Golosnovinua.com

Позначка: НАТО

  • Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    Росія хоче продемонструвати “силу” на фоні виділення 60 млрд доларів військової підтримки від НАТО

    За інформацією наших джерел, сьогодні планується масштабний обстріл України, через бажання Росії “показати силу”, на фоні виділення Києву військової підтримки на суму 60 млрд доларів державами- членами НАТО.

    “Російські військові пабліки повідомляють, що сьогодні по Україні буде завдано удару “Кинджалами”, “Калібрами”, “Іскандерами” та понад 500 БПЛА.

    У Росії знали про підготовку рішення, щодо 60 мільярдів від НАТО і хочуть продемонструвати свою позицію та силу.

    Ймовірною ціллю росіян в черговий раз можуть стати об’єкти енергетики, тож завтра можливі масштабні перебої з електропостачанням” – зазначає джерело.

  • Венс заявив про зміну політики США щодо України: фінансування передають Європі

    Венс заявив про зміну політики США щодо України: фінансування передають Європі

    Віцепрезидент США J. D. Vance заявив, що одним із ключових рішень нинішньої адміністрації стало припинення прямого фінансування війни в Україні з боку Сполучених Штатів. За його словами, Вашингтон більше не закуповує озброєння для Києва та передав фінансову відповідальність за підтримку української оборони європейським союзникам.

    Відповідну заяву Венс зробив під час спілкування з журналістами, наголосивши, що вважає це рішення одним із головних досягнень адміністрації Дональда Трампа. Він прямо зазначив, що США «вийшли з процесу» закупівлі та постачання зброї Україні, запропонувавши Європі самостійно фінансувати ці витрати.

    Ця позиція не є новою для Венса. Ще раніше він неодноразово виступав проти масштабної військової допомоги Україні та закликав скоротити участь США у фінансуванні війни. У своїх заявах політик підкреслював, що саме європейські країни мають брати на себе більшу частину витрат, оскільки війна відбувається на їхньому континенті.

    Фактично зміна підходу США почала формуватися ще у 2025 році. За оцінками аналітичних центрів, адміністрація поступово скорочувала прямі програми військової допомоги, не затверджуючи нові пакети підтримки та переводячи постачання озброєння у формат непрямих схем — через європейських партнерів або спільні фонди.

    У результаті Європа вже значно збільшила свою фінансову участь у підтримці України. Деякі країни, зокрема Німеччина та держави Балтії, оголосили про багатомільярдні пакети допомоги, щоб компенсувати зменшення ролі США. Водночас самі Сполучені Штати дедалі частіше виступають як постачальник технологій і озброєння, але не як основний фінансовий донор.

    Політика Венса також вписується у його загальну позицію щодо війни в Україні. Ще під час роботи в Сенаті він виступав проти нових пакетів допомоги, аргументуючи це тим, що фінансування не змінить стратегічного перебігу війни і лише затягне конфлікт.

    Крім того, він неодноразово заявляв про необхідність пошуку переговорного врегулювання та навіть припускав можливість територіальних компромісів як частини майбутньої угоди. Така риторика викликала критику як серед демократів, так і серед частини республіканців у США.

    Зміна підходу Вашингтона відбувається на тлі ширшого перегляду глобальної безпекової політики. Зокрема, адміністрація Трампа одночасно стикається з кількома міжнародними кризами, включно з напруженням на Близькому Сході та конфліктом із Іраном. Це змушує США перерозподіляти ресурси та визначати нові пріоритети у сфері оборони.

    Водночас повної відмови від підтримки України не відбулося. Як зазначають експерти, США продовжують відігравати важливу роль у логістиці, технологічному забезпеченні та координації допомоги через механізми НАТО. Таким чином, мова йде не про припинення підтримки, а про зміну її формату.

    Аналітики звертають увагу, що така трансформація може мати як позитивні, так і негативні наслідки. З одного боку, посилення ролі Європи може зробити підтримку України більш стійкою в довгостроковій перспективі. З іншого — це створює ризики нерівномірного фінансування та залежності від політичних рішень окремих країн ЄС.

    Крім того, нова модель може вплинути на швидкість постачання озброєння. Якщо раніше США могли оперативно ухвалювати рішення щодо допомоги, то тепер процес потребує узгодження між кількома країнами та інституціями.

    Таким чином, заява J. D. Vance відображає глибшу зміну стратегії США щодо війни в Україні. Вашингтон поступово переходить від ролі головного фінансового донора до координатора та постачальника технологій, перекладаючи основне фінансове навантаження на європейських партнерів.

    Подальший розвиток цієї політики залежатиме від ситуації на фронті, позиції союзників по НАТО та внутрішньополітичних рішень у США.

  • Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

    Зустріч Контактної групи “Рамштайн” 15 квітня без участі глави Пентагону

  • Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін бойовими даними

    Україна та Німеччина підписали меморандум про обмін оборонними даними з поля бою — документ, який сторони називають першим у своєму роді для України у форматі міжнародної військово-технологічної співпраці. Угоду підписали міністр оборони України Михайло Федоров і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус за участі президента Володимира Зеленського та канцлера ФРН Фрідріха Мерца.

    За словами української сторони, йдеться про створення системного механізму передачі та аналізу бойових даних, які надходять безпосередньо з фронту, з метою вдосконалення озброєння, тактики його застосування та розвитку цифрових оборонних технологій.

    У межах домовленостей передбачено два основні напрями співпраці. Перший стосується аналізу ефективності західного озброєння, яке використовується Україною в реальних бойових умовах. Йдеться, зокрема, про артилерійські системи PzH 2000, RCH 155 та комплекси протиповітряної оборони IRIS-T. Зібрані дані дозволять оцінювати їхню роботу на полі бою, виявляти сильні та слабкі сторони, а також оперативно вдосконалювати технічні рішення та тактику застосування.

    Другий напрям передбачає обмін бойовими даними та аналітикою з цифрових систем управління боєм. Україна надаватиме партнерам інформацію з платформи DELTA, яка використовується для координації дій підрозділів, формування оперативної картини поля бою та планування операцій. Отримані дані можуть бути використані для розвитку алгоритмів штучного інтелекту, систем прогнозування загроз та інших цифрових оборонних рішень, що фактично формує новий рівень технологічної взаємодії між країнами.

    У Києві цей формат співпраці розглядають як перехід до моделі, в якій ключову роль відіграє не лише постачання озброєння, а й обмін даними про його реальне використання. Такий підхід створює безперервний цикл удосконалення озброєнь: застосування на фронті, збір даних, аналіз, модернізація і повторне впровадження покращених систем.

    Окремо сторони обговорили розширення співпраці у сфері безпілотних технологій. Президент Володимир Зеленський запропонував Німеччині укласти окрему двосторонню угоду щодо дронів, яка має охопити як виробництво, так і постачання безпілотних систем. Також було підтверджено домовленості щодо постачання Україні додаткових систем озброєння, включно з ракетами PAC-2 та пусковими установками для систем IRIS-T у межах довгострокових оборонних програм.

    Ці домовленості розглядаються як частина поглиблення стратегічного партнерства між Україною та Німеччиною, яке поступово переходить від класичної військової допомоги до інтегрованої технологічної співпраці, де важливу роль відіграють цифрові системи, аналітика та штучний інтелект.

  • Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

    Зеленський прибув до Берліна: переговори з Мерцом і підготовка до “Рамштайну”

  • Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після виборів в Угорщині Мадяр оголосив про курс на ЄС і НАТО

    Після парламентських виборів в Угорщині лідер опозиційної партії «Тиса» Петер Мадяр заявив про намір змінити зовнішньополітичний курс країни, повернувши її до активнішої співпраці з Європейським Союзом і НАТО. Про це повідомляє угорське видання 444.hu.

    За словами Мадяра, одним із ключових завдань нового політичного етапу стане відновлення довіри з боку міжнародних партнерів, яку він пов’язує з необхідністю більш прогнозованої та узгодженої політики Угорщини в межах європейських і трансатлантичних структур.

    Лідер «Тиси» наголосив, що Угорщина має знову стати «надійним партнером» у Європейському Союзі та Північноатлантичному альянсі. У його заявах йдеться про перегляд підходів до зовнішньої політики та посилення взаємодії з європейськими інституціями.

    Окрему увагу Мадяр приділив відносинам із країнами Центрально-Східної Європи. Зокрема, він заявив про намір відновити та зміцнити партнерство з Польщею, яка традиційно відіграє важливу роль у регіональній політиці ЄС.

    Також політик підкреслив важливість відновлення співпраці в межах Вишеградської групи, до якої входять Угорщина, Польща, Чехія та Словаччина. Цей формат останніми роками переживав періоди політичних розбіжностей через різні позиції країн щодо ЄС та зовнішньої політики.

    Серед перших кроків після перемоги політичної сили Мадяр назвав серію закордонних візитів. Зокрема, він планує відвідати Польщу, Відень і Брюссель.

    За його словами, ці поїздки мають стати сигналом про намір відновити конструктивні відносини з Європейським Союзом, а також сприяти розблокуванню або відновленню європейського фінансування для Угорщини.

    У політичному контексті Брюссель розглядається як ключовий центр ухвалення рішень ЄС, тоді як візити до Варшави та Відня можуть мати на меті зміцнення двосторонніх відносин і регіональної співпраці.

    Вибори в Угорщині відбулися 12 квітня. Явка, за попередніми даними, сягнула майже 80%, що суттєво перевищує показники попередніх виборчих кампаній.

    Після підрахунку майже всіх голосів опозиційна партія «Тиса» випередила провладну «Фідес». За попередніми результатами, вона може отримати більшість місць у парламенті.

    Згідно з оприлюдненими даними, «Тиса» потенційно претендує на 138 місць у 199-місному парламенті, тоді як «Фідес» — приблизно на 55. Остаточні результати ще можуть уточнюватися офіційними виборчими органами.

    У Будапешті після оголошення попередніх результатів відбулися масові зібрання прихильників опозиції. Учасники святкувань сприйняли результат голосування як можливий початок політичних змін і переорієнтації зовнішнього курсу країни.

    Зокрема, під час виступу Мадяра в натовпі лунали вигуки «Європа», що, за оцінками медіа, відображає запит частини виборців на більш тісну інтеграцію з ЄС.

    Аналітики відзначають, що заяви про «повернення до Європи» у разі підтвердження результатів можуть мати вплив на баланс сил у Центральній Європі. Угорщина останніми роками була одним із найбільш дискусійних партнерів ЄС у питаннях санкційної політики та зовнішньої політики блоку.

    На цьому тлі можливі зміни уряду в Будапешті розглядаються як фактор, що може вплинути на загальну динаміку відносин усередині Європейського Союзу та позицію регіону щодо ключових міжнародних питань.

  • Рютте назвав країни, які гальмують вступ України до НАТО

    Рютте назвав країни, які гальмують вступ України до НАТО

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що просування України до членства в Альянсі стримують позиції окремих держав, зокрема Німеччини, Словаччини, Угорщини та США.

    Про це він сказав під час перебування у США, коментуючи перспективи інтеграції України до Північноатлантичного альянсу.

    Рютте нагадав, що на саміті НАТО у Вашингтоні, присвяченому 75-річчю Альянсу, союзники погодилися із формулюванням про «незворотний шлях» України до членства. Водночас він зазначив, що політичного консенсусу щодо конкретних строків вступу наразі немає.

    «Є декілька країн, які стримують цей процес — Німеччина, Словаччина, Угорщина та США. Не думаю, що це питання зараз на столі», — заявив генсек.

    За його словами, у короткостроковій перспективі рішення про членство України не буде ухвалене на колективному рівні, і це є «чесною оцінкою» поточної ситуації всередині Альянсу.

    Фактором, який впливає на позиції союзників, залишається повномасштабна війна Росії проти України. Частина країн НАТО виступає проти формального запрошення України до Альянсу під час активної фази бойових дій, побоюючись прямого втягнення у конфлікт.

    Окрему роль відіграють внутрішньополітичні позиції держав-членів. Угорщина та Словаччина неодноразово виступали з критикою розширення підтримки України, а також блокували окремі рішення на рівні ЄС і НАТО. Німеччина, попри військову допомогу Києву, займає обережну позицію щодо швидкого розширення Альянсу.

    Позиція США також залишається ключовою. Вашингтон підтримує євроатлантичний курс України, однак наголошує на необхідності виконання умов та досягнення стабільності у сфері безпеки перед можливим членством.

    Напередодні заяви Рютте провів зустріч у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом, під час якої обговорювалися питання глобальної безпеки, зокрема роль НАТО в конфліктах за межами Європи.

  • США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    США вимагають від союзників взяти на себе охорону Ормузької протоки — Bloomberg

    Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на європейських союзників, вимагаючи від них перебрати на себе ключову роль у забезпеченні безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела.

    За даними видання, Вашингтон очікує від партнерів конкретних планів і зобов’язань уже найближчими днями. Це питання стало одним із центральних під час закритих консультацій у Білому домі, Пентагоні та Державному департаменті за участю генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

    У США наголошують, що більше не готові обмежуватися загальними заявами про підтримку. Американська сторона вимагає чіткої стратегії дій після завершення активної фази конфлікту навколо Ірану, включно з розподілом відповідальності між союзниками.

    Ситуація навколо Ормузької протоки залишається напруженою. Через ризики для судноплавства та періодичні обмеження руху вже фіксувалися коливання цін на нафту та зростання напруги на глобальних енергетичних ринках.

    До міжнародної коаліції, яка має сприяти забезпеченню безпеки в регіоні, входять понад 40 країн, зокрема держави Європи, Японія та Канада. Коаліцію очолює Велика Британія.

    Водночас Вашингтон наполягає, що саме європейські країни повинні взяти на себе основний тягар забезпечення безпеки в протоці, зменшуючи пряме залучення американських військових сил.

    Цей підхід відображає ширшу політику США щодо перерозподілу відповідальності за регіональну безпеку на користь союзників, які залежать від стабільності постачання енергоресурсів.

  • Президент України різко виступив проти компромісів із Росією

    Президент України різко виступив проти компромісів із Росією

    Президент України Володимир Зеленський різко висловився проти будь-яких територіальних компромісів із Росією, заявивши, що єдиним прийнятним сценарієм є відступ російських військ і компенсація завданих Україні збитків.

    Про це глава держави сказав в інтерв’ю американському телеканалу, коментуючи перебіг міжнародних переговорів та дискусії навколо можливих варіантів завершення війни.

    За словами Зеленського, під час контактів із представниками США та НАТО ключовим питанням залишаються гарантії безпеки для України. Президент наголосив, що реальні механізми безпеки можуть бути забезпечені передусім Сполученими Штатами або після завершення війни.

    Водночас він категорично відкинув риторику про необхідність компромісів із Росією, підкресливши, що такі підходи не враховують масштабу втрат, яких зазнала Україна.

    Глава держави заявив, що справжнім компромісом з боку України вже є той факт, що країна пережила повномасштабне вторгнення, втратила тисячі людей і значну частину інфраструктури. У цьому контексті, за його словами, саме Росія має зробити крок назад.

    Зеленський також звернув увагу на те, що пропозиції, які звучать від російської сторони, передбачають фактичну відмову України від власних територій, що перебувають під її контролем. Такі сценарії він назвав неприйнятними.

    Президент попередив, що будь-які поступки лише стимулюватимуть подальшу агресію. За його словами, Росія не демонструє готовності зупинятися і може використати будь-які компроміси як паузу для нового наступу.

    Окремо Зеленський підкреслив, що міжнародні партнери мають усвідомлювати цю логіку і діяти відповідно, посилюючи тиск на Москву, а не шукаючи варіанти поступок.

    Таким чином, позиція української влади залишається незмінною: жодних територіальних компромісів, повне відновлення суверенітету і відповідальність Росії за наслідки війни.

  • Які свята відзначають 4 квітня в Україні та світі

    Які свята відзначають 4 квітня в Україні та світі

    4 квітня в Україні поєднує церковні традиції та низку міжнародних подій, частина з яких має особливе значення в умовах війни.

    Цього дня православні віряни вшановують пам’ять преподобного Йосипа Піснописця. Святий народився на Сицилії, але через загрозу арабських нападів змушений був залишити батьківщину і переїхати до Константинополя, де прийняв чернецтво. Йосип став відомим як один із найвидатніших творців духовних гімнів. Його канони, тропарі та стихири й сьогодні використовуються в богослужіннях. У період іконоборства він зазнав переслідувань за відданість традиції вшанування ікон.

    Паралельно у світі відзначають низку тематичних і символічних дат. Серед них — Міжнародний день моркви, започаткований на початку 2000-х років у Великій Британії. Згодом ініціативу підхопили інші країни Європи та Азії. Морква вважається одним із ключових джерел бета-каротину, який сприяє підтримці зору, імунітету та стану шкіри.

    Також 4 квітня відзначають Міжнародний день ходіння по вогню — традиції, що має тисячолітню історію і зустрічається в різних культурах світу. У давнину такі ритуали були пов’язані з очищенням і духовними практиками. Сучасні дослідження пояснюють можливість короткочасного контакту з вугіллям без опіків фізичними властивостями матеріалу.

    Ще одне неформальне свято — Міжнародний день битви подушками. Воно виникло як частина міських флешмобів і масових акцій на початку XXI століття. У різних містах світу люди збираються в публічних місцях і влаштовують символічні «бої», що мають виключно розважальний характер.

    4 квітня також звертають увагу на Всесвітній день декоративного щура. Його мета — змінити сприйняття цих тварин, показавши їх як розумних і соціальних домашніх улюбленців.

    Окреме значення для України має Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки. Він покликаний нагадати про ризики, які становлять міни та вибухонебезпечні предмети. Для України ця проблема залишається однією з найгостріших, адже заміновані території створюють загрозу для цивільного населення і ускладнюють відновлення країни.

    Крім того, 4 квітня відзначають Міжнародний день бродячих тварин. У багатьох країнах цього дня організовують акції підтримки притулків і заохочують людей брати тварин додому.

    У професійному середовищі дата відома як День веб-майстра — свято фахівців, які забезпечують роботу інтернет-ресурсів, їхню безпеку та функціональність.

    Ще одна важлива дата — річниця створення НАТО. Північноатлантичний альянс було засновано у 1949 році, і сьогодні він залишається ключовим елементом системи колективної безпеки. Для України ця тема має особливу вагу на тлі триваючої війни та співпраці з партнерами.

    Таким чином, 4 квітня поєднує духовні традиції, культурні ініціативи та важливі міжнародні нагадування, які відображають як історичну спадщину, так і сучасні виклики.