Golosnovinua.com

Позначка: НАБУ

  • Експрокурору оголосили підозру у схемі, що коштувала державі 641 млн грн

    Експрокурору оголосили підозру у схемі, що коштувала державі 641 млн грн

    НАБУ та САП повідомили про підозру колишньому заступнику керівника департаменту Генеральної прокуратури України. Його дії, за даними слідства, призвели до багатомільйонних збитків для державного бюджету.

    За версією правоохоронців, експрокурор сприяв одному з керівників Державної фіскальної служби у зловживанні службовим становищем під час розгляду податкового спору. Йдеться про ситуацію, коли підприємство оскаржило податкове повідомлення-рішення в ДФС.

    Перший заступник голови ДФС, який мав ухвалити остаточне рішення за результатами скарги, умисно не зробив цього у встановлений законом строк. Такі дії, як зазначають слідчі, відбувалися в інтересах підприємства та за сприяння посадовця прокуратури.

    Ключову роль у схемі відіграв саме прокурор. В останній день строку він вилучив усі матеріали податкової перевірки, створивши штучну ситуацію, за якої підписання рішення стало нібито неможливим. Посадовець ДФС офіційно заявив, що не може ухвалити рішення через відсутність документів.

    У результаті цього скарга підприємства була автоматично визнана задоволеною. Держава втратила можливість стягнути податкові зобов’язання та штрафні санкції на суму понад 641 мільйон гривень.

    У НАБУ та САП зазначають, що дії підозрюваних кваліфіковано як зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Розслідування триває, встановлюється повне коло осіб, причетних до реалізації схеми.

  • Влада України побоюється, що Європа готує переговори з Росією без Києва

    Влада України побоюється, що Європа готує переговори з Росією без Києва

    За даними джерел в Офісі президента України зростає розчарування позицією французького лідера Емманюеля Макрона, який виступив з ініціативою запуску переговорного треку з президентом РФ Володимиром Путіним. На Банковій вважають, що йдеться про черговий формат, у якому західні партнери можуть намагатися вирішувати власні політичні та безпекові питання за рахунок інтересів України.

    За інформацією співрозмовників у владі, українська сторона сприймає ідею переговорів із Кремлем як сигнал про пошук «швидких рішень» у Європі, які не обов’язково враховуватимуть позицію Києва щодо відновлення територіальної цілісності та гарантій безпеки. У Києві наголошують, що будь-які контакти з Москвою без чітких умов і координації з Україною створюють ризик політичного тиску на жертву агресії, а не на агресора.

    Джерела також зазначають, що в Європейському Союзі ідея переговорів із Путіним набирає підтримку на тлі внутрішніх проблем України, зокрема корупційних скандалів і розслідувань, які ведуть НАБУ та САП щодо окремих представників оточення президента Володимира Зеленського. У європейських столицях, за їхніми словами, це використовують як аргумент для обґрунтування необхідності «перезавантаження» підходів до війни.

    На Банковій побоюються, що поєднання переговорних ініціатив із критикою внутрішньої ситуації в Україні може створити ґрунт для політичних компромісів, які послаблять позиції Києва на міжнародній арені. Водночас українська влада публічно наполягає, що будь-які мирні ініціативи можливі лише за умови повного виведення російських військ і відновлення суверенітету України.

  • НАБУ і САП передали до суду справу про розтрату 30 млн грн у ДП «Укрекоресурси»

    НАБУ і САП передали до суду справу про розтрату 30 млн грн у ДП «Укрекоресурси»

    НАБУ і САП передали до суду справу щодо масштабної розтрати коштів у ДП «Укрекоресурси», яка стосується закупівлі обладнання для перероблення відходів.

    За даними слідства, керівник державного підприємства у змові з представниками комерційних структур організував укладення договору з підконтрольним ТОВ на постачання 100 фандоматів – автоматів для збору використаної тари – які не відповідали вимогам експлуатації. Для створення видимості відповідності технічним стандартам учасники схеми внесли зміни до умов закупівлі, зокрема щодо технічних параметрів та порядку оплати, а також залучили посередницьку компанію, зареєстровану в Панамі.

    Експертиза підтвердила, що фандомати були непридатними, що завдало державі збитків на 13,69 млн грн. Крім того, за їх заставу було оформлено кредит на суму понад 8,7 млн грн із використанням підроблених документів.

    Ще одним епізодом розтрати стало придбання горизонтальних автоматичних пресів. Замість п’яти замовлених пресів підприємство отримало лише три, при цьому державні кошти в сумі 8,5 млн грн були привласнені.

    Серед обвинувачених – директор ДП «Укрекоресурси», два керівники ТОВ та фізична особа. Дії фігурантів кваліфіковано за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 КК України.

    Справу передано до суду для розгляду, що відкриває шлях до притягнення винних до кримінальної відповідальності та відшкодування збитків державі.

  • Антикорупційна прокуратура передала захисту справу Логвинського

    Антикорупційна прокуратура передала захисту справу Логвинського

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі так званої «мандаринової афери», фігурантом якої є колишній народний депутат Георгій Логвинський. Йдеться про заволодіння та легалізацію понад 54 мільйонів гривень державних коштів. Матеріали кримінального провадження вже відкрито стороні захисту.

    За даними слідства, у 2013–2016 роках Логвинський організував схему незаконного отримання коштів з держбюджету шляхом введення в оману Європейського суду з прав людини. Йдеться про спір між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ «Київенерго», у якому компанія звернулася до ЄСПЛ із вимогою компенсації на суму понад 54 мільйони гривень.

    Як встановили слідчі, на момент звернення до суду право вимоги боргу вже було відступлено іншій компанії, а виконавче провадження в Україні розстрочене. Попри це, за сприяння Логвинського було досягнуто домовленостей із Міністерством юстиції, внаслідок чого уклали декларацію про дружнє врегулювання спору. Це стало підставою для виплати коштів з державного бюджету.

    Отримані гроші, за версією слідства, надалі легалізували через мережу конвертаційних центрів. Частину коштів виводили готівкою, щоб ускладнити їх відстеження та подальше стягнення.

    Директор компанії «Золотой Мандарин Ойл» раніше вже був обвинуваченим у справі про шахрайство. Його рахунки та майно арештували, однак співучасники схеми, за даними правоохоронців, використали підроблені документи та домоглися поновлення строків оскарження судових рішень, аби уникнути фінансових втрат.

    Підозри шістьом учасникам злочинної схеми оголосили ще у січні 2020 року. Організатору оборудки, Георгію Логвинському, підозру вручили у липні 2023 року після зняття з нього депутатської недоторканності. Його дії кваліфіковано за низкою статей Кримінального кодексу України, зокрема щодо заволодіння майном в особливо великих розмірах, легалізації доходів, підроблення документів та невиконання судових рішень.

  • Обшуки в офісі «Батьківщини»: НАБУ розслідує хабарі за голосування у Раді

    Обшуки в офісі «Батьківщини»: НАБУ розслідує хабарі за голосування у Раді

    НАБУ і САП заявили про викриття керівника однієї з фракцій Верховної Ради, який, за даними слідства, пропонував народним депутатам неправомірну вигоду за голосування у парламенті. Про це у вівторок, 13 січня, повідомила пресслужба НАБУ.

    Ім’я фігуранта офіційно не розголошується. Водночас «Українська правда» з посиланням на джерела у політичних колах повідомила, що детективи НАБУ та прокурори САП проводять обшуки в офісі партії «Батьківщина» у Києві. Головою фракції цієї політичної сили є Юлія Тимошенко. Інформацію про викриття керівниці фракції підтвердило також джерело розслідувального проєкту «Схеми» в антикорупційних органах.

    Станом на момент публікації матеріалу ні Юлія Тимошенко, ні пресслужба фракції «Батьківщина» публічних коментарів щодо ситуації не надали.

    За інформацією НАБУ, керівник фракції намагався підкупити народних депутатів, які не входять до складу цієї фракції. Їм пропонували неправомірну вигоду за голосування «за» або «проти» конкретних законопроєктів, винесених на розгляд Верховної Ради.

    Дії фігуранта попередньо кваліфіковані за ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України — пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

    У НАБУ та САП зазначили, що деталі справи будуть оприлюднені пізніше після завершення першочергових слідчих дій.

    Варто зазначити, що це не перший випадок викриття корупції у парламенті за останній час. Наприкінці грудня НАБУ та САП повідомили про викриття злочинної групи, до складу якої входили народні депутати. За даними слідства, учасники групи систематично отримували хабарі за голосування у Верховній Раді. Тоді слідчі дії проводилися, зокрема, у приміщенні Комітету Верховної Ради з питань транспорту, який очолює нардеп від «Слуги народу» Юрій Кісєль.

  • Кандидат до Держмитниці Бойко під час зернових схем відповідав за внутрішню безпеку

    Кандидат до Держмитниці Бойко під час зернових схем відповідав за внутрішню безпеку

    Кандидат на посаду голови Держмитниці Олександр Бойко наразі очолює відділ правової роботи Львівської митниці. Раніше він очолював відділ внутрішньої безпеки Одеської митниці саме у період, коли там відбувалися скандальні «зернові» схеми під керівництвом Михайла Мірошніченка.

    З серпня 2022 до січня 2023 року Бойко відповідав за виявлення порушень законодавства посадовцями митниці та співпрацю з правоохоронними органами. Саме тоді ДБР зафіксувало схему приховування товарів від розмитнення, завдані збитки бюджету сягнули 47 млн грн.

    За даними СБУ та БЕБ, через одеські порти у 2022 році вивезли понад 1 млн тонн зернових сумнівного походження, що завдало державі збитків приблизно на 5,2 млрд грн. ТСК підкреслила недбале виконання обов’язків керівництвом ДМС та Одеської митниці, що дозволило схемам функціонувати.

    Нині Бойко подався на конкурс керівника Держмитниці і у своєму мотиваційному листі заявляє про готовність забезпечити прозорість та доброчесність у роботі відомства. Водночас експерти Антикорупційного центру «МЕЖА» зазначають, що питання щодо ролі внутрішньої безпеки у період масштабних зернових схем залишаються відкритими.

    Антикорупційний центр «МЕЖА» продовжує моніторинг усіх кандидатів на посаду голови Держмитниці та надсилає результати конкурсній комісії.

  • В Україні нардепи виходять під застави, але походження коштів не перевіряють

    В Україні нардепи виходять під застави, але походження коштів не перевіряють

    Народні депутати від «Слуги народу» Ольга Савченко та Євген Пивоваров вийшли під застави у справах про отримання хабарів за «правильні» голосування у Верховній Раді. Загальна сума застав становить майже 36,7 млн грн.

    За даними журналістів, 16,6 млн грн застави за Ольгу Савченко вніс її адвокат Ігор Фомін. Одним платежем, при цьому частину коштів він назвав власними, а частину — «позиченими». Для внесення застави за Євгена Пивоварова було задіяно сім фізичних осіб із сумами від 150 тис. до 5 млн грн.

    Експерти та журналісти звертають увагу, що в Україні фактично не перевіряється походження коштів для застави. Їх може внести будь-яка фізична чи юридична особа, і обов’язку довести легальність доходів немає. Навіть у попередній справі Мідас заставу на 37 млн грн внесла компанія зі статутним капіталом 1000 грн, яка не веде реальної діяльності. Держфінмоніторинг не виявив підозрілих транзакцій у цих випадках.

    Внаслідок цього підозрювані у корупції можуть швидко вийти з-під варти, а особи чи компанії з нульовою діяльністю за один день знаходять десятки мільйонів для застави. Експерти пропонують змінити порядок внесення застави: запровадити обов’язкову перевірку походження коштів, вимагати підтвердження легальних доходів і відмовляти у зарахуванні застави без таких підтверджень.

    Такі зміни могли б суттєво знизити ризик обходу закону та підвищити ефективність антикорупційної політики.

  • ВАКС виніс вирок судді Кропивницького апеляційного суду за хабар у $10 тис

    ВАКС виніс вирок судді Кропивницького апеляційного суду за хабар у $10 тис

    Вищий антикорупційний суд України (ВАКС) 12 січня 2026 року оголосив обвинувальний вирок судді Кропивницького апеляційного суду Володимиру Гончару. Його визнано винним у проханні та одержанні неправомірної вигоди у розмірі 10 тисяч доларів США за ухвалення пом’якшувального вироку у справі про смертельне ДТП.

    Суд визнав, що Гончар за пособництва іншої особи запропонував надати хабар за призначення покарання, що не передбачає реального позбавлення волі, винуватцю ДТП. Водночас апеляційна колегія Кропивницького апеляційного суду залишила вирок суду першої інстанції без змін, призначивши реальне позбавлення волі винуватцю аварії, через що більшу частину коштів повернули. Під час обшуку у посередника правоохоронці вилучили 450 доларів США з незаконно одержаних грошей.

    Гончару призначено покарання у вигляді 6 років 6 місяців позбавлення волі та конфіскації всього належного йому майна. Крім того, його позбавлено права обіймати посади судді, прокурора та адвоката строком на три роки. Вирок набирає чинності через 30 днів, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.

    Розслідування здійснювалось детективами НАБУ спільно з УСБУ та ДСР Нацполіції за процесуального керівництва прокурорів САП.

  • Суд-привид: як ОАСК продовжує отримувати мільйони після ліквідації

    Суд-привид: як ОАСК продовжує отримувати мільйони після ліквідації

    За останні три роки після ліквідації Окружного адміністративного суду Києва український держбюджет витратив близько 157 мільйонів гривень на виплати його суддям. Суд, який формально припинив існування у грудні 2022 року, продовжує коштувати платникам податків десятки мільйонів гривень, попри свій скандальний спадок і численні кримінальні провадження.

    ОАСК тривалий час вважався одним із ключових символів системної корупції в судовій владі. Його судді ухвалювали рішення, що напряму впливали на політичні процеси в країні: забороняли мирні зібрання під час Революції гідності, блокували судову реформу, скасовували декомунізацію, поновлювали на службі неатестованих правоохоронців та, за даними слідства, готували сценарії повернення Віктора Януковича до влади вже під час повномасштабної війни.

    Переломним моментом стали так звані “плівки Вовка”, оприлюднені НАБУ. З них стало відомо, як тодішній голова суду Павло Вовк та його оточення координували рішення, тиснули на суддівські органи та намагалися взяти під контроль систему суддівського врядування. Остаточною краплею стало викриття брата Вовка на отриманні хабаря у 100 тисяч доларів для передачі суддям ОАСК.

    Попри ліквідацію суду, більшість його суддів зберегли статус і продовжують отримувати винагороду. Павла Вовка звільнили лише у 2025 році, однак він оскаржує це рішення у Верховному Суді й має шанси на поновлення. Понад 40 інших суддів ОАСК досі перебувають у системі: частина з них очікує вигідного моменту для повернення, інші — готуються до почесної відставки з довічними виплатами.

    Матеріали “плівок Вовка” стали основою щонайменше двох кримінальних проваджень. Перше, ключове, слухається у Вищому антикорупційному суді й стосується створення злочинної організації для впливу на державні рішення. Його розгляд затягується роками через системні відводи, заміни адвокатів та неявки сторони захисту. Друге провадження, щодо блокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів, фактично не має перспектив через сплив строків давності.

    Паралельно буксують і дисциплінарні механізми. За два роки Вища рада правосуддя остаточно звільнила лише трьох суддів ОАСК. Частина справ зависла через відсутність кворуму, інші — навіть не були відкриті. Кваліфікаційне оцінювання також масово саботується: судді роками не з’являються на іспити, використовуючи формальні підстави.

    Додаткову загрозу створює Верховний Суд. Якщо він стане на бік Павла Вовка та визнає незаконним використання матеріалів негласних слідчих дій у дисциплінарних справах, це може призвести до повернення мантій не лише йому, а й десяткам інших недоброчесних суддів, фактично нівелювавши спроби очищення системи.

    На цьому тлі держава готується створити нові спеціалізовані адміністративні суди замість ОАСК — це одна з ключових вимог ЄС і МВФ. Відбір суддів до них відбуватиметься за участі міжнародних експертів. Саме від цього процесу залежить, чи стане нова інституція розривом із минулим, чи черговим реваншем старої системи.

    Поки ж історія ОАСК триває у вигляді мільйонних виплат, заблокованих справ і ризику повернення одіозних суддів. І лише тиск суспільства та принципова позиція органів суддівського врядування можуть не дозволити цій історії завершитися поразкою реформи.

  • Словом 2025 року в Україні стали «переговори»

    Словом 2025 року в Україні стали «переговори»

    Словом 2025 року в Україні стало слово «переговори». Саме воно викликало найбільший інтерес громадян і найчастіше фігурувало в пошукових запитах та мовних спостереженнях. Про це повідомили укладачі словника сучасної української мови та сленгу «Мислово», які щороку визначають ключові слова й вислови, що відображають настрої суспільства.

    Поруч зі словом «переговори» вживалося і слово «перемовини», однак значно рідше. Найбільший сплеск інтересу до цієї лексеми зафіксували у травні 2025 року, коли відбулися перші прямі перемовини між Києвом і Москвою.

    Фахівці зазначають, що інформаційним поштовхом до цього стала заява президента США Дональда Трампа, який пообіцяв завершити війну в Україні протягом доби. Саме на тлі цих заяв і дипломатичних контактів слово «переговори» стало домінантним у публічному просторі.

    Окрім головного слова року, словник «Мислово» також виділив низку інших понять, які сформували мовну картину 2025 року. Серед них — «Мідас» як назва антикорупційної операції НАБУ і САП, «картонки» як узагальнене позначення масових протестів проти антикорупційних інституцій, «кілл-зона» як фронтовий термін для зони ураження, а також «інфільтрація» — тактика проникнення малих піхотних груп, яку активно застосовували російські війська.

    До переліку також увійшли абревіатура НРК — наземні роботизовані комплекси, що використовуються для евакуації поранених і в бойових діях, а також слова «справедливість», «виснаження» і «брехня», які відображають суспільний запит на чесність, справедливий мир і реалії війни на виснаження.

    Окремо укладачі відзначили мемний вислів боксера Олександра Усика don’t push the horses, який водночас став і приводом для мовних дискусій.

    Антивиразом 2025 року стала фраза «прийду за кожним», яку публічно озвучив генеральний прокурор Руслан Кравченко. У «Мислово» пояснили, що це формулювання викликало сильну негативну реакцію, оскільки асоціюється з репресивними практиками та символізує кризу довіри до правоохоронної системи.

    Паралельно Google Україна оприлюднила перелік найпопулярніших запитів українців у 2025 році. До нього увійшли «графік відключення світла», «Холостяк 2025», «Гра в кальмара 2», «Лабубу», «Усик Дюбуа», «Венздей 2 сезон», «Ущелина», «Гангстерленд», «Євробачення 2025» та «НАБУ».