Golosnovinua.com

Позначка: НАБУ

  • Депутат облради Леонід Глиняний фігурує у справі про розкрадання в Міноборони

    Депутат облради Леонід Глиняний фігурує у справі про розкрадання в Міноборони

    Як повідомляють джерела нашого видання у правоохоронних органах, депутат Київської обласної ради від Євросолідарності Леонід Глиняний стоїть за багатомільйонними розкраданнями в Міноборони через свою родичку Тетяну Глиняну.

    Нагадаємо, бізнесвумен із Білоцерківщини Тетяна Глиняна знаходиться в розшуку НАБУ та підозрюється в розкраданні понад 733 мільйонів гривень на постачанні харчів для ЗСУ. Частину цих коштів вивели з України, оформлюючи як дивіденди або фінансову допомогу іншим пов’язаним фірмам. Ці гроші, зокрема, могли були використані Тетяною Глиняною для придбання готелів у Хорватії та іншої нерухомості.

    Варто відзначити, що в той час коли інші четверо фігурантів справи про “яйця по 17” знаходяться в Україні, Леонід Глиняний попередив свою родичку Тетяну Глиняну про можливий арешт та допоміг втекти за кордон.

    Завдяки зв’язкам Леоніда Глиняного, його родичка Тетяна продовжує легалізувати вкрадені в Міноборони мільйони гривень за кордоном. Так, за повідомленням журналістів хорватського ЗМІ Slobodna Dalmacija Тетяна Глиняна нещодавно придбала землю та будинок на мільйони євро.

    Леонід Глиняний відомий на Київщині рейдер, причетний до спроб незаконного захоплення білоцерківського виробника шин ТОВ “Преміорі” та цілого ряду інших активів. В ЗМІ його ім’я пов’язують з підсанкційними олігархами Павлом Фуксом та Костянтином Жеваго. За інформацією наших джерел, Глиняний підтримує зв’язок і з Фуксом, і з Жеваго, та є дотичним до деяких їх фінансових махінацій.

    Просимо даний матеріал вважати офіційним запитом до Служби безпеки України з проханням перевірити викладені в статті факти та вжити заходів, відповідно до чинного законодавства.

  • НАБУ оголосило підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я

    НАБУ оголосило підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я

    НАБУ та САП повідомили про нову підозру колишньому голові Міністерства охорони здоров’я та ексдиректору ДП «Поліграфкомбінат «Україна» Максиму Степанову. Його звинувачують у корупційній схемі з багатомільйонними роялті та відмиванні грошей через офшори.

    За версією слідства, під час керівництва державним поліграфічним комбінатом Степанов організував отримання неправомірної вигоди у вигляді авторських прав на захисні елементи для українських закордонних паспортів та ID-карток. Ці елементи були розроблені французькою компанією, яка погодилася передати права в обмін на можливість стабільно постачати свою продукцію державному підприємству.

    У період з 2018 по 2021 рік на рахунки естонської компанії, яка фігурує у справі як інструмент для отримання роялті, надійшло близько 7 мільйонів євро. Ці кошти, за даними НАБУ і САП, легалізовувалися через офшорні структури, підконтрольні Степанову.

    Слідство також встановило, що частина коштів — зокрема, 124,8 тис. доларів — були переведені на рахунок доньки підозрюваного. Це може свідчити про спроби замаскувати справжнє походження грошей та їх остаточних бенефіціарів.

    Попередня підозра Степанова стосувалася зловживань службовим становищем, а також отримання вигоди у результаті змови. Однак нинішнє обвинувачення суттєво розширює коло можливих злочинів — від комерційного підкупу до повноцінної легалізації кримінальних доходів.

    Ця справа вкотре демонструє, як навіть стратегічні державні функції — на кшталт захисту документів громадян — можуть ставати джерелом особистого збагачення для посадовців, якщо система контролю та підзвітності не працює належним чином.

  • НАЗК можуть перевірити детективів НАБУ через розслідування журналістів

    НАЗК можуть перевірити детективів НАБУ через розслідування журналістів

    Двоє співробітників Національного антикорупційного бюро України — Роман Нєдов та Валентин Шмітько — опинилися у центрі гучного корупційного скандалу. За даними журналістського розслідування Informator.ua, детективів викрили у приховуванні елітного майна, виведенні коштів за кордон і зловживанні службовим становищем. Редакція звернулася до НАЗК із закликом розпочати перевірку.

    Заступник керівника підрозділу НАБУ Роман Нєдов, за інформацією журналістів, оформив на тещу кілька квартир у столиці, які згодом перейшли у власність дружини. Одна з них — в елітному ЖК “Шервуд” біля будівлі самого НАБУ. Для передачі майна використовували схеми зі зменшенням задекларованої площі та вартості. Наприклад, квартиру, що на ринку коштує від $200 тис., офіційно оцінили лише у $37 тис. Така нерухомість з’явилася в декларації вже як подарунок дружині.

    Ще одну квартиру на Повітрофлотському проспекті передали за схожою схемою. Крім того, родина Нєдова користується преміальним автомобілем, задекларованим за майже вдвічі заниженою ціною.

    Детектив Валентин Шмітько, який очолює інший підрозділ Бюро, роками декларував великі суми готівкових коштів — до двох третин від своїх офіційних доходів. Згідно з розслідуванням, у 2024 році він вивів за кордон понад 4,3 мільйона гривень.

    У матеріалі також зазначено, що дружина Шмітька регулярно подорожує Європою та США з початку повномасштабного вторгнення, попри те, що офіційно отримує соцдопомогу в Україні.

    Шмітько також фігурує у справі про допомогу своєму знайомому уникнути мобілізації. Того зупинили з великою сумою готівки, після чого виявили, що він перебуває у розшуку. Шмітько особисто приїхав “вирішувати питання”, однак справа дійшла до обвинувачення — з якого його, за словами журналістів, “відмазало” керівництво НАБУ. Друг-ухилянт також уникнув мобілізації.

    Журналісти зазначають, що описані випадки не поодинокі. Вони закликають НАЗК провести масштабну перевірку активів і дій працівників НАБУ, які мають бути прикладом у боротьбі з корупцією, а не її уособленням.

  • Обшуки у керівництва Нацгвардії можуть бути пов’язані з політичним тиском

    Обшуки у керівництва Нацгвардії можуть бути пов’язані з політичним тиском

    Обшуки, проведені НАБУ у керівництва Національної гвардії України, можуть бути пов’язані не лише з антикорупційним розслідуванням, а й із політичним тиском.

    За інформацією наших джерел, наприкінці квітня відбулась закрита нарада силовиків на якій від керівництва Нацгвардії вимагали попередньої згоди на жорстке придушення масових заворушень у разі їх виникнення.

    Варто відзначити, що очільник НГУ відразу відповів категоричною відмовою та заявив, що “його хлопці не будуть каральними органами та не братимуть участі в силовому розгоні мирних протестів”. На що керівника НГУ начебто відразу попередили: якщо він і надалі буде “артачитись” — його відсторонять, а наступник діятиме за новими правилами.

    Нагадаємо, раніше Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності погодив законопроєкт №10311, який суттєво розширював повноваження Нацгвардії та передбачав в тому числі використання вогнепальної зброї проти цивільного населення під час “масових заворушень”.

    Пізніше законопроєкт №10311 був знятий з розгляду після широкого резонансу в ЗМІ та його порівняння із “диктаторськими” законами режиму Януковича.

  • НАБУ підозрює посадовців “Спецтехноекспорту” у розкраданні 3,78 млн євро

    НАБУ підозрює посадовців “Спецтехноекспорту” у розкраданні 3,78 млн євро

    Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру п’ятьом особам, серед яких — колишній очільник державної компанії “Спецтехноекспорт” Павло Барбул, його ексзаступник Антон Воронін, а також Євген Сінгаєвський, Олексій Барбул і Віктор Маркелов.

    За даними слідства, у період із 2016 по 2019 роки ця група осіб організувала схему заволодіння коштами державних оборонних підприємств — ДАХК «Артем», ДП «Авіакон» та самого “Спецтехноекспорту” — на загальну суму 3,78 млн євро.

    Слідство вважає, що головним організатором злочинної схеми був саме Павло Барбул, який на той час очолював “Спецтехноекспорт”. Саме він уклав агентську угоду з компанією Vakur s.r.o., яка, за твердженням НАБУ, не надавала жодних реальних послуг. Незважаючи на це, компанії були перераховані мільйони євро під виглядом “агентської винагороди”.

    Надалі кошти були виведені з рахунків, переведені в готівку і розподілені між учасниками схеми. Таким чином, фіктивні документи стали прикриттям для легалізації незаконно здобутих коштів.

    Всім п’ятьом фігурантам повідомлено про підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України:

    • ч. 5 ст. 191 — заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем у особливо великих розмірах,

    • ч. 3 ст. 209 — легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,

    • ч. 1 ст. 366 — службове підроблення.

    Трьох осіб — Павла Барбула, Антона Вороніна і Віктора Маркелова — оголошено у розшук. Суд також ухвалив рішення про заочний арешт підозрюваних. Євгена Сінгаєвського зобов’язали внести заставу в розмірі 4 мільйони гривень із додатковими процесуальними обов’язками.

    “Спецтехноекспорт” — один із провідних державних експортерів продукції військового та подвійного призначення. Справи, пов’язані з розкраданням у цій сфері, перебувають під особливою увагою правоохоронців, оскільки шкодять не лише економіці, а й обороноздатності країни.

  • Перший аудит НАБУ за 10 років виявив системні провали: імітація контролю, зливи справ і мовчання щодо скандалів

    Перший аудит НАБУ за 10 років виявив системні провали: імітація контролю, зливи справ і мовчання щодо скандалів

    У травні 2025 року був оприлюднений перший за десять років зовнішній аудит діяльності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ). Незалежна комісія міжнародних експертів виявила низку глибоких структурних проблем у роботі органу, який мав би бути взірцем прозорості та відповідальності.

    Звіт аудиторів, до складу яких увійшли Роберт Вестбрукс (США), Мартін Арпо (Естонія) та Герміона Тереза Кроньє (ПАР), фіксує як провали в роботі внутрішнього контролю, так і ознаки надмірного впливу керівництва НАБУ на розслідування, зокрема на прикладі справи колишнього першого заступника директора Гізо Углави.

    Без вироків і з конфліктом інтересів

    Управління внутрішнього контролю (УВК) НАБУ не довело до вироку жодної справи, що стосується витоків інформації всередині бюро. Аудитори зазначають, що структура одночасно виконує профілактичні та слідчі функції, що створює прямий конфлікт інтересів. До того ж рішення про початок або припинення службового розслідування ухвалює особисто директор НАБУ Семен Кривонос.

    У 2023–2024 роках відкривалися окремі внутрішні провадження, однак жодне з них не завершилось навіть оголошенням підозри. Показово, що Кривонос уникає будь-яких конкретних коментарів щодо справ, які викликали суспільний резонанс, натомість публічно звинувачує адвокатів, суди, поліцію, СБУ — всіх, крім підлеглих детективів.

    Скандал “НАБУгейт” і адвокати з минулим

    У центрі уваги — київські адвокати під керівництвом Дмитра Борзих, яких у НАБУ вважають “найвпливовішими” і “небезпечними” супротивниками. Йдеться про так звану справу “НАБУгейт”, коли в офісі цих адвокатів детективи НАБУ встановили незаконне прослуховування, включно з переговорною кімнатою.

    Адвокати, більшість із яких раніше працювали в Головній військовій прокуратурі, заперечують усі звинувачення, стверджуючи, що дії НАБУ — це порушення адвокатської таємниці. ДБР уже відкрило кримінальне провадження проти детективів НАБУ.

    Мовчання у справі Углави

    Окрема увага у звіті — справі ексзаступника директора НАБУ Гізо Углави, якого звинувачували у витоках інформації про підготовку обшуків у справах з мільярдними збитками. Попри гучний резонанс, Углаву звільнили без підозри. Розслідування не завершено, а керівництво НАБУ публічно ігнорує цю тему.

    Журналісти фіксують появу Углави у закритих київських клубах, де він перебуває під охороною та у компанії осіб з кримінального середовища. Він мав повний доступ до стратегічних розслідувань НАБУ, а обсяг можливих витоків невідомий.

    Формальна підзвітність і KPI на папері

    Аудитори вказують на те, що внутрішній контроль фактично не перевіряє спосіб життя працівників бюро. Наприклад, у 2023 році проведено лише 6 перевірок, у 2024 — 10, і лише три з них закінчились службовими розслідуваннями. Показовим є також мовчання НАБУ щодо криптогаманців детективів, у яких виявлено мільйонні суми. Кривонос не надав жодної реакції.

    У звіті зазначено слова колишнього співробітника НАБУ:

    “Краще тобі менше скаржитись внутрішньому контролю”, — цитата з розділу 37 аудиту.

    Підсумок: НАБУ — “помірно ефективно”, але це майже провал

    Незалежна оцінка дала НАБУ формальну оцінку “помірно ефективно”, яка ледь перевищує мінімальний бал, що дозволяє уникнути питання про службову невідповідність директора Кривоноса. Однак фактичний висновок один: бюро потребує радикальної реформи внутрішнього нагляду, прозорості, та реальної відповідальності.

  • Адвокати і судді зливали інформацію про слідчі дії фігурантам справ НАБУ

    Адвокати і судді зливали інформацію про слідчі дії фігурантам справ НАБУ

    У справі адвокатської компанії «Гарантія ваших прав», очолюваної Дмитром Борзих, виявлено далеко не єдиний випадок витоку інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень. Як заявив в інтерв’ю ZN.UA директор НАБУ Семен Кривонос, мова йде про масову й системну компрометацію доступів до ЄДРСР, зокрема з боку суддів і посадовців.

    За його словами, ситуація значно серйозніша, ніж вважалося раніше, й виходить далеко за межі юрисдикції антикорупційних органів. Детективи НАБУ зафіксували десятки випадків, коли з одного акаунту робилися сотні тисяч запитів до реєстру, причому з тисяч різних IP-адрес.

    «Приміром, один із суддів зробив 1 млн 174 тис. запитів. І це не поодинокий випадок. Ми виявили користувачів з 1,084 млн і 1,072 млн запитів. І що найстрашніше — вхід відбувався з понад 5 тисяч різних IP-адрес», — підкреслює Кривонос.

    До недавнього часу доступ до реєстру був захищений лише логіном і паролем, що робило систему вразливою до витоків. Наразі використовується так званий «твердий ключ» — фізичний носій, що значно ускладнює несанкціонований доступ. Проте наслідки попередньої «дірки» ще довго залишатимуться актуальними.

    «Ми виявили, що витоки відбувались не лише у справах НАБУ. Проблема системна, вона охоплює всю правоохоронну систему», — зазначив директор бюро.

    Особливу увагу слідчих привернули адвокати з компанії «Гарантія ваших прав», які створили повністю автоматизований бот для витягування даних з реєстру — це дозволяло їм заздалегідь знати про майбутні слідчі дії, обшуки, ухвали про арешти. Їх основний інтерес — справи, які розслідує НАБУ, зокрема щодо топпосадовців.

    Однак, як зазначив Кривонос, є й інші адвокатські фірми, які роками торгували доступом до реєстру, використовуючи слабкі місця у системі.

    Наразі НАБУ проводить масштабне зіставлення IP-адрес, акаунтів і фабул справ, після чого матеріали буде передано до кіберполіції. У Бюро також пропонують законодавчі зміни:

    • Тимчасове засекречення деяких судових рішень, зокрема на етапі досудового розслідування;

    • Можливість для прокурора або слідчого заборонити публікацію конкретного рішення;

    • Удосконалення системи доступу до реєстру.

    «Слідчі, які приходять на обшук, одразу бачать, коли фігуранти вже попереджені. Ми це фіксували не раз. Якщо ми не перекриємо цю “дірку”, це й далі вбиватиме справедливість у розслідуваннях», — резюмує Семен Кривонос.

  • Детектив НАБУ потрапив під слідство через зв’язок зі свідком

    Детектив НАБУ потрапив під слідство через зв’язок зі свідком

    Керівник групи детективів НАБУ Станіслав Браверман опинився у центрі секс-скандалу, що може мати ознаки не лише етичного порушення, а й прямого конфлікту інтересів у кримінальній справі на десятки мільйонів доларів.

    Як з’ясував “Телеграф”, Браверман, імовірно, мав близькі стосунки зі свідчинею у справі щодо Одеського аеропорту — мільйонеркою та директоркою скандальної британської колекторської компанії WWRT Limited Ольгою Гутовською. Її компанія має безпосередній комерційний інтерес у результатах справи, де підозрюваним є бізнесмен Борис Кауфман.

    За даними журналістів, провадження №52023000000000172, відкрито Браверманом у квітні 2023 року, фактично є копією старої справи 2016 року. Єдина нова обставина — поява “ключового свідка”, яким і стала Гутовська.

    НАБУ почало внутрішнє розслідування лише після того, як інформація про стосунки детектива з фігуранткою потрапила у публічну площину. У Звіті зовнішнього аудиту діяльності НАБУ зазначено, що управління внутрішнього контролю (УВК) не реагувало на цей випадок до моменту медійного розголосу.

    Додаткові запитання викликає декларація Бравермана. У 2023 році він задекларував купівлю-продаж криптовалюти на понад 1,3 млн грн — усі операції здійснювались в один день. Такі транзакції, на думку експертів, можуть бути способом легалізації доходів невідомого походження.

    Також детектив задекларував інвестиції в цінні папери на понад 1,2 млн грн і купівлю квартири в Києві за 2,3 млн грн.

    У грудні 2023 року Ольга Гутовська спонсорувала шаховий турнір серед юристів. Переможцем став… Станіслав Браверман.

    На момент можливого інтимного зв’язку зі свідком, Браверман був офіційно одружений із Олесею Браверман — детективкою НАБУ в управлінні внутрішнього контролю. Саме цей підрозділ нині розслідує дії її колишнього чоловіка.

    Йдеться не лише про можливі порушення етики, а й про потенційну корупцію та маніпуляції зі свідченнями в гучній кримінальній справі. Відносини зі свідком, особливо зацікавленим у результаті провадження, ставлять під сумнів неупередженість слідства. І якщо це підтвердиться — мова йде вже не просто про скандал, а про злочин.

    Редакція продовжує стежити за розвитком подій і готова опублікувати позицію всіх сторін, згаданих у матеріалі.

  • Антикорупційне бюро проводить обшук у справі про зловживання у Нацгвардії

    Антикорупційне бюро проводить обшук у справі про зловживання у Нацгвардії

    У п’ятницю, 9 травня, детективи Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) провели обшуки у приміщенні Головного управління Національної гвардії України. Як повідомили джерела OBOZ.UA, обшук проводився у межах розслідування справи про ймовірні порушення під час державних закупівель і зловживання впливом.

    Офіційних коментарів від НАБУ наразі немає, подробиці справи залишаються закритими.

    Командувачем Національної гвардії України є бригадний генерал Олександр Півненко.

    Раніше, у березні 2025 року, Бюро економічної безпеки виявило ознаки порушень у тендері на будівництво багатоквартирного будинку на замовлення однієї з баз комплектування Нацгвардії. Проєкт вартістю понад 78 млн грн планували реалізувати в Київській області.

    Аналітики БЕБ встановили, що було неправомірно застосовано спрощену процедуру закупівлі – попри те, що об’єкт не належав до категорії споруд оборонного призначення. Це могло призвести до втрат бюджетних коштів.

    Після направлення відповідного листа з боку БЕБ, закупівлю було скасовано. Наразі з’ясування обставин триває, у тому числі з боку НАБУ.

  • НАБУ розслідує справу прикордонника, що заплатив $350 тисяч за компромат співробітнику СБУ

    НАБУ розслідує справу прикордонника, що заплатив $350 тисяч за компромат співробітнику СБУ

    Начальник відділу прикордонної служби “Соломоново” Олександр Марущак став фігурантом гучного кримінального провадження після того, як у суді з’явились матеріали про спробу шантажу з боку працівника СБУ.

    Як з’ясувало НАБУ, у 2023 році співробітник Служби безпеки України В’ячеслав Катеринич отримав відомості, які стосувались особистого життя прикордонника, а також імовірних фактів корупції. Натомість, замість офіційної перевірки, посадовець почав вимагати гроші за нерозголошення інформації. Сума “викупу” склала $350 тисяч, які Марущак переказав на криптогаманець. Щомісяця від нього додатково вимагали по $5 тисяч.

    Посередник у передачі коштів — Сергій Панькуш — пізніше визнав провину та уклав угоду зі слідством. Він отримав 8 років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном. Справа щодо працівника СБУ також перебуває в суді — Катеринич заарештований із альтернативою застави у 10 мільйонів гривень.

    Водночас розслідування НАБУ вивело на новий рівень — щодо самого Марущака. Зокрема, виникли питання щодо походження його майна та витрат. ЗМІ повідомили про будинок в Ужгороді вартістю близько $400 тис., елітні квартири в житловому комплексі бізнес-класу, а також автомобілі Toyota та Mazda, які перебувають у користуванні родини. Дружина прикордонника веде підприємницьку діяльність, однак дані щодо масштабів її доходів викликають сумніви у контексті купівель такої вартості.

    Джерела також пов’язують Марущака з обшуками після виявлення у 2023 році на кордоні мікроавтобуса із дипломатичними номерами, в якому виявили 283 ящики контрабандних сигарет.

    Після допиту НАБУ оголосило Марущаку підозру за ч.1 ст. 369 КК України (надання неправомірної вигоди службовій особі). Наразі його перевели до 3-го прикордонного загону, що дислокується на Луганщині.

    Розслідування триває.