Golosnovinua.com

Позначка: оборона

  • Стратегічна перемога Варшави: Польща очікує на створення європейського сервісного центру для ракет Patriot

    Стратегічна перемога Варшави: Польща очікує на створення європейського сервісного центру для ракет Patriot

    Польща перебуває за крок до ухвалення ключового рішення про розміщення на її території європейського сервісного центру для ракет-перехоплювачів системи Patriot. Прем’єр-міністр країни Дональд Туск безпосередньо перед засіданням уряду анонсував отримання позитивних новин, наголосивши, що у боротьбі за цей надважливий оборонний проєкт Варшава жорстко конкурувала з кількома амбітними державами, насамперед із Німеччиною. Очікується, що офіційне підтвердження вибору Польщі як головного партнера надійде вже найближчим часом.

    Майбутній хаб спеціалізуватиметься на технічному обслуговуванні, регулярних оглядах та підтримці постійної бойової готовності ракет-перехоплювачів PAC-3 виробництва американської корпорації Lockheed Martin, які стоять на озброєнні країн НАТО. Варто зауважити, що йдеться саме про сервісне забезпечення, а не про виробництво боєприпасів. Для Польщі цей проєкт має фундаментальне значення, адже комплекси Patriot є головним стовпом національної програми протиповітряної оборони «Вісла». Держава вже придбала вісім таких батарей і ракети PAC-3 MSE, тому локалізація обслуговування суттєво скоротить час логістики, зміцнить безпеку постачань та забезпечить польський військово-промисловий комплекс передовими технологічними компетенціями. Сам проєкт розробляється спільними зусиллями США, Польщі, Німеччини, Нідерландів та Швеції.

    На тлі розширення оборонних потужностей у Європі ситуація із забезпеченням протиповітряної оборони України залишається вкрай напруженою. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Київ вже майже місяць очікує на фінальний підпис міністра оборони США Піта Гегсета під документом про передачу критично необхідних ракет-перехоплювачів для систем Patriot та NASAMS.

    Глава української держави також публічно закликав європейських партнерів розблокувати вже погоджені пакети постачання протиракет, наголосивши на гострому дефіциті боєкомплекту. В недавньому інтерв’ю телеканалу ABC News Зеленський розкрив тривожну статистику: протягом останніх трьох місяців українські сили протиповітряної оборони отримали від Сполучених Штатів лише 24 ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot, що є критично малим обсягом в умовах регулярних і масованих російських атак.

  • Тотальна кругова оборона: Зеленський засекретив план захисту міст та продовжив мобілізацію до 2027 року

    Тотальна кругова оборона: Зеленський засекретив план захисту міст та продовжив мобілізацію до 2027 року

    Україна розпочинає масштабну підготовку до можливих міських боїв та тривалих облог. 26 жовтня Президент України Володимир Зеленський підписав спеціальний указ, який вводить у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо створення потужної кругової оборони населених пунктів. Цей стратегічний крок передбачає розгортання безпрецедентної смуги інженерних загороджень навколо міст, що має стати нездоланною перешкодою для ворожих військ. Того ж дня глава держави юридично закріпив продовження воєнного стану та загальної мобілізації в країні, що свідчить про невідворотну підготовку до тривалого протистояння.

    Згідно з президентським указом № 1067/2026, у дію введено рішення Ради національної безпеки і оборони від 25 вересня, яке має офіційну назву «Про заходи щодо створення смуги інженерних загороджень для забезпечення належного рівня оборони міст та механізмів їх реалізації (кільцева оборона міст)». Однак текст цього документа прихований від громадськості та отримав суворий гриф «для службового користування». Через такий режим секретності у відкритому доступі немає жодної конкретики: указ не містить ані переліку міст, які планують перетворити на фортеці, ані графіків чи термінів виконання інженерних робіт. Самі ж загородження являють собою комплекс фізичних перешкод, покликаних максимально загальмувати або повністю зупинити просування штурмових підрозділів противника. Указ офіційно набув чинності з моменту його публікації, а персональний контроль за його суворим виконанням покладено безпосередньо на секретаря Ради національної безпеки і оборони.

    Разом із рішенням про посилення інженерного захисту міст, Володимир Зеленський підписав два критично важливі для функціонування держави закони. Вони гарантують продовження режиму воєнного стану та процесу загальної мобілізації ще на дев’яносто діб. Відлік нового терміну розпочнеться 31 жовтня 2026 року і триватиме щонайменше до 29 січня 2027 року. Як свідчать офіційні дані парламенту, закон про продовження воєнного стану зареєстровано під номером 5029–IX, він ухвалений на базі президентського законопроєкту № 16182. Водночас закон щодо подальшого проведення мобілізації отримав номер 5030–IX, що відповідає законопроєкту № 16183. Варто наголосити, що ініціатором обох документів виступив особисто президент, після чого вони пройшли обов’язкову процедуру погодження у профільному комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки, і вже з підписом глави держави повернулися до Верховної Ради.

    Тема переходу до тотальної оборони населених пунктів не є новою для українського суспільства. Перші предметні розмови про необхідність підготовки до кругової оборони велися ще в травні цього року. Тоді країна була змушена екстрено посилювати фортифікаційні споруди на північних кордонах через високу ймовірність повторного наступу російських угруповань з боку Білорусі. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 19 травня зробив тривожну заяву про те, що російський Генеральний штаб активно планує наступальні операції саме з північного напрямку. Головнокомандувач тоді прямо попередив про неминуче розширення географії активних бойових дій. Реагуючи на ці виклики, 22 травня Володимир Зеленський провів спеціальну зустріч із очільниками громад п’яти ключових регіонів: Чернігівської, Київської, Рівненської, Житомирської та Волинської областей. Головною темою тих переговорів став захист півночі, під час яких президент дав гарантії, що держава не залишить без належної оборонної уваги жоден із потенційно небезпечних напрямків.

  • Кінець беззахисного нейтралітету: Молдова отримає українські технології для боротьби з російськими дронами

    Кінець беззахисного нейтралітету: Молдова отримає українські технології для боротьби з російськими дронами

    Уряди України та Республіки Молдова вийшли на новий рівень безпекової взаємодії, офіційно уклавши масштабну угоду про військово-технічне співробітництво. Як повідомили представники Міністерства оборони, цей стратегічний договір відкриває сусідній державі прямий доступ до унікального українського бойового досвіду, передових оборонних технологій та передбачає запуск спільних індустріальних проєктів. Юридичний документ розрахований на п’ять років із закладеним механізмом автоматичного продовження. При цьому оборонне відомство окремо акцентує увагу на тому, що глибока практична реалізація цих домовленостей жодним чином не порушуватиме закріплений у молдовській конституції нейтральний статус.

    Міждержавна співпраця охопить одразу кілька критично важливих оборонних напрямків, які вимагають негайного реагування в умовах сучасної війни. Сторони домовилися про безперешкодну передачу знань, запуск спільних науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у сфері виробництва зброї. Окрім створення нових зразків, фахівці двох країн спільно займатимуться глибокою модернізацією та капітальним ремонтом наявної військової техніки. Окремими надважливими пунктами угоди стали підготовка висококваліфікованих спеціалістів, розбудова потужної архітектури кіберзахисту, а також поглиблене радіолокаційне спостереження за повітряним простором для виявлення потенційних загроз.

    Міністр оборони Євген Хмара наголосив на абсолютній ексклюзивності тих тактичних навичок, які українська армія здобула під час реальних бойових дій. Урядовець запевнив, що держава готова відкрито ділитися цими здобутками, аби допомогти європейським сусідам посилити власну безпеку перед обличчям спільних викликів.

    «Україна володіє досвідом, який неможливо здобути на навчаннях. Ми готові ділитися цими знаннями з партнерами, допомагати їм краще розуміти можливості техніки та ефективніше її використовувати. Ми вже допомагаємо Молдові консультаціями щодо створення системи ППО», – заявив Євген Хмара.

    Зі свого боку, прем’єр-міністр Сергій Корецький підкреслив, що такий безпрецедентний крок суттєво посилить спільну протидію російській агресії у регіоні.

    Масштабна війна Російської Федерації проти України продовжує створювати прямі та невідворотні загрози для всіх сусідніх держав. Молдова, яка свідомо не входить до складу Північноатлантичного альянсу і потерпає від незаконної військової присутності російського контингенту в Придністров’ї, залишається вкрай вразливою мішенню для повітряного терору. Під час спеціальної пресконференції прем’єр-міністр Молдови Васіле Тофан оприлюднив тривожну статистику: від початку повномасштабного вторгнення російські літальні апарати порушували повітряний простір його країни понад сто разів. Траплялися періоди, коли лише протягом однієї доби місцеві служби безпеки фіксували до п’яти фактів падіння уламків снарядів та ударних безпілотників на суверенній території республіки.

    Очільник молдовського уряду визнав, що саме українські фахівці нині володіють найкращим у світі практичним інструментарієм для результативної протидії ворожим дронам. Київ навчився ефективно захищати небо, застосовуючи при цьому відносно недорогі, але надзвичайно дієві технологічні рішення, які зараз конче необхідні Кишиневу для збереження спокою власних громадян.

    «Ми хочемо перейняти цей досвід і знайти рішення для захисту нашого повітряного простору. Це природна співпраця між двома сусідніми країнами», – зазначив Васіле Тофан.

  • Кадровий струс для бізнесу: уряд радикально посилює правила бронювання працівників та запускає новий орган контролю

    Кадровий струс для бізнесу: уряд радикально посилює правила бронювання працівників та запускає новий орган контролю

    Кабінет Міністрів України ухвалив резонансне рішення, яке суттєво переписує правила захисту військовозобов’язаних працівників від мобілізації. Згідно з урядовою постановою № 1328 від 23 жовтня 2026 року, держава не лише запроваджує жорсткіші квоти для стратегічних галузей, а й створює спеціальний Координаційний центр з питань бронювання. Ця нова структура візьме на себе повноваження погоджувати критерії критичності підприємств та розглядатиме індивідуальні звернення компаній щодо збільшення лімітів понад стандартні 50%. Відтепер бізнесу доведеться значно ретельніше доводити свою незамінність для держави, а порушники військового обліку взагалі ризикують втратити будь-які кадрові привілеї.

    Кардинальні зміни торкнуться насамперед оборонно-промислового комплексу та енергетичної галузі. Для визначених критично важливих підприємств цих сфер, а також для їхніх прямих підрядників і виробників спеціалізованого обладнання, встановлено граничний обсяг бронювання на рівні 95% від загальної кількості військовозобов’язаних. Важливий нюанс полягає в тому, що всі фахівці, які безпосередньо задіяні у безперервних виробничих процесах таких компаній, підлягають обов’язковому захисту. Якщо ж завод має об’єктивну потребу залишити на робочих місцях понад 95% персоналу, це стане можливим виключно за окремим рішенням Міністерства оборони або Міністерства енергетики з обов’язковим урахуванням рекомендацій новоствореного Координаційного центру.

    Бюрократична процедура розгляду документів тепер отримала чіткі часові рамки. Звичайний термін опрацювання звернень Координаційним центром становитиме до одного календарного місяця. Зі свого боку, профільний державний орган має розглянути заявку підприємства протягом 7 робочих днів, після чого направляє її до центру для отримання фахового висновку. Отримавши рекомендації, чиновники матимуть лише 3 робочі дні на ухвалення остаточного вердикту. Змінився і механізм фіксації розширених квот. Після того, як державний орган через портал «Дія» подасть повідомлення про зміну ліміту в Єдиному переліку, бізнес матиме рівно 10 робочих днів для фактичного оформлення своїх працівників. Якщо компанія змарнує цей час, рішення про збільшення обсягів автоматично втратить юридичну силу. Термін дії таких розширених лімітів обмежено одним роком.

    Нова урядова постанова зобов’язує центральні органи виконавчої влади та місцеві адміністрації протягом 10 днів з моменту її набуття чинності переглянути діючі критерії критичності. Якщо певний критерій, на підставі якого компанія раніше отримала свій статус, буде скасовано, відповідне рішення про бронювання колективу також підлягатиме анулюванню. Проте тотального автоматичного скасування статусів для всього ринку не буде. Рішення, які відповідають оновленим нормам, діятимуть до завершення свого початкового терміну. Документ також чітко окреслює сфери економіки, представники яких мають право претендувати на захист персоналу. До цього списку увійшли оборонний та паливно-енергетичний сектори, житлово-комунальне господарство, видобувна, переробна та агропромислова галузі, ритейл, будівництво, транспортна логістика, банківська діяльність, зв’язок, ІТ-індустрія, медицина, рятувальні служби та критичні гуманітарні організації. Компанії з інших сфер зможуть отримати рятівний статус лише через індивідуальне погодження з Координаційним центром.

    Водночас документ впроваджує жорсткі санкції для недобросовісних керівників. Координаційний центр має законне право відмовляти у розгляді запитів на збільшення квот, якщо очільник компанії систематично ігнорував правила ведення військового обліку. Підставою для санкцій стануть два або більше документально підтверджених порушення протягом останніх 12 місяців чи притягнення директора до адміністративної відповідальності. Окремі ліміти прописані для представництв міжнародних донорських організацій: не більше 50% фахівців на один проєкт, але з жорстким обмеженням – максимум 7 осіб на одну структуру. Перевищити цю цифру дозволять лише за рішенням державного секретаря Кабінету Міністрів. Разом з тим, уряд пішов на поступки бізнесу у питанні фінансових боргів. Відтепер заборгованість, яка виникла через затримку бюджетних платежів з боку самої держави, не вважатиметься перешкодою для отримання критичного статусу, якщо компанія зможе підтвердити цей факт довідкою від Казначейства.

     

  • Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Додаткові 100 мільйонів на телемарафон: держава уклала нові контракти на фінансування «Єдиних новин» до кінця року

    Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України», що підпорядковане Кабінету Міністрів, уклало низку нових договорів на виробництво телевізійного продукту для загальнонаціонального марафону «Єдині новини UAразом». Шостого жовтня 2026 року було підписано три угоди з приватними та комерційними мовниками щодо створення інформаційного контенту до завершення поточного року на загальну суму 75,02 мільйона гривень. Найближчим часом планується підписання ще одного контракту орієнтовною вартістю 25 мільйонів гривень, унаслідок чого жовтневий транш додаткового фінансування мовлення складе близько 100 мільйонів гривень.

    З урахуванням цих зобов’язань та поточних видатків на російськомовний інформаційний проєкт «Freeдом», сукупний обсяг коштів державного бюджету, спрямований приватним і державним виробникам контенту для обох телемарафонів, досяг майже 3,45 мільярда гривень. Ці цифри базуються на офіційних даних публічних закупівель і свідчать про продовження курсу на централізовану інформаційну політику, започатковану на початку повномасштабного вторгнення.

    Продовження масштабного бюджетного фінансування телевізійного мовлення викликає хвилю дискусій та критики з боку аналітиків, громадських організацій і військових оглядачів. Опоненти таких видатків вказують на гостру нестачу фінансових ресурсів для першочергових оборонних та інфраструктурних потреб країни. Зокрема, сума у майже 3,5 мільярда гривень є еквівалентною закупівлі приблизно 150–200 тисяч ударних FPV-дронів тактичного рівня. Також порушуються питання доцільності таких витрат на тлі дефіциту фінансування програм зведення захисних споруд і пасивного захисту для об’єктів критичної енергетики та будівництва бомбосховищ для цивільного населення у прифронтових і тилових регіонах.

    Окремим предметом суспільної критики залишається питання редакційної політики спільного мовника та зміщення акцентів у висвітленні діяльності органів влади й суспільно-політичних опитувань. Утім, урядові структури традиційно обґрунтовують підтримку марафонів необхідністю забезпечення стабільного інформаційного простору, централізованого оповіщення населення про надзвичайні події та системної протидії ворожим інформаційно-психологічним операціям під час війни.

  • Танки замість поїздів: збройовий гігант Rheinmetall поглинає історичний завод у Німеччині для масового випуску бронетехніки

    Танки замість поїздів: збройовий гігант Rheinmetall поглинає історичний завод у Німеччині для масового випуску бронетехніки

    Німецький оборонний концерн Rheinmetall офіційно розширює свої промислові потужності, поглинаючи великий завод із виробництва залізничної техніки в місті Кассель. Підприємство, яке досі належало французькому машинобудівному гіганту Alstom і тривалий час спеціалізувалося на випуску локомотивів, невдовзі буде повністю перепрофільоване під потреби оборонно-промислового комплексу. Цей безпрецедентний крок знаменує собою масштабну трансформацію європейської індустрії, де мирні виробничі майданчики масово адаптуються для задоволення колосального попиту на важке озброєння.

    Угода передбачає кардинальну зміну профілю історичного підприємства, яке має майже 180-річну традицію машинобудування. Раніше тут базувалися заводи компанії Henschel. Очікується, що близько семисот п’ятдесяти висококваліфікованих працівників заводу перейдуть на роботу до профільного підрозділу Rheinmetall Landsysteme. Це дозволить оборонному концерну миттєво отримати не лише масивні виробничі цехи, ідеально пристосовані для важкого машинобудування, складного зварювання та фінального складання габаритних об’єктів, а й готовий штат інженерів та робітників. Цікаво, що для цього заводу виробництво зброї не є чимось принципово новим: у часи Другої світової війни саме тут випускали артилерійські системи та сумнозвісні німецькі важкі танки. Через таке військове минуле підприємство неодноразово ставало мішенню для нищівних бомбардувань авіації союзників. Тепер, після багатьох десятиліть мирної роботи над залізничним транспортом, конвеєри знову будуть налаштовані на випуск сучасної гусеничної та колісної бронетехніки.

    Французький концерн Alstom, який володів цими потужностями з дві тисячі двадцять першого року, випускав у Касселі популярну європейську лінійку електровозів Traxx. Керівництво компанії вже запевнило, що продовжить виготовляти локомотиви на інших своїх майданчиках та гарантовано виконає всі багатомільйонні контрактні зобов’язання перед замовниками. Натомість для німецького оборонного гіганта місто Кассель перетворюється на ключовий стратегічний вузол. Наприкінці літа збройовий концерн анонсував зведення велетенського логістичного центру площею понад тридцять тисяч квадратних метрів поблизу місцевого аеропорту, вклавши у проєкт тризначну суму в мільйонах євро. Інтеграція нового заводу дозволить об’єднати наявні виробничі та складські активи в єдиний надпотужний кластер із випуску, ремонту та логістичного забезпечення сучасних бойових машин.

    Перехід цивільного заводу до рук військово-промислового комплексу є яскравим індикатором глобальних змін на континенті, спричинених руйнуванням системи безпеки. Усвідомлюючи реальність довготривалої російської загрози, провідні європейські виробники зброї вимушені вдаватися до нетипових кроків для екстреного нарощування випуску броні, оскільки наявних оборонних потужностей вже катастрофічно не вистачає. Купівля діючих цивільних підприємств разом із підготовленим персоналом дає змогу зекономити дорогоцінні роки, які інакше пішли б на проєктування, екологічні узгодження та зведення нових цехів у чистому полі. Таким чином, мілітаризація європейської економіки набуває максимально конкретних обрисів, перетворюючи колишні мирні індустріальні гіганти на міцні форпости збройового виробництва.

  • Знищений щит відплати: як Росія зірвала першу українську ракетну програму та чому новий проєкт ворогу вже не дістати

    Знищений щит відплати: як Росія зірвала першу українську ракетну програму та чому новий проєкт ворогу вже не дістати

    До початку реалізації сучасного вітчизняного проєкту Fire Point в Україні велися активні роботи над створенням іншої далекобійної балістичної ракети для стратегічного стримування противника. Проте перша спроба створити власну важку ракетну зброю завершилася невдачею через ворожий удар: окупаційним військам вдалося своєчасно виявити виробничі потужності та фізично знищити ключові об’єкти попередньої засекреченої програми. Ця болюча втрата змусила військове та політичне керівництво кардинально переглянути заходи безпеки та докорінно перебудувати весь оборонний сектор.

    Створення балістичного озброєння є одним із найскладніших інженерних завдань, яке вимагає специфічних технологій складання важких двигунів, унікальних виробничих ліній та надточних систем наведення. На відміну від зброї малої дальності, балістична ракета великого радіуса дії потребує принципово інших компонентів та масивних складальних цехів. На початкових етапах розвитку програми ключові технологічні ланцюжки виявилися зосередженими на відомих виробничих майданчиках, що зробило їх доступними для ворожої аерокосмічної розвідки та диверсійних дій. У результаті прицільні удари агресора зуміли повністю зруйнувати критичні вузли та відкинути розробку вітчизняної балістики на тривалий час.

    Гіркий досвід втраченого проєкту ліг в основу абсолютно нової оборонної концепції, за якою нині створюється ракетне сімейство Fire Point. Щоб унеможливити повторення подібного сценарію, розробники повністю відмовилися від концентрації виробництва на класичних великих заводах. Сучасне ракетобудування вибудовується на принципах тотальної децентралізації та максимальної секретності. Виробничі потужності, цехи збірки та дослідні лабораторії розосереджені по всій території країни у невеликих прихованих локаціях та підземних об’єктах, що робить їх недосяжними для масованих атак ворога. Навіть у разі потенційного ураження однієї з точок загальний технологічний ланцюг не переривається та продовжує працювати.

    Сьогодні в рамках оновленої програми пріоритет надається створенню тактичних та далекобійних балістичних комплексів, здатних вирішувати завдання різного рівня складності. Модифікації малої дальності розглядаються як технологічний та значно дешевший аналог західних систем ATACMS, здатний точно вражати командні пункти, склади пального та скупчення живої сили ворога на відстані до трьохсот кілометрів. Водночас важка модифікація розробляється для роботи на дистанціях понад вісімсот кілометрів, що відкриває можливості для регулярного ураження стратегічної військової інфраструктури, летовищ та промислових об’єктів у глибокому тилу держави-агресора.

    Переосмислення попередніх прорахунків дозволило створити значно гнучкішу та стійкішу модель виробництва стратегічного озброєння. Постійне маскування та розсіювання критичних процесів гарантують, що нові українські балістичні ракети успішно дійдуть до етапу серійного випуску та забезпечать армію власним невідворотним інструментом відплати.

  • Грошей бракує: Кабмін заморозив частину видатків

    Грошей бракує: Кабмін заморозив частину видатків

    Кабінет Міністрів вирішив відкласти фінансування частини непершочергових державних видатків через складну ситуацію з бюджетом і затримку частини запланованої міжнародної допомоги. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що держава переходить до жорсткішої пріоритизації витрат: насамперед гроші спрямовуватимуть на оборону, пенсії, соціальні виплати та зарплати працівникам бюджетної сфери.

    За словами прем’єра, частина очікуваного зовнішнього фінансування досі не надійшла, зокрема через те, що Україна не встигла виконати частину зобов’язань перед міжнародними партнерами. Через це уряд вирішив тимчасово відкласти витрати, які не вважає критичними в умовах війни та дефіциту коштів.

    Йдеться насамперед про нове будівництво, реконструкції та капітальні ремонти, якщо вони не мають критичного значення. Також під обмеження потрапляють благоустрій парків і скверів, фонтани, перекладання бруківки та інші подібні проєкти.

    Корецький наголосив, що від таких витрат держава не відмовляється назавжди, але зараз вони мають поступитися обороні та базовим соціальним зобов’язанням.

    «Ми усе це, безумовно, будемо робити, але наразі всі ресурси мають бути спрямовані на критично важливі напрямки», — заявив прем’єр.

    Окремо глава уряду закликав органи місцевого самоврядування також переглянути власні бюджети й відмовитися від витрат, які можна відкласти. Таким чином Кабмін фактично очікує, що режим економії пошириться не лише на центральний бюджет, а й на громади.

    Ситуація з фінансами загострюється через значний дефіцит оборонних потреб. Напередодні Корецький повідомляв, що Україні бракує близько $27 млрд для оборонного бюджету, причому приблизно $7 млрд уряд планує знайти всередині країни за рахунок жорсткої економії та перерозподілу коштів.

    За словами прем’єра, ці гроші потрібні не лише для поточних витрат армії. Частину ресурсів необхідно вже зараз спрямувати на передоплату контрактів, постачання за якими мають відбутися у першому кварталі 2027 року. Йдеться про закупівлю дронів, ракет, техніки та іншого озброєння.

    При цьому уряд запевняє, що пенсії, соціальні виплати та зарплати лікарям, учителям й іншим бюджетникам не планують скорочувати. Корецький заявив, що ці видатки мають фінансуватися вчасно й у повному обсязі навіть за складної ситуації з бюджетною ліквідністю.

    Проблема міжнародного фінансування також безпосередньо пов’язана з виконанням Україною реформ та законодавчих зобов’язань. Ще 14 вересня прем’єр попереджав Верховну Раду, що затримка з ухваленням необхідних законопроєктів може поставити під загрозу значну частину $29,5 млрд міжнародного фінансування, на яке розраховує держава.

    Тоді Корецький заявляв, що Кабмін передасть депутатам і профільним комітетам окремий графік із дедлайнами щодо кожного законопроєкту, від якого залежить отримання міжнародної допомоги. Уряд пояснював, що ці гроші необхідні як для балансування бюджету та соціальних виплат, так і для фінансування Сил оборони.

    Водночас міжнародні кошти продовжують надходити. 18 вересня Україна отримала €3,3 млрд від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Уряд заявив, що ці кошти спрямують на першочергові оборонні потреби, зокрема закупівлю ракет і безпілотників.

    Ще $841 млн Україна отримала від Світового банку під гарантії уряду Канади. Ці гроші призначені для компенсації бюджетних видатків на пенсії. Загальний обсяг фінансування у межах проєкту PEACE in Ukraine, за даними Кабміну, вже сягнув $54,3 млрд.

    Попри такі надходження, розрив між потребами бюджету та доступними ресурсами залишається значним. Саме тому уряд фактично переходить до моделі, за якої гроші передусім спрямовуватимуть на оборону та базові соціальні функції держави, а все, що можна відкласти без критичних наслідків, чекатиме на додаткове фінансування.

    Найближчими тижнями ситуація значною мірою залежатиме від того, чи виконає Україна умови партнерів і чи надійдуть заплановані транші. Кабмін заявляє, що координує цю роботу з Верховною Радою та має намір до середини жовтня виконати урядову частину необхідних рішень.

    Фактично нове рішення означає перехід державних фінансів у ще жорсткіший режим економії: оборона, пенсії, соціальні виплати й зарплати бюджетникам залишаються в пріоритеті, тоді як ремонти, благоустрій та інші непершочергові проєкти можуть бути відкладені до поліпшення фінансової ситуації.

  • Сталевий хижак для бездоріжжя: Міноборони кодифікувало вітчизняний восьмитонний бронепікап із запасом ходу до тисячі кілометрів

    Сталевий хижак для бездоріжжя: Міноборони кодифікувало вітчизняний восьмитонний бронепікап із запасом ходу до тисячі кілометрів

    Міністерство оборони України офіційно кодифікувало та допустило до постачання у підрозділи Збройних Сил сучасний високопрохідний броньований пікап UAT.GYURZA-01 PICKUP. Ця багатоцільова бойова машина створена зусиллями провідного українського оборонного підприємства та сконструйована на базі надійного важкого шасі Dodge RAM 5500 з урахуванням безпосереднього бойового досвіду вітчизняних воїнів. Новинка покликана суттєво розширити парк спеціалізованої техніки Сил оборони, забезпечуючи оперативне перевезення особового складу, підвезення боєприпасів, евакуацію поранених та виконання різноманітних тактичних місій у найнебезпечніших секторах зони ведення бойових дій. Інженери зробили особливий акцент на поєднанні високої живучості екіпажу з винятковою ремонтопридатністю та легкістю технічного обслуговування у польових умовах.

    За рівнем захисту новий український броньовик цілком відповідає суворим стандартам Північноатлантичного альянсу. Броньований корпус автомобіля забезпечує надійний захист другого рівня за стандартом STANAG 4569, гарантуючи стійкість до вогню стрілецької зброї та осколкових уражень. Водночас протимінний захист машини сягає рівнів 3a та 3b за тією ж класифікацією, що дозволяє зберегти життя військовослужбовців у разі підриву на потужних вибухових пристроях або протитанкових мінах. При загальній спорядженій масі трохи більше восьми тонн бронепікап вирізняється вражаючою місткістю та вантажопідйомністю: броньована капсула комфортно вміщує п’ятьох бійців у повному бойовому спорядженні, а також здатна одночасно транспортувати до двох тонн необхідного військового вантажу.

    Динамічні характеристики броньовика дають змогу успішно маневрувати в умовах мінливої бойової обстановки. Автомобіль розвиває максимальну швидкість до ста десяти кілометрів на годину, а його показники автономності є рекордними для машин такого класу. Запас ходу по дорогах із твердим покриттям сягає вражаючих тисячі кілометрів, тоді як по важких ґрунтових дорогах та розбитій прифронтовій колії він гарантовано долає до восьмисот кілометрів на одній заправці. Завдяки високому кліренсу, блокуванням та перевіреним вузлам ходової частини машина впевнено долає суцільне бездоріжжя, густі чагарники, трясовини та заболочені ділянки фронту, де зазвичай грузне стандартна колісна техніка.

    Технологічне начиння пікапа забезпечує всебічну обізнаність та безпеку бійців у темну пору доби та під час артилерійських нальотів. Машина штатно укомплектована передовими системами зовнішнього спостереження, телевізійного кругового огляду, засобами радіоелектронного захисту від дронів, інтегрованим пожежогасінням, а також кліматичними системами вентиляції та кондиціонування повітря. За потреби базову комплектацію можна швидко дооснастити напівавтоматичною підкачкою шин, додатковим протиосколковим екрануванням десантного відділення та потужною фільтровентиляційною установкою для роботи в умовах хімічної чи радіаційної загрози. Поява такої зразкової вітчизняної техніки стає вагомим кроком до посилення мобільності, збереження життів особового складу та зміцнення технологічного суверенітету українського війська.

  • Вогняний шторм на фронті: окупанти розбиваються об незламну оборону на Покровському напрямку в рекордних штурмах

    Вогняний шторм на фронті: окупанти розбиваються об незламну оборону на Покровському напрямку в рекордних штурмах

    Тисяча шістсот сімдесят друга доба широкомасштабного збройного протистояння демонструє безпрецедентну інтенсивність бойових дій на всій лінії зіткнення, де українські захисники продовжують стримувати колосальний тиск російської воєнної машини. Загалом протягом минулої доби зафіксовано двісті сорок вісім жорстоких бойових зіткнень, що свідчить про намагання агресора будь-якою ціною прорвати вітчизняні оборонні рубежі. Ворог не припиняє тероризувати як передові позиції, так і мирні населені пункти, активно застосовуючи всі наявні засоби ураження. Лише за один день окупанти завдали вісімдесят сім потужних авіаційних ударів, скинувши триста п’ять керованих авіабомб, які залишають по собі суцільні руїни. Крім того, повітряний простір буквально кишить безпілотниками – загарбники застосували майже десять тисяч дронів-камікадзе та здійснили майже три тисячі артилерійських обстрілів. У відповідь на цей тотальний терор авіація, ракетні війська та артилерія Сил оборони України завдали філігранних ударів, успішно уразивши один район зосередження живої сили противника, три ворожі артилерійські системи та стратегічно важливий пункт управління.

    Північні та східні рубежі країни залишаються під постійним вогневим пресингом. На Сумщині від нещадних артилерійських обстрілів знову здригалися мирні населені пункти Бачівськ, Уланове, Товстодубове, Кучерівка, Корчаківка та Андріївка, а район Пустогорода зазнав руйнівного авіаційного удару. Тим часом на Північно-Слобожанському напрямку українські воїни холоднокровно відбили п’ять ворожих атак у районах Бунячиного, Малої Корчаківки та Юнаківки. Гаряче було і на Південно-Слобожанському відтинку, де наші підрозділи зірвали десять спроб противника просунутися поблизу Стариці, Козачої Лопані, Лимана, Симинівки, Рибалчиного та Зарубинки. На Куп’янському напрямку ворог обмежився однією атакою в районі Ківшарівки, тоді як на Лиманському напрямку всі п’ять спроб окупантів вклинитися в нашу оборону біля Ставків, Шийківки, Новоселівки та Дерилового завершилися для них цілковитим фіаско. Не менш напруженою залишалася ситуація на Слов’янському напрямку з чотирма штурмами біля Озерного, Миколаївки та Рай-Олександрівки, а також на Краматорському, де зафіксовано одну атаку в бік Федорівки Другої. Натомість Костянтинівський напрямок палав від дев’ятнадцяти ворожих штурмів, які розбилися об сталеву стійкість захисників поблизу Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Довгої Балки, Розкішного та Новопавлівки.

    Абсолютним епіцентром бойових дій та справжнім пеклом для російських військ залишається Покровський напрямок, де українські воїни героїчно зупинили тридцять три масовані атаки. Ворог кидав у бій значні резерви, намагаючись прорватися в районах Білицького, Сергіївки та Новопавлівки, а також здійснював відчайдушні штурми у напрямках Торецького, Софіївки, Добропілля, Нового Донбасу, Вільного, Ганнівки, Красноподілля, Водянського, Дорожнього, Василівки та Мирного, проте скрізь отримав жорстку відсіч. На сусідньому Олександрівському напрямку загарбники спромоглися лише на одну атаку в бік Тернового. Південний фронт також не знав спокою: на Гуляйпільському напрямку окупанти чотирнадцять разів намагалися просунутися в районах Різдвянки, Тернуватого та Копанів, а на Оріхівському наші оборонці впевнено відбили дві спроби ворога прорватися до Павлівки. Лише на Придніпровському, Волинському та Поліському напрямках ситуація залишалася відносно стабільною без ознак формування нових наступальних угруповань.

    Цілодобовий ефективний спротив української армії на всіх ділянках фронту безперервно конвертується у катастрофічні втрати для держави-агресора. Лише за минулу добу лави російських загарбників порідшали на тисячу двісті тридцять осіб. Українська земля продовжує перемелювати ворожу техніку: вщент спалено три танки, дев’ять бойових броньованих машин та сорок дві артилерійські системи. Окрім цього, на металобрухт перетворено дві реактивні системи залпового вогню, один засіб протиповітряної оборони, вісім новітніх наземних робототехнічних комплексів, понад тисячу чотириста безпілотних літальних апаратів, а також понад три сотні одиниць автомобільної та спеціальної техніки.