриманні хабарів за голосування у Верховній Раді, внесли майже 36,7 мільйона гривень застави. Кошти були сплачені адвокатом та кількома фізичними особами.

    Як повідомляють журналісти «Схем» (проєкт «Радіо Свобода») з посиланням на джерела у правоохоронних органах, 8 січня 16,6 мільйона гривень застави за народну депутатку Ольгу Савченко вніс один з її адвокатів Ігор Фомін. Цю суму було визначено Вищим антикорупційним судом як запобіжний захід.

    У коментарі журналістам адвокат зазначив, що частина внесених коштів є його особистими, а ще частину довелося позичити через значний розмір застави. За його словами, після цього сторони обвинувачення та захисту продовжать роботу в межах досудового розслідування.

    Того ж дня заставу за народного депутата Євгена Пивоварова внесли семеро фізичних осіб. Суми окремих платежів коливалися від 150 тисяч до 5 мільйонів гривень, а загальний розмір застави склав майже 20 мільйонів гривень.

    Нагадаємо, 27 грудня 2025 року НАБУ та САП заявили про викриття корупційної мережі у Верховній Раді. За даними слідства, правоохоронці діяли під прикриттям, а учасники схеми отримували від 2 до 20 тисяч доларів США за підтримку або блокування окремих законопроєктів. Уже 29 грудня підозри у отриманні хабарів було вручено п’ятьом народним депутатам.

    У САП повідомляли, що лише за листопад–грудень 2025 року один з учасників групи отримав понад 145 тисяч доларів для подальшого розподілу між колегами. Передача коштів, за версією слідства, відбувалася регулярно — кожного першого четверга нового місяця за підсумками роботи у попередньому.

    1 січня 2026 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура поінформувала, що Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застав для всіх п’ятьох підозрюваних депутатів. Зокрема, Юрію Кісєлю та Ігорю Негулевському було призначено застави у 40 та 30 мільйонів гривень відповідно. Євгену Пивоварову та Михайлу Лабі визначили застави по 20 мільйонів гривень, а Ользі Савченко — 16,6 мільйона.

    Окрім фінансових зобов’язань, на всіх підозрюваних покладено низку процесуальних обов’язків, зокрема носіння електронних браслетів. Судові засідання у справі проходили у закритому режимі, а самі народні депутати та їхні захисники публічних коментарів не надавали.

  • Прокурор ОГП Ганілов отримав 110 м² у Печерському після розслідування справи Магамедрасулова

    Прокурор ОГП Ганілов отримав 110 м² у Печерському після розслідування справи Магамедрасулова

    Олександр Ганілов, прокурор Офісу Генпрокурора, який представляв обвинувачення у справі детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, отримав службову квартиру площею 110 м² у Печерському районі Києва.

    Квартиру Ганілов отримав на підставі наказу генпрокурора Руслана Кравченка від 28 листопада 2025 року. Цікаво, що наказ про виділення житла був підписаний наступного дня після скерування до суду угоди зі свідченнями нардепа Христенка, яка стосувалася справ проти керівництва НАБУ і САП.

    За інформацією, загалом із жовтня 2025 року вісім працівників ОГП отримали службові квартири в Печерському районі. Ганілов, ймовірно, отримав таку велику квартиру через наявність п’яти дітей, проте за декларацією його сім’я фактично проживає в Калуші, що підтверджується судовою постановою щодо водіння дружини у нетверезому стані.

    Раніше Ганілов працював із справами ДБР під керівництвом Дмитра Басова, фігуранта справи «Мідас», яку розслідував Магамедрасулов. Про можливий конфлікт інтересів прокурор у суді не повідомив, що викликає додаткові питання щодо мотивів надання йому житла.

    Скандал із службовою квартирою створює враження, що винагорода могла бути пов’язана з професійною діяльністю прокурора у справі проти детектива НАБУ.

  • Підозрювані у розкраданні 100 млн доларів Енергоатому вийшли з-під варти

    Підозрювані у розкраданні 100 млн доларів Енергоатому вийшли з-під варти

    Вищий антикорупційний суд у листопаді 2025 року обрав запобіжні заходи сімом підозрюваним у справі про розкрадання близько 100 млн доларів та отримання неправомірної вигоди від контрактів «Енергоатому». Йдеться про колишнього радника міністра енергетики Ігоря Миронюка, виконавчого директора з безпеки Дмитра Басова, трьох працівників бек-офісу Ігоря Фурсенка, Людмилу Зоріну та Лесю Устименко, а також бізнесменів і співзасновників студії «Квартал 95» Тимура Міндіча та Олександра Цукермана.

    Слідство НАБУ стверджує, що підозрювані організували схему отримання 10–15% від вартості контрактів контрагентів Енергоатому. Фігуранти нібито контролювали кадрові призначення, процеси закупівель та рух фінансів підприємства. Миндіч і Цукерман виступали організаторами групи, а Миронюк і Басов координували дії «бек-офісу» та взаємодіяли з представниками прокуратури.

    За даними слідства, група використовувала кодовані назви для готівки та криптоактивів, а також спеціальні місця для зустрічей, щоб приховати незаконні операції. «Бек-офіс» функціонував у квартирі колишнього нардепа Андрія Деркача. Легалізація коштів відбувалася через три механізми: доставку та змішування готівки, переведення на рахунки компаній та передача третім особам.

    Суд ухвалив такі запобіжні заходи: Миронюк — тримання під вартою із заставою 126 млн грн, Басов — 40 млн грн, Фурсенко — 95 млн грн, Устименко — 25 млн грн, Зоріна — 12 млн грн. Усі вони були згодом відпущені під заставу з покладенням обов’язків прибувати до суду та обмежень на пересування.

    У справі також фігурує колишній віцепрем’єр-міністр Олексій Чернишов. За даними прокурора, він нібито отримав у своєму інтересу значні суми через «бек-офіс». Чернишов заявляє, що не брав участі в схемі Енергоатому, а відвідував приміщення як «інтелектуальний клуб». Суд обрав для нього тримання під вартою із заставою 51,6 млн грн, яку внесли фізичні особи.

    Сторона захисту наполягає на відсутності достатніх доказів, відзначаючи, що епізоди отримання коштів не доведені та не можна стверджувати про складання злочинної організації. У свою чергу, прокурори наголошують на системності дій фігурантів, легалізації коштів та ризиках втечі.

  • Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Обвинувачений у незаконному збагаченні Павло Кириленко досі очолює Антимонопольний комітет

    Справа про десятки мільйонів гривень незадекларованого майна, відмова суду відсторонити посадовця та затягування парламенту зі звільненням перетворили історію голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка на показовий приклад безкарності високопосадовців у воєнний час.

    Понад рік тому журналісти оприлюднили дані про елітну нерухомість, паркомісця та преміальні автомобілі, якими користується родина Кириленка. За версією слідства, активи на суму понад 72 млн гривень були набуті без підтверджених законних джерел доходів і оформлені на родичів дружини посадовця. Значна частина цього майна не була відображена в деклараціях за 2023–2024 роки.

    Детективи НАБУ завершили досудове розслідування, Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила обвинувальний акт до суду, а Вищий антикорупційний суд перейшов до розгляду справи по суті. Кириленку інкримінують незаконне збагачення та подання завідомо недостовірних відомостей. Його дружину слідство вважає пособницею у приховуванні активів. За самого чиновника було внесено заставу в розмірі 30 млн гривень.

    Попри це, у серпні 2025 року ВАКС відмовився відстороняти Кириленка від посади голови АМКУ. Суд обмежився запобіжним заходом у вигляді особистих зобов’язань, дозволивши посадовцю й надалі керувати одним із ключових економічних регуляторів держави. Восени запобіжний захід було продовжено, а сам Кириленко продовжує підписувати рішення Антимонопольного комітету.

    Паралельно питання його звільнення зависло у Верховній Раді. У жовтні 2025 року було зареєстровано проєкт постанови про припинення повноважень голови АМКУ. Парламент формально доручив профільному комітету розглянути це питання, однак жодних реальних рішень так і не ухвалив. Минув час, але тема не виноситься в зал, а політичної волі поставити крапку у цій історії досі не видно.

    Ситуація виглядає особливо гострою в умовах війни, коли держава закликає бізнес і громадян до максимальної фінансової дисципліни, водночас залишаючи на посаді людину, обвинувачену у збагаченні, несумісному з офіційними доходами. Антимонопольний комітет є одним із ключових індикаторів для інвесторів та міжнародних партнерів, і будь-які підозри щодо його керівництва неминуче підривають довіру до рішень регулятора.

    Історія Павла Кириленка давно вийшла за межі окремої кримінальної справи. Вона стала тестом для судової та політичної системи на здатність реагувати на корупційні ризики без очікування вироку. Поки ж цей тест демонструє інше: навіть у воєнний час обвинувачення у масштабній корупції не є автоматичною підставою для втрати посади.

  • НАБУ оголосило підозри у справі про хабар за санкції РНБО

    НАБУ оголосило підозри у справі про хабар за санкції РНБО

    Національне антикорупційне бюро на початку грудня 2025 року повідомило про підозри народній депутатці Анні Скороход, її помічнику Сергію Капацину та заступнику керівника благодійної організації Osprey Global Solutions Ukraine Андрію Ставенку. За версією слідства, вони діяли у складі організованого злочинного угруповання та підбурювали до передачі коштів посадовцям Ради національної безпеки і оборони за запровадження санкцій проти ТОВ «Транспортна компанія Бласко».

    За даними слідства, фігуранти вимагали хабар у розмірі 250 тисяч доларів. Частину цієї суми, як повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура, представник компанії, яка нібито була зацікавлена у введенні санкцій, передав у розмірі 125 тисяч доларів. Кошти були оформлені у вигляді розписки про грошову позику. Попри це, санкції РНБО щодо компанії так і не були запроваджені.

    «Транспортна компанія Бласко», за відкритими реєстраційними даними, була створена у вересні 2014 року та спеціалізується на вантажних автомобільних перевезеннях. Власником підприємства зазначений Олександр Шамбальов.

    Як випливає з матеріалів справи, які озвучувалися під час обрання запобіжного заходу, 18 липня Анна Скороход нібито призначила зустріч у закладі громадського харчування та повідомила про можливість запровадження санкцій проти компанії. При цьому, за версією слідства, вона прямо вказала, що необхідною умовою є передача грошових коштів у сумі 250 тисяч доларів.

    Сергій Капацин, за даними слідства, повідомив, що після передачі коштів свідок Іщук має отримати від «замовника» розписку про позику грошей як гарантію виконання домовленостей. Прокурор у справі Іван Стрельцов зазначив, що 21 липня нардепка надіслала Іщуку повідомлення з проханням передати частину коштів у розмірі 60 тисяч доларів.

    25 липня, за інформацією сторони обвинувачення, Скороход дала вказівку, що подальша комунікація здійснюватиметься через довірену особу — Андрія Ставенка. Після цього у месенджері Signal на номер Іщука надійшло повідомлення про готовність провести зустріч.

    У подальшому листуванні, як стверджує обвинувачення, Ставенко вимагав передати першу частину коштів у сумі 50 тисяч доларів, зазначивши, що решту необхідно надати пізніше. 28 серпня він повідомив, що після передачі повної суми розпочнеться процес введення санкцій.

    4 вересня між народною депутаткою, її помічником, спільником та свідком Іщуком відбулася зустріч, під час якої, за версією слідства, фігуранти знову заявили про необхідність передати повну суму хабаря. Іщук повідомив, що готовий передати лише аванс. У відповідь пролунала вимога хоча б часткової передачі коштів, однак Скороход, за даними НАБУ, висловила незадоволення і заявила, що без повної суми жодних дій щодо санкцій вчиняти не будуть. Після цього Іщук відмовився, і зустріч завершилася без передачі грошей.

  • У члена НКРЕКП Формагея з’явилася нова квартира та два авто

    У члена НКРЕКП Формагея з’явилася нова квартира та два авто

    Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Олександр Формагей задекларував нову квартиру в Києві та два автомобілі загальною вартістю понад 1,7 мільйона гривень. Відповідні дані містяться у його декларації за 2024 рік.

    Згідно з документом, у 2024 році Олександр Леонідович Формагей отримав заробітну плату від НКРЕКП у розмірі 3,47 мільйона гривень. Його дружина Юлія Формагей, яка раніше працювала у ПрАТ «Укргідроенерго», задекларувала 1,01 мільйона гривень заробітної плати, а також незначні додаткові виплати та соціальну допомогу.

    У декларації зазначено значний перелік нерухомості. Зокрема, подружжя задекларувало спільну квартиру площею 117,8 квадратного метра у Києві, придбану 27 листопада 2024 року за 2,27 мільйона гривень. Право власності на цю нерухомість було оформлене саме у 2024 році.

    Також у власності або користуванні родини перебуває квартира площею 56,7 квадратного метра в Києві, право проживання в якій було набуте ще у 2020 році. Дружині Формагея з 2013 року належить житловий будинок площею 83,2 квадратного метра у Борисполі та дві земельні ділянки по 1000 квадратних метрів кожна в Київській області. Крім того, Юлія Формагей володіє земельною ділянкою площею 447 квадратних метрів у Глевасі, а також садовим будинком площею 40 квадратних метрів у цьому ж населеному пункті, який перебуває у стані незавершеного будівництва.

    Окремо задекларована квартира площею 64,8 квадратного метра в Енергодарі Запорізької області, яка перебуває у спільній власності з родичами.

    Автопарк родини складається з двох автомобілів, які оформлені на дружину. Йдеться про KIA Stonic 2020 року випуску, право користування яким набуто у 2021 році, із задекларованою вартістю 568 тисяч гривень, а також KIA Sportage 2023 року випуску вартістю 1,18 мільйона гривень, право користування яким оформлене у 2023 році.

    У грошових активах Олександр Формагей задекларував 20 тисяч доларів США та 5 тисяч євро готівкою. На банківських рахунках у «ПриватБанку» та «Укрсиббанку» зазначені незначні суми.

    Також у декларації вказані фінансові зобов’язання: дружина Формагея має кредит в Ощадбанку із залишком боргу 637,65 тисячі гривень, забезпечений автомобілем KIA Sportage.

    Окрему увагу привертають витрати родини. У 2024 році Формагей та його дружина задекларували благодійну допомогу на потреби Збройних сил України на загальну суму понад 500 тисяч гривень через різні фонди, а також внесок на потреби протиповітряної оборони НКРЕКП. Ці витрати у декларації збігаються в часі з появою інформації про кримінальне провадження щодо діяльності члена регулятора.

  • Нардепка Скороход ініціює покарання за «необґрунтовані підозри»

    Нардепка Скороход ініціює покарання за «необґрунтовані підозри»

    Народна депутатка Анна Скороход, яка фігурує у кримінальному провадженні НАБУ, ініціювала законодавчі зміни, що передбачають кримінальну відповідальність для правоохоронців за так звані необґрунтовані підозри та інші процесуальні дії.

    Як випливає з тексту законодавчої ініціативи, Скороход пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею, яка встановлюватиме покарання за незаконне засудження, повідомлення про підозру, взяття та утримання під вартою, проведення обшуків або виїмок у межах кримінального провадження. Також відповідальність пропонується запровадити за незаконне накладення арешту на майно, відсторонення особи від роботи чи посади та інші процесуальні дії, що, на думку авторки, безпідставно обмежують права громадян.

    Згідно з пропозицією депутатки, правоохоронців, яких визнають винними у таких діях, пропонується карати позбавленням волі на строк від 7 до 10 років із додатковою забороною обіймати певні посади або займатися відповідною діяльністю терміном до трьох років.

    Ініціатива з’явилася на тлі конфлікту Анни Скороход з антикорупційними органами. Наразі народна депутатка є підозрюваною у справі НАБУ щодо організації діяльності злочинної групи. За версією слідства, група нібито пропонувала підприємцю за 250 тисяч доларів США «вирішити питання» з Радою національної безпеки і оборони України.

    Критики законопроєкту вже звертають увагу на те, що подібні норми можуть створити додатковий тиск на слідчих, прокурорів і суддів, а також ускладнити роботу правоохоронних органів у резонансних корупційних справах. Водночас сама Скороход наполягає, що її ініціатива спрямована на захист громадян від зловживань з боку силових структур.

  • Справа «Міндічгейт»: підозра ексглаві ОПУ зависла з кінця листопада

    Справа «Міндічгейт»: підозра ексглаві ОПУ зависла з кінця листопада

    Підозра колишньому главі Офісу президента України Андрію Єрмаку у межах так званої справи «Міндічгейт» була підготовлена ще 28 листопада. Про це повідомляє «Українська правда» з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах.

    За інформацією видання, саме в цей день у помешканнях, пов’язаних із Єрмаком, відбулися обшуки. Водночас, попри готовність процесуальних документів, підозру ексочільнику Офісу президента не вручили ні 28 листопада, ні протягом наступних тижнів.

    Джерела УП зазначають, що затягування з врученням підозри може бути пов’язане як із процесуальними нюансами, так і з політичною чутливістю справи. Офіційних коментарів від НАБУ, САП або представників самого Андрія Єрмака наразі не надходило.

    Справу «Міндічгейт» пов’язують із масштабними корупційними схемами у сфері енергетики та діяльністю групи осіб, серед яких фігурує бізнесмен Тимур Міндіч. Раніше в межах цього провадження детективи НАБУ та прокурори САП повідомили про підозри низці високопосадовців і бізнесменів, а також оприлюднили аудіозаписи, які, за версією слідства, свідчать про системну корупцію та вплив на ухвалення державних рішень.

    Інформація про можливу підозру колишньому главі Офісу президента суттєво підвищує суспільний резонанс навколо справи та може мати серйозні політичні наслідки. Водночас відсутність офіційного підтвердження з боку правоохоронців залишає відкритим питання подальшого розвитку подій.