Golosnovinua.com

Позначка: оборона

  • Друге дихання для «Оси»: КБ «Луч» розкрило характеристики нової української зенітної ракети РК-19

    Друге дихання для «Оси»: КБ «Луч» розкрило характеристики нової української зенітної ракети РК-19

    На міжнародній виставці озброєнь MSPO 2026 у Польщі ДП «ДержККБ «Луч» уперше офіційно оприлюднило ключові тактико-технічні характеристики нової зенітної керованої ракети РК-19. Розробка призначена для радянських комплексів протиповітряної оборони ближньої дії типу «Оса» та покликана перехоплювати як дозвукові, так і надзвукові повітряні цілі.

    Тактико-технічні параметри та порівняння зі штатними боєприпасами

    За даними розробника, РК-19 базується на радіокомандному наведенні з безконтактним підривачем і несе уламково-фугасну бойову частину масою 14,3 кілограма. Зенітна ракета здатна ефективно вражати цілі на відстані до 10 кілометрів та на висоті до 5 кілометрів. Максимальна швидкість польоту сягає 600 кілометрів за годину, а загальна маса транспортно-пускового контейнера разом із ракетою становить 163 кілограми.

    Для порівняння, штатна ракета 9М33М3 для модернізованого комплексу «Оса-АКМ» має аналогічну дальність і стелю ураження за бойової частини вагою 15 кілограмів, проте помітно поступається у швидкості, яка складає 500 кілометрів за годину. Візуальна подібність до радянського оригіналу раніше вже дозволяла експертам попередньо ідентифікувати нову ракету на оприлюднених у мережі кадрах навесні 2026 року.

    Порятунок для фронтової ППО та відповідь на реактивні дрони

    Розробка власного боєприпасу розв’язує критичну проблему вичерпання запасів радянських ракет. Раніше українські військові були змушені застосовувати застарілі модифікації з гіршими параметрами або інтегрувати авіаційні ракети класу «повітря – повітря» Р-73, які мали обмежену дальність і потребували надійного захоплення інфрачервоною головкою самонаведення.

    Поява РК-19 забезпечить повноцінне бойове чергування розгорнутих комплексів «Оса» для прикриття від аеродинамічних загроз, зокрема крилатих ракет «Бандероль» та ворожих безпілотників із реактивними двигунами. Наразі вартість виробництва ракети та планові обсяги випуску виробником не розголошуються.

  • Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими

    Рятівний транш на випередження: країни ЄС готові достроково виділити Україні мільярди на оборону та підготовку до зими

    Значна частина держав Європейського Союзу висловила готовність підтримати прохання офіційного Києва щодо дострокового надання траншів із масштабного дворічного кредиту на 90 мільярдів євро. Йдеться про кошти, які першочергово призначалися для виплат у 2027 році, проте потрібні Україні вже зараз для закриття фінансових розривів. Про це за підсумками неформальної зустрічі міністрів оборони ЄС у місті Віклов повідомила очільниця оборонного відомства Ірландії Хелен Макенті.

    Критичний дефіцит і загроза зимового блекауту

    Хоча неформальний формат міністерських консультацій не передбачає підписання юридичних рішень, політична воля союзників стала чітким сигналом готовності до компромісу. Міністерка оборони Ірландії, яка нині головує в Раді ЄС, наголосила, що представлений українською стороною звіт наочно продемонстрував гострий дефіцит ресурсів на тлі наближення холодів.

    Виступаючи перед колегами по відеозв’язку, міністр оборони України Євген Хмара повідомив, що російські окупанти вже атакували понад 75 відсотків об’єктів критичної інфраструктури країни. Європейські посадовці визнають, що Москва цілеспрямовано тероризує цивільне населення перед зимовим періодом. Раніше президент Володимир Зеленський констатував потребу в додаткових 27 мільярдах євро на оборонні витрати, закликавши спрямувати невикористані кредитні ліміти 2027 року на забезпечення термінових потреб уже в поточному бюджетному періоді.

    Розподіл 90 мільярдів євро та позиція дипломатів

    Затверджена загальна програма кредитування в обсязі 90 мільярдів євро спочатку була поділена порівну між 2026 та 2027 роками. Річний пакет у 45 мільярдів євро включає орієнтовно 28 мільярдів на сектор оборони та 17 мільярдів на пряме покриття бюджетних потреб. Як зазначила верховна представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас, наразі безпосередньо на мілітарні потреби надійшло лише 8,47 мільярда євро, хоча Єврокомісія вже погодила номенклатуру продукції на 22 мільярди.

    Дипломати констатують, що навіть масштабний союзний кредит не перекриває всіх реальних видатків воюючої держави. Саме тому прискорення графіку платежів розглядається як ключовий інструмент стабілізації ситуації на фронті та в тилу, паралельно з прямою двосторонньою допомогою від європейських партнерів.

  • Приватна ППО по-українськи: як нова галузь захисту від дронів перетворилася на високотехнологічний експортний бізнес

    Приватна ППО по-українськи: як нова галузь захисту від дронів перетворилася на високотехнологічний експортний бізнес

    Через гострий дефіцит особового складу та засобів у Повітряних силах ЗСУ, а також колосальну площу країни, український бізнес змушений самостійно брати під захист власну інфраструктуру. Запущена восени 2025 року урядова експериментальна програма дозволила приватним компаніям створювати власні підрозділи протиповітряної оборони. Станом на кінець серпня 2026 року профільні дозволи від Міністерства оборони отримав уже 51 суб’єкт, а ринок сформував унікальний сегмент комерційної безпеки, який тепер активно виходить на міжнародну арену.

    Структура ринку та ключові гравці

    На сьогодні в Україні сформувалося три основні типи компаній, що надають послуги протиповітряної безпеки: класичні охоронні структури, розробники передових дронів-перехватчиків із власним сервісом, а також великі приватні військові компанії.

    Серед яскравих представників ринку — виробники БПЛА «Дикі Шершни» та «Генерал Черешня». Останні активно розвивають сервісне обслуговування комерційних клієнтів. За словами директора з комунікацій компанії Марка Кушніра, їхні екіпажі лише за кілька місяців збили близько півсотні дронів-камікадзе. Подібні технології та екіпажі затребувані не лише в Україні: компанія вже розгортає виробництво у Фінляндії спільно з корпорацією Patria для потреб ринку Західної Європи, прогнозуючи, що майбутні глобальні конфлікти вимагатимуть саме такого малого захисту.

    Серед охоронних компаній лідерські позиції утримує «Sheriff», яка пропонує комплексні рішення із залученням дронів-перехватчиків із радіусом дії до 15 кілометрів та автоматизованих турелей зі штучним інтелектом. Їхня вартість стартує від 150 тисяч євро.

    Найбільшим конкурентом на ринку стала приватна військова компанія Carmine Sky, заснована харківським підприємцем Русланом Домбадзе. У її штаті працює майже 500 фахівців, а послугами користуються чотири десятки українських підприємств. В арсеналі компанії — дистанційно керовані турелі з кулеметами Browning M2, системи РЕБ та дрони-перехватчики. Підключення одного об’єкта до системи захисту коштує 330 тисяч євро з урахуванням річного обслуговування.

    Виклики нового часу та експортний потенціал

    Ситуація з безпекою ускладнилася з середини літа через масове застосування росіянами реактивних безпілотників, які летять на значно більшій висоті та швидкості. Якщо раніше на перехоплення цілі у розрахунків було близько тридцяти секунд, то тепер цей час скоротився вдвічі, що вимагає новітніх висотних систем перехоплення. Попри це, приватна ППО успішно захищає критичну інфраструктуру, а напрацьований українськими інженерами та військовими унікальний досвід унеможливлення атак за допомогою малої авіації тепер привертає увагу урядів європейських країн та Близького Сходу.

     

  • «Щит Ахіллеса» за 3 мільярди євро: Ізраїль повністю закриє небо Греції від повітряних загроз

    «Щит Ахіллеса» за 3 мільярди євро: Ізраїль повністю закриє небо Греції від повітряних загроз

    Греція та Ізраїль уклали безпрецедентну стратегічну оборонну угоду вартістю три мільярди євро, спрямовану на розгортання комплексної багаторівневої системи протиповітряної оборони. Офіційне підписання масштабного контракту відбулося 31 серпня у штаб-квартирі Міністерства оборони Ізраїлю в Тель-Авіві за безпосередньої участі генерального директора відомства Аміра Барама та його грецьких колег.

    Проєкт отримав символічну назву «Щит Ахіллеса» і передбачає передачу Афінам передових протиракетних комплексів, які продемонстрували найвищу ефективність під час реальних бойових дій. До складу нової грецької протиповітряної парасольки увійдуть відомі зенітно-ракетні комплекси «Праща Давида» та системи SPYDER розробки компанії Rafael, а також ракетні комплекси середньої та великої дальності BARAK MX виробництва корпорації Israel Aerospace Industries.

    В ізраїльському оборонному відомстві наголосили, що нова архітектура безпеки повністю спирається на передові технологічні досягнення та актуальний військовий досвід. Цей договір став абсолютно найбільшим експортним контрактом в історії двосторонніх відносин між двома державами та однією з наймасштабніших оборонних угод за всю історію Ізраїлю.

    Паралельно країни уклали ще одну додаткову угоду на 26 мільйонів євро, яка передбачає постачання до Греції спеціалізованих комплексів протидії безпілотникам Drone Dome від компанії Rafael. Крім того, партнерство включає довгостроковий трансфер технологій та інженерних знань грецьким підприємствам, що дозволить місцевій промисловості брати участь в інтеграції та обслуговуванні купленого озброєння.

     

  • США влаштували «тест на лояльність» для НАТО: від відповідей може залежати американський захист

    США влаштували «тест на лояльність» для НАТО: від відповідей може залежати американський захист

    Сполучені Штати розіслали союзникам по НАТО опитувальник, за допомогою якого Вашингтон хоче оцінити їхню підтримку зовнішньої та оборонної політики президента Дональда Трампа. Це відбувається на тлі масштабного перегляду американської військової присутності в Європі, який може завершитися скороченням військ та критично важливих для Альянсу ресурсів.

    Про існування документа 14 серпня повідомило Bloomberg. За даними агентства, американська сторона хоче з’ясувати, наскільки кожен із союзників відповідає нинішнім політичним і військовим пріоритетам Вашингтона.

    Серед питань — чи підтримувала конкретна держава публічно зовнішньополітичний курс США, чи обмежувала використання американськими військовими баз на своїй території, а також наскільки активно закуповує озброєння в американських виробників.

    Фактично Вашингтон збирає дані не лише про оборонний внесок держав НАТО, а й про їхню політичну поведінку.

    Що США запитують у союзників

    За даними Bloomberg, одна з частин документа присвячена публічній підтримці американської зовнішньої політики.

    Вашингтон, зокрема, хоче знати, чи підтримували союзники американські ініціативи на Близькому Сході та в Західній півкулі. Окрему увагу приділено використанню американськими військовими баз на території європейських країн.

    Це питання стало особливо гострим після розбіжностей навколо війни з Іраном. Раніше міністр оборони США Піт Гегсет публічно критикував союзників, які не дозволили американським силам використовувати певні європейські бази для операцій проти Ірану.

    Тому в новому опитувальнику Вашингтон просить повідомити не тільки про наявні обмеження на використання баз, а й про готовність держав послабити або повністю скасувати їх.

    США цікавить і те, в кого Європа купує зброю

    Ще один великий блок стосується оборонної промисловості.

    Американська сторона хоче отримати інформацію про те, чи закуповують союзники продукцію оборонних компаній США. Крім того, Вашингтон цікавиться ставленням країн до європейської політики, спрямованої на пріоритетне придбання озброєнь у виробників із самого континенту.

    Це особливо важливо на тлі прагнення Європи посилити власний оборонно-промисловий комплекс і поступово зменшити залежність від американського озброєння.

    За інформацією Bloomberg, США також запитують, чи виступали союзники публічно проти правил, які можуть створювати перешкоди для укладання контрактів з американськими оборонними компаніями.

    Таким чином, майбутні рішення Вашингтона можуть враховувати не лише те, скільки країна витрачає на оборону, а й куди саме спрямовуються ці гроші.

    У НАТО незадоволені підходом Вашингтона

    Такий формат оцінювання викликав невдоволення серед частини союзників.

    За словами співрозмовника Bloomberg, деякі держави сприймають документ як спробу домогтися від них ідеологічної узгодженості з адміністрацією Трампа в обмін на американські гарантії безпеки.

    Проблема виходить далеко за межі звичайної анкети. Відносини США та європейських членів НАТО десятиліттями будувалися таким чином, що політичні суперечки між урядами не ставили під сумнів фундаментальні військові зобов’язання Альянсу.

    Якщо ж обсяг американської військової присутності почнуть безпосередньо пов’язувати з підтримкою окремих зовнішньополітичних рішень Вашингтона, це може означати суттєву зміну принципів трансатлантичних відносин.

    «Деякі країни провалять перевірку»

    Нинішній документ з’явився не несподівано. Ще в червні Піт Гегсет оголосив про масштабний перегляд американської військової присутності в Європі.

    Тоді він заявив союзникам, що це буде «реальний перегляд», метою якого є перехід до моделі, за якої Європа бере на себе основну відповідальність за власну конвенційну оборону.

    Особливо показовою була інша його заява: за словами Гегсета, одні країни пройдуть цю перевірку успішно, тоді як інші її «провалять».

    Наприкінці липня Пентагон офіційно запустив відповідний процес. Він може тривати до шести місяців і має запропонувати Вашингтону варіанти подальшої конфігурації американських сил у Європі.

    Одне з головних завдань — прискорити перехід до моделі, за якої європейські союзники беруть на себе значно більшу частину оборонного навантаження.

    США вже скорочують війська в Європі

    Це не лише політичні заяви. Вашингтон уже почав зменшувати свою військову присутність на континенті.

    У травні Пентагон оголосив про виведення приблизно 5 тисяч американських військовослужбовців із Німеччини протягом 6–12 місяців.

    Серед іншого, рішення зачепило бойову бригаду та заплановане розміщення підрозділу далекобійних вогневих засобів.

    Раніше США також припинили одну з ротаційних місій сухопутних військ у Румунії, а у травні було скасовано розгортання бронетанкової бригади в Польщі.

    Reuters у липні повідомляв і про суттєве скорочення американської присутності у країнах Балтії, що вже викликало занепокоєння на східному фланзі НАТО.

    Під загрозою не тільки американські солдати

    Найважливіше для Європи полягає в тому, що перегляд стосується не лише чисельності військових.

    США забезпечують НАТО низкою можливостей, які європейським союзникам буде надзвичайно складно швидко замінити.

    У червні повідомлялося, що Вашингтон планує скоротити кількість винищувачів, розвідувальних безпілотників і військових кораблів, які могли б бути оперативно залучені для захисту Європи у разі великої війни або іншої кризи.

    Серед критично важливих американських спроможностей також залишаються стратегічна розвідка, логістика, далекобійні засоби ураження та низка інших компонентів, у яких європейські члени НАТО все ще значною мірою залежать від США.

    Тому навіть порівняно невелике скорочення чисельності американських військових не відображає повного масштабу можливих змін.

    У Європі перебувають десятки тисяч американських військових

    За даними американського Defense Manpower Data Center, наприкінці 2025 року на постійній основі на європейських базах перебувало близько 68 тисяч американських військовослужбовців. З урахуванням ротаційних сил загальна присутність США на континенті може становити приблизно 80–100 тисяч військових.

    Найбільшим центром американської військової присутності залишається Німеччина. Там розташовані десятки тисяч військовослужбовців, авіабаза Рамштайн та низка командних, логістичних і медичних об’єктів.

    Саме тому будь-яке масштабне скорочення американської присутності матиме наслідки не лише для окремих держав, а для всієї архітектури оборони НАТО.

    Європу підштовхують до самостійної оборони

    Адміністрація Трампа пояснює перегляд необхідністю перерозподілити навантаження всередині НАТО.

    Американські посадовці дедалі частіше говорять про концепцію «NATO 3.0», за якої європейські держави мають перебрати на себе основну відповідальність за звичайну оборону континенту, тоді як США зможуть зосередити більше ресурсів на інших стратегічних напрямках.

    Особливе значення для Вашингтона має можливість одночасного загострення відносин із Росією та Китаєм. За такого сценарію США не хочуть бути змушеними спрямовувати непропорційно велику частину військових ресурсів на захист Європи.

    Саме на цьому тлі «анкета» набуває особливого значення. Якщо наведена Bloomberg інформація правильно відображає логіку документа, Вашингтон оцінює союзників одразу за кількома критеріями: оборонними витратами, готовністю перебирати американські функції, доступом США до військових баз, закупівлями американського озброєння та політичною підтримкою зовнішнього курсу адміністрації Трампа.

    Результати шестимісячного перегляду можуть стати одним із найважливіших рішень для європейської безпеки за останні десятиліття. Адже йдеться вже не лише про вимогу Вашингтона до союзників витрачати більше на оборону, а про те, скільки американських військових і яких саме військових можливостей США залишать для захисту Європи.

  • ЄС виділить Україні 1,4 млрд євро з російських активів: куди підуть кошти

    ЄС виділить Україні 1,4 млрд євро з російських активів: куди підуть кошти

    Європейський Союз спрямує Україні 1,4 мільярда євро, отриманих із доходів від заморожених російських активів. Кошти використають для посилення обороноздатності та зміцнення стійкості української держави.

    Про це заявили президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами Урсули фон дер Ляєн, рішення ухвалене на тлі нової хвилі масованих російських ударів по цивільній інфраструктурі України.

    “Ми знову прокидаємося з новинами про жахливі злочини, скоєні Росією через її повітряні атаки на Україну. Росія має заплатити за руйнування, які вона спричинила. І ми використовуємо кошти, отримані від знерухомлених російських активів, щоб переконатися в цьому”, – наголосила очільниця Єврокомісії.

    Прем’єр-міністр України Сергій Корецький підтвердив, що кошти вже спрямовуються Україні та будуть використані для зміцнення оборонних можливостей країни.

    “Кошти будуть використані на посилення оборони та зміцнення стійкості нашої держави. Відповіддю на російський терор має бути посилення України. За кожен новий злочин Росія має платити. Дякуємо всім нашим європейським партнерам за принципову позицію. Це надає сили”, – зазначив глава уряду.

    Рішення про виділення фінансування було оголошене після чергової масованої атаки Росії на Україну в ніч на 5 серпня.

    Тоді російські війська завдали комбінованого удару по Києву та Київській області, застосувавши балістичні ракети й ударні безпілотники. У столиці виникли масштабні пожежі на складах і в житлових будинках, десятки людей зазнали поранень.

    У Київській області наслідки атаки були ще трагічнішими. У Броварському, Бучанському та Фастівському районах загинули 14 людей, ще близько 30 отримали поранення. Через удари по логістичних центрах тимчасово призупиняли рух поїздів на Броварщині.

    Також під час атаки російські війська касетними боєприпасами знищили сортувальний центр “Нової пошти” у Києві. Внаслідок удару загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення. Після цього прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив про проведення термінових зустрічей уряду з представниками бізнесу для оцінки наслідків атаки та координації подальших дій.

  • США витратили майже 80% ракет THAAD

    США витратили майже 80% ракет THAAD

    Армія США суттєво скоротила запаси ракет-перехоплювачів для ключових систем протиповітряної оборони після війни з Іраном. За даними американських ЗМІ, військове керівництво вже попереджає, що резерви окремих видів боєприпасів досягли небезпечно низького рівня, що може вплинути на здатність країни реагувати на нові загрози.

    Про це повідомляє CNN.

    За інформацією видання, найбільше скоротилися запаси ракет для системи THAAD. Посилаючись на двох обізнаних співрозмовників, CNN зазначає, що з початку війни з Іраном американські військові використали майже 80% ракет THAAD від довоєнного запасу. Також було витрачено приблизно половину ракет-перехоплювачів для зенітно-ракетних комплексів Patriot.

    За оцінками Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), до початку бойових дій із Іраном США мали близько 452 ракет THAAD та приблизно 2200 ракет Patriot. Таким чином, нинішній рівень запасів викликає занепокоєння серед американських військових і союзників Вашингтона.

    Особливу стурбованість висловлюють країни Перської затоки, які значною мірою покладаються на американські системи протиповітряної оборони для захисту від можливих іранських ракетних та безпілотних атак. За словами кількох американських посадовців, дефіцит ракет може суттєво обмежити можливості США та їхніх партнерів у разі нової ескалації конфлікту.

    Як зазначає CNN, питання виснаження запасів високоточної зброї стало одним із ключових факторів під час обговорення можливих нових ударів по Ірану. Саме через побоювання щодо нестачі боєприпасів президент США Дональд Трамп, за інформацією видання, вирішив відмовитися від запланованої ескалації минулими вихідними.

    Журналісти наголошують, що це вже щонайменше другий випадок за останні тижні, коли високопосадовці адміністрації Трампа під час обговорення військових сценаріїв висловлювали серйозне занепокоєння через швидке скорочення запасів критично важливих боєприпасів.

    Напередодні агентство Reuters також повідомляло, що під час війни з Іраном американські військові використали майже всі наявні високоточні далекобійні ракети окремих типів. Зокрема, йшлося про значне скорочення запасів ракет ATACMS, PrSM і Tomahawk.

    Водночас, за словами міністра фінансів США Скотта Бессента, Вашингтон і Тегеран перебувають за крок до можливої мирної домовленості, якщо сторонам вдасться узгодити механізми контролю над судноплавством в Ормузькій протоці. Раніше у ЗМІ також з’являлася інформація, що Іран нібито пом’якшив частину своїх вимог у межах переговорного процесу.

  • США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    Сполучені Штати офіційно розпочали комплексний перегляд своєї військової присутності в Європі. Про старт відповідної роботи повідомив заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі, зазначивши, що перевірка має визначити оптимальну структуру американських сил на європейському континенті та прискорити перерозподіл відповідальності за оборону між союзниками по НАТО. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву посадовця, оприлюднену в соціальній мережі X.

    За словами Колбі, перегляд реалізується відповідно до рішення, яке раніше анонсував міністр оборони США Піт Гегсет під час засідання міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Основною метою процесу є оцінка нинішнього розташування американських сил і визначення того, як забезпечити, щоб європейські союзники взяли на себе головну відповідальність за конвенційну оборону континенту.

    «Сьогодні міністерство розпочало перегляд військової присутності в Європі. Це буде ґрунтовний перегляд, покликаний забезпечити, щоб НАТО швидко й незворотно рухалося до того, аби Європа взяла на себе головну відповідальність за свою конвенційну оборону», – заявив Елбрідж Колбі.

    За інформацією Politico, Вашингтон уже розпочав окремі кроки зі скорочення своєї військової присутності. Зокрема, йдеться про виведення частини сил із Німеччини та зменшення внеску США до виконання окремих оборонних планів НАТО. Під перегляд можуть потрапити високотехнологічні компоненти американського військового контингенту, серед яких винищувальна авіація, літаки-заправники, літаки морського патрулювання та окремі сили Військово-морських сил США.

    У Міністерстві оборони США наголошують, що кінцевою метою є не послаблення Альянсу, а його адаптація до нових безпекових викликів. За словами Колбі, результатом перегляду має стати формування «сильнішого, справедливішого та стійкішого НАТО», здатного ефективніше реагувати на одночасні кризи в різних регіонах світу.

    Перегляд військової присутності проводитиметься у взаємодії з Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Грінкевичем. До консультацій також залучать європейських союзників і Конгрес США. Саме Конгрес законодавчо визначив мінімальний рівень американської військової присутності в Європі, тому будь-які суттєві зміни мають враховувати чинні нормативні обмеження.

    На тлі перегляду країни східного флангу НАТО вже активізували дипломатичні контакти з Вашингтоном. Особливо активно працює Польща, яка прагне зберегти постійну присутність американських військ на своїй території. Польський уряд уже підготував законопроєкт, який визначає механізми фінансування американських військових баз, демонструючи готовність і надалі підтримувати військову співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Про необхідність такого перегляду глава Пентагону Піт Гегсет заявив ще під час зустрічі міністрів оборони НАТО в червні. Тоді він повідомив, що Міністерство оборони США проведе шестимісячний аналіз розміщення американських сил і засобів у Європі, враховуючи рівень внеску кожної країни Альянсу у спільну оборону. Такий підхід відповідає політиці адміністрації Дональда Трампа щодо більш рівномірного розподілу оборонних витрат між союзниками.

    Водночас американські медіа повідомляють, що зміни можуть торкнутися не лише чисельності особового складу. За інформацією The New York Times, Пентагон також розглядає можливість скорочення кількості літаків і військових кораблів, які США виділяють для операцій НАТО в Європі. Остаточні рішення очікуються після завершення шестимісячного перегляду та консультацій із союзниками.

  • Україна розраховує на допомогу Японії у виробництві систем Patriot

    Україна розраховує на допомогу Японії у виробництві систем Patriot

    Україна розраховує на підтримку Японії у створенні власного виробництва зенітно-ракетних комплексів Patriot за американською ліцензією. Відповідний політичний діалог між країнами вже ведеться. Про це заявив перший заступник керівника Офісу президента України Сергій Кислиця в інтерв’ю Kyodo News.

    За словами Кислиці, Україна зацікавлена у співпраці з Японією, яка є однією з небагатьох держав, що мають ліцензію на виробництво американських систем протиповітряної оборони Patriot.

    «Ми підтримуємо політичний діалог щодо пошуку шляхів співпраці у цьому питанні з Японією, яка є однією з небагатьох країн, що отримали ліцензію на виробництво зенітно-ракетної системи Patriot», — зазначив він.

    Представник Офісу президента наголосив, що комплекси Patriot мають виключно оборонне призначення. На його думку, саме тому пацифістська Конституція Японії не повинна стати юридичною перешкодою для розвитку такої співпраці з Україною.

    Водночас Кислиця не став коментувати, чи веде українська сторона переговори безпосередньо з японською компанією Mitsubishi Heavy Industries, яка є ліцензійним виробником систем Patriot у Японії.

    Україна продовжує шукати можливості для зміцнення власної системи протиповітряної оборони та розширення міжнародної кооперації у сфері виробництва сучасного озброєння. Співпраця з державами, які мають ліцензії на виготовлення Patriot, розглядається як один із можливих напрямків посилення обороноздатності країни.

    Нагадаємо, у травні уряд Японії вперше виділив кошти на механізм НАТО PURL для підтримки України. Токіо спрямував майже 14,7 млн доларів на закупівлю нелетального обладнання для українських потреб.

  • У Німеччині різко зросла кількість відмов від військової служби

    У Німеччині різко зросла кількість відмов від військової служби

    У Німеччині стрімко зростає кількість молодих чоловіків, які офіційно відмовляються від проходження військової служби, посилаючись на моральні або релігійні переконання. Така тенденція набирає обертів на тлі планів федерального уряду суттєво посилити Бундесвер і створити найпотужнішу конвенційну армію в Європі для стримування потенційної російської агресії. Про це повідомляє The Guardian.

    За даними Федерального відомства у справах сім’ї, лише за перші шість місяців 2026 року до державних органів уже надійшло 5862 заяви від громадян, які просять офіційно визнати їх такими, що відмовляються від військової служби через переконання. Цей показник уже значно перевищив результат усього 2025 року, коли було подано 3879 таких заяв. Для порівняння, у 2024 році їхня кількість становила лише 2249, що свідчить про різке прискорення цієї тенденції.

    Станом на кінець травня 2026 року влада вже задовольнила 2667 відповідних звернень. Таким чином дедалі більше громадян користуються правом, гарантованим Основним законом Німеччини, який прямо забороняє примушувати людину до військової служби зі зброєю, якщо це суперечить її совісті.

    Конституція ФРН передбачає, що кожен громадянин має право відмовитися від служби у війську з моральних або релігійних міркувань. Якщо раніше цим правом користувалися порівняно рідко, то нині, на тлі погіршення безпекової ситуації в Європі та війни Росії проти України, кількість таких заяв зростає рекордними темпами.

    Експерти пов’язують це не лише зі зміною суспільних настроїв, а й із намірами німецької влади реформувати систему комплектування армії. Після багатьох років скорочення військових можливостей Берлін активно працює над збільшенням чисельності Бундесверу та відновленням оборонного потенціалу країни.

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус запропонував нову модель комплектування збройних сил, яку вже називають “спрощеним призовом”. Відповідно до цієї концепції, усі 18-річні чоловіки повинні будуть заповнювати спеціальну анкету, у якій зазначатимуть своє ставлення до проходження військової служби та готовність вступити до армії. Крім цього, молодих людей планують запрошувати на обов’язковий медичний огляд. Для жінок участь у такій процедурі залишатиметься добровільною.

    Хоча офіційно загального військового призову в Німеччині наразі немає, багато громадян сприймають запропоновану реформу як можливий перший крок до його повернення. Саме тому частина молодих німців вирішує заздалегідь оформити статус особи, яка відмовляється від військової служби через переконання, щоб уникнути потенційних проблем у майбутньому.

    Аналітики зазначають, що зростання кількості таких заяв значною мірою пов’язане із загальною нестабільністю у сфері міжнародної безпеки. Війна в Україні, напруженість у Європі та побоювання щодо можливого залучення німецьких військових до миротворчих чи інших міжнародних операцій змушують частину молоді переосмислювати своє ставлення до військової служби.

    Водночас уряд Німеччини продовжує реалізовувати масштабну програму модернізації Бундесверу. Нині чисельність німецьких збройних сил становить близько 186 тисяч військовослужбовців, однак цього, на думку влади, недостатньо для виконання нових оборонних завдань. До 2035 року Берлін планує збільшити кількість особового складу приблизно до 260 тисяч добровольців.

    У разі якщо добровільна система набору не забезпечить необхідної кількості військовослужбовців, влада не виключає повернення до обов’язкового призову, який було призупинено ще у 2011 році. Раніше голова комітету Бундестагу з питань оборони Томас Рьовекамп заявляв, що такий сценарій цілком можливий, якщо реформа Бориса Пісторіуса не дасть очікуваного результату. За його словами, остаточне рішення щодо майбутньої моделі комплектування Бундесверу планують ухвалити до 31 липня наступного року.

    Паралельно Німеччина продовжує переглядати власну оборонну політику. Нещодавно федеральний уряд представив першу в історії країни Національну військову стратегію, у якій Росію офіційно назвали головною загрозою безпеці Європи. Саме цей документ визначає основні напрями розвитку німецьких збройних сил та пояснює необхідність їхнього масштабного посилення в найближчі роки.