Golosnovinua.com

Позначка: НАЗК

  • НАЗК перевіряє декларацію та спосіб життя в.о. заступника голови ДПС та його співмешканки

    НАЗК перевіряє декларацію та спосіб життя в.о. заступника голови ДПС та його співмешканки

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало перевірку декларацій та способу життя виконувача обов’язків заступника голови Державної податкової служби (ДПС) Олександра Сокура. Причиною стало відкриття його співмешканкою, Аліною Лебедєвою, квіткового бізнесу через три місяці після призначення Сокура на високу посаду.

    Співмешканка НАЗК перевіряє декларацію та спосіб життя в.о. заступника голови ДПС та його співмешканкиа, виконуючого обовʼязки заступника голови Державної податкової служби України, Аліна Лебедєва відкрила бізнес менше ніж через три місяці після призначення його на посаду. Вже через рік роботи ФОП 27-річна дівчина відкрила квітковий бутик у самісінькому центрі Києва в БЦ “Леонардо”.

    Раніше Євгеній Сокур в ході слідства по справі про нібито замах на нього, сам розповів правоохоронцям, що із 2016 року проживає разом із дівчиною на імʼя Аліна у квартирі на проспекті Лобановського, 6-Д. Проте у своїх деклараціях Сокур жодного разу не згадав про свою співмешканку. Після депутатського звернення члена Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніни Южаніної НАЗК розпочало перевірку щодо Євгенія Сокура. В Агентстві також підтвердили, що проводять моніторинг способу життя посадовця. Голова Громадської ради при НАЗК Катерина Бутко зазначила, що Національне агентство з питань запобігання корупції перевіряє чи був спільний побут у Сокура з його співмешканкою Аліною.

    Зʼясувалося, що йдеться про Аліну Лебедєву. За даними колишнього народного депутата Ігоря Мосійчука, НАЗК надіслало українським банкам запит у рамках моніторингу способу життя Євгенія Сокура, у якому просить фінансові установи надати інформацію про рахунки Аліни Лебедєвої, її батьків та рідного брата. Також НАЗК хоче перевірити рахунки ФОП співмешканки Сокура.

    Як вказано в системі Youcontrol, Аліна Лебедєва зареєструвала ФОП 3 серпня 2022 року. Основний КВЕД діяльності  – роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах.

    Image

    Варто зазначити, що Сокур отримав керівну посаду у податковій менш ніж за три місяці до цього – у травні 2022 року. Співпадіння?

    Однак на цьому історія карколомного успіху співмешканки Сокура тільки розпочалась. У перший рік роботи її бізнесу, а водночас перший і, мабуть, найтяжчий рік повномасштабної війни в Україні, справи у Аліни Лебедєвої йшли настільки добре, що вона вирішила масштабуватися.

    На свій день народження 1 листопада 2023 року вона оголосила про відкриття квіткового бутика, і не де інде, а в самому серці столиці – у бізнес центрі “Леонардо”.

    “Привіт. Я @lebedieva_alina і вчора в мене був день народження. А ще вчора народилося моє таке довгоочікуване дитинча @lebedeva.flower.aesthetic. Я створила цей простір з любовʼю до квітів та людей. Тому будемо щасливі здійснити твої найзаповітніші квіткові мрії. Для замовлення краси:

    -Direct  – БЦ Леонардо: Київ, вул. Богдана Хмельницького 19-21”, – повідомила Аліна Лебедєва на сторінці бутика у Instagram.

    Image

    Виглядає так, наче хтось зробив коханій дівчині подарунок на свято.

    До речі, під час вивчення декларацій Євгенія Сокура виявивилося, що у 2022 році він задекларував дохід від продажу цінних паперів на суму 2,6 млн грн, однак ці кошти не були відображені в його декларації за 2023 рік. Це може свідчити про порушення законодавства, що вимагає повідомляти про значні зміни в майновому стані. Згідно зі ст. 52 Закону України “Про запобігання корупції”, декларант зобов’язаний протягом 10 днів повідомляти про такі зміни. Ніна Южаніна направила відповідну інформацію до НАЗК.

    Але, у його декларації з’явилися 80 тисяч доларів готівкою. Хтось може сказати, що він обміняв гривні на долари, проте варто нагадати, що в той час діяла заборона Національного банку на купівлю валюти. Тож який із законів ймовірно порушив Сокур – питання поки що відкрите.

    Але повернемося до історії успіху Аліни. За словами голови Руху #SaveФОП Сергія Доротича, квітковий бізнес вести не просто і він буде реально прибутковим лише за умови, що будуть VIP-клієнти.

    “Я просто поясню суть квіткового бізнесу, він дуже специфічний, знаю його безпосередньо, тому що, мої друзі орендували в мене певні приміщення, і зараз навіть орендують, і ведуть цей квітковий бізнес. Як вони сказали, ти можеш скільки завгодно грошей вкладати, бути, як то кажуть, надзвичайно говірким і проворним, але тобі нічого не вдасться, якщо в тебе будуть тільки пересічні клієнти, які, знаєте, ідуть там дружині купити якісь квіти, на 8 березня чи на День народження – цей бізнес не взлітає взагалі. В тебе повинні бути клієнти, які тобі оплачують по безготівковому рахунку і замовляють букети зі 100 троянд і так далі. Тобто, це Кабінет міністрів, це урядові якійсь організації, депутати. Якщо в тебе є вихід на це, то цей бізнес буде процвітати”, – розповів Доротич.

    За його словами, навіть до повномасштабного вторгнення створення працюючого прибуткового бізнесу у цій сфері було проблемою. Треба мати клієнтів, таких серйозних клієнтів, і тільки у такий спосіб можна заробити.

    “Звичайно, якщо пан Сокур підігнав клієнтів, то можна заробити (на бутик – ред.), і дуже швидко заробити”, – зазначив Доротич.

    Проте він не виключає, що карколомний успіх співмешканки Сокура може бути повʼязаний з іншим дуже цікавим аспектом. “Але цей бізнес можна так само використовувати для легалізації певних коштів.  Можна ж замовляти букет, проплатити і замовити, а букет не забрати. Якщо це відповідно спрощенець, через нього прогнала бюджетна організація, ПДВ їх не хвилює. Втрати будуть 5-6%. Перевели в готівку та і все”, – зазначив Доротич.

    Проте, якщо дивитися на ситуацію під таким кутом, то постає запитання: хто має перевіряти чистоту операцій ФОП співмешканки одного з головних податківців країни? Податкова?

    Адвокат Олексій Баганець розповів, що звичайно Сокур може сам обирати з ким йому жити та одружуватися. Проте у своїй декларації він зобов’язаний вказувати дані про людину, з якою у нього спільний побут.

    “Він зобов’язаний під час заповнення декларації вказувати, який дохід мала і має його навіть цивільна дружина.  Чому? Тому що це ведення спільного господарства. Воно, звичайно, передбачає, що він повинен показувати про доходи своєї цивільної дружини.  Це однозначно”, – наголосив юрист.

    За його словами, НАЗК повинно ретельно вивчити цю ситуацію, у тому числі й на предмет наявності конфлікту інтересів. Адже в ході перевірки може виникнути питання щодо доцільності подальшого перебування Сокура на посаді.

    Проти Сокура розслідується кримінальне провадження за службовий злочин. Ця справа була відкрита ДБР 4 листопада 2022 року за ч. 3 ст. 365 КК України, за фактом перевищення службових повноважень Сокуром, який 26 жовтня 2022 року підписав розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. Такі дії чиновника, за версією слідства, спричинили тяжкі наслідки товариству, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави. У Державному бюро розслідувань повідомили, що це кримінальне провадження досі розслідується.

  • НАЗК перевіряє дотримання антикорупційного законодавства Андрієм Задорожнім через конфлікт із дитячим садком

    НАЗК перевіряє дотримання антикорупційного законодавства Андрієм Задорожнім через конфлікт із дитячим садком

    За повідомленнями ЗМІ, Андрій Задорожний висловив невдоволення діяльністю дитячого садка, що межує з його приватним будинком. За даними очевидців, політик скаржився на шум та активність закладу, які, за його словами, поважають його та його сім’ю. Це викликало суспільний резонанс, після дитячого садку обслуговує мешканців прилеглого району і є клас соціальним об’єктом.

    Таку відповідь надали в агентстві на запит «ЗіБ».

    У листі зазначається, що НАЗК вже розпочато «моніторинг та контроль за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності народного депутата України Задорожного Андрія Вікторовича щодо обставин, які описані у вашому зверненні».

    Раніше начальник ГУ ДСНС у м.Києві Сергій Кривошликов повідомив на запит редакції, що нардеп, якому не подобається, що мами взимку підвозять дітей на машинах, а не ведуть пішки по морозу, вимагав перевірки діяльності закладу, використовуючи свій мандат.

    Також зазначалося, що «співробітником ГУ ДСНС здійснено вихід на місце та проведено інформаційно-роз’яснювальну роботу з директором закладу дошкільної освіти UMAMI щодо дотримання вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки».

    Суть конфлікту, що виник в голови Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин А.Задорожного із дитячим садочком, полягає в тому, що останній розташований поруч із розкішним маєтком на Подолі по вул.Гончарній, де мешкає нардеп. Специфікою садочка є те, що в ньому впроваджуються програми розвитку дитини з наймолодшого віку. Й, зрозуміло, що мами привозять дітей до закладу на автомобілях.

    Проте, на думку нардепа, це неприпустимо. Й для припинення «неподобства», що полягає в користуванні загальною вулицею звичайними мамами, він направив депутатські звернення з вимогою провести перевірку дитячого садка.

    «ЗіБ» звернувся до НАЗК з проханням перевірити наявність у діях А.Задорожного складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.1727 Кодексу про адміністративні правопорушення, а також ознак складу злочину що передбачений ст.364 КК («Зловживання владою або службовим становищем»), прийняти відповідні рішення та скерувати матеріали для розгляду за компетенцією.

    Крім того, окремим листом редакція просила НАЗК повідомити, чи внесений до щорічних декларацій, з моменту обрання народним депутатом, А.Задорожним маєток у м.Києві по на вулиці Гончарній, 8, в якому він фактично проживає.

  • НАЗК виявило нову схему незаконного надання відстрочки в університетах

    НАЗК виявило нову схему незаконного надання відстрочки в університетах

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило планову перевірку діяльності закладів Міністерства освіти і науки України (МОН), виявивши значні корупційні ризики. Зокрема, йдеться про маніпулювання даними в Єдиній державній електронній базі з питань освіти (ЄДЕБО) та незаконне використання майна закладів освіти.

    Одним із найбільш серйозних порушень стало фіктивне зарахування понад 5,7 тисяч здобувачів третього рівня вищої освіти (аспірантура) у період з 2021 по 2023 роки. Згідно з перевіркою, близько 150 закладів освіти та наукових установ без погодження з МОН внесли недостовірні дані до ЄДЕБО. Це збіглося з оновленням урядових постанов, що передбачають надання відстрочки від мобілізації за умови надання відповідної довідки, підтвердженої даними ЄДЕБО.

    Ці маніпуляції з базою даних, ймовірно, були спрямовані на отримання незаконних відстрочок від мобілізації, що є порушенням законодавства та відкриває двері для корупційних схем.

    Крім того, НАЗК виявило низку корупційних ризиків в управлінні об’єктами державної власності, зокрема нерухомістю та земельними ділянками, якими володіють навчальні заклади. Виявлено численні випадки незаконного відчуження майна та зловживання при передачі об’єктів нерухомості в оренду або в користування суб’єктам господарювання. Це створює корупційні ризики задоволення приватних інтересів посадових осіб МОН та керівників навчальних закладів, які можуть отримувати неправомірну вигоду за сприяння у відчуженні майна.

    Серед основних корупційних практик, зафіксованих НАЗК, є:

    • незаконна приватизація об’єктів нерухомості закладів освіти;
    • оренда майна з подальшим використанням для цілей, не пов’язаних з освітнім процесом;
    • передача земельних ділянок закладів освіти під прикриттям «спільної діяльності»;
    • укладання інвестиційних договорів, що передбачають забудову території навчальних закладів.

    Ці порушення створюють серйозні корупційні ризики, пов’язані з приватним інтересом керівників та посадових осіб, що можуть отримувати неправомірну вигоду через сприяння в незаконному відчуженні майна на користь зацікавлених осіб.

    НАЗК наголошує на необхідності посилення контролю за діяльністю МОН та забезпечення прозорості в управлінні державними ресурсами.

  • НАЗК викрило чиновника МВС у схемах збагачення на мільйони

    НАЗК викрило чиновника МВС у схемах збагачення на мільйони

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) викрило начальника територіального сервісного центру РСЦ ГСЦ МВС України в ознаках незаконного збагачення. Службове розслідування виявило, що посадовець і його родина придбали майно на суму близько 20 мільйонів гривень, що не відповідає їхнім законним доходам.

    Особливу увагу привернула нерухомість, яку посадовець придбав у березні 2022 року, вже під час повномасштабної війни. Йдеться про п’ять апартаментів у курортних містах Батумі та Бакуріані (Сакартвело). Площа квартир варіюється від 37 до 87 кв. м, а їхня вартість становить від 30 до 82 тисяч доларів США. Загальна сума витрат на ці об’єкти нерухомості перевищує 7,19 мільйона гривень.

    За результатами перевірки НАЗК встановлено, що посадовець з 2021 до 2023 року використовував схему з купівлею транспортних засобів за заниженими цінами та подальшим продажем за завищеними. До цієї схеми були залучені і його близькі родичі. Таким чином, посадовець отримував значні фінансові надходження, які офіційно не задекларовані.

    Матеріали розслідування передані до Офісу Генерального прокурора. НАЗК ініціювало внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 368-5 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення). Крім того, у співпраці з Агентством з розшуку та менеджменту активів (АРМА) триває перевірка джерел фінансування зазначених придбань.

    На тлі війни та економічних викликів такі випадки особливо обурюють суспільство. Корупційні дії посадовців підривають довіру до державних інституцій і вимагають жорсткої реакції з боку правоохоронних органів.

  • Скандал в Одеській міграційній службі: начальника звинувачують у приховуванні майна

    Скандал в Одеській міграційній службі: начальника звинувачують у приховуванні майна

    Начальник міграційної служби Одеської області Андрій Морару опинився у центрі скандалу через недекларування цінного майна. За даними розслідувачів, посадовець не вказав у своїй декларації особняк, комерційну нерухомість та елітний автомобіль, що викликало обурення громадськості та підозри в корупції.

    За даними Національного агентства із запобігання корупції, начальник регіонального управління міграційного контролю в Одеській області Андрій Морару не задекларував будинок в Одесі площею 200 м² із земельною ділянкою 637 м², в якій фактично проживав та оплачував комунальні платежі.

    Також у декларації не знайшли квартиру на 48,6 м², офіс, магазин, земельну ділянку Білгород-Дністровський та гараж у Затоці. Частину з цього він оформив на матір, частину – на дружину. А ще Морару не вказав у декларації Audi RS Q 8 (2021), який придбав у квітні 2023 року.

    Чиновнику загрожує від 51 до 85 тис. грн. штрафу, або від 150 до 240 годин громадських робіт, або до двох років позбавлення волі із забороною обіймати певні посади на строк до трьох років.

    Це також до того, що він може отримати за отримання хабара $20 000 за уникнення депортації, на якій Морару спіймали ще влітку цього року. У вересні справу вже направили до суду.

  • НАЗК перевіряє спосіб життя податківця Євгенія Сокура

    НАЗК перевіряє спосіб життя податківця Євгенія Сокура

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що моніторинг способу життя виконувача обов’язків заступника голови Державної податкової служби України (ДПС) Євгенія Сокура ще триває. Перевірка була ініційована після виявлення можливих порушень у його декларації за 2023 рік та низки інших скандальних обставин.

    Одним із ключових аспектів розслідування є ймовірне приховування даних про співмешканку. Відомо, що з 2016 року Сокур проживає з дівчиною на ім’я Аліна, однак у своїх деклараціях чиновник її не згадував. Це викликало запитання щодо достовірності його декларацій, які перевіряються після звернення депутата Ніни Южаніної.

    Також Сокур не задекларував кошти від продажу цінних паперів у розмірі 2,6 млн грн, отримані у 2022 році. Відповідно до законодавства, чиновник мав повідомити про значні зміни у своєму майновому стані, чого не було зроблено.

    Крім того, Сокур є фігурантом справи, відкритої Державним бюро розслідувань (ДБР) у листопаді 2022 року. Його звинувачують у перевищенні службових повноважень під час анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. За версією слідства, це рішення спричинило тяжкі наслідки для виконання мобілізаційних завдань Міноборони, що поставило під загрозу обороноздатність держави.

    Чиновника пов’язують із Данилом Гетманцевим, головою парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики. До призначення у ДПС Сокур був його помічником та працював у юридичній компанії, яку асоціюють із Гетманцевим.

    Після отримання керівної посади Сокур нібито став ключовою фігурою у кадрових призначеннях в ДПС, сприяючи просуванню лояльних до Гетманцева осіб. Зокрема, він особисто відвідує регіони для призначення або звільнення місцевих керівників податкових органів.

    ЗМІ також стверджують, що Сокур курирує найкорумпованіші напрями роботи податкової, такі як ліцензування, податкові перевірки та розрахунки коригування.

    Ця ситуація ілюструє ймовірну безкарність окремих чиновників, попри заяви про боротьбу з корупцією. Розслідування проти Сокура може стати лакмусовим папірцем для оцінки реальних дій у сфері антикорупції.

    Питання, чи зможе НАЗК завершити перевірку та зробити висновки без політичного впливу, залишається відкритим. Тим часом, громадськість і антикорупційні активісти пильно стежать за перебігом подій.

  • Колишній заступник голови КОВА Власюк не зміг пояснити свої мільйони

    Колишній заступник голови КОВА Власюк не зміг пояснити свої мільйони

    Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) встановило ознаки правопорушення в декларації колишнього заступника голови Київської обласної військової адміністрації (КОВА) Віталія Власюка, який не зміг підтвердити походження криптовалюти на суму понад 9 мільйонів гривень. Власюк займав цю посаду до травня 2023 року, коли подав заяву про звільнення, а зараз обіймає позицію заступника голови Хмельницької ОДА з питань цифрового розвитку.

    НАЗК виявила, що Власюк не вказав вартість колекції картин і годинника, посилаючись на те, що ці речі знаходяться в його власності тривалий час і він не може визначити їхню актуальну цінність. Проте найбільшу увагу агентства привернула криптовалюта Власюка — 10,8 Bitcoin вартістю близько 7 мільйонів гривень. За його словами, він отримав ці кошти від майнінгу та перевів їх на холодний гаманець для безпечного зберігання. Однак НАЗК з’ясувало, що станом на кінець 2022 року на задекларованому гаманці не було коштів, а остання транзакція датувалася квітнем 2021 року.

    Попри запевнення посадовця про достовірність інформації, зазначений ним YPUB-ключ, за даними НАЗК, не є конкретною криптоадресою, необхідною для декларування. Це уможливило наявність кількох публічних адрес в рамках одного гаманця, що ускладнює перевірку. Окрім того, Власюк не задекларував інші суми криптовалюти на загальну вартість понад 1,7 мільйона гривень.

    НАЗК встановила ознаки порушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, а загальна сума недостовірних доходів перевищила 9,26 мільйона гривень.

  • АМКУ скасував тендер для спонсора війни

    АМКУ скасував тендер для спонсора війни

    Комісія Антимонопольного комітету України (АМКУ) з розгляду скарг у сфері публічних закупівель ухвалила рішення про скасування перемоги у тендері для ТОВ «Везерфорд Україна», дочірньої компанії Weatherford International, яка була визнана Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) спонсором війни. Рішення прийняте після скарги американської компанії USA DENIMEX INC., яка вказала на зв’язки «Везерфорд Україна» з росією.

    За інформацією скаржника, материнська компанія Weatherford International продовжує роботу в росії та є ключовим партнером «Роснефти» — державної корпорації, очолюваної близьким соратником президента росії Ігорем Сечіним. НАЗК у лютому 2024 року внесло компанію до списку спонсорів війни.

    АМКУ встановив, що «Везерфорд Україна» надавала недостовірну інформацію про відсутність зв’язків із російською федерацією. Під час розгляду скарги комісія виявила, що українська та російська дочірні компанії перебувають під спільним контролем швейцарської Weatherford Worldwide Holdings HmbH, що свідчить про опосередковані зв’язки з росією.

    З огляду на наведені факти, комісія АМКУ ухвалила рішення скасувати перемогу «Везерфорд Україна» в тендері на поставку обладнання на суму 64 млн гривень для АТ «Укргазвидобування».

  • В Україні зафіксовано 6877 вироків корупціонерам, але більшість з них уникнула в’язниці

    В Україні зафіксовано 6877 вироків корупціонерам, але більшість з них уникнула в’язниці

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України було винесено майже 7 тисяч вироків корупціонерам, але лише 1,5% з них отримали покарання у вигляді позбавлення волі. Більшість засуджених просто відкупилися штрафами. Про це повідомляє аналітичний проект «Опендатабот».

    За даними, з початку війни було винесено 6877 вироків корупціонерам. Це число суттєво нижче, ніж в періоди до повномасштабної війни, коли щорічно виносилось близько 2500 вироків. У 2021 році Реєстр корупціонерів поповнився на 6870 нових записів. Лише за поточний рік вже винесено 1758 вироків.

    Аналізуючи ситуацію, експерти відзначають, що таке зниження кількості вироків пов’язане з тим, що на початку великого вторгнення подання декларацій для посадовців було добровільним, а відповідно, і контроль з боку НАЗК не здійснювався.

    Основні статті, за якими були засуджені корупціонери в цьому році:

    • Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі: 663 вироки (37,7% від загальної кількості).
    • Несвоєчасне подання декларацій: 623 вироки (35,4%), що в 34 рази більше, ніж у попередньому році.
    • Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів: 281 вирок (16%).

    У 98% випадків корупціонерам призначили штрафи – це 1714 вироків. Лише 1,5% засуджених отримали реальний термін – всього 27 вироків з позбавленням волі.

    Найбільша кількість вироків була зафіксована на Львівщині – 172, що становить 9,8% від загальної кількості. Друге місце посіла Вінницька область з 151 вироком (8,6%), а трійку лідерів закриває Одещина з 115 справами (6,5%).

    «Деякі функції НАЗК були призупинені через повномасштабну війну на два роки, тому тепер необхідно якнайшвидше опрацювати накопичений обсяг роботи. Ми змінили підхід до перевірки декларацій, впровадивши автоперевірки та відбираючи для повних перевірок лише декларації з високим рейтингом ризику», – зазначили в НАЗК.

  • В НАЗК розповіли як виявляють брехню в деклараціях чиновників

    В НАЗК розповіли як виявляють брехню в деклараціях чиновників

    Голова Національного агентства з запобігання корупції (НАЗК) Віктор Павлущик  розповів про нові механізми контролю за деклараціями чиновників, які дозволяють виявляти потенційні порушення та невідповідності у фінансових звітах. За його словами, автоматизовані системи перевірки забезпечують логічний та арифметичний контроль, що дає змогу аналізувати реальність декларованих статків.

    Автоматизовані перевірки включають в себе ряд правил, які допомагають визначити, чи має особа можливість накопичити заявлені кошти. У разі, якщо особа не може підтвердити свої фінансові можливості в порівнянні з попередніми деклараціями, така декларація отримує високий рейтинг ризикованості та може бути піддана детальному аналізу.

    Павлущик підкреслив, що НАЗК не проводить обшуків чи допитів; їхня робота зосереджена на перевірці документів і даних з реєстрів та баз даних, а також на отриманні пояснень від осіб, які підлягають перевірці.

    Очільник НАЗК наводить яскраві приклади, коли декларанти вказували значні суми готівки, джерела яких не були підтверджені. Одним з таких випадків стало розслідування декларацій міського голови Очакова, у якого виявили ознаки незаконного збагачення на суму понад 12 млн грн. Також виявлено недостовірне декларування на суму понад 3 млн грн. Під час війни чиновник і його дружина придбали квартиру в Іспанії вартістю понад 5 млн грн, а також отримали подарунки у вигляді готівки на суму понад 12 млн грн від матері, чиї законні доходи не підтверджують можливість таких дарувань.

    З огляду на ці факти, Національною поліцією було розпочато кримінальні провадження за статтями «незаконне збагачення» та «внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації». Це свідчить про активізацію боротьби з корупцією та зловживаннями в Україні, а також про те, що механізми контролю декларацій працюють, виконуючи свою мету – забезпечення прозорості та підзвітності.