Golosnovinua.com

Позначка: НАБУ

  • Директор Павлоградського хімзаводу через росіянку зі Швейцарії вивів мільйони з бюджету – НАБУ

    Директор Павлоградського хімзаводу через росіянку зі Швейцарії вивів мільйони з бюджету – НАБУ

    Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило про нову підозру генеральному директору державного підприємства «НВО «Павлоградський хімічний завод» Леоніду Шиману. Його звинувачують у махінаціях при закупівлі труб з легованої сталі для виробництва двигунів та бойових частин ракетної системи «Вільха».

    За версією слідства, у 2016 році Шиман разом зі спільниками провів закупівлю безшовних труб за суттєво завищеними цінами у компанії Petroleum & Materials LLC. При цьому тендер був сфальсифікований: документи інших конкурентів підробили, щоб забезпечити перемогу наперед обраній компанії. В результаті оборудки державне підприємство сплатило понад 918 тисяч доларів авансу, однак продукцію так і не отримало.

    За даними НАБУ, Шиман домовився про проведення схеми через свого особистого банкіра – громадянку Росії, яка мешкає у Швейцарії. Вона підшукала посередника – американську компанію Petroleum & Materials LLC, власник якої після отримання коштів витратив їх на власні потреби та купівлю нерухомості.

    Щоб приховати злочин, спільники підготували лист про начебто затримку поставки труб, що стало приводом для позовних справ. На претензійну діяльність хімзавод додатково витратив ще 2,48 млн грн бюджетних коштів у 2018-2021 роках. Загальна сума завданих збитків державі перевищила 28 млн гривень.

    Наразі Шиману вручено підозру за статтею про зловживання владою, вчинене групою осіб (ч. 2 ст. 364 КК України). Слідство триває.

  • НАБУ провело обшуки у головного прокурора Закарпаття

    НАБУ провело обшуки у головного прокурора Закарпаття

    Національне антикорупційне бюро провело обшуки у керівника Закарпатської обласної прокуратури Анатолія Ковальчука в рамках розслідування ймовірного хабарництва. Слідчі дії відбулися 2 квітня за місцем фактичного проживання посадовця та в його службовому кабінеті.

    Під час обшуків детективи НАБУ вилучили у Ковальчука готівку: 8550 доларів, 9180 євро та 121 тисячу гривень, а також мобільний телефон Apple iPhone 16 Pro. За версією слідства, вилучені кошти можуть бути частиною неправомірної вигоди. 10 квітня Вищий антикорупційний суд наклав арешт на це майно, а 17 квітня Апеляційна палата ВАКС залишила це рішення в силі. Апеляційну скаргу представника Ковальчука було відхилено, а ухвалу визнано остаточною.

    Обшуки пов’язані з розслідуванням масштабної справи про вимагання хабарів. У межах тієї ж справи був затриманий колишній оперуповноважений київської поліції Іван Вайнагій. Слідство вважає, що він у змові з представниками Закарпатської обласної прокуратури вимагав 5000 доларів від свідка, обіцяючи уникнення кримінального переслідування. Після відмови, свідку було повідомлено про підозру, а згодом – і про нове звинувачення у вимаганні 30 тисяч доларів. Саме під час передачі цієї суми 2 квітня Вайнагія затримали.

    Розслідування триває. У НАБУ підозрюють, що до схеми могли бути залучені й інші представники обласної прокуратури.

  • НАБУ наздогнало: в Іспанії затримали бізнесмена, підозрюваного у махінаціях з ТЕС

    НАБУ наздогнало: в Іспанії затримали бізнесмена, підозрюваного у махінаціях з ТЕС

    Власника компанії ТОВ “Актан-Дніпро” Фелікса Козинського затримали в Іспанії — про це стало відомо 29 квітня під час засідання Вищого антикорупційного суду (ВАКС) у справі про масштабні закупівлі труб за завищеними цінами для Трипільської ТЕС, що входить до структури державної компанії “Центренерго”.

    Козинський перебував у розшуку з 17 серпня 2022 року. Його підозрюють у змові зі службовими особами підприємства з метою заволодіння державними коштами. За версією слідства, протягом 2018–2019 років Трипільська ТЕС закуповувала трубну продукцію у ТОВ “Актан-Дніпро” за штучно завищеними цінами. Це призвело до збитків бюджету на понад 5 мільйонів гривень.

    НАБУ встановило, що у корупційній схемі були задіяні троє осіб: заступник директора Трипільської ТЕС Денис Ямпольський, начальник одного з відділів “Центренерго” та підприємець Фелікс Козинський. Усі вони можуть бути причетні до організованої схеми, яка дозволила незаконно виводити державні кошти через фіктивне завищення вартості труб.

    Іспанські правоохоронці затримали Козинського, і наразі готується процедура його екстрадиції в Україну. Очікується, що після повернення на батьківщину його буде доставлено до ВАКС для обрання запобіжного заходу.

    Ця справа є черговим епізодом розслідувань щодо зловживань у сфері державних енергетичних компаній, де фіксуються мільйонні втрати бюджету на закупівлях.

  • НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення ексзаступника генпрокурора Вербицького

    НАБУ розслідує можливе незаконне збагачення ексзаступника генпрокурора Вербицького

    У справі про можливе незаконне збагачення колишнього заступника генерального прокурора Дмитра Вербицького детективи НАБУ заарештували чотири iPhone 15 Pro Max та флешкарту, проте нерухомість у Києві, яка фігурувала у журналістських розслідуваннях, поки залишається без арешту. Про це повідомляє “Комерсант Український” із посиланням на відповідь НАБУ та матеріали судових засідань.

    Розслідування, розпочате у травні 2024 року, триває за статтею про незаконне збагачення (368-5 КК України). Наразі тривають слідчі дії, призначено низку експертиз, але підозру нікому не оголошено.

    Під час обшуку в рамках справи було вилучено лише техніку: телефони і флешку. Водночас елітне житло у котеджному містечку “Коник” у Києві, яке журналісти пов’язували з Вербицьким, у судових ухвалах не фігурує. ЗМІ раніше повідомляли, що котедж, записаний на цивільну дружину Вербицького Христину Ільницьку, переписали на іншу особу після початку розслідування.

    Основна увага слідства зараз зосереджена на придбанні квартири та земельної ділянки в Туреччині на понад 100 тисяч доларів. Нерухомість була оформлена на колишню дружину Вербицького у 2022 році.

    Захист ексчиновника стверджує, що кошти на купівлю турецької нерухомості нібито надала теща Вербицького, яка вела підприємницьку діяльність і мала заощадження чоловіка, що працював капітаном іноземних суден. У декларації Вербицького зазначена лише частина цих коштів як подарунок.

    Розслідування продовжується. Чи дійде справа до оголошення підозри, стане відомо згодом.

  • Фігурантів справи Князєва викрили на обговоренні передачі хабарів

    Фігурантів справи Князєва викрили на обговоренні передачі хабарів

    У справі колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва з’явилися нові докази. Під час чергового засідання Вищого антикорупційного суду 25 квітня було оприлюднено аудіозаписи розмов, у яких фігуранти обговорювали розподіл грошей за ухвалення потрібних рішень.

    Як повідомляє платформа “ВАКС вирішив”, аудіофайли були отримані в рамках негласних слідчих дій. На записах чути голоси, схожі на адвоката Олега Горецького та нотаріуса Кирила Горбурова.

    У розмовах чоловіки узгоджують суми хабарів та організаційні моменти:

    “Розумію, але така велика сума перед заходом… може, попросимо, щоб вони почекали кілька тижнів до місяця?”, — йдеться на одному з фрагментів.

    На іншому записі учасники обговорюють, як поділити гроші:

    “Тут не можна цю десятку. Якщо тебе влаштує, розділимо на двох”, — говорить голос, схожий на Горецького.
    “Йому 5 треба дати”, — відповідає співрозмовник, голос якого нагадує Горбурова.

    Також фігурує фраза про готівкові кошти:

    “Я передав тобі 1,1 млн після засідання. Ти маєш перерахувати”.

    Адвокати підозрюваних стверджують, що ці записи “вирвані з контексту” і наголошують, що ідентифікація голосів досі офіційно не проведена. Однак самі захисники визнають: у розмовах згадувалося прізвище Князєва.

    Що відомо про справу Князєва

    Всеволода Князєва затримали у травні 2023 року за підозрою в отриманні хабаря. За даними слідства, йдеться про ухвалення рішення на користь бізнесмена Костянтина Жеваго. Під час обшуків правоохоронці вилучили велику суму готівки.

    Вища рада правосуддя дала згоду на арешт Князєва, а ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення понад 107 млн грн застави. Згодом суму застави зменшили до 18,1 млн грн, що дозволило ексголові Верховного Суду вийти з-під варти. На Князєва наклали обов’язки та електронний браслет, який зняли у травні 2024 року через погіршення стану здоров’я.

    У липні 2024-го Князєва помітили поблизу кордону з Румунією — ймовірно, він намагався покинути країну. Прикордонники повернули його з прикордонної смуги.

    Розслідування щодо походження вилучених під час обшуків коштів, а також детальна перевірка всіх учасників справи тривають. НАБУ і САП вважають справу знаковою для очищення української судової системи.

  • Ексрадник ОП Шило намагається уникнути вироку через фейкову службу

    Ексрадник ОП Шило намагається уникнути вироку через фейкову службу

    Колишній співробітник СБУ і радник Офісу президента Артем Шило, фігурант справи про розкрадання коштів у “Укрзалізниці”, готується до мобілізації. Але, як стверджують джерела, йдеться не про щире бажання захищати Україну — а про спробу уникнути судового вироку.

    Розслідування проти Шила веде НАБУ: у 2021–2022 роках він нібито брав участь у корупційних схемах із завищення цін під час закупівель для “Укрзалізниці”. Збитки державі обчислюються мільйонами. Провадження вже на фінальній стадії, однак Шило, схоже, вирішив сховатися не в залі суду, а за армійським жетоном.

    За інформацією детективного бюро Absolution, Шило намагається оформитися до Національної гвардії України, а саме в підрозділ “Хартія”, який створив харківський аграрій Всеволод Кожемяко. Його цікавлять “комфортні” умови: без передової, бойових дій чи штурмів.

    Фактично, йдеться про класичну схему “втечі у військову форму”. Подібну тактику вже намагався використати ексголова ДФС Роман Насіров, щоби призупинити суд — тоді трюк не спрацював.

    У випадку з Шилом наслідки можуть бути серйознішими. Якщо він отримає військовий статус, процес може бути призупинено або відкладено на роки. Це створює небезпечний прецедент: з одного боку — зловживання механізмами мобілізації, з іншого — блокування правосуддя.

  • Колишні прокурори перетворили ЄДРСР на приватну базу даних

    Колишні прокурори перетворили ЄДРСР на приватну базу даних

    Троє адвокатів з юридичної компанії «Гарантія ваших прав» отримали підозру від НАБУ через втручання в роботу Єдиного держреєстру судових рішень. Серед них – Дмитро Борзих, колишній помічник головного військового прокурора Анатолія Матіоса. За даними слідства, адвокати мали несанкціонований доступ щонайменше до 100 кримінальних справ, зокрема – понад 30 проваджень НАБУ, пов’язаних із топкорупцією.

    До 2022 року адвокати, більшість із яких — ексспівробітники військової прокуратури, залучили до схеми хакера Костянтина Сайбеля. Той через спеціальний бот і скрипт BAS отримував повні тексти судових рішень у режимі реального часу. Авторизація відбувалась за логіном одного з київських суддів, імовірно — Василя Волошина. Сам суддя заперечує свою участь, а слідство встановлює, чи ключ був переданий добровільно чи викрадений.

    У розпорядженні адвокатів опинилось понад 7500 рішень. Система дозволяла шукати справи за ключовими словами, прізвищами й номерами, щодня обробляючи до тисячі запитів. У пріоритеті були провадження про обшуки, арешти та справи, які могли вплинути на бізнес-інтереси впливових осіб.

    Серед фігурантів — Ігор Коломойський, Вадим Новинський, Кирило Шевченко, Борис Кауфман, Олександр Грановський, Олександр Насіковський та інші.

    Слідство тривало півтора року. НАБУ встановило прослуховування в офісі фірми, однак було змушене достроково припинити операцію після скандалу навколо кабінету Валерія Залужного. Попри це, вдалося вилучити комп’ютери, телефони, ноутбуки й сервери. Дані вказують, що кожен користувач мав повний доступ до реєстру, а записані розмови дали підстави для офіційних підозр.

    У січні 2025 року експерти Львівського НДІ підтвердили автентичність записів. Це дозволило продовжити розслідування та розпочати нові провадження — зокрема щодо підкупу суддів і експертів. Також з’явилась інформація, що Борзих і його команда продовжували «торгівлю експертизами» у КНДІСЕ навіть після звільнення його лояльного керівника.

    Попри оголошені підозри, компанія «Гарантія ваших прав» продовжує роботу. Адвокати мають зв’язки у судах, а сам Борзих вийшов під заставу 10 млн грн. За словами джерел, він публічно хизується підтримкою «на горі» та зв’язками у НАБУ й Офісі президента.

    Національна асоціація адвокатів України не тільки не ініціювала дисциплінарних справ, а й стала на захист підозрюваних, розпочавши справу проти самих детективів НАБУ. Аналогічна ситуація була і з Олегом Татаровим, якого захищала НААУ після появи підозри в хабарництві у справі Микитася.

    Борзих також зберігає тісні зв’язки з представниками Банкової, зокрема — Олегом Татаровим, ексзаступниками голови ОПУ Кулебою та Смирновим. Видання нагадує: ще у 2017 році з Реєстру НАЗК зникли декларації самого Борзих, Матіоса та інших співробітників військової прокуратури — саме в той момент, коли зламувалися й закривалися персональні дані родин прокурорів.

  • НАБУ вручило нову підозру ексзаступнику голови ОП Андрію Смирнову

    НАБУ вручило нову підозру ексзаступнику голови ОП Андрію Смирнову

    Національне антикорупційне бюро України повідомило про нову підозру колишньому заступнику голови Офісу президента Андрію Смирнову. Його звинувачують у легалізації незаконно здобутих коштів та отриманні хабаря в особливо великому розмірі.

    Згідно з даними слідства, у період 2019–2021 років Смирнов незаконно отримав значну суму готівки. З метою її легалізації, як стверджують у НАБУ, він інвестував майже 6,5 млн грн у будівництво приватних будинків загальною площею понад 300 кв. м на узбережжі в Одеській області. Земельна ділянка, на якій велося будівництво, офіційно належала іншій особі, а самі будівлі спочатку зареєстрували на фірму, підконтрольну Смирнову. Після того, як у травні 2024 року йому оголосили першу підозру, майно було переоформлено на довірену особу.

    У рамках тієї ж справи правоохоронці інкримінують Смирнову також отримання хабаря. За версією НАБУ, у 2022 році до нього звернувся власник будівельної компанії з пропозицією надати хабар у вигляді безкоштовного виконання робіт та послуг на суму близько 100 тис. доларів США для будівництва одного з будинків. Натомість підприємець просив посприяти скасуванню результатів тендеру в Антимонопольному комітеті України та забезпечити перемогу його компанії в новому тендері.

    Смирнов, за інформацією слідчих, погодився та домовився про “потрібне” рішення в АМКУ.

    Нагадаємо, що перше підозрення Андрію Смирнову оголосили у травні 2024 року — за статтею про незаконне збагачення на суму 15,7 млн грн. Тоді він вніс заставу і залишився на свободі.

  • Депутат Черкаської облради погодився на хабар за “правильну” оцінку землі

    Депутат Черкаської облради погодився на хабар за “правильну” оцінку землі

    НАБУ і САП вивели на чисту воду чергову корупційну схему — цього разу навколо експертної грошової оцінки земель. До справи причетні депутати, оцінювачі й ті, хто мав би стояти на сторожі прозорих угод.

    Суть оборудки проста і банальна, як сама система оцінки в Україні: хочеш, аби землю оцінили по-людськи — занеси. Хочеш без проблем продати — заплати. Інакше — отримаєш “золоту ділянку”, з якою ніхто не захоче мати справу.

    У фокусі справи — депутат Черкаської облради та двоє співзасновників товариства, яке займається оцінкою землі. За версією слідства, у 2023 році один зі співзасновників прямо запропонував депутату: або платиш, або вартість твоєї ділянки в звіті злетить до небес.

    Депутат, замість того, щоб звернутися до правоохоронців, погодився і перевів кошти на картку іншого співзасновника. Той, у кращих традиціях схем, “поровну” поділив суму з партнером. Після цього ТОВ підготувало потрібну оцінку, на яку одразу ж наклали “позитивну рецензію”.

    Як встановило НАБУ, це був не поодинокий випадок. Фірма регулярно надавала аналогічні послуги — не безкоштовно, звісно. Їхні звіти вже фігурують у справі про продаж землі за безцінь на Закарпатті.

    Фігурантам уже повідомили про підозру:

    • одному зі співзасновників — за ч. 4 ст. 368-4 КК України (одержання неправомірної вигоди особою, яка надає публічні послуги);

    • іншому — за ч. 1 ст. 209 КК України (легалізація коштів, одержаних злочинним шляхом);

    • депутату облради — за тією ж ч. 1 ст. 368-4 КК (отримання неправомірної вигоди особою, яка надає публічні послуги).

    Це ще один приклад, як оцінка майна перетворилась на інструмент тиску та “заробітку”. Вартість землі — вже давно не питання ринку, а предмет кулуарної домовленості. А рецензії, які мали б бути об’єктивним фільтром, давно стали частиною схеми.

    Тепер справа за судом. Але зважаючи на масштаби, варто очікувати не лише вироків — а й нових подібних справ. Бо система “гроші в обмін на оцінку” працює не перший рік — і, схоже, не останній.

  • Обвинувачені масово мобілізуються, щоб уникнути вироку

    Обвинувачені масово мобілізуються, щоб уникнути вироку

    48 фігурантів кримінальних проваджень, що розслідують Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, після передачі їхніх справ до суду мобілізувалися до лав Збройних сил України. Як наслідок, судовий розгляд щодо цих обвинувачених зупинено.

    Про це повідомила САП, акцентуючи на новій тенденції, яка, за словами прокурорів, перетворюється на механізм уникнення відповідальності.

    Після вручення підозри, розслідування і передачі справи до суду, обвинувачений може добровільно стати до лав ЗСУ. Якщо він потрапляє до зони бойових дій або бере участь у виконанні бойових завдань, суд зупиняє розгляд справи до завершення служби.

    Як зазначають у САП, така практика веде до:

    • зупинки судових процесів на невизначений термін;

    • відкладання винесення вироку;

    • скорочення строків давності притягнення до відповідальності, що фактично дозволяє уникнути покарання.

    Прокурори зауважують, що дедалі частіше бачать у добровільній мобілізації обвинувачених не прояв громадянської відповідальності, а юридичну стратегію.

    Ця тенденція набула особливого розголосу на тлі новини про колишнього голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, справу якого розглядали вже на етапі судових дебатів. У квітні стало відомо, що Насіров мобілізувався до ЗСУ, після чого захист одразу звернувся з проханням зупинити розгляд справи.

    Однак вже за кілька днів Військова служба правопорядку скасувала наказ про мобілізацію, а також повідомила про службове розслідування щодо обставин його призову.

    Цей випадок продемонстрував можливі зловживання механізмом мобілізації та викликав суспільний резонанс.

    У прокуратурі наголошують: участь у бойових діях — не повинна стати щитом для уникнення відповідальності. З одного боку, обвинувачені дійсно можуть виконувати бойові завдання, з іншого — використовують це як юридичну паузу, що в умовах воєнного стану значно затягує процес притягнення до відповідальності.

    Також у САП застерігають: зловживання такими механізмами можуть підірвати довіру до самої мобілізації як оборонного інструмента.